Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Їржі Трнка Czech ˈJɪr iː ˈtr ŋka 24 лютого 1912 року 30 грудня 1969 року чеський лялькар ілюстратор аніматор кінофільму

Їржі Трнка (лялькар)

Їржі Трнка (лялькар)

Їржі Трнка (Czech: [ˈJɪr̝iː ˈtr̩ŋka] ; 24 лютого 1912 року — 30 грудня 1969 року) — чеський лялькар, ілюстратор, аніматор кінофільму та режисер.

Їржі Трнка
чеськ. Jiří Trnka

image

Народження 24 лютого 1912(1912-02-24)[1][2][…]
Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[4][5][…]
Смерть 30 грудня 1969(1969-12-30)[1][2][…](57 років)
  Прага, Чехословаччина[7][4][…]
Поховання d
Країна image Чехословаччина
image Австро-Угорщина[8]
Навчання d
Діяльність кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, письменник, ілюстратор, художник, ляльковик, аніматор, педагог, скульптор, сценограф, графік, puppet designer, рисувальник, педагог, унаочнювач, художник з костюмів, кіносценарист, режисер, кінематографіст
Роки творчості 1932[9] — 1969[9]
Вчитель Йозеф Скупа[10]
Відомі учні d
Діти d, d[5] і d
Нагороди
Автограф image
image Їржі Трнка у Вікісховищі

Їржі найбільш відомий своєю роботою в анімації з ляльками, яка розпочалася в 1946 році. Більшість його фільмів були призначені для дорослих, а багато були адаптаціями літературних творів. Через його вплив на анімацію його назвали « Уолтом Діснеєм Східної Європи» незважаючи на великі відмінності між їх творами. В 1968 році він здобув міжнародну медаль Ганса Крістіана Андерсена.

Біографія

Їржі Трнка народився в Пльзені, на заході Чехії. Батько був сантехніком, а мати кравчиною, вони залишались дуже близькими до свого селянського походження. У дитинстві юний Їржі насолоджувався ліпленням ляльок з дерева та влаштовував невеликі шоу для друзів.

Згодом він відвідував уроки в професійному училищі у своєму рідному місті, де зустрів свого вчителя Йозефа Скупу, який з часом став провідним громадським діячему світі чеських ляльководів. Скупа був його наставником, доручив Трнку певні обов'язки і зумів переконати його родину, яка спочатку не хотіла, дозволити йому вступити до престижної школи прикладного мистецтва в Празі, яку закінчив у1929-1935 роках.

Кар'єра ілюстратора

Через навчання у школі мистецтв та досвіду роботи в друкарні, Трнка незабаром розпочав успішну кар'єру ілюстратора. Його найняли у празькому видавництві « Мелантріх». Першою його ілюстраційною роботою стала « Тигр пана Бошка» («Тигр пана Бошека») Вітеслава Шмейца, видана в 1937 році.

Трнка ілюструвала численні дитячі книги. Протягом життя він проілюстрував 130 літературних творів, більшість з яких — для дітей. Особливо відомими є його ілюстрації до казок братів Грімм, і збірки народних казок чеських авторів, таких як Їржі Хорак та Ян Паленічек. З фольклором також пов'язані його ілюстрації до Баджаї Володимира Голана, опубліковані в 1955 році, які були відправною точкою для його майбутнього в анімації. На додаток до вищезазначеного, Трнка проілюстрував казки про Андерсена та Перро, байки « Ла Фонтен», «Тисяча і одна ніч», кілька творів Шекспіра та « Аліси в країні чудес» Льюїса Керролла.

Робота ілюстратора давала йому ідеї для створення анімаційних фільмів, як це сталося з Баджаджею та «Сном в літню ніч» .

Трнка також створив дитячі книги як письменник та ілюстратор, наприклад «Через чарівні ворота», видану в 1962 році в Лондоні.

Премія Ганса Крістіана Андерсена, присуджена Міжнародною комісією з питань книг для молоді, є найвищим визнанням письменника чи ілюстратора дитячих книг. Трнка отримав нагороду Illustrator у 1968 році.

