Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Албанці в Україні (арнаути) — албанська етнічна меншина, яка проживає на території України. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 3308 осіб, більшість яких проживає у Одеській (1862 особи) та Запорізькій (892 особи) областях.
 Албанці в Україні  | |
|---|---|
 Албанські поселення на карті України | |
| Кількість | 3308 осіб |
| Ареал | Одеська область: 1 862 Запорізька область: 892 Донецька область: 112 Дніпропетровська область: 102 Київ: 74 |
| Близькі до: | понтійські греки, вірмени |
| Мова | албанська, російська, українська |
| Релігія | православ'я |
Історія
Перші албанські поселенці з'явились на території України ще на початку 19 ст. Більшу частину колоністів складали сім'ї албанських добровольців, які під час Російсько-турецької війни служили в російському флоті, що контролював дельту Дунаю, а після її завершення осіли в Одесі та її околицях. Саме з ними пов'язують такі відомі одеські урбаноніми, як Велика і Мала Арнаутські — дві вулиці в історичному центрі Одеси.
Їхнє переселення у 1806–1812 роках на територію тоді ще Російської імперії було пов'язане із посиленням національного та релігійного гніту на території Османської імперії. Російська влада почала переконувати християнські народи Балкан переселятися на її південні території. У 1811 році албанські, болгарські та гагаузькі поселенці заснували село Каракурт поблизу міста Болград. У зв'язку із пропозицією російських чиновників про переселення до Північного Приазов'я, пов'язаною із переходом Бессарабії під владу Румунії, значна частина поселенців переселилась на територію сучасної Запорізької області, заснувавши три поселення: Тююшки, Джандран і Таз.
У Одесі свого часу з'явилось культурно-просвітницьке товариство «Рілінд'я» («Відродження»). На початку XX століття тут мешкав албанський письменник Мільто Сотір-Гурра. Місто відвідували відомі албанські політичні діячі — Фан Нолі та Енвер Ходжа.
Внаслідок голоду 1932–1933 року у селі Дівнинське загинуло близько 500 албанців, на згадку про них жителями села був споруджений пам'ятник жертвам Голодомору.
Історія етнографічних досліджень
Вивченням традицій і побуту албанців на території України вперше зацікавився радянський вчений , який у 1930 році видав монографію «Албанцы-арнауты в Украинской ССР». Дослідження албанців та інших народів Півдня України продовжували російський вчений, працівник .
Розселення
Албанська громада України довгий час була зосереджена, в основному, у чотирьох населених пунктах: Каракурт (Одеська область), Гамівка, Георгіївка та Дівнинське (Запорізька область). Згідно з переписом населення України 2001 року албанці проживали у 24 регіонах України.
 |  |
Розселення албанців за регіонами України | Зміна кількості албанців у період між переписами 1939 і 2001 років |
Мова
Для албанської громади характерний мультилінгвізм — знання албанської, російської, української мов, а часто й болгарської та гагаузької.
| Рідна мова | Кількість албанців | % |
|---|---|---|
| Албанська мова | 1 740 | 52,6 |
| Російська мова | 1 181 | 35,7 |
| Українська мова | 301 | 9,1 |
| Інша | 84 | 2,6 |
Албанська мова поселенців зазнала численних змін, тісно контактуючи із болгарською, гагаузькою, українською та російською мовами. Сформувалися як особливі мовні звороти («(н)га тант» — албанець, з наших), так і місцеві форми імен: Ано (Аня), Доча (Дуся), Сандьо (Сашко). Усталена писемність серед албанської меншини відсутня — на письмі вони переважно використовують кирилицю.
| албанською | українською |
|---|---|
| А міре діте! | Добрий день! |
| Тюш пуньо? | Як справи? |
| Пуньо мир. | Добре. |
| Пр шендет! | За здоров'я! |
| Пр кесмет! | За долю! |
Традиційна культура
У селищі Приазовське розташований краєзнавчий музей, де розміщена албанська експозиція, вивезена з села Гамівка. Тут же знаходиться «Албанська садиба», яка пропонує туристичні послуги: екскурсії до села Гамівка, частування традиційними стравами, жителі показують старовинні предмети побуту, співають народних пісень, танцюють народні танці. На цій базі було започатковано туристичний маршрут «Приазовська Албанія».
Музеї народного побуту також розташовані у селах Дівнинське та Георгіївка. У останньому діє районне албанське культурно-просвітницьке товариство «Дарданія», фольклорний ансамбль «Ружо аверде» («календула»), який брав участь у конкурсі «Єдина родина» у Запоріжжі, де був нагороджений дипломом лауреата та пам'ятним подарунком. Двічі, у 1998 і 1999 роках ансамбль брав участь у Всеукраїнському фестивалі мистецтв національних культур «Ми — українські», який щорічно проходить в Приморську. Жителі села Каракурт мають змогу дивитися албанський канал, який транслює новини, фольклорні та просвітницькі передачі.
Попри компактність проживання албанської громади в Україні нема жодної школи із вивченням албанської мови, літератури, культури чи історії.
Господарська система
Албанці на території України займались переважно сільським господарством — землеробством, скотарством (в основному вівчарством).
Релігія
Більшість албанців в Україні — православні. Свого часу в усіх селах існували церкви, побудовані переселенцями, проте зараз діючим залишився лише храм у селі Гамівка, збереглася також церква у селі Дівнинське, яка, однак, не діє.
Відомі албанці
- (Ізмаїл) — дизайнер одягу.
- (Ізмаїл) — хореограф-балетмейстер, танцівниця.
- Федір Дерментлі — генеральний директор ВАТ «Харцизький трубний завод», почесний громадянин міста Харцизька.
Див. також
Примітки
- Распределение населения по национальности и родному языку [ 21 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. І. Наулко. Албанці // Радянська енциклопедія історії України. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, т. 1, с. 43-44.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по республикам СССР [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1970 года. Национальный состав населения по республикам СССР [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1979 года. Национальный состав населения по республикам СССР [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по республикам СССР [ 25 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 9 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2012.
- «Winds of Albania»: Ukrainian Albanians Exhibition opening — a success!!! [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Федор Дерментли: “Харцызский трубный завод — это главное в моей жизни” // Журнал «Босс». — . (рос.)
Посилання
- Албанці північного Приазов'я — прихований народ відкритих степів [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Сім етнографічних чудес України [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Shqiptarët e Ukrainës. Si kanë mbijetuar? [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] (алб.)
- KARAKURTI, FSHATI SHQIPTAR NË STEPAT E UKRAINËS [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (алб.)
Бібліографія
- Албанці [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Албанці // Радянська енциклопедія історії України. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, т. 1, с. 43-44. (PDF-файл [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.])
- Албанці // Україна в міжнародних відносинах: Енциклопедичний словник-довідник / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2009. — Вип. 1 : Предметно-тематична частина: А — Г. — С. 28-29 . — . (PDF-файл [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.])
- Иванова Ю.В. (2006). Албанцы и их соседи. Москва: Наука. с. 367. ISBN . (рос.)
- Державин Н. С. Албанцы-арнауты на Приазовье Украинской ССР // Советская этнография. — 1948. — No 2. (рос.)
- Державин Н. С. Из исследований в области албанской иммиграции на территории бывшей России и УССР // Сборник в чест на проф. Л. Милетич за седемдесет годиштнината от рождението му (1863—1933). — София, 1933. (рос.)
- Народи Північного Приазов'я (етнічний склад та особливості побутовоï культури) / ред. колегія: I. П. Аносов, М. В. Елькін, Б. М. Кочерга, В. В. Крижко, В. С. Повіляй. — Запоріжжя, 1997.
- Наулко В. I. Хто i відколи живе в Україні. — К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1998.
- Новик А. А. Самосознание албанцев Украины: к вопросу этнонима (полевые материалы 1998—2008 гг.) [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Материалы полевых исследований МАЭ РАН. Вып. 10. СПб., 2010. С. 57–76. (рос.)
- Новик А. А. // Народна творчість та етнологія: № 6 / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — К., 2013. — С. 102—115. — ISSN 0130-6936 (рос.)
- Приазовский район: История края в поколениях / ред. коллегия: Ф. В. Пантов, Л. М. Тимофеев, Л. Н. Бородина. — Приазовское, 2009. — 352 с. (рос.)
- Д. С. Ермолин, М. С. Морозова. Этнографическое и лингвистическое изучение албанцев Украины // «Приазовский отряд». Язык и культура албанцев Украины. Ч. I. — Т. 1. — С. 125-152.
- Islami S. Material gjuhёsor nga kolonitё shqiptare tё Ukrainёs // Buletin pёr Shkencat Shoqerore. — 1955. — N 2. — F. 163—180.
- Musliu S., Dauti D. Shqiptarёt e Ukrainёs. Udhёpёrshkrime dhe punime shkencore. — Shkup: Shkupi, 1996. — 208 f.
