Адріан Ізенбрандт (нід. Adriaen Isenbrant) (близько 1490 року, Брюгге — липень 1551 року, Брюгге) — нідерландський художник, представник Північного Відродження.
Біографія
Існує лише кілька документальних записів про життя Адріана Ізенбрандта, і згадки в літературі з життєписів художників. Немає жодних документів, які б пов'язували його як творця будь-яких збережених творів. Цілком можливо, що він народився в Гарлемі чи Антверпені близько 1490 р.
Вперше згадують у 1510 році, коли він приїхав до Брюгге і купив своє міщанство. У листопаді того ж року він став майстром у місцевій художній гільдії святого Луки та гільдії Святої Елої. Пізніше він дев'ять разів обирався старостою і двічі скарбником гільдії.
Адріан Ізенбрандт створив майстерню, ймовірно, в Корте Вламінкштрааті в Брюгге. Це було близьке до майстерні Джерарада Девіда та колишньої майстерні Ганса Мемлінга. Брюгге на той час був одним із найбагатших міст Європи. Багаті торговці замовляли диптихи та портрети для особистого користування. Ізенбрандт писав переважно для приватних клієнтів. Однак були деякі картини, які були створені без особливого замовлення. Йому вистачило замовлень, щоб навіть давати роботу іншим художникам в Брюгге, як демонструє судовий позов Ізенбрандта від 1534 року проти Яна ван Ейка за не доставку замовлених ним картин. Він також був призначений агентом у Брюгге художника Адріана Провооста (сина Яна Провооста), який переїхав до Антверпена в 1530 році. Сучасні джерела згадують Ізенбрандта як відомого і добросовісного художника.
Він одружувався двічі, вперше з Марією Грандел, дочкою художника Пітера Гранделя. У них була одна дитина. Після її смерті в 1537 році він одружився з Клементиною де Еерн, з якою був одружений до 1543 р. У другому шлюбі було дві дочки та син. У нього також була позашлюбна дочка з Кателіней ван Бранденберч (яка була в той же час коханкою художника Амброзія Бенсона).
Коли він помер у Брюгге в 1551 році, його поховали разом зі своєю першою дружиною на кладовищі місцевої церкви Святого Якова; його діти успадкували не менше чотирьох будинків.
Творчість
Ізенбрандт згадується у книзі священника Антонія Сандерса, опублікованій в Амстердамі в 1624 р. Адріан Ізенбрандт, можливо, мандрував до Генуї у 1511 році разом з Йоахімом Патініром та Джерардом Девідом. Вплив Жерара Девіда яскраво проявляється в композиції та ландшафтному тлі творів, приписуваних Ізенбрандту.
У своєму каталозі виставки «Ранні фламандські майстри в Брюгге» у 1902 р. великий знавець раннього фламандського мистецтва та історик мистецтва Жорж Хулін де Лоо дійшов висновку, що Ізенбрандт насправді був анонімним «Майстром семи скорбот Богородиці» та автором великого кількості картин, які раніше приписували Джерарду Девідові та Яну Мостарту. Тому його іноді називають Псевдо-Мостартом.
Його картини виконані ретельно і з великою вишуканістю. Фігури пофарбовані в теплі тони та більш жваві кольори, ніж твори Жерара Девіда. Особливо палаючий червоний або темно-синій набір на ідилічному тлі пишного, горбистого пейзажу з замками, розташованими на вершині вертикальної скелі (типовий для Ізенбрандта), похмурими річками та товстолистими деревами (що показує вплив Джерарда Девіда). Він копіював композиції не лише Джерарда Девіда, але й старих художників, таких як Ян ван Ейк, Уго ван дер Гоес та Ганс Мемлінг. Запозичення у інших художників були тоді звичною практикою. Тим не менше, картини Адріана Ізенбрандта зберігають свою індивідуальність.
Він також написав деякі портрети, наприклад, портрет Паулюса де Нігро, «Людина на вагу золота» (1515–1520). Вплив італійського Відродження можна побачити в детальному додаванні таких модних елементів декорації, як античні стовпи та голови баранів, як, наприклад, у його картині «Марія і дитина» (1520–1530).
Його часто порівнюють із Амброзієм Бенсоном (бл. 1495–1550), живописцем з Ломбардії, який емігрував у Брюгге. Від нього, можливо, Ізенбрандт запозичив техніку сфумато.
Література
- Max J. Friedländer: Von Eyck bis Bruegel, Studien zur Geschichte der niederländischen Malerei. Julius Bard, Berlin, S. 109 und 129.
- Max Jakob Friedländer: Die altniederländische Malerei. Band XI: Die Antwerpener Manieristen – Adriaen Ysenbrant. Cassirer, Berlin 1933.
- R. A. Parmentier: Bronnen voor de Geschiedenis van het Brugse schildermilieu in de XVIe eeuw: Adriaan Isenbrant. In: Revue Belge d’archéologie et de histoire de l’art 9, 1939, S. 229–265.
