Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (23 квітня 2024) |
Американська школа, відома як національна система, представляє три різні, взаємоповʼязані складові в політиці, політології та філософії. Ця політика існувала з 1790-х по 1970-ті роки, зазнаваючи зростання та втрати в різних ступенях і деталях впровадження. Історик описує її як послідовну прикладну економічну філософію з логічними та концептуальними звʼязками й іншими економічними ідеями.
Макроекономічна філософія, яка домінувала в національній політиці Сполучених Штатів від громадянської війни до середини 20 століття. Цей підхід був тісно повʼязаний з меркантилізмом і його можна розглядати в суперечливій класичній економічний теорії. Він складався з таких трьох основних політик:
1. Захист промисловості через встановлення високих тарифів (особливо в період з 1861 по 1932 рік) а також через субсидії (особливо з 1932 по 1970 рік).
2. Державні інвестиції в інфраструктуру для створення цільових внутрішніх покращень, особливо у сфері транспорту.
3. Національний банк з політикою, яка сприяє зростанню продуктивних підприємств, а не спекуляціям.
Ключові принципи американської школи пропагували Джон Квінсі Адамс та його Національна республіканська партія, Генрі Клей та Партія вігів, а також Авраам Лінкольн через ранню Республіканську партію, яка підтримувала цю економічну систему.
Історія
Американська Школа економіки представляє спадщину Олександра Гамільтона, який у своїй доповіді про мануфактури стверджував, що США не можуть стати повністю незалежними, доки вони не будуть самозабезпечені всіма необхідними економічними продуктами. Як пізніше визначив сенатор Генрі Клей, який став відомим, як батько американської системи через свою віддану підтримку, американська система мала об’єднати націю.
Мета, яку Гамільтон висловив найчіткіше полягала в тому, щоб політична незалежність, здобута дорогою ціною, не була втрачена через економічну та фінансову залежність від влади. Створення сильного центрального уряду, здатного сприяти науці, винахідництву, промисловості та торгівлі, розглядалося як важливий засіб сприяння загальному добробуту та зміцнення економіки Сполучених Штатів, достатньої для того, щоб вони самі визначали своє майбутнє.
Джефферсон і Медісон рішуче виступили проти програми Гамільтона, але були змушені реалізувати її в життя через ембарго, яке було введене в грудні 1807 року, а також через війну з Великою Британією у 1812 році. Кілька програм федерального уряду, запроваджених до Громадянської війни, сформували основу для Американської школи. Ці програми включали створення в 1802 році.
Видатними прихильниками були економісти Фрідріх Ліст (1789-1846) і Генрі Кері (1793-1879). Фрідріх Ліст, визнаний німецький та американський економіст 19 століття, впровадив концепцію "Національної системи" та подальше її розвинув у своїй книзі "Національна система політичної економії". Генрі Кері описав цю концепцію як "Гармонію інтересів" у своїй книзі з такою ж назвою, яка включала гармонію між працею та управлінням, а також між сільським господарством, виробництвом та торгівлею.
Назву «Американська Система» придумав Клей, щоб відрізнити її, як школу думки, від конкуруючої теорії економіки того часу, «Британської Системи», представленої Адамом Смітом у його праці «Багатство націй».
Центральна політика
Американська Школа включала три основні політичні пункти:
1.Підтримка промисловості: захист протекціонізму та протидія вільній торгівлі – зокрема, для захисту «молодих галузей» і тих, які стикаються з конкуренцією імпорту з-за кордону.
2.Створення фізичної інфраструктури: державне фінансування внутрішніх вдосконалень для прискорення комерції та розвитку промисловості. Це передбачало регулювання приватної інфраструктури, щоб гарантувати, що вона відповідає потребам нації.
3.Створення фінансової інфраструктури: фінансованим урядом Національного банку для випуску валюти та заохочення торгівлі. Це передбачало використання державних повноважень для регулювання кредиту з метою заохочення розвитку економіки та стримування спекуляції.
Генрі Ч. Кері, провідний американський економіст і радник Авраама Лінкольна, у своїй книзі «Гармонія інтересів» демонструє два додаткові пункти економічної філософії цієї Американської Школи, які відрізняють її від систем Карла Маркса
1.Державна підтримка розвитку науки та громадської освіти через державну загальну шкільну систему та інвестиції в творчі дослідження через гранти та субсидії.