- Wilfried Fiedler, . — Meißen, 2006. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albanci v Ukrayini arnauti albanska etnichna menshina yaka prozhivaye na teritoriyi Ukrayini Zagalna chiselnist diaspori zgidno z danimi perepisu stanovit 3308 osib bilshist yakih prozhivaye u Odeskij 1862 osobi ta Zaporizkij 892 osobi oblastyah Albanci v UkrayiniAlbanski poselennya na karti UkrayiniKilkist3308 osibArealOdeska oblast 1 862 Zaporizka oblast 892 Donecka oblast 112 Dnipropetrovska oblast 102 Kiyiv 74Blizki do pontijski greki virmeniMovaalbanska rosijska ukrayinskaReligiyapravoslav yaIstoriyaEtnichna karta Bolgradskogo rajonu 1930 Pershi albanski poselenci z yavilis na teritoriyi Ukrayini she na pochatku 19 st Bilshu chastinu kolonistiv skladali sim yi albanskih dobrovolciv yaki pid chas Rosijsko tureckoyi vijni sluzhili v rosijskomu floti sho kontrolyuvav deltu Dunayu a pislya yiyi zavershennya osili v Odesi ta yiyi okolicyah Same z nimi pov yazuyut taki vidomi odeski urbanonimi yak Velika i Mala Arnautski dvi vulici v istorichnomu centri Odesi Yihnye pereselennya u 1806 1812 rokah na teritoriyu todi she Rosijskoyi imperiyi bulo pov yazane iz posilennyam nacionalnogo ta religijnogo gnitu na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi Rosijska vlada pochala perekonuvati hristiyanski narodi Balkan pereselyatisya na yiyi pivdenni teritoriyi U 1811 roci albanski bolgarski ta gagauzki poselenci zasnuvali selo Karakurt poblizu mista Bolgrad U zv yazku iz propoziciyeyu rosijskih chinovnikiv pro pereselennya do Pivnichnogo Priazov ya pov yazanoyu iz perehodom Bessarabiyi pid vladu Rumuniyi znachna chastina poselenciv pereselilas na teritoriyu suchasnoyi Zaporizkoyi oblasti zasnuvavshi tri poselennya Tyuyushki Dzhandran i Taz U Odesi svogo chasu z yavilos kulturno prosvitnicke tovaristvo Rilind ya Vidrodzhennya Na pochatku XX stolittya tut meshkav albanskij pismennik Milto Sotir Gurra Misto vidviduvali vidomi albanski politichni diyachi Fan Noli ta Enver Hodzha Vnaslidok golodu 1932 1933 roku u seli Divninske zaginulo blizko 500 albanciv na zgadku pro nih zhitelyami sela buv sporudzhenij pam yatnik zhertvam Golodomoru Istoriya etnografichnih doslidzhenVivchennyam tradicij i pobutu albanciv na teritoriyi Ukrayini vpershe zacikavivsya radyanskij vchenij yakij u 1930 roci vidav monografiyu Albancy arnauty v Ukrainskoj SSR Doslidzhennya albanciv ta inshih narodiv Pivdnya Ukrayini prodovzhuvali rosijskij vchenij pracivnik RozselennyaAlbanska gromada Ukrayini dovgij chas bula zoseredzhena v osnovnomu u chotiroh naselenih punktah Karakurt Odeska oblast Gamivka Georgiyivka ta Divninske Zaporizka oblast Zgidno z perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku albanci prozhivali u 24 regionah Ukrayini Rozselennya albanciv za regionami Ukrayini Zmina kilkosti albanciv u period mizh perepisami 1939 i 2001 rokivMovaAlbanska mova u Budzhaku za perepisom 2001 r Dlya albanskoyi gromadi harakternij multilingvizm znannya albanskoyi rosijskoyi ukrayinskoyi mov a chasto j bolgarskoyi ta gagauzkoyi Ridna mova Kilkist albanciv Albanska mova 1 740 52 6 Rosijska mova 1 181 35 7 Ukrayinska mova 301 9 1 Insha 84 2 6 Albanska mova poselenciv zaznala chislennih zmin tisno kontaktuyuchi iz bolgarskoyu gagauzkoyu ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami Sformuvalisya yak osoblivi movni zvoroti n ga tant albanec z nashih tak i miscevi formi imen Ano Anya Docha Dusya Sando Sashko Ustalena pisemnist sered albanskoyi menshini vidsutnya na pismi voni perevazhno vikoristovuyut kirilicyu albanskoyu ukrayinskoyu A mire dite Dobrij den Tyush puno Yak spravi Puno mir Dobre Pr shendet Za zdorov ya Pr kesmet Za dolyu Tradicijna kulturaAlbanska hata v seli Karakurt U selishi Priazovske roztashovanij krayeznavchij muzej de rozmishena albanska ekspoziciya vivezena z sela Gamivka Tut zhe znahoditsya Albanska sadiba yaka proponuye turistichni poslugi ekskursiyi do sela Gamivka chastuvannya tradicijnimi stravami zhiteli pokazuyut starovinni predmeti pobutu spivayut narodnih pisen tancyuyut narodni tanci Na cij bazi bulo zapochatkovano turistichnij marshrut Priazovska Albaniya Muzeyi narodnogo pobutu takozh roztashovani u selah Divninske ta Georgiyivka U ostannomu diye rajonne albanske kulturno prosvitnicke tovaristvo Dardaniya folklornij ansambl