Істо́рія нафтогазовидобува́ння на За́хідній Украї́ні започатковує базу для нафтогазової промисловості України, котра виникла на базі (видобуток і переробка нафтової ропи, асфальту, озокериту та інших бітумних мінералів), що існував від найдавніших часів аж до початків і зародження великої нафтово-озокеритної, а згодом і газової, видобувної та переробної промисловість як у краю, так і у Європі починаючи з 1853 р.
Історія
Нафтопрояви в Українських Карпатах місцеве населення спостерігало з давніх-давен, що позначилося на топонімах, які походять від автохтонної назви нафти — ропа: Роп'янка, Ріпне, Ропиця та ін. В Україні нафту вперше почали видобувати на Прикарпатті в XVI — на початку XVII ст. (для порівняння — в Російській імперії промислове видобування нафти розпочато в 60-х роках XIX ст. в районі Баку, Азербайджан). Але ще в XVI ст. м. Дрогобич отримало привілей на освітлення вулиць «скельним олієм».
Перші згадки
Перша згадка про карпатську нафту зустрічається в літературі 1617 р. На старовинному промислі Слобода Рунгунська її добували в 1711 р.
ХІХ ст. — початок ХХ ст.
На початку XIX ст. нафтові поклади було відкрито в смузі від Добромиля через Дрогобич до Кут і далі до Румунії. Бориславське нафтогазове родовище почали розробляти в 1854 р. Нафтові ями тут розміщували переважно вздовж р. Тисмениці. У 1865 р. в Бориславі функціонувало близько 5 тис. ям глибиною 35-40 м. Добова продуктивність однієї копанки досягала 130—140 кг. У 1855-65 рр. вартість щорічного видобутку нафти та озокериту в Галичині оцінювалася в 15 млн золотих. У 1865 р. за межі Галичини вивезено 150 т нафти.
У 1870 р. видобуток нафти у Бориславі досяг 10,6 тис. т. Тут діяло близько 800 дрібних підприємств, на яких працювало майже 10 тис. робітників. Розширюється нафтовидобуток і на Станіславщині. У 1871 р. в Слободі Рунгурській, що біля Печеніжина, закладено шахту, яка давала нафту. У 1886 р. у Бориславі розпочато буріння свердловин механічним ударним способом. Пробурено перших 9 свердловин з добовим дебітом 4 т. У 1893 р. у Бориславі вперше розпочато буріння свердловин канатним способом. Вже у 1894 р. перші свердловини дали до 150 т нафти на добу. свердловинний спосіб видобутку повністю витісняє колодязний. Глибина свердловин досягає 800 м. і більше. Деякі свердловини дають фонтани до 3 тисяч тонн нафти на добу з глибини понад 1000 м.
Перші нафтопереробні заводи в Україні виникли на Прикарпатті — у Бориславі, Львові, Дрогобичі, Надвірній. Перша нафтова лампа публічно спалахнула і засвітилася 30 березня 1853 р. в аптеці , а потім 31 липня 1853 р. у львівському шпиталі де вночі, цього ж дня, за допомогою освітлення нафтових ламп, була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславові Холєцкому. Відтоді почалося використання в різних технічних цілях як самого нафтового дистиляту, так і інших продуктів переробки нафтової ропи.
Також згодом Яну Зегу разом з магістром фармації Ігнацієм Лукасевичем (I. Łukasiewicz 08.03.1822, с. Задушніки — 07.01.1882, с. Зренцін) вдалося із озокериту виділити парафін для виробництва свічок (патент від 23.11.1853 р.).
А найбільший видобуток і переробка нафти та озокериту здійснювався у м. Бориславі та його околицях, і завдяки цим мінералам Борислав із середини XIX ст. став всесвітньо відомим, найстарішим, найбільшим і єдиним у Європі промисловим центром нафто-озокеритної промисловості.
- У 1848 р. у Дрогобичі почав працювати завод Шрайнера й Герца по перегонці нафти.
- У 1853 р. Австрійське цісарське бюро патентів видало винахіднику Іванові Зеху патент на спосіб очищення нафтових дистилятів.
- у 1859 р. у Дрогобичі збудовано першу вітчизняну нафтоперегінну установку;
- у 1863 р. почала працювати нафтоперегінна установка у Болехові;
- 1866 р. — початок постійної промислової переробки нафти у Дрогобичі (завод Ґотліба, де працювало 200 робітників).
- у 1882 р. нафтоперегінний завод побудовано в Печеніжені (500 робітників).
«Галицька Каліфорнія» — Борислав приваблювала підприємців з усієї Європи і світу. Видобуток нафти зростає. У 1906 р. у Бориславському нафтовому районі було видобуто 562 тис. т нафти, а в 1909 р. — понад 1,9 млн т. Зростає видобуток нафти в районі Стрільбич. У 1881 р. тут діяло всього 10 колодязів, а в 1899 р. — 21 свердловина. Річний видобуток нафти на родовищі зріс від 100 т (1886 р.) до 2300 т (1890 р.). У районі Східниці в 1889 р. було 36 нафтових колодязів, в 1898 р. тут діяло 388 свердловин, які дали 168480 т нафти, а у 1901 р. число свердловин досягло 500. Зростав видобуток нафти і в інших нафтоносних районах Галичини, зокрема на Станіславщині. Біля Космача перші бурові роботи розпочалися в 1899 р. У 1905 р. тут діяло 4 свердловини з яких видобуто 1080 т нафти. На цьому рівні видобуток нафти залишився до Першої світової війни. Нафтовидобуток у районі Пасічної розпочато у 1880 р. У 1891 р. тут діяло 12 свердловин, які давали 690 т нафти, а в 1902 р. — 55 свердловин, і відповідно — 2360 т нафти.
