Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Адольф БастіанAdolf BastianІм я при народженнінім Philipp Wilhelm Adolf BastianНародився

Адольф Бастіан

Адольф Бастіан

Адольф Бастіан
Adolf Bastian
image
Ім'я при народженнінім. Philipp Wilhelm Adolf Bastian
Народився26 червня 1826(1826-06-26)[1][2][…]
Бремен, Німецький союз
Помер2 лютого 1905(1905-02-02)[4][1][…] (78 років)
Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго
Похованняd[5]
Країнаimage Бремен[6]
Діяльністьантрополог, письменник, психолог, викладач університету, мандрівник-дослідник
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Єнський університет
HU Berlin
JMU
Галузьетнографія
ЗакладHU Berlin
Посадаd
ЧленствоЛеопольдина
d
Нагороди
image
image Адольф Бастіан у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бастіан.

Адольф Бастіан (нар. 26 червня 1826(18260626), Бремен — 2 лютого 1905, Порт-оф-Спейн) був універсальною людиною XIX століття. Найкраще пам'ятають його за внесок у розвиток етнографії та антропології як дисципліни. Сучасна психологія зобов'язана йому, тому що завдяки його теорії «Елементарної уяви», Карл Густав Юнг розвинув теорію архетипів. Його ідеї вплинули на формування «батька американської антропології» Франца Боаса, і на думку про порівняльні міфології Джозефа Кемпбелла.

Життєпис

Бастіан народився в Бремені, Німецькому союзі, у багатій буржуазній німецькій купецькій сім'ї. Він вивчав право в Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла і біологію в Гумбольдтському університеті Берліна, Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера і Вюрцбурзькому університеті. Саме тут він слухав лекції Рудольфа Вірхова і проявив інтерес до «етнології».Зорієнтувавшись на ліки, отримав Празький гранд в 1850 році.

Бастіан став лікарем на кораблі і почав восьмирічну подорож, яка дозволила йому побувавти у всьому світі. У 1859 році він повернувся і написав популярний звіт про свої подорожі, який становив три томи, під назвою «Людина в історії» та який став одним із його найвідоміших робіт.

У 1861 році він здійснив чотирирічну поїздку в Південно-Східну Азію, завдяки якій написав працю в шести томах «Люди Східної Азії». Протягом наступних восьми років Бастіан залишився на території Північнонімецького Союзу, де він брав участь у створенні кількох ключових етнологічних установ в Берліні. Він завжди був пристрасним колекціонером і його внесок у Королівський музей Берліна складав велику частину. Музей Народного Мистецтва був заснований в основному в результаті внесків Бастіана. Його колекція етнографічних артефактів стала однією з найбільших у світі в найближчі десятиліття. Він також разом із Рудольфом Вірхова організував етнологічне товариство в Берліні. У цей період він також був головою Королівського географічного товариства Німеччини. Серед тих, хто працював під його керівництвом в музеї був молодий Франц Боас, який пізніше заснував американську школу етнології.

У 1870 році Бастіан залишив Німецьку імперію і почав подорожував по Африці, а також в Новому Світі.

Помер у Порт-оф-Спейні, Тринідад і Тобаго, під час однієї з подорожей в 1905 році.

Роботи та ідеї

Бастіан згадується, як один з піонерів концепції «психічного єдності людства» — ідеї, що всі люди поділяють основні ментальні рамки. Це стало основою в інших формах структуралізму XX століття Він також стверджував, що світ був поділений на різні «географічні провінції», і що кожна з цих провінцій, переміщується через ті ж етапи еволюційного розвитку.

Бастіан вкрай вороже ставився до теорії еволюції Дарвіна, тому що фізична трансформація видів ніколи не спостерігалася емпірично[]. Крім того, він більше переймався документуванням незвичайних цивілізацій, перш ніж вони зникли (імовірно в результаті контакту із західною цивілізацією), ніж жорсткого застосування наукових спостережень. У результаті, мала місце критика стосовно його роботи через неструктурованість.

Психологічна єдність людства

Стверджуючи про «психічну єдність людства», Бастіан запропонував простий проєкт для довгострокового розвитку науки про людську культуру і свідомість, засновану на цьому понятті. Він стверджував, що психічні акти всіх людей у цілому світі на планеті є продуктами фізіологічних механізмів, характерних для людських видів (те, що сьогодні ми могли б назвати генетичним навантаженням на організації та функціонуванні нейроендокринної системи людини). Кожен людський розум успадковує додаток «елементарних ідей». Отже, уми всіх людей, незалежно від їх раси або культури, діють таким же чином.

Бастіан вважав, що об'єктом дослідження є не вивчення індивідуального, а скоріше, «народної ідеї» або «колективного розуму» того чи іншого народу.

Бастіан думав, що чим більше вивчаєш різні народи, то бачиш, що історично зумовлені «народні ідеї» мають другорядне значення в порівнянні з універсальними «елементарними ідеями».

Бастіан вважав, що «елементарні ідеї» повинні бути реконструйованими науково «народними уявленнями», як різні форми колективних уявлень. Через те, що ніхто не може дотримуватися колективних уявлень, як такого, Бастіан відчував, що етнографічний проект повинен пройти через серію з п'яти аналітичних кроків.

  1. Польові роботи: Емпіричний опис міжкультурних даних (сам Бастіан провів більшу частину свого дорослого життя серед неєвропейських народів).
  2. Аналіз колективних уявлень: Із міжкультурних даних ми описуємо колективні уявлення в тому чи іншому суспільстві.
  3. Аналіз народних уявлень: Колективні уявлення розбиваються на складові народних ідей. Географічні регіони часто мають схожі моделі народних уявленнь — він назвав їх «Ідеями кола», які є колективними уявленнями окремих регіонів.
  4. Аналіз елементарних ідей: Схожість між народними уявленнями і моделями народних уявлень різних регіонів вказують на основоположні елементарні ідеї.
  5. Застосування наукової психології: Вивчення елементарних ідей визначає психологічну єдність людства, яке пов'язане з основною психофізіологічної структури виду.

Посилання та примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
    d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
  5. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  6. NMVW-collection website
    d:Track:Q80851728
  7. Campbell, Joseph. The Masks of God: Primitive Mythology, p. 32. London: Secker & Warburg: 1960.  «Ідея Юнга про „архетипи“ є однією з провідних теорій. Сьогодні, в області нашої теми це розвиток раніше теорії Адольфа Бастіана …»
  8. Adolf Bastian [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.]. Britannica.com

