Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зарзійська культура, культура Зарзі — археологічна культура кінця Верхнього Палеоліту та Мезоліту, носії якої проживали в горах Загроси на Близькому Сході. Назву отримала від печери Зарзі, де було знайдено археологічні пам'ятки цієї культури.
| Зарзійська культура | |
 | |
| Країна |  Іракський Курдистан |
|---|---|
| Місце розташування | Ірак Іран Центральна Азія |
| Попередник | Барадостська культура |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | 8 тисячоліття до н. е. |
 Зарзійська культура у Вікісховищі | |
Характеристика культури
Час існування культури Зарзі — XVIII-VIII тис. до н. е. Він поділяється на два періоди в залежності форми мікролітів, які використовували представники культури. Перший період (XVIII-XIII тис. до н. е.) характерний використанням негеометричних мікролітів, другий же період (ХІІ-VIII тис. до н. е. — вживанням геометричних кам'яних знарядь у формі трапецій чи трикутників. Носії культури Зарзі займалися в основному полюванням на благородного оленя, онагра, безоарових кіз, муфлонів (диких овець). Останні два види тварин, а, крім цього, і собака, були згодом одомашнені. Рибальство ж відігравало незначну роль. Поступово зростало значення збиральництва, і тому з часом дана культура стала одним із центрів самостійного становлення землеробського господарства на території Близького Сходу. Підтвердженням цього є такі знаряддя, як ножі для жнив, ступки, зернотертки, товкачі, які були знайдені археологами на місцях проживання представників зарзійської культури. Останні ж вирощували пшеницю, ячмінь, боби та фісташки. Також в деяких місцях було виявлено сліди давнього керамічного виробництва.
Щодо поселень, то на час першого періоду характерні корткотривалі стоянки та печери, що знаходились в горах на висоті 760–1200 м над рівнем моря. Відоме поселення Гандж Даре, де було знайдено залишки жител, зведених з хмизу та шкур. На час наступного періоду зарзійці проживали уже в стаціонарних поселеннях розміром в 0,5-1 га. Знаходились вони як низько в долинах, так і високо в горах. Представники культури Зарзі будували невеликі напівземлянки або кам'яні наземні житла круглої (діаметром до 10 м) або овальної форми. Одне з найвідоміших поселень культури — печера Шанідар, де було знайдено велику кількість предметів побутового вжитку (зернотертки, сокири, кам'яні чаші, ступки, куранти, ножі).
Використана література
- Бромлей Ю. История первообытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. — Москва: Наука, 1986. — 576 с.
- Шнирельман В. Возникновение производящего хозяйства: Проблема первичных и вторничных очагов. — Москва: Наука, 1989. — 444 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zarzijska kultura kultura Zarzi arheologichna kultura kincya Verhnogo Paleolitu ta Mezolitu nosiyi yakoyi prozhivali v gorah Zagrosi na Blizkomu Shodi Nazvu otrimala vid pecheri Zarzi de bulo znajdeno arheologichni pam yatki ciyeyi kulturi Zarzijska kultura Krayina Irakskij Kurdistan Misce roztashuvannyaIrak Iran Centralna Aziya PoperednikBaradostska kultura Chas data pochatku Chas data zakinchennya8 tisyacholittya do n e Zarzijska kultura u VikishovishiHarakteristika kulturiChas isnuvannya kulturi Zarzi XVIII VIII tis do n e Vin podilyayetsya na dva periodi v zalezhnosti formi mikrolitiv yaki vikoristovuvali predstavniki kulturi Pershij period XVIII XIII tis do n e harakternij vikoristannyam negeometrichnih mikrolitiv drugij zhe period HII VIII tis do n e vzhivannyam geometrichnih kam yanih znaryad u formi trapecij chi trikutnikiv Nosiyi kulturi Zarzi zajmalisya v osnovnomu polyuvannyam na blagorodnogo olenya onagra bezoarovih kiz mufloniv dikih ovec Ostanni dva vidi tvarin a krim cogo i sobaka buli zgodom odomashneni Ribalstvo zh vidigravalo neznachnu rol Postupovo zrostalo znachennya zbiralnictva i tomu z chasom dana kultura stala odnim iz centriv samostijnogo stanovlennya zemlerobskogo gospodarstva na teritoriyi Blizkogo Shodu Pidtverdzhennyam cogo ye taki znaryaddya yak nozhi dlya zhniv stupki zernotertki tovkachi yaki buli znajdeni arheologami na miscyah prozhivannya predstavnikiv zarzijskoyi kulturi Ostanni zh viroshuvali pshenicyu yachmin bobi ta fistashki Takozh v deyakih miscyah bulo viyavleno slidi davnogo keramichnogo virobnictva Shodo poselen to na chas pershogo periodu harakterni kortkotrivali stoyanki ta pecheri sho znahodilis v gorah na visoti 760 1200 m nad rivnem morya Vidome poselennya Gandzh Dare de bulo znajdeno zalishki zhitel zvedenih z hmizu ta shkur Na chas nastupnogo periodu zarzijci prozhivali uzhe v stacionarnih poselennyah rozmirom v 0 5 1 ga Znahodilis voni yak nizko v dolinah tak i visoko v gorah Predstavniki kulturi Zarzi buduvali neveliki napivzemlyanki abo kam yani nazemni zhitla krugloyi diametrom do 10 m abo ovalnoyi formi Odne z najvidomishih poselen kulturi pechera Shanidar de bulo znajdeno veliku kilkist predmetiv pobutovogo vzhitku zernotertki sokiri kam yani chashi stupki kuranti nozhi Vikoristana literaturaBromlej Yu Istoriya pervoobytnogo obshestva Epoha pervobytnoj rodovoj obshiny Moskva Nauka 1986 576 s Shnirelman V Vozniknovenie proizvodyashego hozyajstva Problema pervichnyh i vtornichnyh ochagov Moskva Nauka 1989 444 s