Першу свердловину в районі Биткова було закладено в 1897 р., а у 1910 р. тут діяло 18 свердловин з загальним дебітом 21470 т нафти. З 1886 р. почався видобуток нафти біля с. Майдан. Перші бурові роботи в околиці Ріпного розпочалися в 1887 р. У 1892 р. тут діяло 11 свердловин, у 1896 р. — 28 з видобутком нафти 2360 т на рік. Нафтопромисел біля Слободи Рунґурської у 1890 р. дав 240 т нафти, а у 1904 р. — 4890 т. З 1893 р. нафта видобувалася в районі Витвиці, що біля Болехова.
У 1908 р. фірма «Голендерський нафтовий синдикат» побудувала унікальну свердловину «Ойл-Сіті» (Бориславське нафтове родовище). 13 червня вона дала нафту з глибини 1016 м. Дебіт свердловини зростав до 3000 т нафти на добу, що було максимальним видобутком на одну свердловину. Якщо в період 1890—1893 рр. в цілому по Галичині видобували понад 90 тис. т нафти, то в 1894 р. — понад 130 тис. т, у 1895 — понад 210 тис. т, у 1896—1900 рр. — 310—330 тис. т, у 1902 р. — понад 570 тис. т, у 1903–1906 рр. — 700—800 тис. т, у 1907 р. — понад 1170 тис. т, у 1909 р. — понад 2 млн т.
Після 1919 р. у Передкарпатті створили ряд акціонерних товариств з видобутку й переробки нафти: «Малопольське нафтове товариство», «Польська спілка з реалізації нафти», фірми «Борислав», «Вакуум», «Карпати», «Франко-Полонія» та ін. Господарями цих товариств та фірм були американські, англійські, французькі та німецькі підприємці. Але з часом видобуток нафти зменшується. В Бориславському нафтовому районі у 1913 р. було видобуто понад 1 млн т нафти, а в 1938 р. — тільки 0,5 млн т. У цей час на Галичині діяло близько 40 нафтопромислів, 4100 свердловин. Після 1939 р. промислові підприємства нафтогазоозокеритової галузі були націоналізовані і підпорядковані тресту «Укрнафтовидобуток» (управління в Бориславі).
Значним промисловим видобутком та переробкою нафтової ропи в Україні у Східній Галичині розпочали займатися з 1853 р., коли у м. Львові в аптеці «Під Золотою Зіркою» на вул. Широкій (суч. вул. Коперніка, 1) магістр фармації Йоган (Ян) Зег (J. Zeh 02.09.1817, м. Ланьцут — 25.01.1897, м. Борислав) з бориславської нафти видобув, застосував та запатентував (02.12.1853 р.) нафтовий дистилят для освітлення в лампах, спеціально сконструйованих львівським бляхарем Адамом Братковським, який з 1845 р. виготовляв лампи для освітлення м. Львова.
Перша така лампа — з нафтовим дистилятом, як паливом, публічно спалахнула і засвітилася 30 березня 1853 р. в аптеці , а потім 31 липня 1853 р. у львівському шпиталі де вночі, цього ж дня, за допомогою освітлення нафтових ламп, була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславові Холецькому. Відтоді почалося використання в різних технічних цілях як самого нафтового дистиляту, так і інших продуктів переробки нафтової ропи.
Також згодом Йогану Зеґу разом з маґістром фармації Іґнацієм Лукасєвичем (I. Łukasiewicz 08.03.1822, с. Задушники — 07.01.1882, с. Зренцін) вдалося із озокериту виділити парафін для виробництва свічок (патент від 23.11.1853 р.).
А найбільший видобуток і переробка нафти та озокериту здійснювався у м. Бориславі та його околицях, і завдяки цим мінералам Борислав із середини XIX ст. став всесвітньо відомим, найстарішим, найбільшим і єдиним у Європі промисловим центром нафто-озокеритної промисловості.
1909 р. в усій у Галичині було найбільше видобуто нафти — майже 2 млн т, що на цей час становило майже 5 % усього світового видобутку. Згодом, а особливо у 1920 — 1930-роках видобуток, через виснаженість покладів, постійно зменшувався.
Буріння в 1920 р. пошукової свердловини на сіль у районі Дашави призвело до відкриття не соляних покладів, а газових, причому з більшими притоками газу, ніж у Бориславі. Дебіт свердловини досягав 3210 м3 газу на добу, а тиск у газоносному горизонті становив 60 атм.
У 1921 р. Акціонерне товариство «Міжміські газопроводи» розпочало будівництво першого газопроводу для транспортування природного газу з Дашави до Стрия завдовжки 14,5 км та діаметром 175 мм. Цього року газопровід продовжили до Дрогобича діаметром 225 мм та протяжністю 24,5 км.
У 1933 р. фірма «Польмін» пробурила біля села Опари, розташованого за 20 км від Дрогобича перші свердловини. Газові поклади виявили на глибині близько 200 м. Перші Опарські свердловини мали дебіт по 400 тис. м3 газу на добу.
Друга Світова війна
Під час ІІ Світової війни наприкінці вересня 1939 р. Червона Армія вийшла на демаркаційну лінію. 26 вересня Микита Хрущов відвідав стратегічні нафтопромисли та промислові підприємства в м. Бориславі. А 27 вересня для переговорів про остаточну лінію кордону між СРСР і Німеччиною до Москви знову прибув Ріббентроп. У ході розмов порушувалася справа про деякі ділянки території Західної України. Так, Ріббентроп, покликаючись на дефіцит у Німеччини нафтопродуктів, запропонував передати їй Дрогобицько-Бориславський нафтоносний район. Сталін визнав цю пропозицію неприйнятною, мотивуючи свою позицію тим, що українське населення «наполегливо претендує на цю територію». Але він висловлював готовність взамін постачати Німеччині нафтопродукти в обсязі 300, а потім і 500 тис. тонн на рік. У кінцевому підсумку було досягнуто домовленості про те, що додаткові радянські поставки нафтопродуктів Німеччині сягатимуть річного виробництва Дрогобицько-Бориславського басейну, при цьому одна половина цього обсягу мала вивозитись до Німеччини безпосередньо з цього басейну, а друга — з інших нафтоносних районів СРСР.
