Історія Салонік нараховує 23 століття. Нині Салоніки — друге за розміром та значенням місто Грецької Республіки.
Заснування та розвиток в елліністичному світі
Щодо створення міста існують дві версії, що різняться датами. Менш популярна теорія, заснована на свідченнях Стефана Візантійського, вважає засновником міста Філіпа II Македонського
Проте в сучасній історіографії панує версія історика Страбона, який стверджує, що місто заснував 315 до н. е. македонський цар Кассандр шляхом об'єднання 26 поселень уздовж затоки Термаїкос навколо міста Фермі (сучасний муніципалітет Фермі у номі Салоніки). Цей вибір був невипадковим: нове місто можна було легко зв'язати із внутрішніми району Егейського моря, створивши умови для успішного ведення торгівлі, і одночасно і убезпечитись від нападів. Крім того Кассандр від самого початку розраховував перетворити місто на квітучий поліс, аби узаконити свої майбутні домагання на македонський престол та уможливити споріднення із династією Аргеадів через шлюб із дочкою Філіппа ІІ Фессалонікою (310 до н. е.). Відтак Кассандр навіть дав місту назву на честь своєї майбутньої дружини — Фессалоніки.
Торгове значення міста привернуло першу хвилю переселенців, серед яких були здебільшого єгиптяни, ассирійці та євреї). Чисельність населення швидко зростала, однаково швидко розширювались і кордони міста, перетворюючи Салоніки на елліністичний центр, який мав торговельні зв'язки з усіма портами Сходу. На адміністративному рівні управління здійснювали еклесія та буле, в той же час місто перебувало під прямим контролем царя, який здійснював усю повноту політичної влади через державних посадових осіб — регентів, грец. Βασιλικών, а також призначуваного військового командира грец. Επιστάτη.
Римська доба
Після повалення імперії Антигонідів військом римського консула Луція Емілія 168 до н. е. Салоніки увійшли до складу Римської республіки. Спочатку Салоніки призначено столицею одного з чотирьох регіонів, між якими поділено колишнє Македонське царство римлянами, із територією від річки Струми до Аксіоса, так звана, Македонія Секунда, тобто Друга Македонія. Проте коли 149 до н. е. з'явився Андріск, самовільно проголосивший себе правителем Македонії та підтримуваний салонікцями, як нагальна необхідність була проведена адміністративна реорганізація Македонії — проголошено створення єдиної римської провінції Македонія,, керованої римським консулом та претором Салонік.
Будівництво Віа Егнатія римлянами в період 146—120 до н. е., стратегічно важливого шляху у східного напрямку, який сполучив Адріатику через протоки із Малій Азії, сприяло зростанню значення міста і зміцнювало його позиції у масштабі цілої держави. Таким чином до другої половини 2 століття до н. е. Салоніки стали квітучим містом, що займало надзвичайно сприятливе положення на перехресті шляхів із Константинополя до Риму та з Афін до Причорномор'я. Зведений Салонікський акрополь 55 до н. е. після нападу фракійців убезпечив північні кордони міста.
У громадянській війні, яка розпочалася після вбивства Юлія Цезаря 44 н. е., салонікці були на боці імперської демократії. Беззаперечна перемога Марка Антонія та Октавіана Августа проти Брута і Кассія в 42 н. е. при Філіппах приводить до проголошення Салонік вільним містом — .
Напочатку першого століття в місті значно зросла чисельність єврейської громади, відтак Салоніки перетворювались на один з еллінських осередків християнства. У свою другу місіонерську подорож місто відвідав апостол Павло, тим самим заклав підвалини Християнської Церкви в Салоніках.. Євреї ж змусили апостола Павла залишити місто, після чого той вирушив до Верії. Втім два з Послань Павла адресовані салонікцям: та Друге послання до фессалонікійців. Християнська громада в Салоніках стала прикладом для наслідування іншим грецьким громадам, як це відображено в Першому посланні апостола Павла, який схвалює дії місцевої церкви. В цілому у період Pax Romana Салоніки набули статусу потужного, квітуго міста.
