Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Йоган Зег пол Jan Zeh 2 вересня 1817 м Ланьцут 25 січня 1897 м Борислав львівський фармацевт аптекар піонер винахідни

Зег Ян

Зег Ян

Ян (Йоган) Зег (пол. Jan Zeh; 2 вересня 1817, м. Ланьцут — 25 січня 1897, м. Борислав) — львівський фармацевт, аптекар, піонер (винахідник) промислової нафтопереробки в Україні (Галичині) та світі 1853 р.

Ян Зег
Johan Zeh
image
Ян Зег
Народився2 вересня 1817(1817-09-02)
м. Ланьцут
Помер25 січня 1897(1897-01-25) (79 років)
м. Борислав
Похованням. Борислав
Громадянствоавстрійське
Національністьгаличанин німецького походження
Діяльністьхімік, фармацевт
Знання мовпольська
Нагородидиплом на Мюнхенській виставці 1854 р.

Біографія

Ян Зег народився 2 вересня 1817 року в м. Ланьцуті, у Коронної землі Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (сучасна Польща), в родині Йогана та Христини. Похрещений був місцевим римо-католицьким настоятелем. Батько його був аптекарем, а родина, можливо, була німецького або угорського походження.

Навчався Ян Зег у Дрогобицькій та Самбірській гімназіях. У місті Самборі у 1830-х роках працював учнем в аптеці, де вперше ознайомився з місцевими нафтопродуктами.

З 1844 року вивчав фармацію у Віденському університеті, де 8 серпня 1846 року склав іспит, а наступного дня захистив ступінь магістра фармації.

image
Меморіальна таблиця на стіні приміщення аптеки
image
Аптека Міколяша «Під золотою зіркою» на вул. Коперника, 1 у Львові, де Ян Зег працював і здійснив першу у світі дистиляцію нафти

Із 1848 року Ян Зег почав працювати у львівській аптеці Міколяша «Під золотою зіркою», яка на той час була найбільшою у Галичині. Власник аптеки у 1852 році створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера, колишнього бориславця, центнер бориславського недосконалого дистиляту гірської нафти з дуже неприємним запахом. Він доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію (ректифікацію) цього продукту до ступеня так званого «Oleum petrae album», що доставлявся в аптеки з Італії і звичайно називався скельна олія (Petreoleum). Після довгих тижнів лабораторних експериментів Ян Зег успішно виконує поставлене завдання — здійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції. Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.

30 березня 1853 року у Львові, в аптеці «Під золотою зіркою» на сучасній вул. Коперника, 1 (тепер інтерактивний музей-кондитерська «Під золотою зіркою» родини Іонових), у бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно «засвітився» одержаний нафтопродукт, який, як Ян Зег, так і інші називали просто нафтою, що застосовувалася для освітлення. А 31 липня 1853 року у головній львівській лікарні на вул. Личаківській розпочалося освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та нафтового дистиляту Зега. Вночі того ж дня за допомогою цього освітлення була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславу Холєцкому.

Ще 27 травня 1853 року Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею — виключних прав (у сучасному розумінні патенту) на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу і прохання збереження таємниці цього винаходу та квитанція про оплату в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою. Привілей був виданий у Відні 2 грудня 1853 року на ім'я Йогана Зега, магістра фармації у Львові та оголошений у пресі. Про це свідчать документи віденського та львівського архівів. У описі привілею вказується: «Винахід, очищення гірської нафти хімічним способом так, щоб вона завдяки цьому стала придатною до використання у технічних цілях». Тут варто зазначити, що у США дослідження хімічного складу нафти було вперше здійснено і опубліковано професором хімії з Єльського університету тільки 16 квітня 1855 року.

Ян Зег також почав у лабораторії виготовляти свічки із озокериту та його похідних, про що свідчать архівні матеріали та привілей, виданий у Відні 23 листопада 1853 року.