Перші «совєти»
Ще до кінця 1939 р., коли було встановлено радянську владу в Західній Україні, нафтогазову промисловість було націоналізовано, замість сотень фірм було створено п'ять великих промислів, що разом з озокеритовими шахтами увійшли до тресту «Укрнафтовидобуток». Газолінові підприємства перейшли до тресту «Укргаз». А численні нафтопереробні підприємства до тресту «Укрнафтопереробка». Усі ці трести підпорядковувалися управлінню «Укрнафтокомбінат», управління якого знаходилося у м. Львові а деякі відділи у м. Бориславі.
На підставі торговельних договорів між Німеччиною та СРСР від 19 серпня 1939 р. та 10 лютого 1940 р. до Німеччини вивозили цистернами нафту й нафтопродукти. Протягом сімнадцяти місяців після підписання радянсько-німецького Пакту про ненапад від 23 серпня 1939 р. Німеччина отримала з Радянського Союзу 865 тис. т нафти, 140 тис. т марганцевої руди, 14 тис. т міді, 3 тис. т нікелю, 101 тис. т бавовни-сирцю, понад 1 млн т лісоматеріалів, 11 тис. т льону, фосфати, платину й майже півтора мільйони тонн зерна. Через радянську територію провозили стратегічну сировину й харчі з Тихоокеанського басейну. СРСР насправді перетворився на союзника Німеччини, що не воював.
Від 23 червня 1941 р. радянська влада, відступаючи, знищила нафтову промисловість краю. Було вивезено обладнання, знищено рафінерії, спалено сотні нафтових свердловини, нафтові збірники, затоплено озокеритну шахту в м. Бориславі й знищено 2 шахти в м. Старуні, зруйновано багато інших об'єктів нафтогазової промисловості. Страти наприкінці червня 1941 р. становили 50 млн злотих згідно з паритетом 1939 р.
Окупація
Також і під час німецької окупації нафтогазову промисловість було націоналізовано. У так званому Генеральному Губернаторстві, або дистрикті Галичина, від 22 вересня 1941 р. було створено окреме гірниче управління в м. Львові з різними відділами й інспекціями так звані «Betriebsinspektion» у містах: Станіславові (сучасне м. Івано-франківськ), Дрогобичі, Бориславі, Стрию, Надвірній та з січня 1943 р. у Калуші, і які входили до складу фірми «Beskiden Erdöl — Gewinnungs Gesellschaft m.b.H.». До грудня 1941 р. німецька влада зуміла ввести в експлуатацію близько 80 % нафтових свердловин. На початку 1942 р. було завершено будівництво газопроводу з м. Дашави до м. Стальової Волі (Польща) довжиною 217 км. З 12 жовтня 1942 р. розпочала діяльність новостворена фірма під назвою «Karpathen ÖL A.G.» у м. Львові, до складу якої входила нафтогазова видобувна та переробна промисловість Галичини. Здійснювалася сейсмічна розвідка та пошукові роботи. 30 березня 1944 р. було ухвалене спеціальне гірниче право для Генерального Губернаторства.
Німецька окупація перервала розвиток нафтогазової промисловості, який відновлюється в 1944 р. Під час німецької окупації у Бориславі було пробурено 123 неглибоких свердловин.
Багато працівників нафтогазової промисловості загинуло на фронтах ІІ Світової війни. Частину працівників промисловості фізично знищили (розстріли, концентраційні табори, вивезення на примусові роботи) радянська та німецька окупаційна влада.
Другі «совєти»
У серпні 1944 р., після повторного встановлення радянської влади в Західній Україні, відновили роботу другий, четвертий, восьмий і дев'ятий нафтопромисли в м. Бориславі, п'ятий — у смт. Східниці та третій, що об'єднував Устрики, Чорну та Стрільбичі. Також у серпні 1944 р. ухвалою Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР було організовано управління «Укрнафтокомбінат» у м. Львові, який об'єднав видобуток нафти й газу та їхнє переробляння.
1945 р. систему керування підприємствами комплексу було реформовано за галузевою засадою. На базі управління «Укрнафтокомбінат» було створено: Державне об'єднання «Укрнафта» в м. Львові з відділами у м. Бориславі, а пізніше Державне об'єднання «Укрнафта» знаходилось в м. Дрогобичі та столиці України — м. Києві. Трест «Укрнафтозаводи» — в м. Дрогобичі та трест «Укргазвидобуток» — у м. Стрию. 11. 06. 1945 р. почав діяти в м. Бориславі навчально-курсовий комбінат Державного об'єднання «Укрнафта».
1946 р. газово промисловість в Україні було відокремлено як самостійну галузь, створено Державне об'єднання «Укргаз», з розташуванням управління в м. Львові. У 1966 р. створено виробниче управління «Укргазпром», якому спочатку підпорядковувалися газовидобувні, а пізніше — газотранспортні, бурові, газопереробні підприємства, науково-дослідні інститути.
У 1946-47 рр. побудували газопроводи «Дашава-Калуш-Галич-Добовці», «Бендери-Станіслав» 115 км завдовжки загалом, продуктивністю — 500 тис. м³ на добу. А в жовтні 1948 р. було введено в дію магістральний 500 км газопровід «Дашава-Київ», що його споруджували протягом 1946-48 рр. Прокладено 534,4 км труб. Продуктивність газопроводу — 5,4 млн м³ на добу, на той час найдовший газопровід в Європі, у 1951 р. його подовжили (через м. Брянськ) до Москви (Дашава — Москва 1530 км завдовжки), а згодом побудовано ще й з м. Дашави до м. Мінська й через м. Вільно до м. Риги.
З території тієї таки України вперше у світі стали постачати на вивіз природний газ — до Польщі від 1944 року. Газу з родовищ Львівщини вивозили за кордон через газопровід Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля (210 км завдовжки, 300 мм у попереку), який було збудовано під час німецької окупації та реконструйовано силами «Укргазу» протягом 1944—1945 років. За короткий термін було відпрацьовано технологію міждержавної передачі газу та збудовано пункт передачі газу в селі Дроздовичах Мостиського району Львівської області.