Джерела і додаткова література

  • Buchheit, Klaus Peter: «Die Verkettung der Dinge. Stil und Diagnose im Schreiben Adolf Bastians» (Concatenation of things: Style and Diagnosis as methods of Adolf Bastian's writing and of writing Adolf Bastian), Lit Verlag Münster 2005
  • Buchheit, Klaus Peter; Klaus Peter Koepping: «Adolf Philipp Wilhelm Bastian», in: Feest/Kohl (Hg.) «Hauptwerke der Ethnologie», Kröner Stuttgart 2001:19-25
  • Buchheit, Klaus Peter: «The Concatenation of Minds» (an essay on Bastian's conception of lore), in: Rao/Hutnyk (Hg.) «Celebrating Transgression. Method and Politics in Anthropological Studies of Culture», Berghahn Oxford New York 2006:211-224
  • Buchheit, Klaus Peter: The World as Negro and déjà vue (an essay on Adolf Bastian and the self-deconstructing infringements of Buddhism, jargon, and racism as means of intercultural diagnosis), in: Manuela Fischer, Peter Bolz, Susan Kamel (eds.), Adolf Bastian and his universal archive of humanity. The origins of German anthropology. Georg Olms Verlag, Hildesheim, Zürich, New York, 2007:39-44
  • Koepping, Klaus-Peter (1983) Adolf Bastian and the Psychic Unity of Mankind: The Foundations of Anthropology in Nineteenth Century Germany. St. Lucia: University of Queensland Press.
  • Lowie, Robert (1937) The History of Ethnological Theory. Holt Rhinehart (contains a chapter on Bastian).
  • Tylor, Edward B. (1905) «Professor Adolf Bastian.» Man 5:138-143.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Adolf BastianAdolf BastianIm ya pri narodzhenninim Philipp Wilhelm Adolf BastianNarodivsya26 chervnya 1826 1826 06 26 1 2 Bremen Nimeckij soyuzPomer2 lyutogo 1905 1905 02 02 4 1 78 rokiv Port of Spejn Trinidad i TobagoPohovannyad 5 Krayina Bremen 6 Diyalnistantropolog pismennik psiholog vikladach universitetu mandrivnik doslidnikAlma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Yenskij universitet HU Berlin JMUGaluzetnografiyaZakladHU BerlinPosadadChlenstvoLeopoldina dNagorodi Adolf Bastian u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bastian Adolf Bastian nar 26 chervnya 1826 18260626 Bremen 2 lyutogo 1905 Port of Spejn buv universalnoyu lyudinoyu XIX stolittya Najkrashe pam yatayut jogo za vnesok u rozvitok etnografiyi ta antropologiyi yak disciplini Suchasna psihologiya zobov yazana jomu tomu sho zavdyaki jogo teoriyi Elementarnoyi uyavi Karl Gustav Yung rozvinuv teoriyu arhetipiv Jogo ideyi vplinuli na formuvannya batka amerikanskoyi antropologiyi Franca Boasa i na dumku pro porivnyalni mifologiyi Dzhozefa Kempbella ZhittyepisBastian narodivsya v Bremeni Nimeckomu soyuzi u bagatij burzhuaznij nimeckij kupeckij sim yi Vin vivchav pravo v Gejdelberzkomu universiteti Ruprehta Karla i biologiyu v Gumboldtskomu universiteti Berlina Yenskomu universiteti imeni Fridriha Shillera i Vyurcburzkomu universiteti Same tut vin sluhav lekciyi Rudolfa Virhova i proyaviv interes do etnologiyi Zoriyentuvavshis na liki otrimav Prazkij grand v 1850 roci Bastian stav likarem na korabli i pochav vosmirichnu podorozh yaka dozvolila jomu pobuvavti u vsomu sviti U 1859 roci vin povernuvsya i napisav populyarnij zvit pro svoyi podorozhi yakij stanoviv tri tomi pid nazvoyu Lyudina v istoriyi ta yakij stav odnim iz jogo najvidomishih robit U 1861 roci vin zdijsniv chotiririchnu poyizdku v Pivdenno Shidnu Aziyu zavdyaki yakij napisav pracyu v shesti tomah Lyudi Shidnoyi Aziyi Protyagom nastupnih vosmi rokiv Bastian zalishivsya na teritoriyi Pivnichnonimeckogo Soyuzu de vin brav uchast u stvorenni kilkoh klyuchovih etnologichnih ustanov v Berlini Vin zavzhdi buv pristrasnim kolekcionerom i jogo vnesok u Korolivskij muzej Berlina skladav veliku chastinu Muzej Narodnogo Mistectva buv zasnovanij v osnovnomu v rezultati vneskiv Bastiana Jogo kolekciya etnografichnih artefaktiv stala odniyeyu z najbilshih u sviti v najblizhchi desyatilittya Vin takozh razom iz Rudolfom Virhova organizuvav etnologichne tovaristvo v Berlini U cej period vin takozh buv golovoyu Korolivskogo geografichnogo tovaristva Nimechchini Sered tih hto pracyuvav pid jogo kerivnictvom v muzeyi buv molodij Franc Boas yakij piznishe zasnuvav amerikansku shkolu etnologiyi U 1870 roci Bastian zalishiv Nimecku imperiyu i pochav podorozhuvav po Africi a takozh v Novomu Sviti Pomer u Port of Spejni Trinidad i Tobago pid chas odniyeyi z podorozhej v 1905 roci Roboti ta ideyiBastian zgaduyetsya yak odin z pioneriv koncepciyi psihichnogo yednosti lyudstva ideyi sho vsi lyudi podilyayut osnovni mentalni ramki Ce stalo osnovoyu v inshih formah strukturalizmu XX stolittya Vin takozh stverdzhuvav sho svit buv podilenij na rizni geografichni provinciyi i sho kozhna z cih provincij peremishuyetsya cherez ti zh etapi evolyucijnogo rozvitku Bastian vkraj vorozhe stavivsya do teoriyi evolyuciyi Darvina tomu sho fizichna transformaciya vidiv nikoli ne sposterigalasya empirichno dzherelo Krim togo vin bilshe perejmavsya dokumentuvannyam nezvichajnih civilizacij persh nizh voni znikli imovirno v rezultati kontaktu iz zahidnoyu civilizaciyeyu nizh zhorstkogo zastosuvannya naukovih sposterezhen U rezultati mala misce kritika stosovno jogo roboti cherez nestrukturovanist Psihologichna yednist lyudstvaStverdzhuyuchi pro psihichnu yednist lyudstva Bastian zaproponuvav prostij proyekt dlya dovgostrokovogo rozvitku nauki pro lyudsku kulturu i svidomist zasnovanu na comu ponyatti Vin stverdzhuvav sho psihichni akti vsih lyudej u cilomu sviti na planeti ye produktami fiziologichnih mehanizmiv harakternih dlya lyudskih vidiv te sho sogodni mi mogli b nazvati genetichnim navantazhennyam na organizaciyi ta funkcionuvanni nejroendokrinnoyi sistemi lyudini Kozhen lyudskij rozum uspadkovuye dodatok elementarnih idej Otzhe umi vsih lyudej nezalezhno vid yih rasi abo kulturi diyut takim zhe chinom Bastian vvazhav sho ob yektom doslidzhennya ye ne vivchennya individualnogo a skorishe narodnoyi ideyi abo kolektivnogo rozumu togo chi inshogo narodu Bastian dumav sho chim bilshe vivchayesh rizni narodi to bachish sho istorichno zumovleni narodni ideyi mayut drugoryadne znachennya v porivnyanni z universalnimi elementarnimi ideyami Bastian vvazhav sho elementarni ideyi povinni buti rekonstrujovanimi naukovo narodnimi uyavlennyami yak rizni formi kolektivnih uyavlen Cherez te sho nihto ne mozhe dotrimuvatisya kolektivnih uyavlen yak takogo Bastian vidchuvav sho etnografichnij proekt povinen projti cherez seriyu z p yati analitichnih krokiv Polovi roboti Empirichnij opis mizhkulturnih danih sam Bastian proviv bilshu chastinu svogo doroslogo zhittya sered neyevropejskih narodiv Analiz kolektivnih uyavlen Iz mizhkulturnih danih mi opisuyemo kolektivni uyavlennya v tomu chi inshomu suspilstvi Analiz narodnih uyavlen Kolektivni uyavlennya rozbivayutsya na skladovi narodnih idej Geografichni regioni chasto mayut shozhi modeli narodnih uyavlenn vin nazvav yih Ideyami kola yaki ye kolektivnimi uyavlennyami okremih regioniv Analiz elementarnih idej Shozhist mizh narodnimi uyavlennyami i modelyami narodnih uyavlen riznih regioniv vkazuyut na osnovopolozhni elementarni ideyi Zastosuvannya naukovoyi psihologiyi Vivchennya elementarnih idej viznachaye psihologichnu yednist lyudstva yake pov yazane z osnovnoyu psihofiziologichnoyi strukturi vidu Posilannya ta primitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 https www berlin de senuvk umwelt stadtgruen friedhoefe begraebnisstaetten downloads eg liste pdf NMVW collection website d Track Q80851728 Campbell Joseph The Masks of God Primitive Mythology p 32 London Secker amp Warburg 1960 Ideya Yunga pro arhetipi ye odniyeyu z providnih teorij Sogodni v oblasti nashoyi temi ce rozvitok ranishe teoriyi Adolfa Bastiana Adolf Bastian 20 travnya 2015 u Wayback Machine Britannica comDzherela i dodatkova literaturaBuchheit Klaus Peter Die Verkettung der Dinge Stil und Diagnose im Schreiben Adolf Bastians Concatenation of things Style and Diagnosis as methods of Adolf Bastian s writing and of writing Adolf Bastian Lit Verlag Munster 2005 Buchheit Klaus Peter Klaus Peter Koepping Adolf Philipp Wilhelm Bastian in Feest Kohl Hg Hauptwerke der Ethnologie Kroner Stuttgart 2001 19 25 Buchheit Klaus Peter The Concatenation of Minds an essay on Bastian s conception of lore in Rao Hutnyk Hg Celebrating Transgression Method and Politics in Anthropological Studies of Culture Berghahn Oxford New York 2006 211 224 Buchheit Klaus Peter The World as Negro and deja vue an essay on Adolf Bastian and the self deconstructing infringements of Buddhism jargon and racism as means of intercultural diagnosis in Manuela Fischer Peter Bolz Susan Kamel eds Adolf Bastian and his universal archive of humanity The origins of German anthropology Georg Olms Verlag Hildesheim Zurich New York 2007 39 44 Koepping Klaus Peter 1983 Adolf Bastian and the Psychic Unity of Mankind The Foundations of Anthropology in Nineteenth Century Germany St Lucia University of Queensland Press Lowie Robert 1937 The History of Ethnological Theory Holt Rhinehart contains a chapter on Bastian Tylor Edward B 1905 Professor Adolf Bastian Man 5 138 143 PosilannyaBastian Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 1911 encyclopedia Tvori Adolfa Bastiana na archive org

Дата публікації:
Топ