Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліцей (давньогрецька: Λύκειον, Lykeion) або Лікей храм, присвячений Аполлону Lyceus )
Ліцей був заснований Арістотелем у 335-334 році до н.е. як розвиток перепатетичних (мандрівних) філософських шкіл. Заклад продовжував працювати після від'їзду Арістотеля з Афін у 323 до н.е. допоки римський полководець Сулла не знищив його під час нападу на Афіни в 86 році до нашої ери.
Залишки ліцею були виявлені в сучасних Афінах у 1996 році в парку позаду парламенту Греції.
Ліцей до Арістотеля
Ліцей використовували для філософських дебатів задовго до Аристотеля. Зокрема у Ліцеї виступав Протагор та інші давньогрецькі філософи. Серед учасників дебатів були такі філософи як Ісократ, Платон і найвідоміший афінський вчитель Сократ. Крім військової підготовки та навчальних занять, у Ліцеї також розміщується Афінські Збори та проводяться культові та релігійні обряди.
Школа і бібліотека Арістотеля
У 335 р. до н. е., Афіни переходять під владу Македонії і Аристотель, якому на той час виповнилося 50 років, повертається до нього з Азії. Після свого повернення, він починає викладати в ньому та засновує офіційну школу з назвою "Ліцей". Після ранкових уроків, Арістотель читає публічні лекції та розповсюджуются рукописи його трактатів. Послідовники доктрини Арістотеля відомі як Перипатетики . Перед заснуванням Ліцею Арістотель був виховником Олександра Македонського.
Арістотель приділяв увагу спільній роботі з учнями в рамках власних досліджень. Він призначав кожному з учнів власну тему. По завершенню досліджень учнями їх результати включалися до Арістотелевої бібліотеки.
Після захоплення Суллою Афіни, книги бібліотеки були відправлені до Риму. Під час перевезення було втрачено приблизно 20% початкових книг. Ті твори, що збереглися, були систематизовані та відредаговані, найбільш ймовірно Андроніком Родоським, одинадцятим керівником Ліцею. Після цього вони були перекладені та набули широкого поширення, ставши одним з основних джерел з історії античної філософії.
Ліцей після Аристотеля
Як керівник ліцею, Теофраст продовжив діяльність Арістотеля в усіх галузях досліджень ставши одним з засновників такої наукової дисципліни як ботаніка. Хоча він не був громадянином Афін (він зустрів Арістотеля в 340 році до н.е. на своїй батьківщині, у Лесбос), він зумів купити землю неподалік від головного спортивному залу ліцею, а також декілька будівель для бібліотеки та додаткових класів у 315 році до н.е.
В епоху Теофраста та його наступника, Стратона з Лампсака, Ліцей переживав період занепаду, допоки не був зруйнований у 86 році до н.е., під час нападу на Афіни.
Окремі дослідники вважають, що Ліцей був відновлений в І-му столітті н. е. Андроніком Родоським і діяв до зруйнування Герулом і готам Афін у 267 році до н.е.
Керівники Ліцею
Теофраст очолював ліцей протягом 36 років, з часу вигнання Арістотеля з Афін у 322 до н.е. до своєї смерті в 286 до н.е.. Існує припущення, що Арістотеля і Теофраста було поховано в садах ліцею, хоча їх могили не були ідентифіковані.
Члени Ліцею
У різні історичні періоди багато вчених навчалися чи викладали у Ліцеї. Найбільш відомими з них були - Евдем, математик та історик, Аристоксен — який написав праці про музику..
Ліцей Аристотеля сьогодні
Місцезнаходження ліцею:37°58′26″ пн. ш. 23°44′36″ сх. д. / 37.9740750° пн. ш. 23.7435028° сх. д.
Під час розкопок 1996 року в рамках будівництва музею сучасного мистецтва у Афінах були знайдені рештки Ліцею. Перші розкопки визначили місце спортивного залу та ряду класних приміщень, подальші роботи визначили місцезнаходження більшості будівель, які збереглися до нашого часу. Згодом, на місці розкопок було обладнано музей просто неба.
См. також
Посилання
- Morison, William. . Internet Encyclopedia of Philosophy. ISSN 2161-0002. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 23 листопада 2016.
- Morison, William (2006). . Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 30 жовтня 2009.
- . Greece National Tourist Office. 2014. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
- Stenudd, Stefan, "Aristotle: His Life, Time, and Work" [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.], Stennud.
- Lindberg, David C. (2007) [1992]. 4: Hellenistic Natural Philosophy. The Beginnings of Western Science (вид. 2nd). Chicago: University of Chicago Press. ISBN .
- "Lyceum."
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Licej davnogrecka Lykeion Lykeion abo Likej hram prisvyachenij Apollonu Lyceus Superechka Platona i Aristotelya Fragment kartini Rafaelya Afinska shkola 1509 1511 Mapa Davnih Afin iz zobrazhennyam pagorbu Likavit Lycebettus ta miskogo muru mizh yakimi roztashovuvavsya Licej Licej buv zasnovanij Aristotelem u 335 334 roci do n e yak rozvitok perepatetichnih mandrivnih filosofskih shkil Zaklad prodovzhuvav pracyuvati pislya vid yizdu Aristotelya z Afin u 323 do n e dopoki rimskij polkovodec Sulla ne znishiv jogo pid chas napadu na Afini v 86 roci do nashoyi eri Zalishki liceyu buli viyavleni v suchasnih Afinah u 1996 roci v parku pozadu parlamentu Greciyi Licej do AristotelyaLicej vikoristovuvali dlya filosofskih debativ zadovgo do Aristotelya Zokrema u Liceyi vistupav Protagor ta inshi davnogrecki filosofi Sered uchasnikiv debativ buli taki filosofi yak Isokrat Platon i najvidomishij afinskij vchitel Sokrat Krim vijskovoyi pidgotovki ta navchalnih zanyat u Liceyi takozh rozmishuyetsya Afinski Zbori ta provodyatsya kultovi ta religijni obryadi Shkola i biblioteka AristotelyaU 335 r do n e Afini perehodyat pid vladu Makedoniyi i Aristotel yakomu na toj chas vipovnilosya 50 rokiv povertayetsya do nogo z Aziyi Pislya svogo povernennya vin pochinaye vikladati v nomu ta zasnovuye oficijnu shkolu z nazvoyu Licej Pislya rankovih urokiv Aristotel chitaye publichni lekciyi ta rozpovsyudzhuyutsya rukopisi jogo traktativ Poslidovniki doktrini Aristotelya vidomi yak Peripatetiki Pered zasnuvannyam Liceyu Aristotel buv vihovnikom Oleksandra Makedonskogo Aristotel pridilyav uvagu spilnij roboti z uchnyami v ramkah vlasnih doslidzhen Vin priznachav kozhnomu z uchniv vlasnu temu Po zavershennyu doslidzhen uchnyami yih rezultati vklyuchalisya do Aristotelevoyi biblioteki Pislya zahoplennya Sulloyu Afini knigi biblioteki buli vidpravleni do Rimu Pid chas perevezennya bulo vtracheno priblizno 20 pochatkovih knig Ti tvori sho zbereglisya buli sistematizovani ta vidredagovani najbilsh jmovirno Andronikom Rodoskim odinadcyatim kerivnikom Liceyu Pislya cogo voni buli perekladeni ta nabuli shirokogo poshirennya stavshi odnim z osnovnih dzherel z istoriyi antichnoyi filosofiyi Licej pislya AristotelyaYak kerivnik liceyu Teofrast prodovzhiv diyalnist Aristotelya v usih galuzyah doslidzhen stavshi odnim z zasnovnikiv takoyi naukovoyi disciplini yak botanika Hocha vin ne buv gromadyaninom Afin vin zustriv Aristotelya v 340 roci do n e na svoyij batkivshini u Lesbos vin zumiv kupiti zemlyu nepodalik vid golovnogo sportivnomu zalu liceyu a takozh dekilka budivel dlya biblioteki ta dodatkovih klasiv u 315 roci do n e V epohu Teofrasta ta jogo nastupnika Stratona z Lampsaka Licej perezhivav period zanepadu dopoki ne buv zrujnovanij u 86 roci do n e pid chas napadu na Afini Okremi doslidniki vvazhayut sho Licej buv vidnovlenij v I mu stolitti n e Andronikom Rodoskim i diyav do zrujnuvannya Gerulom i gotam Afin u 267 roci do n e Kerivniki Liceyu Teofrast ocholyuvav licej protyagom 36 rokiv z chasu vignannya Aristotelya z Afin u 322 do n e do svoyeyi smerti v 286 do n e Isnuye pripushennya sho Aristotelya i Teofrasta bulo pohovano v sadah liceyu hocha yih mogili ne buli identifikovani Chleni Liceyu U rizni istorichni periodi bagato vchenih navchalisya chi vikladali u Liceyi Najbilsh vidomimi z nih buli Evdem matematik ta istorik Aristoksen yakij napisav praci pro muziku Licej Aristotelya sogodniMisceznahodzhennya liceyu 37 58 26 pn sh 23 44 36 sh d 37 9740750 pn sh 23 7435028 sh d 37 9740750 23 7435028 Pid chas rozkopok 1996 roku v ramkah budivnictva muzeyu suchasnogo mistectva u Afinah buli znajdeni reshtki Liceyu Pershi rozkopki viznachili misce sportivnogo zalu ta ryadu klasnih primishen podalshi roboti viznachili misceznahodzhennya bilshosti budivel yaki zbereglisya do nashogo chasu Zgodom na misci rozkopok bulo obladnano muzej prosto neba Sm takozhAkademiya Platona TeofrastPosilannyaMorison William Internet Encyclopedia of Philosophy ISSN 2161 0002 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 23 listopada 2016 Morison William 2006 Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 30 zhovtnya 2009 Greece National Tourist Office 2014 Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 22 listopada 2016 Stenudd Stefan Aristotle His Life Time and Work 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Stennud Lindberg David C 2007 1992 4 Hellenistic Natural Philosophy The Beginnings of Western Science vid 2nd Chicago University of Chicago Press ISBN 0 226 48205 7 Lyceum