2.Відмова від класової боротьби на користь «Гармонії інтересів» між: власниками та робітниками, фермерами та виробниками, заможним класом та робітничим класом.
Вплив
Американська школа економіки, або маржиналізму, відіграла значну роль у розвитку економічної думки та державної політики 20 століття. Її акцент на індивідуальній поведінці, граничних величинах та вільних ринках суттєво вплинув на розуміння функціонування економіки.
В макроекономіці Американська школа дала початок неокласичному синтезу, який поєднав класичні теорії з кейнсіанством. Цей синтез домінував у макроекономічній думці протягом більшої частини 20 століття. До його вагомих досягнень належать модель IS-LM, та теорія економічного зростання.
Ідеї Американської школи мали значний вплив на державну політику, сприяючи прийняттю політики вільної торгівлі, дерегуляції та приватизації. Прикладами цього впливу є угода про вільну торгівлю Північної Америки, дерегуляція фінансової галузі в 1980-х роках та приватизація державних підприємств у той же період.
Однак Американська школа економіки не оминула критики. Її засуджують за неоліберальну економічну політику, яка, на думку критиків, призвела до зростання нерівності, соціальної несправедливості та екологічних проблем. Також висловлюється критика за ігнорування соціальних факторів та неспроможність передбачити кризи, подібні до Великої депресії чи світової фінансової кризи 2008 року.
Незважаючи на критику, Американська школа економіки залишається однією з найвпливовіших шкіл економічної думки в історії.
Еволюція
Коли Сполучені Штати вступили в 20 століття, Американська Школа була відома під різними назвами, такими як Американська Політика, Економічний націоналізм, Національна Система, Захисна Система, Політика Захисту. Це тривало до 1913 року, коли адміністрація Вудро Вільсона започаткувала свою політику "Нова свобода", в рамках якої Національна банківська система була замінена Федеральною резервною системою, а також знизила тарифи до рівня доходів.
Обрання Воррена Г. Гардінга та Республіканської партії в 1920 році відзначилося частковим поверненням до принципів Американської Школи завдяки відновленню високих тарифів. Подальший крок у цьому напрямку був зроблений президентом Гербертом Гувером, який реагував на провал у 1929 році, та подальші банкрутства банків і безробіття. Підписавши Закон про тарифи Смута-Хоулі, деякі економісти вважали цей крок причиною заглиблення Великої депресії, а інші не погоджувалися.
Нова угода продовжила вдосконалення інфраструктури через реалізацію численних проектів громадських робіт. Провели масову реформу банківської системи Федерального резерву, при цьому інвестуючи різними способами в промисловість, щоб стимулювати виробництво та контролювати спекуляції. Було відмовлено від захисних тарифів, замість цього був введений помірний тарифний захист (що становив 20- 30% від звичайного рівня тарифу), спираючись на принцип взаємності було прийнято рішення субсидувати промисловість як альтернативу. Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати стали лідерами у виробництві з мінімальною конкуренцією.
У 1973 році, коли Раунд «Кеннеді» завершився під керівництвом президента Річарда Ніксона, який знизив тарифи США до мінімального рівня, орієнтація Нового курсу на взаємність і субсидії припинилася, що просунуло Сполучені Штати далі в напрямку вільного ринку та відійшло від економічної система Американської школи.
Див. також
Джерела
- Любохинець, Л. С. Історія політичних та економічних вчень: навч. посіб. / Л. С. Любохинець, В. М. Шавкун, Л. М. Бабич. — К. : ЦУЛ, 2013. — 293 с.
- Історія економіки та економічної думки: ХХ — початок ХХІ ст: навч. посіб. Т. 2 / В. В. Козюк, Л. А. Родіонова, Т. І. Вергелес; за ред. В. В. Козюка, Л. А. Родіонової. — К. : Знання, 2011. — 582 с. — Режим доступу : http://library.tneu.edu.ua/images/stories/zmist/2012/літі/історія економіки та економічної думки хх поч ххі козюк 2011.pdf
- Венгер В. Особливості взаємодії економічної політики держави та ринкової економіки: історичний аспект. Економічний аналіз. 2011. № Вип. 9, ч. 2. С. 81–84.* Лісовицький, В. М. Історія економічних вчень: навч. посіб. / В. М. Лісовицький. — 3-тє вид., випр. та доповн. — К. : ЦУЛ, 2009. — 240 с.
