Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азербайджанський весільний обряд (азерб. Azərbaycanın toy adətləri) є одним з найбільш значних і урочистих сімейних обрядів азербайджанського народу. Він складний і багатоетапний, пов'язаний з обов'язковим виконанням багатьох ритуалів та обрядів. Старовинне азербайджанське весілля являє собою цикл обрядів, що тривав довгий час, вимагав значних матеріальних витрат. Саме весілля складається з трьох етапів: передвесільний період (сватання, заручини, укладення шлюбу), весілля і післявесільний період. Весільні елементи азербайджанського народу вплинули на культури інших народів, які живуть в Азербайджані, зокрема на культуру лезгінів, хіналузьців, цахурців.
Структура обряду
Після самостійного прийняття рішення про вступ до шлюбу розгортається формальна весільна процедура, що починається з отримання попередньої згоди батьків нареченої («сез кясди»).
Гиз герме
Найпершою умовою весілля є такі звичаї, як «гиз герме» (оглядини), «гиз беєнме» (схвалення вибору). Учасниками даного етапу весілля, як правило, виступають жінки. Так, найближчі родички хлопця, що зібрався одружитися, починають дізнаватися, збирати відомості про дівчину, її батьків, про весь рід, у якому проживає його обраниця.
Сватання
Після того, як вибір нареченого схвалено, призначається день засилання сватів у дім дівчини.
У «головному» сватанні беруть участь найшановніші старші за віком родичі нареченого і отримати відмову було б чутливим ударом по престижу цих людей. Для отримання попередньої згоди зазвичай в будинок нареченої вирушає хто-небудь з літніх родичів нареченого, або в крайньому випадку старша сестра. Раніше традиція вимагала неодноразової «відмови» з різних мотивів, але пізніше цей момент значно спростився. Вважається, що основну роль в цьому зіграв той факт, що вибір майбутнього супутника життя став рівноправною і глибоко особистою справою молодих людей.
Призначаючи сватання, намагаються зробити так, щоб цей день був із вдалих днів, тобто одним з тих, що приносять виконання бажань. Згідно давнім повір'ям, до сватів, що прямують з дому хлопця в дім дівчини, по дорозі прилучалися і темні сили, які намагалися не допустити здійснення доброї справи, прагнули, щоб послані свати отримали відмову і повернулися б ні з чим. Томуна двері будинку і на стіну до якої вони примикали люди приколювали голку. Злі сили, злякавшись металевої голки, нібито, не наважаться покинути цей будинок, щоб приєднатися до сватів, що вирушають у будинок дівчини.
Сватання є неодмінним обрядом навіть у тому випадку, якщо молоді люди самі домовилися між собою про шлюб.
Виплата башлигу
У минулому в Азербайджані був поширений звичай виплати «башлигу» за наречену стороною нареченого її батькам, точніше, батькові або іншій людині, що видавала її заміж. Башлиг виплачували готівкою грішми, речами або худобою до одруження. Однак цей звичай був поширений в Азербайджані не скрізь. Згідно з радянським законодавством, справляти башлиг було заборонено.
Заручини
За сватанням слідував обряд заручин. Після того, як батьки дівчини (насамперед батько) погоджуються видати дочку заміж, то жених у хаті нареченої пригощає своїх нових родичів чаєм та солодощами. Процес заручин у шахсевенів, етнографічної групи азербайджанців, 1908 року описувався так:
 | Шахсевянди здійснюють шлюби за старовинними звичаями. Якщо батько дівчини погоджується видати дочку заміж, то наречений повинен насамперед пригостити в будинку нареченої нових своїх родичів чаєм та солодощами, що називається заручинами. |  |
Період після заручин до весілля — особливий період життя молодих людей. Раніше сам цей етап був досить тривалим, сягаючи інколи декількох років. Вважається, що це було пов'язано з труднощами матеріального порядку — необхідністю підготуватися до майбутніх дорогих весільних заходів. Пізніше цей період був значно скорочений.
Кебін
Реєстрація шлюбу («кебін кесмек») відбувається за кілька днів до весілля за участі свідків з обох боків. До шлюбної угоди («кебін кагизи»), що ретельно зберігалася в минулому кожною заміжньою жінкою, записували гарантовану суму («мехр»), тобто гарантію на користь нареченої на випадок розлучення або смерті чоловіка.
