Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Айво ве до 1944 року Ефендікой крим Efendiköy село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Підпор

Айвове

Айвове

Айво́ве (до 1944 року — Ефендікой, крим. Efendiköy) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 491 особа.

село Айвове
image
Мавзолей XVI–XVII ст. в селі Айвове / Ефендікой
(Фото: Олекса Гайворонського, 2006)
Мавзолей XVI–XVII ст. в селі Айвове / Ефендікой
(Фото: Олекса Гайворонського, 2006)
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Тінистівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020450020080220
Облікова картка Айвове 
Основні дані
Засноване 1666
Населення ▼ 482 (2014)
Площа 0.85 км²
Густота населення 567 осіб/км²
Поштовий індекс 98452
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		26 м
Відстань до
обласного центру 		49.5 км
Відстань до
районного центру 		21 км
Відстань до
залізничної станції 		21 км
Місцева влада
Адреса ради с. Тінисте, вул. Леніна, 23
Карта
image
image
Айвове
image
image
Айвове
Мапа

image Айвове у Вікісховищі

Географія

Айвове розташоване на заході району, біля нижньої течії річки Кача, по обох берегах, на лівому схилі долини, у гирлі балки Зелінська. Село лежить поблизу шосе (0,5 км південніше) Т 0101 Бахчисарай — Орлівка, за 7 кілометрів від берега Чорного моря. До Бахчисарая від села приблизно 17 кілометрів, там же знаходиться найближча залізнична станція. Сусідні села: Суворове за 200 метрів і Тінисте за 2 км.

Назва

Історична назва села Ефендіка. Ефенді (тур. efendi) — слово грецького походження, у турецькій мові означає «пан», «джентльмен», а також використовується як ввічливе звернення до людини, імені якого не знаєш (певний аналог українського «добродію»), у кримськотатарській мові використовується в основному як звернення до вчених, освічених людей, зокрема священнослужителів. Кой (крим. köy) означає «село». Є версія, що назва походить від імовірно похованого в дюрбе вченого Хусейна Ефенді.

Історія

Станом на 1886 у селі Ефендікой Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 87 осіб, налічувалось 11 дворових господарства, існувала мечеть.

Перші відомості про село, тоді називалося Качі, відносяться до 1666 року і містяться в Книзі подорожей Евлії Челебі, де йому присвячена окрема глава. Як мандрівник (схильний, втім, до перебільшень) описує село:

Це село на березі річки Качі, з трьома сотнями будинків, садами і виноградниками, з двома древніми мечетями, з однією лазнею, одним заїжджим двором. Вона схожа на красиве касаба.

Там же згадується про текіє дервішій Хизр-ефенді, що проіснувало до початку XX століття, від якого, мабуть і сталася згодом назва села — Ефендікою.

Текіє Хізр-ефенді вважалося одним із чотирьох найбільш значних у Криму; дотепер збереглася єдина споруда: купольний мавзолей, квадратний у плані. У часи Кримського ханства Ефендікою адміністративно входив в Качі Беш Пареси кадилик Бахчисарайського каймакамства, туди ж записано три села Ефендий-киой у Камеральному описі Криму 1784 року. Річ у тому, що записуючи на слух незнайомі татарські назви, писарі часто спотворювали їх.

У Російської імперії, з 8 лютого 1784 року, Ефендікою був приписаний до Сімферопольському повіту Таврійської області, за царювання Павла I (1796–1802 роками) — в Акмечетський повіт Новоросійської губернії.

Із 8 (20) жовтня 1802 року — у складі Актачинської волості Таврійської губернії.

За відомостями 1805 року, у нім було 20 дворів, у яких проживали 83 кримські татари. Землі у села, що залишилися після виїзду господарів у Османську Туреччину, були передані деяким майорові Казиєву і прапорщикові Папалекси.

Населення Ефендікоя довго залишалося практично постійним — в 1817 році на карті значаться ті ж 20 дворів. У 1829 року, у результаті реформи адміністративного поділу губернії, Ефендікою приписали до Дуванкойської волості, у складі якої село перебувало до радянських реформ 1920-х років.

