Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йозеф Саксен-Альтенбурзький (нім. Joseph von Sachsen-Altenburg), при народженні Йозеф Саксен-Гільдбурггаузенський (нім. Joseph von Sachsen-Hildburghausen), повне ім'я Йозеф Георг Фрідріх Ернст Карл Саксен-Альтенбурзький (нім. Joseph Georg Friedrich Ernst Karl von Sachsen-Altenburg), 27 серпня 1789 — 25 листопада 1868) — герцог Саксен-Альтенбургу у 1834—1848 роках, син попереднього герцога Саксен-Альтенбургу Фрідріха та принцеси Мекленбург-Стреліцької Шарлотти. Учасник Наполеонівських воєн. Генерал від інфантерії прусської армії, генерал-майор саксонської армії. Кавалер кількох орденів. Масон.
| Йозеф | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Joseph | |||||||||||||||||||
 Портрет герцога Йозефа пензля Й. К. Штілера, 1847, Альтенбурзький замок | |||||||||||||||||||
| 5-й герцог Саксен-Альтенбургу | |||||||||||||||||||
| Початок правління: | 29 вересня 1834 | ||||||||||||||||||
| Кінець правління: | 30 листопада 1848 | ||||||||||||||||||
| Попередник: | Фрідріх | ||||||||||||||||||
| Наступник: | Георг | ||||||||||||||||||
| Дата народження: | 27 серпня 1789 | ||||||||||||||||||
| Місце народження: | Гільдбурггаузен, Саксен-Гільдбурггаузен | ||||||||||||||||||
| Країна: | Священна Римська імперія | ||||||||||||||||||
| Дата смерті: | 25 листопада 1868 (79 років) | ||||||||||||||||||
| Місце смерті: | Альтенбург, Саксен-Альтенбург | ||||||||||||||||||
| Дружина: | Амелія Вюртемберзька | ||||||||||||||||||
| Діти: | Марія, Пауліна, Тереза, Єлизавета, Александра, Луїза | ||||||||||||||||||
| Династія: | Ернестинська лінія Веттінів | ||||||||||||||||||
| Батько: | Фрідріх Саксен-Альтенбурзький | ||||||||||||||||||
| Мати: | Шарлотта Георгіна Мекленбург-Стреліцька | ||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||||||||
Йозеф у Вікісховищі | |||||||||||||||||||
Був відомий як консервативний правитель. Зрікся престолу в ході революції 1848 року на користь брата Георга.
Біографія
З'явився на світ 27 серпня 1789 року у Гільдбурггаузені як спадкоємний принц. Був четвертою дитиною та другим сином в родині герцога Саксен-Гільдбурггаузена Фрідріха та його дружини Шарлотти Георгіни. Мав старшу сестру Шарлотту. Інші діти померли немовлятами до його народження. Появу спадкоємця вітали гарматними залпами, також з цього приводу була викарбувана пам'ятна монета.
Сімейство згодом поповнилося вісьмома молодшими дітьми. Дорослого віку з них досягли доньки Тереза та Луїза й сини Георг, та Едуард. Мешкала родина у замку Гільдбурггаузен.
Вихователем Йозефа був придворний адвокат Фрідріх Август Шелер. Також принц традиційно опанував ремесло столяра. На прохання матері, у 1806 році почав навчання у Ерлангенському університеті.
9 січня 1814 року вступив добровольцем до прусського війська в офіцерському чині та був прикомандирований до генерал-лейтенанта Фрідріха фон Клейста. Разом зі своїм братом Георгом брав участь у 1814 році у визвольній війні проти Франції. Пішов з дійсної служби 19 серпня 1816 року у званні майора гвардійського уланського полку. За кілька місяців одружився.