Весілля
За кілька днів до весілля проводиться обряд «єв бяземек» (прикрашання будинку), який полягає в тому, що в цей день придане («джехіз») нареченої перевозиться в будинок нареченого. Основна мета цього звичаю — забезпечити молоду парц всім необхідним для початку спільного життя. Тому в приданому основне місце займають меблі, посуд, предмети домашнього ужитку.
Виділяють, як правило, «жіноче» весілля (обряд «палтар кесді»), і основне, так зване, «чоловіче» весілля. На весіллі зазвичай звучить національна музика.
Ввечері першого дня весілля в хаті молодої проходить церемонія «помазання хни». На неї запрошують близьких подруг і родичів дівчини. З дому нареченого прибуває група молодих хлопців і дівчат c музикантами. Найближчі родичі нареченого наносять нареченій хну на пальці і дарують подарунки. Сім'я нареченої подає учасникам церемонії званий обід. Обряд нанесення хни в різних районах Азербайджану називається по-різному: в Шекі — «бенкет нареченої», в — «демонстрація дівчини», в Масалли і Ленкорані — «збір у дівчини», в Губі — «нанесення хни», на Абшероні — «хнанане». В ніч «хина гойма» (накладання хни) наречений з боярами за звичаєм приходять у будинок нареченої за «той паї» (частка весілля) і забирають барана і курку, даючи взамін подарунки і гроші. За традицією той паї належало вкрасти, але у 1980-і роки його заздалегідь готували і самі віддавали нареченому. Іноді музиканти залишаються в будинку нареченої і веселощі, танці тривають до ранку.
Вранці другого дня весілля в будинку нареченого бувають танці. У деяких селах ще зберігся звичай влаштовувати на весіллі боротьбу — «». Ще в 1970-ті роки ця традиція в азербайджанських селах існувала повсюдно. На весілля спеціально збиралися помірятися силою, спритністю прославлені борці з різних сіл. До кінця весілля в будинок нареченої вирушає караван (в наші дні — караван машин), щоб привести наречену в дім нареченого («гялін гятірме»). На зворотному шляху караван з нареченим і нареченою затримують хлопчики для отримання будь-якого подарунка («хелет»).
Обидві долоні нареченої перев'язують білими або червоними хусточками, під які вкладають гроші, які беруть янга нареченого і нареченої, розв'язуючи нареченій руки напередодні шлюбної ночі.
Після весілля
Через кілька днів після весілля проводиться обряд «узе чихди» (відкриття обличчя), що символізує закінчення періоду «уникнення». У минулому за традицією молода невістка протягом місяця після весілля не виходила за межі двору, а перші кілька днів навіть зі своєї кімнати. Тиждень вона не розмовляла зі свекром та свекрухою. Після обряду «узе чихди» найближчі родичі нареченої (без матері і батька) і нареченого збираються в його будинку, вітають молодят, дарують їм цінні подарунки або вручають гроші
Зміни у весільному обряді
Незважаючи на значну традиційність, в останні десятиліття азербайджанське весілля все ж зазнало певних змін. Так, поширилось фотографування молодят в день весілля, біла сукня як весільне вбрання нареченої. Зокрема, значно пом'якшилась строгість самого весільного приховування молодих. Наречений, а зрідка і наречена, можуть сидіти за весільним столом разом з гостями. Наречений в останні роки також отримав право бути присутніми на заручинах. Особливо динамічні всі ці зміни в міському весіллі. Вважається, що і в сільському весіллі в найближчі роки зміни будуть продовжуватися. Однією з тенденцій вважається відмова від «весілля без молодят», від традицій весільного приховування нареченої. Також скоротився сам термін проведення весілля. Якщо раніше азербайджанське весілля могло тривати до 3 і навіть 7 днів, то в наші дні воно, як правило, проходить за один день.
Примітки
- А. Г. Трофимова. Из истории семьи азербайджанцев Апшерона / Под ред. В. К. Гарданова. — Кавказский этнографический сборник : Наука, 1969. — Т. 4. — С. 192. Оригінальний текст (рос.)
Одним из наиболее значительных и торжественных семейных праздников остается свадьба. Старинная азербайджанская свадьба — цикл обрядов, длившийся долгое время, требовавший значительных материальных затрат.
