Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національний парк Айл Роял національний парк Сполучених Штатів що складається з Айл Роял а також понад 400 невеликих при

Айл-Роял

Айл-Роял

Національний парк Айл-Роял — національний парк Сполучених Штатів, що складається з Айл-Роял, а також понад 400 невеликих прилеглих островів і навколишніх вод Верхнього озера в штаті Мічиган.

Національний парк Айл-Роял
англ. Isle Royale National Park
image
48°01′ пн. ш. 88°51′ зх. д. / 48.01° пн. ш. 88.85° зх. д. / 48.01; -88.85
Країнаimage США[1]
РозташуванняКівіно, США
Найближче містоТандер-Бей, Онтаріо
Площа2314 км²
ЗаснованоApril 3, 1940
ОператорСлужба національних парків США
Число відвідувачів28,965 на рік (2023)
Вебсторінкаurl
image
image
Айл-Роял (США)
image Айл-Роял у Вікісховищі

Айл-Роял 45 миля (72 км) завдовжки і 9 миля (14 км) завширшки, площею 206,73 миля2 (535,4 км2), що робить його четвертим за величиною озерним островом у світі. Крім того, це найбільший природний острів в озері Верхньому, другий за величиною острів у Великих озерах (після острова Манітулін), третій за величиною в суміжних Сполучених Штатах (після Лонг-Айленда та ) і .

Національний парк Айл-Роял було засновано 3 квітня 1940 року, потім додатково захищено від забудови шляхом визначення зони дикої природи в 1976 році, оголошено ЮНЕСКО Міжнародним біосферним заповідником у 1980 році та додано до Національного реєстру історичних місць у 2019 році як . Парк займає 894 миля2 (2 320 км2) площі, з 209 миля2 (540 км2) землі та 685 миля2 (1 770 км2) навколишніх вод.

Північна межа парку примикає до вздовж міжнародного кордону. Із 25 894 відвідуваннями у 2021 році це сьомий найменш відвідуваний національний парк у Сполучених Штатах.

Географія

Клімат {{{Місто_род}}}
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.

У 1875 році Айл-Роял було відокремлено від округу Ківіно як окремий округ Айл-Роял. У 1897 році округ було розпущено, а острів було знову включено до складу округу Ківін. Найвищою точкою острова є гора 1 394 фут (425 м), або близько 800 фут (240 м) над рівнем озера.

Острів Роял, найбільший острів на озері Верхньому, має понад 45 миля (72 км) завдовжки і 9 миля (14 км) завширшки в найширшому місці. Парк складається з самого острова Айл-Роял і приблизно 400 менших островів, а також будь-яких затоплених земель у радіусі 4,5 миля (7,2 км) навколишніх островів (16USC408g).

Острів Роял розташований приблизно за 15 миля (24 км) їзди узбережжя канадської провінції Онтаріо (поблизу міста Тандер-Бей) і прилеглого штату Міннесота (поблизу в окрузі Кук) і становить 56 миля (90 км) від узбережжя штату Мічиган, на півострові , який є частиною Верхнього півострова. На острові немає доріг, заборонено пересуватися на колісних транспортних засобах або пристроях, крім інвалідних візків. Рок-Харбор має візки на колесах для переміщення особистих речей із пристані Рок-Харбор до кают і готелю. Крім того, Служба національних парків використовує трактори та позашляховики для переміщення предметів навколо розвинених районів Озаагаатенг, Рок-Харбор і острова Мотт.

Верхній шар ґрунту, як правило, тонкий, що сприяє вирощуванню дерев із горизонтальним коренем, наприклад ялиці бальзамистої, ялини білої та ялини чорної.

Внутрішні озера

Озеро  — найбільше озеро на острові. Тут холодна прозора вода з відносно низьким вмістом поживних речовин. Озеро Сісківіт містить кілька островів, включаючи острів Райан, найбільший.

  • Чікен Бон озеро
  • Озеро Дезор
  • Озеро Фельдман
  • Озеро Intermediate (Isle Royale)
  • Озеро Річі
  • Озеро Сарджент

Клімат

Відповідно до системи класифікації клімату Кеппена, Національний парк Айл-Роял має м'який літній вологий континентальний клімат (Dfb). За даними Міністерства сільського господарства Сполучених Штатів, рослин становить 4b при 1178 футів (359 м) над рівнем моря із середньорічною екстремальною мінімальною температурою -24,2 °F (-31,2 °C).

У парку немає метеостанції, але PRISM Climate Group, проект Університету штату Орегон, надає інтерпольовані дані для острова на основі клімату прилеглих районів.

Клімат {{{Місто_род}}}
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.

Історія

Передісторія

Велика кількість мідних артефактів, знайдених в індіанських курганах і поселеннях, деякі з яких датуються 3000 роком до н. е., швидше за все, були видобуті на острові Роял і сусідньому півострові Кевін. На острові є сотні ям і траншей завглибшки до 65 футів (20 м) від цих корінних народів, більшість із яких у районі бухти МакКарго. Тестування вуглецем-14 останків деревини, знайдених у гніздах мідних артефактів, показує, що їм щонайменше 6500 років.

image
Покинутий стовбур мідної шахти

У "Доісторичному видобутку міді в регіоні Верхнього озера" Дрієр і Дю Темпл оцінили, що в регіоні було видобуто понад 750 000 тонн міді. Проте Девід Джонсон і Сьюзан Мартін стверджують, що їхня оцінка ґрунтувалася на перебільшених і неточних припущеннях. Єзуїтський місіонер Даблон у 1669-70 рр. опублікував розповідь про «острів під назвою Менонґ, славний своєю міддю». Менонг, або Мінонг, був рідним терміном для острова, і є основою для хребта Мінонг. Пошуки почалися серйозно, коли чіппева відмовилися від своїх претензій на острів у 1843 році, починаючи з багатьох оригінальних місцевих ям. Ця діяльність припинилася до 1855 року, коли не було знайдено жодних економічних родовищ. і Шахта Айленд були результатом відновлення, але короткочасної діяльності з 1873 по 1881 рік.

Айл-Роял був переданий Сполученим Штатам за договором 1783 року з Великою Британією (раніше був частиною , який оспорював Сполучені Штати), але британці залишалися під контролем до закінчення війни 1812 року, а народи оджибва вважали острів своєю територією. Оджибва поступилися острів США за 1842 року, причому група не знала, що ані вони, ані Айл-Роял не перебувають на британській території. З роз'ясненням для оджибва Вебстер-Ешбертонського договору 1842 року, який був підписаний до договору Ла-Пуент, оджибва повторно підтвердив договір 1842 р. в угоді Айл-Роял 1844 р., при цьому група Гранд Портедж підписав угоду як додаток до договору 1842 р.

У середині 1840-х років доповідь , першого державного геолога штату Мічиган, поклала початок буму видобутку міді у штаті, і на острові були відкриті перші сучасні мідні шахти. Свідки попередніх гірничих робіт були скрізь у вигляді багатьох кам'яних молотів, деяких мідних артефактів і місць, де мідь була частково видобута зі скелі, але залишена на місці. Стародавні ями та траншеї привели до відкриття багатьох родовищ міді, які видобували в 19 столітті. Віддаленість острова в поєднанні з невеликими мідними жилами призвела до швидкого виходу з ладу більшості шахт 19-го століття. Між шахтарями та комерційними лісорубами велика частина острова була вирубана наприкінці 19 століття. Після того, як у 1940 році острів став національним парком, вирубка лісу та інша експлуатаційна діяльність припинилися, і ліс почав відновлюватися.

Колись острів був місцем кількох промислів та сига, а також кількох утіх. Рибальська промисловість значно занепала, але на триває. Сьогодні тут немає постійних мешканців; невеликі громади скандинавських рибалок були видалені Службою національних парків США після того, як острів став національним парком у 1940-х роках. Близько 12 сімей все ще мають довічну оренду своїх кают і вимагають Айл-Роял як свою спадщину, а кілька нащадків рибалок ловлять рибу у водах острова Роял комерційно.

Оскільки острів Айл-Роял оточують численні невеликі острови, кораблі колись керували територією через маяки на острові Пассаж, Рок-Харбор, Рок оф Ейджес і маяк Айл-Роял на острові Менеджері. На західній частині острова розташовано декілька затонулих кораблів, які дуже популярні серед аквалангістів, зокрема SS America. NPS склав на карті 10 найвідоміших , і опублікував корабельні аварії національного парку Айл-Роял; Археологічна служба, яка дає огляд морської історії цього району. Сумнозвісно відома сувора погода в цьому районі, вражаючий підводний рельєф, центральне розташування острова на історичних судноплавних маршрутах і холодна прісна вода призвели до того, що по всьому парку майже не пошкоджені, добре збережені уламки.