Кар'єра аніматора

Початок

Закінчивши Празьку школу декоративно-прикладного мистецтва, Трнка створив ляльковий театр у 1936 році. Ця група була розпущена, коли почалася Друга світова війна, і натомість він розробляв декорації для сцен та ілюстрував книги для дітей протягом усієї війни. Наприкінці Другої світової війни він заснував разом з Едуардом Гофманом та Їржі Брдечкою анімаційну студію « Bratři v triku». Розпочав свою діяльність у вивченні анімації зі створення двохвимірних короткометражних анімаційних фільмів: Дід посадив буряк, 1945, Тварини та бандити, 1946, яка була нагороджена на І Каннському кінофестивалі, лише через рік після того, як він почав працювати у кіно, Восени 1946 року він вперше розглянув анімаційні фільми про ляльки і почав експериментувати за допомогою Бржетіслава Пояра.

Ранні фільми (1947—1950)

Результатом став його перший повнометражний фільм «Шпалічек» (Чеський рік, 1947) за мотивами книги, проілюстрованої Міколашем Алешем. Фільм складається з шести короткометражних фільмів, які виставляють на сцену легенди та звичаї своєї країни: Карнавал (Масопуст), Весна (Яро), Легенда про Святого Прокопія (Легенда або сватем Прокопу), Хресний хід (Паут), вечірка в селі (Посвічені) та Віфлеємі (Бетлем). Фільм привернув міжнародну увагу до чеської анімації та був нагороджений на багатьох фестивалях, включаючи Венеціанський кінофестиваль .

З 1948 року студії Трнка почали отримувати субсидії від уряду. Наступним фільмом, який вони випустили, був Соловей імператора, 1949, за мотивами історії Ганса Крістіана Андерсена . На відміну від попереднього, це справжній художній фільм з єдиною сюжетною лінією. У фільмі також є реальні актори (двоє дітей, Гелена Патроцкова та Яромир Собота) хоча лише в пролозі, що передує самій історії. Ляльки та декорації суттєво відрізняються від попереднього фільму, враховуючи обстановку ідеалізованого імперського Китаю. Фільм виграв численні нагороди на міжнародних фестивалях у Європі та США.

Протягом 1949 року Тренка також зняв три короткометражні фільми з анімаційними ляльками: Історія баса, або Роман з басом), адаптований за повістю Антона Чехова; Диявольський млин" та « Пісня про прерію», західна пародія, вільно заснована на Диліжансі (відомий у країні Трнка як «Старанність») Джона Форда.

Наступного року він створив свою третю художню анімацію з ляльками «Принц Баяя», 1950) за мотивами двох історій письменниці Божени Немцової. Це історія фермера, якому вдається стати лицарем, який перемагає дракона і завойовує любов принцеси .

П'ятдесяті роки

Протягом першої половини наступного десятиліття Трнка експериментував з новими техніками у своїх коротких анімаціях. Повернувся до мультфільму «Золота рибка», 1951 та анімаційних тіньових ляльок у «Два морозики» (1953). У Веселому цирку (Веселий цирк, 1951) він використовував техніку, яка передбачала зупинку руху за допомогою двовимірних вирізів з паперу. Однак він нехтував створенням будь-якого анімаційного повнометражного лялькового фільму. У нього була ідея зняти фільм про Дон Кіхота, але проєкт не був добре сприйнятий чехословацькою владою. У 1953 р. відбулася прем'єра його чвертьфільму «Старі чеські легенди», 1953 р.

Аналогічно досліджуючи класику чеської літератури, Трнка в 1955 р. зіткнувся з проблемою адаптації на екран надзвичайно популярного твору — антивоєнної сатири Ярослава Гашека «Добрий солдат Швейк» . На той момент вже існували екранізації цієї роботи, зроблені з реальними акторами, але Трнка був першим, хто зняв анімаційний фільм про персонажа. Для побудови ляльок Трнку надихнули ілюстрації до оригінальної книги, зроблені Йозефом Ладою, які в народній уяві були тісно пов'язані з героями Гашека. Він отримав кілька нагород на міжнародних фестивалях.

