Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вишивка вид мистецтва що відігравав значну роль у мусульманському світі від зародження ісламу до періоду промислової рев

Ісламська вишивка

Ісламська вишивка

Вишивка — вид мистецтва, що відігравав значну роль у мусульманському світі від зародження ісламу до періоду промислової революції, яка, в свою чергу, змінила традиційний уклад життя.

Ісламська вишивка
image
image
Жінка з Рамалли, Палестина у вишиванці, 1929—1946 рр.

Огляд

image
Маска мухи вишита срібною ниткою. Фес, Марокко. XVIII—XIX ст.

Від зародження ісламіу серед мусульман зростав інтерес до вишивки одягу для обох статей та інших текстильних виробів. Жителі і Візантійської, і Перської Сасанідської імперій носили одяг із вишитими візерунками, включно з досить великими людськими фігурами та тваринами, з ефектами, подібними до ефектів сучасних футболок. Кааба в Мецці ще до проголошення ісламу була "покрита ззовні різнокольоровими текстильними завісами". Дуже ймовірно — це була вишивка, якій часто відповідають сучасні ісламські еквіваленти. Магомет був проти створення малюнків тварин, можливо, на вишиванках, які він бачив на подушках, коли відвідував будинок своєї дружини Аїші. Ці типи дизайну з часом зникли в ісламі, хоча рослинні мотиви часто залишалися прийнятними.

Турецький мандрівник XVII століття Евлія Челебі називав вишивку «ремеслом обидвох рук». Оскільки уміння вишивати вважалося прикладом високого соціального статусу в мусульманському суспільстві, його популярність неухильно зростало. В Дамаску, Каїрі та Стамбулі вишивку можна було побачити на носових хустках, уніформі, прапорах, каліграфії, взутті, мантіях, туніках, збруї, капцях, піхвах, мішках, чохлах та навіть на шкіряних поясах. Майстрині вишивали вироби золотою та срібною ниткою. Кількість вишивальних майстерень, у деяких з яких працювало понад 800 людей, постійно зростала.

У XVI столітті, під час правління імператора Великих Моголів Акбара, його хроніст Абу-л-Фазл ібн Мубарак написав у знаменитому Айн-і-Акбарі:

image
Османський фартух перукаря. Вишивка срібною та шовковою ниткою на вовні. XVIII століття
Його величність [Акбар] приділяє багато уваги різним речам; отже в Ірані, Османській імперії та Монголії багато предметів одягу, особливо тканин, вишиті візерунками «Накші», «Сааді», Чіхан, Арі, Зардозі, Вастлі, Гота та Кохра. Імператорські майстерні в містах Лахорі, Агрі, Фатегпурі та Ахмедабаді виробляють багато шедеврів майстерності з тканин, а також малюнки та візерунки, вузли, дотримуючись моди, яка зараз панує, дивуючи навіть найдосвідченіших мандрівників. Відтоді смак до тонкого матеріалу став загальним, а драпірування вишитих тканин, які використовуються на бенкетах, перевершує будь-які описи.

Вишивка символічно захищала найцінніші речі, зокрема немовлят, домашнє майно та речі релігійного призначення. Коли в XVI—XVII століттях у Туреччині знатні чоловіки-мусульмани носили тюрбани, то вони клали їх під вишите полотно.

Техніки

image
Турецьке дзеркало з рослинним орнаментом за мотивами османської кераміки. Забобон застерігав не дивитися в дзеркало вночі. XVIII століття

В ісламському світі використовувався широкий спектр технік вишивання з не менш широким діапазоном матеріалів.

Уйгурські жінки вишивають повстяні тюбетейки, які або носили на голові, або вони були основою для чалми.

У Марокко та Тунісі атласну стрічку використовували для таких речей, як декоративні штори та дзеркала. Форма атласного шва, поширена в бедуїнських суспільствах Аравійського півострова, яку іноді називають кхіят аль медресе («шкільна вишивка»), використовувалася для меблів. Перед процесом шиття досвідчений художник малював форму на тканині. Найбільш поширеними були дизайни з використанням природних тем, зокрема, птахів або квітів.

Поверхневий шов — більш економна, але й легша техніка,. Через те, що такі речі швидко зношувалися, їх використовували лише для особливих випадків. У Пенджабі хустки Фулкарі.були повсякденним одягом для жінок у сільській місцевості, тоді як спеціальні шалі, були повністю вкриті вишивкою і шилися бабусями по материнській лінії на весілля своїх онучок.

