Історія Братислави, столиці Словацької Республіки, традиційно бере свій початок з I століття нашої ери: саме в цей період воєначальник римського імператора Тіберія, Пизон побудував один з опорних пунктів дунайської оборонної лінії — Герулату. Слід зазначити, що точних свідчень римського присутності в районі сучасної Братислави виявлено не було, тому згадки полководця Пизона як засновника міста належить до сфери легенд і переказів. Історики схильні вважати, що при спадкоємцях Тиберія варварам вдалося відтіснити імперські війська на південь.
Місце для заснування міста було обрано римлянами вельми вдало. Місто розташоване на обох берегах Дунаю, якій є водною артерією що з'єднує між собою цілий ряд європейських регіонів. Крім того, через Придунайську низовину проходить ряд сухопутних шляхів з Північної і Західної Європи на Близький Схід і Балкани. Завдяки вдалому географічному положенню, що сприяє розвитку торгівлі, місто повинно було швидко зростати і розвиватися, проте цим процесам завадив почавшийся незабаром по всій Європі і Азії, кочовий рух людських мас, які подалися на захід.
V—XIV століття
До V століття на територіях довкола Братислави утвердилися стародавні слов'янські племена, які дещо пізніше, на завершальному етапі Великого переселення, заснували Велику Моравію — одну з найбільших європейських держав раннього Середньовіччя. Саме в ці часові інтервали в письмових джерелах з'явилася перша згадка про Братиславу (IX століття), як про великий укріплений пункт князівства.
Велика Моравія, що проіснувала кілька сторіч, впала під ударами угорців. Вирішальна битва відбулася в 907 році біля стін Братислави. Таким чином, місто опинилося в складі Угорщини й стало іменуватися Пожонь. До середини XII століття Пожонь отримав статус вільного королівського міста. У цей час почалася німецька колонізація придунайських земель, займаних слов'янами. Близько ста років тому вплив німців в Пожоні було настільки високим, що місто був перейменовано і стало називатися Пресбургом, при цьому залишаючись під владою угорської корони. Протягом Середньовіччя місто було одним з найбільших торговельних і ремісничих центрів Східної Європи.
XV—XIX століття
У Пресбурзі була одна з постійнодіючих резиденцій угорського короля Матьяша Корвіна. У 1465 році Корвином був заснований Істрополітанський Університет, з якого почалася історія вищої освіти на території сучасної Словаччини. Після смерті Корвіна університет був закритий. На долі міста повною мірою відбилася османська експансія на Балканах. У 1541 році впала Буда — столиця Угорщини. Престольним містом Угорського королівства аж до 1784 року стала Братислава. Після перенесення столиці Угорщини в відвойовану у османів Буду, Братислава свого значення як адміністративний центр не втратила, тут до 1848 року проходили коронації угорських королів.
В кінці XVIII століття в місті почав зароджуватися слов'янський національно-визвольний рух. Він було викликаний посиленням гніту з боку австрійців і угорців. Процеси онімечування і мадяризації слов'янського населення в XIX столітті набули досить різкі форми.
З містом пов'язаний і один з істотних епізодів Наполеонівських воєн, що на рубежі XIX століття охопили практично всю Європу. У 1805 році у Пресбурзі був укладений мир між Францією і Австрією, остання була не в змозі вести війну, і визнала свою залежність від Наполеона.
XX століття
Після розпаду Австро-Угорщини, викликаного поразкою в Першій світовій війні, 28 жовтня 1918 року, на політичній карті світу з'явилася Чехословацька республіка, що об'єднала землі заселювані чехами і словаками. 1 січня 1919 року Братислава була оголошена адміністративним центром Словаччини у складі союзної держави. У 1919 році з допомогою Карлового університету в Празі був заснований Університет Коменського.
Друга світова війна серйозним чином торкнулася місто. У 1939-1945 роках, під час німецької окупації, Братислава в черговий раз отримала статус столиці, заснованої за участю окупаційного режиму Словацької Республіки, яка припинила своє існування після перемоги радянських військ над Німеччиною.
Звільнена 4 квітня 1945 року війська 2-го Українського фронту в ході Братиславсько-Брновської наступальної операції.
Після звільнення, знову возз'єднана Чехословаччина під впливом СРСР стала на соціалістичний шлях розвитку. Протягом соціалістичного періоду історії в місті широко велося житлове та інфраструктурне будівництво. Були зведені мікрорайони Ружинов (словац. Ružinov) і Петржалка (словац. Petržalka). Братислава стала індустріальним центром, проте слід зазначити, що діяльність основних підприємств сильно залежала від чеських компаньйонів і партнерів з соціалістичних країн.
В суспільстві мала місце проблема міжетнічних відносин, словаки раніше не відчували себе нацією, тривалий час в ЧССР, заперечувалася навіть наявність словацької мови. Сама Словаччина деякою мірою була сировинним придатком Чехії, рівень життя населення Словаччини був нижчим, ніж по Чехословаччини в цілому. Братислава як столиця була центром негласної античеської опозиції.
«Оксамитова революція», що відбулася у листопаді 1989 року, в підсумку призвела до мирного падіння комуністичного режиму. У 1990 році ЧССР була перетворена в Чехословацьку Федеративну Республіку (ЧФР), потім в Чеську і Словацьку Федеративну Республіку (ЧСФР). Зміни стосувалися принципів співіснування двох республік. Більш індустріально розвинена Чехія, намагалася не допустити розпаду федерації, однак уникнути цього не вдалося.
В червні 1992 року в країні відбулися парламентські вибори. Значну перемогу в Словаччині здобув Рух за демократичну Словаччину. У липні словацький парламент прийняв Декларацію про незалежність. Влада у Празі прийняли рішення не протидіяти розпаду з допомогою військової сили, таким чином 1 січня 1993 року Братислава знову стала столицею незалежної держави.
Джерела
- За матеріалами О. В. Зыкина, Л. А. Бурлуцкая, Г. А. Гальперина, Н. В. Иванова. Все столицы мира. — .
- За матеріалами Главный редактор А. М. Прохоров. Большая советская энциклопедия.
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Bratislavi stolici Slovackoyi Respubliki tradicijno bere svij pochatok z I stolittya nashoyi eri same v cej period voyenachalnik rimskogo imperatora Tiberiya Pizon pobuduvav odin z opornih punktiv dunajskoyi oboronnoyi liniyi Gerulatu Slid zaznachiti sho tochnih svidchen rimskogo prisutnosti v rajoni suchasnoyi Bratislavi viyavleno ne bulo tomu zgadki polkovodcya Pizona yak zasnovnika mista nalezhit do sferi legend i perekaziv Istoriki shilni vvazhati sho pri spadkoyemcyah Tiberiya varvaram vdalosya vidtisniti imperski vijska na pivden Misce dlya zasnuvannya mista bulo obrano rimlyanami velmi vdalo Misto roztashovane na oboh beregah Dunayu yakij ye vodnoyu arteriyeyu sho z yednuye mizh soboyu cilij ryad yevropejskih regioniv Krim togo cherez Pridunajsku nizovinu prohodit ryad suhoputnih shlyahiv z Pivnichnoyi i Zahidnoyi Yevropi na Blizkij Shid i Balkani Zavdyaki vdalomu geografichnomu polozhennyu sho spriyaye rozvitku torgivli misto povinno bulo shvidko zrostati i rozvivatisya prote cim procesam zavadiv pochavshijsya nezabarom po vsij Yevropi i Aziyi kochovij ruh lyudskih mas yaki podalisya na zahid V XIV stolittyaZalishki starodavnih sporud v okolicyah Bratislavi Do V stolittya na teritoriyah dovkola Bratislavi utverdilisya starodavni slov yanski plemena yaki desho piznishe na zavershalnomu etapi Velikogo pereselennya zasnuvali Veliku Moraviyu odnu z najbilshih yevropejskih derzhav rannogo Serednovichchya Same v ci chasovi intervali v pismovih dzherelah z yavilasya persha zgadka pro Bratislavu IX stolittya yak pro velikij ukriplenij punkt knyazivstva Velika Moraviya sho proisnuvala kilka storich vpala pid udarami ugorciv Virishalna bitva vidbulasya v 907 roci bilya stin Bratislavi Takim chinom misto opinilosya v skladi Ugorshini j stalo imenuvatisya Pozhon Do seredini XII stolittya Pozhon otrimav status vilnogo korolivskogo mista U cej chas pochalasya nimecka kolonizaciya pridunajskih zemel zajmanih slov yanami Blizko sta rokiv tomu vpliv nimciv v Pozhoni bulo nastilki visokim sho misto buv perejmenovano i stalo nazivatisya Presburgom pri comu zalishayuchis pid vladoyu ugorskoyi koroni Protyagom Serednovichchya misto bulo odnim z najbilshih torgovelnih i remisnichih centriv Shidnoyi Yevropi XV XIX stolittyaVid na misto 17 stolittya U Presburzi bula odna z postijnodiyuchih rezidencij ugorskogo korolya Matyasha Korvina U 1465 roci Korvinom buv zasnovanij Istropolitanskij