Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авіаносці типу «Корейджес» (англ. Courageous-class aircraft carrier), також відомі як авіаносці типу «Глоріес» (англ. Glorious-class aircraft carrier) — серія авіаносців Великої Британії.
| Авіаносці типу «Корейджес» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Авіаносці «Furious» (праворуч) та «Корейджес» або «Глоріес», Гібралтар, 1930-ті роки | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Авіаносець | |
| Держава прапора |  Велика Британія | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | «Ф'юріос» 22 900 тонн (стандартна) 26 900 тонн (повна) «Глоріес» та «Корейджес» 24 600 тонн (стандартна) 27 420 тонн (повна) | |
| Довжина | 224,1 м | |
| Ширина | 27,6 м | |
| Осадка | 8,5 м | |
| Бронювання | пояс: 51-76 мм палуби: 19-25 мм перебірки:51-76 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові турбіни, 18 котлів | |
| Потужність | 90 500 к.с. (67 000 кВт) | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 6630 миль на 10 вузлах | |
| Екіпаж | 1206—1213 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | «Ф'юріос» 10 x 140-мм гармат 6 x 102-мм гармат «Глоріес» та «Корейджес» 16 x 120-мм гармат | |
| Авіація | 36-48 літаків | |
Представники
| Назва | Номер | Будівництво | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Корейджес Courageous | 50 | Armstrong Whitworth, Волсенд | 26 березня 1915 року | 5 лютого 1916 року | 4 листопада 1916 року | потоплений 17 вересня 1939 року |
| Глоріес Glorious | 77 | Harland and Wolff, Белфаст | 1 травня 1915 року | 20 квітня 1916 року | 31 грудня 1916 року | потоплений 8 червня 1940 року |
| Ф'юріос Furious | 47 | Armstrong Whitworth, Волсенд | 8 червня 1915 року | 15 серпня 1916 року | 26 червня 1917 року | проданий на злам у 1948 році |
Історія створення
У 1915 році за ініціативи адмірала, Першого морського лорда Джона Фішера були спроектовані 3 лінійні крейсери типу «Корейджес», які мали бути найбільшими кораблями в ескадрі, яка мала би висадити десант за 130 км від Берліна в Померанії (Балтійський проект). Хоча план був відхилений, а лорд Фішер залишив Адміралтейство, крейсери були добудовані за початковими проектами.
Кораблі були досить швидкохідними, але мали дуже слабке бронювання та недостатнє артилерійське озброєння, що робило їх непридатними для використання у бойових діях. За кораблями навіть закріпилась назва «Білі слони». Крейсери «Корейджес» та «Глоріес» лише один раз брали участь у реальному бою (битва в Гельголандській бухті, 17 листопада 1917 року), де завдали кораблям супротивника пошкоджень менше, ніж отримали самі. Тому вони незабаром були виведені в резерв та використовувались як навчальні кораблі.
У 1917 році виникла ідей переобладнати «Ф'юріос» в авіаносець. Роботи були завершені влітку 1917 року. Спочатку була демонтована носова гармата і на її місці встановлена похила злітна палуба довжиною 70 м та ангар на 10 літаків. Пізніше була знята й кормова гармата та встановлена посадкова палуба та другий ангар.
Після переобладнання корабель взяв участь у бойових діях. Він був першим у світі авіаносцем, чиї літаки завдали удару по наземних цілях: 19 липня 1918 року його літаки знищили 2 цепеліни в ангарах на авіабазі Тордент.
Після війни роботи з переобладнання продовжились, корабель набув остаточного вигляду у 1922 році.
Після Вашингтонської морської конференції, яка обмежила загальний тоннаж флотів провідних морських країн, було вирішено переобладнати на авіаносці також крейсери «Корейджес» та «Глоріес». Роботи почались у 1924 році. «Корейджес» вступив у стрій як авіаносець у 1928 році, «Глоріес» — у 1930 році.
Конструкція
«Ф'юріос»
В ході будівництва «Ф'юріос» було вирішено переобладнати в авіаносець. Замість носової гарматної башти був збудований ангар на 10 літаків та польотна палуба. Літаки піднімались з ангару на палубу спеціальним краном. Після вступу у стрій на кораблі базувались 5 колісних винищувачів та 3 поплавкові розвідники . При цьому поплавкові літаки могли сідати на воду, після чого піднімались на борт за допомогою крану, а колісні літаки повинні буди приземлятись на берегові аеродроми.
Перша вдала спроба посадити літак на палубу корабля була здійснена 2 серпня 1917 року пілотом Едвіном Даннінгом (англ. Edwin Harris Dunning). Проте наступна спроба 7 серпня закінчилась катастрофою, пілот загинув. Тому було вирішено в кормі корабля збудувати посадкову палубу. Роботи тривали з 23 листопада 1917 року по 15 березня 1918 року на верфі Armstrong Whitworth. Під час реконструкції з корабля зняли кормову гарматну башту, 140-мм гармату та грот-щоглу. Позаду димової труби збудували другий ангар на 6 літаків та польотну палубу. У кормовій частині ангара були встановлені ворота для спуску та підйому гідролітаків. Обидва ангари були обладнані літакопідйомниками. На посадковій палубі був встановлений примітивний бар'єр з вертикально натягнутих канатів. Корабель став нести 16, а з жовтня 1918 року — 20 літаків.
Досвід експлуатації авіаносця показав, що посадка літака була досить небезпечною через завихрення повітря, яке оминало надбудову та димову трубу. Тому у 1922—1925 роках корабель пройшов чергову модернізацію, під час якої з нього були зняті всі надбудови, труби та щогли. Кормовий та носовий ангари об'єднали, а зверзу добудували ще один ангар. Тепер літаки могли злітати з двох рівнів — з короткої носової палуби та зі 175-метрової польотної палуби, яка стала займати 3/4 довжини корабля. Літаки піднімались на верхню палубу за допомогою двох літакопідйомників вантажопідйомністю 5,5 т. Щоб дим не заважав посадці літаків, він відводився з машинного відділення у корму, де випускався через решітки у верхній палубі (похідний режим) або через отвори у бортах під час посадки літаків. Ходовий місток був розміщений з правого борту нижче від польотної палуби. Крім того, був встановлений центральний висувний місток, який піднімався лише під зльоту та посадки літаків.
Корабель був обладнаний булями, здатними витримати вибух 200 кг тротилу.
На кораблі залишили десять 140-мм гармат, але 76-мм гармати були замінені 102-мм гарматами — 2 у носовій частині і 4 — у кормовій. Крім того, було встановлено 14 кулеметів.
У 1938—1939 роках корабель пройшов ще одну модернізацію, під час якої на кораблі з правого борту з'явилась невелика острівна надбудова. Замість одноствольних 140-мм та 102-мм гармат були встановлені 6 спарених 102-мм гармат на три восьмиствольні зенітні установки «пом-пом» та два чотириствольні 12,7-мм кулемети.
Під час війни на кораблі встановили четверту зенітну установку «пом-пом» та 15 20-мм зенітних автоматів «Ерлікон». Пізніше кількість «ерліконів» довели до 22. Крім того, на кораблі встановили радар для пошуку наземних та надводних цілей типу 290, а також пристрої керування вогнем (4 типу 282 та 2 типу 285). Додаткове озброєння збільшило масу корабля, тому для покращення остійності булі поглибили та зробили повнішими.
«Корейджес» та «Глоріес»
У 1920 році було вирішено переобладнати лінійні крейсери «Корейджес» та «Глоріес» на авіаносці за зразком «Ф'юріоса». Але розробка проекту затяглась, і роботи з переобладнання розпочались лише у 1924 році. Але ці кораблі зовні відрізнялись від «Ф'юріоса». На них одразу були встановлені острівні надбудови з димовою трубою. Нижній та верхній ангари мали довжину 167 м, що дозволило нести по 46 літаків — на 10 більше, ніж на «Ф'юріосі».
У 1930 році на «Корейджесі» був встановлений аерофінішер Mk-VIII, здатний зупиняти літак масою до 5000 кг на швидкості 110 км/год. Згодом такі аерофінішери стали використовуватись на інших британських авіаносцях, а пізніше цей досвід перейняли інші країни.
у 1935 роках на обох кораблях було встановлено по дві катапульти, здатні розганяти літак масою 3650 кг до швидкості 100 км/год, які, проте, використовували лише для запуску гідролітаків. Кількість ха характеристики літако-підйомників були такі, як у «Ф'юріоса».
Спочатку озброєння «Корейджеса» та «Глоріеса» складалось із 16 102-мм зенітних гармат, 4 одноствольних зенітних автоматів «пом-пом» та 14 кулеметів. У 1934 році замість одноствольних «пом-помів» на «Корейджесі» встановили два, а на «Глоріесі» три восьмиствольних «пом-помів».
У 1935 році на «Корейджесі» встановили чотири 12,7-мм кулемети, а у 1938 році — ще одну 8-ствольну зенітну установку «пом-пом».
На кораблях не були встановлювали радари, але у 1938 році «Корейджес» першим у британському флоті отримав радіомаяк типу 72.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ((англ.))
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с. (рос.)
- С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1917—1939. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Корейджес»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avianosci tipu Korejdzhes angl Courageous class aircraft carrier takozh vidomi yak avianosci tipu Glories angl Glorious class aircraft carrier seriya avianosciv Velikoyi Britaniyi Avianosci tipu Korejdzhes Avianosci Furious pravoruch ta Korejdzhes abo Glories Gibraltar 1930 ti roki Sluzhba Tip klas Avianosec Derzhava prapora Velika Britaniya Identifikaciya Parametri Tonnazh F yurios 22 900 tonn standartna 26 900 tonn povna Glories ta Korejdzhes 24 600 tonn standartna 27 420 tonn povna Dovzhina 224 1 m Shirina 27 6 m Osadka 8 5 m Bronyuvannya poyas 51 76 mm palubi 19 25 mm perebirki 51 76 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovi turbini 18 kotliv Potuzhnist 90 500 k s 67 000 kVt Shvidkist 30 vuzliv Avtonomnist plavannya 6630 mil na 10 vuzlah Ekipazh 1206 1213 cholovik Ozbroyennya Artileriya F yurios 10 x 140 mm garmat 6 x 102 mm garmat Glories ta Korejdzhes 16 x 120 mm garmat Aviaciya 36 48 litakivPredstavnikiNazva Nomer Budivnictvo Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Korejdzhes Courageous 50 Armstrong Whitworth Volsend 26 bereznya 1915 roku 5 lyutogo 1916 roku 4 listopada 1916 roku potoplenij 17 veresnya 1939 roku Glories Glorious 77 Harland and Wolff Belfast 1 travnya 1915 roku 20 kvitnya 1916 roku 31 grudnya 1916 roku potoplenij 8 chervnya 1940 roku F yurios Furious 47 Armstrong Whitworth Volsend 8 chervnya 1915 roku 15 serpnya 1916 roku 26 chervnya 1917 roku prodanij na zlam u 1948 rociIstoriya stvorennyaLinijnij krejser Glories Dokladnishe Linijni krejseri tipu Korejdzhes U 1915 roci za iniciativi admirala Pershogo morskogo lorda Dzhona Fishera buli sproektovani 3 linijni krejseri tipu Korejdzhes yaki mali buti najbilshimi korablyami v eskadri yaka mala bi visaditi desant za 130 km vid Berlina v Pomeraniyi Baltijskij proekt Hocha plan buv vidhilenij a lord Fisher zalishiv Admiraltejstvo krejseri buli dobudovani za pochatkovimi proektami Korabli