Ади́зькі, або ади́гські мо́ви (адиг. Адыгэбзэ) — назва підгрупи мов абхазо-адизької мовної групи північнокавказької мовної сім'ї, відноситься до аґлютинативних мов.
Адизькі мови | |
---|---|
адиг. Адыгэбзэ | |
Адигські мови | |
Регіон | Північний Кавказ |
Носії | 633,500 (2010)
|
Писемність | кирилиця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Адигея Карачаєво-Черкесія Кабардино-Балкарія |
Коди мови |
Склад
Адизькі мови діляться на дві мови:
- Західно-адигська або кяхська, сучасна назва — адигейська мова.
- Східно-адигська або кабардинська, сучасна назва — кабардино-черкеська мова.
На думку ряду дослідників, адигейська та кабардино-черкеська мови є діалекти однієї мови — адигської.
- Діалекти узбережжя Чорного моря:
- Натухайський — діалект натухайців (адиг. Нэтӏхъуаджэбзэ).
- Шапсугський — діалект шапсугів (адиг. Шапсыгъабзэ; говірки: чорноморсько-шапсугська, хакучинська та кубано-шапсугська),
- Кубанські річкові діалекти
- Абдзегський
- Бжедугський
- Темірґоєвський (на його основі створено літературну мову)
- Кабардинські:
- Західні:
- Кубансько-зеленчукський
- Кубанський
- Центральні:
- Баксанський (на його основі створено літературну мову)
- Малкінський
- Східні:
- Теський
- Моздокський
- Північні:
- Хабезський
- Мулькський
- Західні:
- Бесленеївський — діалект бесленеївців займає проміжне положення між кабардино-черкеською та адигейською мовами.
Писемність
- Адигейський алфавіт
Після Жовтневого заколоту була створена писемність на основі арабської абетки, яку було замінено в 1927 латинською, а в 1938 — російською:
А а [aː] | Б б [b] | В в [v] | Г г [ɣ] та [ɡ] | Гу гу [ɡʷ] | Гъ гъ [ʁ] | Гъу гъу [ʁʷ] | Д д [d] |
Дж дж [d͡ʒ] | Дз дз [d͡z] | Дзу дзу [d͡zʷ] | Е е [ja/aj] | Ё ё [jo] | Ж ж [ʒ] | Жъ жъ [ʐ] | Жъу жъу [ʒʷ] та [ʐʷ] |
Жь жь [ʑ] | З з [z] | И и [jə/əj] | Й й [j] | К к [k] | Ку ку [kʷ] | Къ къ [q] | Къу къу [qʷ] |
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ/kʼ] | Кӏу кӏу [kʷʼ] | Л л [ɮ] та [l] | Лъ лъ [ɬ] | Лӏ лӏ [ɬʼ] | М м [m] | Н н [n] | О о [aw/wa] |
П п [p] | Пӏ пӏ [pʼ] | Пӏу пӏу [pʷʼ] | Р р [r] | С с [s] | Т т [t] | Тӏ тӏ [tʼ] | Тӏу тӏу [tʷʼ] |
У у [w/əw] | Ф ф [f] | Х х [x] | Ху ху [xʷ] | Хъ хъ [χ] | Хъу хъу [χʷ] | Хь хь [ħ] | Ц ц [t͡s] |
Цу цу [t͡sʷ] | Цӏ цӏ [t͡sʼ] | Ч ч [t͡ʃ] | ЧІ чІ [t͡ʂʼ] | Чъ чъ [t͡ʂ] | Ш ш [ʃ] | Шъ шъ [ʂ] | Шъу шъу [ʃʷ] or [ʂʷ] |
Шӏ шӏ [ʃʼ] | Шӏу шӏу [ʃʷʼ] | Щ щ [ɕ] | Ъ ъ [ˠ] | Ы ы [ə] | Ь ь [ʲ] | Э э [a] | Ю ю [ju] |