Після свого винаходу магістр фармації Зег повністю зосередився на подальшій праці в царині нафтопереробки. Він відкрив першу у Галичині у Львові цісарсько-королівської привілейовану (тобто з виключними правами) так звану Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту. А у Львові на вулиці Краківській відкрив крамницю з продажу легкої нафти населенню для освітлення, а також легкої фракції (очевидно, бензину), як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей.

На унікальній фотографії, виконаній до 1867 року, бачимо Зега, а поряд з ним на столі у колбах продукти дистиляції нафти — результат його промислового винаходу. В цей час у Галичині виникають безліч підприємств з переробки нафтових продуктів. Цьому також посприяв офіційний документ — гірничий статут, виданий 23 травня 1854 року австрійським урядом, де, за дозволом влади, дозволявся видобуток нафти приватним особам, а також відмежування земельної власності від гірничої.

У 1854 року на виставці у Мюнхені Йогана Зега було нагороджено похвальною грамотою за досконалий дистилят нафти. У грамоті вказувалося: «Ян Зег, магістр фармації і власник привілею у Львові — Австрія: похвальне визнання за повну дистиляцію скельної олії».

У рапорті (звіті) Торгово-промислової палати у Львові високому цісарсько-королівському міністерству торгівлі, промисловості та громадського будівництва про стан торгівлі та промисловості у регіоні за 1854—1856 рр., виданого окремою книгою в 1859 року вказується, що тут діє «цісарсько-королівська привілегійована Камфінфабрика Йогана Зега» з двома дистиляційними апаратами та двома чанами (посудинами), на якій працювало чотири робітники. Ця фабрика переробила сировини: у 1854 року — 600 центнерів нафти; у 1855 року та 1856 року по 250 ц. З цієї нафти було виготовлено такі продукти переробки: «Asphalt» (нафтовий бітум); «Rectificirtes Brennöl» (ректифікована горюча (освітлювальна) олія); «Steinöl» (кам'яна олія, нафта); «Wagenschmiere» (мастило для возів, вагонів) та «Goudron» (гудрон). Сировина постачалася з Борислава Самбірського повіту, з Коломиї та Богородчан Станіславського повіту. Продукти продавалися більшою мірою у країні, а незначна частина була вивезена на західні кордони країни та до Прусії (Німеччини).

Також вказувалося, що за умов великих капіталів та вищій підприємливості могло б виробництво нафти створити у цьому регіоні вагому виробничу галузь. Згодом так і сталося. У Галичині створилася велика нафто-озокеритна промисловість країни з центром у Бориславі.

До 1858 року Зег доставляв у столицю Австрії Відень достатню кількість нафтового дистиляту для освітлювальних потреб. Ще з 1854 року цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії, а на прохання тодішнього директора пошт у Львові, Зег з бориславської нафти виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.

Катастрофа

Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. Та його долю спіткало велике нещастя. 12 лютого 1858 року з фабрики до його магазину у Львові було привезено бочку з нафтопродуктами, яка була пошкоджена, а з неї витікала рідина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий підпалив дистилят, вогонь перекинувся на крамницю, де дружина Зега Дорота (до шлюбу Облочинська) та її 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, трагічно загинули у вогні.

Шокований катастрофою, Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, уже наприкінці 1858 року він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти нинішнього театру ім. М. Заньковецької. Про це свідчить реклама у львівській газеті від 5 та 8 січня 1859 року. Однак, збільшення згодом переробки нафти іншими підприємцями, як у краю так і за кордоном, та через конкуренцію численних, більших підприємств, спонукало винахідника нафтопереробки та промисловця залишити розпочату ним справу.

Бориславський період

image

21 серпня 1875 року Зег одержав концесію на створення в Бориславі аптеки на вул. Панській (сучасна вул. Шевченка, 12), яку відкрив у березні 1876 року з назвою «Зірка». Він вдруге одружується, з Марією (третя сестра з Облочинських), з якою у них було двоє дочок, і до останніх своїх днів був власником аптеки у Бориславі. Зег та його родина була в дружніх стосунках з письменником Стефаном Ковалівим. Дружина та дочка Зега були хресними матерями двох дітей С. Коваліва.

Після короткочасної хвороби він помирає 25 січня 1897 року у Бориславі, і похований на колишньому старому цвинтарі, що на розі сучасних вулиць Володимира Великого і Героїв ОУН-УПА. Конкретне місце поховання наразі невідоме.

Власниками аптеки після смерті Зега були: дочка Зега та її чоловік, Александр Хомінський, у 1920-1930 роках — Артур Ротенберг.

Увічнення пам'яті Зега

У 1973 році, у зв'язку із новою радянською забудовою міста, міська влада м. Борислава знесла будівлю аптеки Зега на тогочасній вулиці Леніна (колишній вул. Панській).

У 13-му томі «Енциклопедії загальної» за 1902 рік на 516 сторінці у статті «Скальна олія» вказується, що промислова розробка з нафтопереробки розпочалася у Галичині з 1853 року, а професор Ягейлонського університету, у Кракові, доктор та професор Вроцлавського університету , свої статті про Йогана Зега, відповідно 1934 року та 1955 року, назвали «Забутий піонер нафтової промисловості».

Ім'я Зега повинно посісти заслужене місце в історії нафтово-озокеритної промисловості України, а його життєва та творча діяльність — якнайбільше висвітлена та розповсюджена.

7 вересня 2007 року, з нагоди святкування Дня міста Борислава та Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у місті Бориславі на вул. Шевченка, 12 відбулося урочисте відкриття та посвячення пам'ятної таблиці винахіднику промислової переробки нафти Йогану Зегу з нагоди 190-річчя від дня народження та 110-річчя від дня його смерті.

На пам'ятній таблиці викарбувано напис українською та англійською мовами:

image На цьому місці знаходилася аптека, в якій проживав та працював Йоган (Ян) Зег (*02.09.1817, м. Ланьцут — †25.01.1897, м. Борислав) маґістр фармації, дослідник, винахідник і засновник нафтової та озокеритної промислової переробки в Україні — 1853 року, перший аптекар у Бориславі з 1876 року.

The chemist's where Johan Zeh (*02.09.1817, Lantsut — †25.01.1897, Boryslav) lived & worked is situated at this place the master of pharmacy, the researcher, the inventor and the founder of oil & ozocerite industrial processing in Ukraine since 1853. The first chemist in Boryslav since 1876.

image

Із 28 листопада 2008 року у лівому крилі будинку на вулиці Вірменській, 20 у Львові міститься ресторація-музей «Гасова лямпа» з власною колекцією гасових лямп, біля якої стоїть пам'ятник Яну Зегу авторство створили львівський дизайнер Михайло Москаль та скульптор Володимир Цісарик.

27 січня 2021 р. в м. Бориславі відбулося урочисте відкриття аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Йогана Зега.

09 грудня 2021 р. в м. Бориславі на вул. Тараса Шевченка, 12, на місці колишньої аптеки під назвою "Зірка", о 10:00 год. відбулося урочисте відкриття пам'ятника винахіднику переробки нафти на нафтопродукти, озокериту на парафін, засновнику нафтово-озокеритної промисловості в Україні та світі 1853 р., першому аптекарю у м. Бориславі з 1876 р., фармацевту Йогану Зегу. Скульптор Роман Кікта, архітектор Михайло Хохонь.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.

Джерела

  • Микулич О. Життєва і творча діяльність Йогана Зега. / Іван Зег. Серія: Видатні постаті у нафтовій історії міста Борислава. — Дрогобич, 2008. — С. 5-71.
  • Микулич О. Життєва і творча діяльність винахідника Йогана Зега. // «Нафтовик Борислава». — № 71 (7776). — 14 вересня 2007. — С. 2.
  • Зех Ян. Енциклопедія Львова. — т. 2. — С. 458-460.

Посилання

  • Важкий спадок бориславських ріпників [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Високий замок. — 5 лютого. — 2006.
  • Зег Йоган (Ян)[недоступне посилання]
  • Зег Йоган (Ян) [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • Jan Zeh wynalazca nafty (1817-1897) [ 17 лютого 2010 у Wayback Machine.] (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yan Jogan Zeg pol Jan Zeh 2 veresnya 1817 m Lancut 25 sichnya 1897 m Borislav lvivskij farmacevt aptekar pioner vinahidnik promislovoyi naftopererobki v Ukrayini Galichini ta sviti 1853 r Yan ZegJohan ZehYan ZegNarodivsya2 veresnya 1817 1817 09 02 m LancutPomer25 sichnya 1897 1897 01 25 79 rokiv m BorislavPohovannyam BorislavGromadyanstvoavstrijskeNacionalnistgalichanin nimeckogo pohodzhennyaDiyalnisthimik farmacevtZnannya movpolskaNagorodidiplom na Myunhenskij vistavci 1854 r Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYan Zeg narodivsya 2 veresnya 1817 roku v m Lancuti u Koronnoyi zemli Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi suchasna Polsha v rodini Jogana ta Hristini Pohreshenij buv miscevim rimo katolickim nastoyatelem Batko jogo buv aptekarem a rodina mozhlivo bula nimeckogo abo ugorskogo pohodzhennya Navchavsya Yan Zeg u Drogobickij ta Sambirskij gimnaziyah U misti Sambori u 1830 h rokah pracyuvav uchnem v apteci de vpershe oznajomivsya z miscevimi naftoproduktami Z 1844 roku vivchav farmaciyu u Videnskomu universiteti de 8 serpnya 1846 roku sklav ispit a nastupnogo dnya zahistiv stupin magistra farmaciyi Memorialna tablicya na stini primishennya apteki Apteka Mikolyasha Pid zolotoyu zirkoyu na vul Kopernika 1 u Lvovi de Yan Zeg pracyuvav i zdijsniv pershu u sviti distilyaciyu nafti Iz 1848 roku Yan Zeg pochav pracyuvati u lvivskij apteci Mikolyasha Pid zolotoyu zirkoyu yaka na toj chas bula najbilshoyu u Galichini Vlasnik apteki u 1852 roci stvoryuye pri apteci himiko farmacevtichnu laboratoriyu zakupovuye u drogobickogo pidpriyemcya Abragama Shrajnera kolishnogo borislavcya centner borislavskogo nedoskonalogo distilyatu girskoyi nafti z duzhe nepriyemnim zapahom Vin doruchaye Joganu Zegu zdijsniti distilyaciyu rektifikaciyu cogo produktu do stupenya tak zvanogo Oleum petrae album sho dostavlyavsya v apteki z Italiyi i zvichajno nazivavsya skelna oliya Petreoleum Pislya dovgih tizhniv laboratornih eksperimentiv Yan Zeg uspishno vikonuye postavlene zavdannya zdijsnyuye distilyaciyu ta ochishennya naftovoyi ropi na okremi frakciyi Dlya ochishennya nafti Yan Zeg vikoristav koncentrovanu sirchanu kislotu ta sodovij rozchin 30 bereznya 1853 roku u Lvovi v apteci Pid zolotoyu zirkoyu na suchasnij vul Kopernika 1 teper interaktivnij muzej konditerska Pid zolotoyu zirkoyu rodini Ionovih u blyashanij lampi vigotovlenij lvivskim blyaharem Adamom Bratkovskim vpershe publichno zasvitivsya oderzhanij naftoprodukt yakij yak Yan Zeg tak i inshi nazivali prosto naftoyu sho zastosovuvalasya dlya osvitlennya A 31 lipnya 1853 roku u golovnij lvivskij likarni na vul Lichakivskij rozpochalosya osvitlennya primishen za dopomogoyu lamp A Bratkovskogo ta naftovogo