У 1959 році він зробив свій останній художній фільм: Сон в літню ніч, 1959 р., адаптований з одним із найвідоміших творів Вільяма Шекспіра . Трнка раніше ілюстрував цю книгу, тому він її добре знав. В своїй адаптації він зосередив увагу, крім зображень, на музиці Вацлава Трояна і прагнув надати фільму атмосферу балету, для чого навіть найняв радником відомого танцюриста. Ляльки, використані у фільмі, були побудовані не з дерева, а із спеціально виготовленого пластику, що дозволило більш детально моделювати обличчя. Хоча це не уникло певної критики, фільм мав шалений міжнародний успіх і визнаний одним із шедеврів Трнки.

Шістдесятники

image
Могила Їржі Трнка на Центральному кладовищі в Пльзені

Протягом наступного десятиліття режисер зняв лише кілька короткометражних фільмів, які поступово переходили в песимістичний тон. Першим був фільм«Пристрасть», 1962, історія молодого чоловіка, захопленого своїм мотоциклом.

Він вважав найкращим твором короткий фільм Рука, 1965, його останній фільм. За словами Бендацці, Рука є «своєрідним гімном творчій свободі, що вирує». Йдеться про скульптора, якого відвідує величезна рука, яка прагне завершити скульптуру сама по собі. Відхиляючи нав'язування, художника постійно переслідують за руку, закінчуючи наведеним самогубством і рукою, яка служить на його похоронах. Рука вважається протестом проти умов, які чехословацька комуністична держава встановлює для художньої творчості, і навіть деякі бачили в ній очікування так званої Празької весни.

Смерть

Їржі Трнка помер від ускладнень на серці в 1969 році, коли йому було лише 57 років, у Празі. Його похорон, який відбувся у Пльзені, був великою публічною подією.

Техніка анімації

Протягом своєї кар'єри Трнка експериментував з різними техніками анімації — від традиційних мультфільмів у перших шортах до анімації з тіньовими ляльками. Однак його улюбленим методом і тим, що приніс йому всесвітню популярність, була маріонеткова робота зупинки. Його різьблені герої ляльок були анімовані в складних декораціях з виразним використанням освітлення. Таким чином він зміг здійснити мрію чеських скульпторів бароко привести свої скульптури в рух.

рнка займався не стільки самою анімацією, скільки розробкою сценаріїв та виготовленням ляльок. У його студії була підготовлена команда аніматорів, серед яких особливо Бретислав Пояр відповідав за анімацію багатьох фільмів Трнки. Іншими видатними аніматорами зі студій Трнки були Станіслав Латал Трнка, Ян Карпас, Срамек Богуслав, Франтішек Зденек Храбар та Франтішек Браун.

Незважаючи на те, що анімаційні фільми з маріонетками вже були зроблені до Трнки, він відповідає головному напряму цієї техніки, яка пізніше використовувалась у багатьох частинах світу. На відміну від того, що було зроблено раніше, Тренка вирішив не змінювати зовнішній вигляд ляльок зі штучними елементами, щоб позначити їх емоції, а зберегти його незмінним, отримавши вираз через зміни в обрамленні та освітленні. За словами Поджара:

Він надавав очам невиразний погляд. З простим поворотом голови, або зі зміною освітлення, піднялися усміхнені вирази обличчя, або нещасні, або мрійники. Це створювало враження, що лялька приховувала більше, ніж показувала.

Сценарії фільмів також були власною роботою Трнки, який часто використовував твори чеських авторів (багато з яких були пов'язані з популярним фольклором), а також класики світової літератури, такі як Чехов, Боккаччо та Шекспір.

У анімаційних фільмах Трнка музика мала важливу роль. У всіх його фільмах та кількох короткометражках композитором музики був Вацлав Троян (1905—1983).

