Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александра Саксен Альтенбурзька нім Alexandra von Sachsen Altenburg повне ім я Александра Фредеріка Генрієтта Пауліна Ма

Александра Саксен-Альтенбурзька

Александра Саксен-Альтенбурзька

Александра Саксен-Альтенбурзька (нім. Alexandra von Sachsen-Altenburg), повне ім'я Александра Фредеріка Генрієтта Пауліна Маріанна Єлизавета Саксен-Альтенбурзька, після хрещення у православ'я Александра Йосипівна (рос. Александра Иосифовна, 8 липня 1830 — 6 липня 1911) — саксен-альтенбурзька принцеса з ернестинської гілки династії Веттінів, донька герцога Саксен-Альтенбургу Йозефа Георга та герцогині Амелії Вюртемберзької, дружина великого князя Костянтина Миколайовича, матір королеви Греції Ольги.

Александра Саксен-Альтенбурзька
нім. Alexandra von Sachsen-Altenburg
image
Велика княгиня Александра Йосипівна на портреті Франца Ксавера Вінтерхальтера, бл. 1850
Ім'я при народженніАлександра Фредеріка Генрієтта Пауліна Маріанна Єлизавета
ПсевдоАлександра Йосипівна
Народилася8 липня 1830(1830-07-08)[3][…]
Альтенбурґ, Німецький союз
Померла6 липня 1911(1911-07-06)[1][2](80 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
Національністьнімкеня
Діяльністьаристократка
Вчителіd[5]
Знання мовдавньоруська
Титулпринцеса Саксен-Альтенбурзька
ПосадаШеф 6-го драгунського Глуховського полку
Конфесіялютеранство (до шлюбу)
православ'я
РідСаксен-Альтенбурги, Романови
БатькоЙозеф Саксен-Альтенбурзький
МатиАмелія Вюртемберзька
Брати, сестриМарія Саксен-Альтенбурзька, d, d, Єлизавета Саксен-Альтенбурзька і d
У шлюбі зКостянтин Миколайович
ДітиМикола, Ольга, Віра, Костянтин, Дмитро, В'ячеслав
image

Біографія

Александра народилась 8 липня 1830 року в Альтенбурзі. Вона була п'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині спадкоємного принца Саксен-Альтенбурзького Йозефа Георга та його дружини Амелії Вюртемберзької. Невдовзі після її народження в країні почалися заворушення, що стали відгуком липневої революції у Франції. 14 вересня вони припинилися, коли Фрідріх Саксен-Альтенбурзький пообіцяв ввести у державі конституцію.

Коли дівчинці було чотири роки, помер її дід, і батько успадкував Саксен-Альтенбург, ставши правлячим герцогом. В родині, окрім Александри, зростали ще три донькиː Марія, Тереза та Єлизавета. Одна зі старших сестер, Поліна, померла до її народження, а молодша, Луїза, пішла з життя немовлям. Наставником дівчат був Карл Людвіг Ніцше.

image
Александра Йосипівна на портреті Тадеуша Майєра, 1850

У 1846 році, навідуючи в Штутгарті сестру Ольгу, у замку Йозефа Альтенбурзького на кілька днів зупинився 19-річний великий князь Російської імперії Костянтин Миколайович. Цьому посприяла його тітка Олена, уроджена принцеса Вюртемберзька. Познайомившись з Александрою, Костянтин захопився її красою. Принцеса була високою, стрункою та привабливою. Маючи різні темпераментиː юнак був інтелектуальним і ліберальним, а дівчина — енергійною та консервативною, вони тим не менш знаходили спільні заняття і з задоволенням займалися музикою, граючи дуетом на фортепіано. Пристрасно закохавшись у дівчину, росіянин написав батькамː «Вона або ніхто». Молоді люди доводились одне одному троюрідними братом і сестрою. Вони заручилися, однак мусили чекати ще два роки.