distilyatu Zega Vnochi togo zh dnya za dopomogoyu cogo osvitlennya bula vpershe u sviti provedena skladna hirurgichna operaciya likarem Zaorskim paciyentovi Vladislavu Holyeckomu She 27 travnya 1853 roku Zeg podav do Namisnictva u Lvovi zayavu pro vidachu jomu privileyu viklyuchnih prav u suchasnomu rozuminni patentu na ochishennya nafti himichnim shlyahom Do zayavi dodano opis vinahodu i prohannya zberezhennya tayemnici cogo vinahodu ta kvitanciya pro oplatu v rozmiri 40 floriniv konvertovanoyu valyutoyu Privilej buv vidanij u Vidni 2 grudnya 1853 roku na im ya Jogana Zega magistra farmaciyi u Lvovi ta ogoloshenij u presi Pro ce svidchat dokumenti videnskogo ta lvivskogo arhiviv U opisi privileyu vkazuyetsya Vinahid ochishennya girskoyi nafti himichnim sposobom tak shob vona zavdyaki comu stala pridatnoyu do vikoristannya u tehnichnih cilyah Tut varto zaznachiti sho u SShA doslidzhennya himichnogo skladu nafti bulo vpershe zdijsneno i opublikovano profesorom himiyi z Yelskogo universitetu tilki 16 kvitnya 1855 roku Yan Zeg takozh pochav u laboratoriyi vigotovlyati svichki iz ozokeritu ta jogo pohidnih pro sho svidchat arhivni materiali ta privilej vidanij u Vidni 23 listopada 1853 roku Pislya svogo vinahodu magistr farmaciyi Zeg povnistyu zoseredivsya na podalshij praci v carini naftopererobki Vin vidkriv pershu u Galichini u Lvovi cisarsko korolivskoyi privilejovanu tobto z viklyuchnimi pravami tak zvanu Kamfinfabriku de distilyuvav ta ochishav naftu A u Lvovi na vulici Krakivskij vidkriv kramnicyu z prodazhu legkoyi nafti naselennyu dlya osvitlennya a takozh legkoyi frakciyi ochevidno benzinu yak ridini dlya vivedennya plyam z odyagu ta dlya inshih tehnichnih cilej Na unikalnij fotografiyi vikonanij do 1867 roku bachimo Zega a poryad z nim na stoli u kolbah produkti distilyaciyi nafti rezultat jogo promislovogo vinahodu V cej chas u Galichini vinikayut bezlich pidpriyemstv z pererobki naftovih produktiv Comu takozh pospriyav oficijnij dokument girnichij statut vidanij 23 travnya 1854 roku avstrijskim uryadom de za dozvolom vladi dozvolyavsya vidobutok nafti privatnim osobam a takozh vidmezhuvannya zemelnoyi vlasnosti vid girnichoyi U 1854 roku na vistavci u Myunheni Jogana Zega bulo nagorodzheno pohvalnoyu gramotoyu za doskonalij distilyat nafti U gramoti vkazuvalosya Yan Zeg magistr farmaciyi i vlasnik privileyu u Lvovi Avstriya pohvalne viznannya za povnu distilyaciyu skelnoyi oliyi U raporti zviti Torgovo promislovoyi palati u Lvovi visokomu cisarsko korolivskomu ministerstvu torgivli promislovosti ta gromadskogo budivnictva pro stan torgivli ta promislovosti u regioni za 1854 1856 rr vidanogo okremoyu knigoyu v 1859 roku vkazuyetsya sho tut diye cisarsko korolivska privilegijovana Kamfinfabrika Jogana Zega z dvoma distilyacijnimi aparatami ta dvoma chanami posudinami na yakij pracyuvalo chotiri robitniki Cya fabrika pererobila sirovini u 1854 roku 600 centneriv nafti u 1855 roku ta 1856 roku po 250 c Z ciyeyi nafti bulo vigotovleno taki produkti pererobki Asphalt naftovij bitum Rectificirtes Brennol rektifikovana goryucha osvitlyuvalna oliya Steinol kam yana oliya nafta Wagenschmiere mastilo dlya voziv vagoniv ta Goudron gudron Sirovina postachalasya z Borislava Sambirskogo povitu z Kolomiyi ta Bogorodchan Stanislavskogo povitu Produkti prodavalisya bilshoyu miroyu u krayini a neznachna chastina bula vivezena na zahidni kordoni krayini ta do Prusiyi Nimechchini Takozh vkazuvalosya sho za umov velikih kapitaliv ta vishij pidpriyemlivosti moglo b virobnictvo nafti stvoriti u comu regioni vagomu virobnichu galuz Zgodom tak i stalosya U Galichini stvorilasya velika nafto ozokeritna promislovist krayini z centrom u Borislavi Do 1858 roku Zeg dostavlyav u stolicyu Avstriyi Viden dostatnyu kilkist naftovogo distilyatu dlya osvitlyuvalnih potreb She z 1854 roku cej produkt dlya osvitlennya yak deshevshij pochala vikoristovuvati Pivnichna zaliznicya Avstrijskoyi imperiyi a na prohannya todishnogo direktora posht u Lvovi Zeg z borislavskoyi nafti vigotovlyav mastila do poshtovih voziv u formi shmatkiv mila Katastrofa Zeg mriyav pro poshirennya i vikoristannya svogo vinahodu Ta jogo dolyu spitkalo velike neshastya 12 lyutogo 1858 roku z fabriki do jogo magazinu u Lvovi bulo privezeno bochku z naftoproduktami yaka bula poshkodzhena a z neyi vitikala ridina Pered kramniceyu utvorilasya kalyuzha Za odniyeyu z versij vipadkovij perehozhij pidpaliv distilyat vogon perekinuvsya na kramnicyu de druzhina Zega Dorota do shlyubu Oblochinska ta yiyi 17 richna sestra Germina sho prodavali naftoprodukti tragichno zaginuli u vogni Shokovanij katastrofoyu Zeg na yakijs chas pripiniv uspishno rozpochatu nim spravu prote uzhe naprikinci 1858 roku vin organizovuye novu kramnicyu z prodazhu naftoproduktiv na rozi vul Dovgoyi suchasna vul Teatralna navproti ninishnogo teatru im M Zankoveckoyi Pro ce svidchit reklama u lvivskij gazeti vid 5 ta 8 sichnya 1859 roku Odnak zbilshennya zgodom pererobki nafti inshimi pidpriyemcyami yak u krayu tak i za kordonom ta cherez konkurenciyu chislennih bilshih pidpriyemstv sponukalo vinahidnika naftopererobki ta promislovcya zalishiti rozpochatu nim spravu Borislavskij period 21 serpnya 1875 roku Zeg oderzhav koncesiyu na stvorennya v Borislavi apteki na vul Panskij suchasna vul Shevchenka 12 yaku vidkriv u berezni 1876 roku z nazvoyu Zirka Vin vdruge odruzhuyetsya z Mariyeyu tretya sestra z Oblochinskih z yakoyu u nih bulo dvoye dochok i do ostannih svoyih dniv buv vlasnikom apteki u Borislavi Zeg ta jogo rodina bula v druzhnih stosunkah z pismennikom Stefanom Kovalivim Druzhina ta dochka Zega buli hresnimi materyami dvoh ditej S Kovaliva Pislya korotkochasnoyi hvorobi vin pomiraye 25 sichnya 1897 roku u Borislavi i pohovanij na kolishnomu staromu cvintari sho na rozi suchasnih vulic Volodimira Velikogo i Geroyiv OUN UPA Konkretne misce pohovannya narazi nevidome Vlasnikami apteki pislya smerti Zega buli dochka Zega ta yiyi cholovik Aleksandr Hominskij u 1920 1930 rokah Artur Rotenberg Uvichnennya pam yati Zega U 1973 roci u zv yazku iz novoyu radyanskoyu zabudovoyu mista miska vlada m Borislava znesla budivlyu apteki Zega na togochasnij vulici Lenina kolishnij vul Panskij U 13 mu tomi Enciklopediyi zagalnoyi za 1902 rik na 516 storinci u statti Skalna oliya vkazuyetsya sho promislova rozrobka z naftopererobki rozpochalasya u Galichini z 1853 roku a profesor Yagejlonskogo universitetu u Krakovi doktor ta profesor Vroclavskogo universitetu svoyi statti pro Jogana Zega vidpovidno 1934 roku ta 1955 roku nazvali Zabutij pioner naftovoyi promislovosti Im ya Zega povinno posisti zasluzhene misce v istoriyi naftovo ozokeritnoyi promislovosti Ukrayini a jogo zhittyeva ta tvorcha diyalnist yaknajbilshe visvitlena ta rozpovsyudzhena 7 veresnya 2007 roku z nagodi svyatkuvannya Dnya mista Borislava ta Dnya pracivnikiv naftovoyi gazovoyi ta naftopererobnoyi promislovosti Ukrayini u misti Borislavi na vul Shevchenka 12 vidbulosya urochiste vidkrittya ta posvyachennya pam yatnoyi tablici vinahidniku promislovoyi pererobki nafti Joganu Zegu z nagodi 190 richchya vid dnya narodzhennya ta 110 richchya vid dnya jogo smerti Na pam yatnij tablici vikarbuvano napis ukrayinskoyu ta anglijskoyu movami Na comu misci znahodilasya apteka v yakij prozhivav ta pracyuvav Jogan Yan Zeg 02 09 1817 m Lancut 25 01 1897 m Borislav magistr farmaciyi doslidnik vinahidnik i zasnovnik naftovoyi ta ozokeritnoyi promislovoyi pererobki v Ukrayini 1853 roku pershij aptekar u Borislavi z 1876 roku The chemist s where Johan Zeh 02 09 1817 Lantsut 25 01 1897 Boryslav lived amp worked is situated at this place the master of pharmacy the researcher the inventor and the founder of oil amp ozocerite industrial processing in Ukraine since 1853 The first chemist in Boryslav since 1876 Iz 28 listopada 2008 roku u livomu krili budinku na vulici Virmenskij 20 u Lvovi mistitsya restoraciya muzej Gasova lyampa z vlasnoyu kolekciyeyu gasovih lyamp bilya yakoyi stoyit pam yatnik Yanu Zegu avtorstvo stvorili lvivskij dizajner Mihajlo Moskal ta skulptor Volodimir Cisarik 27 sichnya 2021 r v m Borislavi vidbulosya urochiste vidkrittya apteki muzeyu svitovogo vinahidnika naftovoyi promislovosti Jogana Zega 09 grudnya 2021 r v m Borislavi na vul Tarasa Shevchenka 12 na misci kolishnoyi apteki pid nazvoyu Zirka o 10 00 god vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika vinahidniku pererobki nafti na naftoprodukti ozokeritu na parafin zasnovniku naftovo ozokeritnoyi promislovosti v Ukrayini ta sviti 1853 r pershomu aptekaryu u m Borislavi z 1876 r farmacevtu Joganu Zegu Skulptor Roman Kikta arhitektor Mihajlo Hohon Primitki Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 DzherelaMikulich O Zhittyeva i tvorcha diyalnist Jogana Zega Ivan Zeg Seriya Vidatni postati u naftovij istoriyi mista Borislava Drogobich 2008 S 5 71 Mikulich O Zhittyeva i tvorcha diyalnist vinahidnika Jogana Zega Naftovik Borislava 71 7776 14 veresnya 2007 S 2 Zeh Yan Enciklopediya Lvova t 2 S 458 460 PosilannyaVazhkij spadok borislavskih ripnikiv 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine Visokij zamok 5 lyutogo 2006 Zeg Jogan Yan nedostupne posilannya Zeg Jogan Yan 3 travnya 2009 u Wayback Machine Jan Zeh wynalazca nafty 1817 1897 17 lyutogo 2010 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