- Jean C. Wilson, Adriaen Isenbrant reconsidered: The Making and Marketing of Art in sixteenth-Century Bruges. Dissertation Johns Hopkins University 1983.
- Jean C. Wilson: Adriaen Isenbrant and the Problem of his Oeuvre: Thoughts on Authorship, Style and the Methodology of Connoisseurship. In: Oud Holland. 109, Nr. 1/2, ISSN 0030-672X, S. 1–17.
- Jean C. Wilson: Painting in Bruges at the Close of the Middle Ages: Studies in Society and Visual Culture. Penn State Press, University Park 1998.
- Maximiliaan P. J. Martens, Paul Huvenne (Hrsg.): Memling und seine Zeit: Brügge und die Renaissance. Belser, Stuttgart 1998, S. 120–139.
- Maximiliaan P. J. Martens, Paul Huvenne (Hrsg.): Brugge en de Renaissance – Van Memling tot Pourbus: notities. Stichting Kunstboek/Ludion Oostkamp und Gent 1998, S. 59–84.
- http://collections.ashmolean.org/object/73046
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436721
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/isenbrant-adriaen-1
- http://kmska.be/collection/work/data/j0eizx
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO1280_I
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adrian Izenbrandt nid Adriaen Isenbrant blizko 1490 roku Bryugge lipen 1551 roku Bryugge niderlandskij hudozhnik predstavnik Pivnichnogo Vidrodzhennya Adrian IzenbrandtAdriaen IsenbrantNarodzhennyablizko 1490 roku BryuggeSmertlipen 1551 roku BryuggeKrayinaNiderlandiZhanrzhivopisDiyalnisthudozhnikTvorid i Q3539580 Roboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Muzej Prado Estonskij hudozhnij muzej Hudozhnij institut Chikago Muzej Getti Nacionalna galereya mistectv Ashmolean muzej 1 Muzej mistectva Metropoliten 2 Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 3 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 4 Muzej vitonchenih mistectv d d Cerkva Bogomateri Rejksmuzej Mauricgejs d Museumslandschaft Hessen Kassel Muzej Klyuni Nacionalna galereya Hudozhnij muzej Volters Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Muzej mistectv Filadelfiyi Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Muzej obrazotvorchih mistectv d Muzej mistectv Indianapolisa Muzej istoriyi mistectv Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 5 Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Ficvilyama Ermitazh Nacionalna galereya Irlandiyi Ringling muzej d Garvardskij hudozhnij muzej d Hudozhnij muzej Fogga d Muzej fyurera Berlinska kartinna galereya Hudozhnij muzej Bazelya d Muzej Mayera van der Berga d d d Monrealskij muzej krasnih mistectv Nacionalnij muzej u Krakovi Lionskij muzej krasnih mistectv Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva Gamburzka kartinna galereya Muzej Lasaro Galdjano d 6 Ka d Oro i d Adrian Izenbrandt u VikishovishiBiografiyaDiva Mariya i ditya 1510 1550 Stara pinakoteka Myunhen Isnuye lishe kilka dokumentalnih zapisiv pro zhittya Adriana Izenbrandta i zgadki v literaturi z zhittyepisiv hudozhnikiv Nemaye zhodnih dokumentiv yaki b pov yazuvali jogo yak tvorcya bud yakih zberezhenih tvoriv Cilkom mozhlivo sho vin narodivsya v Garlemi chi Antverpeni blizko 1490 r Vpershe zgaduyut u 1510 roci koli vin priyihav do Bryugge i kupiv svoye mishanstvo U listopadi togo zh roku vin stav majstrom u miscevij hudozhnij gildiyi svyatogo Luki ta gildiyi Svyatoyi Eloyi Piznishe vin dev yat raziv obiravsya starostoyu i dvichi skarbnikom gildiyi Adrian Izenbrandt stvoriv majsternyu jmovirno v Korte Vlaminkshtraati v Bryugge Ce bulo blizke do majsterni Dzherarada Devida ta kolishnoyi majsterni Gansa Memlinga Bryugge na toj chas buv odnim iz najbagatshih mist Yevropi Bagati torgovci zamovlyali diptihi ta portreti dlya osobistogo koristuvannya Izenbrandt pisav perevazhno dlya privatnih kliyentiv Odnak buli deyaki kartini yaki buli stvoreni bez osoblivogo zamovlennya Jomu vistachilo zamovlen shob navit davati robotu inshim hudozhnikam v Bryugge yak demonstruye sudovij pozov Izenbrandta vid 1534 roku proti Yana van Ejka za ne dostavku zamovlenih nim kartin Vin takozh buv priznachenij agentom u Bryugge hudozhnika Adriana Provoosta sina Yana Provoosta yakij pereyihav do Antverpena v 1530 roci Suchasni dzherela zgaduyut Izenbrandta yak vidomogo i dobrosovisnogo hudozhnika Vin odruzhuvavsya dvichi vpershe z Mariyeyu Grandel dochkoyu hudozhnika Pitera Grandelya U nih bula odna ditina Pislya yiyi smerti v 1537 roci vin odruzhivsya z Klementinoyu de Eern z yakoyu buv odruzhenij do 1543 r U drugomu shlyubi bulo dvi dochki ta sin U nogo takozh bula pozashlyubna dochka z Katelinej van Brandenberch yaka bula v toj zhe chas kohankoyu hudozhnika Ambroziya Bensona Koli vin pomer u Bryugge v 1551 roci jogo pohovali razom zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu na kladovishi miscevoyi cerkvi Svyatogo Yakova jogo diti uspadkuvali ne menshe chotiroh budinkiv TvorchistIzenbrandt zgaduyetsya u knizi svyashennika Antoniya Sandersa opublikovanij v Amsterdami v 1624 r Adrian Izenbrandt mozhlivo mandruvav do Genuyi u 1511 roci razom z Joahimom Patinirom ta Dzherardom Devidom Vpliv Zherara Devida yaskravo proyavlyayetsya v kompoziciyi ta landshaftnomu tli tvoriv pripisuvanih Izenbrandtu U svoyemu katalozi vistavki Ranni flamandski majstri v Bryugge u 1902 r velikij znavec rannogo flamandskogo mistectva ta istorik mistectva Zhorzh Hulin de Loo dijshov visnovku sho Izenbrandt naspravdi buv anonimnim Majstrom semi skorbot Bogorodici ta avtorom velikogo kilkosti kartin yaki ranishe pripisuvali Dzherardu Devidovi ta Yanu Mostartu Tomu jogo inodi nazivayut Psevdo Mostartom Jogo kartini vikonani retelno i z velikoyu vishukanistyu Figuri pofarbovani v tepli toni ta bilsh zhvavi kolori nizh tvori Zherara Devida Osoblivo palayuchij chervonij abo temno sinij nabir na idilichnomu tli pishnogo gorbistogo pejzazhu z zamkami roztashovanimi na vershini vertikalnoyi skeli tipovij dlya Izenbrandta pohmurimi richkami ta tovstolistimi derevami sho pokazuye vpliv Dzherarda Devida Vin kopiyuvav kompoziciyi ne lishe Dzherarda Devida ale j starih hudozhnikiv takih yak Yan van Ejk Ugo van der Goes ta Gans Memling Zapozichennya u inshih hudozhnikiv buli todi zvichnoyu praktikoyu Tim ne menshe kartini Adriana Izenbrandta zberigayut svoyu individualnist Vin takozh napisav deyaki portreti napriklad portret Paulyusa de Nigro Lyudina na vagu zolota 1515 1520 Vpliv italijskogo Vidrodzhennya mozhna pobachiti v detalnomu dodavanni takih modnih elementiv dekoraciyi yak antichni stovpi ta golovi baraniv yak napriklad u jogo kartini Mariya i ditina 1520 1530 Jogo chasto porivnyuyut iz Ambroziyem Bensonom bl 1495 1550 zhivopiscem z Lombardiyi yakij emigruvav u Bryugge Vid nogo mozhlivo Izenbrandt zapozichiv tehniku sfumato LiteraturaMax J Friedlander Von Eyck bis Bruegel Studien zur Geschichte der niederlandischen Malerei Julius Bard Berlin S 109 und 129 Max Jakob Friedlander Die altniederlandische Malerei Band XI Die Antwerpener Manieristen Adriaen Ysenbrant Cassirer Berlin 1933 R A Parmentier Bronnen voor de Geschiedenis van het Brugse schildermilieu in de XVIe eeuw Adriaan Isenbrant In Revue Belge d archeologie et de histoire de l art 9 1939 S 229 265 Jean C Wilson Adriaen Isenbrant reconsidered The Making and Marketing of Art in sixteenth Century Bruges Dissertation Johns Hopkins University 1983 Jean C Wilson Adriaen Isenbrant and the Problem of his Oeuvre Thoughts on Authorship Style and the Methodology of Connoisseurship In Oud Holland 109 Nr 1 2 ISSN 0030 672X S 1 17 Jean C Wilson Painting in Bruges at the Close of the Middle Ages Studies in Society and Visual Culture Penn State Press University Park 1998 Maximiliaan P J Martens Paul Huvenne Hrsg Memling und seine Zeit Brugge und die Renaissance Belser Stuttgart 1998 S 120 139 Maximiliaan P J Martens Paul Huvenne Hrsg Brugge en de Renaissance Van Memling tot Pourbus notities Stichting Kunstboek Ludion Oostkamp und Gent 1998 S 59 84 http collections ashmolean org object 73046 https www metmuseum org art collection search 436721 https www fine arts museum be nl de collectie artist isenbrant adriaen 1 http kmska be collection work data j0eizx https www bellasartes gob ar https www museabrugge be collection work id 0000 GRO1280 I