Universitet z yakogo pochalasya istoriya vishoyi osviti na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini Pislya smerti Korvina universitet buv zakritij Na doli mista povnoyu miroyu vidbilasya osmanska ekspansiya na Balkanah U 1541 roci vpala Buda stolicya Ugorshini Prestolnim mistom Ugorskogo korolivstva azh do 1784 roku stala Bratislava Pislya perenesennya stolici Ugorshini v vidvojovanu u osmaniv Budu Bratislava svogo znachennya yak administrativnij centr ne vtratila tut do 1848 roku prohodili koronaciyi ugorskih koroliv V kinci XVIII stolittya v misti pochav zarodzhuvatisya slov yanskij nacionalno vizvolnij ruh Vin bulo viklikanij posilennyam gnitu z boku avstrijciv i ugorciv Procesi onimechuvannya i madyarizaciyi slov yanskogo naselennya v XIX stolitti nabuli dosit rizki formi Z mistom pov yazanij i odin z istotnih epizodiv Napoleonivskih voyen sho na rubezhi XIX stolittya ohopili praktichno vsyu Yevropu U 1805 roci u Presburzi buv ukladenij mir mizh Franciyeyu i Avstriyeyu ostannya bula ne v zmozi vesti vijnu i viznala svoyu zalezhnist vid Napoleona XX stolittyaSuchasne misto Pislya rozpadu Avstro Ugorshini viklikanogo porazkoyu v Pershij svitovij vijni 28 zhovtnya 1918 roku na politichnij karti svitu z yavilasya Chehoslovacka respublika sho ob yednala zemli zaselyuvani chehami i slovakami 1 sichnya 1919 roku Bratislava bula ogoloshena administrativnim centrom Slovachchini u skladi soyuznoyi derzhavi U 1919 roci z dopomogoyu Karlovogo universitetu v Prazi buv zasnovanij Universitet Komenskogo Druga svitova vijna serjoznim chinom torknulasya misto U 1939 1945 rokah pid chas nimeckoyi okupaciyi Bratislava v chergovij raz otrimala status stolici zasnovanoyi za uchastyu okupacijnogo rezhimu Slovackoyi Respubliki yaka pripinila svoye isnuvannya pislya peremogi radyanskih vijsk nad Nimechchinoyu Zvilnena 4 kvitnya 1945 roku vijska 2 go Ukrayinskogo frontu v hodi Bratislavsko Brnovskoyi nastupalnoyi operaciyi Pislya zvilnennya znovu vozz yednana Chehoslovachchina pid vplivom SRSR stala na socialistichnij shlyah rozvitku Protyagom socialistichnogo periodu istoriyi v misti shiroko velosya zhitlove ta infrastrukturne budivnictvo Buli zvedeni mikrorajoni Ruzhinov slovac Ruzinov i Petrzhalka slovac Petrzalka Bratislava stala industrialnim centrom prote slid zaznachiti sho diyalnist osnovnih pidpriyemstv silno zalezhala vid cheskih kompanjoniv i partneriv z socialistichnih krayin V suspilstvi mala misce problema mizhetnichnih vidnosin slovaki ranishe ne vidchuvali sebe naciyeyu trivalij chas v ChSSR zaperechuvalasya navit nayavnist slovackoyi movi Sama Slovachchina deyakoyu miroyu bula sirovinnim pridatkom Chehiyi riven zhittya naselennya Slovachchini buv nizhchim nizh po Chehoslovachchini v cilomu Bratislava yak stolicya bula centrom neglasnoyi anticheskoyi opoziciyi Oksamitova revolyuciya sho vidbulasya u listopadi 1989 roku v pidsumku prizvela do mirnogo padinnya komunistichnogo rezhimu U 1990 roci ChSSR bula peretvorena v Chehoslovacku Federativnu Respubliku ChFR potim v Chesku i Slovacku Federativnu Respubliku ChSFR Zmini stosuvalisya principiv spivisnuvannya dvoh respublik Bilsh industrialno rozvinena Chehiya namagalasya ne dopustiti rozpadu federaciyi odnak uniknuti cogo ne vdalosya V chervni 1992 roku v krayini vidbulisya parlamentski vibori Znachnu peremogu v Slovachchini zdobuv Ruh za demokratichnu Slovachchinu U lipni slovackij parlament prijnyav Deklaraciyu pro nezalezhnist Vlada u Prazi prijnyali rishennya ne protidiyati rozpadu z dopomogoyu vijskovoyi sili takim chinom 1 sichnya 1993 roku Bratislava znovu stala stoliceyu nezalezhnoyi derzhavi DzherelaZa materialami O V Zykina L A Burluckaya G A Galperina N V Ivanova Vse stolicy mira ISBN 5 9533 0168 5 Za materialami Glavnyj redaktor A M Prohorov Bolshaya sovetskaya enciklopediya Posilannya angl