Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (30 червня 2019) |
Древня Месопотамія, на території якої знаходиться сучасний Ірак, була однією з основних колисок близькосхідних цивілізацій. У стародавні часи на території Іраку існували держави Шумер, Аккад, Ассирія, Вавилонське царство. У VI ст. до н. е. територія Месопотамії увійшла до складу Перської імперії, а після її падіння в 331 р. до н. е. стала частиною імперії Олександра Великого. Пізніше країна входила до складу Парфії, а після — до Персії.
Доісторичний час
Найдавніші сліди перебування людей на території сучасного Іраку знайдені на півночі країни, в гірських районах Курдистану. Це стоянка неандертальців у печері Шанідар. Її час існування відносять до 50 тис. років тому — періоду мустьєрської археологічної культури. Період мустьєрської культури змінив період барадостської культури на тій же півночі Іраку (35-18 тис. до н. е.). Барадостську археологічну культуру змінила культура Зарзі (18-8 тис. до н. е.). Перехід від палеоліту до мезоліту на півночі Іраку відзначився існуванням культури (9-8 тис. до н. е.) та культури Джармо (8-6 тис. до н. е.). В цей час первісні люди почали займатися поряд з мисливством, збиральництвом і рибальством також і землеробством.
Починаючи з 6 тис. до н. е. на території Іраку настала епоха неоліту. В центрі та на півночі країни виникла археологічна культура Хассуна-Самарра. Їй на зміну прийшла убейдська культура (5-4 тис. до н. е.), яка охопила вже всю територію Іраку. Основним заняттям населення стало землеробство, виникли чисельні поселення і перші міста. У середині 4 тис. до н. е. південь Іраку заселив народ шумерів, котрий створив Уруцьку культуру.
Шумерсько-Аккадський період
Близько 3100—2900 рр. до н. е. на півдні Іраку, в Шумері існувала археологічна культура Джемдет-Наср. У цей час виникли перші міста-держави шумерів та їхня писемність. Шумерських міст-держав було кілька десятків. Спочатку (бл. 2750 — бл. 2615 рр. до н. е.) головним серед них був Кіш. Далі гегемонія відійшла до м. Урук (бл. 2615 — бл. 2500 рр. до.н. е.). Потім було піднесення міст Ур та Лагаш, в якого владу відібрав володар м. Умма Лугальзагесі. Йому ненадовго вдалося об'єднати Шумер під своєю владою, проте в шумерів з'явився грізний супротивник у вигляді семітських племен центрального і північного Іраку. Спочатку семіти тривалий час перебували під культурним впливом шумерів, перейняли в них клинописну писемність, пристосувавши її до своєї мови. У них теж виникли міста-держави, зокрема такі, як Сіппар, Ешнунна, Ашшур та інші. Сила семітів поступово наростала і за царя Шаррумкена їм вдалося розгромити шумерські війська на чолі з Лугальзагесі близько 2316 р. до н. е. та встановити свою владу в Межиріччі.
Виникла об'єднана семітсько-шумерська держава Аккад. Вона проіснувала близько півтори сотні років та мала великий вплив в районі Передньої Азії. Врешті-решт вона впала під тиском внутрішніх повстань та вторгнення зі північного сходу гірського племені кутіїв. Панування кутіїв тривало близько ста років. В цей період зросла роль шумерського міста Лагаш, правитель якого Гудеа правив як васал кутіїв. Близько 2100 р. до н. е. повстання шумерів на чолі з Утухенгалем покінчило з владою кутіїв та відновило незалежність Шумеру. Держава 3-ї династії Уру проіснувала близько ста років (бл. 2100—2000 рр. до н. е.). Але в результаті моральної деградації шумерського суспільства (казармово-тоталітарна модель держави, з допомогою котрої шумери надіялись зберегти свою незалежність), Шумер став здобиччю сусідніх народів — амореїв з заходу та еламітів зі сходу. Останній незалежний шумерський цар Іббі-Сін близько 2003 р. до н. е. був взятий у полон еламітами та напевно страчений. Територія Шумеру була розділена між переможцями.