12 жовтня 1847 року принцеса прибула до Петербургу з великими урочистостями, на вулицях її вітав радісний натовп. Своїй майбутній свекрусі вона так нагадала втрачену доньку Александру, що на першій зустрічі та розридалася. Протягом наступного року принцеса вивчала російську мову, Символ Віри, православний катехізис та готувалась до миропомазання. 5 лютого 1848 року вона перейшла у православ'я з іменем Александра Йосипівна.

11 вересня 1848 у Зимовому палаці Петербургу відбулося весілля 18-річної Александри із 21-річним князем Костянтином. За два місяці в Альтенбурзі її батько був змушений зректися трону в ході революції того року, після чого тихо доживав свій вік у мисливському замку.

Юна княгиня проживала із чоловіком у Павловську, Стрельні та Мармуровому палаці, який на весілля подарувала їм імператорська пара. У Костянтинівському палаці в Стрельні у 1847—1851 роках відбувалась реконструкція, під час якої добудували балкони та створили домашню церкву. Павловський палац пара отримала у 1849 році від дядька Михайла Павловича. Згодом подружжя придбало ще палац в Ореанді у Криму.

Александра Йосипівна показала себе як прекрасна господиня. Допомагала створювати художникам «рай земний» у своєму маєтку. Сучасники згадували: «Її високість, проявляючи у всьому вишуканий смак, в короткий час встигла влаштувати справді чудове заміське місцеприбування».

Дуже полюбляла займатися музикою, складала бравурні марші. Йоганн Штраус навіть присвятив їй вальс «Олександра» та кадриль «Тераса Стрельни» — так надихнули його музичні вечори у великої княгині в Стрельні. Великий князь теж дуже добре грав на віолончелі, тому у них вдома часто складався маленький оркестр для музикування. Александра Йосипівна до 1909 року очолювала Імператорське Руське музичне товариство.

За кілька місяців після весілля княгиня завагітніла і на початку лютого 1850 року народила сина, який на честь діда отримав ім'я Миколай. Всього ж у подружжя було шестеро дітейː

image
Александра з дітьми близько 1863

Александра Йосипівна по праву вважалась однією з перших красунь двору. Вона мала величезні блакитні очі, золотаве волосся, прямий ніс та красивий рот. Краса й елегантність принцеси справляли враження навіть на імператора — відомого поціновувача жіночої вроди. Розумом княгиня не відрізнялася, була схильна до містицизму, захоплювалася столоповертанням.

Фрейліна А. Ф. Тютчева писала про неї у 1854 роціː

«Велика Княгиня дивовижно красива та схожа на портрети Марії Стюарт. Вона про це знає та для посилення схожості вдягає туалети, що нагадують костюми королеви. Велика Княгиня не розумна, ще менш освічена та вихована, але в її манерах і тоні є весела, молода витонченість та добродушна розбещеність, що складають її красу і змушують поблажливо ставитися до нестачі в ній більш глибоких якостей. Її чоловік в неї дуже закоханий, а Государ до неї вельми розташований. Вона займає в родині положення пустотливого підлітка, і прийнято вважати кумедними всі її витівки і милими пустощами нетактовність та невміння тримати себе …»

image
Портрет Александри між 1860 та 1870

Від 1852 року велика княгиня була дійсним членом ради Санкт-Петербурзького жіночого патріотичного товариства, завідувала Михайлівською приватною школою при цьому товаристві, забезпечувала повне утримання богадільні для жінок літнього віку в Москві. Товариство створювало загальнодоступні школи початкової освіти, відкривало майстерні, в яких вихованиці могли працювати по закінченні цих шкіл.

Окрім цього, велика княгиня чверть століття керувала Санкт-Петербурзькою радою дитячих притулків відомства установ імператриці Марії, будучи її головою. Саме з її ініціативи в притулках були введені нові навчальні програми, малювання, креслення, навчання ручній праці. Якщо після закінчення навчання вихованців не забирали рідні, то їм знаходили роботу в різних майстернях.

