Акіхі́то (яп. 明仁, あきひと, 23 грудня 1933) — 125-й Імператор Японії (7 січня 1989 — 30 квітня 2019), синтоїстське божество. Девізом правління був Хейсей — «мирне правління».
Акіхіто | |
---|---|
яп. 明仁 | |
Ім'я при народженні | яп. 継宮明仁親王 |
Народився | 23 грудня 1933 (90 років) Токійський Імператорський палац, d |
Країна | Японія |
Діяльність | монарх, іхтіолог, зоолог, морський біолог |
Alma mater | d[1] |
Знання мов | японська |
Magnum opus | d і d |
Титул | d |
Посада | імператор Японії[2] і d |
Конфесія | Синто |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Сьова |
Мати | Кодзюн |
Брати, сестри | d, d, d, d, Хітатіномія Масахіто і d |
У шлюбі з | Імператриця Мічіко |
Діти | Нарухіто, Акісіно-но-Мія Фуміхіто-Сінно і Сайако Курода |
Зріст | 1,65 м |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 1212368 |
| |
|
Біографія
Акіхіто — старший син і п'ята дитина імператора Хірохіто та імператриці Наґако. У 1940-1952 навчався у школі .
У 1952 вступив на відділення політики факультету політики й економіки університету Ґакусюїн. Того ж року його офіційно було проголошено кронпринцом.
Ще студентом, Акіхіто в 1953 здійснив шестимісячну подорож 14-ма країнами Північної Америки та Західної Європи. Центральною частиною цієї поїздки став його візит до Лондона як представника імператора Сьови на коронації королеви Єлизавети II.
Успішно завершив навчання в університеті у березні 1956, а у квітні 1959 кронпринц одружився із Сьоді Мічіко, старшою дочкою Сьоди Хідесабури, президента великої борошномельної компанії. Таким чином було порушено багатовікові традиції, які приписували членам імператорської сім'ї обирати собі дружину виключно серед дівчат аристократичного походження.
Рада Імператорського двору, яка складається з представників імператорської сім'ї, спікерів палати представників та палати радників парламенту, Головного судді Верховного суду та інших, одностайно схвалила вибір спадкоємця престолу.
Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Попри постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.
Ще кронпринцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу 1966 року, Універсіади 1967 в Токіо, виставки ЕКСПО-70 в Осаці. Під час подорожей імператора Сьови до Європи (1971 року) та до США (1975) кронпринц виконував державні функції замість батька.
7 січня 1989 року Акіхіто успадкував трон. 12 листопада 1990 року він пройшов церемонію інтронізації. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення — Хейсей (яп. 平成).
Як і його батько, Імператор Акіхіто захоплюється біологією та іхтіологією. Опубліковано 25 його наукових робіт про морських бичків. 1986 року його було обрано почесним членом Лондонського товариства Ліннея — міжнародного товариства біологів. Крім того, він цікавиться історією. У заняттях спортом надає перевагу тенісу (із майбутньою дружиною він познайомився на корті).
Імператор має трьох дітей: кронпринц Нарухіто (23 лютого 1960), принц Акісіно (30 листопада 1965) та принцеса Саяко Курода (18 квітня 1969).
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого I ст. (12 січня 2011).
Імператор Японії Акіхіто виявив намір звернутися до нації у відеозверненні 8 серпня 2016 року, повідомляє NHK, посилаючись на управління імператорського двору Японії. Телеканал зазначає, що раніше імператор поінформував близьких про своє бажання зректися престолу. Престол буде переданий його синові принца Нарухіто. До того останнім імператором Японії, котрий зрікся престолу, був Кокаку. Він передав свій трон синові в 1817 році.
Японський уряд у січні 2017 р. розробив законопроєкт, що був розглянутий парламентом у травні 2017 року, за яким 1 травня 2019 року відбудеться церемонія дострокового вступу на престол нового імператора Японії Нарухіто.
30 квітня 2019 року Акіхіто проголосив про своє зречення від престолу.
Офіційні функції
Попри те, що Імператор є обмеженим своїм конституційним положенням, він також опублікував кілька широкомасштабних заяв каяття до країн Азії за їхні страждання перебуваючи під японською окупацією, починаючи з вираження співчуття Китаю зробленому у квітні 1989 року, через три місяці після смерті його батька Імператора Сьови.
У червні 2005 року Імператор відвідав територію США — Сайпан, місце битви у Другій світовій війні з 15 червня по 9 липня 1944 (Битва за Сайпан). У супроводі Імператриці Мічіко він помолився і поклав квіти до декількох пам'ятників вшановуючи не тільки загиблих японців, але й американських солдатів, корейських робітників і місцевих остров'ян. Це була перша поїздка японського монарха на поле бою Другої світової війни за кордоном. Подорож до Сайпану була сприйнята з високою похвалою з боку японського народу, як і візити Імператора до військових меморіалів в Токіо, Хіросімі, Нагасакі й Окінаві в 1995 році.
Зречення престолу
13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує зректися престолу й передати трон своєму синові Нарухіто, яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул.
Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент ухвалив спеціальний закон, що дозволяє йому зректися престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився Імператор Кокаку (1771—1840 роки) — він також передав свої повноваження синові.
6 березня 2018 року уряд Японії затвердив спеціальний указ про проведення 30 квітня 2019 року церемонії зречення імператора Японії. 24 лютого 2019 року в столиці пройшла урочиста церемонія з нагоди 30-річчя перебування на престолі Акіхіто.
Офіційна церемонія зречення від престолу відбулася в сосновому залі імператорського палацу в районі Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади — уряду, парламенту та Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул «Імператор на спочинку» (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті залишиться в історії як імператор Хейсей — за назвою ери його правління.
Нагороди
Дата | Нагорода |
---|---|
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Хризантеми |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Квітів паловнії |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Сонця, що сходить |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Священного скарбу |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Культури |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордена Коштовної корони |
Країна | Дата | Нагорода |
---|---|---|
Савойська династія | Лицар Вищого ордена Святого Благовіщення |
Галерея
- 1934
- 1938
- З вчителькою-американкою Грей Вінінг, 1949
- З бабусею, 1949
- Молодий Акіхіто з батьком — імператором Сьова, 1950
- З принцесою Такако, 1950
- З батьками, 1952
- З принцом Масахіто, 1952
- 1953
- З принцесою Суга, 1954
- З імператором Ефіопії Хайле Селассіє I, 1955
- Весілля з Мітіко, 1959
- Поштова марка з нагоди весілля
- Державний візит в Нідерланди, 1979
-
- Відвідини острова Сайпан, 2005
- Зустріч з Діком Чейні, 2007
-
- Відвідини Канади, 2009
- 2010
- Імператорське подружжя зустрічається з Гілларі Клінтон, 17 квітня 2011
- Зустріч з президентом США Бараком Обамою, 24 квітня 2014
- Каліграфічний напис імені
- Герб імператора Японії як лицаря Підв'язки
Див. також
Примітки
- 瀬畑 源 象徴天皇制の形成過程 : 宮内庁とマスメディアの関係を中心に — 2010. — С. 141.
- Japanese Emperor Akihito, 85, starts abdication rituals
- . ukrinform.ua. 30.04.2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 27 липня 2011.
- Указ Президента України від 12 січня 2011 року № 25/2011 «Про нагородження Акіхіто орденом князя Ярослава Мудрого»
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.
- Ніна Баликова (11 січня 2017). . Голос України — № 4. — С. 10. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
- Enjoji, Kaori (1 грудня 2017 року). (англ.). Tokyo: CNN. Архів оригіналу за 24.12.2018.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- Brooke, James (28 червня 2005). Visiting Saipan, Japan's Emperor Honors Dead. New York Times. Процитовано 9 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2020.
Література
- В. І. Головченко. Акіхіто // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання
- . theatlantic.com. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
Попередник: | Імператорський дім Японії 1989—2019 | Наступник: |
Сьова тенно | Нарухіто |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akihi to yap 明仁 あきひと 23 grudnya 1933 125 j Imperator Yaponiyi 7 sichnya 1989 30 kvitnya 2019 sintoyistske bozhestvo Devizom pravlinnya buv Hejsej mirne pravlinnya Akihitoyap 明仁Im ya pri narodzhenni yap 継宮明仁親王Narodivsya 23 grudnya 1933 1933 12 23 90 rokiv Tokijskij Imperatorskij palac dKrayina YaponiyaDiyalnist monarh ihtiolog zoolog morskij biologAlma mater d 1 Znannya mov yaponskaMagnum opus d i dTitul dPosada imperator Yaponiyi 2 i dKonfesiya SintoRid Imperatorskij dim YaponiyiBatko Imperator SovaMati KodzyunBrati sestri d d d d Hitatinomiya Masahito i dU shlyubi z Imperatricya MichikoDiti Naruhito Akisino no Miya Fumihito Sinno i Sajako KurodaZrist 1 65 mAvtografNagorodi dIMDb ID 1212368 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAkihito starshij sin i p yata ditina imperatora Hirohito ta imperatrici Nagako U 1940 1952 navchavsya u shkoli U 1952 vstupiv na viddilennya politiki fakultetu politiki j ekonomiki universitetu Gakusyuyin Togo zh roku jogo oficijno bulo progolosheno kronprincom She studentom Akihito v 1953 zdijsniv shestimisyachnu podorozh 14 ma krayinami Pivnichnoyi Ameriki ta Zahidnoyi Yevropi Centralnoyu chastinoyu ciyeyi poyizdki stav jogo vizit do Londona yak predstavnika imperatora Sovi na koronaciyi korolevi Yelizaveti II Uspishno zavershiv navchannya v universiteti u berezni 1956 a u kvitni 1959 kronprinc odruzhivsya iz Sodi Michiko starshoyu dochkoyu Sodi Hidesaburi prezidenta velikoyi boroshnomelnoyi kompaniyi Takim chinom bulo porusheno bagatovikovi tradiciyi yaki pripisuvali chlenam imperatorskoyi sim yi obirati sobi druzhinu viklyuchno sered divchat aristokratichnogo pohodzhennya Rada Imperatorskogo dvoru yaka skladayetsya z predstavnikiv imperatorskoyi sim yi spikeriv palati predstavnikiv ta palati radnikiv parlamentu Golovnogo suddi Verhovnogo sudu ta inshih odnostajno shvalila vibir spadkoyemcya prestolu Akihito ta Mitiko v yih simejnomu zhitti vdalosya dosyagti vidnosnoyi svobodi vid zhorstkih palacovih tradicij Razom iz druzhinoyu Akihito zminiv ustrij v imperatorskij sim yi Popri postijnu zajnyatist v oficijnih zahodah voni sami vihovuvali ditej dvoh siniv ta dochku She kronprincom Akihito zdijsniv oficijni viziti v 37 krayin svitu na zaproshennya yih uryadiv Akihito takozh buv pochesnim golovoyu XI Tihookeanskogo naukovogo kongresu 1966 roku Universiadi 1967 v Tokio vistavki EKSPO 70 v Osaci Pid chas podorozhej imperatora Sovi do Yevropi 1971 roku ta do SShA 1975 kronprinc vikonuvav derzhavni funkciyi zamist batka 7 sichnya 1989 roku Akihito uspadkuvav tron 12 listopada 1990 roku vin projshov ceremoniyu intronizaciyi Z cogo dnya v Yaponiyi pochavsya novij period nacionalnogo litochislennya Hejsej yap 平成 Yak i jogo batko Imperator Akihito zahoplyuyetsya biologiyeyu ta ihtiologiyeyu Opublikovano 25 jogo naukovih robit pro morskih bichkiv 1986 roku jogo bulo obrano pochesnim chlenom Londonskogo tovaristva Linneya mizhnarodnogo tovaristva biologiv Krim togo vin cikavitsya istoriyeyu U zanyattyah sportom nadaye perevagu tenisu iz majbutnoyu druzhinoyu vin poznajomivsya na korti Imperator maye troh ditej kronprinc Naruhito 23 lyutogo 1960 princ Akisino 30 listopada 1965 ta princesa Sayako Kuroda 18 kvitnya 1969 Nagorodzhenij ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo I st 12 sichnya 2011 Imperator Yaponiyi Akihito viyaviv namir zvernutisya do naciyi u videozvernenni 8 serpnya 2016 roku povidomlyaye NHK posilayuchis na upravlinnya imperatorskogo dvoru Yaponiyi Telekanal zaznachaye sho ranishe imperator poinformuvav blizkih pro svoye bazhannya zrektisya prestolu Prestol bude peredanij jogo sinovi princa Naruhito Do togo ostannim imperatorom Yaponiyi kotrij zriksya prestolu buv Kokaku Vin peredav svij tron sinovi v 1817 roci Yaponskij uryad u sichni 2017 r rozrobiv zakonoproyekt sho buv rozglyanutij parlamentom u travni 2017 roku za yakim 1 travnya 2019 roku vidbudetsya ceremoniya dostrokovogo vstupu na prestol novogo imperatora Yaponiyi Naruhito 30 kvitnya 2019 roku Akihito progolosiv pro svoye zrechennya vid prestolu Oficijni funkciyiPopri te sho Imperator ye obmezhenim svoyim konstitucijnim polozhennyam vin takozh opublikuvav kilka shirokomasshtabnih zayav kayattya do krayin Aziyi za yihni strazhdannya perebuvayuchi pid yaponskoyu okupaciyeyu pochinayuchi z virazhennya spivchuttya Kitayu zroblenomu u kvitni 1989 roku cherez tri misyaci pislya smerti jogo batka Imperatora Sovi U chervni 2005 roku Imperator vidvidav teritoriyu SShA Sajpan misce bitvi u Drugij svitovij vijni z 15 chervnya po 9 lipnya 1944 Bitva za Sajpan U suprovodi Imperatrici Michiko vin pomolivsya i poklav kviti do dekilkoh pam yatnikiv vshanovuyuchi ne tilki zagiblih yaponciv ale j amerikanskih soldativ korejskih robitnikiv i miscevih ostrov yan Ce bula persha poyizdka yaponskogo monarha na pole boyu Drugoyi svitovoyi vijni za kordonom Podorozh do Sajpanu bula sprijnyata z visokoyu pohvaloyu z boku yaponskogo narodu yak i viziti Imperatora do vijskovih memorialiv v Tokio Hirosimi Nagasaki j Okinavi v 1995 roci Zrechennya prestolu13 lipnya 2016 roku v ZMI z yavilasya informaciya sho Akihito planuye zrektisya prestolu j peredati tron svoyemu sinovi Naruhito yaka bula negajno sprostovana Upravlinnyam imperatorskogo dvoru Yaponiyi Odnak uzhe 8 serpnya te zh Upravlinnya imperatorskogo dvoru vipustilo pozachergove privatne videozvernennya imperatora v yakomu toj pidtverdiv namir peredati titul Zgidno z konstituciyeyu monarh povinen vikonuvati svoyi funkciyi dovichno Odnak narod i uryad pishli nazustrich pobazhannyam Akihito Vlitku 2017 roku parlament uhvaliv specialnij zakon sho dozvolyaye jomu zrektisya prestolu Podibnogo precedentu v Yaponiyi ne bulo protyagom 202 rokiv z 1817 roku koli vid tronu vidmovivsya Imperator Kokaku 1771 1840 roki vin takozh peredav svoyi povnovazhennya sinovi 6 bereznya 2018 roku uryad Yaponiyi zatverdiv specialnij ukaz pro provedennya 30 kvitnya 2019 roku ceremoniyi zrechennya imperatora Yaponiyi 24 lyutogo 2019 roku