Перепомповувати нафту територією України до Чехословаччини стали 1962 р. Від 1967 року український газ стали подавати до Чехословаччини, пізніше — до Австрії.
У 1950 р. дала нафту перша потужна свердловина в Долині. В 1952 р. тут утворено нафтовидобувне підприємство «Долинанафта». За 1950-55 рр. видобуток нафти в Долинському нафтовому районі зріс у 20 разів. У 1953 р. на основі Битківського нафтопромислу і Надвірнянської нафторозвідки створено Битківську контору буріння, а в 1957 р. нафтовидобувне підприємство «Надвірнафта». Всі підприємства галузі увійшли у об'єднання «Укрнафта». В 1969-72 рр. проведена реорганізація об'єднання «Укрнафта».
Наприкінці 1950-х та на початку 60-х років Україна була основним газодобувним регіоном колишнього Радянського Союзу.
У середині 60-х років XX ст. видобуток нафти на Прикарпатті досяг максимуму. Подальше зниження видобутку — закономірний процес, пов'язаний з вичерпанням запасів. З 1966 р. застосовуються нові методи заводнення, циклічного витиснення водою нафти з продуктивних пластів.
У 1975 р. шляхом надглибокого буріння відкрито . свердловина 3-Новосхідниця з глибини 4350 м дала нафту при дебіті понад 300 т за добу. Сумарно на 01.01.2000 р. свердловина видала 730 тис. т нафти і 284 млн. м³. газу. Це найкращий показник видобутку нафти на одну свердловину на Прикарпатті.
Дебіт
В Бориславському нафтогазоносному районі випомпували з надр 42,8 млн т нафти, 261,1 тис. т конденсату та 18,325 млрд м3 газу. В Долинському районі — 46,1 млн т нафти. В Надвірнянському районі — 11,1 млн т. При цьому фонтанний фонд свердловин становив 2,8 %, а механізований — 97,2 %. Нафтовилучення в родовищах Бориславського району коливається від частки % (Коханівське, Мельничинське) до 73,4 % (Східницьке), а пересічно склала 24,5 %. Виробка видобувних запасів нафти по Бориславському родов. склала 72,6 %, по Східницькому — 99,5 %, у решти родовищ виробка запасів менша.
У незалежній Україні
Починаючи з середини 90-х років ХХ ст. пошуково-розвідувальні роботи на Прикарпатті різко скорочені, що зумовлено кризою економіки країни.
У жовтні 1992 р. на Прикарпатті видобуто стомільйонну тонну нафти від часу облікування, тобто з 1886 р.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- МГЕ
Джерела
- Галицька брама, № 1(25), 1997.
- Економічний часопис, № 8. — 1998; № 1. — 1999.
- Музичко І. І., Нафта і газ України, ВАТ «Укрнафта», Київ, 1997. Вісник НАН України.
- Шпак О. Г. Нафта та нафтопродукти. К.: Ясон-К. — 2000. — 370 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Микулич О. Нафтовий промисел Східної Галичини до середини ХІХ ст. Видання друге, доповнене. — Дрогобич, 2004. — 32 .
- Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.
- Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. — Дрогобич, 1995. — 102 с.
- Клапчук В. М. Корисні копалини Галичини: видобування та переробка: [Монографія] / В. М. Клапчук / ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». — Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. — С. 67–216 (508 с.)
- Нафта і газ Прикарпаття: нариси історії. Науково-популярне видання / За ред. О.Калашникової та Р.Рейхерта. — Краків-Київ: Інститут нафти і газу; Наукова думка, 2004.– 572с.
- Нафта і газ України / Гол. ред. М. П. Ковалко. — Київ: Наукова думка, 1997.– 384с.
- «Укрнафта»: подорож у часі і просторі. Історія і сьогодення ВАТ «Укрнафти», публіцистичне видання /Автор-упорядник П.Шевченко. — Київ: ВД «Лідер ХХІ століття», 2008. — 245 с.
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro vidobutok nafti i gazu v Ukrayini Pro yih pererobku div Naftopererobna promislovist Ukrayini Isto riya naftogazovidobuva nnya na Za hidnij Ukrayi ni zapochatkovuye bazu dlya naftogazovoyi promislovosti Ukrayini kotra vinikla na bazi vidobutok i pererobka naftovoyi ropi asfaltu ozokeritu ta inshih bitumnih mineraliv sho isnuvav vid najdavnishih chasiv azh do pochatkiv i zarodzhennya velikoyi naftovo ozokeritnoyi a zgodom i gazovoyi vidobuvnoyi ta pererobnoyi promislovist yak u krayu tak i u Yevropi pochinayuchi z 1853 r Vikid nafti i gazu ta pozhezha na sverdlovini Ojl Siti Poshtova listivka pochatku XX st IstoriyaNaftoproyavi v Ukrayinskih Karpatah misceve naselennya sposterigalo z davnih daven sho poznachilosya na toponimah yaki pohodyat vid avtohtonnoyi nazvi nafti ropa Rop yanka Ripne Ropicya ta in V Ukrayini naftu vpershe pochali vidobuvati na Prikarpatti v XVI na pochatku XVII st dlya porivnyannya v Rosijskij imperiyi promislove vidobuvannya nafti rozpochato v 60 h rokah XIX st v rajoni Baku Azerbajdzhan Ale she v XVI st m Drogobich otrimalo privilej na osvitlennya vulic skelnim oliyem Pershi zgadki Dokladnishe Istoriya naftovih promisliv Borislava Persha zgadka pro karpatsku naftu zustrichayetsya v literaturi 1617 r Na starovinnomu promisli Sloboda Rungunska yiyi dobuvali v 1711 r HIH st pochatok HH st Na pochatku XIX st naftovi pokladi bulo vidkrito v smuzi vid Dobromilya cherez Drogobich do Kut i dali do Rumuniyi Borislavske naftogazove rodovishe pochali rozroblyati v 1854 r Naftovi yami tut rozmishuvali perevazhno vzdovzh r Tismenici U 1865 r v Borislavi funkcionuvalo blizko 5 tis yam glibinoyu 35 40 m Dobova produktivnist odniyeyi kopanki dosyagala 130 140 kg U 1855 65 rr vartist shorichnogo vidobutku nafti ta ozokeritu v Galichini ocinyuvalasya v 15 mln zolotih U 1865 r za mezhi Galichini vivezeno 150 t nafti U 1870 r vidobutok nafti u Borislavi dosyag 10 6 tis t Tut diyalo blizko 800 dribnih pidpriyemstv na yakih pracyuvalo majzhe 10 tis robitnikiv Rozshiryuyetsya naftovidobutok i na Stanislavshini U 1871 r v Slobodi Rungurskij sho bilya Pechenizhina zakladeno shahtu yaka davala naftu U 1886 r u Borislavi rozpochato burinnya sverdlovin mehanichnim udarnim sposobom Probureno pershih 9 sverdlovin z dobovim debitom 4 t U 1893 r u Borislavi vpershe rozpochato burinnya sverdlovin kanatnim sposobom Vzhe u 1894 r pershi sverdlovini dali do 150 t nafti na dobu sverdlovinnij sposib vidobutku povnistyu vitisnyaye kolodyaznij Glibina sverdlovin dosyagaye 800 m i bilshe Deyaki sverdlovini dayut fontani do 3 tisyach tonn nafti na dobu z glibini ponad 1000 m Pershi naftopererobni zavodi v Ukrayini vinikli na Prikarpatti u Borislavi Lvovi Drogobichi Nadvirnij Persha naftova lampa publichno spalahnula i zasvitilasya 30 bereznya 1853 r v apteci a potim 31 lipnya 1853 r u lvivskomu shpitali de vnochi cogo zh dnya za dopomogoyu osvitlennya naftovih lamp bula vpershe u sviti provedena skladna hirurgichna operaciya likarem Zaorskim paciyentovi Vladislavovi Holyeckomu Vidtodi pochalosya vikoristannya v riznih tehnichnih cilyah yak samogo naftovogo distilyatu tak i inshih produktiv pererobki naftovoyi ropi Takozh zgodom Yanu Zegu razom z magistrom farmaciyi Ignaciyem Lukasevichem I Lukasiewicz 08 03 1822 s Zadushniki 07 01 1882 s Zrencin vdalosya iz ozokeritu vidiliti parafin dlya virobnictva svichok patent vid 23 11 1853 r A najbilshij vidobutok i pererobka nafti ta ozokeritu zdijsnyuvavsya u m Borislavi ta jogo okolicyah i zavdyaki cim mineralam Borislav iz seredini XIX st stav vsesvitno vidomim najstarishim najbilshim i yedinim u Yevropi promislovim centrom nafto ozokeritnoyi promislovosti U 1848 r u Drogobichi pochav pracyuvati zavod Shrajnera j Gerca po peregonci nafti U 1853 r Avstrijske cisarske byuro patentiv vidalo vinahidniku Ivanovi Zehu patent na sposib ochishennya naftovih distilyativ u 1859 r u Drogobichi zbudovano pershu vitchiznyanu naftopereginnu ustanovku u 1863 r pochala pracyuvati naftopereginna ustanovka u Bolehovi 1866 r pochatok postijnoyi promislovoyi pererobki nafti u Drogobichi zavod Gotliba de pracyuvalo 200 robitnikiv u 1882 r naftopereginnij zavod pobudovano v Pechenizheni 500 robitnikiv Galicka Kaliforniya Borislav privablyuvala pidpriyemciv z usiyeyi Yevropi i svitu Vidobutok nafti zrostaye U 1906 r u Borislavskomu naftovomu rajoni bulo vidobuto 562 tis t nafti a v 1909 r ponad 1 9 mln t Zrostaye vidobutok nafti v rajoni Strilbich U 1881 r tut diyalo vsogo 10 kolodyaziv a v 1899 r 21 sverdlovina Richnij vidobutok nafti na rodovishi zris vid 100 t 1886 r do 2300 t 1890 r U rajoni Shidnici v 1889 r bulo 36 naftovih kolodyaziv v 1898 r tut diyalo 388 sverdlovin yaki dali 168480 t nafti a u 1901 r chislo sverdlovin dosyaglo 500 Zrostav vidobutok nafti i v inshih naftonosnih rajonah Galichini zokrema na Stanislavshini Bilya Kosmacha pershi burovi roboti rozpochalisya v 1899 r U 1905 r tut diyalo 4 sverdlovini z yakih vidobuto 1080 t nafti Na comu rivni vidobutok nafti zalishivsya do Pershoyi svitovoyi vijni Naftovidobutok u rajoni Pasichnoyi rozpochato u 1880 r U 1891 r tut diyalo 12 sverdlovin yaki davali 690 t nafti a v 1902 r 55 sverdlovin i vidpovidno 2360 t nafti Pershu sverdlovinu v rajoni Bitkova bulo zakladeno v 1897 r a u 1910 r tut diyalo 18 sverdlovin z zagalnim debitom 21470 t nafti Z 1886 r pochavsya vidobutok nafti bilya s Majdan Pershi burovi roboti v okolici Ripnogo rozpochalisya v 1887 r U 1892 r tut diyalo 11 sverdlovin u 1896 r 28 z vidobutkom nafti 2360 t na rik Naftopromisel bilya Slobodi Rungurskoyi u 1890 r dav 240 t nafti a u 1904 r 4890 t Z 1893 r nafta vidobuvalasya v rajoni Vitvici sho bilya Bolehova U 1908 r firma Golenderskij naftovij sindikat pobuduvala unikalnu sverdlovinu Ojl Siti Borislavske naftove