У січні 2019 року весь ланцюг островів був доданий федеральним урядом до Національного реєстру історичних місць. У реєстрі це називається «традиційне культурне надбання мінонг».

Анжелік Мотт

У 1845 році жінка з оджибве на ім'я Анжелік та її чоловік -мандрівник Чарльз Мотт залишилися на острові Роял як наймані компанії Сайрус Менденхолл і мідної компанії Lake Superior Copper Company. Вони були найняті та доставлені на острів Роял на шхуні Менденхолла «Алгонкін», першою для розвідки міді. Анжелік знайшла велику масу мідної руди. Сне та її чоловіка найняли, щоб залишитися та охороняти його, доки не прибуде баржа, щоб забрати його, обіцяли не більше ніж через 3 місяці. Їх висадили в липні і залишили на мілині до наступної весни. Їм залишили мінімальну провізію, яка складалася з півбочки борошна, шести фунтів масла та трохи квасолі. Пообіцяли прислати катер із постачанням через перші кілька тижнів, але його так і не відправили.

Повний опис подій було описано у виносці, як розповіла Анжелік, у першому виданні книги Ральфа Д. Вільямса під назвою «Шановний Пітер Уайт» у 1907 році; Історія Анжеліки була вилучена з наступного друку, що зробило її єдиним письмовим записом, який зберігся. Зазвичай люди не селилися на острові Роял цілий рік. Близько трьох тисяч років корінні американці використовували землю для видобутку міді та риби. Ці корінні американці зазвичай обмежували відвідування острова влітку. Американці в дев'ятнадцятому столітті робили те саме.

Природнича історія

image
Стежка Тобін-Харбор у провінції Лаврентійський мішаний ліс

На острові існує ряд середовищ існування, головним із яких є бореальний ліс, подібний до сусідніх Онтаріо та Міннесоти. Височинні ділянки вздовж деяких хребтів є фактично «лисими» з оголеними корінними породами та кількома чагарниковими деревами, кущами чорниці та витривалими травами. Іноді є болота, які зазвичай є побічним продуктом діяльності бобрів. Є також кілька озер, часто з лісистим або болотистим берегом. На клімат, особливо в низинних районах, сильно впливають холодні води Верхнього озера.

Флора

Відповідно до США, національний парк Айл-Роял має потенційний тип рослинності Ялина/Ялиця Великих озер (93) і потенційну форму рослинності Північний хвойний ліс (22).

Переважні рослинні середовища існування острова Роял розташовані в провінції Лаврентійського мішаного лісу. Ця територія є перехідною зоною біому помірних широколистяних і змішаних лісів між справжніми бореальними лісами на півночі та на півдні, з особливостями кожного. Тут є ділянки як широколистяного, так і хвойного лісу, а також водойми від хвойних боліт до драговин.

До хвойних належать сосни (Pinus banksiana), ялини чорні та білі (Picea mariana та Picea glauca), ялиці бальзамічні (Abies balsamea) та кедри східні (Juniperus virginiana).

До листяних порід належать тремтячі осики (Populus tremuloides), червоні дуби (Quercus rubra), паперові берези (Betula papyrifera), (Sorbus americana), червоні клени (Acer rubrum), цукрові клени (Acer saccharum) і гірські клени (Acer spicatum). У національному парку Айл-Роял зустрічається понад 600 видів квіткових рослин, таких як дика сарсапарилла, чорнобривці болотні, лісова лілія та шипшина колюча.

Тваринний світ

image
Лось пливе на Айл-Роял.

Національний парк Айл-Роял відомий своїми популяціями лісових вовків і , які вивчають вчені, досліджуючи відносини між хижаком і жертвою в закритому середовищі. Між двома тваринами існує циклічний зв'язок: із збільшенням популяції лосів зростають і вовки. Врешті-решт вовки вбивають занадто багато лосів і починають голодувати та знижують свій репродуктивний рівень. Це стало простіше, оскільки Айл-Роял був колонізований приблизно лише однією третиною видів ссавців материка, оскільки він дуже віддалений. Крім того, це середовище унікальне тим, що це єдине відоме місце, де вовки та лосі співіснують без присутності ведмедів.

Іншими поширеними ссавцями є руді лисиці, бобри та руді білки. Деякі лисиці звикли до контакту з людьми, і їх можна побачити, як на світанку ходять по кемпінгах, шукаючи заблукані залишки, залишені необережними туристами. Зі свого боку, вовк є невловимим видом, який уникає спілкування з людьми. Протягом більшої частини історії острова існувало кілька задокументованих випадків прямого контакту вовка з людиною. У сезоні 2024 року в районі Рок-Гарбор було повідомлено про десятки спостережень вовків. Горностаїв періодично бачили біля доків. Інші ссавці, яких можна побачити, включають норок на різних берегах озер і ондатр (іноді) у бобрових ставках. На острові також існує кілька видів кажанів. До рептилій відносяться , розфарбована черепаха та . Також на острові мешкають шість видів жаб і три види саламандр.

Історично ні лосі, ні вовки не населяли острів Роял. Незадовго до того, як він став національним парком, великими ссавцями на острові Айл-Роял були канадська рись і . Археологічні дані свідчать про те, що обидва ці види були присутні на острові Роял протягом 3500 років до того, як були виведені безпосередньо людьми (полювання, відлов, видобуток корисних копалин, лісозаготівля, пожежі, конкуренція за ресурси з боку екзотичних видів і, можливо, хвороба через впровадження інвазивних видів). Востаннє карибу, задокументований на острові Роял, був у 1925 році. Хоча рисі були видалені в 1930-х роках, деякі з них періодично перетинали льодовий міст із сусіднього Онтаріо, Канада, останнє було особисте спостереження в 1980 році. Хоча рисей більше немає на острові, їхня основна здобич, зайці-русаки, залишаються. До появи вовків хижаками на острові були і койоти. Койоти з'явилися приблизно в 1905 році і зникли незабаром після появи вовків у 1950-х роках. Чотири вовки були привезені з Міннесоти у 2018 році після деяких дебатів щодо того, чи була інтродукція неприродним втручанням.

image
Скелястий берег

Вважається, що лосі колонізували острів Роял десь між 1905 і 1912 роками. Спочатку вважалося, що невелике стадо лосів (лосі зазвичай не подорожують стадами) колонізувало острови, перетнувши лід із прилеглого материка; пізніше ця теорія була модифікована до стада лосів, що пропливає 20 миль через озеро Верхнє від найближчого материка. Неймовірність цих теорій мало вивчалася до останніх років. Хоча на сьогоднішній день не проводилося жодного ретельного наукового дослідження, щоб визначити, як лосі потрапили на острів Айл-Роял, як культурні, так і генетичні дані вказують на те, що вони, ймовірно, були завезені людьми для створення приватного мисливського заповідника на початку 1900-х років. Культурні докази того, що лосі потрапили в пастку на північному заході Міннесоти та перевезені на острів Айл-Роял, здавалися малоймовірними, аж доки десятиліттями пізніше генетичні свідчення не показали, що лосі на о-ві Айл-Роял були ближчими до лосів на крайньому північному заході Міннесоти та Манітоби, ніж на материку, прилеглому до Айл-Рояль на крайньому північному сході Міннесоти, що межує з Онтаріо. Подальші докази також показали, що , група заможних бізнесменів, володіла різними будівлями на Айл-Роял на додаток до залізниць, які пролягали від Бодетт до Дулута та Ту-Гарборс, і тому мала засоби для транспортування лосів із північно-західного регіону. Міннесота — Ту-Гарборс.

Зазвичай на острові буває близько 25 вовків і 1000 лосів, але з кожним роком цифри сильно змінюються. Взимку 2006—2007 рр. під час обстеження виявлено 385 лосів і 21 вовк у 3 зграях. Навесні 2008 року було нараховано 23 вовки та близько 650 лосів. Однак нещодавнє зменшення пакового льоду взимку припинило поповнення популяції вовка з материка. Через генетичне інбридинг популяція вовків скоротилася до двох особин у 2016 році, що змусило дослідників очікувати, що популяція вовків на острові згодом вимре. У той же час популяція лосів на острові зросла приблизно до 1600. До листопада 2017 року популяція вовків скоротилася до однієї самки.

У грудні 2016 року Служба національних парків висунула початковий план привезти на острів додаткових вовків, щоб запобігти повному зникненню зграї. Рішення про переселення 20-30 вовків на острів було схвалено, і з вересня 2018 по вересень 2019 року 19 вовків були переселені на острів Роял з різних місць Міннесоти, Мічигану та Онтаріо. Станом на 14 квітня 2020 року на острові залишалося приблизно 14 вовків.