Вавилонсько-Ассирійський період
Після падіння шумерської державності влада по всій території сучасного Іраку перейшла в руки семітських династій походженням з семітських народів — аккадців, амореїв, ассирійців та інших. Шумерське населення півдня Іраку поступово асимілювалося з семітами та через кілька століть перестало існувати як окремий народ. Виникли такі нові семітські держави як Ісін, Ларса, Вавилон та інші. Знову об'єднати Межиріччя в єдину державу вдалося царю Вавилонії Хамурапі в середині 18 ст. до н. е. В 16 ст. до н. е. Вавилонія занепала та потрапила під владу іноземної кассітської династії. В той же час в північному Іраку протягом 13-11 ст. до н. е. відбулося перше піднесення могутності Ассирії. Нашестя кочових племен арамеїв з території сучасної Сирії в 11-10 ст. д н. е. знову привело до занепаду Вавилонії та Ассирії. 9-7 ст. до н. е. — час нового та найбільшого піднесення могутності Ассирії, коли вона встановила гегемонію в Передній Азії. Але Ассирія була розгромлена об'єднаними військами Мідії та повсталого Вавилону. Протягом 612—539 рр. до н. е. Іраком керувала Нововавилонська держава.
Античність
Перський цар Кир Великий завоював Вавилонське царство в 539 р.до н. е. Імперія Ахеменідів панувала в Іраку з 539 р. до н. е. до 330 р. до н. е.
У 330 р. до н. е. територія Месопотамії перейшла з рук Перського царства в руки Греко-Македонського царства Олександра Македонського. Поширювалась грецька культура. Після розпаду імперії Олександра територія Іраку дісталась Селевкідам. У 2 ст. до н. е. — 224 р. н. е. країною володіло Парфянське царство, 224—636 рр. — Сасаніди.
Середні віки
У VII ст., перебуваючи під владою персів, країна знову на тривалий час була захоплена арабами, які принесли з собою іслам та арабську мову, а також дали країні її нинішню назву. 750 року влада в країні перейшла до халіфів Аббасидів, які заснували Багдад (столиця країни з 762).
У VIII-IX століттях Ірак став одним з найважливіших економічних, політичних, культурних і релігійних центрів у мусульманському світі. 1258 року халіфат занепав під ударами монгольських військ, які ще раз наприкінці XIV ст. на чолі з Тамерланом здійснили спустошливий набіг на країну. 1534 року країна опинилася під владою османів, які перемогли у боротьбі з персами за право володіти іракськими землями. Ірак був провінцією Османської імперії до початку XX ст., за винятком періоду 1707–1831 років, коли країною правили багдадські мамлюки.
XX—XXI століття
Починаючи з XIX ст. західноєвропейські держави — Франція, Німеччина, Велика Британія — виявляли підвищений інтерес до Іраку, втім, як і до Близькосхідного регіону в цілому. Під час Першої світової війни британські війська воювали проти Османської імперії, яка після розпаду Османської імперії втратила і територію Іраку. 1921 року Ірак став незалежною державою з конституційною монархією, однак до 1932 Велика Британія мала мандат на управління Іраком. 1955 року Ірак підписав Багдадський пакт, а в 1958 утворив з Королівством Йорданії Єдину арабську державу. Революція 1958 року, під час якої були вбиті король, регент і прем'єр-міністр країни, поклала край монархії. Ірак проголошено республікою. Він вийшов з Багдадського пакту та Арабського Союзу Іраку і Йорданії, в країні встановлено диктатуру генерала Касема, усунутого в результаті державного перевороту в 1963. Після серії державних переворотів у 1968 році до влади прийшла партія Баас (Партія арабського соціалістичного відродження), яка пішла на зближення з Радянським Союзом.
У 1979 р. президентом країни став Саддам Хусейн, який у 1980 р. розв'язав війну проти Ірану за володіння багатим на нафту районом . У 1988 р. війна закінчилася поразкою Іраку, а в серпні 1990 р. Ірак напав на сусідній Кувейт, оголосивши його своєю провінцією. Війська союзників на чолі з США отримали мандат ООН на застосування сили, і в лютому 1991 р. Кувейт був звільнений від іракських військ. Після поразки у цій війні уряд Іраку опинився в дипломатичній та економічній ізоляції більшості держав світу і зіткнувся з активізацією боротьби опозиційних рухів курдів і шиїтів. 20 березня 2003 р. в Ірак вторглись війська США, які швидко повалили режим С.Хусейна. Обґрунтування окупації американцями Іраку було непереконливим, але тим не менше жорстокий режим був ліквідований. Війська США та їх союзників перебували в країні до 2012 р. Під контролем американців були проведені вибори та сформовано уряд та інші органи влади. Однак в той же час в цей період в країні активізувались екстремістські ісламські організації, які здійснювали теракти.
