Абуль Фатх ан-Насір ад-Дайламі (араб. أبو الفتح الناصر الديلمي; помер 1053) – імам зейдитської держави у Ємені від 1038 до 1053 року.
Абуль Фатх ан-Насір ад-Дайламі араб. أبو الفتح الناصر الديلمي | ||
| ||
---|---|---|
1038 — 1053 | ||
Попередник: | Абу Хашім аль-Хасан | |
Наступник: | Гамза аль-Мухтасіб аль-Муджахід | |
Смерть: | 1053 | |
Національність: | Араб | |
Країна: | Ємен | |
Релігія: | Іслам шиїтського спрямування |
Життєпис
Не був представником династії Рассідів. Він вів свій рід від Заїда бін аль-Хасана бін Алі, онука халіфа Алі. Народився та виріс у Дейлемані, що на південному узбережжі Каспійського моря. 1038 (або пізніше) він прибув до Ємену та проголосив імамат. 1046 року за допомогою хамданітів ад-Дайламі зумів захопити Сааду й Сану. Він мав намір поширити свою владу й на єменське високогір'я, призначивши своїх намісників та збираючи земельний податок і закят. 1047 року до ад-Дайламі приєднались кілька гірських кланів, у тому числі й емір Джафар, брат імама аль-Хусейна аль-Магді.
Утім, влада імама була досить хиткою. Невдовзі Джафар і вождь хамданітів залишили ад-Дайламі, й він знову втратив Сану. До того ж владі імама почала загрожувати шиїтська династія Сулайїдів, які почали завойовувати високогір'я. Абуль Фатх був змушений переїжджати з місця на місце, намагаючись знайти підтримку у мамелюцької династії Наджахідів з Забіда. 1053 (за іншими джерелами 1055) Сулайїди захопили імама та вбили його разом із 70 його послідовниками. Був похований у Радмані (нині – село у мухафазі Сана). Його могила була об'єктом шанування та паломництва.
З його теологічних праць можна відзначити два коранічні коментарі, а також добірку відповідей на богословські питання.
Примітки
- Cesare Ansaldi, Il Yemen nella storia e nella leggenda. Roma 1933, стор. 135
- Encyclopaedia Iranica, [1] [ 17 листопада 2019 у Wayback Machine.]; H.C. Kay, Yaman; Its Early Medieval History. London 1892, стор. 230
Література
- Robert W. Stookey, Yemen; The Politics of the Yemen Arab Republic. Boulder 1978
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abul Fath an Nasir ad Dajlami arab أبو الفتح الناصر الديلمي pomer 1053 imam zejditskoyi derzhavi u Yemeni vid 1038 do 1053 roku Abul Fath an Nasir ad Dajlami arab أبو الفتح الناصر الديلمي Imam Yemenu 1038 1053 Poperednik Abu Hashim al Hasan Nastupnik Gamza al Muhtasib al Mudzhahid Smert 1053 1053 Nacionalnist ArabKrayina YemenReligiya Islam shiyitskogo spryamuvannyaZhittyepisNe buv predstavnikom dinastiyi Rassidiv Vin viv svij rid vid Zayida bin al Hasana bin Ali onuka halifa Ali Narodivsya ta viris u Dejlemani sho na pivdennomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya 1038 abo piznishe vin pribuv do Yemenu ta progolosiv imamat 1046 roku za dopomogoyu hamdanitiv ad Dajlami zumiv zahopiti Saadu j Sanu Vin mav namir poshiriti svoyu vladu j na yemenske visokogir ya priznachivshi svoyih namisnikiv ta zbirayuchi zemelnij podatok i zakyat 1047 roku do ad Dajlami priyednalis kilka girskih klaniv u tomu chisli j emir Dzhafar brat imama al Husejna al Magdi Utim vlada imama bula dosit hitkoyu Nevdovzi Dzhafar i vozhd hamdanitiv zalishili ad Dajlami j vin znovu vtrativ Sanu Do togo zh vladi imama pochala zagrozhuvati shiyitska dinastiya Sulajyidiv yaki pochali zavojovuvati visokogir ya Abul Fath buv zmushenij pereyizhdzhati z miscya na misce namagayuchis znajti pidtrimku u mamelyuckoyi dinastiyi Nadzhahidiv z Zabida 1053 za inshimi dzherelami 1055 Sulajyidi zahopili imama ta vbili jogo razom iz 70 jogo poslidovnikami Buv pohovanij u Radmani nini selo u muhafazi Sana Jogo mogila bula ob yektom shanuvannya ta palomnictva Z jogo teologichnih prac mozhna vidznachiti dva koranichni komentari a takozh dobirku vidpovidej na bogoslovski pitannya PrimitkiCesare Ansaldi Il Yemen nella storia e nella leggenda Roma 1933 stor 135 Encyclopaedia Iranica 1 17 listopada 2019 u Wayback Machine H C Kay Yaman Its Early Medieval History London 1892 stor 230LiteraturaRobert W Stookey Yemen The Politics of the Yemen Arab Republic Boulder 1978