Геологія

image
Геологічна карта острова Роял
image
Поперечний розріз басейну озера Верхнє, що показує нахилені шари вулканічної породи, які утворюють острів Роял

Острів в основному складається з хребтів, що простягаються приблизно з південного заходу на північний схід. Головний хребет, Грінстоун-Рідж, налічує понад 1 000 фут (300 м) у багатьох місцях. Відкриті пояси зеленого каменю з округлими каменями , також відомого як зелений камінь, поблизу та в озері.

Дві основні сукупності гірських порід, знайдені на острові, становлять вулканіти озера Портедж і конгломерат Коппер-Харбор, обидва мають докембрійський вік. Вулканіти в основному являють собою офітові заливні базальти, близько 100 окремих потоків із загальною товщиною щонайменше 10 000 футів. Конгломерат виступає на південно-західній частині острова і складається з осадової породи, отриманої з вулканічних порід у сучасній Міннесоті. Льодовикова ерозія підкреслила топографію хребта та долини від дольодовикової ерозії потоку. Льодовикові смуги вказують на загалом рух льодовиків на захід, як і рецесійні морени на захід від озера Дезор. Друмліни трапляються на захід від озера Сісківіт.:8,14–15,21,25,42,45

Нещодавно проведений USGS аналіз як немінералізованого базальту, так і мінералізованої міддю породи показує, що невелика кількість природної ртуті пов'язана з мінералізацією.

Самородна мідь і , офіційні дорогоцінні камені штату Мічиган, є вторинними мінералами, що заповнюють порові простори, утворені пухирцями та тріщинами у вулканічних породах. Преніт і агатові мигдалини також є численними острівними дорогоцінними каменями.:55,58–61

Відпочинок

Розважальна діяльність на острові Роял це — піші прогулянки, походи з рюкзаком, риболовля, човнах, каное, байдарках і спостереження за природою. Колісні транспортні засоби заборонені на острові Роял; однак дозволено пересування на інвалідних візках.

Піші прогулянки

Острів пропонує приблизно 170 миля (270 км) пішохідних доріжок для будь-якого маршруту: від одноденних до двотижневих кругосвітніх походів. Деякі з пішохідних стежок досить складні, з крутими схилами. Ґрінстоун-Рідж — це високий хребет у центрі острова, на якому пролягає найдовший маршрут у парку Ґрінстоун-Рідж Трейл — 40 миля (64 км), від одного кінця острова до іншого. Зазвичай це робиться як 4-5-денний похід. Трансфер на човні може доставити туристів назад до місця відправлення. Стежка веде до вершини гори Дезор на 1 394 фут (425 м), найвища точка на острові, і проходить через пустелю північних лісів, а також внутрішні льодовикові озера, болота, болота та мальовничі берегові лінії.

Загалом їх 165 миля (266 км) туристичних стежок. Є також маршрути на каное/байдарках, багато з яких включають перевезення, уздовж прибережних заток і внутрішніх озер.

Послуги

Парк має дві облаштовані території: Озаагаатенг (колишній Віндіго), на південно-західній частині острова (місце причалу для поромів з Міннесоти), з кемпінгом, душовими, кемпінгами, сільськими будиночками для кемперів і причалом для човнів.

на південній стороні північно-східної частини (місце причалу для поромів із Мічігану), з кемпінгом, душовими, рестораном, будиночком, кемпінгами та причалом для човнів. Некемпінгові місця для сну в парку обмежуються будиночком у Рок-Гарборі та кемперами в Озаагаатенг.

Кемпінг

image
Типовий тристоронній екранований притулок у національному парку Айл-Роял у кемпінгу Вашингтон-Крік.

У парку є 36 кемпінгів у дикій природі. До деяких кемпінгів у внутрішніх районах можна дістатися лише стежкою або на каное чи байдарках по озерах острова. До інших кемпінгів можна дістатися лише на приватному човні. Місця для кемпінгу відрізняються за місткістю, але зазвичай включають кілька тристоронніх дерев'яних укриттів (четверта стіна екранована) з підлогою та дахом, а також кілька окремих місць, придатних для розміщення невеликого намету. Деякі місця для наметів з місцями для груп до 10 доступні та використовуються для переповнення, якщо всі окремі місця заповнені.

Єдиними зручностями в кемпінгах є , столи для пікніка та вогнища в окремих зонах. У більшості кемпінгів заборонено розводити багаття; рекомендується використання газових або спиртових похідних плит. Воду для пиття та приготування їжі слід брати з місцевих джерел води (озеро Верхнє та внутрішні озера) і фільтрувати, обробляти або кип'ятити, щоб уникнути паразитів. Полювати заборонено, але можна рибалити, можна збирати на стежці їстівні ягоди (чорницю, ).

Доступ

image
Гідролітак, що злітає з Озаагаатенга у Вашингтонській гавані, можна побачити острів Бівер на задньому плані праворуч

Протягом літніх місяців до парку можна дістатися поромами, гідролітаками та пасажирськими кораблями — з Хоутона та Коппер-Харбор у Мічигані та у Міннесоті. Приватні човни подорожують до острова від узбережжя Мічигану, Міннесоти та Онтаріо. Айл-Роял досить популярний серед на приватних човнах, а одноденні поромні переправи надаються з Коппер-Харбор і Гранд-Портедж до та з парку.

Isle Royale is the only American national park to entirely close in the winter months, from November 1 through April 15, due to extreme weather conditions and for the safety and protection of visitors. Isle Royale is the least-visited national park in the contiguous United States, due to the winter closing and the distance across Lake Superior to reach the park. The average annual visitation was about 19,000 in the period from 2009 to 2018, with 25,798 visiting in 2018. Only three of the most remote Alaskan national parks — Lake Clark, Kobuk Valley and Gates of the Arctic — receive fewer visitors.

Кораблі

image
Айл-Роял IV у Коппер-Харборі

Поромне сполучення за розкладом курсує з міст Гранд-Портедж, Коппер-Харбор і Хоутон.

Пороми Гранд-Портедж дістаються до острова за 1,5 години та залишаються на острові 4 години, дозволяючи час для піших прогулянок, походу з гідом або програми, яку проводить персонал парку, і пікніків.

Айл-Роял Квін обслуговує відвідувачів парку з Коппер-Харбор, що на північному узбережжі Верхнього півострова Мічигану. Він прибуває в Рок-Харбор у парку за 3-3 з половиною години і витрачає 3 з половиною години, перш ніж повернутися в Коппер-Харбор.

Sea Hunter здійснює рейси в обидві боки та одноденні екскурсії до туристичного центру Озаагаатенг протягом більшої частини сезону, рідше на початку літа та восени; він транспортує каяки та каное для відвідувачів, які бажають досліджувати парк із води. Це найшвидший пором, який обслуговує острів і прибуває за 1,5 години, включаючи деякі визначні пам'ятки в дорозі та назад. Через відносно коротку поїздку на човні одноденні відвідувачі можуть провести чотири години на острові та повернутися на материк раніше вдень. Це дає відвідувачам у стислий графік час, щоб відвідати або інші визначні пам'ятки того самого дня.

Ranger III — це 165 фут (50 м) корабель, який обслуговує відвідувачів парку з Хоутона, штат Мічиган, до Рок-Гарбора. Ним керує Служба національних парків і вважається найбільшою частиною обладнання в системі національних парків. Він перевозить 125 пасажирів, а також каное, каяки та навіть невеликі моторні човни. Це шість годин подорожі від Хоутона до парку. Корабель залишається на ніч у Рок-Гарборі, перш ніж повернутися наступного дня, здійснюючи два рейси туди й назад щотижня з червня до середини вересня. Коротко у сезоні 2008 року Ranger III возив відвідувачів до та з Озаагаатенга. Це не було продовжено після чотирьох поїздок через низький інтерес і тривалий час перетину. У 2012 році суперінтендант парку Філліс Грін вимагав від Ranger III очистити баластну воду.

Voyageur II, що відправляється з Гранд-Портеджа, курсує до трьох разів на тиждень, ночуючи в Рок-Харборі та забезпечуючи транспортування між популярними кемпінгами на березі озера. В осінній сезон, крім перевезення кемперів і туристів, він забезпечує одноденні поїздки до Озаагаатенга у вихідні дні. Voyageur перевозить каяки та каное для відвідувачів, які бажають дослідити острів з води. Voyageur II та інші служби човнового таксі перевозять туристів до точок уздовж острова, дозволяючи повернутися в один бік до Рок-Харбора чи Озаагаатенга. Відвідувачі можуть приземлитися в Рок-Харбор і відправитися з Озаагаатенга через кілька днів або навпаки. Туристи часто їздять на ньому в одному напрямку, щоб здійснити похід через острів, а потім їх підбирають на іншому кінці.

Див. також

Список літератури

  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=USA+33&mode=all
  2. Islands of The World. World Atlas. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  3. Statistical Abstract 2021. National Park Service.
  4. Isle Royale National Park. National Park Service. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 жовтня 2005.
  5. Isle Royale National Park: Nature & Science. National Park Service. Архів оригіналу за 16 серпня 2009. Процитовано 20 серпня 2009.
  6. Isle Royale FAQ. National Park Service. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 8 квітня 2007.
  7. USDA Interactive Plant Hardiness Map. United States Department of Agriculture. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 12 липня 2019.
  8. Rosen, Julia (24 Dec 2014). Miners Left a Pollution Trail in the Great Lakes 6000 Years Ago. EOS. doi:10.1029/2014EO021147 (неактивний November 1, 2024). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 25 February 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на листопад 2024 ()
  9. Pompeani, David P та ін. (February 2015). Copper mining on Isle Royale 6500–5400 years ago identified using sediment geochemistry from McCargoe Cove, Lake Superior. The Holocene. 25 (2): 253. Bibcode:2015Holoc..25..253P. doi:10.1177/0959683614557574.
  10. Johnson, David (9 листопада 2009). North America's First Metal Miners & Metal Artisans. The Old Copper Complex. Архів оригіналу за 19 квітня 2001. Процитовано 17 листопада 2009.
  11. Martin, Susan R. (1995). The State of Our Knowledge About Ancient Copper Mining in Michigan. The Michigan Archaeologist. 41 (2–3): 119—138.
  12. Huber, N. King (1975). The Geologic Story of Isle Royale National Park, USGS Bulletin 1309. Washington: U.S. Government Printing Office. с. 2—3. doi:10.3133/b1309. LCCN 75-619126.
  13. Harris, Ann G. (2004). Geology of National Parks (вид. 6th). Kendall/Hunt Publishing Co. с. 308. ISBN .
  14. Lawrence, Olivia (2 липня 2023). Explore Untouched Beauty of Isle Royale National Park. www.nationalparkblog.com (en-AU) . Процитовано 1 липня 2023.
  15. Barnum, David C. (April 2002). About Us. Isle Royale Families and Friends Association. Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 9 грудня 2007.
  16. Merryman, Ken. SS America Shipwreck. Superior Trips. Архів оригіналу за 25 серпня 2005. Процитовано 4 квітня 2007.
  17. Lenihan, Daniel (1994). Shipwrecks of Isle Royale National Park: The archeological survey. Duluth, MN: Lake Superior Port Cities, Inc. ISBN .
  18. Seitz, Greg (22 March 2019). Prehistoric copper mines and long human history earns Isle Royale national historic designation. Quetico Superior Wilderness News. Quetico Superior Foundation. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 25 February 2021.
  19. An interesting pioneer of the copper district. mininggazette.com (амер.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 21 жовтня 2020.
  20. U.S. Potential Natural Vegetation, Original Kuchler Types, v2.0 (Spatially Adjusted to Correct Geometric Distortions). . Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  21. Laurentian Mixed Forest Province. Ecological Classification System. Minnesota Department of Natural Resources. 2007. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 21 вересня 2007.
  22. Gibbon, Guy E.; Johnson, Craig M.; Hobbes, Elizabeth (2000). Chapter 3: Minnesota's Environment and Native American Culture History. A Predictive Model of Precontact Archaeological Site Location for the State of Minnesota. Minnesota Department of Transportation. Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 22 серпня 2007.
  23. Heinselman, Miron (1996). The Boundary Waters Wilderness Ecosystem. Minneapolis: University of Minnesota Press. с. 16—31. ISBN .
  24. Flowering Plants - Isle Royale National Park (U.S. National Park Service). www.nps.gov (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  25. A chronology of some events in the history of Isle Royale. The Wolves and Moose of Isle Royale. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 22 серпня 2011.
  26. Isle Royale: Mammals (PDF). National Park Service. Архів (PDF) оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 22 серпня 2011.
  27. Mammal List. Isle Royale National Park, Nature and Science. U. S. National Park Service. Архів оригіналу за 21 February 2007.
  28. Reptiles. Isle Royale National Park, Nature and Science. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  29. Amphibians. Isle Royale National Park. U.S. National Park Service. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  30. Mammals on Isle Royale-Historical Context (PDF). National park Service. Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
  31. Isle Royale wolf project wraps up for the year, four relocated to island. Detroit Free Press. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  32. Isle Royale: Nature & Science. National Park Service. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
  33. Cochrane, Tim (2013). Island Complications: Should We Retain Wolves on Isle Royale? (PDF). . 30: 313—325. Архів (PDF) оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 4 грудня 2017.
  34. Lydersen, Kari (21 липня 2008). Warming Alters Predator-Prey Balance. The Washington Post. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  35. Matheny, Keith (4 грудня 2017). Isle Royale likely down to 1 wolf — here's why it's a big problem. Detroit Free Press. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
  36. Annual Reports. The Wolves and Moose of Isle Royale. Michigan Tech. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  37. Annual Report 2016-2017 (PDF). Wolves and Moose of Isle Royale. Архів (PDF) оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  38. Isle Royale may add 20-30 wolves to keep pack from disappearing. Detroit Free Press. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
  39. Romanski, Mark C. та ін. Wolves and the Isle Royale Environment: Restoring and Island Ecosystem 2018–2020 (PDF). National Park Service. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2021.
  40. Frequently Asked Questions - Isle Royale National Park (U.S. National Park Service). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  41. Rice, Larry (September–October 2010). Explore the Wild Trails on Isle Royale National Park. Scouting. Boy Scouts of America. с. 66—69. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  42. Isle Royale to change Windigo Ranger Station name after receiving request from the Grand Portage Ojibwe this past year | Boreal Community Media. www.boreal.org (англ.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  43. Operating Hours & Seasons. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JournalSentinelBallast2014-07-24", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Подальше читання