У 27 років одружився із 17-річною принцесою Амелією Вюртемберзькою, кузиною правлячого короля Вільгельма I. Весілля пройшло 24 квітня 1817 у Кірхгіймі-на-Теці. У пари народилося шість доньок:
- Марія (1818—1907) — дружина короля Ганноверу Георга V, мала трьох дітей;
- Пауліна (1819—1925) прожила 5 років;
- Тереза (1823—1915) мала багато пропозицій, однак залишилась незаміжньою, доглядала батьків;
- Єлизавета (1826—1896) — дружина великого герцога Ольденбургу Петра II, мала із ним двох синів;
- Александра (1830—1911) — дружина великого князя Російської імперії Костянтина Миколайовича, мала із ним шестеро дітей;
- Луїза (1832—1833) прожила 1 рік.
У 1825 році помер бездітним останній герцог Саксен-Гота-Альтенбурга Фрідріх IV. Наступного року була проведена реорганізація ернестинських герцогств, і Саксен-Гільдбурггаузен став частиною Саксен-Мейнінгену та Саксен-Кобург-Заальфельду. Фрідріх Саксен-Гільдбурггаузенський став правителем відтвореного герцогства Саксен-Альтенбург. Фактично, він збільшив свої володіння більш, ніж вдвічі.
Від 1830 року Йозеф був співправителем батька. Із родиною він оселився в Альтенбурзькому замку, який перебував у стані відновлення. Там же народилося двоє його молодших дітей. Літні місяці та осінній сезон полювання сімейство проводило у Старому замку Гуммельсгайну.
29 вересня 1834 року став правлячим герцогом Саксен-Альтенбургу. Відомий як консервативний правитель. За часів його правління засідання ландтагу не були публічними, продовжували існувати гільдії, які гальмували розвиток промисловості та торгівлі. Державним міністром протягом усього часу був Йоганн Генріх Едлер фон Браун.
Розвивалися культура та мистецтво. У 1837 році населення Альтенбургу становило близько 13 700 осіб. У 1839 році французький замковий парк був перетворений на англійський ландшафтний сад. У 1841 — зведена нова князівська усипальня на цвинтарі Альтенбургу.
Навесні 1848 року, під час революції, у герцогстві виник сильний демократичний рух. Герцог погодився на введення прямого загального голосування для виборів в ландтаг, скасування цензури, запровадження суду присяжних, приведення армії до присяги на вірність конституції. Однак, зволікав зі скликанням нового ландтагу і навіть заарештував 18 червня вождів демократичної партії. Відбулося повстання, в Альтенбурзі були збудовані барикади. Йозеф звернувся за допомогою до Саксонії, але раніше, ніж прибули саксонські війська, пішов на поступки: заарештовані були звільнені, дана загальна амністія, скликаний новий ландтаг і сформовано міністерство з республіканцем Круцігером на чолі. Першим заходом ландтагу була ассигнування 15 000 талерів на громадські роботи для маси безробітних.
У жовтні за рішенням Німецької конфедерації до герцогства увійшли війська Пруссії, Саксонії та Ганноверу. У листопаді Йосип дав відставку Круцігеру, призначив на його місце реакціонера графа Бейста, після чого зрікся корони на користь свого брата Георга.
У листопаді 1849 року очолив 19-й піхотний полк. 31 травня 1859 року отримав чин генерала від інфантерії. Також був генерал-майором саксонської армії.
Надалі вів життя приватної особи. Підтримував художні та наукові проекти. Мешкав у мисливському замку Фрьоліхе-Відеркунфт у Вольферсдорфі, відновленому за його дорученням.У 1859 році його зять Георг V придбав для нього також замок у Ганновері. До кінця життя герцога із ним жила донька Тереза, яка залишилась незаміжньою.
Помер 25 листопада 1868 року в Альтенбурзі за часів правління свого небожа Ернста. Похований на міському цвинтарі Альтенбургу.