Проте християнський характер Салонік проявився повною мірою тільки в період правління римського імператора Галерія, який тяжко занедужавши, перед своєю смертю, едиктом від 30 квітня 311 року дозволив християнам проводити молитовні зібрання. Так був «легалізований» Дімітрій Солунський, який одразу після прийняття мученицької смерті в Салоніках 306 року, був проголошений святим покровителем міста. Про цей період нині нагадують Базиліка Святого Дімітрія та Арка і гробниця Галерія, відома також як Базиліка Святого Георгія.
Візантійська доба
324 року засновник Візантійської імперії Костянтин Великий в ході війни із Ліцинієм перетворив Салоніки на військову базу, побудувавши новий величезний порт, «σκαπτό λιμένα», який би міг розмістити флот на 200 галер і 2 000 торгових суден. Нові порт та флотилію обслуговували загалом 120 000 чоловіків.
Після остаточної перемоги Костянтина поблизу Адріанополя Ліциній ув'язнений у фортеці салонікського акрополя, де, за свідченнями історика Зосими, страчений за наказом імператора. Із перенесенням столиці Візантії на схід, до колишньої мегарської колонії — міста Візантій, Салоніки стають другим за значенням містом імперії після Константинополя. Надалі масштабне будівництво в місті провадили й імператори Флавій Клавдій Юліан та Феодосій Великий. Останній 378 року прийняв християнство за ініціативою єпископа Салонік 28 лютого 380 року Феодосій в Салоніках (в період війни із с готами) видав едикт de fide catholica, який проголошував християнську віру допустимою у формі, зафіксованій Нікейським собором. Відбивши готів, Феодосій всіляко сприяв укріпленню міста.
У 5-6 століттях зароджується слов'янська громада Салонік: слов'янські племена, спочатку під проводом аварів, а потім самостійно, здійснили кілька нападів на Салоніки, особливо важкими для салонікців були 586 та 597 роки. 688 року війну із болгарами розпочав імператор Юстиніан II, тим самим призупинивши слов'янську експансію. У період правління Лева III Ісавра імперія вступила у добу , проте Салоніки переходять під юрисдикцію Константинопольського патріархату: тепер архієпископ Солунський перестав бути вікарієм Папи Римського.
До початку 9 століття у місті остаточно відбувається диверсифікація етнічного складу: тут оселилися південні слов'яни, зокрема болгари, романомовні волохи, а пізніше і цигани. В Салоніках народились та мешкали просвітителі слов'ян рівноапостольні Кирило та Мефодій — проповідники християнства та творці глаголкової абетки. 904 року місто взяли в облогу сарацини під проводом Леонта Триполітана, зрештою його було захоплено та пограбовано. Коли на початку 11 століття внаслідок реформи Візантійську імперію поділено на феми, Салоніки отримали статус окремої феми і зберігали його до 15 століття.
Латинократія
У 1185 Салоніки захопили та жорсткоко пограбували південноіталійські нормани.
З 1204 місто стає столицею латинської Фессалонікскої держави. У 1224 — центром Фессалонікської імперії. З 1246 у складі Нікейської, а з 1261 — Візантійської імперії.
У 1387 Фессалоніка були захоплена турками, які називали місто на свій лад — Селянік тур. Selanik. 1402 р. знову повертається до складу Візантійської імперії, проте з 1430 р. знову підкорене Османською імперією.
В 1881 у Салоніках народився Мустафа Кемаль. Місто було одним з центрів Молодотурецької революції.
Після Балканських воєн 1912—13 рр. Салоніки стають територією Греції. В 1941—1944 рр. місто знаходилось під німецькою окупацією, під час якої загинуло єврейське населення міста, яке становило близько 50 тис. людей.