Ruzho averde kalendula yakij brav uchast u konkursi Yedina rodina u Zaporizhzhi de buv nagorodzhenij diplomom laureata ta pam yatnim podarunkom Dvichi u 1998 i 1999 rokah ansambl brav uchast u Vseukrayinskomu festivali mistectv nacionalnih kultur Mi ukrayinski yakij shorichno prohodit v Primorsku Zhiteli sela Karakurt mayut zmogu divitisya albanskij kanal yakij translyuye novini folklorni ta prosvitnicki peredachi Popri kompaktnist prozhivannya albanskoyi gromadi v Ukrayini nema zhodnoyi shkoli iz vivchennyam albanskoyi movi literaturi kulturi chi istoriyi Gospodarska sistema Albanci na teritoriyi Ukrayini zajmalis perevazhno silskim gospodarstvom zemlerobstvom skotarstvom v osnovnomu vivcharstvom ReligiyaBilshist albanciv v Ukrayini pravoslavni Svogo chasu v usih selah isnuvali cerkvi pobudovani pereselencyami prote zaraz diyuchim zalishivsya lishe hram u seli Gamivka zbereglasya takozh cerkva u seli Divninske yaka odnak ne diye Vidomi albanci Izmayil dizajner odyagu Izmayil horeograf baletmejster tancivnicya Fedir Dermentli generalnij direktor VAT Harcizkij trubnij zavod pochesnij gromadyanin mista Harcizka Div takozhArvaniti Ukrayinsko albanski vidnosiniPrimitkiRaspredelenie naseleniya po nacionalnosti i rodnomu yazyku 21 bereznya 2014 u Wayback Machine ros V I Naulko Albanci Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1969 t 1 s 43 44 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR 11 listopada 2020 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR 8 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR 8 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR 8 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR 25 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 9 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 lyutogo 2012 Winds of Albania Ukrainian Albanians Exhibition opening a success 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Fedor Dermentli Harcyzskij trubnyj zavod eto glavnoe v moej zhizni Zhurnal Boss ros PosilannyaAlbanci pivnichnogo Priazov ya prihovanij narod vidkritih stepiv 17 travnya 2014 u Wayback Machine Sim etnografichnih chudes Ukrayini 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Shqiptaret e Ukraines Si kane mbijetuar 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine alb KARAKURTI FSHATI SHQIPTAR NE STEPAT E UKRAINES 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine alb BibliografiyaAlbanci 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine ESU Albanci Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1969 t 1 s 43 44 PDF fajl 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Albanci Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 Vip 1 Predmetno tematichna chastina A G S 28 29 ISBN 978 966 02 4859 5 PDF fajl 12 lipnya 2019 u Wayback Machine Ivanova Yu V 2006 Albancy i ih sosedi Moskva Nauka s 367 ISBN 5 02 010324 1 ros Derzhavin N S Albancy arnauty na Priazove Ukrainskoj SSR Sovetskaya etnografiya 1948 No 2 ros Derzhavin N S Iz issledovanij v oblasti albanskoj immigracii na territorii byvshej Rossii i USSR Sbornik v chest na prof L Miletich za sedemdeset godishtninata ot rozhdenieto mu 1863 1933 Sofiya 1933 ros Narodi Pivnichnogo Priazov ya etnichnij sklad ta osoblivosti pobutovoi kulturi red kolegiya I P Anosov M V Elkin B M Kocherga V V Krizhko V S Povilyaj Zaporizhzhya 1997 Naulko V I Hto i vidkoli zhive v Ukrayini K Golov specializ red lit movami nac menshin Ukrayini 1998 Novik A A Samosoznanie albancev Ukrainy k voprosu etnonima polevye materialy 1998 2008 gg 17 travnya 2017 u Wayback Machine Materialy polevyh issledovanij MAE RAN Vyp 10 SPb 2010 S 57 76 ros Novik A A Narodna tvorchist ta etnologiya 6 NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo K 2013 S 102 115 ISSN 0130 6936 ros Priazovskij rajon Istoriya kraya v pokoleniyah red kollegiya F V Pantov L M Timofeev L N Borodina Priazovskoe 2009 352 s ros D S Ermolin M S Morozova Etnograficheskoe i lingvisticheskoe izuchenie albancev Ukrainy Priazovskij otryad Yazyk i kultura albancev Ukrainy Ch I T 1 S 125 152 Islami S Material gjuhyosor nga kolonityo shqiptare tyo Ukrainyos Buletin pyor Shkencat Shoqerore 1955 N 2 F 163 180 Musliu S Dauti D Shqiptaryot e Ukrainyos Udhyopyorshkrime dhe punime shkencore Shkup Shkupi 1996 208 f Wilfried Fiedler Meissen 2006 nim