Сватовство же еще и в эти годы было непременным обрядом даже в том случае, если молодые люди сами договорились между собой о браке. За сватовством следовал обряд обручения. Непременным элементом свадебного цикла в прошлом была плата "башлыга", которую вносила сторона жениха её родителям, точнее, отцу либо другому человеку, выдававшему её замуж. Выплата башлыга производилась наличными деньгами, вещами, или скотом до женитьбы. Но далеко не везде в Азербайджане этот обычай был распространен. Иногда основной свадебной платой становилась не выплата наличными, а гарантия в пользу невесты на случай развода или смерти мужа. Эта гарантируемая сумма («мэхр») записывалась в брачный договор («кэбин кагызы"), тщательно хранимый в прошлом каждой замужней женщиной. Согласно советскому законодательству, взимание башлыга запрещено.
- М. А. Аббасова. . — Академия наук Азербайджанской ССР. Доклады : Элм, 1988. Оригінальний текст (рос.)
Лезгинская свадебная обрядность, как и азербайджанская, сложна и многоступенчата, связана с обязательным выполнением множества ритуалов и обрядов (сватовство, обручение, заключение брака, свадьба и послесвадебный период). (стр. 81)
Этнографические материалы и наши наблюдения показывают, что на свадебную обрядность лезгин Азербайджана значительное влияние оказывают азербайджанские свадьбы. (стр. 83)
- Н. В. Малышева, Н. Н. Волощук. Крым: соцветие национальных культур : традиции, обычаи, праздники, обряды. — Бизнес Информ, 2001. — С. 15.
- П. Г. Волкова. Хыналыг / Институт этнографии имени Н.Н. Миклухо-Маклая. — Кавказский этнографический сборник : Издательство Академии наук СССР, 1980. — Т. 108. — С. 60. Оригінальний текст (рос.)
Современная культура хыналыгцев, как показывают приведенные материалы, имеет несколько пластов. Это общекавказский, который роднит её с культурой многих кавказских народов, и прежде всего с горскими народами (тип поселения, элементы костюма), азербайджанский пласт (в частности, фольклор, элементы свадьбы, костюма, пищи), и новый, свидетельствующий о процессах урбанизации и модернизации в бытовой культуре этого народа.
- А. А. Аббасов. Образ жизни в новых городах Азербайджана. — Элм, 1987. — 199 с.
- Отдельный гвардейский корпус. Штаб. Военный сборник. — В типпографии Е. Праца, 1908. — Т. 51.
- Наргиз Кулиева. Свадебные обряды азербайджанцев // журнал : İRS.
- А. Г. Трофимова. Из истории семьи азербайджанцев Апшерона / Под ред. В. К. Гарданова. — Кавказский этнографический сборник : Наука, 1969. — Т. 4. — С. 192.
- Н. С Полищук, Т. С. Макашина. Свадебные обряды народов России и ближнего зарубежья. — Институт этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая : Российская академия наук, 1993. — 201 с.
- О. А. Ганцкая, И. А. Гришаев. Семья: традиции и современность. — 1990. — С. 172-174. — 255 с.
Посилання
- Наргиз Кулиева. Свадебные обряды азербайджанцев // журнал : i̇RS. з джерела 4 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2020.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Azərbaycanda toy adətləri(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanskij vesilnij obryad azerb Azerbaycanin toy adetleri ye odnim z najbilsh znachnih i urochistih simejnih obryadiv azerbajdzhanskogo narodu Vin skladnij i bagatoetapnij pov yazanij z obov yazkovim vikonannyam bagatoh ritualiv ta obryadiv Starovinne azerbajdzhanske vesillya yavlyaye soboyu cikl obryadiv sho trivav dovgij chas vimagav znachnih materialnih vitrat Same vesillya skladayetsya z troh etapiv peredvesilnij period svatannya zaruchini ukladennya shlyubu vesillya i pislyavesilnij period Vesilni elementi azerbajdzhanskogo narodu vplinuli na kulturi inshih narodiv yaki zhivut v