Заснувала фонд імені А. Г. Рубінштейна, з якого видавались посібники для найкращих учнів музичних училищ, які бажали продовжити свою освіту в консерваторії, а також для надання можливості випускникам-відмінникам консерваторії здійснювати закордонні подорожі з метою здобути популярність і познайомитись з найкращими закордонними артистами та для надання заохочення музичним артистам в самій Росії.

У жовтні 1858 року великий князь разом з дружиною та старшим сином вирушив у подорож Європою. Мандри тривали вісім місяців. Найважливішою частиною поїздки стали відвідини Святої землі. У 1859 році вони побували у Константинополі, де зустрілися з турецьким султаном. Абдул-Меджид I навіть запросив Александру подивитись його гарем.

У 1862—1863 роках Костянтин став намісником Царства Польського і родина проживала в Варшаві. Польськими націоналістами на нього був вчинений замах вже наступного дня після приїзду.

У 1864 році її старшого сина було вислано з Петербургу за крадіжку діамантів. Старша донька у 16-річному віці від'їхала до Греції, ставши дружиною короля Георга I. Молодша, ще від 1863 року, проживала у Вюртемберзі, де її лікували від нервового розладу.

image
Александра Йосипівна у 1890-ті

У 1868 році Александра Йосипівна заснувала в Павловську школу для бідних дівчат у віці від 6 до 10 років в пам'ять про імператрицю Марію Федорівну та інших членів дому Романових.

Під час Російсько-турецької війни 1877—1878 років стала почесним попечителем Кронштадтської громади сестер милосердя Товариства Червоного Хреста, аби «введенням в Кронштадтський морський шпиталь сестер милосердя сприяти заспокоєнню хворих і поранених, які мали бути поміщеними в цей госпіталь».

У 1881 році взяла під своє заступництво приватну лікарню для приходящих бідних хворих, засновану лікарями «В пам'ять 25-річчя царювання в Бозі покійного Государя імператора Олександра Миколайовича».

У червні 1889 року з її чоловіком трапився удар, після якого той залишився частково паралізованим. Александра Йосипівна доглядала чоловіка до самої його смерті у січні 1892 року.

Була хранителькою традицій династії та суворого дворового етикету, користувалася повагою всіх правителів, за яких їй довелося жити в Росії. В родинному колі її називали «тітка Санні».

До кінця життя майже втратила зір, від 1903 року безвиїздно жила у Мармуровому палаці, де й померла за два дні до свого 81-ліття. Згідно бажання, велику княгиню поховали у Петропавлівській фортеці поруч із чоловіком.

Через свою доньку Ольгу є прапрабабкою спадкоємця британського престолу принца Чарльза.

Твори

  • Письма с востока к моим родным, 1859

Генеалогія

Ернст Фрідріх III
image
 
Ернестіна Саксен-Веймарська
image
 
Карл II
image
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
image
 
Фрідріх II Ойген
image
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
image
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
image
 
Кароліна Оранж-Нассауська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
image
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
image
 
 
 
 
 
Людвіг Вюртемберзький
image
 
 
 