Ланцюговий стібок, який можна адаптувати та відносно легко створити, використовувався в Персії для вишивки в Решті із густо вирізаними квітами та арабесками на валяних вовняних полотнах. Тип вишивки, подібний до важкого ланцюжкового шва, відомий як кукар, раніше використовувався бедуїнами для створення суконь як для чоловіків, так і для жінок. Для цього потрібно було чотири людини, кожна з яких мала чотири нитки різного кольору або срібні та золоті.

image
Алжирський тюрбан. Вишивка шовком на лляній тканині. XVIII століття

Вишивку хрестиком використовували на Близькому Сході в Сирії, Йорданії, Палестині та на Синайському півострові для виготовлення весільних суконь із оригінальною вишивкою червоного кольору з трикутними амулетами або квітами гвоздик на чорному тлі.

Ще одна широко використовувана техніка, стібок «ялинка», використовувалася в Афганістані для вишивання халатів нареченого з вкрапленнями смуг червоного, зеленого або білого шва на білому тлі.

Пришивання декоративного шнура до поверхні тканини (коучинг), широко використовувався в ісламському світі. Зокрема, в Афганістані оксамитову сукню можна було виконати у стилі мілітарі зі золотистими нитками спереду, рукавів і подолу. Вожді в Чорногорії могли носити мантії, густо обтягнуті золотою ниткою. У Палестині сукні могли бути оброблені вертикальними панелями з металевими та бавовняними нитками. У Сирії піджаки покривали стилізованими квітами та деревами. На північно-західному кордоні Пакистану жилети шили з поєднанням панелей з аплікаціями та металевої тасьми.

image
Вишита сузані з Бухари в Узбекистані. Бавовна з шовковими нитками. Кінець XIX ст.

У Центральній Азії бухарська кушетка з суцільної нитки створює ефектні сюзані, портьєри для весільних залів і весільних ліжок. Мотиви із зображенням гвоздики та граната символізували фертивльність молодят. Ця техніка також використовувалася в Афганістані та Узбекистані для виготовлення ковдр для коней і чохлів для мангалів.

Ковдровий та петельний стібки спочатку використовувалися для зміцнення країв текстильного виробу, який використовувався щоденно, тому й піддавався зношенню, але з часом вони були адаптовані для декоративних цілей. У Північній Африці та на Близькому Сході петельчастий шов виконується за допомогою візерунка стібків зі спицями або в алжирській формі без охоплюючого кола. У Туркменістані мотиви гачків і тюльпанів можна було обробляти петельним швом. В Афганістані чоловічі сорочки могли бути вишиті ялинкою та петлями білим шовком на білій бавовні, складними арабесками.

image
Деталь чоловічого білого вишитого гладдю халата з Афганістану. Середина XX ст.

Використання білої нитки на білій основі (так звана «біла робота»), дозволяє застосовувати різноманітні техніки та матеріали з використанням різних форм по всьому світу. В Алжирі кабільські жінки могли носити білі сукні. У Газні в Афганістані чоловічі халати могли бути вишиті геометричним білим швом, прикрашеним маленькими круглими дзеркалами. Вишивка голкою на полотні використовувалася для яскравих кольорових геометричних панелей для оздоблення одягу хазарейців у Афганістані. Також у Афганістані для виготовлення яскравих геометричних панелей на одязі використовували голку.

В Нуристані, що в горах Гіндукуш, стягували тканину технікою смокінг, коли чорними швами збирали тканину у вертикальні смуги, створюючи зигзаг, хрест та інші прості геометричні візерунки.

Тамбур — форма вишивки з використанням тонкого гачка арі замість голки — була однією з технік, що використовувалися для сюзані в Бухарі в Узбекистані.

Символізм

Вишиті на тканинах мотиви часто несуть символічне значення. Широко поширеним символом в ісламському світі (а також часто зустрічається на ісламських килимах) є дерево життя, яке означає народження, зростання до зрілості, смерть та відродження. Воно може бути зображене у різних формах, наприклад, навмисно стилізоване дерево, іноді оточене парами птахів або фруктами, такими як гранати, або ваза з квітами.

Текстиль святих місць

image
Сітара для дверей Кааби, 1606 рік

Вишитий текстиль є ознакою святинь ісламу: Великої мечеті в Мецці та мечеті Пророка в Медині. Вишивки з певною регулярністю замінюють, згідно з традиціями, які сягають глибини століть. Заміна текстилю є одним із привілеїв Хранителя Двох Священних Мечетей. Цей титул прийнятий правителями Мамелюцького султанату, Османської імперії та Саудівської Аравії. На кісві, що покриває храм Кааба, також використовуються сітара (багато прикрашена завіса над дверима) та хізам (пояс, який обвиває будівлю). Найдавніша відома сітара була виготовлена в 1544 році в Єгипті, а найперший османський хізам був виготовлений для Селіма II наприкінці XVI століття. Тематика малюнків сітари та хізаму мало змінилися, хоча вишивка золотою та срібною ниткою з часом стала вишуканішою. Maqam Ibrahim (Станція Авраама) — це невеликий квадратний камінь біля Кааби, на якому, згідно з ісламською традицією, зображений слід Авраама. Раніше він розміщувався в будівлі з власною сітарою, яку щороку замінювали.

Сітара для дверей Кааби, середнім розміром 575 на 350 сантиметрів, збирається шляхом зшивання чотирьох окремих текстильних панелей; хізам так само складається з восьми панелей (по дві на кожну стіну Кааби). У 1817 році в Каїрі була створена спеціальна майстерня Дар аль-Кісва, яка на піку свого розвитку наймала 100 майстрів для виготовлення кісви та інших тканин для Мекки та Медіни. З 1962 року вони виробляються в майстерні в Мецці. Використовувані кольори змінювалися в різні епохи. Сучасна кольорова схема сітари Кааби, яка використовується з початку XX століття — це золото-біла вишивка на чорному тлі. На сучасну кісву використовується 670 кг шовку та 15 кг золотої нитки для вишивки. На кісвах вишиті вірші з Корану та благання до Аллаха, а також імена правителів, які замовляли текстиль. Ісламська декларація віри Шагада є ще одним широко використовуваним текстом.

Зміни традицій

image
Сучасні палестинські подушки вишиті хрестом. Ліворуч угорі за годинниковою стрілкою: Газа, Рамалла, Наблус, Бейт-Джала, Вифлеєм.

Вишивка була важливою в традиційних культурах ісламського світу. Промислова революція зробила виготовлення барвистого одягу доступнішим та дешевшим, витіснивши такі ремесла, як вишивання.

Наприклад, маснат (на престол) у Гайдарабаді в Індії, виготовляли з оксамиту, вишитого вручну блискучою мідною ниткою, що утворювала золоті та сріблясті квіти (раніше фактично з цих металів). Їх виготовляли для імператорів Великих Моголів та інших правителів, а також для того, щоб наречений і наречена сиділи на весіллях у Гайдарабаді. Техніка походить з Туреччини та Персії. На виготовлення масната йде від дванадцяти днів до двох місяців і може коштувати до 100 000 рупій. У XX столітті бізнес занепав, оскільки стали замовляти менше традиційного одягу. Весільні провайдери пропонували маснат як частину своїх послуг; тканини машинного виробництва витіснили тканини ручної роботи. Станом на 2012 рік залишалося лише кілька людей похилого віку, що займалися цим ремеслом.

Дослідниця вишивки Шейла Пейн завершує свою книгу «Вишитий текстиль» поясненням, що

як тільки соціальний контекст змінився, а вірування та страхи, які пропагували або відхиляли від використання вишивки, більше не тиснуть на людей, як тільки льон більше не оброблятимуть, не прястимуть та не ткатимуть, вівці більше не є опорою життя, а екзотичний шовк з інших країн — перестав бути дорогоцінною розкішшю – тоді традиційна вишивка приречена.

Серед причин занепаду вишивки — особливості сучасної політики та економіки, але Пейн припускає, що найпотужнішим фактором стало навчання молодих жінок. Вишивання більше не є єдиним способом, яким молода жінка в Туреччині чи Белуджистані може забезпечити своє майбутнє, заручившись чоловіком; натомість вона може прагнути завершити університет та зробити власну кар'єру. Пейн стверджує, що спроби відновити традиційну вишивку, як зі школами, створеними в Стамбулі та Саламанці, неминуче зазнають краху, коли зруйнується необхідне соціальне середовище, яке надавало значення артефактам ручної роботи. У майбутньому, каже вона, вишивка матиме індивідуальне значення, як на Заході, так, можливо й завдяки новим соціальним цілям, як у випадку з політично значущими вишиванками палестинців.

Коментарі

  1. Аїша повідомила в хадисі: «Я купила подушку, на якій були зображення (тварин). Коли Апостол Аллаха побачив це, він стояв біля дверей і не увійшов. Я помітила знак несхвалення на його обличчі і сказала: «О посланник Аллаха! Я каюся перед Аллахом і Його Посланником. Який гріх я вчинила?» Посланник Аллаха спитав: «Що це за подушка?» Я відповіла: «Я купила це для вас, щоб ви могли сидіти та лежати на ній». Апостол Аллаха сказав: «Творці цих зображень будуть покарані в , і їм буде сказано: «Дайте життя тому, що ви створили (тобто цим зображенням)». Пророк додав: «Ангели (милосердя) не входять до будинку, в якому є зображення (тварин)». Мухаммед аль-Бухарі

Примітки

Цитування

  1. Ettinghausen, Grabar та Jenkins-Madina, 2001, с. 20.
  2. ,
  3. Stone, Caroline (May–June 2007). The Skill of the Two Hands. Saudi Aramco World. Aramco World. 58 (3).
  4. Werner, Louis (July–August 2011). Mughal Maal. Saudi Aramco World. Aramco World. 62 (4).
  5. Paine, 1995, с. 160.
  6. Gillow та Sentance, 2000, с. 174—203.
  7. Gillow та Sentance, 2000, с. 171.
  8. Gillow та Sentance, 2000, с. 174—175.
  9. Abu Saud, 1984, с. 140.
  10. Gillow та Sentance, 2000, с. 177.
  11. Gillow та Sentance, 2000, с. 178—179.
  12. Abu Saud, 1984, с. 136.
  13. Gillow та Sentance, 2000, с. 180—181.
  14. Gillow та Sentance, 2000, с. 182—183.
  15. Gillow та Sentance, 2000, с. 184—185.
  16. Gillow та Sentance, 2000, с. 186—187.
  17. Gillow та Sentance, 2000, с. 188—189.
  18. Gillow та Sentance, 2000, с. 196—197.
  19. Gillow та Sentance, 2000, с. 198—199.
  20. Gillow та Sentance, 2000, с. 200—201.
  21. Gillow та Sentance, 2000, с. 202—203.
  22. Paine, 1995, с. 70—72, 88—89, etc..
  23. Kern, Karen M.; Rosenfield, Yael; Carò, Federico; Shibayama, Nobuko (December 2017). The Sacred and the Modern: The History, Conservation, and Science of the Madina Sitara. Metropolitan Museum Journal (англ.). 52: 72—93. doi:10.1086/696548. ISSN 0077-8958.
  24. Porter, Venetia (2012). Textiles of Mecca and Medina. У Porter, Venetia (ред.). Hajj : journey to the heart of Islam. Cambridge, Mass.: The British Museum. с. 257—265. ISBN . OCLC 709670348.
  25. Peters, F. E. (1994). Another Stone: The Maqam Ibrahim. The Hajj. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 16–17. ISBN .
  26. Nassar, Nahla (2013). Dar al-Kiswa al-Sharifa: Administration and Production. У Porter, Venetia (ред.). The Hajj : collected essays. London: The British Museum. с. 176—178. ISBN . OCLC 857109543.
  27. Ghazal, Rym (28 August 2014). Woven with devotion: the sacred Islamic textiles of the Kaaba. The National (англ.). Процитовано 7 січня 2021.
  28. Ipek, Selin (Summer 2011). Dressing the Prophet: Textiles from the Haramayn. Hali. 168: 49—51. ISSN 0142-0798.
  29. Paine, 1995.
  30. Mohammed, Syed (30 січня 2012). Technology rings death knell for masnat makers. Times of India. Процитовано 22 жовтня 2023.
  31. . Sunbula. Архів оригіналу за 21 березня 2008. Процитовано 16 December 2015.

Джерела

  • Abu Saud, Abeer (1984). Qatari Women: Past and Present. Longman Group. ISBN .
  • Ettinghausen, Richard; Grabar, Oleg; Jenkins-Madina, Marilyn (2001). Islamic Art and Architecture: 650–1250. Yale University Press. ISBN .
  • Gillow, John; Sentance, Bryan (2000). World Textiles. Thames and Hudson. ISBN .
  • Paine, Sheila (1995). Embroidered Textiles. Traditional Patterns from Five Continents. Thames and Hudson. ISBN .

Література

  • Ellis, Marianne (2001). Embroideries and Samplers from Islamic Egypt. Ashmolean Museum. ISBN . (Колекція Персі Ньюберрі)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vishivka vid mistectva sho vidigravav znachnu rol u musulmanskomu sviti vid zarodzhennya islamu do periodu promislovoyi revolyuciyi yaka v svoyu chergu zminila tradicijnij uklad zhittya Islamska vishivka Zhinka z Ramalli Palestina u vishivanci 1929 1946 rr OglyadMaska muhi vishita sribnoyu nitkoyu Fes Marokko XVIII XIX st Vid zarodzhennya islamiu sered musulman zrostav interes do vishivki odyagu dlya oboh statej ta inshih tekstilnih virobiv Zhiteli i Vizantijskoyi i Perskoyi Sasanidskoyi imperij nosili odyag iz vishitimi vizerunkami vklyuchno z dosit velikimi lyudskimi figurami ta tvarinami z efektami podibnimi do efektiv suchasnih futbolok Kaaba v Mecci she do progoloshennya islamu bula pokrita zzovni riznokolorovimi tekstilnimi zavisami Duzhe jmovirno ce bula vishivka yakij chasto vidpovidayut suchasni islamski ekvivalenti Magomet buv proti stvorennya malyunkiv tvarin mozhlivo na vishivankah yaki vin bachiv na podushkah koli vidviduvav budinok svoyeyi druzhini Ayishi Ci tipi dizajnu z chasom znikli v islami hocha roslinni motivi chasto zalishalisya prijnyatnimi Tureckij mandrivnik XVII stolittya Evliya Chelebi nazivav vishivku remeslom obidvoh ruk Oskilki uminnya vishivati vvazhalosya prikladom visokogo socialnogo statusu v musulmanskomu suspilstvi jogo populyarnist neuhilno zrostalo V Damasku Kayiri ta Stambuli vishivku mozhna bulo pobachiti na nosovih hustkah uniformi praporah kaligrafiyi vzutti mantiyah tunikah zbruyi kapcyah pihvah mishkah chohlah ta navit na shkiryanih poyasah Majstrini vishivali virobi zolotoyu ta sribnoyu nitkoyu Kilkist vishivalnih majsteren u deyakih z yakih pracyuvalo ponad 800 lyudej postijno zrostala U XVI stolitti pid chas pravlinnya imperatora Velikih Mogoliv Akbara jogo hronist Abu l Fazl ibn Mubarak napisav u znamenitomu Ajn i Akbari Osmanskij fartuh perukarya Vishivka sribnoyu ta shovkovoyu nitkoyu na vovni XVIII stolittya Jogo velichnist Akbar pridilyaye bagato uvagi riznim recham otzhe v Irani Osmanskij imperiyi ta Mongoliyi bagato predmetiv odyagu osoblivo tkanin vishiti vizerunkami Nakshi Saadi Chihan Ari Zardozi Vastli Gota ta Kohra Imperatorski majsterni v mistah Lahori Agri Fategpuri ta Ahmedabadi viroblyayut bagato shedevriv majsternosti z tkanin a takozh malyunki ta vizerunki vuzli dotrimuyuchis modi yaka zaraz panuye divuyuchi navit najdosvidchenishih mandrivnikiv Vidtodi smak do tonkogo materialu stav zagalnim a drapiruvannya vishitih tkanin yaki vikoristovuyutsya na benketah perevershuye bud yaki opisi Vishivka simvolichno zahishala najcinnishi rechi zokrema nemovlyat domashnye majno ta rechi religijnogo priznachennya Koli v XVI XVII stolittyah u Turechchini znatni choloviki musulmani nosili tyurbani to voni klali yih pid vishite polotno TehnikiTurecke dzerkalo z roslinnim ornamentom za motivami osmanskoyi keramiki Zabobon zasterigav ne divitisya v dzerkalo vnochi XVIII stolittya V islamskomu sviti vikoristovuvavsya shirokij spektr tehnik vishivannya z ne mensh shirokim diapazonom materialiv Ujgurski zhinki vishivayut povstyani tyubetejki yaki abo nosili na golovi abo voni buli osnovoyu dlya chalmi U Marokko ta Tunisi atlasnu strichku vikoristovuvali dlya takih rechej yak dekorativni shtori ta dzerkala Forma atlasnogo shva poshirena v beduyinskih suspilstvah Aravijskogo pivostrova yaku inodi nazivayut khiyat al medrese shkilna vishivka vikoristovuvalasya dlya mebliv Pered procesom shittya dosvidchenij hudozhnik malyuvav formu na tkanini Najbilsh poshirenimi buli dizajni z vikoristannyam prirodnih tem zokrema ptahiv abo kvitiv Poverhnevij shov bilsh ekonomna ale j legsha tehnika Cherez te sho taki rechi shvidko znoshuvalisya yih vikoristovuvali lishe dlya osoblivih vipadkiv U Pendzhabi hustki Fulkari buli povsyakdennim odyagom dlya zhinok u silskij miscevosti todi yak specialni shali buli povnistyu vkriti vishivkoyu i shilisya babusyami po materinskij liniyi na vesillya svoyih onuchok Lancyugovij stibok yakij mozhna adaptuvati ta vidnosno legko stvoriti vikoristovuvavsya v Persiyi dlya vishivki v Reshti iz gusto virizanimi kvitami ta arabeskami na valyanih vovnyanih polotnah Tip vishivki podibnij do vazhkogo lancyuzhkovogo shva vidomij yak kukar ranishe vikoristovuvavsya beduyinami dlya stvorennya sukon yak dlya cholovikiv tak i dlya zhinok Dlya cogo potribno bulo chotiri lyudini kozhna z yakih mala chotiri nitki riznogo koloru abo sribni ta zoloti Alzhirskij tyurban Vishivka shovkom na llyanij tkanini XVIII stolittya Vishivku hrestikom vikoristovuvali na Blizkomu Shodi v Siriyi Jordaniyi Palestini ta na Sinajskomu pivostrovi dlya vigotovlennya vesilnih sukon iz originalnoyu vishivkoyu chervonogo koloru z trikutnimi amuletami abo kvitami gvozdik na chornomu tli She odna shiroko vikoristovuvana tehnika stibok yalinka vikoristovuvalasya v Afganistani dlya vishivannya halativ narechenogo z vkraplennyami smug chervonogo zelenogo abo bilogo shva na bilomu tli Prishivannya dekorativnogo shnura do poverhni tkanini kouching shiroko vikoristovuvavsya v islamskomu sviti Zokrema v Afganistani oksamitovu suknyu mozhna bulo vikonati u stili militari zi zolotistimi nitkami speredu rukaviv i podolu Vozhdi v Chornogoriyi mogli nositi mantiyi gusto obtyagnuti zolotoyu nitkoyu U Palestini sukni mogli buti obrobleni vertikalnimi panelyami z metalevimi ta bavovnyanimi nitkami U Siriyi pidzhaki pokrivali stilizovanimi kvitami ta derevami Na pivnichno zahidnomu kordoni Pakistanu zhileti shili z poyednannyam panelej z aplikaciyami ta metalevoyi tasmi Vishita suzani z Buhari v Uzbekistani Bavovna z shovkovimi nitkami Kinec XIX st U Centralnij Aziyi buharska kushetka z sucilnoyi nitki stvoryuye efektni syuzani portyeri dlya vesilnih zaliv i vesilnih lizhok Motivi iz zobrazhennyam gvozdiki ta granata simvolizuvali fertivlnist molodyat Cya tehnika takozh vikoristovuvalasya v Afganistani ta Uzbekistani dlya vigotovlennya kovdr dlya konej i chohliv dlya mangaliv Kovdrovij ta petelnij stibki spochatku vikoristovuvalisya dlya zmicnennya krayiv tekstilnogo virobu yakij vikoristovuvavsya shodenno tomu j piddavavsya znoshennyu ale z chasom voni buli adaptovani dlya dekorativnih cilej U Pivnichnij Africi ta na Blizkomu Shodi petelchastij shov vikonuyetsya za dopomogoyu vizerunka stibkiv zi spicyami abo v alzhirskij formi bez ohoplyuyuchogo kola U Turkmenistani motivi gachkiv i tyulpaniv mozhna bulo obroblyati petelnim shvom V Afganistani cholovichi sorochki mogli buti vishiti yalinkoyu ta petlyami bilim shovkom na bilij bavovni skladnimi arabeskami Detal cholovichogo bilogo vishitogo gladdyu halata z Afganistanu Seredina XX st Vikoristannya biloyi nitki na bilij osnovi tak zvana bila robota dozvolyaye zastosovuvati riznomanitni tehniki ta materiali z vikoristannyam riznih form po vsomu svitu V Alzhiri kabilski zhinki mogli nositi bili sukni U Gazni v Afganistani cholovichi halati mogli buti vishiti geometrichnim bilim shvom prikrashenim malenkimi kruglimi dzerkalami Vishivka golkoyu na polotni vikoristovuvalasya dlya yaskravih kolorovih geometrichnih panelej dlya ozdoblennya odyagu hazarejciv u Afganistani Takozh u Afganistani dlya vigotovlennya yaskravih geometrichnih panelej na odyazi vikoristovuvali golku V Nuristani sho v gorah Gindukush styaguvali tkaninu tehnikoyu smoking koli chornimi shvami zbirali tkaninu u vertikalni smugi stvoryuyuchi zigzag hrest ta inshi prosti geometrichni vizerunki Tambur forma vishivki z vikoristannyam tonkogo gachka ari zamist golki bula odniyeyu z tehnik sho vikoristovuvalisya dlya syuzani v Buhari v Uzbekistani SimvolizmVishiti na tkaninah motivi chasto nesut simvolichne znachennya Shiroko poshirenim simvolom v islamskomu sviti a takozh chasto zustrichayetsya na islamskih kilimah ye derevo zhittya yake oznachaye narodzhennya zrostannya do zrilosti smert ta vidrodzhennya Vono mozhe buti zobrazhene u riznih formah napriklad navmisno stilizovane derevo inodi otochene parami ptahiv abo fruktami takimi yak granati abo vaza z kvitami Tekstil svyatih miscSitara dlya dverej Kaabi 1606 rik Vishitij tekstil ye oznakoyu svyatin islamu Velikoyi mecheti v Mecci ta mecheti Proroka v Medini Vishivki z pevnoyu regulyarnistyu zaminyuyut zgidno z tradiciyami yaki syagayut glibini stolit Zamina tekstilyu ye odnim iz privileyiv Hranitelya Dvoh Svyashennih Mechetej Cej titul prijnyatij pravitelyami Mamelyuckogo sultanatu Osmanskoyi imperiyi ta Saudivskoyi Araviyi Na kisvi sho pokrivaye hram Kaaba takozh vikoristovuyutsya sitara bagato prikrashena zavisa nad dverima ta hizam poyas yakij obvivaye budivlyu Najdavnisha vidoma sitara bula vigotovlena v 1544 roci v Yegipti a najpershij osmanskij hizam buv vigotovlenij dlya Selima II naprikinci XVI stolittya Tematika malyunkiv sitari ta hizamu malo zminilisya hocha vishivka zolotoyu ta sribnoyu nitkoyu z chasom stala vishukanishoyu Maqam Ibrahim Stanciya Avraama ce nevelikij kvadratnij kamin bilya Kaabi na yakomu zgidno z islamskoyu tradiciyeyu zobrazhenij slid Avraama Ranishe vin rozmishuvavsya v budivli z vlasnoyu sitaroyu yaku shoroku zaminyuvali Sitara dlya dverej Kaabi serednim rozmirom 575 na 350 santimetriv zbirayetsya shlyahom zshivannya chotiroh okremih tekstilnih panelej hizam tak samo skladayetsya z vosmi panelej po dvi na kozhnu stinu Kaabi U 1817 roci v Kayiri bula stvorena specialna majsternya Dar al Kisva yaka na piku svogo rozvitku najmala 100 majstriv dlya vigotovlennya kisvi ta inshih tkanin dlya Mekki ta Medini Z 1962 roku voni viroblyayutsya v majsterni v Mecci Vikoristovuvani kolori zminyuvalisya v rizni epohi Suchasna kolorova shema sitari Kaabi yaka vikoristovuyetsya z pochatku XX stolittya ce zoloto bila vishivka na chornomu tli Na suchasnu kisvu vikoristovuyetsya 670 kg shovku ta 15 kg zolotoyi nitki dlya vishivki Na kisvah vishiti virshi z Koranu ta blagannya do Allaha a takozh imena praviteliv yaki zamovlyali tekstil Islamska deklaraciya viri Shagada ye she odnim shiroko vikoristovuvanim tekstom Zmini tradicijSuchasni palestinski podushki vishiti hrestom Livoruch ugori za godinnikovoyu strilkoyu Gaza Ramalla Nablus Bejt Dzhala Vifleyem Vishivka bula vazhlivoyu v tradicijnih kulturah islamskogo svitu Promislova revolyuciya zrobila vigotovlennya barvistogo odyagu dostupnishim ta deshevshim vitisnivshi taki remesla yak vishivannya Napriklad masnat na prestol u Gajdarabadi v Indiyi vigotovlyali z oksamitu vishitogo vruchnu bliskuchoyu midnoyu nitkoyu sho utvoryuvala zoloti ta sriblyasti kviti ranishe faktichno z cih metaliv Yih vigotovlyali dlya imperatoriv Velikih Mogoliv ta inshih praviteliv a takozh dlya togo shob narechenij i narechena sidili na vesillyah u Gajdarabadi Tehnika pohodit z Turechchini ta Persiyi Na vigotovlennya masnata jde vid dvanadcyati dniv do dvoh misyaciv i mozhe koshtuvati do 100 000 rupij U XX stolitti biznes zanepav oskilki stali zamovlyati menshe tradicijnogo odyagu Vesilni provajderi proponuvali masnat yak chastinu svoyih poslug tkanini mashinnogo virobnictva vitisnili tkanini ruchnoyi roboti Stanom na 2012 rik zalishalosya lishe kilka lyudej pohilogo viku sho zajmalisya cim remeslom Doslidnicya vishivki Shejla Pejn zavershuye svoyu knigu Vishitij tekstil poyasnennyam sho yak tilki socialnij kontekst zminivsya a viruvannya ta strahi yaki propaguvali abo vidhilyali vid vikoristannya vishivki bilshe ne tisnut na lyudej yak tilki lon bilshe ne obroblyatimut ne pryastimut ta ne tkatimut vivci bilshe ne ye oporoyu zhittya a ekzotichnij shovk z inshih krayin perestav buti dorogocinnoyu rozkishshyu todi tradicijna vishivka prirechena Sered prichin zanepadu vishivki osoblivosti suchasnoyi politiki ta ekonomiki ale Pejn pripuskaye sho najpotuzhnishim faktorom stalo navchannya molodih zhinok Vishivannya bilshe ne ye yedinim sposobom yakim moloda zhinka v Turechchini chi Beludzhistani mozhe zabezpechiti svoye majbutnye zaruchivshis cholovikom natomist vona mozhe pragnuti zavershiti universitet ta zrobiti vlasnu kar yeru Pejn stverdzhuye sho sprobi vidnoviti tradicijnu vishivku yak zi shkolami stvorenimi v Stambuli ta Salamanci neminuche zaznayut krahu koli zrujnuyetsya neobhidne socialne seredovishe yake nadavalo znachennya artefaktam ruchnoyi roboti U majbutnomu kazhe vona vishivka matime individualne znachennya yak na Zahodi tak mozhlivo j zavdyaki novim socialnim cilyam yak u vipadku z politichno znachushimi vishivankami palestinciv KomentariAyisha povidomila v hadisi Ya kupila podushku na yakij buli zobrazhennya tvarin Koli Apostol Allaha pobachiv ce vin stoyav bilya dverej i ne uvijshov Ya pomitila znak neshvalennya na jogo oblichchi i skazala O poslannik Allaha Ya kayusya pered Allahom i Jogo Poslannikom Yakij grih ya vchinila Poslannik Allaha spitav Sho ce za podushka Ya vidpovila Ya kupila ce dlya vas shob vi mogli siditi ta lezhati na nij Apostol Allaha skazav Tvorci cih zobrazhen budut pokarani v i yim bude skazano Dajte zhittya tomu sho vi stvorili tobto cim zobrazhennyam Prorok dodav Angeli miloserdya ne vhodyat do budinku v yakomu ye zobrazhennya tvarin Muhammed al BuhariPrimitkiCituvannya Ettinghausen Grabar ta Jenkins Madina 2001 s 20 Stone Caroline May June 2007 The Skill of the Two Hands Saudi Aramco World Aramco World 58 3 Werner Louis July August 2011 Mughal Maal Saudi Aramco World Aramco World 62 4 Paine 1995 s 160 Gillow ta Sentance 2000 s 174 203 Gillow ta Sentance 2000 s 171 Gillow ta Sentance 2000 s 174 175 Abu Saud 1984 s 140 Gillow ta Sentance 2000 s 177 Gillow ta Sentance 2000 s 178 179 Abu Saud 1984 s 136 Gillow ta Sentance 2000 s 180 181 Gillow ta Sentance 2000 s 182 183 Gillow ta Sentance 2000 s 184 185 Gillow ta Sentance 2000 s 186 187 Gillow ta Sentance 2000 s 188 189 Gillow ta Sentance 2000 s 196 197 Gillow ta Sentance 2000 s 198 199 Gillow ta Sentance 2000 s 200 201 Gillow ta Sentance 2000 s 202 203 Paine 1995 s 70 72 88 89 etc Kern Karen M Rosenfield Yael Caro Federico Shibayama Nobuko December 2017 The Sacred and the Modern The History Conservation and Science of the Madina Sitara Metropolitan Museum Journal angl 52 72 93 doi 10 1086 696548 ISSN 0077 8958 Porter Venetia 2012 Textiles of Mecca and Medina U Porter Venetia red Hajj journey to the heart of Islam Cambridge Mass The British Museum s 257 265 ISBN 978 0 674 06218 4 OCLC 709670348 Peters F E 1994 Another Stone The Maqam Ibrahim The Hajj Princeton New Jersey Princeton University Press s 16 17 ISBN 9780691026190 Nassar Nahla 2013 Dar al Kiswa al Sharifa Administration and Production U Porter Venetia red The Hajj collected essays London The British Museum s 176 178 ISBN 978 0 86159 193 0 OCLC 857109543 Ghazal Rym 28 August 2014 Woven with devotion the sacred Islamic textiles of the Kaaba The National angl Procitovano 7 sichnya 2021 Ipek Selin Summer 2011 Dressing the Prophet Textiles from the Haramayn Hali 168 49 51 ISSN 0142 0798 Paine 1995 Mohammed Syed 30 sichnya 2012 Technology rings death knell for masnat makers Times of India Procitovano 22 zhovtnya 2023 Sunbula Arhiv originalu za 21 bereznya 2008 Procitovano 16 December 2015 Dzherela Abu Saud Abeer 1984 Qatari Women Past and Present Longman Group ISBN 978 0582783720 Ettinghausen Richard Grabar Oleg Jenkins Madina Marilyn 2001 Islamic Art and Architecture 650 1250 Yale University Press ISBN 0 300 08869 8 Gillow John Sentance Bryan 2000 World Textiles Thames and Hudson ISBN 0 500 01950 9 Paine Sheila 1995 Embroidered Textiles Traditional Patterns from Five Continents Thames and Hudson ISBN 0 500 27823 7 LiteraturaEllis Marianne 2001 Embroideries and Samplers from Islamic Egypt Ashmolean Museum ISBN 978 1 854 44154 6 Kolekciya Persi Nyuberri PosilannyaIslamska vishivka v Muzeyi Viktoriyi ta Alberta 44 predmeti Shvi v chasi vistavka islamskoyi vishivki v Emirates Palace 2010

Дата публікації:
Топ