Примітки
- Ε.Ι. Μικραγιαννάκη, Το πολιτιστικό έργο του Κασσάνδρου, Αρχαία Μακεδονία ΙΙ, 1977 с. 225—236
- Στεφάνου Βυζαντίου, Ἐθνικὰ κατ' ἐπιτομήν, «Θεσσαλονίκη»
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 10 травня 2010.
- Μ. Σακελλάριου, 2.300 Χρόνια από την ίδρυση της πόλεως της Θεσσαλονίκης,Πρακτικά της Ακαδημίας Αθηνών, 1985, τομ.60, τεύχος 2, σελ.552
- Erich Stephen Gruen, The Hellenistic World and the coming of Rome, Berkeley, Los Angeles, and London: University of California Press, 1984 σσ. 343 — 344
- Βλ. Γεωγραφική υφήγησις, Βιβλίο 3ο, Μακεδονία. с. 56
- Pauline Schmitt-Pantel, Claude Orrieux, A History of Ancient Greece, 1999, Blackwell Publishing σσ.366
- # Α. Παπαγιαννόπουλος ο.π. σελ. 37 та Α. Βακαλόπουλος ο.π. σελ. 32
- Cambridge University Press, Cambridge Ancient History, 2000, Cambridge University Press σσ. 6-8
- Plinius Secundus, Naturalis Historia, Liber IV, 33: «Thessalonice liberae condicionis»
- Існує версія, що нібито апостол Павло проповідував у головній міській синагозі, але вона залишається непідтвердженою достовірними джерелами, а тому відкидається сучасною новогрецькою історіографією
- Thomas Hartwell Horne, An Introduction to the Critical Study and Knowledge of the Holy Scriptures, 1825, E. Littell σελ. 366
- W. J. Conybeare, J. S. Howson, The Life and Epistles of St. Paul, 1987, Wm. B. Eerdmans Publishing σσ.304 — 314
- Alexis Keller, Pierre Allan, What Is A Just Peace?, 2006, Oxford University Press σσ. 133—134
- . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 10 травня 2010.
- Samuel N. C. Lieu, Dominic Montserrat, From Constantine to Julian: A Source History, 1996, Routledge σελ.59
- Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae, Ζωσίμου Κόμητος και από Φισκοσυνηγόρου Ιστορίας Νέας Βιβλία Εξ, Βιβλίο Β’ Κεφάλαιο 28, Bonnae, Impensis Ed. Weberi, MDCCCXXXVII
- Α. Παπαγιαννόπουλος ο.π. σελ.59
- Сократ Схоластик, 5.6
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 10 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 10 травня 2010.
- . Прибрати зайвих. Як Салоніки стали потворною вітриною національної держави [ 10 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Деловая столица. — 29 січня 2017
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Salonik narahovuye 23 stolittya Nini Saloniki druge za rozmirom ta znachennyam misto Greckoyi Respubliki Istorichnij centr Salonik iz pam yatkami antichnoyi rimskoyi vizantijskoyi ta osmanskoyi dobiZasnuvannya ta rozvitok v ellinistichnomu svitiDokladnishe Ellinistichnij period ta Ellinistichna civilizaciya Shodo stvorennya mista isnuyut dvi versiyi sho riznyatsya datami Mensh populyarna teoriya zasnovana na svidchennyah Stefana Vizantijskogo vvazhaye zasnovnikom mista Filipa II Makedonskogo Prote v suchasnij istoriografiyi panuye versiya istorika Strabona yakij stverdzhuye sho misto zasnuvav 315 do n e makedonskij car Kassandr shlyahom ob yednannya 26 poselen uzdovzh zatoki Termayikos navkolo mista Fermi suchasnij municipalitet Fermi u nomi Saloniki Cej vibir buv nevipadkovim