2014 р. значну частину території Іраку захопили терористи ІДІЛ, яких вдалося розгромити лише 2017 р.
Примітки
- Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. Підручник. 2-е видання. Київ. «Либідь». 2002. 592с. с.132-133.
- Домановский А. Н. Междуречье. Харків. Фоліо. 2018. 379с. с.17.
- Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. Підручник. Київ. Либідь. 2002. 592с. с.143-146.
Джерела
- О. П. Крижанівський. Історія стародавнього Сходу. Київ.: Либідь, 2002. — 592с. — С.116-220.
- Войтех Замаровський. Спочатку був Шумер. К.: Веселка, 1983. — 207 с.
- А. М. Домановський. Загадки історії. Межиріччя. (російською мовою). Харків, Фоліо. — 2018. — 379с.
- В. А. Рубель. Історія середньовічного Сходу. К.: Либідь, 2002. — 736 c. — С.299-381.
Посилання
- Хронологічна таблиця історії Іраку [ 1 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti 30 chervnya 2019 Drevnya Mesopotamiya na teritoriyi yakoyi znahoditsya suchasnij Irak bula odniyeyu z osnovnih kolisok blizkoshidnih civilizacij U starodavni chasi na teritoriyi Iraku isnuvali derzhavi Shumer Akkad Assiriya Vavilonske carstvo U VI st do n e teritoriya Mesopotamiyi uvijshla do skladu Perskoyi imperiyi a pislya yiyi padinnya v 331 r do n e stala chastinoyu imperiyi Oleksandra Velikogo Piznishe krayina vhodila do skladu Parfiyi a pislya do Persiyi Tarilka IX stolittyaDoistorichnij chasNajdavnishi slidi perebuvannya lyudej na teritoriyi suchasnogo Iraku znajdeni na pivnochi krayini v girskih rajonah Kurdistanu Ce stoyanka neandertalciv u pecheri Shanidar Yiyi chas isnuvannya vidnosyat do 50 tis rokiv tomu periodu mustyerskoyi arheologichnoyi kulturi Period mustyerskoyi kulturi zminiv period baradostskoyi kulturi na tij zhe pivnochi Iraku 35 18 tis do n e Baradostsku arheologichnu kulturu zminila kultura Zarzi 18 8 tis do n e Perehid vid paleolitu do mezolitu na pivnochi Iraku vidznachivsya isnuvannyam kulturi 9 8 tis do n e ta kulturi Dzharmo 8 6 tis do n e V cej chas pervisni lyudi pochali zajmatisya poryad z mislivstvom zbiralnictvom i ribalstvom takozh i zemlerobstvom Pochinayuchi z 6 tis do n e na teritoriyi Iraku nastala epoha neolitu V centri ta na pivnochi krayini vinikla arheologichna kultura Hassuna Samarra Yij na zminu prijshla ubejdska kultura 5 4 tis do n e yaka ohopila vzhe vsyu teritoriyu Iraku Osnovnim zanyattyam naselennya stalo zemlerobstvo vinikli chiselni poselennya i pershi mista U seredini 4 tis do n e pivden Iraku zaseliv narod shumeriv kotrij stvoriv Urucku kulturu Shumersko Akkadskij periodDokladnishe Starodavnye Mezhirichchya Blizko 3100 2900 rr do n e na pivdni Iraku v Shumeri isnuvala arheologichna kultura Dzhemdet Nasr U cej chas vinikli pershi mista derzhavi shumeriv ta yihnya pisemnist Shumerskih mist derzhav bulo kilka desyatkiv Spochatku bl 2750 bl 2615 rr do n e golovnim sered nih buv Kish Dali gegemoniya vidijshla do m Uruk bl 2615 bl 2500 rr do n e Potim bulo pidnesennya mist Ur ta Lagash v yakogo vladu vidibrav volodar m Umma Lugalzagesi Jomu nenadovgo vdalosya ob yednati Shumer pid svoyeyu vladoyu prote v shumeriv z yavivsya griznij suprotivnik u viglyadi semitskih plemen centralnogo i pivnichnogo Iraku Spochatku semiti trivalij chas perebuvali pid kulturnim vplivom shumeriv perejnyali v nih klinopisnu pisemnist pristosuvavshi yiyi do svoyeyi movi U nih tezh vinikli mista derzhavi zokrema taki yak Sippar Eshnunna Ashshur ta inshi Sila semitiv postupovo narostala i za carya Sharrumkena yim vdalosya rozgromiti shumerski vijska na choli z Lugalzagesi blizko 2316 r do n e ta vstanoviti svoyu vladu v Mezhirichchi Vinikla ob yednana semitsko shumerska derzhava Akkad Vona proisnuvala blizko pivtori sotni rokiv ta mala velikij vpliv v rajoni Perednoyi Aziyi Vreshti resht vona vpala pid tiskom vnutrishnih povstan ta vtorgnennya zi pivnichnogo shodu girskogo plemeni kutiyiv Panuvannya kutiyiv trivalo blizko sta rokiv V cej period zrosla rol shumerskogo mista Lagash pravitel yakogo Gudea praviv yak vasal kutiyiv Blizko 2100 r do n e povstannya shumeriv na choli z Utuhengalem pokinchilo z vladoyu kutiyiv ta vidnovilo nezalezhnist Shumeru Derzhava 3 yi dinastiyi Uru proisnuvala blizko sta rokiv bl 2100 2000 rr do n e Ale v rezultati moralnoyi degradaciyi shumerskogo suspilstva kazarmovo totalitarna model derzhavi z dopomogoyu kotroyi shumeri nadiyalis zberegti svoyu nezalezhnist Shumer stav zdobichchyu susidnih narodiv amoreyiv z zahodu ta elamitiv zi shodu Ostannij nezalezhnij shumerskij car Ibbi Sin blizko 2003 r do n e buv vzyatij u polon elamitami ta napevno strachenij Teritoriya Shumeru bula rozdilena mizh peremozhcyami Vavilonsko Assirijskij periodPislya padinnya shumerskoyi derzhavnosti vlada po vsij teritoriyi suchasnogo Iraku perejshla v ruki semitskih dinastij pohodzhennyam z semitskih narodiv akkadciv amoreyiv assirijciv ta inshih Shumerske naselennya pivdnya Iraku postupovo asimilyuvalosya z semitami ta cherez kilka stolit perestalo isnuvati yak okremij narod Vinikli taki novi semitski derzhavi yak Isin Larsa Vavilon ta inshi Znovu ob yednati Mezhirichchya v yedinu derzhavu vdalosya caryu Vaviloniyi Hamurapi v seredini 18 st do n e V 16 st do n e Vaviloniya zanepala ta potrapila pid vladu inozemnoyi kassitskoyi dinastiyi V toj zhe chas v pivnichnomu Iraku protyagom 13 11 st do n e vidbulosya pershe pidnesennya mogutnosti Assiriyi Nashestya kochovih plemen arameyiv z teritoriyi suchasnoyi Siriyi v 11 10 st d n e znovu privelo do zanepadu Vaviloniyi ta Assiriyi 9 7 st do n e chas novogo ta najbilshogo pidnesennya mogutnosti Assiriyi koli vona vstanovila gegemoniyu v Perednij Aziyi Ale Assiriya bula rozgromlena ob yednanimi vijskami Midiyi ta povstalogo Vavilonu Protyagom 612 539 rr do n e Irakom keruvala Novovavilonska derzhava AntichnistPerskij car Kir Velikij zavoyuvav Vavilonske carstvo v 539 r do n e Imperiya Ahemenidiv panuvala v Iraku z 539 r do n e do 330 r do n e U 330 r do n e teritoriya Mesopotamiyi perejshla z ruk Perskogo carstva v ruki Greko Makedonskogo carstva Oleksandra Makedonskogo Poshiryuvalas grecka kultura Pislya rozpadu imperiyi Oleksandra teritoriya Iraku distalas Selevkidam U 2 st do n e 224 r n e krayinoyu volodilo Parfyanske carstvo 224 636 rr Sasanidi Seredni vikiU VII st perebuvayuchi pid vladoyu persiv krayina znovu na trivalij chas bula zahoplena arabami yaki prinesli z soboyu islam ta arabsku movu a takozh dali krayini yiyi ninishnyu nazvu 750 roku vlada v krayini perejshla do halifiv Abbasidiv yaki zasnuvali Bagdad stolicya krayini z 762 U VIII IX stolittyah Irak stav odnim z najvazhlivishih ekonomichnih politichnih kulturnih i religijnih centriv u musulmanskomu sviti 1258 roku halifat zanepav pid udarami mongolskih vijsk yaki she raz