Azerbajdzhani zokrema na kulturu lezginiv hinaluzciv cahurciv Azim Azimzade Zhinoche vesillya 1930Struktura obryaduPislya samostijnogo prijnyattya rishennya pro vstup do shlyubu rozgortayetsya formalna vesilna procedura sho pochinayetsya z otrimannya poperednoyi zgodi batkiv narechenoyi sez kyasdi Giz germe Najpershoyu umovoyu vesillya ye taki zvichayi yak giz germe oglyadini giz beyenme shvalennya viboru Uchasnikami danogo etapu vesillya yak pravilo vistupayut zhinki Tak najblizhchi rodichki hlopcya sho zibravsya odruzhitisya pochinayut diznavatisya zbirati vidomosti pro divchinu yiyi batkiv pro ves rid u yakomu prozhivaye jogo obranicya Svatannya Zhinochij vesilnij naryad u Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu Pislya togo yak vibir narechenogo shvaleno priznachayetsya den zasilannya svativ u dim divchini U golovnomu svatanni berut uchast najshanovnishi starshi za vikom rodichi narechenogo i otrimati vidmovu bulo b chutlivim udarom po prestizhu cih lyudej Dlya otrimannya poperednoyi zgodi zazvichaj v budinok narechenoyi virushaye hto nebud z litnih rodichiv narechenogo abo v krajnomu vipadku starsha sestra Ranishe tradiciya vimagala neodnorazovoyi vidmovi z riznih motiviv ale piznishe cej moment znachno sprostivsya Vvazhayetsya sho osnovnu rol v comu zigrav toj fakt sho vibir majbutnogo suputnika zhittya stav rivnopravnoyu i gliboko osobistoyu spravoyu molodih lyudej Priznachayuchi svatannya namagayutsya zrobiti tak shob cej den buv iz vdalih dniv tobto odnim z tih sho prinosyat vikonannya bazhan Zgidno davnim povir yam do svativ sho pryamuyut z domu hlopcya v dim divchini po dorozi priluchalisya i temni sili yaki namagalisya ne dopustiti zdijsnennya dobroyi spravi pragnuli shob poslani svati otrimali vidmovu i povernulisya b ni z chim Tomuna dveri budinku i na stinu do yakoyi voni primikali lyudi prikolyuvali golku Zli sili zlyakavshis metalevoyi golki nibito ne navazhatsya pokinuti cej budinok shob priyednatisya do svativ sho virushayut u budinok divchini Svatannya ye neodminnim obryadom navit u tomu vipadku yaksho molodi lyudi sami domovilisya mizh soboyu pro shlyub Viplata bashligu U minulomu v Azerbajdzhani buv poshirenij zvichaj viplati bashligu za narechenu storonoyu narechenogo yiyi batkam tochnishe batkovi abo inshij lyudini sho vidavala yiyi zamizh Bashlig viplachuvali gotivkoyu grishmi rechami abo hudoboyu do odruzhennya Odnak cej zvichaj buv poshirenij v Azerbajdzhani ne skriz Zgidno z radyanskim zakonodavstvom spravlyati bashlig bulo zaboroneno Zaruchini Za svatannyam sliduvav obryad zaruchin Pislya togo yak batki divchini nasampered batko pogodzhuyutsya vidati dochku zamizh to zhenih u hati narechenoyi prigoshaye svoyih novih rodichiv chayem ta solodoshami Proces zaruchin u shahseveniv etnografichnoyi grupi azerbajdzhanciv 1908 roku opisuvavsya tak Shahsevyandi zdijsnyuyut shlyubi za starovinnimi zvichayami Yaksho batko divchini pogodzhuyetsya vidati dochku zamizh to narechenij povinen nasampered prigostiti v budinku narechenoyi novih svoyih rodichiv chayem ta solodoshami sho nazivayetsya zaruchinami Period pislya zaruchin do vesillya osoblivij period zhittya molodih lyudej Ranishe sam cej etap buv dosit trivalim syagayuchi inkoli dekilkoh rokiv Vvazhayetsya sho ce bulo pov yazano z trudnoshami materialnogo poryadku neobhidnistyu pidgotuvatisya do majbutnih dorogih vesilnih zahodiv Piznishe cej period buv znachno skorochenij Kebin Reyestraciya shlyubu kebin kesmek vidbuvayetsya za kilka dniv do vesillya za uchasti svidkiv z oboh bokiv Do shlyubnoyi ugodi kebin kagizi sho retelno zberigalasya v minulomu kozhnoyu zamizhnoyu zhinkoyu zapisuvali garantovanu sumu