Гамза аль Мухтасіб аль Муджахід араб حمزة بن أبو هاشم الحسن помер 2 листопада 1067 імам зейдитської держави у Ємені від

Був сином імама Абу Хашіма аль-Хасана, допомагав батькові, коли той проголосив свій імамат 1031 року. Після смерті імама Абуль Фатха ан-Насіра ад-Дайламі 1053 року у битві проти Сулайїдів протягом кількох років нового імама обрано не було.

Більша частина Ємену перебувала на той час під владою сулайїдського правителя , який керував Саною та землями на південь від неї до 1063 року. Тим часом зейдити північного високогір'я намагались завадити розширенню влади Сулайїдів. 1060 року вони проголосили Гамзу імамом. 1067 року Алі аль-Сулайї був убитий за наказом наджахідського правителя Саїда бін Наджаха з Забіда. Гамза одразу ж спробував скористатись таким шансом і захопити Сану, але його атаку відбив відданий полководець еміра Алі. Після цього імам зібрав своїх прибічників і вступив у відкритий бій з Сулайїдами 2 листопада 1067, але знову зазнав поразки та був убитий разом з одним зі своїх синів. Після смерті Гамзи почався 72-річний період, протягом якого зейдити не мали імама.

Примітки

Cf. Madeleine Schneider, 'Les inscriptions arabes de l'ensemble architectural de Zafar-Dhi Bin (Yémen du Nord)', Journal asiatique 273 1985, стор. 89
R.B. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City. London 1983, стор. 58
Wilferd Madelung, Der Imam al-Qasim ibn Ibrahim und die Glaubenslehre der Zaiditen. Berlin 1965, стор. 206
H.C. Kay, Yaman; Its Early Medieval History. London 1892, стор. 229

Література

Robert W. Stookey, Yemen; The Politics of the Yemen Arab Republic. Boulder 1978

[1] Cf. Madeleine Schneider, 'Les inscriptions arabes de l'ensemble architectural de Zafar-Dhi Bin (Yémen du Nord)', Journal asiatique 273 1985, стор. 89

[2] R.B. Serjeant & R. Lewcock, San'a'; An Arabian Islamic City. London 1983, стор. 58

[3] Wilferd Madelung, Der Imam al-Qasim ibn Ibrahim und die Glaubenslehre der Zaiditen. Berlin 1965, стор. 206

[4] H.C. Kay, Yaman; Its Early Medieval History. London 1892, стор. 229