У 1842 році топографи записали (мабуть, за результатами VIII ревізії) 21 двір. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р». в Ефендікої записані 7 дворів, але 100 жителів і діюча мечеть, на карті 1865 року відмічені 5 дворів, а на карті 1890 року показані 18 дворів з кримськотатарським населенням, хоча в підсумках Х ревізії 1887 року записаний 33 двори з 147 жителями.

Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Ефендікої, що входило в Калимтайську сільську громаду, був 101 житель в 13 домогосподарствах на власній землі, причому 6 десятини і 1642 кв. сажені належало 9 домогосподарствам, 4 були безземельні.

У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р. в Дуванкойській волості Сімферопольського повіту значаться село Ефендікій і 13 приписаних до неї приватних хуторів.

На 1926 рік, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 р., за новим адміністративним поділом, Ефендикій відносився до Бахчисарайського району, а саме село було приписане до Колимтайської сільради.

Під час Німецько-радянської війни через Ефендикій проходила перша лінія оборони Севастополя в грудні 1941 року, на початку першого штурму міста, село неодноразово переходило з рук в руки. Звільнений від нацистів Ефендикій 14 квітня 1944 року, а вже 18 травня 1944 року, згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року. Майже усі жителі села були вислані до Середньої Азії, у порожні будинки завезли колгоспників з Орловської і Брянської областей.

18 травня 1948 року, згідно з указом Президії Верховної ради РРФСР, село Ефендикій було перейменоване в Комсомольське, а пізніше, між 1954 і 1968 роками Указом Президії Верховної Ради України, назву змінили на Айвове.

Динаміка чисельності населення

  • 1805 рік — 83 чол. (усі кримські татари)
  • 1817 рік — 20 будинків
  • 1842 рік — 21 будинків
  • 1864 рік — 100 чол.
  • 1887 рік — 147 чол.
  • 1892 рік — 101 чол.

Примітки

Айвове
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Означення у Вікісловнику?
Проєкт
image Проєкт
image Айвове у Вікісховищі?
  1. . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
  2. . IMUSLIM. Архів [http: //imuslim.net/? Item = 149 оригіналу] за 7 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  3. Олекса Гайворонський (27.08.2012). . Умма. Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Евлія Челебі, Книга подорожей, гл. Селище Качі[недоступне посилання з червня 2019]
  6. . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
  7. terr preobrazovania v krimu 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про новий поділ імперії на губернії[недоступне посилання з травня 2019]
  8. terr preobrazovania v krimu 1783_1998.part1.rar Крим 1783—1998 рр., стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії[недоступне посилання з травня 2019]
  9. 188.htm Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман в Туреччину у кінці XVIII — першій половині XIX віків
  10. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
  11. 1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з травня 2019]
  12. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
  13. Прохоров В. В. Діяльність сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу[недоступне посилання з червня 2019]
  14. 8/Крим_1842_р_Південь. JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковника Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».[недоступне посилання з травня 2019]
  15. . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 27 липня 2011.
  16. Долина Качі. 1890 р.[недоступне посилання з червня 2019]
  17. . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 27 липня 2011.
  18. 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 рік, стор.[недоступне посилання з серпня 2019]
  19. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
  20. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
  21. . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
  22. smirnov/05.html Литвин Г. А., Смірнов Є. І. Звільнення Криму[недоступне посилання з червня 2019]
  23. 3.
  24. . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 22 травня 2019.
  25. 1948_1.html Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року[недоступне посилання з травня 2019]
  26. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2011.

Посилання

  • Айвове на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з червня 2019]
  • Теністовська сільрада[недоступне посилання з червня 2019]
  • Айвове на картах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ajvo ve do 1944 roku Efendikoj krim Efendikoy selo v Ukrayini u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Tinistivskij silskij radi Naselennya 491 osoba selo Ajvove Mavzolej XVI XVII st v seli Ajvove Efendikoj Foto Oleksa Gajvoronskogo 2006 Mavzolej XVI XVII st v seli Ajvove Efendikoj Foto Oleksa Gajvoronskogo 2006 Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bahchisarajskij rajon Rada Tinistivska silska rada Kod KATOTTG UA01020450020080220 Oblikova kartka Ajvove Osnovni dani Zasnovane 1666 Naselennya 482 2014 Plosha 0 85 km Gustota naselennya 567 osib km Poshtovij indeks 98452 Telefonnij kod 380 6554 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 44 14 pn sh 33 38 50 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 26 m Vidstan do oblasnogo centru 49 5 km Vidstan do rajonnogo centru 21 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 21 km Misceva vlada Adresa radi s Tiniste vul Lenina 23 Karta Ajvove Ajvove Mapa Ajvove u VikishovishiGeografiyaAjvove roztashovane na zahodi rajonu bilya nizhnoyi techiyi richki Kacha po oboh beregah na livomu shili dolini u girli balki Zelinska Selo lezhit poblizu shose 0 5 km pivdennishe T 0101 Bahchisaraj Orlivka za 7 kilometriv vid berega Chornogo morya Do Bahchisaraya vid sela priblizno 17 kilometriv tam zhe znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Susidni sela Suvorove za 200 metriv i Tiniste za 2 km NazvaIstorichna nazva sela Efendika Efendi tur efendi slovo greckogo pohodzhennya u tureckij movi oznachaye pan dzhentlmen a takozh vikoristovuyetsya yak vvichlive zvernennya do lyudini imeni yakogo ne znayesh pevnij analog ukrayinskogo dobrodiyu u krimskotatarskij movi vikoristovuyetsya v osnovnomu yak zvernennya do vchenih osvichenih lyudej zokrema svyashennosluzhiteliv Koj krim koy oznachaye selo Ye versiya sho nazva pohodit vid imovirno pohovanogo v dyurbe vchenogo Husejna Efendi IstoriyaStanom na 1886 u seli Efendikoj Duvankojskoyi volosti Simferopolskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 87 osib nalichuvalos 11 dvorovih gospodarstva isnuvala mechet Pershi vidomosti pro selo todi nazivalosya Kachi vidnosyatsya do 1666 roku i mistyatsya v Knizi podorozhej Evliyi Chelebi de jomu prisvyachena okrema glava Yak mandrivnik shilnij vtim do perebilshen opisuye selo Ce selo na berezi richki Kachi z troma sotnyami budinkiv sadami i vinogradnikami z dvoma drevnimi mechetyami z odniyeyu lazneyu odnim zayizhdzhim dvorom Vona shozha na krasive kasaba Tam zhe zgaduyetsya pro tekiye dervishij Hizr efendi sho proisnuvalo do pochatku XX stolittya vid yakogo mabut i stalasya zgodom nazva sela Efendikoyu Tekiye Hizr efendi vvazhalosya odnim iz chotiroh najbilsh znachnih u Krimu doteper zbereglasya yedina sporuda kupolnij mavzolej kvadratnij u plani U chasi Krimskogo hanstva Efendikoyu administrativno vhodiv v Kachi Besh Paresi kadilik Bahchisarajskogo kajmakamstva tudi zh zapisano tri sela Efendij kioj u Kameralnomu opisi Krimu 1784 roku Rich u tomu sho zapisuyuchi na sluh neznajomi tatarski nazvi pisari chasto spotvoryuvali yih U Rosijskoyi imperiyi z 8 lyutogo 1784 roku Efendikoyu buv pripisanij do Simferopolskomu povitu Tavrijskoyi oblasti za caryuvannya Pavla I 1796 1802 rokami v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Iz 8 20 zhovtnya 1802 roku u skladi Aktachinskoyi volosti Tavrijskoyi guberniyi Za vidomostyami 1805 roku u nim bulo 20 dvoriv u yakih prozhivali 83 krimski tatari Zemli u sela sho zalishilisya pislya viyizdu gospodariv u Osmansku Turechchinu buli peredani deyakim majorovi Kaziyevu i praporshikovi Papaleksi Naselennya Efendikoya dovgo zalishalosya praktichno postijnim v 1817 roci na karti znachatsya ti zh 20 dvoriv U 1829 roku u rezultati reformi administrativnogo podilu guberniyi Efendikoyu pripisali do Duvankojskoyi volosti u skladi yakoyi selo perebuvalo do radyanskih reform 1920 h rokiv U 1842 roci topografi zapisali mabut za rezultatami VIII reviziyi 21 dvir U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 