rodovishe 13 chervnya vona dala naftu z glibini 1016 m Debit sverdlovini zrostav do 3000 t nafti na dobu sho bulo maksimalnim vidobutkom na odnu sverdlovinu Yaksho v period 1890 1893 rr v cilomu po Galichini vidobuvali ponad 90 tis t nafti to v 1894 r ponad 130 tis t u 1895 ponad 210 tis t u 1896 1900 rr 310 330 tis t u 1902 r ponad 570 tis t u 1903 1906 rr 700 800 tis t u 1907 r ponad 1170 tis t u 1909 r ponad 2 mln t Pislya 1919 r u Peredkarpatti stvorili ryad akcionernih tovaristv z vidobutku j pererobki nafti Malopolske naftove tovaristvo Polska spilka z realizaciyi nafti firmi Borislav Vakuum Karpati Franko Poloniya ta in Gospodaryami cih tovaristv ta firm buli amerikanski anglijski francuzki ta nimecki pidpriyemci Ale z chasom vidobutok nafti zmenshuyetsya V Borislavskomu naftovomu rajoni u 1913 r bulo vidobuto ponad 1 mln t nafti a v 1938 r tilki 0 5 mln t U cej chas na Galichini diyalo blizko 40 naftopromisliv 4100 sverdlovin Pislya 1939 r promislovi pidpriyemstva naftogazoozokeritovoyi galuzi buli nacionalizovani i pidporyadkovani trestu Ukrnaftovidobutok upravlinnya v Borislavi Znachnim promislovim vidobutkom ta pererobkoyu naftovoyi ropi v Ukrayini u Shidnij Galichini rozpochali zajmatisya z 1853 r koli u m Lvovi v apteci Pid Zolotoyu Zirkoyu na vul Shirokij such vul Kopernika 1 magistr farmaciyi Jogan Yan Zeg J Zeh 02 09 1817 m Lancut 25 01 1897 m Borislav z borislavskoyi nafti vidobuv zastosuvav ta zapatentuvav 02 12 1853 r naftovij distilyat dlya osvitlennya v lampah specialno skonstrujovanih lvivskim blyaharem Adamom Bratkovskim yakij z 1845 r vigotovlyav lampi dlya osvitlennya m Lvova Persha taka lampa z naftovim distilyatom yak palivom publichno spalahnula i zasvitilasya 30 bereznya 1853 r v apteci a potim 31 lipnya 1853 r u lvivskomu shpitali de vnochi cogo zh dnya za dopomogoyu osvitlennya naftovih lamp bula vpershe u sviti provedena skladna hirurgichna operaciya likarem Zaorskim paciyentovi Vladislavovi Holeckomu Vidtodi pochalosya vikoristannya v riznih tehnichnih cilyah yak samogo naftovogo distilyatu tak i inshih produktiv pererobki naftovoyi ropi Takozh zgodom Joganu Zegu razom z magistrom farmaciyi Ignaciyem Lukasyevichem I Lukasiewicz 08 03 1822 s Zadushniki 07 01 1882 s Zrencin vdalosya iz ozokeritu vidiliti parafin dlya virobnictva svichok patent vid 23 11 1853 r A najbilshij vidobutok i pererobka nafti ta ozokeritu zdijsnyuvavsya u m Borislavi ta jogo okolicyah i zavdyaki cim mineralam Borislav iz seredini XIX st stav vsesvitno vidomim najstarishim najbilshim i yedinim u Yevropi promislovim centrom nafto ozokeritnoyi promislovosti 1909 r v usij u Galichini bulo najbilshe vidobuto nafti majzhe 2 mln t sho na cej chas stanovilo majzhe 5 usogo svitovogo vidobutku Zgodom a osoblivo u 1920 1930 rokah vidobutok cherez visnazhenist pokladiv postijno zmenshuvavsya Burinnya v 1920 r poshukovoyi sverdlovini na sil u rajoni Dashavi prizvelo do vidkrittya ne solyanih pokladiv a gazovih prichomu z bilshimi pritokami gazu nizh u Borislavi Debit sverdlovini dosyagav 3210 m3 gazu na dobu a tisk u gazonosnomu gorizonti stanoviv 60 atm U 1921 r Akcionerne tovaristvo Mizhmiski gazoprovodi rozpochalo budivnictvo pershogo gazoprovodu dlya transportuvannya prirodnogo gazu z Dashavi do Striya zavdovzhki 14 5 km ta diametrom 175 mm Cogo roku gazoprovid prodovzhili do Drogobicha diametrom 225 mm ta protyazhnistyu 24 5 km U 1933 r firma Polmin proburila bilya sela Opari roztashovanogo za 20 km vid Drogobicha pershi sverdlovini Gazovi pokladi viyavili na glibini blizko 200 m Pershi Oparski sverdlovini mali debit po 400 tis m3 gazu na dobu Druga Svitova vijnaPid chas II Svitovoyi vijni naprikinci veresnya 1939 r Chervona Armiya vijshla na demarkacijnu liniyu 26 veresnya Mikita Hrushov vidvidav strategichni naftopromisli ta promislovi pidpriyemstva v m Borislavi A 27 veresnya dlya peregovoriv pro ostatochnu liniyu kordonu mizh SRSR i Nimechchinoyu do Moskvi znovu pribuv Ribbentrop U hodi rozmov porushuvalasya sprava pro deyaki dilyanki teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini Tak Ribbentrop poklikayuchis na deficit u Nimechchini naftoproduktiv zaproponuvav peredati yij Drogobicko Borislavskij naftonosnij rajon Stalin viznav cyu propoziciyu neprijnyatnoyu motivuyuchi svoyu poziciyu tim sho ukrayinske naselennya napoleglivo pretenduye na cyu teritoriyu Ale vin vislovlyuvav gotovnist vzamin postachati Nimechchini naftoprodukti v obsyazi 300 a potim i 500 tis tonn na rik U kincevomu pidsumku bulo dosyagnuto domovlenosti pro te sho dodatkovi radyanski postavki naftoproduktiv Nimechchini syagatimut richnogo virobnictva Drogobicko