Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірен Жоліо-Кюрі (фр. Irène Joliot-Curie, до шлюбу — Кюрі; 12 вересня 1897, Париж — 17 березня 1956, Париж) — французька науковиця в сфері хімії та радіобіології. Лауреатка Нобелівської премії з хімії 1935 року (спільно з Фредеріком Жоліо).
 Ірен Жоліо-Кюрі | |
|---|---|
| фр. Irène Joliot-Curie | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Irene Curie |
| Народилася | 12 вересня 1897 Париж, Франція |
| Померла | 17 березня 1956 (58 років) Париж ·лейкоз |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | фізик, хімік, професор, політична діячка, фізик-ядерник, дослідниця |
| Alma mater | Сорбонна |
| Галузь | Хімія, Радіобіологія |
| Заклад | d |
| Посада | d |
| Вчене звання | Доктор філософії |
| Науковий ступінь | Професор |
| Вчителі | Поль Ланжевен |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Академія наук НДР Російська академія наук Бельгійська королівська академія медицини Нідерландська королівська академія наук Польська академія наук |
| Відома завдяки: | Синтез нових радіоактивних елементів |
| Батько | П'єр Кюрі |
| Мати | Марія Склодовська-Кюрі |
| Брати, сестри | Ев Кюрі |
| У шлюбі з | Фредерік Жоліо-Кюрі |
| Діти | d d |
| Родичі | Жак Кюрі, d, Броніслава Длуска, d, d і d |
| Нагороди | |
 Висловлювання у Вікіцитатах Ірен Жоліо-Кюрі у Вікісховищі | |
Біографія
Народилася в Парижі старшою з двох дочок Марії Склодовської-Кюрі та П'єра Кюрі.
Марія Кюрі вперше отримала радій, коли Ірен був 1 рік. Поки мати працювала в лабораторії, Ірен бавив дід по лінії батька, лікар Ежен Кюрі, який допомагав повстанцям революції 1848 і Паризькій комуні 1871 року. Ліберальні соціалістичні переконання і антиклерикалізм діда вплинули на формування політичних поглядів Ірен.
У 10 років, за рік до смерті батька, Ірен Кюрі почала навчатися в кооперативній школі, організованій матір'ю та кількома її колегами, зокрема фізиками Полем Ланжевеном і , які також викладали там. Два роки по тому вступила до Коледжу Севіньє (фр. Collège Sévigné), закінчивши його напередодні Першої світової війни. Продовжила освіту в Сорбонні, на кілька місяців перервавши навчання для роботи медсестрою у військовому госпіталі та асистуючи матері у виконанні рентгенограм.
Після війни Ірен Кюрі працює асистенткою-дослідницею в очолюваному матір'ю Інституті радію, а з 1921 року здійснює самостійні дослідження.
Її перші досліди були пов'язані з вивченням радіоактивного полонію — елементу, відкритого її батьками понад 20 років тому. Оскільки явище радіації було пов'язане з розпадом атома, його вивчення давало надію пролити світло на структуру атома. Ірен Кюрі вивчала флуктуації, що спостерігалися у потоках альфа-часток, які викидалися із великою швидкістю під час розпаду атомів полонію. На альфа-частки, які складаються з 2 протонів і 2 нейтронів і, отже, є ядрами гелію, як на матеріал для вивчення атомної структури вперше вказав англійський фізик Ернест Резерфорд. 1925 року за дослідження цих частинок Ірен Кюрі здобула докторський ступінь.
Найвизначніші з досліджень Ірен Кюрі розпочала кількома роками пізніше, в тандемі з колегою, асистентом Інституту радію Фредеріком Жоліо, з яким одружилася в 1926 році.
1930 року німецький фізик Вальтер Боте виявив, що деякі легкі елементи (серед них берилій і бор) випромінюють потужну радіацію під час бомбардування їх альфа-частинками. Зацікавившись проблемами, які виникли в результаті цього відкриття, Ірен Кюрі з чоловіком приготували особливо потужне джерело полонію для отримання альфа-часток і застосувала сконструйовану ним чутливу конденсаційну камеру, щоб фіксувати , яка виникала таким чином.
Вони виявили, що коли між берилієм чи бором і детектором вміщується пластинка речовини з високим вмістом водню, то спостерігається майже вдвічі вищий рівень радіації. Жоліо-Кюрі пояснили виникнення цього ефекту тим, що прониклива радіація вибиває окремі атоми водню, надаючи їм величезної швидкості. Попри те, що ні Кюрі, ні Жоліо не зрозуміли суті цього процесу, проведені ними ретельні вимірювання проклали шлях для відкриття 1932 року Джеймсом Чедвіком нейтрон—електрично нейтральної складової більшості атомних ядер.
Продовжуючи дослідження, Жоліо-Кюрі прийшли до свого найзначнішого відкриття. Бомбардуючи альфа-частинками бор і алюміній, вони вивчали вихід позитронів (позитивно заряджених частинок, які за всіма іншими властивостями нагадують електрони), вперше відкритих 1932 року американським фізиком Карлом Андерсоном. Закривши отвір детектора тонким шаром алюмінієвої фольги, вони опромінили зразки алюмінію і бору альфа-частинками. На їх здивування, вихід позитронів продовжувався протягом кількох хвилин після того, як було усунено полонієве джерело альфа-часток. Пізніше Жоліо-Кюрі дійшли висновку, що частина атомів алюмінію та бору перетворилася на нові хімічні елементи. Більш того, ці нові елементи були радіоактивними: поглинаючи 2 протони і 2 нейтрони альфа-часток, алюміній перетворився на радіоактивний фосфор, а бор — на радіоактивний ізотоп азоту. Протягом короткого часу Жоліо-Кюрі отримали багато нових радіоактивних елементів.
1935 року Ірен Жоліо-Кюрі та Фредеріку Жоліо було присуджено Нобелівську премію з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів». У вступній промові від імені Шведської королівської академії наук К. В. Пальмаєр нагадав Ірен Кюрі про церемонію вручення Нобелівської премії з хімії її матері 24 роки тому: «У співпраці з вашим чоловіком Ви гідно продовжуєте цю блискучу традицію».
Через рік після отримання Нобелівської премії Ірен Жоліо-Кюрі стала повною професоркою Сорбонни, де читала лекції з 1932 року. Вона також зберегла за собою посаду в Інституті радію і продовжувала досліджувати радіоактивність. Наприкінці 1930-х років Жоліо-Кюрі, працюючи з ураном, зробила кілька важливих відкриттів і впритул підійшла до відкриття того, що під час бомбардування нейтронами відбувається поділ (розщеплення) ядра урану. Повторивши її досліди, німецький фізик Отто Ган і його колеги Фріц Штрасман і Ліза Мейтнер 1938 року виявили вимушений поділ ядер урану.
Тим часом Ірен Жоліо-Кюрі почала все більшу увагу приділяти політичній діяльності й 1936 року протягом чотирьох місяців працювала помічницею статс-секретаря у науково-дослідницьких справах в уряді Леона Блюма. Незважаючи на німецьку окупацію Франції 1940 року, Жоліо-Кюрі з чоловіком залишилася в Парижі, де він брав участь у русі Опору. 1944 року у гестапо з'явилися підозри щодо його діяльності, й, коли він того ж року пішов у підпілля, Жоліо-Кюрі з двома дітьми втекла до Швейцарії, де залишалася до звільнення Франції.
1946 року Ірен Жоліо-Кюрі призначена директоркою Інституту радію. Крім того, з 1946 до 1950 року вона працювала в Комісаріаті з атомної енергії Франції. Завжди глибоко стурбована проблемами соціального і інтелектуального прогресу жінок, вона входила до складу Національного комітету Союзу французьких жінок і працювала у Всесвітній Раді Миру.
Праця з радіоактивними елементами завдала великої шкоди здоров'ю науковиці, і, як і мати, вона захворіла на невиліковну тоді лейкемію. Частково це могло бути спричинено випадковим опроміненням, отриманим Жоліо-Кюрі після вибуху полонієвої капсули на її лабораторному столі 1946 року. Проте в 1940-ві техніки безпеки у поводженні з радіоактивними матеріалами просто не існувало, і часто їх брали голими руками[]. До початку 1950-х років її здоров'я стало погіршуватися, імовірно, внаслідок отриманої дози радіації.
Ірен Жоліо-Кюрі померла в Парижі 17 березня 1956 року від гострої лейкемії.
Висока і худа, прославлена своїм терпінням і рівним характером, Жоліо-Кюрі дуже любила плавати, ходити на лижах і здійснювати гірські прогулянки.
Пам'ять
Крім Нобелівської премії, Ірен Жоліо-Кюрі була удостоєна почесних ступенів багатьох університетів і була членкинею багатьох наукових товариств. 1940 року їй було вручено золоту медаль Барнарда за видатні наукові заслуги, присуджену Колумбійським університетом. Жоліо-Кюрі була кавалеркою ордена Почесного легіону Франції.
На її честь названо вулиці Одеси та Рівного (вул. Жоліо-Кюрі). Загалом на честь сім'ї Кюрі названо щонайменше чотири вулиці в Україні: крім Одеси та Рівного, в Дніпра є вулиця Марії Кюрі, а в Кривому Розі — вулиця Кюрі.
Бібліогріфія
- Черрато Симона. Радіоактивність у родині: Невигадане життя Марії та Ірен Кюрі / Пер. з італ. — К.: «К.І.С.», 2006. — 104 с.: іл. — (Жінки в науці).
- Marianne Chouchan, Irène Joliot-Curie ou La science au cœur, Le Livre de Poche Jeunesse, 1998,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірен Жоліо-Кюрі
- у електонній бібліотеці Alsos (англ.)
- Нобелівська премія з хімії 1935 [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ірен Жоліо-Кюрі [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на сайті CWP/UCLA [ 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iren Zholio Kyuri fr Irene Joliot Curie do shlyubu Kyuri 12 veresnya 1897 Parizh 17 bereznya 1956 Parizh francuzka naukovicya v sferi himiyi ta radiobiologiyi Laureatka Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1935 roku spilno z Frederikom Zholio Iren Zholio Kyurifr Irene Joliot CurieIm ya pri narodzhenni fr Irene CurieNarodilasya 12 veresnya 1897 1897 09 12 Parizh FranciyaPomerla 17 bereznya 1956 1956 03 17 58 rokiv Parizh lejkozPohovannya dMisce prozhivannya FranciyaKrayina FranciyaDiyalnist fizik himik profesor politichna diyachka fizik yadernik doslidnicyaAlma mater SorbonnaGaluz Himiya RadiobiologiyaZaklad dPosada dVchene zvannya Doktor filosofiyiNaukovij stupin ProfesorVchiteli Pol LanzhevenAspiranti doktoranti dChlenstvo Akademiya nauk NDR Rosijska akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya medicini Niderlandska korolivska akademiya nauk Polska akademiya naukVidoma zavdyaki Sintez novih radioaktivnih elementivBatko P yer KyuriMati Mariya Sklodovska KyuriBrati sestri Ev KyuriU shlyubi z Frederik Zholio KyuriDiti d dRodichi Zhak Kyuri d Bronislava Dluska d d i dNagorodi d 1951 medal Matteuchchi 1932 d d 1950 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Iren Zholio Kyuri u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v Parizhi starshoyu z dvoh dochok Mariyi Sklodovskoyi Kyuri ta P yera Kyuri Mariya Kyuri vpershe otrimala radij koli Iren buv 1 rik Poki mati pracyuvala v laboratoriyi Iren baviv did po liniyi batka likar Ezhen Kyuri yakij dopomagav povstancyam revolyuciyi 1848 i Parizkij komuni 1871 roku Liberalni socialistichni perekonannya i antiklerikalizm dida vplinuli na formuvannya politichnih poglyadiv Iren U 10 rokiv za rik do smerti batka Iren Kyuri pochala navchatisya v kooperativnij shkoli organizovanij matir yu ta kilkoma yiyi kolegami zokrema fizikami Polem Lanzhevenom i yaki takozh vikladali tam Dva roki po tomu vstupila do Koledzhu Sevinye fr College Sevigne zakinchivshi jogo naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Prodovzhila osvitu v Sorbonni na kilka misyaciv perervavshi navchannya dlya roboti medsestroyu u vijskovomu gospitali ta asistuyuchi materi u vikonanni rentgenogram Pislya vijni Iren Kyuri pracyuye asistentkoyu doslidniceyu v ocholyuvanomu matir yu Instituti radiyu a z 1921 roku zdijsnyuye samostijni doslidzhennya Yiyi pershi doslidi buli pov yazani z vivchennyam radioaktivnogo poloniyu elementu vidkritogo yiyi batkami ponad 20 rokiv tomu Oskilki yavishe radiaciyi bulo pov yazane z rozpadom atoma jogo vivchennya davalo nadiyu proliti svitlo na strukturu atoma Iren Kyuri vivchala fluktuaciyi sho sposterigalisya u potokah alfa chastok yaki vikidalisya iz velikoyu shvidkistyu pid chas rozpadu atomiv poloniyu Na alfa chastki yaki skladayutsya z 2 protoniv i 2 nejtroniv i otzhe ye yadrami geliyu yak na material dlya vivchennya atomnoyi strukturi vpershe vkazav anglijskij fizik Ernest Rezerford 1925 roku za doslidzhennya cih chastinok Iren Kyuri zdobula doktorskij stupin Najviznachnishi z doslidzhen Iren Kyuri rozpochala kilkoma rokami piznishe v tandemi z kolegoyu asistentom Institutu radiyu Frederikom Zholio z yakim odruzhilasya v 1926 roci 1930 roku nimeckij fizik Valter Bote viyaviv sho deyaki legki elementi sered nih berilij i bor viprominyuyut potuzhnu radiaciyu pid chas bombarduvannya yih alfa chastinkami Zacikavivshis problemami yaki vinikli v rezultati cogo vidkrittya Iren Kyuri z cholovikom prigotuvali osoblivo potuzhne dzherelo poloniyu dlya otrimannya alfa chastok i zastosuvala skonstrujovanu nim chutlivu kondensacijnu kameru shob fiksuvati yaka vinikala takim chinom Voni viyavili sho koli mizh beriliyem chi borom i detektorom vmishuyetsya plastinka rechovini z visokim vmistom vodnyu to sposterigayetsya majzhe vdvichi vishij riven radiaciyi Zholio Kyuri poyasnili viniknennya cogo efektu tim sho pronikliva radiaciya vibivaye okremi atomi vodnyu nadayuchi yim velicheznoyi shvidkosti Popri te sho ni Kyuri ni Zholio ne zrozumili suti cogo procesu provedeni nimi retelni vimiryuvannya proklali shlyah dlya vidkrittya 1932 roku Dzhejmsom Chedvikom nejtron elektrichno nejtralnoyi skladovoyi bilshosti atomnih yader Prodovzhuyuchi doslidzhennya Zholio Kyuri prijshli do svogo najznachnishogo vidkrittya Bombarduyuchi alfa chastinkami bor i alyuminij voni vivchali vihid pozitroniv pozitivno zaryadzhenih chastinok yaki za vsima inshimi vlastivostyami nagaduyut elektroni vpershe vidkritih 1932 roku amerikanskim fizikom Karlom Andersonom Zakrivshi otvir detektora tonkim sharom alyuminiyevoyi