  • Eliot, John L. (April 1985). A North Woods Park Primeval—Isle Royale. National Geographic. Т. 167, № 4. с. 534—550. ISSN 0027-9358. OCLC 643483454.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nacionalnij park Ajl Royal nacionalnij park Spoluchenih Shtativ sho skladayetsya z Ajl Royal a takozh ponad 400 nevelikih prileglih ostroviv i navkolishnih vod Verhnogo ozera v shtati Michigan Nacionalnij park Ajl Royalangl Isle Royale National Park48 01 pn sh 88 51 zh d 48 01 pn sh 88 85 zh d 48 01 88 85Krayina SShA 1 RoztashuvannyaKivino SShANajblizhche mistoTander Bej OntarioPlosha2314 km ZasnovanoApril 3 1940OperatorSluzhba nacionalnih parkiv SShAChislo vidviduvachiv28 965 na rik 2023 VebstorinkaurlAjl Royal SShA Ajl Royal u Vikishovishi Ajl Royal 45 milya 72 km zavdovzhki i 9 milya 14 km zavshirshki plosheyu 206 73 milya2 535 4 km2 sho robit jogo chetvertim za velichinoyu ozernim ostrovom u sviti Krim togo ce najbilshij prirodnij ostriv v ozeri Verhnomu drugij za velichinoyu ostriv u Velikih ozerah pislya ostrova Manitulin tretij za velichinoyu v sumizhnih Spoluchenih Shtatah pislya Long Ajlenda ta i Nacionalnij park Ajl Royal bulo zasnovano 3 kvitnya 1940 roku potim dodatkovo zahisheno vid zabudovi shlyahom viznachennya zoni dikoyi prirodi v 1976 roci ogolosheno YuNESKO Mizhnarodnim biosfernim zapovidnikom u 1980 roci ta dodano do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc u 2019 roci yak Park zajmaye 894 milya2 2 320 km2 ploshi z 209 milya2 540 km2 zemli ta 685 milya2 1 770 km2 navkolishnih vod Pivnichna mezha parku primikaye do vzdovzh mizhnarodnogo kordonu Iz 25 894 vidviduvannyami u 2021 roci ce somij najmensh vidviduvanij nacionalnij park u Spoluchenih Shtatah GeografiyaKlimat Misto rod Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud U 1875 roci Ajl Royal bulo vidokremleno vid okrugu Kivino yak okremij okrug Ajl Royal U 1897 roci okrug bulo rozpusheno a ostriv bulo znovu vklyucheno do skladu okrugu Kivin Najvishoyu tochkoyu ostrova ye gora 1 394 fut 425 m abo blizko 800 fut 240 m nad rivnem ozera Ostriv Royal najbilshij ostriv na ozeri Verhnomu maye ponad 45 milya 72 km zavdovzhki i 9 milya 14 km zavshirshki v najshirshomu misci Park skladayetsya z samogo ostrova Ajl Royal i priblizno 400 menshih ostroviv a takozh bud yakih zatoplenih zemel u radiusi 4 5 milya 7 2 km navkolishnih ostroviv 16USC408g Ostriv Royal roztashovanij priblizno za 15 milya 24 km yizdi uzberezhzhya kanadskoyi provinciyi Ontario poblizu mista Tander Bej i prileglogo shtatu Minnesota poblizu v okruzi Kuk i stanovit 56 milya 90 km vid uzberezhzhya shtatu Michigan na pivostrovi yakij ye chastinoyu Verhnogo pivostrova Na ostrovi nemaye dorig zaboroneno peresuvatisya na kolisnih transportnih zasobah abo pristroyah krim invalidnih vizkiv Rok Harbor maye vizki na kolesah dlya peremishennya osobistih rechej iz pristani Rok Harbor do kayut i gotelyu Krim togo Sluzhba nacionalnih parkiv vikoristovuye traktori ta pozashlyahoviki dlya peremishennya predmetiv navkolo rozvinenih rajoniv Ozaagaateng Rok Harbor i ostrova Mott Verhnij shar gruntu yak pravilo tonkij sho spriyaye viroshuvannyu derev iz gorizontalnim korenem napriklad yalici balzamistoyi yalini biloyi ta yalini chornoyi Vnutrishni ozera Ozero najbilshe ozero na ostrovi Tut holodna prozora voda z vidnosno nizkim vmistom pozhivnih rechovin Ozero Siskivit mistit kilka ostroviv vklyuchayuchi ostriv Rajan najbilshij Chiken Bon ozero Ozero Dezor Ozero Feldman Ozero Intermediate Isle Royale Ozero Richi Ozero SardzhentKlimatVidpovidno do sistemi klasifikaciyi klimatu Keppena Nacionalnij park Ajl Royal maye m yakij litnij vologij kontinentalnij klimat Dfb Za danimi Ministerstva silskogo gospodarstva Spoluchenih Shtativ roslin stanovit 4b pri 1178 futiv 359 m nad rivnem morya iz serednorichnoyu ekstremalnoyu minimalnoyu temperaturoyu 24 2 F 31 2 C U parku nemaye meteostanciyi ale PRISM Climate Group proekt Universitetu shtatu Oregon nadaye interpolovani dani dlya ostrova na osnovi klimatu prileglih rajoniv Klimat Misto rod Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud IstoriyaPeredistoriya Velika kilkist midnih artefaktiv znajdenih v indianskih kurganah i poselennyah deyaki z yakih datuyutsya 3000 rokom do n e shvidshe za vse buli vidobuti na ostrovi Royal i susidnomu pivostrovi Kevin Na ostrovi ye sotni yam i transhej zavglibshki do 65 futiv 20 m vid cih korinnih narodiv bilshist iz yakih u rajoni buhti MakKargo Testuvannya vuglecem 14 ostankiv derevini znajdenih u gnizdah midnih artefaktiv pokazuye sho yim shonajmenshe 6500 rokiv Pokinutij stovbur midnoyi shahti U Doistorichnomu vidobutku midi v regioni Verhnogo ozera Driyer i Dyu Templ ocinili sho v regioni bulo vidobuto ponad 750 000 tonn midi Prote Devid Dzhonson i Syuzan Martin stverdzhuyut sho yihnya ocinka gruntuvalasya na perebilshenih i netochnih pripushennyah Yezuyitskij misioner Dablon u 1669 70 rr opublikuvav rozpovid pro ostriv pid nazvoyu Menong slavnij svoyeyu middyu Menong abo Minong buv ridnim terminom dlya ostrova i ye osnovoyu dlya hrebta Minong Poshuki pochalisya serjozno koli chippeva vidmovilisya vid svoyih pretenzij na ostriv u 1843 roci pochinayuchi z bagatoh originalnih miscevih yam Cya diyalnist pripinilasya do 1855 roku koli ne bulo znajdeno zhodnih ekonomichnih rodovish i Shahta Ajlend buli rezultatom vidnovlennya ale korotkochasnoyi diyalnosti z 1873 po 1881 rik Ajl Royal buv peredanij Spoluchenim Shtatam za dogovorom 1783 roku z Velikoyu Britaniyeyu ranishe buv chastinoyu yakij osporyuvav Spolucheni Shtati ale britanci zalishalisya pid kontrolem do zakinchennya vijni 1812 roku a narodi odzhibva vvazhali ostriv svoyeyu teritoriyeyu Odzhibva postupilisya ostriv SShA za 1842 roku prichomu grupa ne znala sho ani voni ani Ajl Royal ne perebuvayut na britanskij teritoriyi Z roz yasnennyam dlya odzhibva Vebster Eshbertonskogo dogovoru 1842 roku yakij buv pidpisanij do dogovoru La Puent odzhibva povtorno pidtverdiv dogovir 1842 r v ugodi Ajl Royal 1844 r pri comu grupa Grand Portedzh pidpisav ugodu yak dodatok do dogovoru 1842 r U seredini 1840 h rokiv dopovid pershogo derzhavnogo geologa shtatu Michigan poklala pochatok bumu vidobutku midi u shtati i na ostrovi buli vidkriti pershi suchasni midni shahti Svidki poperednih girnichih robit buli skriz u viglyadi bagatoh kam yanih molotiv deyakih midnih artefaktiv i misc de mid bula chastkovo vidobuta zi skeli ale zalishena na misci Starodavni yami ta transheyi priveli do vidkrittya bagatoh rodovish midi yaki vidobuvali v 19 stolitti Viddalenist ostrova v poyednanni z nevelikimi midnimi zhilami prizvela do shvidkogo vihodu z ladu bilshosti shaht 19 go stolittya Mizh shahtaryami ta komercijnimi lisorubami velika chastina ostrova bula virubana naprikinci 19 stolittya Pislya togo yak u 1940 roci ostriv stav nacionalnim parkom virubka lisu ta insha ekspluatacijna diyalnist pripinilisya i lis pochav vidnovlyuvatisya Kolis ostriv buv miscem kilkoh promisliv ta siga a takozh kilkoh utih Ribalska promislovist znachno zanepala ale na trivaye Sogodni tut nemaye postijnih meshkanciv neveliki gromadi skandinavskih ribalok buli vidaleni Sluzhboyu nacionalnih parkiv SShA pislya togo yak ostriv stav nacionalnim parkom u 1940 h rokah Blizko 12 simej vse she mayut dovichnu orendu svoyih kayut i vimagayut Ajl Royal yak svoyu spadshinu a kilka nashadkiv ribalok lovlyat ribu u vodah ostrova Royal komercijno Oskilki ostriv Ajl Royal otochuyut chislenni neveliki ostrovi korabli kolis keruvali teritoriyeyu cherez mayaki na ostrovi Passazh Rok Harbor Rok of Ejdzhes i mayak Ajl Royal na ostrovi Menedzheri Na zahidnij chastini ostrova roztashovano dekilka zatonulih korabliv yaki duzhe populyarni sered akvalangistiv zokrema SS America NPS sklav na karti 10 najvidomishih i opublikuvav korabelni avariyi nacionalnogo parku Ajl Royal Arheologichna sluzhba yaka daye oglyad morskoyi istoriyi cogo rajonu Sumnozvisno vidoma suvora pogoda v comu rajoni vrazhayuchij pidvodnij relyef centralne roztashuvannya ostrova na