Borislavskogo basejnu pri comu odna polovina cogo obsyagu mala vivozitis do Nimechchini bezposeredno z cogo basejnu a druga z inshih naftonosnih rajoniv SRSR Pershi sovyeti She do kincya 1939 r koli bulo vstanovleno radyansku vladu v Zahidnij Ukrayini naftogazovu promislovist bulo nacionalizovano zamist soten firm bulo stvoreno p yat velikih promisliv sho razom z ozokeritovimi shahtami uvijshli do trestu Ukrnaftovidobutok Gazolinovi pidpriyemstva perejshli do trestu Ukrgaz A chislenni naftopererobni pidpriyemstva do trestu Ukrnaftopererobka Usi ci tresti pidporyadkovuvalisya upravlinnyu Ukrnaftokombinat upravlinnya yakogo znahodilosya u m Lvovi a deyaki viddili u m Borislavi Na pidstavi torgovelnih dogovoriv mizh Nimechchinoyu ta SRSR vid 19 serpnya 1939 r ta 10 lyutogo 1940 r do Nimechchini vivozili cisternami naftu j naftoprodukti Protyagom simnadcyati misyaciv pislya pidpisannya radyansko nimeckogo Paktu pro nenapad vid 23 serpnya 1939 r Nimechchina otrimala z Radyanskogo Soyuzu 865 tis t nafti 140 tis t margancevoyi rudi 14 tis t midi 3 tis t nikelyu 101 tis t bavovni sircyu ponad 1 mln t lisomaterialiv 11 tis t lonu fosfati platinu j majzhe pivtora miljoni tonn zerna Cherez radyansku teritoriyu provozili strategichnu sirovinu j harchi z Tihookeanskogo basejnu SRSR naspravdi peretvorivsya na soyuznika Nimechchini sho ne voyuvav Vid 23 chervnya 1941 r radyanska vlada vidstupayuchi znishila naftovu promislovist krayu Bulo vivezeno obladnannya znisheno rafineriyi spaleno sotni naftovih sverdlovini naftovi zbirniki zatopleno ozokeritnu shahtu v m Borislavi j znisheno 2 shahti v m Staruni zrujnovano bagato inshih ob yektiv naftogazovoyi promislovosti Strati naprikinci chervnya 1941 r stanovili 50 mln zlotih zgidno z paritetom 1939 r Okupaciya Takozh i pid chas nimeckoyi okupaciyi naftogazovu promislovist bulo nacionalizovano U tak zvanomu Generalnomu Gubernatorstvi abo distrikti Galichina vid 22 veresnya 1941 r bulo stvoreno okreme girniche upravlinnya v m Lvovi z riznimi viddilami j inspekciyami tak zvani Betriebsinspektion u mistah Stanislavovi suchasne m Ivano frankivsk Drogobichi Borislavi Striyu Nadvirnij ta z sichnya 1943 r u Kalushi i yaki vhodili do skladu firmi Beskiden Erdol Gewinnungs Gesellschaft m b H Do grudnya 1941 r nimecka vlada zumila vvesti v ekspluataciyu blizko 80 naftovih sverdlovin Na pochatku 1942 r bulo zaversheno budivnictvo gazoprovodu z m Dashavi do m Stalovoyi Voli Polsha dovzhinoyu 217 km Z 12 zhovtnya 1942 r rozpochala diyalnist novostvorena firma pid nazvoyu Karpathen OL A G u m Lvovi do skladu yakoyi vhodila naftogazova vidobuvna ta pererobna promislovist Galichini Zdijsnyuvalasya sejsmichna rozvidka ta poshukovi roboti 30 bereznya 1944 r bulo uhvalene specialne girniche pravo dlya Generalnogo Gubernatorstva Nimecka okupaciya perervala rozvitok naftogazovoyi promislovosti yakij vidnovlyuyetsya v 1944 r Pid chas nimeckoyi okupaciyi u Borislavi bulo probureno 123 neglibokih sverdlovin Bagato pracivnikiv naftogazovoyi promislovosti zaginulo na frontah II Svitovoyi vijni Chastinu pracivnikiv promislovosti fizichno znishili rozstrili koncentracijni tabori vivezennya na primusovi roboti radyanska ta nimecka okupacijna vlada Drugi sovyeti Naftovi vezhi na nimeckij poshtovij marci 10 05 1944 r U serpni 1944 r pislya povtornogo vstanovlennya radyanskoyi vladi v Zahidnij Ukrayini vidnovili robotu drugij chetvertij vosmij i dev yatij naftopromisli v m Borislavi p yatij u smt Shidnici ta tretij sho ob yednuvav Ustriki Chornu ta Strilbichi Takozh u serpni 1944 r uhvaloyu Narodnogo komisariatu naftovoyi promislovosti SRSR bulo organizovano upravlinnya Ukrnaftokombinat u m Lvovi yakij ob yednav vidobutok nafti j gazu ta yihnye pereroblyannya 1945 r sistemu keruvannya pidpriyemstvami kompleksu bulo reformovano za galuzevoyu zasadoyu Na bazi upravlinnya Ukrnaftokombinat bulo stvoreno Derzhavne ob yednannya Ukrnafta v m Lvovi z viddilami u m Borislavi a piznishe Derzhavne ob yednannya Ukrnafta znahodilos v m Drogobichi ta stolici Ukrayini m Kiyevi Trest Ukrnaftozavodi v m Drogobichi ta trest Ukrgazvidobutok u m Striyu 11 06 1945 r pochav diyati v m Borislavi navchalno kursovij kombinat Derzhavnogo ob yednannya Ukrnafta 1946 r gazovo promislovist v Ukrayini bulo vidokremleno yak samostijnu galuz stvoreno Derzhavne ob yednannya Ukrgaz z roztashuvannyam upravlinnya v m Lvovi U 1966 r stvoreno virobniche upravlinnya Ukrgazprom yakomu spochatku pidporyadkovuvalisya gazovidobuvni a piznishe gazotransportni burovi gazopererobni pidpriyemstva naukovo doslidni instituti U 1946 47 rr pobuduvali gazoprovodi Dashava Kalush Galich Dobovci Benderi Stanislav 115 km zavdovzhki zagalom produktivnistyu 500 tis m na dobu A v zhovtni 1948 r bulo vvedeno v diyu magistralnij 500 km gazoprovid Dashava Kiyiv sho jogo sporudzhuvali protyagom 1946 48 rr Prokladeno 534 4 km trub Produktivnist gazoprovodu 5 4 mln m na dobu na toj chas najdovshij gazoprovid v Yevropi u 1951 r jogo podovzhili cherez m Bryansk do Moskvi Dashava Moskva 1530 km zavdovzhki a zgodom pobudovano she j z m Dashavi do m Minska j cherez m Vilno do m Rigi Z teritoriyi tiyeyi taki Ukrayini vpershe u sviti stali postachati na viviz prirodnij gaz do Polshi vid 1944 roku Gazu z rodovish Lvivshini vivozili za kordon cherez gazoprovid Opari Sambir Peremishl Stalova Volya 210 km zavdovzhki 300 mm u popereku yakij bulo zbudovano pid chas nimeckoyi okupaciyi ta rekonstrujovano silami Ukrgazu protyagom 1944 1945 rokiv Za korotkij termin bulo vidpracovano tehnologiyu mizhderzhavnoyi peredachi gazu ta zbudovano punkt peredachi gazu v seli Drozdovichah Mostiskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Perepompovuvati naftu teritoriyeyu Ukrayini do Chehoslovachchini stali 1962 r Vid 1967 roku ukrayinskij gaz stali podavati do Chehoslovachchini piznishe do Avstriyi U 1950 r dala naftu persha potuzhna sverdlovina v Dolini V 1952 r tut utvoreno naftovidobuvne pidpriyemstvo Dolinanafta Za 1950 55 rr vidobutok nafti v Dolinskomu naftovomu rajoni zris u 20 raziv U 1953 r na osnovi Bitkivskogo naftopromislu i Nadvirnyanskoyi naftorozvidki stvoreno Bitkivsku kontoru burinnya a v 1957 r naftovidobuvne pidpriyemstvo Nadvirnafta Vsi pidpriyemstva galuzi uvijshli u ob yednannya Ukrnafta V 1969 72 rr provedena reorganizaciya ob yednannya Ukrnafta Naprikinci 1950 h ta na pochatku 60 h rokiv Ukrayina bula osnovnim gazodobuvnim regionom kolishnogo Radyanskogo Soyuzu U seredini 60 h rokiv XX st vidobutok nafti na Prikarpatti dosyag maksimumu Podalshe znizhennya vidobutku zakonomirnij proces pov yazanij z vicherpannyam zapasiv Z 1966 r zastosovuyutsya novi metodi zavodnennya ciklichnogo vitisnennya vodoyu nafti z produktivnih plastiv U 1975 r shlyahom nadglibokogo burinnya vidkrito sverdlovina 3 Novoshidnicya z glibini 4350 m dala naftu pri debiti ponad 300 t za dobu Sumarno na 01 01 2000 r sverdlovina vidala 730 tis t nafti i 284 mln m gazu Ce najkrashij pokaznik vidobutku nafti na odnu sverdlovinu na Prikarpatti DebitV Borislavskomu naftogazonosnomu rajoni vipompuvali z nadr 42 8 mln t nafti 261 1 tis t kondensatu ta 18 325 mlrd m3 gazu V Dolinskomu rajoni 46 1 mln t nafti V Nadvirnyanskomu rajoni 11 1 mln t Pri comu fontannij fond sverdlovin stanoviv 2 8 a mehanizovanij 97 2 Naftoviluchennya v rodovishah Borislavskogo rajonu kolivayetsya vid chastki Kohanivske Melnichinske do 73 4 Shidnicke a peresichno sklala 24 5 Virobka vidobuvnih zapasiv nafti po Borislavskomu rodov sklala 72 6 po Shidnickomu 99 5 u reshti rodovish virobka zapasiv mensha U nezalezhnij UkrayiniPochinayuchi z seredini 90 h rokiv HH st poshukovo rozviduvalni roboti na Prikarpatti rizko skorocheni sho zumovleno krizoyu ekonomiki krayini U zhovtni 1992 r na Prikarpatti vidobuto stomiljonnu tonnu nafti vid chasu oblikuvannya tobto z 1886 r Div takozhNaftovij promisel Naftopererobna promislovist Ukrayini Solyani promisli Zakarpattya Solyani promisli PeredkarpattyaPrimitki Arhiv originalu za 2 travnya 2018 Procitovano 1 travnya 2018 MGEDzherelaGalicka brama 1 25 1997 Ekonomichnij chasopis 8 1998 1 1999 Muzichko I I Nafta i gaz Ukrayini VAT Ukrnafta Kiyiv 1997 Visnik NAN Ukrayini Shpak O G Nafta ta naftoprodukti K Yason K 2000 370 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Mikulich O Naftovij promisel Shidnoyi Galichini do seredini HIH st Vidannya druge dopovnene Drogobich 2004 32 Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya navchalnij posibnik Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2019 302 s Ivanickij Ye Mihalevich V Istoriya Borislavskogo naftopromislovogo rajonu v datah podiyah i faktah Drogobich 1995 102 s Klapchuk V M Korisni kopalini Galichini vidobuvannya ta pererobka Monografiya V M Klapchuk DVNZ Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Ivano Frankivsk Foliant 2013 S 67 216 508 s Nafta i gaz Prikarpattya narisi istoriyi Naukovo populyarne vidannya Za red O Kalashnikovoyi ta R Rejherta Krakiv Kiyiv Institut nafti i gazu Naukova dumka 2004 572s Nafta i gaz Ukrayini Gol red M P Kovalko Kiyiv Naukova dumka 1997 384s Ukrnafta podorozh u chasi i prostori Istoriya i sogodennya VAT Ukrnafti publicistichne vidannya Avtor uporyadnik P Shevchenko Kiyiv VD Lider HHI stolittya 2008 245 s Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih