Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аннали королівства франків (лат. Annales regni Francorum;), також відомі під назвами «Королівські аннали» (лат. Annales regni) та «Великі Лоршські аннали» — щорічні записи подій, що відбувались у Франкському королівстві у 741-829 роках і велися при дворі Карла Великого, носячи офіціозний характер. Відомі у двох редакціях. Перша редакція складається з двох частин: перша частина описує події за 741-788 (793) роки і складена на основі Малих Лоршських анналів, друга частина охоплює події за 789-829 роки, писалася паралельно подіям і послідовно декількома особами. Другя редакція охоплює 741 - 800 роки, ким вона складена, точно не віломо (найвірогідніше Ейнгардом). «Аннали королівства франків» є одним з найважливіших джерел з історії Франкського королівства.
| Аннали королівства франків | ||||
|---|---|---|---|---|
| Annales regni Francorum | ||||
 | ||||
| Жанр | Історична хроніка | |||
| Автор | невідомий | |||
| Мова | латинська мова | |||
| Написано | середина VIII ст.-829 рік | |||
| | ||||
Загальна характеристика
Аннали як такі виникли із записів на краях великодніх таблиць, які велися в монастирях. Пізніше ці записи збирали, доповнювали і вони перетворювалися в самостійні твори. Аннали були поширені досить широко, але до наших днів дійшли лише порівняно невеликі уривки. До анналів потрапляли в основному події, пов'язані з історією того монастиря, де вони велися. Анналісти, також записували, і ті події «профанної» історії, які міг охопити їхній кругозір. «Аннали королівства франків», виникли в правління перших Каролінгів і велися при королівській капелі. Вони повинні були відображати діяння монарха і тим самим служили для його звеличення в очах сучасників і нащадків.
«Аннали королівства франків» були названі так у XIX столітті Леопольдом фон Ранке (1795-1886) і охоплюють період 741-829 років. «Аннали королівства франків» починаються з 741 року — датою початку правління Піпіна Короткого — і завершуються 829 роком, розпадаючись прицьому на текстологічно виокремлені частини, одні з яких є зведеними записами окремих подій ряд літ (як, наприклад, частина від 741 року до 788 року), інші — послідовними щорічними повідомленнями. Хоча найстаріший манускрипт виявили в Лоршському монастирі біля Вормса (тому до 1854 року аннали називалися «Великі Лоршські аннали»), Ранке вважав, що вони написані при королівському дворі. Він вважав, що складання «Анналів королівства франків» було ініційовано Ангільрамом, королівським капеланом у 784-791. Відомо, що Ангільрам заохочував історіописання.
Структура
Структура анналів неоднорідна. Відомі п'ять класифікацій рукописів даних анналів (за Фрідріхом Курцом):
A) Найстаріші рукописи: Лоршський (A1), нині втрачений, доведений до 788 року і доповнений до 793 року з так званих Лоршських анналів; Флорентійський рукопис (A2), в якому міститься уривок «Анналів королівства франків» за 741-749 роки. Належність Флорентійського рукопису до класу А встановлюється з того, що під 748 роком ім'я Свідгер замінено на ім'я Лантфрід.
B) рукописи, доведені до 813 року: Ватиканський (В1) IX століття; загублений рукопис, використаний Регіно Прюмським при написанні його хроніки (B2); Ватиканський Х століття (В3), що містить Лоршські аннали і «Аннали королівства франків» до 806 року як продовження Лоршських; Паризький рукопис XI століття (В4), який містить текст, відсутній у В1; загублений рукопис, що належав Жану де Тілю і опублікований дю Шесне (В5), в якому «Аннали королівства франків» доведені до 807 року.
C) рукописи цього класу мають одне спільне для них речення під 826 роком, відсутнє в рукописах інших класів. У цій групі виділяються підкласи: Сх) виготовлювач рукописів Сх доповнив опубліковані ним «Книгу історії франків» і «Продовжувачів Фредегара» «Анналами королівства франків». Серед них відомі: Паризький IX століття (С1) і Петербурзький Х століття (С2), що містить також «Короткі Баварські аннали», «Життя Карла Великого», анонімний рукопис «Життя імператора Людовіка» і «Генеалогію королів франків»; Су) рукописи цієї групи продовжують «Аннали королівства франків» до 837 року.
D) рукописи, що містять вставки під 785 і 792 роками про змови Хардрада і Піпіна Горбатого. У цьому класі відомі рукописи: Віденський IX століття (D1), що містить також «Книгу історії франків» і «Продовжувачів Фредегара», «Аннали королівства франків» в ній доведені до 814 року (до смерті Карла Великого); втрачений рукопис (D2), використаний публікатором «Фульдських анналів», яка починається з 771 року, а уривок 796-827 років майже повністю повторює «Аннали королівства франків»;
Е) версія анналів перероблена Псевдо-Ейнгардом. У цей клас входять рукописи: Віденський IX століття (Е1), виявлений в бенедиктиктському монастирі Гьотвайг (Австрія); Паризький рукопис Х століття з Бека (Е2). Рукописи класу E, Лоршської групи (Е2-Е7) поділяються на два підкласи:
- 1) Трірський рукопис (Е3), виявлений в Прюмському монастирі і Паризький рукопис (Е5), що походить з Лотарингії. У Е3, Е5 крім «Анналів королівства франків» містяться і інші джерела. Вони йдуть у такому порядку: Теган розділи 1-7, «Життя Карла Великого» Ейнгардом, «Аннали королівства франків», Теган розділи 8-58. До першого підкласу Лоршської групи класу Е належить також рукопис британського музею (Е4) в якому джерела йдуть у такому порядку: «Життя Дагоберта», «Життя Карла Великого», Теган 1-7, «Аннали королівства франків» до 827 року, анонімний рукопис «Життя імператора Людовіка», Теган 8-22.
- 2) підклас, куди входять Ганноверський (Е6) і Монакський (Е7) рукописи. Е6 відноситься до ХІ століття і, вочевидь, походить з Швабії. Вона зіпсована на початку і в кінці. У цьому рукописі «Аннали королівства франків» об'єднані із твором Ноткера Заїки в «Діяння Карла Великого». Е7 походить з Штадтамхофа (біля Регенсбурга). Тут «Життя Карла Великого» Ейнгарда складає першу книгу, «Аннали королівства франків» - другу, «Діяння Карла Великого» Ноткера - третю і четверту книги.
За відредагованим варіантом (клас Е) закріпилася назва, «Аннали псевдо-Ейнхарда». Під 801 роком вони зуміщаються з початковим варіантом і далі йдуть одним потоком. Сучасні дослідники сходяться на думці, що «Аннали» були складені кількома авторами, чиї імена не відомі. Не викликає сумніву лише те, що всі вони були близькі до королівського двору .
Б. В. Шольц вважає, що їх було троє. Перша частина анналів охоплює 741-793 роки. Перший анналіст імовірно почав роботу в 788 році. Він довів аннали до цього року, а потім продовжив їх до 793 року. Для першого анналіста характерні: 1) замовчування великих військових невдач і політичних потрясінь, наприклад поразки франків в Ронсевальській ущелині в 778 року, змови Піпіна Горбатого у 792 році; 2) відмінна інформованість про події, відібраних для фіксації. Перший упорядник «Анналів королівства франків» у деталях описує підготовку і проведення військових кампаній, прийом посольств та інші політичні події світського характеру. Анналіст демонструє знайомство з мовою законів та інших офіційних документів.
Поділ хроніки на частини за укладачами
- Джерелами для першого фрагмента «Анналів королівства франків» були продовжувачі Фредегара (до 768 року), Репуарські аннали від яких також походять аннали святого Аманда (майже до 772 року), Петавіанські аннали (до 778 року), Мурбахські, Гвельфербітанські, Назаріанські, Алеманські аннали (всі приблизно до 781 року), рання редакція Лоршських анналів, від якої також відбуваються Мозельські аннали (доходять до 785 року). Анналіст також користувався палацовим архівом і записами дат Різдва та Великодня. Нарешті, він описував події, про які дізнавався або сам, перебуваючи в королівському оточенні, або маючи джерелом когось з королівської свити. Найвірогіднішим кандидатом на роль першого укладача «Анналів королівства франків» є член королівської капели, клірик Монод.
- Друга частина початкової версії анналів на думку Шольца включає в себе період 793-807 років. Зміну автора анналів дослідник приурочує до переїзду двору Карла Великого з Вормса в Аахен. Оскільки «Аннали королівства франків» фіксують пожежу у Вормському палаці в 790 році, а переїзд в Аахен тільки в 794 році, то варіюється і дата зміни анналіста. Щорічні записи другої частини анналів синхронні з описуваними подіями. Вони носять менш офіційний характер. Визначити особу другого анналіста поки не вдається. У XIX-початку XX століття деякі дослідники (Курц, Сімсон, М. Маніцій та інші) вважали, що другим укладачем «Анналів королівства франків» був Ейнгард. Йому також приписували і відредаговану версію джерела, так звані (Annales Einhardi) і яку нині переважно називають в безособовій формі «Переробленими анналами» (Annales rectractari) або просто «Переробкою» (Umarbeitung). Це не лише стилістична, але частково і фактична переробка первісної редакції анналів, здійснена, очевидно, на початку 830-их років за один раз (тобто подальших редагувань цієї редакції більше не проводилось). Додавання у первинну версію були зроблені Псевдо-Ейнгардом в записах за 749, 750, 754 роки. За основу гіпотези про авторство Ейнгарда мало місце у творі Оділо Суассонського «Перенесення [мощей] св. Себастіана», де він називає Ейнгарда автором «Діяння цезарів Карла Великого і [його] сина Людовіка». Оділо посилається на цю працю, коли повідомляє під 826 роком про перенесення мощей святого Себастіана єпископом Хільдвіном. Такий запис є також і в «Анналах королівства франків». Це дозволяє ототожнити згадані Оділо «Діяння цезарів» в «Анналах королівства франків». Додатковими аргументами на користь Ейнгарда вважалися збіг кінця його придворної кар'єри з закінченням анналів, а також той факт, що в деяких рукописах аннали королівства франків слідують за «Життям Карла Великого». Подібність мови у відредагованій версії «Анналів королівства франків» і у творі Ейнгарда «Життя Карла Великого» ще один аргумент на користь авторства Ейнгарда. Однак подібність може пояснюватися як запозиченням тексту, так і впливом одних і тих же класичних зразків латинської мови на Ейнгарда і на другого анналіста. Авторство Ейнгарда відносно другої частини «Анналів королівства франків» не підтверджується сучасними дослідниками.
- Третя частина «Анналів королівства франків» охоплює період 807-829 років. Її упорядник також невідомий. Макс Маніцій, вважав, що відредаговані «Аннали королівства франків» написані Ейнхардом, тим не менш зазначав, що їх закінчення належить іншому авторові, імовірно якомусь саксу. «Аннали королівства франків» нерідко переписувалися. Ще в IX столітті інформація з них потрапила в хроніку Регіна Прюмського, в Лоббські аннали, а «Бертинські аннали» стали продовженням «Анналів королівства франків».
Значення хроніки
Наявний у «Анналах королівства франків» фактичний матеріал у цілому багатий і досить точний. Крім докладних даних з воєнної і дипломатичної історії в анналах є деякі свідчення про клімат, урожаї, смертність, землетруси, астрономічні явища, окремі відомості про господарство, культуру тощо. За анналами можна найповніше відтворити воєнну і частково дипломатичну діяльність Карла Великого; інші сторони його політики залишаються в тіні. Разом з тим матеріал анналів не лише однобічний, але інколи не відповідає історичній правді. Найбільше перекручено записи про воєнні невдачі в Іспанії і, особливо, в Саксонії. Так про невдалий результат першого іспанського походу Карла Великого у 778 році і про поразку ар'єргарду франкських військ у Ронсельванській ущелині в анналах немає жодного слова. Що ж стосується поразок франків у Саксонії у 775 і 778 роках, то під пером анналіста вони перетворились на перемоги. Але з тим «Аннали королівства франків», незважаючи на тенденційність, зумовлену офіційним, придворним характером цього твору, залишаються одним з найважливіших джерел з історії Європи доби Каролінгів. Вони стали основою для подальшої літописної традиції в Західно- і Східнофранкських королівствах.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 30 січня 2011.
- Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М. О. Рудь: Навч. посібник. — К. Либідь, 2005. С. 166.
- Аннали королівства франків, Волинець А., 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 30 січня 2011.
- Scholz B. W., Rogers B. The Royal Frankish Annals // Carolingian Chronicles: Royal Frankish Annals and Nithard`s Histories. The University of Michigan Press, 1970. P. 2-9.
- Rau R. Die Reichsannalen mit Zusaetzen aus den sog. Einhardsannalen // Quellen zur karolingischen Reichsgeschichte. – Teil 1. Bearbeitet von R. Rau. Darmstadt. 1974. S. 6-7.
- Беркут Л. Етюди з джерелознавства середньої історії // Збірник історично-філологічного відділу (ВУАН). № 69. Київ, 1928. С. 54 – 56.
- Manitius M. Geschichte der lateinischen Literatur des Mittelalters. Bd. 1. Munchen. 1959. S. 646.
- Scholz B. W., Rogers B. The Royal Frankish Annals / B. W. Scholz, B. Rogers / Carolingian Chronicles: Royal Frankish Annals and Nithard`s Histories. The University of Michigan Press, 1970. P. 2-9.
Література
- Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М. О. Рудь: Навч. посібник. — К. Либідь, 2005.
Посилання
- Радянська історична енциклопедія [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.]
Латинською мовою:
Російською мовою:
- повне видання російською мовою:
- Передмова. Восточная литература. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 30 січня 2011.
- Роки 741—799. Восточная литература. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 30 січня 2011.
- Роки 800—829. Восточная литература. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 30 січня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Annali korolivstva frankiv lat Annales regni Francorum takozh vidomi pid nazvami Korolivski annali lat Annales regni ta Veliki Lorshski annali shorichni zapisi podij sho vidbuvalis u Frankskomu korolivstvi u 741 829 rokah i velisya pri dvori Karla Velikogo nosyachi oficioznij harakter Vidomi u dvoh redakciyah Persha redakciya skladayetsya z dvoh chastin persha chastina opisuye podiyi za 741 788 793 roki i skladena na osnovi Malih Lorshskih annaliv druga chastina ohoplyuye podiyi za 789 829 roki pisalasya paralelno podiyam i poslidovno dekilkoma osobami Drugya redakciya ohoplyuye 741 800 roki kim vona skladena tochno ne vilomo najvirogidnishe Ejngardom Annali korolivstva frankiv ye odnim z najvazhlivishih dzherel z istoriyi Frankskogo korolivstva Annali korolivstva frankivAnnales regni FrancorumZhanrIstorichna hronikaAvtornevidomijMovalatinska movaNapisanoseredina VIII st 829 rikZagalna harakteristikaAnnali yak taki vinikli iz zapisiv na krayah velikodnih tablic yaki velisya v monastiryah Piznishe ci zapisi zbirali dopovnyuvali i voni peretvoryuvalisya v samostijni tvori Annali buli poshireni dosit shiroko ale do nashih dniv dijshli lishe porivnyano neveliki urivki Do annaliv potraplyali v osnovnomu podiyi pov yazani z istoriyeyu togo monastirya de voni velisya Annalisti takozh zapisuvali i ti podiyi profannoyi istoriyi yaki mig ohopiti yihnij krugozir Annali korolivstva frankiv vinikli v pravlinnya pershih Karolingiv i velisya pri korolivskij kapeli Voni povinni buli vidobrazhati diyannya monarha i tim samim sluzhili dlya jogo zvelichennya v ochah suchasnikiv i nashadkiv Annali korolivstva frankiv buli nazvani tak u XIX stolitti Leopoldom fon Ranke 1795 1886 i ohoplyuyut period 741 829 rokiv Annali korolivstva frankiv pochinayutsya z 741 roku datoyu pochatku pravlinnya Pipina Korotkogo i zavershuyutsya 829 rokom rozpadayuchis pricomu na tekstologichno viokremleni chastini odni z yakih ye zvedenimi zapisami okremih podij ryad lit yak napriklad chastina vid 741 roku do 788 roku inshi poslidovnimi shorichnimi povidomlennyami Hocha najstarishij manuskript viyavili v Lorshskomu monastiri bilya Vormsa tomu do 1854 roku annali nazivalisya Veliki Lorshski annali Ranke vvazhav sho voni napisani pri korolivskomu dvori Vin vvazhav sho skladannya Annaliv korolivstva frankiv bulo inicijovano Angilramom korolivskim kapelanom u 784 791 Vidomo sho Angilram zaohochuvav istoriopisannya StrukturaStruktura annaliv neodnoridna Vidomi p yat klasifikacij rukopisiv danih annaliv za Fridrihom Kurcom A Najstarishi rukopisi Lorshskij A1 nini vtrachenij dovedenij do 788 roku i dopovnenij do 793 roku z tak zvanih Lorshskih annaliv Florentijskij rukopis A2 v yakomu mistitsya urivok Annaliv korolivstva frankiv za 741 749 roki Nalezhnist Florentijskogo rukopisu do klasu A vstanovlyuyetsya z togo sho pid 748 rokom im ya Svidger zamineno na im ya Lantfrid B rukopisi dovedeni do 813 roku Vatikanskij V1 IX stolittya zagublenij rukopis vikoristanij Regino Pryumskim pri napisanni jogo hroniki B2 Vatikanskij H stolittya V3 sho mistit Lorshski annali i Annali korolivstva frankiv do 806 roku yak prodovzhennya Lorshskih Parizkij rukopis XI stolittya V4 yakij mistit tekst vidsutnij u V1 zagublenij rukopis sho nalezhav Zhanu de Tilyu i opublikovanij dyu Shesne V5 v yakomu Annali korolivstva frankiv dovedeni do 807 roku C rukopisi cogo klasu mayut odne spilne dlya nih rechennya pid 826 rokom vidsutnye v rukopisah inshih klasiv U cij grupi vidilyayutsya pidklasi Sh vigotovlyuvach rukopisiv Sh dopovniv opublikovani nim Knigu istoriyi frankiv i Prodovzhuvachiv Fredegara Annalami korolivstva frankiv Sered nih vidomi Parizkij IX stolittya S1 i Peterburzkij H stolittya S2 sho mistit takozh Korotki Bavarski annali Zhittya Karla Velikogo anonimnij rukopis Zhittya imperatora Lyudovika i Genealogiyu koroliv frankiv Su rukopisi ciyeyi grupi prodovzhuyut Annali korolivstva frankiv do 837 roku D rukopisi sho mistyat vstavki pid 785 i 792 rokami pro zmovi Hardrada i Pipina Gorbatogo U comu klasi vidomi rukopisi Videnskij IX stolittya D1 sho mistit takozh Knigu istoriyi frankiv i Prodovzhuvachiv Fredegara Annali korolivstva frankiv v nij dovedeni do 814 roku do smerti Karla Velikogo vtrachenij rukopis D2 vikoristanij publikatorom Fuldskih annaliv yaka pochinayetsya z 771 roku a urivok 796 827 rokiv majzhe povnistyu povtoryuye Annali korolivstva frankiv E versiya annaliv pereroblena Psevdo Ejngardom U cej klas vhodyat rukopisi Videnskij IX stolittya E1 viyavlenij v benediktiktskomu monastiri Gotvajg Avstriya Parizkij rukopis H stolittya z Beka E2 Rukopisi klasu E Lorshskoyi grupi E2 E7 podilyayutsya na dva pidklasi 1 Trirskij rukopis E3 viyavlenij v Pryumskomu monastiri i Parizkij rukopis E5 sho pohodit z Lotaringiyi U E3 E5 krim Annaliv korolivstva frankiv mistyatsya i inshi dzherela Voni jdut u takomu poryadku Tegan rozdili 1 7 Zhittya Karla Velikogo Ejngardom Annali korolivstva frankiv Tegan rozdili 8 58 Do pershogo pidklasu Lorshskoyi grupi klasu E nalezhit takozh rukopis britanskogo muzeyu E4 v yakomu dzherela jdut u takomu poryadku Zhittya Dagoberta Zhittya Karla Velikogo Tegan 1 7 Annali korolivstva frankiv do 827 roku anonimnij rukopis Zhittya imperatora Lyudovika Tegan 8 22 2 pidklas kudi vhodyat Gannoverskij E6 i Monakskij E7 rukopisi E6 vidnositsya do HI stolittya i vochevid pohodit z Shvabiyi Vona zipsovana na pochatku i v kinci U comu rukopisi Annali korolivstva frankiv ob yednani iz tvorom Notkera Zayiki v Diyannya Karla Velikogo E7 pohodit z Shtadtamhofa bilya Regensburga Tut Zhittya Karla Velikogo Ejngarda skladaye pershu knigu Annali korolivstva frankiv drugu Diyannya Karla Velikogo Notkera tretyu i chetvertu knigi Za vidredagovanim variantom klas E zakripilasya nazva Annali psevdo Ejnharda Pid 801 rokom voni zumishayutsya z pochatkovim variantom i dali jdut odnim potokom Suchasni doslidniki shodyatsya na dumci sho Annali buli skladeni kilkoma avtorami chiyi imena ne vidomi Ne viklikaye sumnivu lishe te sho vsi voni buli blizki do korolivskogo dvoru B V Sholc vvazhaye sho yih bulo troye Persha chastina annaliv ohoplyuye 741 793 roki Pershij annalist imovirno pochav robotu v 788 roci Vin doviv annali do cogo roku a potim prodovzhiv yih do 793 roku Dlya pershogo annalista harakterni 1 zamovchuvannya velikih vijskovih nevdach i politichnih potryasin napriklad porazki frankiv v Ronsevalskij ushelini v 778 roku zmovi Pipina Gorbatogo u 792 roci 2 vidminna informovanist pro podiyi vidibranih dlya fiksaciyi Pershij uporyadnik Annaliv korolivstva frankiv u detalyah opisuye pidgotovku i provedennya vijskovih kampanij prijom posolstv ta inshi politichni podiyi svitskogo harakteru Annalist demonstruye znajomstvo z movoyu zakoniv ta inshih oficijnih dokumentiv Podil hroniki na chastini za ukladachamiDzherelami dlya pershogo fragmenta Annaliv korolivstva frankiv buli prodovzhuvachi Fredegara do 768 roku Repuarski annali vid yakih takozh pohodyat annali svyatogo Amanda majzhe do 772 roku Petavianski annali do 778 roku Murbahski Gvelferbitanski Nazarianski Alemanski annali vsi priblizno do 781 roku rannya redakciya Lorshskih annaliv vid yakoyi takozh vidbuvayutsya Mozelski annali dohodyat do 785 roku Annalist takozh koristuvavsya palacovim arhivom i zapisami dat Rizdva ta Velikodnya Nareshti vin opisuvav podiyi pro yaki diznavavsya abo sam perebuvayuchi v korolivskomu otochenni abo mayuchi dzherelom kogos z korolivskoyi sviti Najvirogidnishim kandidatom na rol pershogo ukladacha Annaliv korolivstva frankiv ye chlen korolivskoyi kapeli klirik Monod Druga chastina pochatkovoyi versiyi annaliv na dumku Sholca vklyuchaye v sebe period 793 807 rokiv Zminu avtora annaliv doslidnik priurochuye do pereyizdu dvoru Karla Velikogo z Vormsa v Aahen Oskilki Annali korolivstva frankiv fiksuyut pozhezhu u Vormskomu palaci v 790 roci a pereyizd v Aahen tilki v 794 roci to variyuyetsya i data zmini annalista Shorichni zapisi drugoyi chastini annaliv sinhronni z opisuvanimi podiyami Voni nosyat mensh oficijnij harakter Viznachiti osobu drugogo annalista poki ne vdayetsya U XIX pochatku XX stolittya deyaki doslidniki Kurc Simson M Manicij ta inshi vvazhali sho drugim ukladachem Annaliv korolivstva frankiv buv Ejngard Jomu takozh pripisuvali i vidredagovanu versiyu dzherela tak zvani Annales Einhardi i yaku nini perevazhno nazivayut v bezosobovij formi Pereroblenimi annalami Annales rectractari abo prosto Pererobkoyu Umarbeitung Ce ne lishe stilistichna ale chastkovo i faktichna pererobka pervisnoyi redakciyi annaliv zdijsnena ochevidno na pochatku 830 ih rokiv za odin raz tobto podalshih redaguvan ciyeyi redakciyi bilshe ne provodilos Dodavannya u pervinnu versiyu buli zrobleni Psevdo Ejngardom v zapisah za 749 750 754 roki Za osnovu gipotezi pro avtorstvo Ejngarda malo misce u tvori Odilo Suassonskogo Perenesennya moshej sv Sebastiana de vin nazivaye Ejngarda avtorom Diyannya cezariv Karla Velikogo i jogo sina Lyudovika Odilo posilayetsya na cyu pracyu koli povidomlyaye pid 826 rokom pro perenesennya moshej svyatogo Sebastiana yepiskopom Hildvinom Takij zapis ye takozh i v Annalah korolivstva frankiv Ce dozvolyaye ototozhniti zgadani Odilo Diyannya cezariv v Annalah korolivstva frankiv Dodatkovimi argumentami na korist Ejngarda vvazhalisya zbig kincya jogo pridvornoyi kar yeri z zakinchennyam annaliv a takozh toj fakt sho v deyakih rukopisah annali korolivstva frankiv sliduyut za Zhittyam Karla Velikogo Podibnist movi u vidredagovanij versiyi Annaliv korolivstva frankiv i u tvori Ejngarda Zhittya Karla Velikogo she odin argument na korist avtorstva Ejngarda Odnak podibnist mozhe poyasnyuvatisya yak zapozichennyam tekstu tak i vplivom odnih i tih zhe klasichnih zrazkiv latinskoyi movi na Ejngarda i na drugogo annalista Avtorstvo Ejngarda vidnosno drugoyi chastini Annaliv korolivstva frankiv ne pidtverdzhuyetsya suchasnimi doslidnikami Tretya chastina Annaliv korolivstva frankiv ohoplyuye period 807 829 rokiv Yiyi uporyadnik takozh nevidomij Maks Manicij vvazhav sho vidredagovani Annali korolivstva frankiv napisani Ejnhardom tim ne mensh zaznachav sho yih zakinchennya nalezhit inshomu avtorovi imovirno yakomus saksu Annali korolivstva frankiv neridko perepisuvalisya She v IX stolitti informaciya z nih potrapila v hroniku Regina Pryumskogo v Lobbski annali a Bertinski annali stali prodovzhennyam Annaliv korolivstva frankiv Znachennya hronikiNayavnij u Annalah korolivstva frankiv faktichnij material u cilomu bagatij i dosit tochnij Krim dokladnih danih z voyennoyi i diplomatichnoyi istoriyi v annalah ye deyaki svidchennya pro klimat urozhayi smertnist zemletrusi astronomichni yavisha okremi vidomosti pro gospodarstvo kulturu tosho Za annalami mozhna najpovnishe vidtvoriti voyennu i chastkovo diplomatichnu diyalnist Karla Velikogo inshi storoni jogo politiki zalishayutsya v tini Razom z tim material annaliv ne lishe odnobichnij ale inkoli ne vidpovidaye istorichnij pravdi Najbilshe perekrucheno zapisi pro voyenni nevdachi v Ispaniyi i osoblivo v Saksoniyi Tak pro nevdalij rezultat pershogo ispanskogo pohodu Karla Velikogo u 778 roci i pro porazku ar yergardu frankskih vijsk u Ronselvanskij ushelini v annalah nemaye zhodnogo slova Sho zh stosuyetsya porazok frankiv u Saksoniyi u 775 i 778 rokah to pid perom annalista voni peretvorilis na peremogi Ale z tim Annali korolivstva frankiv nezvazhayuchi na tendencijnist zumovlenu oficijnim pridvornim harakterom cogo tvoru zalishayutsya odnim z najvazhlivishih dzherel z istoriyi Yevropi dobi Karolingiv Voni stali osnovoyu dlya podalshoyi litopisnoyi tradiciyi v Zahidno i Shidnofrankskih korolivstvah Primitki Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 30 sichnya 2011 Istoriya zahidnoyevropejskogo serednovichchya Hrestomatiya Uporyadnik M O Rud Navch posibnik K Libid 2005 S 166 Annali korolivstva frankiv Volinec A 2009 Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2011 Scholz B W Rogers B The Royal Frankish Annals Carolingian Chronicles Royal Frankish Annals and Nithard s Histories The University of Michigan Press 1970 P 2 9 Rau R Die Reichsannalen mit Zusaetzen aus den sog Einhardsannalen Quellen zur karolingischen Reichsgeschichte Teil 1 Bearbeitet von R Rau Darmstadt 1974 S 6 7 Berkut L Etyudi z dzhereloznavstva serednoyi istoriyi Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu VUAN 69 Kiyiv 1928 S 54 56 Manitius M Geschichte der lateinischen Literatur des Mittelalters Bd 1 Munchen 1959 S 646 Scholz B W Rogers B The Royal Frankish Annals B W Scholz B Rogers Carolingian Chronicles Royal Frankish Annals and Nithard s Histories The University of Michigan Press 1970 P 2 9 LiteraturaIstoriya zahidnoyevropejskogo serednovichchya Hrestomatiya Uporyadnik M O Rud Navch posibnik K Libid 2005 PosilannyaRadyanska istorichna enciklopediya 5 sichnya 2014 u Wayback Machine Latinskoyu movoyu Rosijskoyu movoyu povne vidannya rosijskoyu movoyu Peredmova Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2011 Roki 741 799 Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2011 Roki 800 829 Vostochnaya literatura Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2011