istorichnih sudnoplavnih marshrutah i holodna prisna voda prizveli do togo sho po vsomu parku majzhe ne poshkodzheni dobre zberezheni ulamki U sichni 2019 roku ves lancyug ostroviv buv dodanij federalnim uryadom do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc U reyestri ce nazivayetsya tradicijne kulturne nadbannya minong Anzhelik Mott U 1845 roci zhinka z odzhibve na im ya Anzhelik ta yiyi cholovik mandrivnik Charlz Mott zalishilisya na ostrovi Royal yak najmani kompaniyi Sajrus Mendenholl i midnoyi kompaniyi Lake Superior Copper Company Voni buli najnyati ta dostavleni na ostriv Royal na shhuni Mendenholla Algonkin pershoyu dlya rozvidki midi Anzhelik znajshla veliku masu midnoyi rudi Sne ta yiyi cholovika najnyali shob zalishitisya ta ohoronyati jogo doki ne pribude barzha shob zabrati jogo obicyali ne bilshe nizh cherez 3 misyaci Yih visadili v lipni i zalishili na milini do nastupnoyi vesni Yim zalishili minimalnu proviziyu yaka skladalasya z pivbochki boroshna shesti funtiv masla ta trohi kvasoli Poobicyali prislati kater iz postachannyam cherez pershi kilka tizhniv ale jogo tak i ne vidpravili Povnij opis podij bulo opisano u vinosci yak rozpovila Anzhelik u pershomu vidanni knigi Ralfa D Vilyamsa pid nazvoyu Shanovnij Piter Uajt u 1907 roci Istoriya Anzheliki bula viluchena z nastupnogo druku sho zrobilo yiyi yedinim pismovim zapisom yakij zberigsya Zazvichaj lyudi ne selilisya na ostrovi Royal cilij rik Blizko troh tisyach rokiv korinni amerikanci vikoristovuvali zemlyu dlya vidobutku midi ta ribi Ci korinni amerikanci zazvichaj obmezhuvali vidviduvannya ostrova vlitku Amerikanci v dev yatnadcyatomu stolitti robili te same Prirodnicha istoriyaStezhka Tobin Harbor u provinciyi Lavrentijskij mishanij lis Na ostrovi isnuye ryad seredovish isnuvannya golovnim iz yakih ye borealnij lis podibnij do susidnih Ontario ta Minnesoti Visochinni dilyanki vzdovzh deyakih hrebtiv ye faktichno lisimi z ogolenimi korinnimi porodami ta kilkoma chagarnikovimi derevami kushami chornici ta vitrivalimi travami Inodi ye bolota yaki zazvichaj ye pobichnim produktom diyalnosti bobriv Ye takozh kilka ozer chasto z lisistim abo bolotistim beregom Na klimat osoblivo v nizinnih rajonah silno vplivayut holodni vodi Verhnogo ozera Flora Vidpovidno do SShA nacionalnij park Ajl Royal maye potencijnij tip roslinnosti Yalina Yalicya Velikih ozer 93 i potencijnu formu roslinnosti Pivnichnij hvojnij lis 22 Perevazhni roslinni seredovisha isnuvannya ostrova Royal roztashovani v provinciyi Lavrentijskogo mishanogo lisu Cya teritoriya ye perehidnoyu zonoyu biomu pomirnih shirokolistyanih i zmishanih lisiv mizh spravzhnimi borealnimi lisami na pivnochi ta na pivdni z osoblivostyami kozhnogo Tut ye dilyanki yak shirokolistyanogo tak i hvojnogo lisu a takozh vodojmi vid hvojnih bolit do dragovin Do hvojnih nalezhat sosni Pinus banksiana yalini chorni ta bili Picea mariana ta Picea glauca yalici balzamichni Abies balsamea ta kedri shidni Juniperus virginiana Do listyanih porid nalezhat tremtyachi osiki Populus tremuloides chervoni dubi Quercus rubra paperovi berezi Betula papyrifera Sorbus americana chervoni kleni Acer rubrum cukrovi kleni Acer saccharum i girski kleni Acer spicatum U nacionalnomu parku Ajl Royal zustrichayetsya ponad 600 vidiv kvitkovih roslin takih yak dika sarsaparilla chornobrivci bolotni lisova liliya ta shipshina kolyucha Tvarinnij svit Los plive na Ajl Royal Nacionalnij park Ajl Royal vidomij svoyimi populyaciyami lisovih vovkiv i yaki vivchayut vcheni doslidzhuyuchi vidnosini mizh hizhakom i zhertvoyu v zakritomu seredovishi Mizh dvoma tvarinami isnuye ciklichnij zv yazok iz zbilshennyam populyaciyi losiv zrostayut i vovki Vreshti resht vovki vbivayut zanadto bagato losiv i pochinayut goloduvati ta znizhuyut svij reproduktivnij riven Ce stalo prostishe oskilki Ajl Royal buv kolonizovanij priblizno lishe odniyeyu tretinoyu vidiv ssavciv materika oskilki vin duzhe viddalenij Krim togo ce seredovishe unikalne tim sho ce yedine vidome misce de vovki ta losi spivisnuyut bez prisutnosti vedmediv Inshimi poshirenimi ssavcyami ye rudi lisici bobri ta rudi bilki Deyaki lisici zvikli do kontaktu z lyudmi i yih mozhna pobachiti yak na svitanku hodyat po kempingah shukayuchi zablukani zalishki zalisheni neoberezhnimi turistami Zi svogo boku vovk ye nevlovimim vidom yakij unikaye spilkuvannya z lyudmi Protyagom bilshoyi chastini istoriyi ostrova isnuvalo kilka zadokumentovanih vipadkiv pryamogo kontaktu vovka z lyudinoyu U sezoni 2024 roku v rajoni Rok Garbor bulo povidomleno pro desyatki sposterezhen vovkiv Gornostayiv periodichno bachili bilya dokiv Inshi ssavci yakih mozhna pobachiti vklyuchayut norok na riznih beregah ozer i ondatr inodi u bobrovih stavkah Na ostrovi takozh isnuye kilka vidiv kazhaniv Do reptilij vidnosyatsya rozfarbovana cherepaha ta Takozh na ostrovi meshkayut shist vidiv zhab i tri vidi salamandr Istorichno ni losi ni vovki ne naselyali ostriv Royal Nezadovgo do togo yak vin stav nacionalnim parkom velikimi ssavcyami na ostrovi Ajl Royal buli kanadska ris i Arheologichni dani svidchat pro te sho obidva ci vidi buli prisutni na ostrovi Royal protyagom 3500 rokiv do togo yak buli vivedeni bezposeredno lyudmi polyuvannya vidlov vidobutok korisnih kopalin lisozagotivlya pozhezhi konkurenciya za resursi z boku ekzotichnih vidiv i mozhlivo hvoroba cherez vprovadzhennya invazivnih vidiv Vostannye karibu zadokumentovanij na ostrovi Royal buv u 1925 roci Hocha risi buli vidaleni v 1930 h rokah deyaki z nih periodichno peretinali lodovij mist iz susidnogo Ontario Kanada ostannye bulo osobiste sposterezhennya v 1980 roci Hocha risej bilshe nemaye na ostrovi yihnya osnovna zdobich zajci rusaki zalishayutsya Do poyavi vovkiv hizhakami na ostrovi buli i kojoti Kojoti z yavilisya priblizno v 1905 roci i znikli nezabarom pislya poyavi vovkiv u 1950 h rokah Chotiri vovki buli privezeni z Minnesoti u 2018 roci pislya deyakih debativ shodo togo chi bula introdukciya neprirodnim vtruchannyam Skelyastij bereg Vvazhayetsya sho losi kolonizuvali ostriv Royal des mizh 1905 i 1912 rokami Spochatku vvazhalosya sho nevelike stado losiv losi zazvichaj ne podorozhuyut stadami kolonizuvalo ostrovi peretnuvshi lid iz prileglogo materika piznishe cya teoriya bula modifikovana do stada losiv sho proplivaye 20 mil cherez ozero Verhnye vid najblizhchogo materika Nejmovirnist cih teorij malo vivchalasya do ostannih rokiv Hocha na sogodnishnij den ne provodilosya zhodnogo retelnogo naukovogo doslidzhennya shob viznachiti yak losi potrapili na ostriv Ajl Royal yak kulturni tak i genetichni dani vkazuyut na te sho voni jmovirno buli zavezeni lyudmi dlya stvorennya privatnogo mislivskogo zapovidnika na pochatku 1900 h rokiv Kulturni dokazi togo sho losi potrapili v pastku na pivnichnomu zahodi Minnesoti ta perevezeni na ostriv Ajl Royal zdavalisya malojmovirnimi azh doki desyatilittyami piznishe genetichni svidchennya ne pokazali sho losi na o vi Ajl Royal buli blizhchimi do losiv na krajnomu pivnichnomu zahodi Minnesoti ta Manitobi nizh na materiku prileglomu do Ajl Royal na krajnomu pivnichnomu shodi Minnesoti sho mezhuye z Ontario Podalshi dokazi takozh pokazali sho grupa zamozhnih biznesmeniv volodila riznimi budivlyami na Ajl Royal na dodatok do zaliznic yaki prolyagali vid Bodett do Duluta ta Tu Garbors i tomu mala zasobi dlya transportuvannya losiv iz pivnichno zahidnogo regionu Minnesota Tu Garbors Zazvichaj na ostrovi buvaye blizko 25 vovkiv i 1000 losiv ale z kozhnim rokom cifri silno zminyuyutsya Vzimku 2006 2007 rr pid chas obstezhennya viyavleno 385 losiv i 21 vovk u 3 zgrayah Navesni 2008 roku bulo narahovano 23 vovki ta blizko 650 losiv Odnak neshodavnye zmenshennya pakovogo lodu vzimku pripinilo popovnennya populyaciyi vovka z materika Cherez genetichne inbriding populyaciya vovkiv skorotilasya do dvoh osobin u 2016 roci sho zmusilo doslidnikiv ochikuvati sho populyaciya vovkiv na ostrovi zgodom vimre U toj zhe chas populyaciya losiv na ostrovi zrosla priblizno do 1600 Do listopada 2017 roku populyaciya vovkiv skorotilasya do odniyeyi samki U grudni 2016 roku Sluzhba nacionalnih parkiv visunula pochatkovij plan privezti na ostriv dodatkovih vovkiv shob zapobigti povnomu zniknennyu zgrayi Rishennya pro pereselennya 20 30 vovkiv na ostriv bulo shvaleno i z veresnya 2018 po veresen 2019 roku 19 vovkiv buli pereseleni na ostriv Royal z riznih misc Minnesoti Michiganu ta Ontario Stanom na 14 kvitnya 2020 roku na ostrovi zalishalosya priblizno 14 vovkiv Geologiya Geologichna karta ostrova Royal Poperechnij rozriz basejnu ozera Verhnye sho pokazuye nahileni shari vulkanichnoyi porodi yaki utvoryuyut ostriv Royal Ostriv v osnovnomu skladayetsya z hrebtiv sho prostyagayutsya priblizno z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Golovnij hrebet Grinstoun Ridzh nalichuye ponad 1 000 fut 300 m u bagatoh miscyah Vidkriti poyasi zelenogo kamenyu z okruglimi kamenyami takozh vidomogo yak zelenij kamin poblizu ta v ozeri Dvi osnovni sukupnosti girskih porid znajdeni na ostrovi stanovlyat vulkaniti ozera Portedzh i konglomerat Kopper Harbor obidva mayut dokembrijskij vik Vulkaniti v osnovnomu yavlyayut soboyu ofitovi zalivni bazalti blizko 100 okremih potokiv iz zagalnoyu tovshinoyu shonajmenshe 10 000 futiv Konglomerat vistupaye na pivdenno zahidnij chastini ostrova i skladayetsya z osadovoyi porodi otrimanoyi z vulkanichnih porid u suchasnij Minnesoti Lodovikova eroziya pidkreslila topografiyu hrebta ta dolini vid dolodovikovoyi eroziyi potoku Lodovikovi smugi vkazuyut na zagalom ruh lodovikiv na zahid yak i recesijni moreni na zahid vid ozera Dezor Drumlini traplyayutsya na zahid vid ozera Siskivit 8 14 15 21 25 42 45 Neshodavno provedenij USGS analiz yak nemineralizovanogo bazaltu tak i mineralizovanoyi middyu porodi pokazuye sho nevelika kilkist prirodnoyi rtuti pov yazana z mineralizaciyeyu Samorodna mid i oficijni dorogocinni kameni shtatu Michigan ye vtorinnimi mineralami sho zapovnyuyut porovi prostori utvoreni puhircyami ta trishinami u vulkanichnih porodah Prenit i agatovi migdalini takozh ye chislennimi ostrivnimi dorogocinnimi kamenyami 55 58 61VidpochinokRozvazhalna diyalnist na ostrovi Royal ce pishi progulyanki pohodi z ryukzakom ribolovlya chovnah kanoe bajdarkah i sposterezhennya za prirodoyu Kolisni transportni zasobi zaboroneni na ostrovi Royal odnak dozvoleno peresuvannya na invalidnih vizkah Pishi progulyanki Ostriv proponuye priblizno 170 milya 270 km pishohidnih dorizhok dlya bud yakogo marshrutu vid odnodennih do dvotizhnevih krugosvitnih pohodiv Deyaki z pishohidnih stezhok dosit skladni z krutimi shilami Grinstoun Ridzh ce visokij hrebet u centri ostrova na yakomu prolyagaye najdovshij marshrut u parku Grinstoun Ridzh Trejl 40 milya 64 km vid odnogo kincya ostrova do inshogo Zazvichaj ce robitsya yak 4 5 dennij pohid Transfer na chovni mozhe dostaviti turistiv nazad do miscya vidpravlennya Stezhka vede do vershini gori Dezor na 1 394 fut 425 m najvisha tochka na ostrovi i prohodit cherez pustelyu pivnichnih lisiv a takozh vnutrishni lodovikovi ozera bolota bolota ta malovnichi beregovi liniyi Zagalom yih 165 milya 266 km turistichnih stezhok Ye takozh marshruti na kanoe bajdarkah bagato z yakih vklyuchayut perevezennya uzdovzh priberezhnih zatok i vnutrishnih ozer Poslugi Park maye dvi oblashtovani teritoriyi Ozaagaateng kolishnij Vindigo na pivdenno zahidnij chastini ostrova misce prichalu dlya poromiv z Minnesoti z kempingom dushovimi kempingami silskimi budinochkami dlya kemperiv i prichalom dlya chovniv na pivdennij storoni pivnichno shidnoyi chastini misce prichalu dlya poromiv iz Michiganu z kempingom dushovimi restoranom budinochkom kempingami ta prichalom dlya chovniv Nekempingovi miscya dlya snu v parku obmezhuyutsya budinochkom u Rok Garbori ta kemperami v Ozaagaateng Kemping Tipovij tristoronnij ekranovanij pritulok u nacionalnomu parku Ajl Royal u kempingu Vashington Krik U parku ye 36 kempingiv u dikij prirodi Do deyakih kempingiv u vnutrishnih rajonah mozhna distatisya lishe stezhkoyu abo na kanoe chi bajdarkah po ozerah ostrova Do inshih kempingiv mozhna distatisya lishe na privatnomu chovni Miscya dlya kempingu vidriznyayutsya za mistkistyu ale zazvichaj vklyuchayut kilka tristoronnih derev yanih ukrittiv chetverta stina ekranovana z pidlogoyu ta dahom a takozh kilka okremih misc pridatnih dlya rozmishennya nevelikogo nametu Deyaki miscya dlya nametiv z miscyami dlya grup do 10 dostupni ta vikoristovuyutsya dlya perepovnennya yaksho vsi okremi miscya zapovneni Yedinimi zruchnostyami v kempingah ye stoli dlya piknika ta vognisha v okremih zonah U bilshosti kempingiv zaboroneno rozvoditi bagattya rekomenduyetsya vikoristannya gazovih abo spirtovih pohidnih plit Vodu dlya pittya ta prigotuvannya yizhi slid brati z miscevih dzherel vodi ozero Verhnye ta vnutrishni ozera i filtruvati obroblyati abo kip yatiti shob uniknuti parazitiv Polyuvati zaboroneno ale mozhna ribaliti mozhna zbirati na stezhci yistivni yagodi chornicyu Dostup Gidrolitak sho zlitaye z Ozaagaatenga u Vashingtonskij gavani mozhna pobachiti ostriv Biver na zadnomu plani pravoruch Protyagom litnih misyaciv do parku mozhna distatisya poromami gidrolitakami ta pasazhirskimi korablyami z Houtona ta Kopper Harbor u Michigani ta u Minnesoti Privatni chovni podorozhuyut do ostrova vid uzberezhzhya Michiganu Minnesoti ta Ontario Ajl Royal dosit populyarnij sered na privatnih chovnah a odnodenni poromni perepravi nadayutsya z Kopper Harbor i Grand Portedzh do ta z parku Isle Royale is the only American national park to entirely close in the winter months from November 1 through April 15 due to extreme weather conditions and for the safety and protection of visitors Isle Royale is the least visited national park in the contiguous United States due to the winter closing and the distance across Lake Superior to reach the park The average annual visitation was about 19 000 in the period from 2009 to 2018 with 25 798 visiting in 2018 Only three of the most remote Alaskan national parks Lake Clark Kobuk Valley and Gates of the Arctic receive fewer visitors Korabli Ajl Royal IV u Kopper Harbori Poromne spoluchennya za rozkladom kursuye z mist Grand Portedzh Kopper Harbor i Houton Poromi Grand Portedzh distayutsya do ostrova za 1 5 godini ta zalishayutsya na ostrovi 4 godini dozvolyayuchi chas dlya pishih progulyanok pohodu z gidom abo programi yaku provodit personal parku i piknikiv Ajl Royal Kvin obslugovuye vidviduvachiv parku z Kopper Harbor sho na pivnichnomu uzberezhzhi Verhnogo pivostrova Michiganu Vin pribuvaye v Rok Harbor u parku za 3 3 z polovinoyu godini i vitrachaye 3 z polovinoyu godini persh nizh povernutisya v Kopper Harbor Sea Hunter zdijsnyuye rejsi v obidvi boki ta odnodenni ekskursiyi do turistichnogo centru Ozaagaateng protyagom bilshoyi chastini sezonu ridshe na pochatku lita ta voseni vin transportuye kayaki ta kanoe dlya vidviduvachiv yaki bazhayut doslidzhuvati park iz vodi Ce najshvidshij porom yakij obslugovuye ostriv i pribuvaye za 1 5 godini vklyuchayuchi deyaki viznachni pam yatki v dorozi ta nazad Cherez vidnosno korotku poyizdku na chovni odnodenni vidviduvachi mozhut provesti chotiri godini na ostrovi ta povernutisya na materik ranishe vden Ce daye vidviduvacham u stislij grafik chas shob vidvidati abo inshi viznachni pam yatki togo samogo dnya Ranger III ce 165 fut 50 m korabel yakij obslugovuye vidviduvachiv parku z Houtona shtat Michigan do Rok Garbora Nim keruye Sluzhba nacionalnih parkiv i vvazhayetsya najbilshoyu chastinoyu obladnannya v sistemi nacionalnih parkiv Vin perevozit 125 pasazhiriv a takozh kanoe kayaki ta navit neveliki motorni chovni Ce shist godin podorozhi vid Houtona do parku Korabel zalishayetsya na nich u Rok Garbori persh nizh povernutisya nastupnogo dnya zdijsnyuyuchi dva rejsi tudi j nazad shotizhnya z chervnya do seredini veresnya Korotko u sezoni 2008 roku Ranger III voziv vidviduvachiv do ta z Ozaagaatenga Ce ne bulo prodovzheno pislya chotiroh poyizdok cherez