Ананьївський район — колишній район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,1 тис. км² (3,3 % від території області). Населення — 29,0 тис. осіб, станом на 2001 рік[⇨]. Районний центр — Ананьїв. На півночі район межував з Балтським, на сході — з Любашівським, на півдні — з Ширяївським та Захарівським, на південному заході — з Окнянським та на заході — з Подільським районами Одеської області.
Ананьївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Одеська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна | ||||
Область: | Одеська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5120200000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | 25226 (1.07.2020) | ||||
Площа: | 1104.68 км² | ||||
Густота: | 23.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4863 | ||||
Поштові індекси: | 66400—66447 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Ананьїв | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 31 | ||||
Районна влада | |||||
Адреса: | 66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ананьївський район у Вікісховищі |
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Природа
Район розташований на південно-східних схилах Подільської височини (лісостепова північ) та у межах Причорноморської низовини (степовий південь). Район розташований на підвищеній, пологохвилястій лесовій рівнині. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами.
Корисні копалини: глина, пісок.
Пересічна температура січня -5 °C, липня +21 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 180—200 днів. Середня норма атмосферних опадів — 450 мм на рік. Максимум припадає на червень. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить в межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.
Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Чорного моря: Тилігул (центральна частина району), Журавка (південь) та ін., що течуть з північного заходу на південний схід.
З ґрунтів найбільш поширені чорноземи, звичайні, середньогумусні, на півночі незначна частина опідзолених ( і ).
Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень невелика. Серед деревних порід переважає дуб скельний. На схилах залишки лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів.
- Байрачний ліс
- Глибокий Яр, Долинський ботанічний заказник
- Парк «Коханівка»
- Селіванівський ландшафтний заказник
Охорона природи
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
- Долинський — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
- Селіванівський — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Байтали — заповідне урочище місцевого значення.
- «Коханівка» — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Історія
З середини XIX століття в Ананьївському повіті зростає кількість промислових підприємств, до кінця XIX століття їх було близько 20: 3 фабрики фруктових та шипучих вод; 2 олійниці; тютюнова фабрика, броварня, декілька цегельних заводів.
1863 року в Ананьєві відкрито земську лікарню. 1876 року відкрилася , а через рік — , два народних училища, 3 церковно-приходських школи, єврейське початкове училище.
Район було утворено 1923 року. 13 березня 1925 року до Ананьївського району приєднана територія колишньої Кіндратівської волості розформованого Ставрівського району АМРСР.
11 лютого 1935 року Валегоцулівська I, Валегоцулівська II, Валегоцулівська III, Мардарівська, Велика Кочурівська, Велика Кіндратівська, Кирилівська, Шляхетнянська сільські ради перейшли до Валегоцулівського району АМСРР.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ананьївського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,40 % (проголосували 9 507 із 20 940 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,58 % (4 048 виборців); Юлія Тимошенко — 14,39 % (1 368 виборців), Сергій Тігіпко — 14,13 % (1 343 виборців), Вадим Рабінович — 7,32 % (696 виборців), Олег Ляшко — 5,69 % (541 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,34 %.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на: 1 міську раду та 14 сільських рад, які об'єднують 32 населені пункти та підпорядковані Ананьївській районній раді. Адміністративний центр — місто Ананьїв.
№ | Сільська рада | Населені пункти |
---|---|---|
1 | Ананьївська міська рада | Ананьїв |
2 | Ананьївська Друга | Ананьїв |
3 | Ананьївська Перша | Ананьїв, Селиванівка |
4 | Байтальська | Байтали |
5 | Гандрабурівська | Гандрабури |
6 | Долинська | Долинське, Красне |
7 | Жеребківська | Жеребкове, Михайлівка, Струтинка |
8 | Коханівська | Коханівка, Боярка |
9 | Кохівська | Кохівка, Великобоярка, Шелехове |
10 | Новогеоргіївська | Новогеоргіївка |
11 | Новоолександрівська | Новоолександрівка, Козаче, Новоіванівка, Шевченкове |
12 | Новоселівська | Новоселівка, Благодатне, Бондарі, Калини, Пасицели |
13 | Романівська | Романівка, Дружелюбівка, Новодачне |
14 | Точилівська | Точилове |
15 | Шимківська | Шимкове, Амури, Вербове |
Населення
- 1926 — 62 289 (м. Ананьїв 18 230 та район (села) 44 059, у т.ч. с. Валегоцулове 15 266 і Гандрабури 6369)
- 1939 — 34 902 (у т.ч. смт. Ананьїв 5918 і Гандрабури 5618 та район (села, без смт Ананьєва) 28 984)
Станом на 1988 рік, населення району становило 40,8 тис. осіб, з якого міського — 11,4 тис. осіб.
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року населення району становить 29 036 осіб, в тому числі міське населення — 9,67 тис. осіб, сільське — 19,36 тис. осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 882 | 3098 | 1958 | 4133 | 3681 | 1929 | 83 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 17 654 | 2784 | 2151 | 4083 | 4527 | 3720 | 389 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
На території району єдине місто (Ананьїв) та 37 сільських населених пунктів.
Національний склад населення району за переписом 2001 року:
Населений пункт | українська | румунська | російська |
---|---|---|---|
Ананьїв | 87,9 | 2,1 | 9,4 |
Ананьїв Перший | 89,5 | 3,6 | 6,6 |
Селиванівка | 91,9 | 3,6 | 4,1 |
Ананьїв Другий | 95,2 | 2,4 | 2,3 |
Байтали | 92,8 | 2,9 | 3,6 |
Гандрабури | 3,3 | 94,0 | 2,6 |
Долинське | 71,9 | 22,4 | 4,7 |
Красне | 90,7 | 8,3 | 1,0 |
Жеребкове | 91,5 | 2,3 | 5,4 |
Михайлівка | 94,5 | 1,4 | 3,8 |
Струтинка | 97,7 | - | 2,3 |
Коханівка | 93,8 | 2,9 | 3,3 |
Боярка | 92,7 | 6,6 | 0,4 |
Кохівка | 96,2 | 1,4 | 2,2 |
Великобоярка | 96,5 | 2,5 | 0,8 |
Шелехове | 95,8 | 1,3 | 2,2 |
Новоолександрівка | 85,7 | 5,8 | 8,2 |
Козаче | 95,2 | 2,4 | |
Новоіванівка | 86,0 | 14,0 | - |
Шевченкове | 93,2 | 5,5 | 1,4 |
Новогеоргіївка | 96,6 | 1,4 | 1,7 |
Новоселівка | 97,9 | 0,6 | 1,2 |
Пасицели | 95,6 | 2,2 | 2,2 |
Романівка | 93,6 | 6,1 | 0,1 |
Новодачне | 91,1 | 6,3 | 2,5 |
Точилове | 4,7 | 92,6 | 2,5 |
Шимкове | 90,3 | 4,6 | 5,0 |
Амури | 94,6 | 2,0 | 3,4 |
Вербове | 91,2 | 7,4 | 1,5 |
Ананьївський район | 78,2 | 16,1 | 5,3 |
Охорона здоров'я
Сьогодні мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на 130 ліжок, на 10 ліжок, 2 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 53 лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.
- Ананьївська районна лікарня
- Меморіальна дошка на будівлі лікарні
- Стоматологічна поліклініка
Відомі уродженці
- Ніщинський Петро Іванович (псевдонім Петро Байда; 21 вересня 1832, Ананьїв — 16 березня 1896) — український композитор і поет-перекладач.
- Петро Ніщинський
Економіка
Як за радянських часів так і за часів незалежності в господарстві району провідне місце належить сільському господарству, 98 % валової продукції.
Промисловість
Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова та виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими підприємствами були: Ананьївські консервний завод, молочний цех Барського молочно-консервного комбінату, Ананьївський та Гандрабурівський цегельні заводи, Жеребківський комбікормовий завод. На початку XXI століття налічується багато переробних підприємств з виробництва соняшникової олії, круп та макаронних виробів (приватні підприємства «Ананьїв-хліб» та «Укрхліб-2»), які постачаються в різні регіони України. Природний потенціал району — пісок та глина, що є основною сировиною для виробництва цегли та черепиці.
ТОВ «Лакта» з переробки молока та виробництва молочної продукції, виробляється 4 найменування твердих сирів, масло вершкове «Селянське», молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти в асортименті. Продукція сертифікована Одеським центром стандартизації, метрології та сертифікації, має акредитовану лабораторію, можливості співпрацювати з іноземними державами — Молдовою та Росією.
Мале виробниче підприємство «Ананьївська друкарня» займається виробництвом друкованої продукції та її реалізацією.
На території району функціонують будівельні організації яка виконують будівельно-монтажні роботи з газифікації міст і сіл району та в сусідніх районах. Управління експлуатації газового господарства яке обслуговує крім Ананьївського ще й Любашівський район.
Сільське господарство
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 80,39 тис. га (76,5 %),
- орні землі — 64,76 тис. га (61,7 %),
- зрошувальні землі — ?,
- багаторічні насадження — ?,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 14,7 тис. га (14,0 %);
- землі, зайняті лісами — ?;
- інше — 24,58 тис. га (23,4 %).
За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування цукрових буряків і зернових (пшениця, кукурудза). Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні молочно-м'ясної худоби, на початку XXI сторіччя зростає чисельність поголів'я овець, свиней, великої рогатої худоби. У 1980-х роках на землях району господарювало 15 колгоспів, Жеребківська дослідна станція науково-виробничого об'єднання по кукурудзі «Дніпро». На початку XXI століття ДП «Украгросоюз» та Жеребківська дослідна станція займаються вирощуванням насіння зернових та технічних культур.
- Сільськогосподарські угіддя
- Сільськогосподарські угіддя
У 2004 році створено державне підприємство «Ананьївський держлісгосп».
Сфера послуг
На території району функціонують 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в м. Ананьєві на 736 торгових місць в с. Долинське на 202 торгових місця, та інших селах району, 120 підприємств торгівлі, в тому числі в м. Ананьєві триповерховий універмаг. Після капітального ремонту запрацював універсам за вимогами сьогодення, 19 підприємств побутового обслуговування населення, в тому числі триповерховий будинок побуту в місті Ананьєві, 11 аптечних закладів, 5 — АЗС, 21 підприємство громадського харчування.
Ананьївський район забезпечує послугами зв'язку Ананьївський цех електрозв'язку № 10, надаються послуги дротового та ефірного радіомовлення та електрозв'язку майже 4200 абонентам.
Банківські установи:
- ТВБВ № 10015/0412 філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадбанк України»;
- Відділення в м. Ананьєві Південного Головного регіонального управління «ПриватБанк»;
- Одеська філія акціонерного банку «Укргазбанк»;
- Відділення № 37 акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК»;
- Ананьївське територіальне безбалансове відділення Одеської обласної філії акціонерного пенсійно-поштового банку «Райффайзен Банк Аваль».
Страхові установи:
- Ананьївське відділення національної страхової компанії «Оранта»
Транспорт
Райцентр Ананьїв розташовується за 82 км від обласного центру, місто Одеса. Залізничні станції: Жеребкове на відстані 15 км від міста Ананьєва, Мардарівка.
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 249 км, з яких із твердим покриттям — 175 км. Через район проходить євромагістраль E584 (у межах України із нею збігається М13). Також районом проходить низка територіальних автошляхів: Р71, Т 1612, Т 1613 та Т 1623. У місті Ананьєві з 1986 року функціонує новий автовокзал. Автобусним сполученням охоплені всі населені пункти району. Перевезення пасажирів забезпечують Відкрите акціонерне товариство «Ананьївське АТП-15112», ПП Слободяник В. М., ПП Загребельний В. В.
Через Ананьївський район прокладено газопровід міжнародного значення. Збудована і працює газокомпресорна станція, яка щорічно, починаючи з 1987 року перекачує більше 20 млрд м³ газу споживачам області та в країни Балканського регіону.
Культура
У районному центрі створено і функціонує історико-художній музей, 22 клубні заклади (за часів УРСР 15 будинків культури та 16 сільських клубів), 30 бібліотек (40 за часів УРСР), за часів УРСР діяло 43 кіноустановки. Центральне місце в експозиції художніх робіт історико-художнього музею займають 7 картин українських художників, академіка Є. І. Столиці (інша частина його творчості зберігається в колекціях музею в Будеях та Третьяковській галереї) та Р. М. Палецького.
В Ананьєві пам'ятники комсомольцям Ананьївського району, які загинули у боротьбі проти німецьких окупантів та українському композиторові і поету-перекладачеві П. І. Ніщинському.
- Районний будинок культури, колишнє дворянське зібрання
- Пам'ятник Ніщинському, Ананьїв, скульптор П. І. Кравченко
- Плита на братській могилі євреїв-жертв Холокосту
- Колодязь-каплиця, Ананьїв
Освіта
За радянських часів у райцентрі було створено:
- 1930 року сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, нині в якому навчається 590 студентів;
- 1934 року професійно-технічне училище № 44, нині , де можна отримати 15 робочих професій та середню освіту.
2896 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання. У місті Ананьєві реорганізовано школу № 1 і № 2 у навчально-виховний комплекс школу-гімназію, та навчально-виховний комплекс школу-ліцей відповідно.
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 23.
- . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ГЕУ, 1989, с. 40—41.
- Сафронов О. О. Ананьївський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
- Постанова Президії ВУЦВК № 13 від 11 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Ананьївського району [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
Література
- В. Г. Пижов, О. Г. Топчієв Ананьївський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — .
- Ананьївський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ананьївський район |
- Ананьївський район [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Ананьївська райрада [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Ананьївський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Балтський район | Любашівський район | |
Подільський район | ↓ | |
Захарівський район | ← | Ширяївський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ananyivskij rajon kolishnij rajon na pivnochi Odeskoyi oblasti Ukrayini Rajon utvorenij 1923 roku Plosha rajonu 1 1 tis km 3 3 vid teritoriyi oblasti Naselennya 29 0 tis osib stanom na 2001 rik Rajonnij centr Ananyiv Na pivnochi rajon mezhuvav z Baltskim na shodi z Lyubashivskim na pivdni z Shiryayivskim ta Zaharivskim na pivdennomu zahodi z Oknyanskim ta na zahodi z Podilskim rajonami Odeskoyi oblasti Ananyivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaKolishnij rajon na karti Odeska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Odeska oblastKod KOATUU 5120200000Utvorenij 7 bereznya 1923 r Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 25226 1 07 2020 Plosha 1104 68 km Gustota 23 4 osib km Tel kod 380 4863Poshtovi indeksi 66400 66447Naseleni punkti ta radiRajonnij centr AnanyivMiski radi 1Silski radi 14Mista 1Sela 31Rajonna vladaAdresa 66400 Odeska oblast Ananyivskij rajon m Ananyiv vul Nezalezhnosti 51MapaAnanyivskij rajon u Vikishovishi Likvidovanij vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vid 17 lipnya 2020 roku PrirodaRajon roztashovanij na pivdenno shidnih shilah Podilskoyi visochini lisostepova pivnich ta u mezhah Prichornomorskoyi nizovini stepovij pivden Rajon roztashovanij na pidvishenij pologohvilyastij lesovij rivnini U rajoni silno rozvinuti erozijni procesi poverhnya rozchlenovana glibokimi dolinami richok balkami ta yarami Korisni kopalini glina pisok Peresichna temperatura sichnya 5 C lipnya 21 C Period z temperaturoyu ponad 10 C stanovit 180 200 dniv Serednya norma atmosfernih opadiv 450 mm na rik Maksimum pripadaye na cherven Snigovij pokriv nestijkij Rajon lezhit v mezhah posushlivoyi duzhe teployi agroklimatichnoyi zoni Gidrografichna merezha rajonu predstavlena richkami basejnu Chornogo morya Tiligul centralna chastina rajonu Zhuravka pivden ta in sho techut z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Z gruntiv najbilsh poshireni chornozemi zvichajni serednogumusni na pivnochi neznachna chastina opidzolenih i Zagalna plosha prirodnih lisiv i shtuchnih lisovih nasadzhen nevelika Sered derevnih porid perevazhaye dub skelnij Na shilah zalishki luchnih ta riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv Bajrachnij lis Glibokij Yar Dolinskij botanichnij zakaznik Park Kohanivka Selivanivskij landshaftnij zakaznik Ohorona prirodi U rajoni zadlya zberezhennya prirodnih landshaftiv ta okremih ob yektiv prirodi stvoreni Dolinskij botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Selivanivskij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Bajtali zapovidne urochishe miscevogo znachennya Kohanivka pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya IstoriyaV yizd do rajonu Z seredini XIX stolittya v Ananyivskomu poviti zrostaye kilkist promislovih pidpriyemstv do kincya XIX stolittya yih bulo blizko 20 3 fabriki fruktovih ta shipuchih vod 2 olijnici tyutyunova fabrika brovarnya dekilka cegelnih zavodiv 1863 roku v Ananyevi vidkrito zemsku likarnyu 1876 roku vidkrilasya a cherez rik dva narodnih uchilisha 3 cerkovno prihodskih shkoli yevrejske pochatkove uchilishe Rajon bulo utvoreno 1923 roku 13 bereznya 1925 roku do Ananyivskogo rajonu priyednana teritoriya kolishnoyi Kindrativskoyi volosti rozformovanogo Stavrivskogo rajonu AMRSR 11 lyutogo 1935 roku Valegoculivska I Valegoculivska II Valegoculivska III Mardarivska Velika Kochurivska Velika Kindrativska Kirilivska Shlyahetnyanska silski radi perejshli do Valegoculivskogo rajonu AMSRR 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Ananyivskogo rajonu buli stvoreni 32 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 45 40 progolosuvali 9 507 iz 20 940 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 42 58 4 048 viborciv Yuliya Timoshenko 14 39 1 368 viborciv Sergij Tigipko 14 13 1 343 viborciv Vadim Rabinovich 7 32 696 viborciv Oleg Lyashko 5 69 541 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 34 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Ananyivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na 1 misku radu ta 14 silskih rad yaki ob yednuyut 32 naseleni punkti ta pidporyadkovani Ananyivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Ananyiv Silska rada Naseleni punkti1 Ananyivska miska rada Ananyiv2 Ananyivska Druga Ananyiv3 Ananyivska Persha Ananyiv Selivanivka4 Bajtalska Bajtali5 Gandraburivska Gandraburi6 Dolinska Dolinske Krasne7 Zherebkivska Zherebkove Mihajlivka Strutinka8 Kohanivska Kohanivka Boyarka9 Kohivska Kohivka Velikoboyarka Shelehove10 Novogeorgiyivska Novogeorgiyivka11 Novooleksandrivska Novooleksandrivka Kozache Novoivanivka Shevchenkove12 Novoselivska Novoselivka Blagodatne Bondari Kalini Pasiceli13 Romanivska Romanivka Druzhelyubivka Novodachne14 Tochilivska Tochilove15 Shimkivska Shimkove Amuri VerboveNaselennya1926 62 289 m Ananyiv 18 230 ta rajon sela 44 059 u t ch s Valegoculove 15 266 i Gandraburi 6369 1939 34 902 u t ch smt Ananyiv 5918 i Gandraburi 5618 ta rajon sela bez smt Ananyeva 28 984 Div takozh Dolinskij rajon Odeska oblast Naselennya Stanom na 1988 rik naselennya rajonu stanovilo 40 8 tis osib z yakogo miskogo 11 4 tis osib Za danimi Vseukrayinskogo perepisu 2001 roku naselennya rajonu stanovit 29 036 osib v tomu chisli miske naselennya 9 67 tis osib silske 19 36 tis osib Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 14 882 3098 1958 4133 3681 1929 83Zhinki 17 654 2784 2151 4083 4527 3720 389Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki83 85 389 96 80 84 390 356 75 79 944 674 70 74 1188 803 65 69 1198 1196 60 64 1567 619 55 59 861 909 50 54 1050 957 45 49 1049 1099 40 44 1135 1064 35 39 1032 997 30 34 950 973 25 29 966 817 20 24 863 1141 15 20 1288 1325 10 14 1177 1013 5 9 872 760 0 4 735 Na teritoriyi rajonu yedine misto Ananyiv ta 37 silskih naselenih punktiv Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku ukrayinci 77 0 moldovani 18 1 rosiyani 3 9 bolgari 0 2 bilorusi 0 2 Etnomovnij sklad za ridnoyu movoyu naselenih punktiv rajonu za perepisom 2001 rik Naselenij punkt ukrayinska rumunska rosijskaAnanyiv 87 9 2 1 9 4Ananyiv Pershij 89 5 3 6 6 6Selivanivka 91 9 3 6 4 1Ananyiv Drugij 95 2 2 4 2 3Bajtali 92 8 2 9 3 6Gandraburi 3 3 94 0 2 6Dolinske 71 9 22 4 4 7Krasne 90 7 8 3 1 0Zherebkove 91 5 2 3 5 4Mihajlivka 94 5 1 4 3 8Strutinka 97 7 2 3Kohanivka 93 8 2 9 3 3Boyarka 92 7 6 6 0 4Kohivka 96 2 1 4 2 2Velikoboyarka 96 5 2 5 0 8Shelehove 95 8 1 3 2 2Novooleksandrivka 85 7 5 8 8 2Kozache 95 2 2 4Novoivanivka 86 0 14 0 Shevchenkove 93 2 5 5 1 4Novogeorgiyivka 96 6 1 4 1 7Novoselivka 97 9 0 6 1 2Pasiceli 95 6 2 2 2 2Romanivka 93 6 6 1 0 1Novodachne 91 1 6 3 2 5Tochilove 4 7 92 6 2 5Shimkove 90 3 4 6 5 0Amuri 94 6 2 0 3 4Verbove 91 2 7 4 1 5Ananyivskij rajon 78 2 16 1 5 3Ohorona zdorov ya Sogodni merezhu ohoroni zdorov ya predstavlyaye centralna rajonna likarnya na 130 lizhok na 10 lizhok 2 ambulatoriyi zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini ta 25 feldshersko akusherskih punktiv Kvalifikovanu medichnu dopomogu nadayut naselennyu rajonu 53 likarya ta 219 pracivnikiv serednogo medichnogo personalu Ananyivska rajonna likarnya Memorialna doshka na budivli likarni Stomatologichna poliklinika Vidomi urodzhenci Nishinskij Petro Ivanovich psevdonim Petro Bajda 21 veresnya 1832 Ananyiv 16 bereznya 1896 ukrayinskij kompozitor i poet perekladach Petro NishinskijEkonomikaYak za radyanskih chasiv tak i za chasiv nezalezhnosti v gospodarstvi rajonu providne misce nalezhit silskomu gospodarstvu 98 valovoyi produkciyi Promislovist Osnovnimi galuzyami promislovosti za radyanskih chasiv vistupali harchova ta virobnictvo budivelnih materialiv Najbilshimi pidpriyemstvami buli Ananyivski konservnij zavod molochnij ceh Barskogo molochno konservnogo kombinatu Ananyivskij ta Gandraburivskij cegelni zavodi Zherebkivskij kombikormovij zavod Na pochatku XXI stolittya nalichuyetsya bagato pererobnih pidpriyemstv z virobnictva sonyashnikovoyi oliyi krup ta makaronnih virobiv privatni pidpriyemstva Ananyiv hlib ta Ukrhlib 2 yaki postachayutsya v rizni regioni Ukrayini Prirodnij potencial rajonu pisok ta glina sho ye osnovnoyu sirovinoyu dlya virobnictva cegli ta cherepici TOV Lakta z pererobki moloka ta virobnictva molochnoyi produkciyi viroblyayetsya 4 najmenuvannya tverdih siriv maslo vershkove Selyanske moloko kefir ryazhanka smetana jogurti v asortimenti Produkciya sertifikovana Odeskim centrom standartizaciyi metrologiyi ta sertifikaciyi maye akreditovanu laboratoriyu mozhlivosti spivpracyuvati z inozemnimi derzhavami Moldovoyu ta Rosiyeyu Male virobniche pidpriyemstvo Ananyivska drukarnya zajmayetsya virobnictvom drukovanoyi produkciyi ta yiyi realizaciyeyu Na teritoriyi rajonu funkcionuyut budivelni organizaciyi yaka vikonuyut budivelno montazhni roboti z gazifikaciyi mist i sil rajonu ta v susidnih rajonah Upravlinnya ekspluataciyi gazovogo gospodarstva yake obslugovuye krim Ananyivskogo she j Lyubashivskij rajon Silske gospodarstvo Zemelni resursi rajonu Rillya 61 7 Zroshuvannya Bagatorichni nasadzhennya i pasovisha 14 0 Lisi i chagarniki 0 9 Inshe 23 4 Zemelni resursi rajonu stanom na 1986 rik pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 80 39 tis ga 76 5 orni zemli 64 76 tis ga 61 7 zroshuvalni zemli bagatorichni nasadzhennya zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 14 7 tis ga 14 0 zemli zajnyati lisami inshe 24 58 tis ga 23 4 Za radyanskih chasiv specializaciyeyu roslinnickoyi galuzi silskogo gospodarstva rajonu bulo viroshuvannya cukrovih buryakiv i zernovih pshenicya kukurudza Tvarinnicka galuz specializuvalas na viroshuvanni molochno m yasnoyi hudobi na pochatku XXI storichchya zrostaye chiselnist pogoliv ya ovec svinej velikoyi rogatoyi hudobi U 1980 h rokah na zemlyah rajonu gospodaryuvalo 15 kolgospiv Zherebkivska doslidna stanciya naukovo virobnichogo ob yednannya po kukurudzi Dnipro Na pochatku XXI stolittya DP Ukragrosoyuz ta Zherebkivska doslidna stanciya zajmayutsya viroshuvannyam nasinnya zernovih ta tehnichnih kultur Silskogospodarski ugiddya Silskogospodarski ugiddya U 2004 roci stvoreno derzhavne pidpriyemstvo Ananyivskij derzhlisgosp Sfera poslug Na teritoriyi rajonu funkcionuyut 4 rinki z prodazhu prodovolchih ta neprodovolchih tovariv v m Ananyevi na 736 torgovih misc v s Dolinske na 202 torgovih miscya ta inshih selah rajonu 120 pidpriyemstv torgivli v tomu chisli v m Ananyevi tripoverhovij univermag Pislya kapitalnogo remontu zapracyuvav universam za vimogami sogodennya 19 pidpriyemstv pobutovogo obslugovuvannya naselennya v tomu chisli tripoverhovij budinok pobutu v misti Ananyevi 11 aptechnih zakladiv 5 AZS 21 pidpriyemstvo gromadskogo harchuvannya Ananyivskij rajon zabezpechuye poslugami zv yazku Ananyivskij ceh elektrozv yazku 10 nadayutsya poslugi drotovogo ta efirnogo radiomovlennya ta elektrozv yazku majzhe 4200 abonentam Bankivski ustanovi TVBV 10015 0412 filiyi Odeskogo oblasnogo upravlinnya PAT Derzhavnij oshadbank Ukrayini Viddilennya v m Ananyevi Pivdennogo Golovnogo regionalnogo upravlinnya PrivatBank Odeska filiya akcionernogo banku Ukrgazbank Viddilennya 37 akcionernogo komercijnogo banku IMEKSBANK Ananyivske teritorialne bezbalansove viddilennya Odeskoyi oblasnoyi filiyi akcionernogo pensijno poshtovogo banku Rajffajzen Bank Aval Strahovi ustanovi Ananyivske viddilennya nacionalnoyi strahovoyi kompaniyi Oranta TransportRajcentr Ananyiv roztashovuyetsya za 82 km vid oblasnogo centru misto Odesa Zaliznichni stanciyi Zherebkove na vidstani 15 km vid mista Ananyeva Mardarivka Avtomobilni shlyahi stanom na 1990 rik 249 km z yakih iz tverdim pokrittyam 175 km Cherez rajon prohodit yevromagistral E584 u mezhah Ukrayini iz neyu zbigayetsya M13 Takozh rajonom prohodit nizka teritorialnih avtoshlyahiv R71 T 1612 T 1613 ta T 1623 U misti Ananyevi z 1986 roku funkcionuye novij avtovokzal Avtobusnim spoluchennyam ohopleni vsi naseleni punkti rajonu Perevezennya pasazhiriv zabezpechuyut Vidkrite akcionerne tovaristvo Ananyivske ATP 15112 PP Slobodyanik V M PP Zagrebelnij V V Cherez Ananyivskij rajon prokladeno gazoprovid mizhnarodnogo znachennya Zbudovana i pracyuye gazokompresorna stanciya yaka shorichno pochinayuchi z 1987 roku perekachuye bilshe 20 mlrd m gazu spozhivacham oblasti ta v krayini Balkanskogo regionu KulturaU rajonnomu centri stvoreno i funkcionuye istoriko hudozhnij muzej 22 klubni zakladi za chasiv URSR 15 budinkiv kulturi ta 16 silskih klubiv 30 bibliotek 40 za chasiv URSR za chasiv URSR diyalo 43 kinoustanovki Centralne misce v ekspoziciyi hudozhnih robit istoriko hudozhnogo muzeyu zajmayut 7 kartin ukrayinskih hudozhnikiv akademika Ye I Stolici insha chastina jogo tvorchosti zberigayetsya v kolekciyah muzeyu v Budeyah ta Tretyakovskij galereyi ta R M Paleckogo V Ananyevi pam yatniki komsomolcyam Ananyivskogo rajonu yaki zaginuli u borotbi proti nimeckih okupantiv ta ukrayinskomu kompozitorovi i poetu perekladachevi P I Nishinskomu Rajonnij budinok kulturi kolishnye dvoryanske zibrannya Pam yatnik Nishinskomu Ananyiv skulptor P I Kravchenko Plita na bratskij mogili yevreyiv zhertv Holokostu Kolodyaz kaplicya Ananyiv Osvita Ananyivskij agrarnij profesijnij licej Za radyanskih chasiv u rajcentri bulo stvoreno 1930 roku silskogospodarskij tehnikum buhgalterskogo obliku nini v yakomu navchayetsya 590 studentiv 1934 roku profesijno tehnichne uchilishe 44 nini de mozhna otrimati 15 robochih profesij ta serednyu osvitu 2896 uchniv rajonu navchayutsya u 22 zagalnoosvitnih shkolah budinku yunih tehnikiv yunih naturalistiv budinku dityachoyi tvorchosti ta shkoli estetichnogo vihovannya U misti Ananyevi reorganizovano shkolu 1 i 2 u navchalno vihovnij kompleks shkolu gimnaziyu ta navchalno vihovnij kompleks shkolu licej vidpovidno Div takozhLyubashivskij rajon Shiryayivskij rajon Zaharivskij rajon Oknyanskij rajon Podilskij rajonPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativno territorialnoe delenie Ukrainy Po dannym Centralnoj Administrativno Territorialnoj Komissii U S S R Narodnyj komissariat vnutrennih del H Izdanie NARKOMVNUDELa U S S R 1923 S 23 www od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 20 lyutogo 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv GEU 1989 s 40 41 Safronov O O Ananyivskij rajon Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Postanova VUCVK i RNK USRR 90 vid 13 bereznya 1925 Pro skasuvannya Stavrivskogo rajonu v Avtonomnij Moldavskij Sociyalistichnij Respublici Postanova Prezidiyi VUCVK 13 vid 11 lyutogo 1935 Pro sklad novih administrativnih rajoniv Avtonomnoyi Moldavskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 31 bereznya 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Ananyivskogo rajonu 1 lipnya 2017 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 listopada 2019 Procitovano 3 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 3 travnya 2013 LiteraturaV G Pizhov O G Topchiyev Ananyivskij rajon Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 Ananyivskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s 15 000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ananyivskij rajonAnanyivskij rajon 10 chervnya 2021 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ananyivska rajrada 15 sichnya 2012 u Wayback Machine Ananyivskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Baltskij rajon Lyubashivskij rajonPodilskij rajon Zaharivskij rajon Shiryayivskij rajon