buli dosit shvidkohidnimi ale mali duzhe slabke bronyuvannya ta nedostatnye artilerijske ozbroyennya sho robilo yih nepridatnimi dlya vikoristannya u bojovih diyah Za korablyami navit zakripilas nazva Bili sloni Krejseri Korejdzhes ta Glories lishe odin raz brali uchast u realnomu boyu bitva v Gelgolandskij buhti 17 listopada 1917 roku de zavdali korablyam suprotivnika poshkodzhen menshe nizh otrimali sami Tomu voni nezabarom buli vivedeni v rezerv ta vikoristovuvalis yak navchalni korabli U 1917 roci vinikla idej pereobladnati F yurios v avianosec Roboti buli zaversheni vlitku 1917 roku Spochatku bula demontovana nosova garmata i na yiyi misci vstanovlena pohila zlitna paluba dovzhinoyu 70 m ta angar na 10 litakiv Piznishe bula znyata j kormova garmata ta vstanovlena posadkova paluba ta drugij angar Pislya pereobladnannya korabel vzyav uchast u bojovih diyah Vin buv pershim u sviti avianoscem chiyi litaki zavdali udaru po nazemnih cilyah 19 lipnya 1918 roku jogo litaki znishili 2 cepelini v angarah na aviabazi Tordent Pislya vijni roboti z pereobladnannya prodovzhilis korabel nabuv ostatochnogo viglyadu u 1922 roci Pislya Vashingtonskoyi morskoyi konferenciyi yaka obmezhila zagalnij tonnazh flotiv providnih morskih krayin bulo virisheno pereobladnati na avianosci takozh krejseri Korejdzhes ta Glories Roboti pochalis u 1924 roci Korejdzhes vstupiv u strij yak avianosec u 1928 roci Glories u 1930 roci Konstrukciya F yurios F yurios u 1941 roci V hodi budivnictva F yurios bulo virisheno pereobladnati v avianosec Zamist nosovoyi garmatnoyi bashti buv zbudovanij angar na 10 litakiv ta polotna paluba Litaki pidnimalis z angaru na palubu specialnim kranom Pislya vstupu u strij na korabli bazuvalis 5 kolisnih vinishuvachiv ta 3 poplavkovi rozvidniki Pri comu poplavkovi litaki mogli sidati na vodu pislya chogo pidnimalis na bort za dopomogoyu kranu a kolisni litaki povinni budi prizemlyatis na beregovi aerodromi Persha vdala sproba posaditi litak na palubu korablya bula zdijsnena 2 serpnya 1917 roku pilotom Edvinom Danningom angl Edwin Harris Dunning Prote nastupna sproba 7 serpnya zakinchilas katastrofoyu pilot zaginuv Tomu bulo virisheno v kormi korablya zbuduvati posadkovu palubu Roboti trivali z 23 listopada 1917 roku po 15 bereznya 1918 roku na verfi Armstrong Whitworth Pid chas rekonstrukciyi z korablya znyali kormovu garmatnu bashtu 140 mm garmatu ta grot shoglu Pozadu dimovoyi trubi zbuduvali drugij angar na 6 litakiv ta polotnu palubu U kormovij chastini angara buli vstanovleni vorota dlya spusku ta pidjomu gidrolitakiv Obidva angari buli obladnani litakopidjomnikami Na posadkovij palubi buv vstanovlenij primitivnij bar yer z vertikalno natyagnutih kanativ Korabel stav nesti 16 a z zhovtnya 1918 roku 20 litakiv Dosvid ekspluataciyi avianoscya pokazav sho posadka litaka bula dosit nebezpechnoyu cherez zavihrennya povitrya yake ominalo nadbudovu ta dimovu trubu Tomu u 1922 1925 rokah korabel projshov chergovu modernizaciyu pid chas yakoyi z nogo buli znyati vsi nadbudovi trubi ta shogli Kormovij ta nosovij angari ob yednali a zverzu dobuduvali she odin angar Teper litaki mogli zlitati z dvoh rivniv z korotkoyi nosovoyi palubi ta zi 175 metrovoyi polotnoyi palubi yaka stala zajmati 3 4 dovzhini korablya Litaki pidnimalis na verhnyu palubu za dopomogoyu dvoh litakopidjomnikiv vantazhopidjomnistyu 5 5 t Shob dim ne zavazhav posadci litakiv vin vidvodivsya z mashinnogo viddilennya u kormu de vipuskavsya cherez reshitki u verhnij palubi pohidnij rezhim abo cherez otvori u bortah pid chas posadki litakiv Hodovij mistok buv rozmishenij z pravogo bortu nizhche vid polotnoyi palubi Krim togo buv vstanovlenij centralnij visuvnij mistok yakij pidnimavsya lishe pid zlotu ta posadki litakiv Korabel buv obladnanij bulyami zdatnimi vitrimati vibuh 200 kg trotilu Na korabli zalishili desyat 140 mm garmat ale 76 mm garmati buli zamineni 102 mm garmatami 2 u nosovij chastini i 4 u kormovij Krim togo bulo vstanovleno 14 kulemetiv U 1938 1939 rokah korabel projshov she odnu modernizaciyu pid chas yakoyi na korabli z pravogo bortu z yavilas nevelika ostrivna nadbudova Zamist odnostvolnih 140 mm ta 102 mm garmat buli vstanovleni 6 sparenih 102 mm garmat na tri vosmistvolni zenitni ustanovki pom pom ta dva chotiristvolni 12 7 mm kulemeti Pid chas vijni na korabli vstanovili chetvertu zenitnu ustanovku pom pom ta 15 20 mm zenitnih avtomativ Erlikon Piznishe kilkist erlikoniv doveli do 22 Krim togo na korabli vstanovili radar dlya poshuku nazemnih ta nadvodnih cilej tipu 290 a takozh pristroyi keruvannya vognem 4 tipu 282 ta 2 tipu 285 Dodatkove ozbroyennya zbilshilo masu korablya tomu dlya pokrashennya ostijnosti buli poglibili ta zrobili povnishimi Korejdzhes ta Glories Korejdzhes u 1935 roci U 1920 roci bulo virisheno pereobladnati linijni krejseri Korejdzhes ta Glories na avianosci za zrazkom F yuriosa Ale rozrobka proektu zatyaglas i roboti z pereobladnannya rozpochalis lishe u 1924 roci Ale ci korabli zovni vidriznyalis vid F yuriosa Na nih odrazu buli vstanovleni ostrivni nadbudovi z dimovoyu truboyu Nizhnij ta verhnij angari mali dovzhinu 167 m sho dozvolilo nesti po 46 litakiv na 10 bilshe nizh na F yuriosi U 1930 roci na Korejdzhesi buv vstanovlenij aerofinisher Mk VIII zdatnij zupinyati litak masoyu do 5000 kg na shvidkosti 110 km god Zgodom taki aerofinisheri stali vikoristovuvatis na inshih britanskih avianoscyah a piznishe cej dosvid perejnyali inshi krayini u 1935 rokah na oboh korablyah bulo vstanovleno po dvi katapulti zdatni rozganyati litak masoyu 3650 kg do shvidkosti 100 km god yaki prote vikoristovuvali lishe dlya zapusku gidrolitakiv Kilkist ha harakteristiki litako pidjomnikiv buli taki yak u F yuriosa Spochatku ozbroyennya Korejdzhesa ta Gloriesa skladalos iz 16 102 mm zenitnih garmat 4 odnostvolnih zenitnih avtomativ pom pom ta 14 kulemetiv U 1934 roci zamist odnostvolnih pom pomiv na Korejdzhesi vstanovili dva a na Gloriesi tri vosmistvolnih pom pomiv U 1935 roci na Korejdzhesi vstanovili chotiri 12 7 mm kulemeti a u 1938 roci she odnu 8 stvolnu zenitnu ustanovku pom pom Na korablyah ne buli vstanovlyuvali radari ale u 1938 roci Korejdzhes pershim u britanskomu floti otrimav radiomayak tipu 72 LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1980 ISBN 0 85177 245 5 angl Enciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 ros K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s ros S A Balakin Avianoscy mira 1917 1939 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avianosci tipu Korejdzhes