Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Анаксімандрдав гр ἈναξίμανδροςЗахідна філософіяΆναξίμανδροςНародження 610 до н е 2 Мілет 2 Смерть 546 до н е 4

Анаксимандр

Анаксимандр

Анаксімандр
дав.-гр. Ἀναξίμανδρος
Західна філософія
image
Άναξίμανδρος
Народження 610 до н. е.[2]
Мілет[2]
Смерть 546 до н. е.[4]
Мілет, Стародавня Греція
Громадянство (підданство) Мілет
Знання мов
  • давньогрецька мова[2]
    • Діяльність
  • астроном, математик, географ, фізик, письменник
    • Школа / Традиція , мілетська школа, натуралізм
    Основні інтереси метафізика, астрономія, геометрія, географія
    Значні ідеї апейрон
    Вплинув Анаксимен, Піфагор
    Літературний напрям Досократики і Мілетська школа
    Зазнав впливу
  • Фалес
    • Вчителі Фалес[2]
    Відомі студенти Піфагор і Анаксімен
    Визначний твір
  • Апейрон
    • Історичний період досократівська філософія
    Батько d
    image Анаксімандр у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Анаксімáндр (дав.-гр. Αναξιμανδρος; близько 610 до н. е. — 546 до н. е.) — старогрецький математик, астроном і філософ, представник мілетської школи. Був учнем Фалеса Мілетського і вчителем Анаксімена. Вважається першим античним філософом, який особисто записував своє вчення, а його трактат «Про природу» — першим відомим прозовим текстом стародавньої Греції.

    Розвиваючи матеріалізм свого вчителя Фалеса, він визначав першоосновою всіх речей нескінченну, невизначену матерію — «апейрон». Виявом стихійної діалектики Анаксімандра є вчення про походження і загибель незліченних світів. Одним з перших, хоч і в наївній формі, він дав природничо-історичне пояснення утворення світу і походження людини від тварини.

    Анаксімандр здійснив першу спробу створення систематичного курсу для викладання геометрії.

    Біографія

    image
    Анаксімандр на мозаїці III ст.

    Більшість фактів біографії філософа відомі за переказами Арістотеля й Теофаста. Анаксімандр народився в Мілеті третього року 42-ї Олімпіади, що відповідає 610 року до н. е. Відоме ім'я його батька — Праксіад. Був учнем Фалеса, від якого перейняв і розвинув учення про першооснову всіх речей. Припускається, що він також був небожем Фалеса.

    На відміну від учителя, проявляв участь у політичному житті Мілета. Анаксімандр був залучений до створення порту в колонії Аполлонія (територія нинішньої Болгарії), де також був законодавцем, подорожував до Спарти. Сучасники відгукувалися про нього як людину з вишуканими смаками, приписуючи Анаксімандру звичку помпезно одягатися.

    Помер другого року 58-ї Олімпіади, що відповідає 546 року до н. е.

    Праці

    Анаксімандр, крім філософського вчення, відомий тим, що першим з давньогрецьких філософів власноруч записував свої думки. Головний трактат «Про природу» до нашого часу втрачений, відомі лише фрагменти, цитовані Сімпліцієм. Вважається, що за часів Арістотеля трактат зберігався в біблотеці Ліцею, а в I ст. його копія знаходилася в Александрійській бібліотеці. Інші — «Навколо Землі», «Про нерухомі тіла» та «Сфера» втрачені цілком.

    Вчення

    Апейрон

    На противагу Фалесу, котрий вважав, що першооснова всіх речей подібна на воду, проявляється в різних формах і є джерелом руху, Анаксімандр розробив вчення про апейрон. Ця першооснова за різними трактуваннями є або рівномірною сумішшю всіх стихій, або дечим середнім між ними. Апейрон нескінченний і невизначений, тому з нього можуть утворюватися всі речі та перетворюватися одні в одних. Апейрон вічний і йому властивий постійний рух, він приводить в рух все у світі, при цьому сам апейрон не рухає ніщо.

    Анаксімандр критикував вчення Фалеса, вказуючи, що вода не може бути вологою, отже не може породжувати всі речі. Тому уявлення про першооснову як подобу води хибне. Натомість він пропонував, що протилежності сухе-вологе і гаряче-холодне, котрі виникають з апейрона, породжують різні стихії: Землю (сухе і холодне), Воду (вологе і холодне), Повітря (вологе і гаряче), Вогонь (сухе і гаряче).