nove misto mozhna bulo legko zv yazati iz vnutrishnimi rajonu Egejskogo morya stvorivshi umovi dlya uspishnogo vedennya torgivli i odnochasno i ubezpechitis vid napadiv Krim togo Kassandr vid samogo pochatku rozrahovuvav peretvoriti misto na kvituchij polis abi uzakoniti svoyi majbutni domagannya na makedonskij prestol ta umozhliviti sporidnennya iz dinastiyeyu Argeadiv cherez shlyub iz dochkoyu Filippa II Fessalonikoyu 310 do n e Vidtak Kassandr navit dav mistu nazvu na chest svoyeyi majbutnoyi druzhini Fessaloniki Torgove znachennya mista privernulo pershu hvilyu pereselenciv sered yakih buli zdebilshogo yegiptyani assirijci ta yevreyi Chiselnist naselennya shvidko zrostala odnakovo shvidko rozshiryuvalis i kordoni mista peretvoryuyuchi Saloniki na ellinistichnij centr yakij mav torgovelni zv yazki z usima portami Shodu Na administrativnomu rivni upravlinnya zdijsnyuvali eklesiya ta bule v toj zhe chas misto perebuvalo pid pryamim kontrolem carya yakij zdijsnyuvav usyu povnotu politichnoyi vladi cherez derzhavnih posadovih osib regentiv grec Basilikwn a takozh priznachuvanogo vijskovogo komandira grec Epistath Rimska dobaDokladnishe Rimska Greciya Pislya povalennya imperiyi Antigonidiv vijskom rimskogo konsula Luciya Emiliya 168 do n e Saloniki uvijshli do skladu Rimskoyi respubliki Spochatku Saloniki priznacheno stoliceyu odnogo z chotiroh regioniv mizh yakimi podileno kolishnye Makedonske carstvo rimlyanami iz teritoriyeyu vid richki Strumi do Aksiosa tak zvana Makedoniya Sekunda tobto Druga Makedoniya Prote koli 149 do n e z yavivsya Andrisk samovilno progolosivshij sebe pravitelem Makedoniyi ta pidtrimuvanij salonikcyami yak nagalna neobhidnist bula provedena administrativna reorganizaciya Makedoniyi progolosheno stvorennya yedinoyi rimskoyi provinciyi Makedoniya kerovanoyi rimskim konsulom ta pretorom Salonik Budivnictvo Via Egnatiya rimlyanami v period 146 120 do n e strategichno vazhlivogo shlyahu u shidnogo napryamku yakij spoluchiv Adriatiku cherez protoki iz Malij Aziyi spriyalo zrostannyu znachennya mista i zmicnyuvalo jogo poziciyi u masshtabi ciloyi derzhavi Takim chinom do drugoyi polovini 2 stolittya do n e Saloniki stali kvituchim mistom sho zajmalo nadzvichajno spriyatlive polozhennya na perehresti shlyahiv iz Konstantinopolya do Rimu ta z Afin do Prichornomor ya Zvedenij Salonikskij akropol 55 do n e pislya napadu frakijciv ubezpechiv pivnichni kordoni mista U gromadyanskij vijni yaka rozpochalasya pislya vbivstva Yuliya Cezarya 44 n e salonikci buli na boci imperskoyi demokratiyi Bezzaperechna peremoga Marka Antoniya ta Oktaviana Avgusta proti Bruta i Kassiya v 42 n e pri Filippah privodit do progoloshennya Salonik vilnim mistom Napochatku pershogo stolittya v misti znachno zrosla chiselnist yevrejskoyi gromadi vidtak Saloniki peretvoryuvalis na odin z ellinskih oseredkiv hristiyanstva U svoyu drugu misionersku podorozh misto vidvidav apostol Pavlo tim samim zaklav pidvalini Hristiyanskoyi Cerkvi v Salonikah Yevreyi zh zmusili apostola Pavla zalishiti misto pislya chogo toj virushiv do Veriyi Vtim dva z Poslan Pavla adresovani salonikcyam ta Druge poslannya do fessalonikijciv Hristiyanska gromada v Salonikah stala prikladom dlya nasliduvannya inshim greckim gromadam yak ce vidobrazheno v Pershomu poslanni apostola Pavla yakij shvalyuye diyi miscevoyi cerkvi V cilomu u period Pax Romana Saloniki nabuli statusu potuzhnogo kvitugo mista Prote hristiyanskij harakter Salonik proyavivsya povnoyu miroyu tilki v period pravlinnya rimskogo imperatora Galeriya yakij tyazhko zaneduzhavshi pered svoyeyu smertyu ediktom vid 30 kvitnya 311 roku dozvoliv hristiyanam provoditi molitovni zibrannya Tak buv legalizovanij Dimitrij Solunskij yakij odrazu pislya prijnyattya muchenickoyi smerti v Salonikah 306 roku buv progoloshenij svyatim pokrovitelem mista Pro cej period nini nagaduyut Bazilika Svyatogo Dimitriya ta Arka i grobnicya Galeriya vidoma takozh yak Bazilika Svyatogo Georgiya Vizantijska dobaDokladnishe Vizantijska imperiya 324 roku zasnovnik Vizantijskoyi imperiyi Kostyantin Velikij v hodi vijni iz Liciniyem peretvoriv Saloniki na vijskovu bazu pobuduvavshi novij velicheznij port skapto limena yakij bi mig rozmistiti flot na 200 galer i 2 000 torgovih suden Novi port ta flotiliyu obslugovuvali zagalom 120 000 cholovikiv Pislya ostatochnoyi peremogi Kostyantina poblizu Adrianopolya Licinij uv yaznenij u forteci salonikskogo akropolya de za svidchennyami istorika Zosimi strachenij za nakazom imperatora Iz perenesennyam stolici Vizantiyi na shid do kolishnoyi megarskoyi koloniyi mista Vizantij Saloniki stayut drugim za znachennyam mistom imperiyi pislya Konstantinopolya Nadali masshtabne budivnictvo v misti provadili j imperatori Flavij Klavdij Yulian ta Feodosij Velikij Ostannij 378 roku prijnyav hristiyanstvo za iniciativoyu yepiskopa Salonik 28 lyutogo 380 roku Feodosij v Salonikah v period vijni iz s gotami vidav edikt de fide catholica yakij progoloshuvav hristiyansku viru dopustimoyu u formi zafiksovanij Nikejskim soborom Vidbivshi gotiv Feodosij vsilyako spriyav ukriplennyu mista U 5 6 stolittyah zarodzhuyetsya slov yanska gromada Salonik slov yanski plemena spochatku pid provodom avariv a potim samostijno zdijsnili kilka napadiv na Saloniki osoblivo vazhkimi dlya salonikciv buli 586 ta 597 roki 688 roku vijnu iz bolgarami rozpochav imperator Yustinian II tim samim prizupinivshi slov yansku ekspansiyu U period pravlinnya Leva III Isavra imperiya vstupila u dobu prote Saloniki perehodyat pid yurisdikciyu Konstantinopolskogo patriarhatu teper arhiyepiskop Solunskij perestav buti vikariyem Papi Rimskogo Do pochatku 9 stolittya u misti ostatochno vidbuvayetsya diversifikaciya etnichnogo skladu tut oselilisya pivdenni slov yani zokrema bolgari romanomovni volohi a piznishe i cigani V Salonikah narodilis ta meshkali prosvititeli slov yan rivnoapostolni Kirilo ta Mefodij propovidniki hristiyanstva ta tvorci glagolkovoyi abetki 904 roku misto vzyali v oblogu saracini pid provodom Leonta Tripolitana zreshtoyu jogo bulo zahopleno ta pograbovano Koli na pochatku 11 