v stolici projshla urochista ceremoniya z nagodi 30 richchya perebuvannya na prestoli Akihito Oficijna ceremoniya zrechennya vid prestolu vidbulasya v sosnovomu zali imperatorskogo palacu v rajoni Tijoda Na nij Akihito vigolosiv proshalnu promovu v prisutnosti kerivnikiv troh gilok vladi uryadu parlamentu ta Verhovnogo sudu i she 300 osib Pislya zrechennya Akihito otrimav titul Imperator na spochinku 上皇 dze ko Emperor Emeritus a pislya smerti zalishitsya v istoriyi yak imperator Hejsej za nazvoyu eri jogo pravlinnya NagorodiNagorodi Yaponiyi Data Nagoroda 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordenu Hrizantemi 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordenu Kvitiv palovniyi 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordenu Soncya sho shodit 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordenu Svyashennogo skarbu 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordenu Kulturi 7 sichnya 1989 1 travnya 2019 Suveren ordena Koshtovnoyi koroni Nagorodi inozemnih derzhav Krayina Data nagorodzhennya Nagoroda Literi Krayina Data nagorodzhennya Nagoroda Literi Afganistan Kavaler ordena Soncya 1 klasu Saudivska Araviya Kavaler ordena Velikogo Badra Bahrejn Kavaler ordena al Halifa Tayiland p c w Belgiya Kavaler Velikogo hresta ordena Leopolda I Finlyandiya Kavaler lancyuga ordena Biloyi troyandi Botsvana Franciya Kavaler Velikogo hresta ordena Pochesnogo legionu Braziliya Kavaler lancyuga ordena Pivdennogo Hresta Chehiya Kavaler lancyuga ordena Bilogo leva Gambiya Grand komandor ordenu Respubliki Gambiya Chili Nimechchina Kavaler Velikogo hresta specialnogo klasu ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Senegal Greciya Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Efiopiya Kavaler lancyuga ordena Solomona KSS Zayir Yugoslaviya Kavaler ordena Velikoyi Yugoslavskoyi zirki Yegipet Kavaler lancyuga ordena Nilu Shveciya 30 veresnya 1952 Licar ordena Serafimiv RSerafO Indoneziya Kavaler ordena Zirka Respubliki Indoneziyi 1 klasu Velika Britaniya 1953 Pochesnij kavaler Velikogo hresta Korolivskogo Viktorianskogo ordena GCVO Jordaniya Velika Britaniya 2 chervnya 1953 Koronacijna medal Yelizaveti II Islandiya Kavaler lancyuga ordena Islandskogo sokola Daniya 8 serpnya 1953 Licar ordena Slona R E Kamerun Nepal 19 kvitnya 1960 Katar Kavaler lancyuga ordena Nezalezhnosti Filippini 10 listopada 1962 Keniya C G H Tayiland 27 travnya 1963 m c k Kolumbiya Nepal 24 lyutogo 1975 Kot d Ivuar Ispaniya 23 zhovtnya 1980 Kavaler lancyuga ordena Karlosa III Kuvejt Kavaler lyancyuga ordena Mubaraka Velikogo 20 sichnya 1972 23 zhovtnya 1980 Kavaler Velikogo hresta ordena Karlosa III Latviya Kavaler lancyuga ordena Troh zirok Italiya 9 bereznya 1982 Kavaler Velikogo hresta ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Liberiya Ispaniya 26 lyutogo 1985 Licar ordena Zolotogo runa Liberiya Kavaler Velikoyi strichki ordena Zirki Afriki Tayiland 21 veresnya 1991 r m ph Lyuksemburg Portugaliya 2 grudnya 1993 Kavaler Velikogo lancyuga ordena Svyatogo Yakova i mecha GColSE Malavi Grand komandor ordena Leva PAR 4 lipnya 1995 Malajziya DMN Velika Britaniya 1998 Licar ordena Pidv yazki KG Mali Portugaliya 12 travnya 1998 Kavaler Velikogo lancyuga ordena Infanta dona Enrike GColIH Marokko Avstriya 1999 Velika zirka Poshani Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Meksika Kavaler lancyuga ordena Actekskogo orla Ugorshina 2000 Kavaler lancyuga ordena Zaslug Nigeriya Norvegiya 2001 Kavaler lancyuga ordena Svyatogo Olafa Niderlandi Kavaler Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva 1953 2001 Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Olafa OAE Kavaler lancyuga ordena Federaciyi Filippini 3 grudnya 2002 Oman Estoniya 2007 Kavaler lancyuga ordena Hresta zemli Mariyi Pakistan Orden Pakistanu Litva 22 travnya 2007 Kavaler lancyuga ordena Vitautasa Velikogo Panama Kavaler lancyuga ordena Manuelya Amadora Gerrero Kazahstan 30 travnya 2008 Kavaler ordena Altin Kira Peru Kavaler Velikogo hresta ordena Soncya Peru Ukrayina 12 sichnya 2011 Kavaler ordena knyazya Yaroslava Mudrogo 1 klasu Polsha Kavaler ordena Bilogo orla Filippini 3 chervnya 2015 Nagorodi dinastichnih domiv Krayina Data Nagoroda Savojska dinastiya Licar Vishogo ordena Svyatogo BlagovishennyaGalereya1934 1938 Z vchitelkoyu amerikankoyu Grej Vining 1949 Z babuseyu 1949 Molodij Akihito z batkom imperatorom Sova 1950 Z princesoyu Takako 1950 Z batkami 1952 Z princom Masahito 1952 1953 Z princesoyu Suga 1954 Z imperatorom Efiopiyi Hajle Selassiye I 1955 Vesillya z Mitiko 1959 Poshtova marka z nagodi vesillya Derzhavnij vizit v Niderlandi 1979 Vistup Jo Jo Ma prezident SShA Ronald Rejgan ta Akihito z druzhinami 1987 Vidvidini ostrova Sajpan 2005 Zustrich z Dikom Chejni 2007 Vidvidini soldatskogo cvintarya Gonolulu Gavayi SShA 2009 Vidvidini Kanadi 2009 2010 Imperatorske podruzhzhya zustrichayetsya z Gillari Klinton 17 kvitnya 2011 Zustrich z prezidentom SShA Barakom Obamoyu 24 kvitnya 2014 Kaligrafichnij napis imeni Gerb imperatora Yaponiyi yak licarya Pidv yazkiDiv takozhSpisok dovgozhiteliv nini zhivih ochilnikiv derzhavPrimitki瀬畑 源 象徴天皇制の形成過程 宮内庁とマスメディアの関係を中心に 2010 S 141 d Track Q66739178 Japanese Emperor Akihito 85 starts abdication rituals ukrinform ua 30 04 2019 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 30 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 8 grudnya 2007 Procitovano 27 lipnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 12 sichnya 2011 roku 25 2011 Pro nagorodzhennya Akihito ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 6 serpnya 2016 Nina Balikova 11 sichnya 2017 Golos Ukrayini 4 S 10 Arhiv originalu za 8 bereznya 2019 Procitovano 7 bereznya 2019 Enjoji Kaori 1 grudnya 2017 roku angl Tokyo CNN Arhiv originalu za 24 12 2018 Arhiv originalu za 3 travnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2019 Brooke James 28 chervnya 2005 Visiting Saipan Japan s Emperor Honors Dead New York Times Procitovano 9 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 LiteraturaV I Golovchenko Akihito Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannya theatlantic com Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 1 travnya 2019 Poperednik Imperatorskij dim Yaponiyi 1989 2019 Nastupnik Sova tenno Naruhito