Нагороди
- Орден Вірності (Баден) (1832)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1832)
- Орден Андрія Первозванного (18 березня 1847)
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Чорного орла (листопад 1849)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Інші країни
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1810)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1825)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1832)
- Орден дому Саксен-Ернестіне
- великий хрест (грудень 1833)
- великий магістр (29 вересня 1834)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 10 жовтня 1834)
- Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 30 листопада 1840)
- , великий хрест (Герцогство Ангальт; 24 березня 1843)
- (1843)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 29 травня 1847)
- Орден Спасителя, великий хрест (Королівство Греція)
Генеалогія
Ернст Фрідріх II | Кароліна Ербах-Фюрстенау | Ернст Август I | Софія Шарлотта Бранденбург-Байройтська | Карл Мекленбург-Стреліцький | Єлизавета Саксен-Гільдбурггаузенська | Георг Гессен-Дармштадтський | Марія Луїза Лейнінгенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Фрідріх III | Ернестіна Саксен-Веймарська | Карл II | Фредеріка Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький | Шарлотта Мекленбург-Стреліцька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Йозеф | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Старий замок Гуммельсгайн [1] [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Pasch.: Joseph (Herzog von Sachsen-Altenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 567 [2] [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Саксен-Альтенбург [3] [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Герцогство Саксен-Альтенбург [4] [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Замок Фрьоліхе-Вольферсдорф [5] [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, перевидано Altenburg 1992.
- Rudolf Armin Human: Chronik der Stadt Hildburghausen. Hildburghausen 1886.
- Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 6, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, ohne Jahr, стор. 136–137.
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Йозефа Саксен-Альтенбурзького [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Saksen Altenburzkij nim Joseph von Sachsen Altenburg pri narodzhenni Jozef Saksen Gildburggauzenskij nim Joseph von Sachsen Hildburghausen povne im ya Jozef Georg Fridrih Ernst Karl Saksen Altenburzkij nim Joseph Georg Friedrich Ernst Karl von Sachsen Altenburg 27 serpnya 1789 25 listopada 1868 gercog Saksen Altenburgu u 1834 1848 rokah sin poperednogo gercoga Saksen Altenburgu Fridriha ta princesi Meklenburg Strelickoyi Sharlotti Uchasnik Napoleonivskih voyen General vid infanteriyi prusskoyi armiyi general major saksonskoyi armiyi Kavaler kilkoh ordeniv Mason Jozefnim JosephJozefPortret gercoga Jozefa penzlya J K Shtilera 1847 Altenburzkij zamok5 j gercog Saksen AltenburguPochatok pravlinnya 29 veresnya 1834Kinec pravlinnya 30 listopada 1848Poperednik FridrihNastupnik GeorgData narodzhennya 27 serpnya 1789 1789 08 27 Misce narodzhennya Gildburggauzen Saksen GildburggauzenKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 25 listopada 1868 1868 11 25 79 rokiv Misce smerti Altenburg Saksen AltenburgDruzhina Ameliya VyurtemberzkaDiti Mariya Paulina Tereza Yelizaveta Aleksandra LuyizaDinastiya Ernestinska liniya VettinivBatko Fridrih Saksen AltenburzkijMati Sharlotta Georgina Meklenburg StrelickaNagorodi Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Chornogo orla Pochesnij hrest 1 go klasu ordena domu Gogencollerniv Orden Svyatogo Guberta Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Rutovoyi koroni Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velikij hrest Ordenu Spasitelya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaJozef u Vikishovishi Buv vidomij yak konservativnij pravitel Zriksya prestolu v hodi revolyuciyi 1848 roku na korist brata Georga BiografiyaZ yavivsya na svit 27 serpnya 1789 roku u Gildburggauzeni yak spadkoyemnij princ Buv chetvertoyu ditinoyu ta drugim sinom v rodini gercoga Saksen Gildburggauzena Fridriha ta jogo druzhini Sharlotti Georgini Mav starshu sestru Sharlottu Inshi diti pomerli nemovlyatami do jogo narodzhennya Poyavu spadkoyemcya vitali garmatnimi zalpami takozh z cogo privodu bula vikarbuvana pam yatna moneta Simejstvo zgodom popovnilosya vismoma molodshimi ditmi Doroslogo viku z nih dosyagli donki Tereza ta Luyiza j sini Georg ta Eduard Meshkala rodina u zamku Gildburggauzen Vihovatelem Jozefa buv pridvornij advokat Fridrih Avgust Sheler Takozh princ tradicijno opanuvav remeslo stolyara Na prohannya materi u 1806 roci pochav navchannya u Erlangenskomu universiteti 9 sichnya 1814 roku vstupiv dobrovolcem do prusskogo vijska v oficerskomu chini ta buv prikomandirovanij do general lejtenanta Fridriha fon Klejsta Razom zi svoyim bratom Georgom brav uchast u 1814 roci u vizvolnij vijni proti Franciyi Pishov z dijsnoyi sluzhbi 19 serpnya 1816 roku u zvanni majora gvardijskogo ulanskogo polku Za kilka misyaciv odruzhivsya Jozef iz druzhinoyu ta donkami U 27 rokiv odruzhivsya iz 17 richnoyu princesoyu Ameliyeyu Vyurtemberzkoyu kuzinoyu pravlyachogo korolya Vilgelma I Vesillya projshlo 24 kvitnya 1817 u Kirhgijmi na Teci U pari narodilosya shist donok Mariya 1818 1907 druzhina korolya Gannoveru Georga V mala troh ditej Paulina 1819 1925 prozhila 5 rokiv Tereza 1823 1915 mala bagato propozicij odnak zalishilas nezamizhnoyu doglyadala batkiv Yelizaveta 1826 1896 druzhina velikogo gercoga Oldenburgu Petra II mala iz nim dvoh siniv Aleksandra 1830 1911 druzhina velikogo knyazya Rosijskoyi imperiyi Kostyantina Mikolajovicha mala iz nim shestero ditej Luyiza 1832 1833 prozhila 1 rik U 1825 roci pomer bezditnim ostannij gercog Saksen Gota Altenburga Fridrih IV Nastupnogo roku bula provedena reorganizaciya ernestinskih gercogstv i Saksen Gildburggauzen stav chastinoyu Saksen Mejningenu ta Saksen Koburg Zaalfeldu Fridrih Saksen Gildburggauzenskij stav pravitelem vidtvorenogo gercogstva Saksen Altenburg Faktichno vin zbilshiv svoyi volodinnya bilsh nizh vdvichi Vid 1830 roku Jozef buv spivpravitelem batka Iz rodinoyu vin oselivsya v Altenburzkomu zamku yakij perebuvav u stani vidnovlennya Tam zhe narodilosya dvoye jogo molodshih ditej Litni misyaci ta osinnij sezon polyuvannya simejstvo provodilo u Staromu zamku Gummelsgajnu 29 veresnya 1834 roku stav pravlyachim gercogom Saksen Altenburgu Vidomij yak konservativnij pravitel Za chasiv jogo pravlinnya zasidannya landtagu ne buli publichnimi prodovzhuvali isnuvati gildiyi yaki galmuvali rozvitok promislovosti ta torgivli Derzhavnim ministrom protyagom usogo chasu buv Jogann Genrih Edler fon Braun Jozef u pohilomu vici Rozvivalisya kultura ta mistectvo U 1837 roci naselennya Altenburgu stanovilo blizko 13 700 osib U 1839 roci francuzkij zamkovij park buv peretvorenij na anglijskij landshaftnij sad U 1841 zvedena nova knyazivska usipalnya na cvintari Altenburgu Navesni 1848 roku pid chas revolyuciyi u gercogstvi vinik silnij demokratichnij ruh Gercog pogodivsya na vvedennya pryamogo zagalnogo golosuvannya dlya viboriv v landtag skasuvannya cenzuri zaprovadzhennya sudu prisyazhnih privedennya armiyi do prisyagi na virnist konstituciyi Odnak zvolikav zi sklikannyam novogo landtagu i navit zaareshtuvav 18 chervnya vozhdiv demokratichnoyi partiyi Vidbulosya povstannya v Altenburzi buli zbudovani barikadi Jozef zvernuvsya za dopomogoyu do Saksoniyi ale ranishe nizh pribuli saksonski vijska pishov na postupki zaareshtovani buli zvilneni dana zagalna amnistiya sklikanij novij landtag i sformovano ministerstvo z respublikancem Krucigerom na choli Pershim zahodom landtagu bula assignuvannya 15 000 taleriv na gromadski roboti dlya masi bezrobitnih U zhovtni za rishennyam Nimeckoyi konfederaciyi do gercogstva uvijshli vijska Prussiyi Saksoniyi ta Gannoveru U listopadi Josip dav vidstavku Krucigeru priznachiv na jogo misce reakcionera grafa Bejsta pislya chogo zriksya koroni na korist svogo brata Georga U listopadi 1849 roku ocholiv 19 j pihotnij polk 31 travnya 1859 roku otrimav chin generala vid infanteriyi Takozh buv general majorom saksonskoyi armiyi Nadali viv zhittya privatnoyi osobi Pidtrimuvav hudozhni ta naukovi proekti Meshkav u mislivskomu zamku Frolihe Viderkunft u Volfersdorfi vidnovlenomu za jogo doruchennyam U 1859 roci jogo zyat Georg V pridbav dlya nogo takozh zamok u Gannoveri Do kincya zhittya gercoga iz nim zhila donka Tereza yaka zalishilas nezamizhnoyu Pomer 25 listopada 1868 roku v Altenburzi za chasiv pravlinnya svogo nebozha Ernsta Pohovanij na miskomu cvintari Altenburgu NagorodiVelike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1832 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1832 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 18 bereznya 1847 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo orla Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla listopad 1849 Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Inshi krayini Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1810 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1825 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1832 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest gruden 1833 velikij magistr 29 veresnya 1834 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 10 zhovtnya 1834 Orden Leopolda I velika strichka Belgiya 30 listopada 1840 velikij hrest Gercogstvo Angalt 24 bereznya 1843 1843 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 29 travnya 1847 Orden Spasitelya velikij hrest Korolivstvo Greciya GenealogiyaErnst Fridrih II Karolina Erbah Fyurstenau Ernst Avgust I Sofiya Sharlotta Brandenburg Bajrojtska Karl Meklenburg Strelickij Yelizaveta Saksen Gildburggauzenska Georg Gessen Darmshtadtskij Mariya Luyiza Lejningenska Ernst Fridrih III Ernestina Saksen Vejmarska Karl II Frederika Gessen Darmshtadtska Fridrih Saksen Altenburzkij Sharlotta Meklenburg Strelicka Jozef PrimitkiStarij zamok Gummelsgajn 1 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Pasch Joseph Herzog von Sachsen Altenburg In Allgemeine Deutsche Biographie Band 14 Duncker amp Humblot Leipzig 1881 stor 567 2 Arhivovano 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Saksen Altenburg 3 11 lipnya 2019 u Wayback Machine nim Gercogstvo Saksen Altenburg 4 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Zamok Frolihe Volfersdorf 5 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim LiteraturaHeinrich Ferdinand Schoeppl Die Herzoge von Sachsen Altenburg Bozen 1917 perevidano Altenburg 1992 Rudolf Armin Human Chronik der Stadt Hildburghausen Hildburghausen 1886 Kurt von Priesdorff Soldatisches Fuhrertum Band 6 Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg ohne Jahr stor 136 137 Posilannya angl Profil na Geni com 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Jozefa Saksen Altenburzkogo 31 bereznya 2018 u Wayback Machine angl