Я я [jaː] | ӏ [ʔ] | ӏу [ʔʷ] |
- Кабардинський алфавіт
А а [aː] | Э э [a] | Б б [b] | В в [v] | Г г [ɣ] | Гу гу [ɡʷ] | Гъ гъ [ʁ] | Гъу гъу [ʁʷ] |
Д д [d] | Дж дж [d͡ʒ] та [ɡʲ] | Дз дз [d͡z] | Е е [ja/aj] | Ё ё [jo] | Ж ж [ʒ] | Жь жь [ʑ] | З з [z] |
И и [jə/əj] | Й й [j] | К к [k] | Ку ку [kʷ] | Къ къ [q] | Къу къу [qʷ] | Кхъ кхъ [q͡χ] | Кхъу кхъу [q͡χʷ] |
Кӏ кӏ [t͡ʃʼ] та [kʲʼ] | Кӏу кӏу [kʷʼ] | Л л [ɮ] та [l] | Лъ лъ [ɬ] | Лӏ лӏ [ɬʼ] | М м [m] | Н н [n] | О о [aw/wa] |
П п [p] | Пӏ пӏ [pʼ] | Р р [r] | С с [s] | Т т [t] | Тӏ тӏ [tʼ] | У у [w/əw] | Ф ф [f] |
Фӏ фӏ [fʼ] | Х х [x] | Ху ху [xʷ] | Хъ хъ [χ] | Хъу хъу [χʷ] | Хь хь [ħ] | Ц ц [t͡s] | Цӏ цӏ [t͡sʼ] |
Ч ч [t͡ʃ] | Ш ш [ʃ] | Щ щ [ɕ] | Щӏ щӏ [ɕʼ] | Ъ ъ [ˠ] | Ы ы [ə] | Ь ь [ʲ] | Ю ю [ju] |
Я я [jaː] | ӏ [ʔ] | ӏу [ʔʷ] |
- Діалектні літери
Гь гь [ɡʲ] | Кь кь [kʲ] | Кӏь кӏь [kʲʼ] | Сӏ сӏ [sʼ] | Чу чу [t͡ʃʷ] | ӏь [ʔʲ] |
Див. також
Примітки
- Адигейська мова [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.] на Ethnologue(англ.)
- Кабардинська мова [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Ethnologue(англ.)
- . Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- Адигська Культурна Асоціація Кьольна [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.](нім.)
Посилання
- Адизькі мови [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Абхазо-адизькі мови [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (ВУЕ)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adi zki abo adi gski mo vi adig Adygebze nazva pidgrupi mov abhazo adizkoyi movnoyi grupi pivnichnokavkazkoyi movnoyi sim yi vidnositsya do aglyutinativnih mov Adizki moviadig Adygebze Adigski moviRegion Pivnichnij KavkazNosiyi 633 500 2010 Adigejska 117 500 Kabardinska 516 tis Pisemnist kirilicyaKlasifikaciya Kavkazka nadsim ya Abhazo adizka sim yaOficijnij statusOficijna Adigeya Karachayevo Cherkesiya Kabardino BalkariyaKodi moviShema pohodzhennya abhazo adizkih mov ta dialektivSkladAdizki movi dilyatsya na dvi movi Rozselennya adigiv u 1750 rociRozselennya adigiv u TurechchiniZahidno adigska abo kyahska suchasna nazva adigejska mova Shidno adigska abo kabardinska suchasna nazva kabardino cherkeska mova Na dumku ryadu doslidnikiv adigejska ta kabardino cherkeska movi ye dialekti odniyeyi movi adigskoyi Adigejska movaDialekti uzberezhzhya Chornogo morya Natuhajskij dialekt natuhajciv adig Netӏhuadzhebze Shapsugskij dialekt shapsugiv adig Shapsygabze govirki chornomorsko shapsugska hakuchinska ta kubano shapsugska Kubanski richkovi dialektiAbdzegskij Bzhedugskij Temirgoyevskij na jogo osnovi stvoreno literaturnu movu Kabardinska movaKabardinski Zahidni Kubansko zelenchukskij Kubanskij Centralni Baksanskij na jogo osnovi stvoreno literaturnu movu Malkinskij Shidni Teskij Mozdokskij Pivnichni Habezskij MulkskijBesleneyivskij dialekt besleneyivciv zajmaye promizhne polozhennya mizh kabardino cherkeskoyu ta adigejskoyu movami PisemnistVidminnosti u dialektahAdigejskij alfavit Pislya Zhovtnevogo zakolotu bula stvorena pisemnist na osnovi arabskoyi abetki yaku bulo zamineno v 1927 latinskoyu a v 1938 rosijskoyu A a aː B b b V v v G g ɣ ta ɡ Gu gu ɡʷ G g ʁ Gu gu ʁʷ D d d Dzh dzh d ʒ Dz dz d z Dzu dzu d zʷ E e ja aj Yo yo jo Zh zh ʒ Zh zh ʐ Zhu zhu ʒʷ ta ʐʷ Zh zh ʑ Z z z I i je ej J j j K k k Ku ku kʷ K k q Ku ku qʷ Kӏ kӏ t ʃʼ kʼ Kӏu kӏu kʷʼ L l ɮ ta l L l ɬ Lӏ lӏ ɬʼ M m m N n n O o aw wa P p p Pӏ pӏ pʼ Pӏu pӏu pʷʼ R r r S s s T t t Tӏ tӏ tʼ Tӏu tӏu tʷʼ U u w ew F f f H h x Hu hu xʷ H h x Hu hu xʷ H h ħ C c t s Cu cu t sʷ Cӏ cӏ t sʼ Ch ch t ʃ ChI chI t ʂʼ Ch ch t ʂ Sh sh ʃ Sh sh ʂ Shu shu ʃʷ or ʂʷ Shӏ shӏ ʃʼ Shӏu shӏu ʃʷʼ Sh sh ɕ ˠ Y y e ʲ E e a Yu yu ju Ya ya jaː ӏ ʔ ӏu ʔʷ Kabardinskij alfavitA a aː E e a B b b V v v G g ɣ Gu gu ɡʷ G g ʁ Gu gu ʁʷ D d d Dzh dzh d ʒ ta ɡʲ Dz dz d z E e ja aj Yo yo jo Zh zh ʒ Zh zh ʑ Z z z I i je ej J j j K k k Ku ku kʷ K k q Ku ku qʷ Kh kh q x Khu khu q xʷ Kӏ kӏ t ʃʼ ta kʲʼ Kӏu kӏu kʷʼ L l ɮ ta l L l ɬ Lӏ lӏ ɬʼ M m m N n n O o aw wa P p p Pӏ pӏ pʼ R r r S s s T t t Tӏ tӏ tʼ U u w ew F f f Fӏ fӏ fʼ H h x Hu hu xʷ H h x Hu hu xʷ H h ħ C c t s Cӏ cӏ t sʼ Ch ch t ʃ Sh sh ʃ Sh sh ɕ Shӏ shӏ ɕʼ ˠ Y y e ʲ Yu yu ju Ya ya jaː ӏ ʔ ӏu ʔʷ Dialektni literiG g ɡʲ K k kʲ Kӏ kӏ kʲʼ Sӏ sӏ sʼ Chu chu t ʃʷ ӏ ʔʲ Div takozhAdigejska mova Kabardinska movaPrimitkiAdigejska mova 30 lipnya 2017 u Wayback Machine na Ethnologue angl Kabardinska mova 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na Ethnologue angl Arhiv originalu za 27 travnya 2020 Procitovano 27 travnya 2020 Adigska Kulturna Asociaciya Kolna 25 sichnya 2018 u Wayback Machine nim PosilannyaAdizki movi 26 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Abhazo adizki movi 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE