Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ісканя пол Iskań давнє українське село в Польщі у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Насел

Ісканя

Ісканя

Ісканя (пол. Iskań) — давнє українське село в Польщі, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 275 осіб (2011).

Село
Ісканя
пол. Iskań
image

Координати 49°46′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.767; 22.450Координати: 49°46′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.767; 22.450

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Дубецько
Перша згадка 1488
Площа 12,16 км²
Населення 275 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-750
Автомобільний код RPR
SIMC 0600579
GeoNames 770776
OSM r6829832  ·R
image
image
Ісканя
Ісканя (Польща)
image
image
Ісканя
Ісканя (Підкарпатське воєводство)
image Ісканя у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на правому березі Сяну, на відстані 7 кілометрів на південний схід від центру гміни села Дубецько, 23 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишля і 43 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Назва

Назву фіксують писані документи від XIV ст., становить собою старий словотворчий тип від старо-слов’янського імені Іскан, що від іскати ‘шукати’. У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Поґонь (пол. Pogoń).

Історія

Село купили в 1488 р. Андрій і Станіслав Кміта.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу Перемишльського повіту австрійської провінції Галіція.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння окупувала Польща, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Входило до Перемишльського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 1450 жителів, з них 1210 українців-греко-католиків, 160 українців-римокатоликів, 40 поляків і 40 євреїв

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало СРСР. 27 листопада 1939 р. село включене до Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.Вночі з 7 на 8 лютого невідома польська група (мабуть відділ Людовей Стражи Безпєченьства під командуванням Романа Кісєля пс. "Семп") замордував на присілку Халупки 16 українців (в тому 8 жінок та 5 дітей; 2 наступних дітей померло пізніше від ран), 2 інші особи були поранені. "Наша трійка – Лютий, Орел і я – з дозволу друга Затоки були якраз в Іскані, де нам щиро раділи наші односельці, а про наших матерів годі й говорити - згадував по роках Омелян Плечень. - Обличчя їхні сяяли, і в очах блищала гордість за своїх синів. У хаті одного доброго знайомого знайшлася перекуска, випили навіть по чарчині за наше здоров'я, за різними розмовами засиділися до пізньої ночі. На душі було радісно й тепло. Аж раптом здаля, а незабаром по всьому селу понісся стукіт калатал – це вартові повідомляли про небезпеку, Прибігли селяни-вартові і сказали, що на другому боці Сяну, на присілку Свинки [насправді Халупки], стрілянина. В одну мить добродушні дядьки перетворилися на войовників, у руках кожного з'явилася «зброя»: в кого вила, у кого коса, у кого ломака, а в декого і пальна зброя під гунькою. Всі кинулися до Сяну, перейти його неможливо, вода підійшла дуже високо, а єдиний міст через річку зірвали ще німці. На другому березі з присілку Свинки біг гурт озброєних людей у напрямі присілку Крушки, у якому жило 16 українських родин. Всі, хто мав зброю, відкрили вогонь. Банда розбіглася. Коли розвиднілся, на наш бік пробралася Катерина Гнатик з дочкою. Під час нападу банди вони заховалися під звалений міст і так простояли аж до світанку. Вони були в шоку, довідатися від них толком нічого не було можна. Вони повторювали тільки одне і те саме: всіх замордували, всіх вбили. Коли ми прийшли до Свинок, застали там 17 вбитих осіб – одні постріляні, інші заколені багнетами. З усіх українців, які там жили і були посвоячені, крім Катерини та її доньки, врятувалися ще троє молодих хлопців: Даньчак, Гнатик і Слив'як, які заховалися в криївку. Поховали всіх в одній братській могилі".

В березні 1945 року правобережжя Сяну віддане Польщі. Українське населення села попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 138 32 86 20
Жінки 137 29 72 36
Разом 275 61 158 56

Церква

Місцева мурована церква Успення Пр. Богородиці була збудована в 1908 р., в 1936 р. налічувала 1300 парафіянин, була парафіяльною церквою Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісканя

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 29 вересня 2017.
  3. Пшепюрська-Овчаренко М. Мова українців надсяння, Перемишль, 2007. -С.34
  4. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
  6. Archiwum IPN w Warszawie, IPN BU 828/209 - Матеряли слідства у справі злочину в Іскані
  7. О. Плечень, Дев'ять років у бункері: Спомини вояка УПА, Нью-Йоркю 1987 (фрагмент у електронному варіанті: http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/nadsann/devatrokivubunkeriavtorplecenomelan [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]).
  8. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iskanya pol Iskan davnye ukrayinske selo v Polshi u gmini Dubecko Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 275 osib 2011 Selo Iskanya pol Iskan Koordinati 49 46 pn sh 22 27 sh d 49 767 pn sh 22 450 sh d 49 767 22 450 Koordinati 49 46 pn sh 22 27 sh d 49 767 pn sh 22 450 sh d 49 767 22 450 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina DubeckoPersha zgadka 1488Plosha 12 16 km Naselennya 275 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 750Avtomobilnij kod RPRSIMC 0600579GeoNames 770776OSM r6829832 R IskanyaIskanya Polsha IskanyaIskanya Pidkarpatske voyevodstvo Iskanya u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi Syanu na vidstani 7 kilometriv na pivdennij shid vid centru gmini sela Dubecko 23 kilometri na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 43 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva NazvaNazvu fiksuyut pisani dokumenti vid XIV st stanovit soboyu starij slovotvorchij tip vid staro slov yanskogo imeni Iskan sho vid iskati shukati U hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo v 1977 1981 rr nazivalos Pogon pol Pogon IstoriyaSelo kupili v 1488 r Andrij i Stanislav Kmita Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv i vvijshlo do skladu Peremishlskogo povitu avstrijskoyi provinciyi Galiciya Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya okupuvala Polsha sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Vhodilo do Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 1450 zhiteliv z nih 1210 ukrayinciv greko katolikiv 160 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv i 40 yevreyiv 12 veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo SRSR 27 listopada 1939 r selo vklyuchene do Drogobickoyi oblasti V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni selo znovu bulo okupovane nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu Vnochi z 7 na 8 lyutogo nevidoma polska grupa mabut viddil Lyudovej Strazhi Bezpyechenstva pid komanduvannyam Romana Kisyelya ps Semp zamorduvav na prisilku Halupki 16 ukrayinciv v tomu 8 zhinok ta 5 ditej 2 nastupnih ditej pomerlo piznishe vid ran 2 inshi osobi buli poraneni Nasha trijka Lyutij Orel i ya z dozvolu druga Zatoki buli yakraz v Iskani de nam shiro radili nashi odnoselci a pro nashih materiv godi j govoriti zgaduvav po rokah Omelyan Plechen Oblichchya yihni syayali i v ochah blishala gordist za svoyih siniv U hati odnogo dobrogo znajomogo znajshlasya perekuska vipili navit po charchini za nashe zdorov ya za riznimi rozmovami zasidilisya do piznoyi nochi Na dushi bulo radisno j teplo Azh raptom zdalya a nezabarom po vsomu selu ponissya stukit kalatal ce vartovi povidomlyali pro nebezpeku Pribigli selyani vartovi i skazali sho na drugomu boci Syanu na prisilku Svinki naspravdi Halupki strilyanina V odnu mit dobrodushni dyadki peretvorilisya na vojovnikiv u rukah kozhnogo z yavilasya zbroya v kogo vila u kogo kosa u kogo lomaka a v dekogo i palna zbroya pid gunkoyu Vsi kinulisya do Syanu perejti jogo nemozhlivo voda pidijshla duzhe visoko a yedinij mist cherez richku zirvali she nimci Na drugomu berezi z prisilku Svinki big gurt ozbroyenih lyudej u napryami prisilku Krushki u yakomu zhilo 16 ukrayinskih rodin Vsi hto mav zbroyu vidkrili vogon Banda rozbiglasya Koli rozvidnilsya na nash bik probralasya Katerina Gnatik z dochkoyu Pid chas napadu bandi voni zahovalisya pid zvalenij mist i tak prostoyali azh do svitanku Voni buli v shoku dovidatisya vid nih tolkom nichogo ne bulo mozhna Voni povtoryuvali tilki odne i te same vsih zamorduvali vsih vbili Koli mi prijshli do Svinok zastali tam 17 vbitih osib odni postrilyani inshi zakoleni bagnetami Z usih ukrayinciv yaki tam zhili i buli posvoyacheni krim Katerini ta yiyi donki vryatuvalisya she troye molodih hlopciv Danchak Gnatik i Sliv yak yaki zahovalisya v kriyivku Pohovali vsih v odnij bratskij mogili V berezni 1945 roku pravoberezhzhya Syanu viddane Polshi Ukrayinske naselennya sela popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 138 32 86 20 Zhinki 137 29 72 36 Razom 275 61 158 56CerkvaMisceva murovana cerkva Uspennya Pr Bogorodici bula zbudovana v 1908 r v 1936 r nalichuvala 1300 parafiyanin bula parafiyalnoyu cerkvoyu Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Iskanya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 29 veresnya 2017 Pshepyurska Ovcharenko M Mova ukrayinciv nadsyannya Peremishl 2007 S 34 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 56 Archiwum IPN w Warszawie IPN BU 828 209 Materyali slidstva u spravi zlochinu v Iskani O Plechen Dev yat rokiv u bunkeri Spomini voyaka UPA Nyu Jorkyu 1987 fragment u elektronnomu varianti http www vox populi com ua rubriki istoria nadsann devatrokivubunkeriavtorplecenomelan 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaIskan Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 304 pol Apokryf Ruski Iskan 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