stolittya vnaslidok reformi Vizantijsku imperiyu podileno na femi Saloniki otrimali status okremoyi femi i zberigali jogo do 15 stolittya LatinokratiyaDokladnishe Latinokratiya U 1185 Saloniki zahopili ta zhorstkoko pograbuvali pivdennoitalijski normani Z 1204 misto staye stoliceyu latinskoyi Fessalonikskoyi derzhavi U 1224 centrom Fessalonikskoyi imperiyi Z 1246 u skladi Nikejskoyi a z 1261 Vizantijskoyi imperiyi U 1387 Fessalonika buli zahoplena turkami yaki nazivali misto na svij lad Selyanik tur Selanik 1402 r znovu povertayetsya do skladu Vizantijskoyi imperiyi prote z 1430 r znovu pidkorene Osmanskoyu imperiyeyu V 1881 u Salonikah narodivsya Mustafa Kemal Misto bulo odnim z centriv Molodotureckoyi revolyuciyi Pislya Balkanskih voyen 1912 13 rr Saloniki stayut teritoriyeyu Greciyi V 1941 1944 rr misto znahodilos pid nimeckoyu okupaciyeyu pid chas yakoyi zaginulo yevrejske naselennya mista yake stanovilo blizko 50 tis lyudej PrimitkiE I Mikragiannakh To politistiko ergo toy Kassandroy Arxaia Makedonia II 1977 s 225 236 Stefanoy Byzantioy Ἐ8nikὰ kat ἐpitomhn 8essalonikh Arhiv originalu za 24 grudnya 2008 Procitovano 10 travnya 2010 M Sakellarioy 2 300 Xronia apo thn idrysh ths polews ths 8essalonikhs Praktika ths Akadhmias A8hnwn 1985 tom 60 teyxos 2 sel 552 Erich Stephen Gruen The Hellenistic World and the coming of Rome Berkeley Los Angeles and London University of California Press 1984 ss 343 344 Bl Gewgrafikh yfhghsis Biblio 3o Makedonia s 56 Pauline Schmitt Pantel Claude Orrieux A History of Ancient Greece 1999 Blackwell Publishing ss 366 A Papagiannopoylos o p sel 37 ta A Bakalopoylos o p sel 32 Cambridge University Press Cambridge Ancient History 2000 Cambridge University Press ss 6 8 Plinius Secundus Naturalis Historia Liber IV 33 Thessalonice liberae condicionis Isnuye versiya sho nibito apostol Pavlo propoviduvav u golovnij miskij sinagozi ale vona zalishayetsya nepidtverdzhenoyu dostovirnimi dzherelami a tomu vidkidayetsya suchasnoyu novogreckoyu istoriografiyeyu Thomas Hartwell Horne An Introduction to the Critical Study and Knowledge of the Holy Scriptures 1825 E Littell sel 366 W J Conybeare J S Howson The Life and Epistles of St Paul 1987 Wm B Eerdmans Publishing ss 304 314 Alexis Keller Pierre Allan What Is A Just Peace 2006 Oxford University Press ss 133 134 Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 10 travnya 2010 Samuel N C Lieu Dominic Montserrat From Constantine to Julian A Source History 1996 Routledge sel 59 Corpus Scriptorum Historiae Byzantinae Zwsimoy Komhtos kai apo Fiskosynhgoroy Istorias Neas Biblia E3 Biblio B Kefalaio 28 Bonnae Impensis Ed Weberi MDCCCXXXVII A Papagiannopoylos o p sel 59 Sokrat Sholastik 5 6 Arhiv originalu za 7 listopada 2007 Procitovano 10 travnya 2010 Arhiv originalu za 6 travnya 2010 Procitovano 10 travnya 2010 Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 10 travnya 2010 Pribrati zajvih Yak Saloniki stali potvornoyu vitrinoyu nacionalnoyi derzhavi 10 lyutogo 2017 u Wayback Machine Delovaya stolica 29 sichnya 2017