r v Efendikoyi zapisani 7 dvoriv ale 100 zhiteliv i diyucha mechet na karti 1865 roku vidmicheni 5 dvoriv a na karti 1890 roku pokazani 18 dvoriv z krimskotatarskim naselennyam hocha v pidsumkah H reviziyi 1887 roku zapisanij 33 dvori z 147 zhitelyami Zgidno z Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli Efendikoyi sho vhodilo v Kalimtajsku silsku gromadu buv 101 zhitel v 13 domogospodarstvah na vlasnij zemli prichomu 6 desyatini i 1642 kv sazheni nalezhalo 9 domogospodarstvam 4 buli bezzemelni U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 r v Duvankojskij volosti Simferopolskogo povitu znachatsya selo Efendikij i 13 pripisanih do neyi privatnih hutoriv Na 1926 rik zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 r za novim administrativnim podilom Efendikij vidnosivsya do Bahchisarajskogo rajonu a same selo bulo pripisane do Kolimtajskoyi silradi Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni cherez Efendikij prohodila persha liniya oboroni Sevastopolya v grudni 1941 roku na pochatku pershogo shturmu mista selo neodnorazovo perehodilo z ruk v ruki Zvilnenij vid nacistiv Efendikij 14 kvitnya 1944 roku a vzhe 18 travnya 1944 roku zgidno z Postanovoyu GKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku Majzhe usi zhiteli sela buli vislani do Serednoyi Aziyi u porozhni budinki zavezli kolgospnikiv z Orlovskoyi i Bryanskoyi oblastej 18 travnya 1948 roku zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi RRFSR selo Efendikij bulo perejmenovane v Komsomolske a piznishe mizh 1954 i 1968 rokami Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini nazvu zminili na Ajvove Dinamika chiselnosti naselennya1805 rik 83 chol usi krimski tatari 1817 rik 20 budinkiv 1842 rik 21 budinkiv 1864 rik 100 chol 1887 rik 147 chol 1892 rik 101 chol PrimitkiAjvove u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Oznachennya u Vikislovniku Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Krim Ajvove u Vikishovishi Arhiv originalu za 19 grudnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2012 IMUSLIM Arhiv http imuslim net Item 149 originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Oleksa Gajvoronskij 27 08 2012 Umma Arhiv originalu za 06 10 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Evliya Chelebi Kniga podorozhej gl Selishe Kachi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2011 terr preobrazovania v krimu 1783 1998 part1 rar Krim 1783 1998 rr stor 122 Ukaz Pavla I Senatu pro novij podil imperiyi na guberniyi nedostupne posilannya z travnya 2019 terr preobrazovania v krimu 1783 1998 part1 rar Krim 1783 1998 rr stor 124 Z Ukazu Oleksandra I Senatu pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi nedostupne posilannya z travnya 2019 188 htm Lyashenko V I Do pitannya pro pereselennya krimskih musulman v Turechchinu u kinci XVIII pershij polovini XIX vikiv Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 27 lipnya 2011 1 Krim 1817 r Yugo Zapad 7 jpg Vijskova topografichna karta pivostrova Krim 1817 go roku nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2011 Prohorov V V Diyalnist simferopolskoyi okruzhnoyi miliciyi v pochatkovij period Nepu nedostupne posilannya z chervnya 2019 8 Krim 1842 r Pivden JPG Topografichna karta pivostrova Krim l VII Zjomka polkovnika Beteva i podolk Oberga 1842 g nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 22 lipnya 2017 Procitovano 27 lipnya 2011 Dolina Kachi 1890 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 22 lipnya 2017 Procitovano 27 lipnya 2011 1892 Kalendar i Pam yatna knizhka Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik stor nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2011 Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 27 lipnya 2011 smirnov 05 html Litvin G A Smirnov Ye I Zvilnennya Krimu nedostupne posilannya z chervnya 2019 3 Arhiv originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 22 travnya 2019 1948 1 html Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 27 lipnya 2011 PosilannyaAjvove na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tenistovska silrada nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ajvove na kartah 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