Іфраніди (араб. الإفرانيون, бербер. ⴰⵢⵜ ⵢⴼⵔⵏ) — ранньосередньовічна берберська династія, що заснувала держави в Тлемсені і Шеллі. Вони тривалий час боролися проти Ідрісидів, Кордовського халіфату. Були підкорені Альморавідами у 1060-х роках.
ⴰⵢⵜ ⵢⴼⵔⵏ Іфраніди | ||||
| ||||
Столиця | Тлемсен | |||
Мови | берберська | |||
Релігії | суфрізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | 741 | |||
- Підкорено Альморавідами | 1066 | |||
Історія
Засновниками стало плем'я Бану Іфран, частина конфедерації зената. Спочатку брало участь у берберському повстанні проти Аббасидського халіфату. Через конфлікт між Абу Курра, вождем іфранів, та Таріфом ат-Матгарі, вождем берегватів, відбувся розкол серед повсталих. Зрештою 742 року Абу Курра захопив античне місто Помарія, яке перейменував на Тлемсен. Тут було засновано перший емірат Іфранідів. Для зміцнення державних інституцій було запрошено хариджитів та суфритів.
Спочатку головним суперником були аббасидські валі (намісники) в Іфрикії. 762 року в битві біля фортеці Тобна в горах Орес військо Іфранідів завдало поразки валі Язіду аль-Мухаллабі. Загони Абу Курри дійшли до Кайруану.
З середини 780-х років починаються війни проти Ідріса Аліда, що прибув до Далекого Магрибу. Спочатку Іфраніди діяли спільно з племен берберів-маграва, але все ж зазнали поразки 790 року Ідріс захопив Тлемсен, передавши братові Сулейману, де той заснував власний емірат.
Іфраніди зуміли зберегти володіння на південь від Тлемсену: між Сулейманідами і Рустамідами. На початку X ст. вони підтримали Фатімідів.
949 року за підтримки Фатімідів представники роду повертають владу над Тлемсеном. Втім вже 955 року Яза ібн Мухаммед, шейх Іфранідів, повстав проти Фатімідського халіфату. З цього часу Іфраніди вступають в союз з Кордовським халіфатом.
986 року Ядду ібн Яла стає першим кордовським валі в Фесі. Але у 988 році позбавлений посади, що спричинило повстання Іфранідів проти Кордовського халіфату, яке тривало до 993 року.
Після поразки частина Іфранідів перебралася до Атлантичного узбережжя, де в Шеллі заснували невеличку державу, яка невдовзі почала боротьбу проти емірату берегватів, яка тривала до початку 1040-х років.
З послаблення Кордовського халіфату на початку XI ст. Іфраніди повертають владу над Тлемсеном. У 1012 році після розпаду халіфату починають війну проти Феського емірату, який встановлює в Тлемсені владу магравів. Втім 1033 року в союзі з Іфранідами з Шелли тлемсенські Іфраніди повертають свої володіння. Згодом Іфраніди Тлемсену вимушені боротися з Хаммадідами. Остаточно підкорені у 1066 році Альморавідами.
Ще однією державою Іфранідів став Рондська тайфа на Піренейському півострові, яка утворилася 1039 року. Тут правили прямі нащадки Ядду ібн Яли. 1065 року підкорено Севільською тайфою.
Джерела
- Ibn Khaldoun 1332—1406 L'histoire des Berbères et des dynasties musulmanes de l'Afrique Septentrionale vol 1,2,3,4 Casanova, Baron de Slane (le tome 3 * (). Ibn Khaldoun consacre plusieurs chapitres sur les Banou Ifren 'la première race des zénètes', page 197 à 226).
- Histoire politique du Maroc: pouvoir, légitimités, et institutions, ʻAbd al-Laṭīf Aknūsh, Abdelatif Agnouche, Afrique Orient, 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ifranidi arab الإفرانيون berber ⴰⵢⵜ ⵢⴼⵔⵏ rannoserednovichna berberska dinastiya sho zasnuvala derzhavi v Tlemseni i Shelli Voni trivalij chas borolisya proti Idrisidiv Kordovskogo halifatu Buli pidkoreni Almoravidami u 1060 h rokah ⴰⵢⵜ ⵢⴼⵔⵏ Ifranidi741 1066Stolicya TlemsenMovi berberskaReligiyi sufrizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovane 741 Pidkoreno Almoravidami 1066IstoriyaKarta sho pokazuye prodovzhennya Ifranidiv ta yih kordoni z Fatimidami Zasnovnikami stalo plem ya Banu Ifran chastina konfederaciyi zenata Spochatku bralo uchast u berberskomu povstanni proti Abbasidskogo halifatu Cherez konflikt mizh Abu Kurra vozhdem ifraniv ta Tarifom at Matgari vozhdem beregvativ vidbuvsya rozkol sered povstalih Zreshtoyu 742 roku Abu Kurra zahopiv antichne misto Pomariya yake perejmenuvav na Tlemsen Tut bulo zasnovano pershij emirat Ifranidiv Dlya zmicnennya derzhavnih institucij bulo zaprosheno haridzhitiv ta sufritiv Spochatku golovnim supernikom buli abbasidski vali namisniki v Ifrikiyi 762 roku v bitvi bilya forteci Tobna v gorah Ores vijsko Ifranidiv zavdalo porazki vali Yazidu al Muhallabi Zagoni Abu Kurri dijshli do Kajruanu Z seredini 780 h rokiv pochinayutsya vijni proti Idrisa Alida sho pribuv do Dalekogo Magribu Spochatku Ifranidi diyali spilno z plemen berberiv magrava ale vse zh zaznali porazki 790 roku Idris zahopiv Tlemsen peredavshi bratovi Sulejmanu de toj zasnuvav vlasnij emirat Ifranidi zumili zberegti volodinnya na pivden vid Tlemsenu mizh Sulejmanidami i Rustamidami Na pochatku X st voni pidtrimali Fatimidiv 949 roku za pidtrimki Fatimidiv predstavniki rodu povertayut vladu nad Tlemsenom Vtim vzhe 955 roku Yaza ibn Muhammed shejh Ifranidiv povstav proti Fatimidskogo halifatu Z cogo chasu Ifranidi vstupayut v soyuz z Kordovskim halifatom 986 roku Yaddu ibn Yala staye pershim kordovskim vali v Fesi Ale u 988 roci pozbavlenij posadi sho sprichinilo povstannya Ifranidiv proti Kordovskogo halifatu yake trivalo do 993 roku Pislya porazki chastina Ifranidiv perebralasya do Atlantichnogo uzberezhzhya de v Shelli zasnuvali nevelichku derzhavu yaka nevdovzi pochala borotbu proti emiratu beregvativ yaka trivala do pochatku 1040 h rokiv Z poslablennya Kordovskogo halifatu na pochatku XI st Ifranidi povertayut vladu nad Tlemsenom U 1012 roci pislya rozpadu halifatu pochinayut vijnu proti Feskogo emiratu yakij vstanovlyuye v Tlemseni vladu magraviv Vtim 1033 roku v soyuzi z Ifranidami z Shelli tlemsenski Ifranidi povertayut svoyi volodinnya Zgodom Ifranidi Tlemsenu vimusheni borotisya z Hammadidami Ostatochno pidkoreni u 1066 roci Almoravidami She odniyeyu derzhavoyu Ifranidiv stav Rondska tajfa na Pirenejskomu pivostrovi yaka utvorilasya 1039 roku Tut pravili pryami nashadki Yaddu ibn Yali 1065 roku pidkoreno Sevilskoyu tajfoyu DzherelaIbn Khaldoun 1332 1406 L histoire des Berberes et des dynasties musulmanes de l Afrique Septentrionale vol 1 2 3 4 Casanova Baron de Slane le tome 3 ISBN 2705336389 Ibn Khaldoun consacre plusieurs chapitres sur les Banou Ifren la premiere race des zenetes page 197 a 226 Histoire politique du Maroc pouvoir legitimites et institutions ʻAbd al Laṭif Aknush Abdelatif Agnouche Afrique Orient 1987