Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алба нці самоназва shqiptar штіптар що албанською мовою означає гірський орел нація основне населення Республіки Албанії

Албанці

Албанці

Алба́нці (самоназва — shqiptar (штіптар), що албанською мовою означає «гірський орел») — нація, основне населення Республіки Албанії та Косова, також проживають на території Північної Македонії, Чорногорії, Сербії, Італії, Болгарії, Греції та інших країн. Розмовляють албанською мовою.

Албанці
image
албанці тоски у традиційному вбранні, з малюнку, XIX століття
Кількість 7-12 млн.
Ареал

image Албанія 2,810,000 (2011)
image Косово 1,616,869 (2011)
image Туреччина: 500,000-5,000,000
image Північна Македонія: 509,083 (2002)
image Греція: 280,000-600,000
image Чорногорія: 30,439
image Хорватія 17,513 (2011)
image Румунія 10,000
image Сербія 5,809
image Словенія 4,020
image Італія 800,000
image Німеччина 300,000
image Швейцарія 200,000
image Швеція 54,000
image Велика Британія 30,000
image Австрія 28,212
image Франція 20,000
image Нідерланди5,000-20,000
image Норвегія 10,000
image Данія 8,223
image Фінляндія 8,214
image Бельгія 5,600–30,000
image Україна 5,000
image США 193,813
image Канада 28,270
image Єгипет 18,000

image Австралія 11,315
Близькі до: іллірійці†
Мова албанська мова
Релігія Іслам, Християнство: Православ'я, Католицизм

Етногенез

Походження албанців доволі заплутане. Албанці вважаються нащадками стародавніх іллірійців і частково фракійців із значним впливом слов'ян, греків та ін.

Групи

Албанці поділяються на північних — гегів і південних — тосків. Окремо виділяють арберешів, що мешкають в Італії. Це нащадки тих албанців, що втекли на Апеннінський півострів від турецької навали в XV столітті.

Серед віруючих албанців понад дві третини мусульман, решта — православні та католики.

Албанці в Україні

Докладніше: Албанці в Україні

У Запорізькій і Одеській областях України є 4 албанські (власно, етнічно змішані) села: Каракурт у Південній Бессарабії (засновано на 1811 року) та Дівнинське, Гамівка й Георгіївка в Приазов'ї (засновані в 60-х роках XIX століття). Переселення албанців до України почалося з середини XVIII століття, коли Російська імперія почала вести активну боротьбу з Османською імперією за південні землі України. Російсько-турецька війна 1768—1774 років викликала найчисленнішу хвилю еміграції балканських народів за всю історію півдня України. Переважну частину цієї еміграції становили греки та болгари, але були й інші етноси, серед них і албанці, які тоді називалися застарілою назвою арнаути. 1775 року з військових переселенців, які прибули до Керчі, Єнікале та Таганрогу, було сформоване так зване Албанське військо (попри назву більшість у цьому війську становили таки греки, але албанці теж були). 1784 року до Криму прибуло 2353 албанці з Молдови. Їх теж планували включити до Албанського війська, але вони не виявили особливої схильності до військової служби й були розселені в межах Таврійського півострова.

Таким чином, албанці з'явилися в Україні не безпосередньо з Албанії, а є нащадками переселенців у Добруджу. Частково вони зберегли рідну мову (є дані за 1959 рік: рідною мовою тоді володіло 76 % українських албанців; ця мова відрізняється від літературної албанської), але їхня кількість поступово зменшується завдяки асиміляційним процесам. Так, за переписом 1970 року албанців в Україні налічувалося 3972 особи, 1979 — 3874, 1989 — 3343.

За даними перепису 2001 року, албанців у Одеській області налічувалося 1,9 тисячі осіб.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. . INSTAT. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 24 грудня 2013.
  2. (PDF). June 2011. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2012.
    The preliminary results of the 2011 census in the Republic of Kosovo show the national population at 1,733,872 but the census was boycotted in North Kosovo and this figure does not include the entire population of Kosovo. The 2011 census revealed a figure of 1,616,869 people declaring as Albanians.
  3. Marta Petricioli (2008). . Peter Lang. с. 46. ISBN . Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  4. Christopher Deliso (2007). . Greenwood Publishing Group. с. 38. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  5. (Turkish) . Milliyet. 2008. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 7 червня 2008.
  6. . Todayszaman.com. 21 серпня 2011. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  7. Robert A. Saunders (2011). . Lexington Books. с. 98. ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 30 березня 2016.
  8. Cuneyt Yenigun. (PDF). Süleyman Demirel University:Faculty of Arts and Sciences Journal of Social Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  9. 2002 Macedonian Census (PDF). (PDF) оригіналу за 22 вересня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.
  10. [Graph 7 Resident population with foreign citizenship] (PDF). . 23 серпня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2013. Процитовано 3 червня 2014.
  11. Rainer Bauböck; Eva Ersbøll; Kees Groenendijk; Harald Waldrauch (2006). . Amsterdam University Press. с. 416. ISBN . Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015. approximately 200,000 of these immigrants have been granted the status of homogeneis
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2015. Процитовано 24 грудня 2013.
  13. Population by Ethnicity, by Towns/Municipalities, 2011 Census. Census of Population, Households and Dwellings 2011. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. Грудень 2012.
  14. (Romanian) . Архів оригіналу за 11 серпня 2010. Процитовано 18 серпня 2010.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2014. Процитовано 13 грудня 2015.
  16. . Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 30 березня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 січня 2018.
  18. . Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 30 березня 2016.
  19. . istat.it. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  20. : Deutscher Bundestag — 16. Wahlperiode — 166. Sitzung. Berlin, Donnerstag, den 5. Juni 2008 [ 03.01.2013, у Wayback Machine.]
  21. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2011. Процитовано 22 вересня 2010.
  22. Im Namen aller Albaner eine Moschee?. Infowilplus.ch. 25 травня 2007. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
  23. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 30 березня 2016.
  24. Bennetto, Jason (25 листопада 2002). . London: Independent.co.uk. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2010.
  25. Statistik Austria. Statistik.at. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 24 грудня 2013.
  26. (фр.). Insee.fr. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  27. National statistics of Denmark. Dst.dk. оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.
  28. Demographics of Finland.[недоступне посилання з лютого 2019]
  29. (French) . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 12 січня 2012.
  30. . cafebabel.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 12 січня 2012.
  31. Olson, James S., An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires. (Westport: Greenwood Press, 1994) p. 28–29
  32. . Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 листопада 2012.
  33. . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 30 березня 2016.
  34. . Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 30 березня 2016.
  35. . 2006 Census. Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу (Microsoft Excel download) за 8 вересня 2013. Процитовано 2 червня 2008. Total responses: 25,451,383 for total count of persons: 19,855,288.