- Мочерний, С. В. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка): навч. посіб. / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко ; за ред. С. В. Мочерного. — Львів: Новий Світ-2000, 2008. — 480 с.
- Ковальчук, В. М. Економічна теорія: навч. посіб. за прогр. держ. екзамену / В. М. Ковальчук, М. І. Сарай. — Тернопіль: Астон, 2007. — 360 с. Режим доступу : http://library.tneu.edu.ua/images/stories/zmist/2014/літе/Економічна теорія. Ковальчук.pdf.
- Історія економічних учень: У 2-х ч.: підручник. Ч.1 / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид, виправ. і доповн. — К. : Знання, 2006. — 582 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad 23 kvitnya 2024 Amerikanska shkola vidoma yak nacionalna sistema predstavlyaye tri rizni vzayemopovʼyazani skladovi v politici politologiyi ta filosofiyi Cya politika isnuvala z 1790 h po 1970 ti roki zaznavayuchi zrostannya ta vtrati v riznih stupenyah i detalyah vprovadzhennya Istorik opisuye yiyi yak poslidovnu prikladnu ekonomichnu filosofiyu z logichnimi ta konceptualnimi zvʼyazkami j inshimi ekonomichnimi ideyami Makroekonomichna filosofiya yaka dominuvala v nacionalnij politici Spoluchenih Shtativ vid gromadyanskoyi vijni do seredini 20 stolittya Cej pidhid buv tisno povʼyazanij z merkantilizmom i jogo mozhna rozglyadati v superechlivij klasichnij ekonomichnij teoriyi Vin skladavsya z takih troh osnovnih politik 1 Zahist promislovosti cherez vstanovlennya visokih tarifiv osoblivo v period z 1861 po 1932 rik a takozh cherez subsidiyi osoblivo z 1932 po 1970 rik 2 Derzhavni investiciyi v infrastrukturu dlya stvorennya cilovih vnutrishnih pokrashen osoblivo u sferi transportu 3 Nacionalnij bank z politikoyu yaka spriyaye zrostannyu produktivnih pidpriyemstv a ne spekulyaciyam Klyuchovi principi amerikanskoyi shkoli propaguvali Dzhon Kvinsi Adams ta jogo Nacionalna respublikanska partiya Genri Klej ta Partiya vigiv a takozh Avraam Linkoln cherez rannyu Respublikansku partiyu yaka pidtrimuvala cyu ekonomichnu sistemu IstoriyaAmerikanska Shkola ekonomiki predstavlyaye spadshinu Oleksandra Gamiltona yakij u svoyij dopovidi pro manufakturi stverdzhuvav sho SShA ne mozhut stati povnistyu nezalezhnimi doki voni ne budut samozabezpecheni vsima neobhidnimi ekonomichnimi produktami Yak piznishe viznachiv senator Genri Klej yakij stav vidomim yak batko amerikanskoyi sistemi cherez svoyu viddanu pidtrimku amerikanska sistema mala ob yednati naciyu Meta yaku Gamilton visloviv najchitkishe polyagala v tomu shob politichna nezalezhnist zdobuta dorogoyu cinoyu ne bula vtrachena cherez ekonomichnu ta finansovu zalezhnist vid vladi Stvorennya silnogo centralnogo uryadu zdatnogo spriyati nauci vinahidnictvu promislovosti ta torgivli rozglyadalosya yak vazhlivij zasib spriyannya zagalnomu dobrobutu ta zmicnennya ekonomiki Spoluchenih Shtativ dostatnoyi dlya togo shob voni sami viznachali svoye majbutnye Dzhefferson i Medison rishuche vistupili proti programi Gamiltona ale buli zmusheni realizuvati yiyi v zhittya cherez embargo yake bulo vvedene v grudni 1807 roku a takozh cherez vijnu z Velikoyu Britaniyeyu u 1812 roci Kilka program federalnogo uryadu zaprovadzhenih do Gromadyanskoyi vijni sformuvali osnovu dlya Amerikanskoyi shkoli Ci programi vklyuchali stvorennya v 1802 roci Vidatnimi prihilnikami buli ekonomisti Fridrih List 1789 1846 i Genri Keri 1793 1879 Fridrih List viznanij nimeckij ta amerikanskij ekonomist 19 stolittya vprovadiv koncepciyu Nacionalnoyi sistemi ta podalshe yiyi rozvinuv u svoyij knizi Nacionalna sistema politichnoyi ekonomiyi Genri Keri opisav cyu koncepciyu yak Garmoniyu interesiv u svoyij knizi z takoyu zh nazvoyu yaka vklyuchala garmoniyu mizh praceyu ta upravlinnyam a takozh mizh silskim gospodarstvom virobnictvom ta torgivleyu Nazvu Amerikanska Sistema pridumav Klej shob vidrizniti yiyi yak shkolu dumki vid konkuruyuchoyi teoriyi ekonomiki togo chasu Britanskoyi Sistemi predstavlenoyi Adamom Smitom u jogo praci Bagatstvo nacij Centralna politikaAmerikanska Shkola vklyuchala tri osnovni politichni punkti 1 Pidtrimka promislovosti zahist protekcionizmu ta protidiya vilnij torgivli zokrema dlya zahistu molodih galuzej i tih yaki stikayutsya z konkurenciyeyu importu z za kordonu 2 Stvorennya fizichnoyi infrastrukturi derzhavne finansuvannya vnutrishnih vdoskonalen dlya priskorennya komerciyi ta rozvitku promislovosti Ce peredbachalo regulyuvannya privatnoyi infrastrukturi shob garantuvati sho vona vidpovidaye potrebam naciyi 3 Stvorennya finansovoyi infrastrukturi finansovanim uryadom Nacionalnogo banku dlya vipusku valyuti ta zaohochennya torgivli Ce peredbachalo vikoristannya derzhavnih povnovazhen dlya regulyuvannya kreditu z metoyu zaohochennya rozvitku ekonomiki ta strimuvannya spekulyaciyi Genri Ch Keri providnij amerikanskij ekonomist i radnik Avraama Linkolna u svoyij knizi Garmoniya interesiv demonstruye dva dodatkovi punkti ekonomichnoyi filosofiyi ciyeyi Amerikanskoyi Shkoli yaki vidriznyayut yiyi vid sistem Karla Marksa 1 Derzhavna pidtrimka rozvitku nauki ta gromadskoyi osviti cherez derzhavnu zagalnu shkilnu sistemu ta investiciyi v tvorchi doslidzhennya cherez granti ta subsidiyi 2 Vidmova vid klasovoyi borotbi na korist Garmoniyi interesiv mizh vlasnikami ta robitnikami fermerami ta virobnikami zamozhnim klasom ta robitnichim klasom VplivAmerikanska shkola ekonomiki abo marzhinalizmu vidigrala znachnu rol u rozvitku ekonomichnoyi dumki ta derzhavnoyi politiki 20 stolittya Yiyi akcent na individualnij povedinci granichnih velichinah ta vilnih rinkah suttyevo vplinuv na rozuminnya funkcionuvannya ekonomiki V makroekonomici Amerikanska shkola dala pochatok neoklasichnomu sintezu yakij poyednav klasichni teoriyi z kejnsianstvom Cej sintez dominuvav u makroekonomichnij dumci protyagom bilshoyi chastini 20 stolittya Do jogo vagomih dosyagnen nalezhat model IS LM ta teoriya ekonomichnogo zrostannya Ideyi Amerikanskoyi shkoli mali znachnij vpliv na derzhavnu politiku spriyayuchi prijnyattyu politiki vilnoyi torgivli deregulyaciyi ta privatizaciyi Prikladami cogo vplivu ye ugoda pro vilnu torgivlyu Pivnichnoyi Ameriki deregulyaciya finansovoyi galuzi v 1980 h rokah ta privatizaciya derzhavnih pidpriyemstv u toj zhe period Odnak Amerikanska shkola ekonomiki ne ominula kritiki Yiyi zasudzhuyut za neoliberalnu ekonomichnu politiku yaka na dumku kritikiv prizvela do zrostannya nerivnosti socialnoyi nespravedlivosti ta ekologichnih problem Takozh vislovlyuyetsya kritika za ignoruvannya socialnih faktoriv ta nespromozhnist peredbachiti krizi podibni do Velikoyi depresiyi chi svitovoyi finansovoyi krizi 2008 roku Nezvazhayuchi na kritiku Amerikanska shkola ekonomiki zalishayetsya odniyeyu z najvplivovishih shkil ekonomichnoyi dumki v istoriyi EvolyuciyaKoli Spolucheni Shtati vstupili v 20 stolittya Amerikanska Shkola bula vidoma pid riznimi nazvami takimi yak Amerikanska Politika Ekonomichnij nacionalizm Nacionalna Sistema Zahisna Sistema Politika Zahistu Ce trivalo do 1913 roku koli administraciya Vudro Vilsona zapochatkuvala svoyu politiku Nova svoboda v ramkah yakoyi Nacionalna bankivska sistema bula zaminena Federalnoyu rezervnoyu sistemoyu a takozh znizila tarifi do rivnya dohodiv Obrannya Vorrena G Gardinga ta Respublikanskoyi partiyi v 1920 roci vidznachilosya chastkovim povernennyam do principiv Amerikanskoyi Shkoli zavdyaki vidnovlennyu visokih tarifiv Podalshij krok u comu napryamku buv zroblenij prezidentom Gerbertom Guverom yakij reaguvav na proval u 1929 roci ta podalshi bankrutstva bankiv i bezrobittya Pidpisavshi Zakon pro tarifi Smuta Houli deyaki ekonomisti vvazhali cej krok prichinoyu zagliblennya Velikoyi depresiyi a inshi ne pogodzhuvalisya Nova ugoda prodovzhila vdoskonalennya infrastrukturi cherez realizaciyu chislennih proektiv gromadskih robit Proveli masovu reformu bankivskoyi sistemi Federalnogo rezervu pri comu investuyuchi riznimi sposobami v promislovist shob stimulyuvati virobnictvo ta kontrolyuvati spekulyaciyi Bulo vidmovleno vid zahisnih tarifiv zamist cogo buv vvedenij pomirnij tarifnij zahist sho stanoviv 20 30 vid zvichajnogo rivnya tarifu spirayuchis na princip vzayemnosti bulo prijnyato rishennya subsiduvati promislovist yak alternativu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Spolucheni Shtati stali liderami u virobnictvi z minimalnoyu konkurenciyeyu U 1973 roci koli Raund Kennedi zavershivsya pid kerivnictvom prezidenta Richarda Niksona yakij zniziv tarifi SShA do minimalnogo rivnya oriyentaciya Novogo kursu na vzayemnist i subsidiyi pripinilasya sho prosunulo Spolucheni Shtati dali v napryamku vilnogo rinku ta vidijshlo vid ekonomichnoyi sistema Amerikanskoyi shkoli Div takozhEkonomika Spoluchenih Shtativ Ameriki Istoriya ekonomichnoyi dumki Ekonomichnij nacionalizmDzherelaLyubohinec L S Istoriya politichnih ta ekonomichnih vchen navch posib L S Lyubohinec V M Shavkun L M Babich K CUL 2013 293 s Istoriya ekonomiki ta ekonomichnoyi dumki HH pochatok HHI st navch posib T 2 V V Kozyuk L A Rodionova T I Vergeles za red V V Kozyuka L A Rodionovoyi K Znannya 2011 582 s Rezhim dostupu http library tneu edu ua images stories zmist 2012 liti istoriya ekonomiki ta ekonomichnoyi dumki hh poch hhi kozyuk 2011 pdf Venger V Osoblivosti vzayemodiyi ekonomichnoyi politiki derzhavi ta rinkovoyi ekonomiki istorichnij aspekt Ekonomichnij analiz 2011 Vip 9 ch 2 S 81 84 Lisovickij V M Istoriya ekonomichnih vchen navch posib V M Lisovickij 3 tye vid vipr ta dopovn K CUL 2009 240 s Mochernij S V Istoriya ekonomichnih vchen Suchasna ekonomichna dumka navch posib S V Mochernij M V Dovbenko za red S V Mochernogo Lviv Novij Svit 2000 2008 480 s Kovalchuk V M Ekonomichna teoriya navch posib za progr derzh ekzamenu V M Kovalchuk M I Saraj Ternopil Aston 2007 360 s Rezhim dostupu http library tneu edu ua images stories zmist 2014 lite Ekonomichna teoriya Kovalchuk pdf Istoriya ekonomichnih uchen U 2 h ch pidruchnik Ch 1 Za red V D Bazilevicha 3 tye vid viprav i dopovn K Znannya 2006 582 s