nizkij interes i trivalij chas peretinu U 2012 roci superintendant parku Fillis Grin vimagav vid Ranger III ochistiti balastnu vodu Voyageur II sho vidpravlyayetsya z Grand Portedzha kursuye do troh raziv na tizhden nochuyuchi v Rok Harbori ta zabezpechuyuchi transportuvannya mizh populyarnimi kempingami na berezi ozera V osinnij sezon krim perevezennya kemperiv i turistiv vin zabezpechuye odnodenni poyizdki do Ozaagaatenga u vihidni dni Voyageur perevozit kayaki ta kanoe dlya vidviduvachiv yaki bazhayut dosliditi ostriv z vodi Voyageur II ta inshi sluzhbi chovnovogo taksi perevozyat turistiv do tochok uzdovzh ostrova dozvolyayuchi povernutisya v odin bik do Rok Harbora chi Ozaagaatenga Vidviduvachi mozhut prizemlitisya v Rok Harbor i vidpravitisya z Ozaagaatenga cherez kilka dniv abo navpaki Turisti chasto yizdyat na nomu v odnomu napryamku shob zdijsniti pohid cherez ostriv a potim yih pidbirayut na inshomu kinci Div takozhSpisok nacionalnih parkiv SShASpisok literaturihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code USA 33 amp mode all Islands of The World World Atlas Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2019 Statistical Abstract 2021 National Park Service Isle Royale National Park National Park Service Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2005 Isle Royale National Park Nature amp Science National Park Service Arhiv originalu za 16 serpnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2009 Isle Royale FAQ National Park Service Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 8 kvitnya 2007 USDA Interactive Plant Hardiness Map United States Department of Agriculture Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2019 Rosen Julia 24 Dec 2014 Miners Left a Pollution Trail in the Great Lakes 6000 Years Ago EOS doi 10 1029 2014EO021147 neaktivnij November 1 2024 Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 25 February 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz neaktivnim DOI stanom na listopad 2024 Pompeani David P ta in February 2015 Copper mining on Isle Royale 6500 5400 years ago identified using sediment geochemistry from McCargoe Cove Lake Superior The Holocene 25 2 253 Bibcode 2015Holoc 25 253P doi 10 1177 0959683614557574 Johnson David 9 listopada 2009 North America s First Metal Miners amp Metal Artisans The Old Copper Complex Arhiv originalu za 19 kvitnya 2001 Procitovano 17 listopada 2009 Martin Susan R 1995 The State of Our Knowledge About Ancient Copper Mining in Michigan The Michigan Archaeologist 41 2 3 119 138 Huber N King 1975 The Geologic Story of Isle Royale National Park USGS Bulletin 1309 Washington U S Government Printing Office s 2 3 doi 10 3133 b1309 LCCN 75 619126 Harris Ann G 2004 Geology of National Parks vid 6th Kendall Hunt Publishing Co s 308 ISBN 0 7872 9970 7 Lawrence Olivia 2 lipnya 2023 Explore Untouched Beauty of Isle Royale National Park www nationalparkblog com en AU Procitovano 1 lipnya 2023 Barnum David C April 2002 About Us Isle Royale Families and Friends Association Arhiv originalu za 11 sichnya 2008 Procitovano 9 grudnya 2007 Merryman Ken SS America Shipwreck Superior Trips Arhiv originalu za 25 serpnya 2005 Procitovano 4 kvitnya 2007 Lenihan Daniel 1994 Shipwrecks of Isle Royale National Park The archeological survey Duluth MN Lake Superior Port Cities Inc ISBN 0 942235 18 5 Seitz Greg 22 March 2019 Prehistoric copper mines and long human history earns Isle Royale national historic designation Quetico Superior Wilderness News Quetico Superior Foundation Arhiv originalu za 9 bereznya 2021 Procitovano 25 February 2021 An interesting pioneer of the copper district mininggazette com amer Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2020 U S Potential Natural Vegetation Original Kuchler Types v2 0 Spatially Adjusted to Correct Geometric Distortions Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 Laurentian Mixed Forest Province Ecological Classification System Minnesota Department of Natural Resources 2007 Arhiv originalu za 20 travnya 2014 Procitovano 21 veresnya 2007 Gibbon Guy E Johnson Craig M Hobbes Elizabeth 2000 Chapter 3 Minnesota s Environment and Native American Culture History A Predictive Model of Precontact Archaeological Site Location for the State of Minnesota Minnesota Department of Transportation Arhiv originalu za 18 serpnya 2007 Procitovano 22 serpnya 2007 Heinselman Miron 1996 The Boundary Waters Wilderness Ecosystem Minneapolis University of Minnesota Press s 16 31 ISBN 0 8166 2804 1 Flowering Plants Isle Royale National Park U S National Park Service www nps gov angl Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 A chronology of some events in the history of Isle Royale The Wolves and Moose of Isle Royale Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2011 Isle Royale Mammals PDF National Park Service Arhiv PDF originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 22 serpnya 2011 Mammal List Isle Royale National Park Nature and Science U S National Park Service Arhiv originalu za 21 February 2007 Reptiles Isle Royale National Park Nature and Science U S National Park Service Arhiv originalu za 24 lipnya 2010 Procitovano 25 serpnya 2010 Amphibians Isle Royale National Park U S National Park Service Arhiv originalu za 24 lipnya 2010 Procitovano 25 serpnya 2010 Mammals on Isle Royale Historical Context PDF National park Service Arhiv PDF originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Isle Royale wolf project wraps up for the year four relocated to island Detroit Free Press 13 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2021 Isle Royale Nature amp Science National Park Service Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 4 grudnya 2017 Cochrane Tim 2013 Island Complications Should We Retain Wolves on Isle Royale PDF 30 313 325 Arhiv PDF originalu za 2 serpnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2017 Lydersen Kari 21 lipnya 2008 Warming Alters Predator Prey Balance The Washington Post Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 31 zhovtnya 2017 Matheny Keith 4 grudnya 2017 Isle Royale likely down to 1 wolf here s why it s a big problem Detroit Free Press Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Procitovano 4 grudnya 2017 Annual Reports The Wolves and Moose of Isle Royale Michigan Tech Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 14 serpnya 2016 Annual Report 2016 2017 PDF Wolves and Moose of Isle Royale Arhiv PDF originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 Isle Royale may add 20 30 wolves to keep pack from disappearing Detroit Free Press 16 grudnya 2016 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 14 sichnya 2017 Romanski Mark C ta in Wolves and the Isle Royale Environment Restoring and Island Ecosystem 2018 2020 PDF National Park Service Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2021 Frequently Asked Questions Isle Royale National Park U S National Park Service Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2021 Rice Larry September October 2010 Explore the Wild Trails on Isle Royale National Park Scouting Boy Scouts of America s 66 69 Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 15 listopada 2019 Isle Royale to change Windigo Ranger Station name after receiving request from the Grand Portage Ojibwe this past year Boreal Community Media www boreal org angl Procitovano 18 zhovtnya 2023 Operating Hours amp Seasons Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 10 lyutogo 2017 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu JournalSentinelBallast2014 07 24 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Podalshe chitannyaEliot John L April 1985 A North Woods Park Primeval Isle Royale National Geographic T 167 4 s 534 550 ISSN 0027 9358 OCLC 643483454 PosilannyaOficijnij sajt of the National Park Service Isle Royale at UNESCO World Network of Biosphere Reserves Forest Resources of Isle Royale National Park United States Department of Agriculture

Дата публікації:
Топ