Фільмографія

Короткометражні фільми

  • Zasadil dědek řepu (Мій дідусь посадив буряк, 1 січня 1945 р.). Мультфільми.
  • Pérák SS (Спрингмен і СС, 20 грудня 1946 р.). Мультфільми.
  • Дарек (Дар, 12 вересня 1947 р.). Мультфільми.
  • Zvířátka a Petrovští (Тварини та бандити, 12 вересня 1947 р.). Мультфільми.
  • Román s basou (Історія баса, 1 січня 1949 р.).
  • Čertův mlýn («Диявольський млин», 1 січня 1949 р.).
  • Árie prérie (Пісня про прерію, 1949).
  • O zlaté rybce (Золота рибка, 1 січня 1951 р.). Мультфільми.
  • Veselý cirkus (Веселий цирк, 1 січня 1951 р.).
  • Dva mrazíci (Два морозики, 1 січня 1954 р.)
  • Циркус Гурвінек (Circus Hurvínek, 1 січня 1955).
  • Проч ЮНЕСКО? (Чому ЮНЕСКО, 1 січня 1958 р.). Мультфільми
  • Вашень (Страсті, 1 січня 1962 р.).
  • Kybernetická babička (Кібернетична бабуся, 1 січня 1962 р.).
  • Archanděl Gabriel a paní Husa (Архангел Гавриїл і місіс Гусак, 1 січня 1964 р.).
  • Максплатт (1965)
  • Рука («Рука», 26 жовтня 1965 р.).

Художні фільми

  • Шпалічек (Чеський рік, 13 грудня 1947 р.)
  • Císařův slavík (Імператорський соловей, 15 квітня 1949 р.)
  • Баджаджа (Принц Баяя, 26 січня 1950)
  • Staré pověsti české (Старі чеські легенди, 10 вересня 1953)
  • Добрий вояк Швейк (Добрий солдат Швейк, 1 січня 1955 р.)
  • Sen noci svatojánské (Сон в літню ніч, 25 вересня 1959 р.)

Нагороди

  • Каннський короткометражний фільм року для фільму «Звіржка а Петровшті» (1946)

Список літератури

 

Посилання

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. JiÅ™í Trnka
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. World Encyclopedia of Puppetry Arts, Encyclopédie Mondiale des Arts de la Marionnette, Enciclopedia Mundial de las Artes de la Marioneta
    d:Track:Q81292353
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  7. Deutsche Nationalbibliothek Record #119015439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  8. Jiri Trnka - Ruka (aka The Hand) — 2006.
  9. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  10. Bendazzi G. Foundations - The Golden Age — , 2016. — P. 177. —
    d:Track:Q880582d:Track:Q18684722d:Track:Q57205186
  11. Howard, Cerise (25 лютого 2013). . Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  12. Amazon.com: The Emperor's Nightingale
  13. Amazon.com: The Puppet Films of Jiri Trnka
  14. . Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 7 жовтня 2019.
  15. . cartoonresearch.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  16. . IndieWire. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  17. . Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  18. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yirzhi Trnka Czech ˈJɪr iː ˈtr ŋka 24 lyutogo 1912 roku 30 grudnya 1969 roku cheskij lyalkar ilyustrator animator kinofilmu ta rezhiser Yirzhi Trnkachesk Jiri TrnkaNarodzhennya 24 lyutogo 1912 1912 02 24 1 2 Plzen Plzen misto Chehiya 4 5 Smert 30 grudnya 1969 1969 12 30 1 2 57 rokiv Praga Chehoslovachchina 7 4 Pohovannya dKrayina Chehoslovachchina Avstro Ugorshina 8 Navchannya dDiyalnist kinorezhiser scenarist kinoprodyuser pismennik ilyustrator hudozhnik lyalkovik animator pedagog skulptor scenograf grafik puppet designer risuvalnik pedagog unaochnyuvach hudozhnik z kostyumiv kinoscenarist rezhiser kinematografistRoki tvorchosti 1932 9 1969 9 Vchitel Jozef Skupa 10 Vidomi uchni dDiti d d 5 i dNagorodi d 29 lipnya 1963 d 1968 d 30 bereznya 1990 Avtograf Yirzhi Trnka u Vikishovishi Yirzhi najbilsh vidomij svoyeyu robotoyu v animaciyi z lyalkami yaka rozpochalasya v 1946 roci Bilshist jogo filmiv buli priznacheni dlya doroslih a bagato buli adaptaciyami literaturnih tvoriv Cherez jogo vpliv na animaciyu jogo nazvali Uoltom Disneyem Shidnoyi Yevropi nezvazhayuchi na veliki vidminnosti mizh yih tvorami V 1968 roci vin zdobuv mizhnarodnu medal Gansa Kristiana Andersena BiografiyaYirzhi Trnka narodivsya v Plzeni na zahodi Chehiyi Batko buv santehnikom a mati kravchinoyu voni zalishalis duzhe blizkimi do svogo selyanskogo pohodzhennya U ditinstvi yunij Yirzhi nasolodzhuvavsya liplennyam lyalok z dereva ta vlashtovuvav neveliki shou dlya druziv Zgodom vin vidviduvav uroki v profesijnomu uchilishi u svoyemu ridnomu misti de zustriv svogo vchitelya Jozefa Skupu yakij z chasom stav providnim gromadskim diyachemu sviti cheskih lyalkovodiv Skupa buv jogo nastavnikom doruchiv Trnku pevni obov yazki i zumiv perekonati jogo rodinu yaka spochatku ne hotila dozvoliti jomu vstupiti do prestizhnoyi shkoli prikladnogo mistectva v Prazi yaku zakinchiv u1929 1935 rokah Kar yera ilyustratoraCherez navchannya u shkoli mistectv ta dosvidu roboti v drukarni Trnka nezabarom rozpochav uspishnu kar yeru ilyustratora Jogo najnyali u prazkomu vidavnictvi Melantrih Pershoyu jogo ilyustracijnoyu robotoyu stala Tigr pana Boshka Tigr pana Bosheka Viteslava Shmejca vidana v 1937 roci Trnka ilyustruvala chislenni dityachi knigi Protyagom zhittya vin proilyustruvav 130 literaturnih tvoriv bilshist z yakih dlya ditej Osoblivo vidomimi ye jogo ilyustraciyi do kazok brativ Grimm i zbirki narodnih kazok cheskih avtoriv takih yak Yirzhi Horak ta Yan Palenichek Z folklorom takozh pov yazani jogo ilyustraciyi do Badzhayi Volodimira Golana opublikovani v 1955 roci yaki buli vidpravnoyu tochkoyu dlya jogo majbutnogo v animaciyi Na dodatok do vishezaznachenogo Trnka proilyustruvav kazki pro Andersena ta Perro bajki La Fonten Tisyacha i odna nich kilka tvoriv Shekspira ta Alisi v krayini chudes Lyuyisa Kerrolla Robota ilyustratora davala jomu ideyi dlya stvorennya animacijnih filmiv yak ce stalosya z Badzhadzheyu ta Snom v litnyu nich Trnka takozh stvoriv dityachi knigi yak pismennik ta ilyustrator napriklad Cherez charivni vorota vidanu v 1962 roci v Londoni Premiya Gansa Kristiana Andersena prisudzhena Mizhnarodnoyu komisiyeyu z pitan knig dlya molodi ye najvishim viznannyam pismennika chi ilyustratora dityachih knig Trnka otrimav nagorodu Illustrator u 1968 roci Kar yera animatoraPochatok Zakinchivshi Prazku shkolu dekorativno prikladnogo mistectva Trnka stvoriv lyalkovij teatr u 1936 roci Cya grupa bula rozpushena koli pochalasya Druga svitova vijna i natomist vin rozroblyav dekoraciyi dlya scen ta ilyustruvav knigi dlya ditej protyagom usiyeyi vijni Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni vin zasnuvav razom z Eduardom Gofmanom ta Yirzhi Brdechkoyu animacijnu studiyu Bratri v triku Rozpochav svoyu diyalnist u vivchenni animaciyi zi stvorennya dvohvimirnih korotkometrazhnih animacijnih filmiv Did posadiv buryak 1945 Tvarini ta banditi 1946 yaka bula nagorodzhena na I Kannskomu kinofestivali lishe cherez rik pislya togo yak vin pochav pracyuvati u kino Voseni 1946 roku vin vpershe rozglyanuv animacijni filmi pro lyalki i pochav eksperimentuvati za dopomogoyu Brzhetislava Poyara Ranni filmi 1947 1950 Rezultatom stav jogo pershij povnometrazhnij film Shpalichek Cheskij rik 1947 za motivami knigi proilyustrovanoyi Mikolashem Aleshem Film skladayetsya z shesti korotkometrazhnih filmiv yaki vistavlyayut na scenu legendi ta zvichayi svoyeyi krayini Karnaval Masopust Vesna Yaro Legenda pro Svyatogo Prokopiya Legenda abo svatem Prokopu Hresnij hid Paut vechirka v seli Posvicheni ta Vifleyemi Betlem Film privernuv mizhnarodnu uvagu do cheskoyi animaciyi ta buv nagorodzhenij na bagatoh festivalyah vklyuchayuchi Venecianskij kinofestival Z 1948 roku studiyi Trnka pochali otrimuvati subsidiyi vid uryadu Nastupnim filmom yakij voni vipustili buv Solovej imperatora 1949 za motivami istoriyi Gansa Kristiana Andersena Na vidminu vid poperednogo ce spravzhnij hudozhnij film z yedinoyu syuzhetnoyu liniyeyu U filmi takozh ye realni aktori dvoye ditej Gelena Patrockova ta Yaromir Sobota hocha lishe v prolozi sho pereduye samij istoriyi Lyalki ta dekoraciyi suttyevo vidriznyayutsya vid poperednogo filmu vrahovuyuchi obstanovku idealizovanogo imperskogo Kitayu Film vigrav chislenni nagorodi na mizhnarodnih festivalyah u Yevropi ta SShA Protyagom 1949 roku Trenka takozh znyav tri korotkometrazhni filmi z animacijnimi lyalkami Istoriya basa abo Roman z basom adaptovanij za povistyu Antona Chehova Diyavolskij mlin ta Pisnya pro preriyu zahidna parodiya vilno zasnovana na Dilizhansi vidomij u krayini Trnka yak Starannist Dzhona Forda Nastupnogo roku vin stvoriv svoyu tretyu hudozhnyu animaciyu z lyalkami Princ Bayaya 1950 za motivami dvoh istorij pismennici Bozheni Nemcovoyi Ce istoriya fermera yakomu vdayetsya stati licarem yakij peremagaye drakona i zavojovuye lyubov princesi P yatdesyati roki Protyagom pershoyi polovini nastupnogo desyatilittya Trnka eksperimentuvav z novimi tehnikami u svoyih korotkih animaciyah Povernuvsya do multfilmu Zolota ribka 1951 ta animacijnih tinovih lyalok u Dva moroziki 1953 U Veselomu cirku Veselij cirk 1951 vin vikoristovuvav tehniku yaka peredbachala zupinku ruhu za dopomogoyu dvovimirnih viriziv z paperu Odnak vin nehtuvav stvorennyam bud yakogo animacijnogo povnometrazhnogo lyalkovogo filmu U nogo bula ideya znyati film pro Don Kihota ale proyekt ne buv dobre sprijnyatij chehoslovackoyu vladoyu U 1953 r vidbulasya prem yera jogo chvertfilmu Stari cheski legendi 1953 r Analogichno doslidzhuyuchi klasiku cheskoyi literaturi Trnka v 1955 r zitknuvsya z problemoyu adaptaciyi na ekran nadzvichajno populyarnogo tvoru antivoyennoyi satiri Yaroslava Gasheka Dobrij soldat Shvejk Na toj moment vzhe isnuvali ekranizaciyi ciyeyi roboti zrobleni z realnimi aktorami ale Trnka buv pershim hto znyav animacijnij film pro personazha Dlya pobudovi lyalok Trnku nadihnuli ilyustraciyi do originalnoyi knigi zrobleni Jozefom Ladoyu yaki v narodnij uyavi buli tisno pov yazani z geroyami Gasheka Vin otrimav kilka nagorod na mizhnarodnih festivalyah U 1959 roci vin zrobiv svij ostannij hudozhnij film Son v litnyu nich 1959 r adaptovanij z odnim iz najvidomishih tvoriv Vilyama Shekspira Trnka ranishe ilyustruvav cyu knigu tomu vin yiyi dobre znav V svoyij adaptaciyi vin zoserediv uvagu krim zobrazhen na muzici Vaclava Troyana i pragnuv nadati filmu atmosferu baletu dlya chogo navit najnyav radnikom vidomogo tancyurista Lyalki vikoristani u filmi buli pobudovani ne z dereva a iz specialno vigotovlenogo plastiku sho dozvolilo bilsh detalno modelyuvati oblichchya Hocha ce ne uniklo pevnoyi kritiki film mav shalenij mizhnarodnij uspih i viznanij odnim iz shedevriv Trnki Shistdesyatniki Mogila Yirzhi Trnka na Centralnomu kladovishi v Plzeni Protyagom nastupnogo desyatilittya rezhiser znyav lishe kilka korotkometrazhnih filmiv yaki postupovo perehodili v pesimistichnij ton Pershim buv film Pristrast 1962 istoriya molodogo cholovika zahoplenogo svoyim motociklom Vin vvazhav najkrashim tvorom korotkij film Ruka 1965 jogo ostannij film Za slovami Bendacci Ruka ye svoyeridnim gimnom tvorchij svobodi sho viruye Jdetsya pro skulptora yakogo vidviduye velichezna ruka yaka pragne zavershiti skulpturu sama po sobi Vidhilyayuchi nav yazuvannya hudozhnika postijno peresliduyut za ruku zakinchuyuchi navedenim samogubstvom i rukoyu yaka sluzhit na jogo pohoronah Ruka vvazhayetsya protestom proti umov yaki chehoslovacka komunistichna derzhava vstanovlyuye dlya hudozhnoyi tvorchosti i navit deyaki bachili v nij ochikuvannya tak zvanoyi Prazkoyi vesni Smert Yirzhi Trnka pomer vid uskladnen na serci v 1969 roci koli jomu bulo lishe 57 rokiv u Prazi Jogo pohoron yakij vidbuvsya u Plzeni buv velikoyu publichnoyu podiyeyu Tehnika animaciyiProtyagom svoyeyi kar yeri Trnka eksperimentuvav z riznimi tehnikami animaciyi vid tradicijnih multfilmiv u pershih shortah do animaciyi z tinovimi lyalkami Odnak jogo ulyublenim metodom i tim sho prinis jomu vsesvitnyu populyarnist bula marionetkova robota zupinki Jogo rizbleni geroyi lyalok buli animovani v skladnih dekoraciyah z viraznim vikoristannyam osvitlennya Takim chinom vin zmig zdijsniti mriyu cheskih skulptoriv baroko privesti svoyi skulpturi v ruh rnka zajmavsya ne stilki samoyu animaciyeyu skilki rozrobkoyu scenariyiv ta vigotovlennyam lyalok U jogo studiyi bula pidgotovlena komanda animatoriv sered yakih osoblivo Bretislav Poyar vidpovidav za animaciyu bagatoh filmiv Trnki Inshimi vidatnimi animatorami zi studij Trnki buli Stanislav Latal Trnka Yan Karpas Sramek Boguslav Frantishek Zdenek Hrabar ta Frantishek Braun Nezvazhayuchi na te sho animacijni filmi z marionetkami vzhe buli zrobleni do Trnki vin vidpovidaye golovnomu napryamu ciyeyi tehniki yaka piznishe vikoristovuvalas u bagatoh chastinah svitu Na vidminu vid togo sho bulo zrobleno ranishe Trenka virishiv ne zminyuvati zovnishnij viglyad lyalok zi shtuchnimi elementami shob poznachiti yih emociyi a zberegti jogo nezminnim otrimavshi viraz cherez zmini v obramlenni ta osvitlenni Za slovami Podzhara Vin nadavav ocham neviraznij poglyad Z prostim povorotom golovi abo zi zminoyu osvitlennya pidnyalisya usmihneni virazi oblichchya abo neshasni abo mrijniki Ce stvoryuvalo vrazhennya sho lyalka prihovuvala bilshe nizh pokazuvala Scenariyi filmiv takozh buli vlasnoyu robotoyu Trnki yakij chasto vikoristovuvav tvori cheskih avtoriv bagato z yakih buli pov yazani z populyarnim folklorom a takozh klasiki svitovoyi literaturi taki yak Chehov Bokkachcho ta Shekspir U animacijnih filmah Trnka muzika mala vazhlivu rol U vsih jogo filmah ta kilkoh korotkometrazhkah kompozitorom muziki buv Vaclav Troyan 1905 1983 FilmografiyaKorotkometrazhni filmi Zasadil dedek repu Mij didus posadiv buryak 1 sichnya 1945 r Multfilmi Perak SS Springmen i SS 20 grudnya 1946 r Multfilmi Darek Dar 12 veresnya 1947 r Multfilmi Zviratka a Petrovsti Tvarini ta banditi 12 veresnya 1947 r Multfilmi Roman s basou Istoriya basa 1 sichnya 1949 r Certuv mlyn Diyavolskij mlin 1 sichnya 1949 r Arie prerie Pisnya pro preriyu 1949 O zlate rybce Zolota ribka 1 sichnya 1951 r Multfilmi Vesely cirkus Veselij cirk 1 sichnya 1951 r Dva mrazici Dva moroziki 1 sichnya 1954 r Cirkus Gurvinek Circus Hurvinek 1 sichnya 1955 Proch YuNESKO Chomu YuNESKO 1 sichnya 1958 r Multfilmi Vashen Strasti 1 sichnya 1962 r Kyberneticka babicka Kibernetichna babusya 1 sichnya 1962 r Archandel Gabriel a pani Husa Arhangel Gavriyil i misis Gusak 1 sichnya 1964 r Maksplatt 1965 Ruka Ruka 26 zhovtnya 1965 r Hudozhni filmi Shpalichek Cheskij rik 13 grudnya 1947 r Cisaruv slavik Imperatorskij solovej 15 kvitnya 1949 r Badzhadzha Princ Bayaya 26 sichnya 1950 Stare povesti ceske Stari cheski legendi 10 veresnya 1953 Dobrij voyak Shvejk Dobrij soldat Shvejk 1 sichnya 1955 r Sen noci svatojanske Son v litnyu nich 25 veresnya 1959 r Nagorodi Kannskij korotkometrazhnij film roku dlya filmu Zvirzhka a Petrovshti 1946 Spisok literaturi PosilannyaYirzhi Trnka na sajti IMDb angl Yirzhi Trnka Uolt Disnej zi Shodu 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yirzhi Trnka hudozhnik yakij peretvoriv marionetok na kinozirok 4 veresnya 2009 u Wayback Machine Yirzhi Trnka Majster animacijnoyi lyalki dokumentalnij film 1967 v Internet arhivi Legendi Staroyi Bogemiyi odna z bagatoh ilyustrovanih Trnkoyu na Amazonci Jiri TrnkaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 JiA i Trnka d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 World Encyclopedia of Puppetry Arts Encyclopedie Mondiale des Arts de la Marionnette Enciclopedia Mundial de las Artes de la Marioneta d Track Q81292353 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 119015439 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Jiri Trnka Ruka aka The Hand 2006 RKDartists d Track Q17299517 Bendazzi G Foundations The Golden Age Taylor amp Francis 2016 P 177 ISBN 978 1 138 85452 9 d Track Q880582d Track Q18684722d Track Q57205186 Howard Cerise 25 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 7 zhovtnya 2019 Amazon com The Emperor s Nightingale Amazon com The Puppet Films of Jiri Trnka Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2019 cartoonresearch com Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 2 kvitnya 2021 IndieWire Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 7 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 2 listopada 2019 Procitovano 7 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 7 zhovtnya 2019

Дата публікації:
Топ