    Космологія

    image
    Система світу Анаксімандра (одна з сучасних реконструкцій )

    Згідно Анаксімандра, в центрі світобудови збирається важка стихія Землі, оточена легшою Водою, а далі Повітрям і Вогнем. Під дією Вогню Вода випаровується і з неї проступає Земля, утворюючи сушу.

    Земля має форму циліндра, висота якого становить 1/3 діаметра. На його верхній основі розташований відомий грекам світ. Цей циліндр міститься у Воді, котра в свою чергу спирається на безмежний апейрон.

    Навколо Землі знаходяться три порожніх кільця, наповнених Вогнем, розділені непрозорим Повітрям. В найближчому, де Вогню найменше і він найслабший, є безліч отворів, Вогонь, видимий крізь них, є зорями. Діаметр зоряного кільця в 9 чи 10 разів більший, ніж діаметр земного циліндра. В середньому кільці Вогню більше і є лише один великий отвір, який є Місяцем. Цей отвір непостійний, чим Анаксімандр пояснював зміну фаз Місяця й місячні затемнення. Діаметр кільця складає 18-19 діаметрів Землі. В третьому кільці міститься найсильніший Вогонь та отвір, що є Сонцем. Його отвір також непостійний і час від часу закривається, результатом чого є сонячні затемнення. Його діаметр — 27-28 діаметрів Землі.

    Метеорологія

    Анаксімандр пояснював грім під час грози зіткненням хмар між собою. Зіткнення струменів повітря породжує вогонь, який є блискавками.

    Походження життя і людини

    Згідно з Анаксімандром, життя виникло у воді, коли з неї ще не проступила суша. Першими істотами були риби, утворені з теплої води. Людина з'явилася всередині риб як дитина і вийшла з них уже дорослою на сушу.

    Вклад у географію

    image
    Мапа Землі за Анаксімандром (одна з сучасних реконструкцій)

    Анаксімандр познайомив давніх греків із гномоном, запозиченим у Вавилонії. Першим накреслив карту світу з використанням масштабу, в центрі якої перебувала Греція, яку оточували землі Європи і Азії, що були тоді відомі. Карта мала форму кола, весь суходіл був оточений океаном. Мислитель вважав, що десь на півночі повинні бути високі гори, за якими Сонце і повертає на схід. Тінь, що відкидають ці гори, є причиною феномена ночі.

    Використовував поняття Європа («Ереб» — ассирійський захід) та Азія («Ассу» — ассирійський схід), межа між ними проходить по річці Фасіс (Ріоні на Кавказі) або по Танаїсу (Сіверський Донець та Нижній Дон) та Чорному морю. Лівію (відому грекам Африку) від Азії відділяє річка Ніл. Європу та Лівію розділяє Середземне море.

    Див. також

    Примітки

    1. Любкер Ф. Anaximander // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 86.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45270401d:Track:Q1459210
    2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 87. —
      d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
    3. Анаксимандр // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 692–693.
      d:Track:Q21529279d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q602358
    4. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
      d:Track:Q547473
    5. Dictionnaire des philosophes antiques I // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 1994. — P. 192.
      d:Track:Q18603571d:Track:Q280413d:Track:Q90d:Track:Q3430801d:Track:Q18604141
    6. Любкер Ф. Anaximenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 86.
      d:Track:Q4249594d:Track:Q45270397d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
    7. . The Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
    8. Шишкоедов, Павел (5 вересня 2017). (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
    9. Couprie, 2011.

    Література

    Анаксімандр
    у сестринських Вікіпроєктах
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Файли у Вікісховищі?

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Anaksimandrdav gr Ἀna3imandrosZahidna filosofiyaAna3imandrosNarodzhennya 610 do n e 2 Milet 2 Smert 546 do n e 4 Milet Starodavnya GreciyaGromadyanstvo piddanstvo MiletZnannya mov davnogrecka mova 2 Diyalnist astronom matematik geograf fizik pismennikShkola Tradiciya miletska shkola naturalizmOsnovni interesi metafizika astronomiya geometriya geografiyaZnachni ideyi apejronVplinuv Anaksimen PifagorLiteraturnij napryam Dosokratiki i Miletska shkolaZaznav vplivu FalesVchiteli Fales 2 Vidomi studenti Pifagor i AnaksimenViznachnij tvir ApejronIstorichnij period dosokrativska filosofiyaBatko d Anaksimandr u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Anaksimandr dav gr Ana3imandros blizko 610 do n e 546 do n e starogreckij matematik astronom i filosof predstavnik miletskoyi shkoli Buv uchnem Falesa Miletskogo i vchitelem Anaksimena Vvazhayetsya pershim antichnim filosofom yakij osobisto zapisuvav svoye vchennya a jogo traktat Pro prirodu pershim vidomim prozovim tekstom starodavnoyi Greciyi Rozvivayuchi materializm svogo vchitelya Falesa vin viznachav pershoosnovoyu vsih rechej neskinchennu neviznachenu materiyu apejron Viyavom stihijnoyi dialektiki Anaksimandra ye vchennya pro pohodzhennya i zagibel nezlichennih svitiv Odnim z pershih hoch i v nayivnij formi vin dav prirodnicho istorichne poyasnennya utvorennya svitu i pohodzhennya lyudini vid tvarini Anaksimandr zdijsniv pershu sprobu stvorennya sistematichnogo kursu dlya vikladannya geometriyi BiografiyaAnaksimandr na mozayici III st Bilshist faktiv biografiyi filosofa vidomi za perekazami Aristotelya j Teofasta Anaksimandr narodivsya v Mileti tretogo roku 42 yi Olimpiadi sho vidpovidaye 610 roku do n e Vidome im ya jogo batka Praksiad Buv uchnem Falesa vid yakogo perejnyav i rozvinuv uchennya pro pershoosnovu vsih rechej Pripuskayetsya sho vin takozh buv nebozhem Falesa Na vidminu vid uchitelya proyavlyav uchast u politichnomu zhitti Mileta Anaksimandr buv zaluchenij do stvorennya portu v koloniyi Apolloniya teritoriya ninishnoyi Bolgariyi de takozh buv zakonodavcem podorozhuvav do Sparti Suchasniki vidgukuvalisya pro nogo yak lyudinu z vishukanimi smakami pripisuyuchi Anaksimandru zvichku pompezno odyagatisya Pomer drugogo roku 58 yi Olimpiadi sho vidpovidaye 546 roku do n e PraciAnaksimandr krim filosofskogo vchennya vidomij tim sho pershim z davnogreckih filosofiv vlasnoruch zapisuvav svoyi dumki Golovnij traktat Pro prirodu do nashogo chasu vtrachenij vidomi lishe fragmenti citovani Simpliciyem Vvazhayetsya sho za chasiv Aristotelya traktat zberigavsya v bibloteci Liceyu a v I st jogo kopiya znahodilasya v Aleksandrijskij biblioteci Inshi Navkolo Zemli Pro neruhomi tila ta Sfera vtracheni cilkom VchennyaApejron Na protivagu Falesu kotrij vvazhav sho pershoosnova vsih rechej podibna na vodu proyavlyayetsya v riznih formah i ye dzherelom ruhu Anaksimandr rozrobiv vchennya pro apejron Cya pershoosnova za riznimi traktuvannyami ye abo rivnomirnoyu sumishshyu vsih stihij abo dechim serednim mizh nimi Apejron neskinchennij i neviznachenij tomu z nogo mozhut utvoryuvatisya vsi rechi ta peretvoryuvatisya odni v odnih Apejron vichnij i jomu vlastivij postijnij ruh vin privodit v ruh vse u sviti pri comu sam apejron ne ruhaye nisho Anaksimandr kritikuvav vchennya Falesa vkazuyuchi sho voda ne mozhe buti vologoyu otzhe ne mozhe porodzhuvati vsi rechi Tomu uyavlennya pro pershoosnovu yak podobu vodi hibne Natomist vin proponuvav sho protilezhnosti suhe vologe i garyache holodne kotri vinikayut z apejrona porodzhuyut rizni stihiyi Zemlyu suhe i holodne Vodu vologe i holodne Povitrya vologe i garyache Vogon suhe i garyache Kosmologiya Sistema svitu Anaksimandra odna z suchasnih rekonstrukcij Zgidno Anaksimandra v centri svitobudovi zbirayetsya vazhka stihiya Zemli otochena legshoyu Vodoyu a dali Povitryam i Vognem Pid diyeyu Vognyu Voda viparovuyetsya i z neyi prostupaye Zemlya utvoryuyuchi sushu Zemlya maye formu cilindra visota yakogo stanovit 1 3 diametra Na jogo verhnij osnovi roztashovanij vidomij grekam svit Cej cilindr mistitsya u Vodi kotra v svoyu chergu spirayetsya na bezmezhnij apejron Navkolo Zemli znahodyatsya tri porozhnih kilcya napovnenih Vognem rozdileni neprozorim Povitryam V najblizhchomu de Vognyu najmenshe i vin najslabshij ye bezlich otvoriv Vogon vidimij kriz nih ye zoryami Diametr zoryanogo kilcya v 9 chi 10 raziv bilshij nizh diametr zemnogo cilindra V serednomu kilci Vognyu bilshe i ye lishe odin velikij otvir yakij ye Misyacem Cej otvir nepostijnij chim Anaksimandr poyasnyuvav zminu faz Misyacya j misyachni zatemnennya Diametr kilcya skladaye 18 19 diametriv Zemli V tretomu kilci mistitsya najsilnishij Vogon ta otvir sho ye Soncem Jogo otvir takozh nepostijnij i chas vid chasu zakrivayetsya rezultatom chogo ye sonyachni zatemnennya Jogo diametr 27 28 diametriv Zemli Meteorologiya Anaksimandr poyasnyuvav grim pid chas grozi zitknennyam hmar mizh soboyu Zitknennya strumeniv povitrya porodzhuye vogon yakij ye bliskavkami Pohodzhennya zhittya i lyudini Zgidno z Anaksimandrom zhittya viniklo u vodi koli z neyi she ne prostupila susha Pershimi istotami buli ribi utvoreni z teployi vodi Lyudina z yavilasya vseredini rib yak ditina i vijshla z nih uzhe dorosloyu na sushu Vklad u geografiyu Mapa Zemli za Anaksimandrom odna z suchasnih rekonstrukcij Anaksimandr poznajomiv davnih grekiv iz gnomonom zapozichenim u Vaviloniyi Pershim nakresliv kartu svitu z vikoristannyam masshtabu v centri yakoyi perebuvala Greciya yaku otochuvali zemli Yevropi i Aziyi sho buli todi vidomi Karta mala formu kola ves suhodil buv otochenij okeanom Mislitel vvazhav sho des na pivnochi povinni buti visoki gori za yakimi Sonce i povertaye na shid Tin sho vidkidayut ci gori ye prichinoyu fenomena nochi Vikoristovuvav ponyattya Yevropa Ereb assirijskij zahid ta Aziya Assu assirijskij shid mezha mizh nimi prohodit po richci Fasis Rioni na Kavkazi abo po Tanayisu Siverskij Donec ta Nizhnij Don ta Chornomu moryu Liviyu vidomu grekam Afriku vid Aziyi viddilyaye richka Nil Yevropu ta Liviyu rozdilyaye Seredzemne more Div takozh6006 Anaksimandr asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiLyubker F Anaximander Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 86 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45270401d Track Q1459210 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 87 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Anaksimandr Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 692 693 d Track Q21529279d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q602358 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Dictionnaire des philosophes antiques I Dictionnaire des philosophes antiques R Goulet Paris CNRS 1994 P 192 d Track Q18603571d Track Q280413d Track Q90d Track Q3430801d Track Q18604141 Lyubker F Anaximenes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 86 d Track Q4249594d Track Q45270397d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 The Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Shishkoedov Pavel 5 veresnya 2017 ros Litres ISBN 9785457887671 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Couprie 2011 LiteraturaAnaksimandr u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Anaksimandr Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Uzbek K M Antichna matematika i stanovlennya sistemnih pidvalin filosofskogo racionalizmu dis d ra filos nauk 09 00 09 Institut filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini K 2005 39s Uzbek K M Fragmenti pobudovi antichnoyi nauki filosofiyi i kulturi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 234 s

    Дата публікації:
    Топ