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амелія Вюртемберзька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #117761060 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Александра Иосифовна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 70. — 956 с.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24329947d:Track:Q23892463d:Track:Q19908137
  5. https://books.google.es/books?id=-MS2pTEK_MwC&lpg=PA2&dq=Ludwig%20Nietzsche%20Altenburg%20princesses&hl=es&pg=PA2#v=onepage&q&f=false
  6. Дім Романових. Александра Йосипівна [1] [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Велика княгиня Александра Йосипівна [2] (рос.)
  8. Його самого запросили за її ініціативою для виступів на Павловському музичному вокзалі.
  9. Державний музей у Павловську [3] [ 7 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Великая княгиня Александра Иосифовна. Письма с востока к моим родным. 1859 г. [4] [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Григорян В. Г. Биографический справочник/ Валентина Григорян. — М.:АСТ: Астрель: Хранитель,2007.
  • Кусков П. А. Воспоминания П. А. Кускова о великом князе Константине Николаевиче / Публ., предисл. и коммент. Ю. А. Кузьмина // Исторический архив. 2008. № 4, 5.
  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии.—М.:ОЛМА-ПРЕСС,2004.
  • King, Greg, and Wilson, Penny. Gilded Prism. Eurohistory, 2006.
  • Zeepvat, Charlotte. Romanov Autumn. Sutton Publishing, 2000.
  • Kirill Vladimirovich, Grand Duke. My Life in Russia's Service. London: Selwyn and Blount, 1939.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александра Саксен-Альтенбурзька
  • Профіль на Geneall.net [ 28 вересня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Александри Саксен-Альтенбурзької [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Костянтина Миколайовича [ 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aleksandra Saksen Altenburzka nim Alexandra von Sachsen Altenburg povne im ya Aleksandra Frederika Genriyetta Paulina Marianna Yelizaveta Saksen Altenburzka pislya hreshennya u pravoslav ya Aleksandra Josipivna ros Aleksandra Iosifovna 8 lipnya 1830 6 lipnya 1911 saksen altenburzka princesa z ernestinskoyi gilki dinastiyi Vettiniv donka gercoga Saksen Altenburgu Jozefa Georga ta gercogini Ameliyi Vyurtemberzkoyi druzhina velikogo knyazya Kostyantina Mikolajovicha matir korolevi Greciyi Olgi Aleksandra Saksen Altenburzkanim Alexandra von Sachsen AltenburgVelika knyaginya Aleksandra Josipivna na portreti Franca Ksavera Vinterhaltera bl 1850Im ya pri narodzhenniAleksandra Frederika Genriyetta Paulina Marianna YelizavetaPsevdoAleksandra JosipivnaNarodilasya8 lipnya 1830 1830 07 08 3 Altenburg Nimeckij soyuzPomerla6 lipnya 1911 1911 07 06 1 2 80 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistnimkenyaDiyalnistaristokratkaVchitelid 5 Znannya movdavnoruskaTitulprincesa Saksen AltenburzkaPosadaShef 6 go dragunskogo Gluhovskogo polkuKonfesiyalyuteranstvo do shlyubu pravoslav yaRidSaksen Altenburgi RomanoviBatkoJozef Saksen AltenburzkijMatiAmeliya VyurtemberzkaBrati sestriMariya Saksen Altenburzka d d Yelizaveta Saksen Altenburzka i dU shlyubi zKostyantin MikolajovichDitiMikola Olga Vira Kostyantin Dmitro V yacheslav Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAleksandra narodilas 8 lipnya 1830 roku v Altenburzi Vona bula p yatoyu ditinoyu ta p yatoyu donkoyu v rodini spadkoyemnogo princa Saksen Altenburzkogo Jozefa Georga ta jogo druzhini Ameliyi Vyurtemberzkoyi Nevdovzi pislya yiyi narodzhennya v krayini pochalisya zavorushennya sho stali vidgukom lipnevoyi revolyuciyi u Franciyi 14 veresnya voni pripinilisya koli Fridrih Saksen Altenburzkij poobicyav vvesti u derzhavi konstituciyu Koli divchinci bulo chotiri roki pomer yiyi did i batko uspadkuvav Saksen Altenburg stavshi pravlyachim gercogom V rodini okrim Aleksandri zrostali she tri donkiː Mariya Tereza ta Yelizaveta Odna zi starshih sester Polina pomerla do yiyi narodzhennya a molodsha Luyiza pishla z zhittya nemovlyam Nastavnikom divchat buv Karl Lyudvig Nicshe Aleksandra Josipivna na portreti Tadeusha Majyera 1850 U 1846 roci naviduyuchi v Shtutgarti sestru Olgu u zamku Jozefa Altenburzkogo na kilka dniv zupinivsya 19 richnij velikij knyaz Rosijskoyi imperiyi Kostyantin Mikolajovich Comu pospriyala jogo titka Olena urodzhena princesa Vyurtemberzka Poznajomivshis z Aleksandroyu Kostyantin zahopivsya yiyi krasoyu Princesa bula visokoyu strunkoyu ta privablivoyu Mayuchi rizni temperamentiː yunak buv intelektualnim i liberalnim a divchina energijnoyu ta konservativnoyu voni tim ne mensh znahodili spilni zanyattya i z zadovolennyam zajmalisya muzikoyu grayuchi duetom na fortepiano Pristrasno zakohavshis u divchinu rosiyanin napisav batkamː Vona abo nihto Molodi lyudi dovodilis odne odnomu troyuridnimi bratom i sestroyu Voni zaruchilisya odnak musili chekati she dva roki 12 zhovtnya 1847 roku princesa pribula do Peterburgu z velikimi urochistostyami na vulicyah yiyi vitav radisnij natovp Svoyij majbutnij svekrusi vona tak nagadala vtrachenu donku Aleksandru sho na pershij zustrichi ta rozridalasya Protyagom nastupnogo roku princesa vivchala rosijsku movu Simvol Viri pravoslavnij katehizis ta gotuvalas do miropomazannya 5 lyutogo 1848 roku vona perejshla u pravoslav ya z imenem Aleksandra Josipivna 11 veresnya 1848 u Zimovomu palaci Peterburgu vidbulosya vesillya 18 richnoyi Aleksandri iz 21 richnim knyazem Kostyantinom Za dva misyaci v Altenburzi yiyi batko buv zmushenij zrektisya tronu v hodi revolyuciyi togo roku pislya chogo tiho dozhivav svij vik u mislivskomu zamku Yuna knyaginya prozhivala iz cholovikom u Pavlovsku Strelni ta Marmurovomu palaci yakij na vesillya podaruvala yim imperatorska para U Kostyantinivskomu palaci v Strelni u 1847 1851 rokah vidbuvalas rekonstrukciya pid chas yakoyi dobuduvali balkoni ta stvorili domashnyu cerkvu Pavlovskij palac para otrimala u 1849 roci vid dyadka Mihajla Pavlovicha Zgodom podruzhzhya pridbalo she palac v Oreandi u Krimu Aleksandra Josipivna pokazala sebe yak prekrasna gospodinya Dopomagala stvoryuvati hudozhnikam raj zemnij u svoyemu mayetku Suchasniki zgaduvali Yiyi visokist proyavlyayuchi u vsomu vishukanij smak v korotkij chas vstigla vlashtuvati spravdi chudove zamiske miscepribuvannya Duzhe polyublyala zajmatisya muzikoyu skladala bravurni marshi Jogann Shtraus navit prisvyativ yij vals Oleksandra ta kadril Terasa Strelni tak nadihnuli jogo muzichni vechori u velikoyi knyagini v Strelni Velikij knyaz tezh duzhe dobre grav na violoncheli tomu u nih vdoma chasto skladavsya malenkij orkestr dlya muzikuvannya Aleksandra Josipivna do 1909 roku ocholyuvala Imperatorske Ruske muzichne tovaristvo Za kilka misyaciv pislya vesillya knyaginya zavagitnila i na pochatku lyutogo 1850 roku narodila sina yakij na chest dida otrimav im ya Mikolaj Vsogo zh u podruzhzhya bulo shestero ditejːAleksandra z ditmi blizko 1863Mikola 1850 1918 z 24 rokiv perebuvav u zaslanni buv odruzhenim z Nadiyeyu Drejyer mav dvoh siniv u shlyubi i kilkoh pozashlyubnih ditej Olga 1851 1926 druzhina korolya Greciyi Georga I mala vosmero ditej 1854 1912 druzhina gercoga Vyurtemberzkogo Yevgena Avgusta mala troh ditej Kostyantin 1858 1915 general vid infanteriyi prezident Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk buv odruzhenij z Yelizavetoyu Saksen Altenburzkoyu mav dev yatero ditej Dmitro 1860 1919 odruzhenij ne buv ditej ne mav rozstrilyanij bilshovikami V yacheslav 1862 1979 odruzhenij ne buv ditej ne mav pomer u vici 16 rokiv Aleksandra Josipivna po pravu vvazhalas odniyeyu z pershih krasun dvoru Vona mala velichezni blakitni ochi zolotave volossya pryamij nis ta krasivij rot Krasa j elegantnist princesi spravlyali vrazhennya navit na imperatora vidomogo pocinovuvacha zhinochoyi vrodi Rozumom knyaginya ne vidriznyalasya bula shilna do misticizmu zahoplyuvalasya stolopovertannyam Frejlina A F Tyutcheva pisala pro neyi u 1854 rociː Velika Knyaginya divovizhno krasiva ta shozha na portreti Mariyi Styuart Vona pro ce znaye ta dlya posilennya shozhosti vdyagaye tualeti sho nagaduyut kostyumi korolevi Velika Knyaginya ne rozumna she mensh osvichena ta vihovana ale v yiyi manerah i toni ye vesela moloda vitonchenist ta dobrodushna rozbeshenist sho skladayut yiyi krasu i zmushuyut poblazhlivo stavitisya do nestachi v nij bilsh glibokih yakostej Yiyi cholovik v neyi duzhe zakohanij a Gosudar do neyi velmi roztashovanij Vona zajmaye v rodini polozhennya pustotlivogo pidlitka i prijnyato vvazhati kumednimi vsi yiyi vitivki i milimi pustoshami netaktovnist ta nevminnya trimati sebe Portret Aleksandri mizh 1860 ta 1870 Vid 1852 roku velika knyaginya bula dijsnim chlenom radi Sankt Peterburzkogo zhinochogo patriotichnogo tovaristva zaviduvala Mihajlivskoyu privatnoyu shkoloyu pri comu tovaristvi zabezpechuvala povne utrimannya bogadilni dlya zhinok litnogo viku v Moskvi Tovaristvo stvoryuvalo zagalnodostupni shkoli pochatkovoyi osviti vidkrivalo majsterni v yakih vihovanici mogli pracyuvati po zakinchenni cih shkil Okrim cogo velika knyaginya chvert stolittya keruvala Sankt Peterburzkoyu radoyu dityachih pritulkiv vidomstva ustanov imperatrici Mariyi buduchi yiyi golovoyu Same z yiyi iniciativi v pritulkah buli vvedeni novi navchalni programi malyuvannya kreslennya navchannya ruchnij praci Yaksho pislya zakinchennya navchannya vihovanciv ne zabirali ridni to yim znahodili robotu v riznih majsternyah Zasnuvala fond imeni A G Rubinshtejna z yakogo vidavalis posibniki dlya najkrashih uchniv muzichnih uchilish yaki bazhali prodovzhiti svoyu osvitu v konservatoriyi a takozh dlya nadannya mozhlivosti vipusknikam vidminnikam konservatoriyi zdijsnyuvati zakordonni podorozhi z metoyu zdobuti populyarnist i poznajomitis z najkrashimi zakordonnimi artistami ta dlya nadannya zaohochennya muzichnim artistam v samij Rosiyi U zhovtni 1858 roku velikij knyaz razom z druzhinoyu ta starshim sinom virushiv u podorozh Yevropoyu Mandri trivali visim misyaciv Najvazhlivishoyu chastinoyu poyizdki stali vidvidini Svyatoyi zemli U 1859 roci voni pobuvali u Konstantinopoli de zustrilisya z tureckim sultanom Abdul Medzhid I navit zaprosiv Aleksandru podivitis jogo garem U 1862 1863 rokah Kostyantin stav namisnikom Carstva Polskogo i rodina prozhivala v Varshavi Polskimi nacionalistami na nogo buv vchinenij zamah vzhe nastupnogo dnya pislya priyizdu U 1864 roci yiyi starshogo sina bulo vislano z Peterburgu za kradizhku diamantiv Starsha donka u 16 richnomu vici vid yihala do Greciyi stavshi druzhinoyu korolya Georga I Molodsha she vid 1863 roku prozhivala u Vyurtemberzi de yiyi likuvali vid nervovogo rozladu Aleksandra Josipivna u 1890 ti U 1868 roci Aleksandra Josipivna zasnuvala v Pavlovsku shkolu dlya bidnih divchat u vici vid 6 do 10 rokiv v pam yat pro imperatricyu Mariyu Fedorivnu ta inshih chleniv domu Romanovih Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv stala pochesnim popechitelem Kronshtadtskoyi gromadi sester miloserdya Tovaristva Chervonogo Hresta abi vvedennyam v Kronshtadtskij morskij shpital sester miloserdya spriyati zaspokoyennyu hvorih i poranenih yaki mali buti pomishenimi v cej gospital U 1881 roci vzyala pid svoye zastupnictvo privatnu likarnyu dlya prihodyashih bidnih hvorih zasnovanu likaryami V pam yat 25 richchya caryuvannya v Bozi pokijnogo Gosudarya imperatora Oleksandra Mikolajovicha U chervni 1889 roku z yiyi cholovikom trapivsya udar pislya yakogo toj zalishivsya chastkovo paralizovanim Aleksandra Josipivna doglyadala cholovika do samoyi jogo smerti u sichni 1892 roku Bula hranitelkoyu tradicij dinastiyi ta suvorogo dvorovogo etiketu koristuvalasya povagoyu vsih praviteliv za yakih yij dovelosya zhiti v Rosiyi V rodinnomu koli yiyi nazivali titka Sanni Do kincya zhittya majzhe vtratila zir vid 1903 roku bezviyizdno zhila u Marmurovomu palaci de j pomerla za dva dni do svogo 81 littya Zgidno bazhannya veliku knyaginyu pohovali u Petropavlivskij forteci poruch iz cholovikom Cherez svoyu donku Olgu ye praprababkoyu spadkoyemcya britanskogo prestolu princa Charlza TvoriPisma s vostoka k moim rodnym 1859GenealogiyaErnst Fridrih III Ernestina Saksen Vejmarska Karl II Frederika Gessen Darmshtadtska Fridrih II Ojgen Frederika Brandenburg Shvedtska Karl Kristian Nassau Vajlburg Karolina Oranzh Nassauska Fridrih Saksen Altenburzkij Sharlotta Meklenburg Strelicka Lyudvig Vyurtemberzkij Genriyetta Nassau Vajlburzka Jozef Saksen Altenburzkij Ameliya Vyurtemberzka Aleksandra PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Deutsche Nationalbibliothek Record 117761060 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Aleksandra Iosifovna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1905 T dop I S 70 956 s d Track Q656d Track Q602358d Track Q24329947d Track Q23892463d Track Q19908137 https books google es books id MS2pTEK MwC amp lpg PA2 amp dq Ludwig 20Nietzsche 20Altenburg 20princesses amp hl es amp pg PA2 v onepage amp q amp f false Dim Romanovih Aleksandra Josipivna 1 23 veresnya 2020 u Wayback Machine ros Velika knyaginya Aleksandra Josipivna 2 ros Jogo samogo zaprosili za yiyi iniciativoyu dlya vistupiv na Pavlovskomu muzichnomu vokzali Derzhavnij muzej u Pavlovsku 3 7 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Velikaya knyaginya Aleksandra Iosifovna Pisma s vostoka k moim rodnym 1859 g 4 2 travnya 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaGrigoryan V G Biograficheskij spravochnik Valentina Grigoryan M AST Astrel Hranitel 2007 Kuskov P A Vospominaniya P A Kuskova o velikom knyaze Konstantine Nikolaeviche Publ predisl i komment Yu A Kuzmina Istoricheskij arhiv 2008 4 5 Pchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 King Greg and Wilson Penny Gilded Prism Eurohistory 2006 ISBN 0 9771961 4 3 Zeepvat Charlotte Romanov Autumn Sutton Publishing 2000 ISBN 0 7509 2739 9 Kirill Vladimirovich Grand Duke My Life in Russia s Service London Selwyn and Blount 1939 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandra Saksen AltenburzkaProfil na Geneall net 28 veresnya 2019 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 10 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Aleksandri Saksen Altenburzkoyi 31 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Genealogiya Kostyantina Mikolajovicha 3 veresnya 2018 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