naprikinci XIV st na choli z Tamerlanom zdijsnili spustoshlivij nabig na krayinu 1534 roku krayina opinilasya pid vladoyu osmaniv yaki peremogli u borotbi z persami za pravo voloditi irakskimi zemlyami Irak buv provinciyeyu Osmanskoyi imperiyi do pochatku XX st za vinyatkom periodu 1707 1831 rokiv koli krayinoyu pravili bagdadski mamlyuki XX XXI stolittyaPochinayuchi z XIX st zahidnoyevropejski derzhavi Franciya Nimechchina Velika Britaniya viyavlyali pidvishenij interes do Iraku vtim yak i do Blizkoshidnogo regionu v cilomu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni britanski vijska voyuvali proti Osmanskoyi imperiyi yaka pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi vtratila i teritoriyu Iraku 1921 roku Irak stav nezalezhnoyu derzhavoyu z konstitucijnoyu monarhiyeyu odnak do 1932 Velika Britaniya mala mandat na upravlinnya Irakom 1955 roku Irak pidpisav Bagdadskij pakt a v 1958 utvoriv z Korolivstvom Jordaniyi Yedinu arabsku derzhavu Revolyuciya 1958 roku pid chas yakoyi buli vbiti korol regent i prem yer ministr krayini poklala kraj monarhiyi Irak progolosheno respublikoyu Vin vijshov z Bagdadskogo paktu ta Arabskogo Soyuzu Iraku i Jordaniyi v krayini vstanovleno diktaturu generala Kasema usunutogo v rezultati derzhavnogo perevorotu v 1963 Pislya seriyi derzhavnih perevorotiv u 1968 roci do vladi prijshla partiya Baas Partiya arabskogo socialistichnogo vidrodzhennya yaka pishla na zblizhennya z Radyanskim Soyuzom Irak u 1961 U 1979 r prezidentom krayini stav Saddam Husejn yakij u 1980 r rozv yazav vijnu proti Iranu za volodinnya bagatim na naftu rajonom U 1988 r vijna zakinchilasya porazkoyu Iraku a v serpni 1990 r Irak napav na susidnij Kuvejt ogolosivshi jogo svoyeyu provinciyeyu Vijska soyuznikiv na choli z SShA otrimali mandat OON na zastosuvannya sili i v lyutomu 1991 r Kuvejt buv zvilnenij vid irakskih vijsk Pislya porazki u cij vijni uryad Iraku opinivsya v diplomatichnij ta ekonomichnij izolyaciyi bilshosti derzhav svitu i zitknuvsya z aktivizaciyeyu borotbi opozicijnih ruhiv kurdiv i shiyitiv 20 bereznya 2003 r v Irak vtorglis vijska SShA yaki shvidko povalili rezhim S Husejna Obgruntuvannya okupaciyi amerikancyami Iraku bulo neperekonlivim ale tim ne menshe zhorstokij rezhim buv likvidovanij Vijska SShA ta yih soyuznikiv perebuvali v krayini do 2012 r Pid kontrolem amerikanciv buli provedeni vibori ta sformovano uryad ta inshi organi vladi Odnak v toj zhe chas v cej period v krayini aktivizuvalis ekstremistski islamski organizaciyi yaki zdijsnyuvali terakti 2014 r znachnu chastinu teritoriyi Iraku zahopili teroristi IDIL yakih vdalosya rozgromiti lishe 2017 r PrimitkiKrizhanivskij O P Istoriya Starodavnogo Shodu Pidruchnik 2 e vidannya Kiyiv Libid 2002 592s s 132 133 Domanovskij A N Mezhdureche Harkiv Folio 2018 379s s 17 Krizhanivskij O P Istoriya Starodavnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 592s s 143 146 DzherelaO P Krizhanivskij Istoriya starodavnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 592s S 116 220 Vojteh Zamarovskij Spochatku buv Shumer K Veselka 1983 207 s A M Domanovskij Zagadki istoriyi Mezhirichchya rosijskoyu movoyu Harkiv Folio 2018 379s V A Rubel Istoriya serednovichnogo Shodu K Libid 2002 736 c S 299 381 PosilannyaHronologichna tablicya istoriyi Iraku 1 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi