Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія гірничої справи розділ історії який вивчає історію розвідки видобування і первинної переробки корисних копалин І

Історія гірничої справи

Історія гірничої справи

Історія гірничої справи — розділ історії, який вивчає історію розвідки, видобування і первинної переробки корисних копалин.

image
Історія гірничої справи.JPG
image
Історія гірництва.JPG

Історія гірничої справи у світовому вимірі

Ранні археологічні свідчення про гірничі розробки відносяться до ранньої кам'яної доби. Мідь видобувалась вже близько 5000 року до нашої ери. Мідь, золото і гравій видобувались за 3000 роки до нашої ери в Єгипті. Залізна руда видобувалась у 8 сторіччі до нашої ери в Альпах, кам'яне вугілля відоме в Британії вже в 9 сторіччі.

Початок видобування корисних копалин поринає в сиву давнину. Ще первісна людина для виготовлення кам'яних знарядь праці вимушена була шукати і використовувати камінь, який добре піддавався обробці. Зокрема, в Україні на Донбасі виявлені древні шахти кам'яної доби для видобутку кременю.

Однак по-справжньому гірнича справа почала розвиватися в період рабовласницького ладу. В цей час в сферу видобування залучаються родовища мідних та олов'яних руд, свинцю, золота, срібла, стибію, а також асфальт та будівельні матеріали. Для розробки руд використовувались бронзові знаряддя праці.

Величним пам'ятником гірничій справі та будівництву старовини є Великі Єгипетські Піраміди, під якими розуміють піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, які правили Єгиптом майже 3 тис. років до нашої ери. Вони стоять поряд на околиці м. Каїра з боку Лівійськової пустелі. Піраміди складені з блоків вапняку масою від 2,5 до 70 т. Добування вапняних блоків велося в кар'єрах на східному березі Нілу. Відокремлення блоків від масиву, імовірно, здійснювалося за допомогою так званого «клинового способу». Він зводиться до пробурювання отворів по контуру блоку, після чого в отвори забивали спеціальні дерев'яні клини і поливали їх водою. Набухаючи, дерев'яні клини відривали блоки від масиву.

До мегалітичних пам'ятників гірничій справі належать також кам'яні блоки, які видобували для гігантських фігур на острові Пасха, знаменита «Баальбекська тераса» в ліванській долині Бекаа (тут в каменоломні знаходиться найбільший з відомих оброблений людиною камінь — його вага понад 1000 т), велетенські блоки в Саксайуамані (інкська кладка).

В доколумбовій Америці в період між ІІ тисячоліттям до н. е. і І ст. н. е. (так званий формативний або прото-класичний період) з'являються оригінальні ступінчасті піраміди з храмом або вівтарем на верхньому майданчику («культура пірамід», Теотіуакан). Численні палацові будівлі, інженерні та оборонні споруди індіанців Америки потребували видобутку каменю та глини. Для обробки каменю застосовували кам'яні та бронзові знаряддя, транспортували їх без допомоги коліс. Широко використовувалася сирцева цегла.

В Україні відомі велетенські рукотворні кургани — так звані «піраміди степів» датовані IV-ІІ тис. до н. е., довжина яких сягає 200 м, сучасна висота — 10 м.

В І тис. до н. е. активно розвивається Г.с. в так званому Старому Світі. Наприклад, у Китаї ведеться розробка тисяч родовищ руд заліза, міді, олова. Тут вперше починають видобуток соляних розчинів за допомогою свердловин, які бурять на глибину до 900 м.

В античному світі (стародавні Греція та Рим) головним фактором розвитку виробничих сил було широке застосування нового металу — заліза. Масштаби гірничих робіт досягли великих розмірів і охоплюють, крім родов. заліза, родов. руд міді (Кіпр), золота (о-ви Сіфнос і Тасос, Фракія), срібла (Лавріонські копальні, Сіфнос, Македонія, Лідія та ін.). З розвитком феодальних відносин відбувалися значні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Тут формуються гірничі райони, міста рудокопів (Фрайберг, Гарц, Мансфельд, Тироль, Богемія, Шварцвальд та інше …).

Картина поступового освоєння людством мінеральних ресурсів планети спочатку відкривається з міфів і народних епосів («Пісня про нібелунгів», «Золоте руно»), продовжується у історичних та релігійних працях й спеціальних природознавчих (гірничо-металургійних) трактатах. Так у «Пісні про Гільгамеша» (кінець ІІІ — початок ІІ тис. до Р. Х.) зустрічаються згадки про золото, срібло, палаци і будинки з каміння і цегли, в тому числі випаленої. У давньоіндійському епосі («Магабхарата», «Маркандет-Пурана» та інш.) є багато посилань на золото, олово, залізо, перли та інші мінеральні копалини. У Біблії згадуються близько двох десятків мінералів. Тіт Лукрецій Кар, римський поет І ст. до Р. Х., у своїй філософсько-пізнавальній поемі «Про природу речей» підкреслює важливість відкриття і розробки родовищ металів у загальній історії людства. Пліній (Гай Пліній Секунд, 23 або 24 — 79 р. по Р. Х.) подає ґрунтовну картину розвитку гірництва античності у 33-й і 34-й книгах своєї «Природничої історії» — енциклопедії знань античності. Страбон (64/63 р. до Р. Х. — 23/24 р. по Р. Х.) у своїй «Географії» (17 книг) описав досвід гірничої справи в країнах світу часів античності. «Батько історії» Геродот багаторазово звертається в своїх описах країн до гірничої справи, яку розвивали ті чи інші народи.

Одним із пам'ятників світової історії середніх віків є твір Георгія Аґріколи (1494 −1555, справжнє ім'я — Георг Бауер) «Про гірничу справу і металургію» в дванадцяти книгах. Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Роки життя та діяльності Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини. Праця Аґріколи протягом двох століть була основним посібником для всіх рудокопів.

Ретроспективний аналіз Г.с. дозволяє відзначити такі основні віхи її розвитку. 7 тис. р. до н. е. і раніше — добування нерудної сировини, 7-5 тис. до н. е. — початок видобутку кольорових металів — міді, золота, олова, сурми, ІХ-ХУІІІ ст. до н. е. — початок видобутку руд заліза, антична доба і сер. віки — початок розробки покладів вугілля та нафти, в XX ст. — радіоактивних мінералів. Як-що брати технології видобутку, то найдавніші — відкритим та шахтним способом, з І тис. до н. е. з'являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. XX ст. — розробка родовищ на морському і океанічному дні.

Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з'являються тільки в античний час, у XVI—XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII—XIX ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини XX ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації гірничих робіт. В кінці XX ст. щорічно з надр Землі видобувалося бл. 120 млрд т. гірничої маси і бл. 25 млрд т корисних копалин.

Докладних даних про перші кроки людини у використанні вугілля нема. Однак люди стародавніх часів, безумовно, зустрічались з ним, про що свідчать історичні документи. Старогрецькі філософи Арістотель та Теофраст у своїх працях, які були написані за чотири століття до нашої ери, згадують про горюче каміння, яке «само-опорожнюється» при горінні. Є деякі свідчення, одержані на основі археологічних пошуків, про знайомство з викопним вугіллям племен, що мешкали на території півдня України в Х-ХІ століттях. Жителі прибережних районів Британських островів протягом багатьох століть збирали так зване «морське вугілля», викинуте хвилями моря на берег. Шматки «морського вугілля» рибалки використовували для опалювання своїх жител. Але то були поодинокі приклади, які не дають можливості говорити про великий інтерес людини до вугілля.

У зв'язку з поширенням потреб на залізо уже в середньовіччі виникли труднощі з добуванням у необхідних обсягах деревного вугілля, яке використовувалося для виплавки металів. У міру знищення лісів викопне вугілля починає відігравати все більше значення в промисловості. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку створилися в Англії. Саме тут наприкінці XVII ст. почали будувати вугільні шахти (копальні). Починаючи з цього часу вугілля починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом — транспорту.

image
Вугільні промисли.JPG
image
image
Шахтарська лампа.

Історія видобування вугілля та руд в Україні

Докладніше: Історія освоєння мінеральних ресурсів України

В Україні про кам'яне вугілля на Донецькому кряжі знали давно. В Х-ХІ ст. тут, імовірно, видобували вугілля й виплавляли метал. За деякими даними частину козацької зброї робили з місцевої сировини. Але аж до кінця XVIII ст. видобуток вугілля був дрібним промислом для своїх потреб. Лише з 1800-х років вугілля тут почали видобувати на продаж.