mehr tobto garantiyu na korist narechenoyi na vipadok rozluchennya abo smerti cholovika Vesillya Azim Azimzade Vesillya u bidnyakiv 1931 Za kilka dniv do vesillya provoditsya obryad yev byazemek prikrashannya budinku yakij polyagaye v tomu sho v cej den pridane dzhehiz narechenoyi perevozitsya v budinok narechenogo Osnovna meta cogo zvichayu zabezpechiti molodu parc vsim neobhidnim dlya pochatku spilnogo zhittya Tomu v pridanomu osnovne misce zajmayut mebli posud predmeti domashnogo uzhitku Vidilyayut yak pravilo zhinoche vesillya obryad paltar kesdi i osnovne tak zvane choloviche vesillya Na vesilli zazvichaj zvuchit nacionalna muzika Vvecheri pershogo dnya vesillya v hati molodoyi prohodit ceremoniya pomazannya hni Na neyi zaproshuyut blizkih podrug i rodichiv divchini Z domu narechenogo pribuvaye grupa molodih hlopciv i divchat c muzikantami Najblizhchi rodichi narechenogo nanosyat narechenij hnu na palci i daruyut podarunki Sim ya narechenoyi podaye uchasnikam ceremoniyi zvanij obid Obryad nanesennya hni v riznih rajonah Azerbajdzhanu nazivayetsya po riznomu v Sheki benket narechenoyi v demonstraciya divchini v Masalli i Lenkorani zbir u divchini v Gubi nanesennya hni na Absheroni hnanane V nich hina gojma nakladannya hni narechenij z boyarami za zvichayem prihodyat u budinok narechenoyi za toj payi chastka vesillya i zabirayut barana i kurku dayuchi vzamin podarunki i groshi Za tradiciyeyu toj payi nalezhalo vkrasti ale u 1980 i roki jogo zazdalegid gotuvali i sami viddavali narechenomu Inodi muzikanti zalishayutsya v budinku narechenoyi i veseloshi tanci trivayut do ranku Oskar Shmerling Vshanuvannya novoyi narechenoyi Zhurnal Molla Nasreddin Vranci drugogo dnya vesillya v budinku narechenogo buvayut tanci U deyakih selah she zberigsya zvichaj vlashtovuvati na vesilli borotbu She v 1970 ti roki cya tradiciya v azerbajdzhanskih selah isnuvala povsyudno Na vesillya specialno zbiralisya pomiryatisya siloyu spritnistyu proslavleni borci z riznih sil Do kincya vesillya v budinok narechenoyi virushaye karavan v nashi dni karavan mashin shob privesti narechenu v dim narechenogo gyalin gyatirme Na zvorotnomu shlyahu karavan z narechenim i narechenoyu zatrimuyut hlopchiki dlya otrimannya bud yakogo podarunka helet Obidvi doloni narechenoyi perev yazuyut bilimi abo chervonimi hustochkami pid yaki vkladayut groshi yaki berut yanga narechenogo i narechenoyi rozv yazuyuchi narechenij ruki naperedodni shlyubnoyi nochi Pislya vesillya Cherez kilka dniv pislya vesillya provoditsya obryad uze chihdi vidkrittya oblichchya sho simvolizuye zakinchennya periodu uniknennya U minulomu za tradiciyeyu moloda nevistka protyagom misyacya pislya vesillya ne vihodila za mezhi dvoru a pershi kilka dniv navit zi svoyeyi kimnati Tizhden vona ne rozmovlyala zi svekrom ta svekruhoyu Pislya obryadu uze chihdi najblizhchi rodichi narechenoyi bez materi i batka i narechenogo zbirayutsya v jogo budinku vitayut molodyat daruyut yim cinni podarunki abo vruchayut groshiZmini u vesilnomu obryadiNezvazhayuchi na znachnu tradicijnist v ostanni desyatilittya azerbajdzhanske vesillya vse zh zaznalo pevnih zmin Tak poshirilos fotografuvannya molodyat v den vesillya bila suknya yak vesilne vbrannya narechenoyi Zokrema znachno pom yakshilas strogist samogo vesilnogo prihovuvannya molodih Narechenij a zridka i narechena mozhut siditi za vesilnim stolom razom z gostyami Narechenij v ostanni roki takozh otrimav pravo buti prisutnimi na zaruchinah Osoblivo dinamichni vsi ci zmini v miskomu vesilli Vvazhayetsya sho i v silskomu vesilli v najblizhchi roki zmini budut prodovzhuvatisya Odniyeyu z tendencij vvazhayetsya vidmova vid vesillya bez molodyat vid tradicij vesilnogo prihovuvannya narechenoyi Takozh skorotivsya sam termin provedennya vesillya Yaksho ranishe azerbajdzhanske vesillya moglo trivati do 3 i navit 7 dniv to v nashi dni vono yak pravilo prohodit za odin den PrimitkiA G Trofimova Iz istorii semi azerbajdzhancev Apsherona Pod red V K Gardanova Kavkazskij etnograficheskij sbornik Nauka 1969 T 4 S 192 Originalnij tekst ros Odnim iz naibolee znachitelnyh i torzhestvennyh semejnyh prazdnikov ostaetsya svadba Starinnaya azerbajdzhanskaya svadba cikl obryadov dlivshijsya dolgoe vremya trebovavshij znachitelnyh materialnyh zatrat Svatovstvo zhe eshe i v eti gody bylo nepremennym obryadom dazhe v tom sluchae esli molodye lyudi sami dogovorilis mezhdu soboj o brake Za svatovstvom sledoval obryad obrucheniya Nepremennym elementom svadebnogo cikla v proshlom byla plata bashlyga kotoruyu vnosila storona zheniha eyo roditelyam tochnee otcu libo drugomu cheloveku vydavavshemu eyo zamuzh Vyplata bashlyga proizvodilas nalichnymi dengami veshami ili skotom do zhenitby No daleko ne vezde v Azerbajdzhane etot obychaj byl rasprostranen Inogda osnovnoj svadebnoj platoj stanovilas ne vyplata nalichnymi a garantiya v polzu nevesty na sluchaj razvoda ili smerti muzha Eta garantiruemaya summa mehr zapisyvalas v brachnyj dogovor kebin kagyzy tshatelno hranimyj v proshlom kazhdoj zamuzhnej zhenshinoj Soglasno sovetskomu zakonodatelstvu vzimanie bashlyga zapresheno M A Abbasova Akademiya nauk Azerbajdzhanskoj SSR Doklady Elm 1988 Originalnij tekst ros Lezginskaya svadebnaya obryadnost kak i azerbajdzhanskaya slozhna i mnogostupenchata svyazana s obyazatelnym vypolneniem mnozhestva ritualov i obryadov svatovstvo obruchenie zaklyuchenie braka svadba i poslesvadebnyj period str 81 Etnograficheskie materialy i nashi nablyudeniya pokazyvayut chto na svadebnuyu obryadnost lezgin Azerbajdzhana znachitelnoe vliyanie okazyvayut azerbajdzhanskie svadby str 83 N V Malysheva N N Voloshuk Krym socvetie nacionalnyh kultur tradicii obychai prazdniki obryady Biznes Inform 2001 S 15 P G Volkova Hynalyg Institut etnografii imeni N N Mikluho Maklaya Kavkazskij etnograficheskij sbornik Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1980 T 108 S 60 Originalnij tekst ros Sovremennaya kultura hynalygcev kak pokazyvayut privedennye materialy imeet neskolko plastov Eto obshekavkazskij kotoryj rodnit eyo s kulturoj mnogih kavkazskih narodov i prezhde vsego s gorskimi narodami tip poseleniya elementy kostyuma azerbajdzhanskij plast v chastnosti folklor elementy svadby kostyuma pishi i novyj svidetelstvuyushij o processah urbanizacii i modernizacii v bytovoj kulture etogo naroda A A Abbasov Obraz zhizni v novyh gorodah Azerbajdzhana Elm 1987 199 s Otdelnyj gvardejskij korpus Shtab Voennyj sbornik V tippografii E Praca 1908 T 51 Nargiz Kulieva Svadebnye obryady azerbajdzhancev zhurnal IRS A G Trofimova Iz istorii semi azerbajdzhancev Apsherona Pod red V K Gardanova Kavkazskij etnograficheskij sbornik Nauka 1969 T 4 S 192 N S Polishuk T S Makashina Svadebnye obryady narodov Rossii i blizhnego zarubezhya Institut etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya Rossijskaya akademiya nauk 1993 201 s O A Ganckaya I A Grishaev Semya tradicii i sovremennost 1990 S 172 174 255 s PosilannyaNargiz Kulieva Svadebnye obryady azerbajdzhancev zhurnal i RS z dzherela 4 bereznya 2016 Procitovano 28 kvitnya 2020 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Azerbaycanda toy adetleri ros Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z rosijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi rosijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad