Авіаносець Б (нім. Flugzeugträger B) — належав до класу авіаносців Граф Цеппелін (нім. Graf-Zeppelin-Klasse). Повинен був стати другим авіаносцем Крігсмаріне після Graf Zeppelin. Через рік після закладення його будову зупинили і незабаром розібрали заради звільнення виробничих площ корабельні для закладення підводних човнів.
Б (авіаносець) | ||
---|---|---|
В (Flugzeugträger) | ||
Макет однотипного авіаносця Graf Zeppelin | ||
Служба | ||
Тип/клас | Авіаносець класу Graf Zeppelin | |
Держава прапора | ||
Корабельня | Germaniawerft, Кіль | |
Замовлено | 16 листопада 1935 | |
Закладено | 1938 | |
Спущено на воду | Будівельний номер 555 | |
Виведений зі складу флоту | 1940 розібраний | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | стандартний 23.200 т конструктивний 28.090 т максимальний 33.550 | |
Довжина | 262,5 м 250,0 м | |
Ширина | 36,2 м | |
Осадка | макс. 8,5 м | |
Бронювання | 60-100 мм борт 20-45 мм злітна палуба 20-66 мм панцирна палуба 30-150 мм командна рубка 30 мм каземати, щити гармат | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 16×котлів La Mont 4×Brown, Boveri & Cie турбіни | |
Гвинти | 4×чотирьохлопатеві ∅ 4,4 м | |
Потужність | 200.000 к.с. (147.100 кВт) | |
Швидкість | 33,8 вузлів (63 км/год) | |
Екіпаж | 1.760 моряків 306 пілотів, техніків авіакрила | |
Озброєння | ||
Артилерія | зенітні гармати 16 × 15,0 см L/55 Sk (1.840 пострілів) 12 × 10,5 см L/65 Flak (4.800 пострілів) 22 × 3,7 см L/83 Flak (44.000 пострілів) 28 × 2,0 см L/65 Flak (56.000 пострілів) | |
Авіація | 41 літаки 13 Ju 87 C 20 [de]</ref> 10 Bf 109 T |
Історія
15 листопада 1933 німецький уряд прийняв програму відбудови Крігсмаріне, де було передбачено будівництво авіаносця і його прийняття на озброєння 1934 року. Йому відводилась роль підтримки Крігсмаріне у потенційній війні з Францією у Атлантиці. Згідно угоди з Великою Британією від 1935 ([de]) Німеччину більше не обмежували умови Версальської угоди. Вона могла посісти флот у 35 % від британського без обмеження класів кораблів, де авіаносець займав би 2 %. На 1939 був прийнятий план по відновленню Крігсмаріне ([de]) з 4 авіаносцями. Було вирішено, що окрім авіаносців класу Graf Zeppelin водотоннажністю 23.000 т необхідно збудувати менший авіаносець у 12.000 т, оскільки втрата меншого буде менш відчутною для флоту.
Через Версальські обмеження Німеччина у декотрій мірі втратила досвід будівництва великих військових кораблів і не мала досвіду будівництва авіаносців. У квітні 1934 було створено робочу групу з проектування авіаносців під керівництвом Вільгельма Гаделера. Перший проект вони виконали за зразком британських авіаносців класу «Корейджес», збудованих на основі легких лінійних крейсерів Першої світової війни. Авіаносці будувала союзна Японія, куди відбула восени 1935 комісія на чолі з генералом Ернстом-Августом Ротом. Вони оглянули авіаносець Акагі, вивчали конструкцію злітної палуби, подачі туди ліфтами літаків і отримали частину креслень. На цій основі було розроблено проект авіаносців, перший з яких заклали 1936 року.
Історія будови
Замовлення на будівництво другого авіаносця Б було підписано 16 листопада 1935 з корабельнею Friedrich Krupp Germaniawerft з міста Кіль. Його закладення відбулось у другій половині 1938 після спуску 22 серпня 1938 з цього стапеля важкого крейсера Prinz Eugen. Затримка із його закладенням була спричинена як обмеженою потужністю корабелень Третього Райху, так і бажанням сумістити святкування закладення одного авіаносця із спуском на воду іншого (Graf Zeppelin спустили на воду 8 грудня 1938 року. Авіаносець Б планували спустити на воду 1 липня 1940 року. Авіаційне з'єднання 286 для авіаносця мали сформувати у листопаді 1941 у Вільгельмсгафен. У випадку спуску на воду його мали б назвати на честь Петера Штрассера — командувача авіасил Кайзерліхмаріне, що складались з 7 дирижаблів LZ.
З початком Другої світової війни у середині вересня 1939 було припинено будівництво великих кораблів на корабельнях заради звільнення місця, економії матеріалів, коштів заради будівництва підводних човнів. Будівництво авіаносця Б зупинили 19 вересня 1939, коли його корпус довели до панцирної палуби, верхнього обрізу машинного відділення.
Наказ почати розбирання корпусу авіаносця вийшов 28 лютого 1940 і злам тривав 4 місяці. Було отримано 8.000 т металобрухту. Технічне оснащення — катапульти, кабельна система гальмування літаків, ліфти літаків продали до Італії для авіаносця Aquila.
Конструкція
Особливістю конструкції авіаносців були дві потужні катапульти, здатні запустити літак з невеликої злітної смуги. У передвоєнний період у авіаносців Японії катапульти були відсутні, а у британських, американських менш потужні. На авіаносці передбачалось утримувати літаки трьох типів — торпедоносці-розвідники Fieseler Fi 167, бомбардувальники Junkers Ju 87, винищувачі Messerschmitt Bf 109 T. Для збільшення кількості бомбардувальників було обмежено кількість винищувачів, хоча для такої водотоннажності кількість літаків була незначною. У аналогічних японських авіаносцях класу Дзуйкаку, американських класу USS Enterprise (CV-6) чисельність літаків була вдвічі більшою. Лише у британських їх було дещо більше.
Корабель був останнім авіаносцем світу, на якому передбачалось широке використання універсальної артилерії для потенційного нападу ворожих есмінців, охорони торгових караванів. 16×15-см гармат відповідало озброєнню двох легких крейсерів. Через обмежену кількість кораблів Крігсмаріне авіаносці було б важко захистити значним супроводом з крейсерів, есмінців. Кількість зенітних гармат 105-мм, 37-мм, 20-мм була значно меншою за стандарти початку 1940-х років. Значний простір для розміщення гармат, боєприпасів, ліфтів для пострілів зменшив розмір ангарів для літаків. Для прикладу на Graf Zeppelin так і не встановили гармат.
Конструкція корпусу
При довжині 362,5 м і ширині 31,5 м авіаносець повинен був отримати доволі стрункий силует. На однотипному «Графі Цеппеліні» через надто велику масу, зосереджену навколо злітної палуби, розширили корпус для підвищення його морехідності (1942), використовуючи нові об'єми для зберігання додаткового палива. Корпус був розділений на 19 водонепроникних відсіків. Три ліфти з електроприводом розташовувались по центру палуби у носовій, центральній, кормовій частинах. Вони мали восьмикутну форму (13 м ×14 м) і могли піднімати 5,5 т вантажу. Під злітною палубою знаходився верхній ангар 185 м × 16 м заввишки 6 м для винищувачів і бомбардувальників. Нижній ангар для торпедоносців був висотою 5,7 м і розміром 172 м × 16 м. Загальна площа ангарів виносила 5450 м². Повітряні компресори Deutsche Werke повинні були для запуску літаків приводити в дію катапульти довжиною 23 м. Вони могли 2,5 т прискорити до 140 км/год і 5,0 т до 130 км/год.
Корпус авіаносця, палуби мали панцирний захист. Вертикальний захист охоплював борти (товщина 60-100 мм), каземати, рубки управління. Нижче ватерлінії були передбачені 20-мм захисний пояс і анти-торпедні перегородки. Горизонтальний захист злітної палуби товщиною 20-40 мм повинен був протистояти обстрілу з ворожих літаків, попаданням бомб. Біля ліфтів передбачалось встановити товстіші плити для надання міцності конструкції. Панцирна палуба товщиною 40-60 мм простягалась вздовж нижнього ангару. Згідно з класичною схемою захисту панцирних кораблів вздовж бортів панцирна палуба мала схил під кутом 45°, який нижче ватерлінії сполучався з панцирним захистом борту.
Машинне відділення
Для досягнення значної максимальної і крейсерської швидкостей планували використати 16 котлів, 4 турбіни для пари високого тиску, що вимагали великої витрати палива, через що ємності для палива було збільшено. Схема чотирьох котлів, що подавали перегрітий пар на турбіну походила з важких крейсерів класу «Адмірал Гіппер». Вони повинні були досягати потужності 200000 к.с. (150 000 кВт), що дозволило б авіаносцеві розвинути швидкість 35 вузлів (65 км/год). У носовій частині передбачалось встановити додаткові рушії системи Войт-Шнейдера для полегшення маневрування у портах, вузьких протоках, каналах. При пошкодженні гребних гвинтів вони на спокійному морі могли б надати кораблеві швидкість 4 вузлів (7,4 км/год).
Джерела
- Gröner, Erich/Dieter Jung/Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote, Bernard & Graefe Verlag, München 1982, , S. 98-101 (нім.)
- Wilhelm Hadeler: Der Flugzeugträger. Lehmann Verlag, München 1968 (нім.)
- Ullrich H.-J. Israel: Einziger deutscher Flugzeugträger Graf Zeppelin. Koehlers Verlagsgesellschaft, Herford 2002, (нім.)
- Frank Omeda: Die deutschen Flugzeugträger. Von den Anfängen bis 1945. E-Book, Kindle Edition 2012.
- Richard Wagner/Manfred Wilske: Flugzeugträger Graf Zeppelin. Neckar-Verlag, Villingen-Schwenningen 2007. (нім.)
- Breyer, Siegfried (1989). The German Aircraft Carrier Graf Zeppelin. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Publishing Ltd (англ.)
- Breyer, Siegfried (2004). Encyclopedia of Warships 42: Graf Zeppelin. Gdansk: A.J. Press (англ.)
Посилання
- Flugzeugträger B [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avianosec B nim Flugzeugtrager B nalezhav do klasu avianosciv Graf Ceppelin nim Graf Zeppelin Klasse Povinen buv stati drugim avianoscem Krigsmarine pislya Graf Zeppelin Cherez rik pislya zakladennya jogo budovu zupinili i nezabarom rozibrali zaradi zvilnennya virobnichih plosh korabelni dlya zakladennya pidvodnih chovniv B avianosec V Flugzeugtrager Maket odnotipnogo avianoscya Graf Zeppelin Sluzhba Tip klas Avianosec klasu Graf Zeppelin Derzhava prapora Korabelnya Germaniawerft Kil Zamovleno 16 listopada 1935 Zakladeno 1938 Spusheno na vodu Budivelnij nomer 555 Vivedenij zi skladu flotu 1940 rozibranij Identifikaciya Parametri Tonnazh standartnij 23 200 t konstruktivnij 28 090 t maksimalnij 33 550 Dovzhina 262 5 m 250 0 m Shirina 36 2 m Osadka maks 8 5 m Bronyuvannya 60 100 mm bort 20 45 mm zlitna paluba 20 66 mm pancirna paluba 30 150 mm komandna rubka 30 mm kazemati shiti garmat Tehnichni dani Ruhova ustanovka 16 kotliv La Mont 4 Brown Boveri amp Cie turbini Gvinti 4 chotirohlopatevi 4 4 m Potuzhnist 200 000 k s 147 100 kVt Shvidkist 33 8 vuzliv 63 km god Ekipazh 1 760 moryakiv 306 pilotiv tehnikiv aviakrila Ozbroyennya Artileriya zenitni garmati 16 15 0 sm L 55 Sk 1 840 postriliv 12 10 5 sm L 65 Flak 4 800 postriliv 22 3 7 sm L 83 Flak 44 000 postriliv 28 2 0 sm L 65 Flak 56 000 postriliv Aviaciya 41 litaki 13 Ju 87 C 20 de lt ref gt 10 Bf 109 TIstoriya15 listopada 1933 nimeckij uryad prijnyav programu vidbudovi Krigsmarine de bulo peredbacheno budivnictvo avianoscya i jogo prijnyattya na ozbroyennya 1934 roku Jomu vidvodilas rol pidtrimki Krigsmarine u potencijnij vijni z Franciyeyu u Atlantici Zgidno ugodi z Velikoyu Britaniyeyu vid 1935 de Nimechchinu bilshe ne obmezhuvali umovi Versalskoyi ugodi Vona mogla posisti flot u 35 vid britanskogo bez obmezhennya klasiv korabliv de avianosec zajmav bi 2 Na 1939 buv prijnyatij plan po vidnovlennyu Krigsmarine de z 4 avianoscyami Bulo virisheno sho okrim avianosciv klasu Graf Zeppelin vodotonnazhnistyu 23 000 t neobhidno zbuduvati menshij avianosec u 12 000 t oskilki vtrata menshogo bude mensh vidchutnoyu dlya flotu Cherez Versalski obmezhennya Nimechchina u dekotrij miri vtratila dosvid budivnictva velikih vijskovih korabliv i ne mala dosvidu budivnictva avianosciv U kvitni 1934 bulo stvoreno robochu grupu z proektuvannya avianosciv pid kerivnictvom Vilgelma Gadelera Pershij proekt voni vikonali za zrazkom britanskih avianosciv klasu Korejdzhes zbudovanih na osnovi legkih linijnih krejseriv Pershoyi svitovoyi vijni Avianosci buduvala soyuzna Yaponiya kudi vidbula voseni 1935 komisiya na choli z generalom Ernstom Avgustom Rotom Voni oglyanuli avianosec Akagi vivchali konstrukciyu zlitnoyi palubi podachi tudi liftami litakiv i otrimali chastinu kreslen Na cij osnovi bulo rozrobleno proekt avianosciv pershij z yakih zaklali 1936 roku Istoriya budoviShema sestrinskogo korablya Graf Zeppelin Zamovlennya na budivnictvo drugogo avianoscya B bulo pidpisano 16 listopada 1935 z korabelneyu Friedrich Krupp Germaniawerft z mista Kil Jogo zakladennya vidbulos u drugij polovini 1938 pislya spusku 22 serpnya 1938 z cogo stapelya vazhkogo krejsera Prinz Eugen Zatrimka iz jogo zakladennyam bula sprichinena yak obmezhenoyu potuzhnistyu korabelen Tretogo Rajhu tak i bazhannyam sumistiti svyatkuvannya zakladennya odnogo avianoscya iz spuskom na vodu inshogo Graf Zeppelin spustili na vodu 8 grudnya 1938 roku Avianosec B planuvali spustiti na vodu 1 lipnya 1940 roku Aviacijne z yednannya 286 dlya avianoscya mali sformuvati u listopadi 1941 u Vilgelmsgafen U vipadku spusku na vodu jogo mali b nazvati na chest Petera Shtrassera komanduvacha aviasil Kajzerlihmarine sho skladalis z 7 dirizhabliv LZ Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u seredini veresnya 1939 bulo pripineno budivnictvo velikih korabliv na korabelnyah zaradi zvilnennya miscya ekonomiyi materialiv koshtiv zaradi budivnictva pidvodnih chovniv Budivnictvo avianoscya B zupinili 19 veresnya 1939 koli jogo korpus doveli do pancirnoyi palubi verhnogo obrizu mashinnogo viddilennya Nakaz pochati rozbirannya korpusu avianoscya vijshov 28 lyutogo 1940 i zlam trivav 4 misyaci Bulo otrimano 8 000 t metalobruhtu Tehnichne osnashennya katapulti kabelna sistema galmuvannya litakiv lifti litakiv prodali do Italiyi dlya avianoscya Aquila KonstrukciyaBudivnictvo avianoscya B u veresni 1939 Osoblivistyu konstrukciyi avianosciv buli dvi potuzhni katapulti zdatni zapustiti litak z nevelikoyi zlitnoyi smugi U peredvoyennij period u avianosciv Yaponiyi katapulti buli vidsutni a u britanskih amerikanskih mensh potuzhni Na avianosci peredbachalos utrimuvati litaki troh tipiv torpedonosci rozvidniki Fieseler Fi 167 bombarduvalniki Junkers Ju 87 vinishuvachi Messerschmitt Bf 109 T Dlya zbilshennya kilkosti bombarduvalnikiv bulo obmezheno kilkist vinishuvachiv hocha dlya takoyi vodotonnazhnosti kilkist litakiv bula neznachnoyu U analogichnih yaponskih avianoscyah klasu Dzujkaku amerikanskih klasu USS Enterprise CV 6 chiselnist litakiv bula vdvichi bilshoyu Lishe u britanskih yih bulo desho bilshe Korabel buv ostannim avianoscem svitu na yakomu peredbachalos shiroke vikoristannya universalnoyi artileriyi dlya potencijnogo napadu vorozhih esminciv ohoroni torgovih karavaniv 16 15 sm garmat vidpovidalo ozbroyennyu dvoh legkih krejseriv Cherez obmezhenu kilkist korabliv Krigsmarine avianosci bulo b vazhko zahistiti znachnim suprovodom z krejseriv esminciv Kilkist zenitnih garmat 105 mm 37 mm 20 mm bula znachno menshoyu za standarti pochatku 1940 h rokiv Znachnij prostir dlya rozmishennya garmat boyepripasiv liftiv dlya postriliv zmenshiv rozmir angariv dlya litakiv Dlya prikladu na Graf Zeppelin tak i ne vstanovili garmat Konstrukciya korpusu Pri dovzhini 362 5 m i shirini 31 5 m avianosec povinen buv otrimati dovoli strunkij siluet Na odnotipnomu Grafi Ceppelini cherez nadto veliku masu zoseredzhenu navkolo zlitnoyi palubi rozshirili korpus dlya pidvishennya jogo morehidnosti 1942 vikoristovuyuchi novi ob yemi dlya zberigannya dodatkovogo paliva Korpus buv rozdilenij na 19 vodoneproniknih vidsikiv Tri lifti z elektroprivodom roztashovuvalis po centru palubi u nosovij centralnij kormovij chastinah Voni mali vosmikutnu formu 13 m 14 m i mogli pidnimati 5 5 t vantazhu Pid zlitnoyu paluboyu znahodivsya verhnij angar 185 m 16 m zavvishki 6 m dlya vinishuvachiv i bombarduvalnikiv Nizhnij angar dlya torpedonosciv buv visotoyu 5 7 m i rozmirom 172 m 16 m Zagalna plosha angariv vinosila 5450 m Povitryani kompresori Deutsche Werke povinni buli dlya zapusku litakiv privoditi v diyu katapulti dovzhinoyu 23 m Voni mogli 2 5 t priskoriti do 140 km god i 5 0 t do 130 km god Korpus avianoscya palubi mali pancirnij zahist Vertikalnij zahist ohoplyuvav borti tovshina 60 100 mm kazemati rubki upravlinnya Nizhche vaterliniyi buli peredbacheni 20 mm zahisnij poyas i anti torpedni peregorodki Gorizontalnij zahist zlitnoyi palubi tovshinoyu 20 40 mm povinen buv protistoyati obstrilu z vorozhih litakiv popadannyam bomb Bilya liftiv peredbachalos vstanoviti tovstishi pliti dlya nadannya micnosti konstrukciyi Pancirna paluba tovshinoyu 40 60 mm prostyagalas vzdovzh nizhnogo angaru Zgidno z klasichnoyu shemoyu zahistu pancirnih korabliv vzdovzh bortiv pancirna paluba mala shil pid kutom 45 yakij nizhche vaterliniyi spoluchavsya z pancirnim zahistom bortu Mashinne viddilennya Dlya dosyagnennya znachnoyi maksimalnoyi i krejserskoyi shvidkostej planuvali vikoristati 16 kotliv 4 turbini dlya pari visokogo tisku sho vimagali velikoyi vitrati paliva cherez sho yemnosti dlya paliva bulo zbilsheno Shema chotiroh kotliv sho podavali peregritij par na turbinu pohodila z vazhkih krejseriv klasu Admiral Gipper Voni povinni buli dosyagati potuzhnosti 200000 k s 150 000 kVt sho dozvolilo b avianoscevi rozvinuti shvidkist 35 vuzliv 65 km god U nosovij chastini peredbachalos vstanoviti dodatkovi rushiyi sistemi Vojt Shnejdera dlya polegshennya manevruvannya u portah vuzkih protokah kanalah Pri poshkodzhenni grebnih gvintiv voni na spokijnomu mori mogli b nadati korablevi shvidkist 4 vuzliv 7 4 km god DzherelaGroner Erich Dieter Jung Martin Maass Die deutschen Kriegsschiffe 1815 1945 Band 1 Panzerschiffe Linienschiffe Schlachtschiffe Flugzeugtrager Kreuzer Kanonenboote Bernard amp Graefe Verlag Munchen 1982 ISBN 3 7637 4800 8 S 98 101 nim Wilhelm Hadeler Der Flugzeugtrager Lehmann Verlag Munchen 1968 nim Ullrich H J Israel Einziger deutscher Flugzeugtrager Graf Zeppelin Koehlers Verlagsgesellschaft Herford 2002 ISBN 3 7822 0786 6 nim Frank Omeda Die deutschen Flugzeugtrager Von den Anfangen bis 1945 E Book Kindle Edition 2012 Richard Wagner Manfred Wilske Flugzeugtrager Graf Zeppelin Neckar Verlag Villingen Schwenningen 2007 ISBN 978 3 7883 1127 8 nim Breyer Siegfried 1989 The German Aircraft Carrier Graf Zeppelin Atglen Pennsylvania Schiffer Publishing Ltd angl Breyer Siegfried 2004 Encyclopedia of Warships 42 Graf Zeppelin Gdansk A J Press angl PosilannyaFlugzeugtrager B 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Primitki