Відкриття вугільних родовищ на Донбасі тривалий час датувалося історичною наукою 1722 роком, а честь першовідкривача приписувалася Григорію Капустіну, який виявив пласти вугілля над річкою Кундрючою та в урочищі Оленячі гори на околиці сучасного м. Лисичанська. За новими даними (В. І. Подов, м. Луганськ, 1991), розвідка кам'яного вугілля на Донбасі велася в кінці другого десятиліття XVIII ст. під керівництвом ландрата (радника Київської губернії з використання природних ресурсів) Микити Вепрейського та управляючого Бахмутськими соляними промислами і коменданта Бахмутської фортеці Семена Чиркова за допомогою місцевих козаків, які, використовуючи вугілля в побуті, і вказали на місце виходу вугільних пластів на поверхню в районі р. Біленької (притоки р. Лугані). В кінці 1721 р ними були зібрані зразки кам'яного вугілля і руди і направлені до камерколегії у С.-Петербурзі з метою його випробування і відповідних аналізів. Для уточнення відомостей щодо віднайденого вугілля з С.-Петербурга у 1722 р був відряджений Григорій Капустін. Таким чином, перші відомості про знахідки кам'яного вугілля і руди у Донецькому краї були зроблені місцевими козаками та адміністрацією краю до експедиції Г.Капустіна.

На кінець XVIII століття було накопичено достатній вітчизняний досвід розвідки і розробки вугілля викопного. Однак розміри його видобування у XVIII столітті були ще незначні, і лише під кінець століття у зв'язку з будівництвом Луганського чавуноливарного заводу видобуток вугілля зріс. На початку XIX ст. при цьому заводі відкривається перша в Україні Гірничозаводська школа. У 1827 р випускник Гірничого кадетського корпусу у С.-Петербурзі гірничий інженер з Харкова Євграф Ковалевський (1790 чи 1792, Харків — 1867, С.-Петербург) виконав перше наукове стратиграфічне і геологічне дослідження Донбасу. Йому ж належить назва «Донецький басейн» від чого згодом було утворено скорочення «Донбас». Процес становлення вугільної промисловості в Україні радикально активізувався після скасування кріпацтва і на початку розвитку капіталізму під кінець XIX століття. В цей час також почав активно розвиватися Криворізький рудний басейн, де будувалися рудні кар'єри та шахти.

До Другої світової війни на вугільних шахтах України переважала ручна праця. Комплексна механізація праці в очисних вибоях почала бурхливо розвиватися з 1948 року, коли українськими та російськими конструкторами було створено комбайн . Наступним етапом механізації в кінці 50-х років було створення комплексів на основі гідрофікованого кріплення. Це дозволило звести до мінімуму важкі і небезпечні роботи по кріпленню і обваленню покрівлі у комплексно-механізованих лавах. Впровадження комплексної механізації обумовлює необхідність вирішення проблеми дистанційного та автоматичного управління процесами в очисних вибоях без постійного перебування в них робітників.

image
Гірниче обладнання для потужних лав: гідравлічне кріплення, комбайн і конвеєр.

Перспективи розвитку гірництва

Сьогодні для значного підвищення продуктивності та покращення умов праці шахтарів необхідні пошуки нових напрямків. Розв'язанням цієї проблеми є розробка способів так званої безлюдної технології. Вибої-автомати — це очисні виробки, де нема робітників, а всі процеси автоматично виконуються машинами. Управління цими машинами виконується з ближніх штреків або ходків. У світовій практиці гірництва спостерігається активний розвиток принципово нових способів видобутку. Яскравий приклад — комплексна технологія видобування і збагачення міді «рідинна екстракція — електроліз» (процес (SX/EW)), основа якої — свердловинне розкриття родовища, обробка корисних копалин реагентами безпосередньо в пласті, електроліз розчину на поверхні з метою отримання цільового продукту.

Історія видобутку, переробки і використання окремих корисних копалин

Див. також

Історичні терміни з гірництва

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  2. Georgius Agricola: De re metallica libri XII. Basel 1556 () — перша наукова праця з гірництва
  3. Michael Coulson. The History of Mining: The events, technology and people involved in the industry that forged the modern world Hardcover – November 12, 2012. 488 pages.
  4. Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах (главах) / Под ред. Шухардина С. В.. — М.: Недра, 1986.
  5. Сборник Русского исторического общества. Т. 6. К истории горного дела. — М.: ИД Русская панорама, 2003. — 384 с.
  6. Гайко Г. І., Білецький В. С. Ілюстрована історія гірництва (Монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 456 с. Формат А4.
  8. Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности России в 1890 году. — СПб., 1890. — 292 с.; Сборник статистических сведений по горной части на 1867 год. — СПб., 1867. — 238 с.; Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии / Сост. статистическим отделением екатеринославского губернского земства / Екатеринослав, 1886. — Вып.3: Славяносербский уезд. — Екатеринослав, 1886. — 441 с.; Горнозаводская промышленность Юга России за 1900—1915 гг. Серия 3. Статистика промышленности и труда. Вып.3. — Х: 4 гос. типография, 1922. — 284 с. та ін.
  9. Історія гірництва: основні хронологічні віхи / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Форум гірників–2007 : матеріали міжнар. конф. — Дніпропетровськ, 2007. — Ч. 1. — С. 37–41.
  10. Музеєфікація гірничої справи і проблема дослідження історії гір-ництва в Україні / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Технічні музеї як інструмент збереження історичної спадщини і важливий елемент розвитку світової ци-вілізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 2–3 черв. 2010 р., Донецьк. — Донецьк, 2010. — С. 25–29.
  11. Проблеми збереження культурної спадщини гірників та до-слідження історії гірництва в Україні / В. С. Білецький, Г. І. Гайко // Школа підземної розробки: матеріали IV Міжнар. конф., 12–18 верес. 2010 р., Дніпропетровськ–Ялта / Нац. гірничий ун-т. — Д., 2010. — С. 364—374.
  12. Володимир Білецький, Геннадій Гайко. Історія гірництва як складова цивілізаційного поступу // У кн. «Україна: культурна спадщина, націо-нальна свідомість, державність». — Вип. 21: Scripta manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. Національна академія наук України, Ін-ститут українознавства ім. І.Крип'якевича. — Львів, 2012. — С. 123—130.
  13. Гайко Г.І, Білецький В. С. Нарис історії гірництва в Україні. К.: ТОВ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2022. — 194 с. [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія гірничої справи

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya girnichoyi spravi rozdil istoriyi yakij vivchaye istoriyu rozvidki vidobuvannya i pervinnoyi pererobki korisnih kopalin Istoriya girnichoyi spravi JPG Istoriya girnictva JPGIstoriya girnichoyi spravi u svitovomu vimiriRanni arheologichni svidchennya pro girnichi rozrobki vidnosyatsya do rannoyi kam yanoyi dobi Mid vidobuvalas vzhe blizko 5000 roku do nashoyi eri Mid zoloto i gravij vidobuvalis za 3000 roki do nashoyi eri v Yegipti Zalizna ruda vidobuvalas u 8 storichchi do nashoyi eri v Alpah kam yane vugillya vidome v Britaniyi vzhe v 9 storichchi Pochatok vidobuvannya korisnih kopalin porinaye v sivu davninu She pervisna lyudina dlya vigotovlennya kam yanih znaryad praci vimushena bula shukati i vikoristovuvati kamin yakij dobre piddavavsya obrobci Zokrema v Ukrayini na Donbasi viyavleni drevni shahti kam yanoyi dobi dlya vidobutku kremenyu Odnak po spravzhnomu girnicha sprava pochala rozvivatisya v period rabovlasnickogo ladu V cej chas v sferu vidobuvannya zaluchayutsya rodovisha midnih ta olov yanih rud svincyu zolota sribla stibiyu a takozh asfalt ta budivelni materiali Dlya rozrobki rud vikoristovuvalis bronzovi znaryaddya praci Velichnim pam yatnikom girnichij spravi ta budivnictvu starovini ye Veliki Yegipetski Piramidi pid yakimi rozumiyut piramidi faraoniv Heopsa Hefrena ta Mikerina yaki pravili Yegiptom majzhe 3 tis rokiv do nashoyi eri Voni stoyat poryad na okolici m Kayira z boku Livijskovoyi pusteli Piramidi skladeni z blokiv vapnyaku masoyu vid 2 5 do 70 t Dobuvannya vapnyanih blokiv velosya v kar yerah na shidnomu berezi Nilu Vidokremlennya blokiv vid masivu imovirno zdijsnyuvalosya za dopomogoyu tak zvanogo klinovogo sposobu Vin zvoditsya do proburyuvannya otvoriv po konturu bloku pislya chogo v otvori zabivali specialni derev yani klini i polivali yih vodoyu Nabuhayuchi derev yani klini vidrivali bloki vid masivu Do megalitichnih pam yatnikiv girnichij spravi nalezhat takozh kam yani bloki yaki vidobuvali dlya gigantskih figur na ostrovi Pasha znamenita Baalbekska terasa v livanskij dolini Bekaa tut v kamenolomni znahoditsya najbilshij z vidomih obroblenij lyudinoyu kamin jogo vaga ponad 1000 t veletenski bloki v Saksajuamani inkska kladka V dokolumbovij Americi v period mizh II tisyacholittyam do n e i I st n e tak zvanij formativnij abo proto klasichnij period z yavlyayutsya originalni stupinchasti piramidi z hramom abo vivtarem na verhnomu majdanchiku kultura piramid Teotiuakan Chislenni palacovi budivli inzhenerni ta oboronni sporudi indianciv Ameriki potrebuvali vidobutku kamenyu ta glini Dlya obrobki kamenyu zastosovuvali kam yani ta bronzovi znaryaddya transportuvali yih bez dopomogi kolis Shiroko vikoristovuvalasya sirceva cegla V Ukrayini vidomi veletenski rukotvorni kurgani tak zvani piramidi stepiv datovani IV II tis do n e dovzhina yakih syagaye 200 m suchasna visota 10 m V I tis do n e aktivno rozvivayetsya G s v tak zvanomu Staromu Sviti Napriklad u Kitayi vedetsya rozrobka tisyach rodovish rud zaliza midi olova Tut vpershe pochinayut vidobutok solyanih rozchiniv za dopomogoyu sverdlovin yaki buryat na glibinu do 900 m V antichnomu sviti starodavni Greciya ta Rim golovnim faktorom rozvitku virobnichih sil bulo shiroke zastosuvannya novogo metalu zaliza Masshtabi girnichih robit dosyagli velikih rozmiriv i ohoplyuyut krim rodov zaliza rodov rud midi Kipr zolota o vi Sifnos i Tasos Frakiya sribla Lavrionski kopalni Sifnos Makedoniya Lidiya ta in Z rozvitkom feodalnih vidnosin vidbuvalisya znachni zrushennya v rozvitku girnichoyi spravi Yevropi Zakavkazzya Serednoyi Aziyi Visokogo rivnya girnicha sprava dosyagla v seredni viki v Centralnij Yevropi Chehiya Saksoniya Franciya Tut formuyutsya girnichi rajoni mista rudokopiv Frajberg Garc Mansfeld Tirol Bogemiya Shvarcvald ta inshe Kartina postupovogo osvoyennya lyudstvom mineralnih resursiv planeti spochatku vidkrivayetsya z mifiv i narodnih eposiv Pisnya pro nibelungiv Zolote runo prodovzhuyetsya u istorichnih ta religijnih pracyah j specialnih prirodoznavchih girnicho metalurgijnih traktatah Tak u Pisni pro Gilgamesha kinec III pochatok II tis do R H zustrichayutsya zgadki pro zoloto sriblo palaci i budinki z kaminnya i cegli v tomu chisli vipalenoyi U davnoindijskomu eposi Magabharata Markandet Purana ta insh ye bagato posilan na zoloto olovo zalizo perli ta inshi mineralni kopalini U Bibliyi zgaduyutsya blizko dvoh desyatkiv mineraliv Tit Lukrecij Kar rimskij poet I st do R H u svoyij filosofsko piznavalnij poemi Pro prirodu rechej pidkreslyuye vazhlivist vidkrittya i rozrobki rodovish metaliv u zagalnij istoriyi lyudstva Plinij Gaj Plinij Sekund 23 abo 24 79 r po R H podaye gruntovnu kartinu rozvitku girnictva antichnosti u 33 j i 34 j knigah svoyeyi Prirodnichoyi istoriyi enciklopediyi znan antichnosti Strabon 64 63 r do R H 23 24 r po R H u svoyij Geografiyi 17 knig opisav dosvid girnichoyi spravi v krayinah svitu chasiv antichnosti Batko istoriyi Gerodot bagatorazovo zvertayetsya v svoyih opisah krayin do girnichoyi spravi yaku rozvivali ti chi inshi narodi Odnim iz pam yatnikiv svitovoyi istoriyi serednih vikiv ye tvir Georgiya Agrikoli 1494 1555 spravzhnye im ya Georg Bauer Pro girnichu spravu i metalurgiyu v dvanadcyati knigah Ce persha enciklopediya girnichoyi spravi i metalurgiyi yaka pidvela pidsumok vsomu dosvidu lyudstva po vidobuvannyu rudi ta plavci metaliv azh do XVI st Roki zhittya ta diyalnosti Agrikoli nalezhat do epohi Vidrodzhennya koli v ryadi krayin Yevropi pochali skladatisya kapitalistichni vidnosini Pracya Agrikoli protyagom dvoh stolit bula osnovnim posibnikom dlya vsih rudokopiv Retrospektivnij analiz G s dozvolyaye vidznachiti taki osnovni vihi yiyi rozvitku 7 tis r do n e i ranishe dobuvannya nerudnoyi sirovini 7 5 tis do n e pochatok vidobutku kolorovih metaliv midi zolota olova surmi IH HUIII st do n e pochatok vidobutku rud zaliza antichna doba i ser viki pochatok rozrobki pokladiv vugillya ta nafti v XX st radioaktivnih mineraliv Yak sho brati tehnologiyi vidobutku to najdavnishi vidkritim ta shahtnim sposobom z I tis do n e z yavlyayetsya sverdlovinna girnicha tehnologiya a z 50 h rr XX st rozrobka rodovish na morskomu i okeanichnomu dni Sho stosuyetsya mehanizaciyi girnichih robit to pershi mashini ta mehanizmi z yavlyayutsya tilki v antichnij chas u XVI XVII st voni suttyevo vdoskonalyuyutsya a v XVIII XIX st obladnuyutsya avtonomnim privodom Z drugoyi polovini XX st pochinayetsya period kompleksnoyi mehanizaciyi a v ostanni desyatilittya avtomatizaciyi girnichih robit V kinci XX st shorichno z nadr Zemli vidobuvalosya bl 120 mlrd t girnichoyi masi i bl 25 mlrd t korisnih kopalin Dokladnih danih pro pershi kroki lyudini u vikoristanni vugillya nema Odnak lyudi starodavnih chasiv bezumovno zustrichalis z nim pro sho svidchat istorichni dokumenti Starogrecki filosofi Aristotel ta Teofrast u svoyih pracyah yaki buli napisani za chotiri stolittya do nashoyi eri zgaduyut pro goryuche kaminnya yake samo oporozhnyuyetsya pri gorinni Ye deyaki svidchennya oderzhani na osnovi arheologichnih poshukiv pro znajomstvo z vikopnim vugillyam plemen sho meshkali na teritoriyi pivdnya Ukrayini v H HI stolittyah Zhiteli priberezhnih rajoniv Britanskih ostroviv protyagom bagatoh stolit zbirali tak zvane morske vugillya vikinute hvilyami morya na bereg Shmatki morskogo vugillya ribalki vikoristovuvali dlya opalyuvannya svoyih zhitel Ale to buli poodinoki prikladi yaki ne dayut mozhlivosti govoriti pro velikij interes lyudini do vugillya U zv yazku z poshirennyam potreb na zalizo uzhe v serednovichchi vinikli trudnoshi z dobuvannyam u neobhidnih obsyagah derevnogo vugillya yake vikoristovuvalosya dlya viplavki metaliv U miru znishennya lisiv vikopne vugillya pochinaye vidigravati vse bilshe znachennya v promislovosti Osoblivo spriyatlivi umovi dlya vuglevidobutku stvorilisya v Angliyi Same tut naprikinci XVII st pochali buduvati vugilni shahti kopalni Pochinayuchi z cogo chasu vugillya pochinayut aktivno vidobuvati i zastosovuvati dlya potreb promislovosti a zgodom transportu Vugilni promisli JPG Shahtarska lampa Istoriya vidobuvannya vugillya ta rud v UkrayiniDokladnishe Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ukrayini V Ukrayini pro kam yane vugillya na Doneckomu kryazhi znali davno V H HI st tut imovirno vidobuvali vugillya j viplavlyali metal Za deyakimi danimi chastinu kozackoyi zbroyi robili z miscevoyi sirovini Ale azh do kincya XVIII st vidobutok vugillya buv dribnim promislom dlya svoyih potreb Lishe z 1800 h rokiv vugillya tut pochali vidobuvati na prodazh Vidkrittya vugilnih rodovish na Donbasi trivalij chas datuvalosya istorichnoyu naukoyu 1722 rokom a chest pershovidkrivacha pripisuvalasya Grigoriyu Kapustinu yakij viyaviv plasti vugillya nad richkoyu Kundryuchoyu ta v urochishi Olenyachi gori na okolici suchasnogo m Lisichanska Za novimi danimi V I Podov m Lugansk 1991 rozvidka kam yanogo vugillya na Donbasi velasya v kinci drugogo desyatilittya XVIII st pid kerivnictvom landrata radnika Kiyivskoyi guberniyi z vikoristannya prirodnih resursiv Mikiti Veprejskogo ta upravlyayuchogo Bahmutskimi solyanimi promislami i komendanta Bahmutskoyi forteci Semena Chirkova za dopomogoyu miscevih kozakiv yaki vikoristovuyuchi vugillya v pobuti i vkazali na misce vihodu vugilnih plastiv na poverhnyu v rajoni r Bilenkoyi pritoki r Lugani V kinci 1721 r nimi buli zibrani zrazki kam yanogo vugillya i rudi i napravleni do kamerkolegiyi u S Peterburzi z metoyu jogo viprobuvannya i vidpovidnih analiziv Dlya utochnennya vidomostej shodo vidnajdenogo vugillya z S Peterburga u 1722 r buv vidryadzhenij Grigorij Kapustin Takim chinom pershi vidomosti pro znahidki kam yanogo vugillya i rudi u Doneckomu krayi buli zrobleni miscevimi kozakami ta administraciyeyu krayu do ekspediciyi G Kapustina Na kinec XVIII stolittya bulo nakopicheno dostatnij vitchiznyanij dosvid rozvidki i rozrobki vugillya vikopnogo Odnak rozmiri jogo vidobuvannya u XVIII stolitti buli she neznachni i lishe pid kinec stolittya u zv yazku z budivnictvom Luganskogo chavunolivarnogo zavodu vidobutok vugillya zris Na pochatku XIX st pri comu zavodi vidkrivayetsya persha v Ukrayini Girnichozavodska shkola U 1827 r vipusknik Girnichogo kadetskogo korpusu u S Peterburzi girnichij inzhener z Harkova Yevgraf Kovalevskij 1790 chi 1792 Harkiv 1867 S Peterburg vikonav pershe naukove stratigrafichne i geologichne doslidzhennya Donbasu Jomu zh nalezhit nazva Doneckij basejn vid chogo zgodom bulo utvoreno skorochennya Donbas Proces stanovlennya vugilnoyi promislovosti v Ukrayini radikalno aktivizuvavsya pislya skasuvannya kripactva i na pochatku rozvitku kapitalizmu pid kinec XIX stolittya V cej chas takozh pochav aktivno rozvivatisya Krivorizkij rudnij basejn de buduvalisya rudni kar yeri ta shahti Do Drugoyi svitovoyi vijni na vugilnih shahtah Ukrayini perevazhala ruchna pracya Kompleksna mehanizaciya praci v ochisnih viboyah pochala burhlivo rozvivatisya z 1948 roku koli ukrayinskimi ta rosijskimi konstruktorami bulo stvoreno kombajn Nastupnim etapom mehanizaciyi v kinci 50 h rokiv bulo stvorennya kompleksiv na osnovi gidrofikovanogo kriplennya Ce dozvolilo zvesti do minimumu vazhki i nebezpechni roboti po kriplennyu i obvalennyu pokrivli u kompleksno mehanizovanih lavah Vprovadzhennya kompleksnoyi mehanizaciyi obumovlyuye neobhidnist virishennya problemi distancijnogo ta avtomatichnogo upravlinnya procesami v ochisnih viboyah bez postijnogo perebuvannya v nih robitnikiv Girniche obladnannya dlya potuzhnih lav gidravlichne kriplennya kombajn i konveyer Perspektivi rozvitku girnictvaSogodni dlya znachnogo pidvishennya produktivnosti ta pokrashennya umov praci shahtariv neobhidni poshuki novih napryamkiv Rozv yazannyam ciyeyi problemi ye rozrobka sposobiv tak zvanoyi bezlyudnoyi tehnologiyi Viboyi avtomati ce ochisni virobki de nema robitnikiv a vsi procesi avtomatichno vikonuyutsya mashinami Upravlinnya cimi mashinami vikonuyetsya z blizhnih shtrekiv abo hodkiv U svitovij praktici girnictva sposterigayetsya aktivnij rozvitok principovo novih sposobiv vidobutku Yaskravij priklad kompleksna tehnologiya vidobuvannya i zbagachennya midi ridinna ekstrakciya elektroliz proces SX EW osnova yakoyi sverdlovinne rozkrittya rodovisha obrobka korisnih kopalin reagentami bezposeredno v plasti elektroliz rozchinu na poverhni z metoyu otrimannya cilovogo produktu Istoriya vidobutku pererobki i vikoristannya okremih korisnih kopalinIstoriya pererobki korisnih kopalin Istoriya zbagachennya korisnih kopalin Vikoristannya kamenyu i glin davnoyu lyudinoyu Istoriya vidobutku midi Pervinnij vidobutok i pererobka blagorodnih metaliv Vidobutok blagorodnih metaliv u dobu antichnosti Rozrobka koshtovnih metaliv u serednovichnij Yevropi Rozvitok girnictva v Ukrayini Istoriya nafto i gazovidobuvannya v Ukrayini Pochatki metalurgiyi zaliza Osnovni yevropejski oseredki vidobutku midi ta zalizaDiv takozhGirnicha sprava Pochatki vidobutku ta vikoristannya kameniv i glin Girnicha literatura nauka ta osvita u XVIII XIX st Istoriya girnichoyi spravi v Ukrayini Stanovlennya i rozvitok girnichoyi nauki v sviti Muzeyi girnichoyi spravi Starovinni girnichi obryadi Pam yatnikoznavstvo girniche Nauki pro Zemlyu Artileriya yak rushij girnicho metalurgijnih tehnologij Istoriya girnictva vidannya Serednovichni girnichi tehnologiyi Hronologiya girnictva Pidzemni sporudi Tovchilna mashina Rozvitok girnictva v arabskomu sviti ta krayinah Shodu Istoriya girnichoyi spravi v Yevropi Serednovichni girnichi tehnologiyi Istoriya sverdlovinnih girnichih tehnologij Arrugiyi Istorichni termini z girnictva Lahter girnicha mira Len girnicha mira Berggauptman Bergmajster Shtejger Bergshrejber Gegenshrajber Mincmejster Girnichi prisyazhni prisyazhni girnichi naglyadachi Sherber GittenmejsterLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Georgius Agricola De re metallica libri XII Basel 1556 persha naukova pracya z girnictva Michael Coulson The History of Mining The events technology and people involved in the industry that forged the modern world Hardcover November 12 2012 488 pages Agrikola G O gornom dele i metallurgii v dvenadcati knigah glavah Pod red Shuhardina S V M Nedra 1986 Sbornik Russkogo istoricheskogo obshestva T 6 K istorii gornogo dela M ID Russkaya panorama 2003 384 s ISBN 5 93165 061 X Gajko G I Bileckij V S Ilyustrovana istoriya girnictva Monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 456 s Format A4 Sbornik statisticheskih svedenij o gornozavodskoj promyshlennosti Rossii v 1890 godu SPb 1890 292 s Sbornik statisticheskih svedenij po gornoj chasti na 1867 god SPb 1867 238 s Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj gubernii Sost statisticheskim otdeleniem ekaterinoslavskogo gubernskogo zemstva Ekaterinoslav 1886 Vyp 3 Slavyanoserbskij uezd Ekaterinoslav 1886 441 s Gornozavodskaya promyshlennost Yuga Rossii za 1900 1915 gg Seriya 3 Statistika promyshlennosti i truda Vyp 3 H 4 gos tipografiya 1922 284 s ta in Istoriya girnictva osnovni hronologichni vihi V S Bileckij G I Gajko Forum girnikiv 2007 materiali mizhnar konf Dnipropetrovsk 2007 Ch 1 S 37 41 Muzeyefikaciya girnichoyi spravi i problema doslidzhennya istoriyi gir nictva v Ukrayini V S Bileckij G I Gajko Tehnichni muzeyi yak instrument zberezhennya istorichnoyi spadshini i vazhlivij element rozvitku svitovoyi ci vilizaciyi materiali Mizhnar nauk prakt konf 2 3 cherv 2010 r Doneck Doneck 2010 S 25 29 Problemi zberezhennya kulturnoyi spadshini girnikiv ta do slidzhennya istoriyi girnictva v Ukrayini V S Bileckij G I Gajko Shkola pidzemnoyi rozrobki materiali IV Mizhnar konf 12 18 veres 2010 r Dnipropetrovsk Yalta Nac girnichij un t D 2010 S 364 374 Volodimir Bileckij Gennadij Gajko Istoriya girnictva yak skladova civilizacijnogo postupu U kn Ukrayina kulturna spadshina nacio nalna svidomist derzhavnist Vip 21 Scripta manent Yuvilejnij zbirnik na poshanu Bogdana Yakimovicha Nacionalna akademiya nauk Ukrayini In stitut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2012 S 123 130 Gajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya girnichoyi spravi

Дата публікації:
Топ