  36. Косово проголосило незалежність від Сербії в лютому 2008 року. Більшість членів ООН (станом на липень 2014—107 країн) визнають незалежність Косова. Сербія і 85 інших членів ООН (включно з Україною) не визнають незалежності Косова.
  37. В. І. Наулко. Албанці // Радянська енциклопедія історії України. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, т. 1, с. 43–44.
  38. Звичайно, винятки були: наприклад, політичні емігранти з Османської імперії. Так, в Одесі певний час жив албанський письменник і громадський діяч Мільто Сотір-Гурра.
  39. Є. Ісип. Формування діаспор балканських народів на півдні України // Українська діаспора, 1993, число 3, с. 145–157.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alba nci samonazva shqiptar shtiptar sho albanskoyu movoyu oznachaye girskij orel naciya osnovne naselennya Respubliki Albaniyi ta Kosova takozh prozhivayut na teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi Chornogoriyi Serbiyi Italiyi Bolgariyi Greciyi ta inshih krayin Rozmovlyayut albanskoyu movoyu Albancialbanci toski u tradicijnomu vbranni z malyunku XIX stolittyaKilkist 7 12 mln Areal Albaniya 2 810 000 2011 Kosovo 1 616 869 2011 Turechchina 500 000 5 000 000 Pivnichna Makedoniya 509 083 2002 Greciya 280 000 600 000 Chornogoriya 30 439 Horvatiya 17 513 2011 Rumuniya 10 000 Serbiya 5 809 Sloveniya 4 020 Italiya 800 000 Nimechchina 300 000 Shvejcariya 200 000 Shveciya 54 000 Velika Britaniya 30 000 Avstriya 28 212 Franciya 20 000 Niderlandi 5 000 20 000 Norvegiya 10 000 Daniya 8 223 Finlyandiya 8 214 Belgiya 5 600 30 000 Ukrayina 5 000 SShA 193 813 Kanada 28 270 Yegipet 18 000 Avstraliya 11 315Blizki do illirijci Mova albanska movaReligiya Islam Hristiyanstvo Pravoslav ya KatolicizmEtnogenezPohodzhennya albanciv dovoli zaplutane Albanci vvazhayutsya nashadkami starodavnih illirijciv i chastkovo frakijciv iz znachnim vplivom slov yan grekiv ta in GrupiAlbanci podilyayutsya na pivnichnih gegiv i pivdennih toskiv Okremo vidilyayut arbereshiv sho meshkayut v Italiyi Ce nashadki tih albanciv sho vtekli na Apenninskij pivostriv vid tureckoyi navali v XV stolitti Sered viruyuchih albanciv ponad dvi tretini musulman reshta pravoslavni ta katoliki Albanci v UkrayiniDokladnishe Albanci v Ukrayini U Zaporizkij i Odeskij oblastyah Ukrayini ye 4 albanski vlasno etnichno zmishani sela Karakurt u Pivdennij Bessarabiyi zasnovano na 1811 roku ta Divninske Gamivka j Georgiyivka v Priazov yi zasnovani v 60 h rokah XIX stolittya Pereselennya albanciv do Ukrayini pochalosya z seredini XVIII stolittya koli Rosijska imperiya pochala vesti aktivnu borotbu z Osmanskoyu imperiyeyu za pivdenni zemli Ukrayini Rosijsko turecka vijna 1768 1774 rokiv viklikala najchislennishu hvilyu emigraciyi balkanskih narodiv za vsyu istoriyu pivdnya Ukrayini Perevazhnu chastinu ciyeyi emigraciyi stanovili greki ta bolgari ale buli j inshi etnosi sered nih i albanci yaki todi nazivalisya zastariloyu nazvoyu arnauti 1775 roku z vijskovih pereselenciv yaki pribuli do Kerchi Yenikale ta Taganrogu bulo sformovane tak zvane Albanske vijsko popri nazvu bilshist u comu vijsku stanovili taki greki ale albanci tezh buli 1784 roku do Krimu pribulo 2353 albanci z Moldovi Yih tezh planuvali vklyuchiti do Albanskogo vijska ale voni ne viyavili osoblivoyi shilnosti do vijskovoyi sluzhbi j buli rozseleni v mezhah Tavrijskogo pivostrova Takim chinom albanci z yavilisya v Ukrayini ne bezposeredno z Albaniyi a ye nashadkami pereselenciv u Dobrudzhu Chastkovo voni zberegli ridnu movu ye dani za 1959 rik ridnoyu movoyu todi volodilo 76 ukrayinskih albanciv cya mova vidriznyayetsya vid literaturnoyi albanskoyi ale yihnya kilkist postupovo zmenshuyetsya zavdyaki asimilyacijnim procesam Tak za perepisom 1970 roku albanciv v Ukrayini nalichuvalosya 3972 osobi 1979 3874 1989 3343 Za danimi perepisu 2001 roku albanciv u Odeskij oblasti nalichuvalosya 1 9 tisyachi osib GalereyaDiv takozhAlbanci v Pivnichnij Makedoniyi Albanci v Chornogoriyi Albanci v HorvatiyiPrimitki INSTAT Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2013 PDF June 2011 Arhiv originalu PDF za 19 sichnya 2012 The preliminary results of the 2011 census in the Republic of Kosovo show the national population at 1 733 872 but the census was boycotted in North Kosovo and this figure does not include the entire population of Kosovo The 2011 census revealed a figure of 1 616 869 people declaring as Albanians Marta Petricioli 2008 Peter Lang s 46 ISBN 978 90 5201 354 1 Arhiv originalu za 9 grudnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Christopher Deliso 2007 Greenwood Publishing Group s 38 ISBN 978 0 275 99525 6 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Turkish Milliyet 2008 Arhiv originalu za 15 chervnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2008 Todayszaman com 21 serpnya 2011 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Robert A Saunders 2011 Lexington Books s 98 ISBN 978 0 7391 4194 6 Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 30 bereznya 2016 Cuneyt Yenigun PDF Suleyman Demirel University Faculty of Arts and Sciences Journal of Social Sciences Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 2002 Macedonian Census PDF PDF originalu za 22 veresnya 2010 Procitovano 22 veresnya 2010 Graph 7 Resident population with foreign citizenship PDF 23 serpnya 2013 Arhiv originalu PDF za 25 grudnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2014 Rainer Baubock Eva Ersboll Kees Groenendijk Harald Waldrauch 2006 Amsterdam University Press s 416 ISBN 978 90 5356 920 7 Arhiv originalu za 9 grudnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 approximately 200 000 of these immigrants have been granted the status of homogeneis PDF Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2015 Procitovano 24 grudnya 2013 Population by Ethnicity by Towns Municipalities 2011 Census Census of Population Households and Dwellings 2011 Zagreb Croatian Bureau of Statistics Gruden 2012 Romanian Arhiv originalu za 11 serpnya 2010 Procitovano 18 serpnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 11 serpnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 24 sichnya 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2020 Procitovano 30 bereznya 2016 istat it Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Deutscher Bundestag 16 Wahlperiode 166 Sitzung Berlin Donnerstag den 5 Juni 2008 03 01 2013 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 7 lipnya 2011 Procitovano 22 veresnya 2010 Im Namen aller Albaner eine Moschee Infowilplus ch 25 travnya 2007 Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2010 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2016 Bennetto Jason 25 listopada 2002 London Independent co uk Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2010 Statistik Austria Statistik at Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 24 grudnya 2013 fr Insee fr Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 4 listopada 2015 National statistics of Denmark Dst dk originalu za 26 veresnya 2010 Procitovano 22 veresnya 2010 Demographics of Finland nedostupne posilannya z lyutogo 2019 French Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2012 cafebabel com Arhiv originalu za 26 grudnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2012 Olson James S An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires Westport Greenwood Press 1994 p 28 29 Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 30 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2016 2006 Census Australian Bureau of Statistics Arhiv originalu Microsoft Excel download za 8 veresnya 2013 Procitovano 2 chervnya 2008 Total responses 25 451 383 for total count of persons 19 855 288 Kosovo progolosilo nezalezhnist vid Serbiyi v lyutomu 2008 roku Bilshist chleniv OON stanom na lipen 2014 107 krayin viznayut nezalezhnist Kosova Serbiya i 85 inshih chleniv OON vklyuchno z Ukrayinoyu ne viznayut nezalezhnosti Kosova V I Naulko Albanci Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1969 t 1 s 43 44 Zvichajno vinyatki buli napriklad politichni emigranti z Osmanskoyi imperiyi Tak v Odesi pevnij chas zhiv albanskij pismennik i gromadskij diyach Milto Sotir Gurra Ye Isip Formuvannya diaspor balkanskih narodiv na pivdni Ukrayini Ukrayinska diaspora 1993 chislo 3 s 145 157 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAlbanci 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