folgi voni oprominili zrazki alyuminiyu i boru alfa chastinkami Na yih zdivuvannya vihid pozitroniv prodovzhuvavsya protyagom kilkoh hvilin pislya togo yak bulo usuneno poloniyeve dzherelo alfa chastok Piznishe Zholio Kyuri dijshli visnovku sho chastina atomiv alyuminiyu ta boru peretvorilasya na novi himichni elementi Bilsh togo ci novi elementi buli radioaktivnimi poglinayuchi 2 protoni i 2 nejtroni alfa chastok alyuminij peretvorivsya na radioaktivnij fosfor a bor na radioaktivnij izotop azotu Protyagom korotkogo chasu Zholio Kyuri otrimali bagato novih radioaktivnih elementiv 1935 roku Iren Zholio Kyuri ta Frederiku Zholio bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu z himiyi za vikonanij sintez novih radioaktivnih elementiv U vstupnij promovi vid imeni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk K V Palmayer nagadav Iren Kyuri pro ceremoniyu vruchennya Nobelivskoyi premiyi z himiyi yiyi materi 24 roki tomu U spivpraci z vashim cholovikom Vi gidno prodovzhuyete cyu bliskuchu tradiciyu Cherez rik pislya otrimannya Nobelivskoyi premiyi Iren Zholio Kyuri stala povnoyu profesorkoyu Sorbonni de chitala lekciyi z 1932 roku Vona takozh zberegla za soboyu posadu v Instituti radiyu i prodovzhuvala doslidzhuvati radioaktivnist Naprikinci 1930 h rokiv Zholio Kyuri pracyuyuchi z uranom zrobila kilka vazhlivih vidkrittiv i vpritul pidijshla do vidkrittya togo sho pid chas bombarduvannya nejtronami vidbuvayetsya podil rozsheplennya yadra uranu Povtorivshi yiyi doslidi nimeckij fizik Otto Gan i jogo kolegi Fric Shtrasman i Liza Mejtner 1938 roku viyavili vimushenij podil yader uranu Tim chasom Iren Zholio Kyuri pochala vse bilshu uvagu pridilyati politichnij diyalnosti j 1936 roku protyagom chotiroh misyaciv pracyuvala pomichniceyu stats sekretarya u naukovo doslidnickih spravah v uryadi Leona Blyuma Nezvazhayuchi na nimecku okupaciyu Franciyi 1940 roku Zholio Kyuri z cholovikom zalishilasya v Parizhi de vin brav uchast u rusi Oporu 1944 roku u gestapo z yavilisya pidozri shodo jogo diyalnosti j koli vin togo zh roku pishov u pidpillya Zholio Kyuri z dvoma ditmi vtekla do Shvejcariyi de zalishalasya do zvilnennya Franciyi 1946 roku Iren Zholio Kyuri priznachena direktorkoyu Institutu radiyu Krim togo z 1946 do 1950 roku vona pracyuvala v Komisariati z atomnoyi energiyi Franciyi Zavzhdi gliboko sturbovana problemami socialnogo i intelektualnogo progresu zhinok vona vhodila do skladu Nacionalnogo komitetu Soyuzu francuzkih zhinok i pracyuvala u Vsesvitnij Radi Miru Pracya z radioaktivnimi elementami zavdala velikoyi shkodi zdorov yu naukovici i yak i mati vona zahvorila na nevilikovnu todi lejkemiyu Chastkovo ce moglo buti sprichineno vipadkovim oprominennyam otrimanim Zholio Kyuri pislya vibuhu poloniyevoyi kapsuli na yiyi laboratornomu stoli 1946 roku Prote v 1940 vi tehniki bezpeki u povodzhenni z radioaktivnimi materialami prosto ne isnuvalo i chasto yih brali golimi rukami dzherelo Do pochatku 1950 h rokiv yiyi zdorov ya stalo pogirshuvatisya imovirno vnaslidok otrimanoyi dozi radiaciyi Iren Zholio Kyuri pomerla v Parizhi 17 bereznya 1956 roku vid gostroyi lejkemiyi Visoka i huda proslavlena svoyim terpinnyam i rivnim harakterom Zholio Kyuri duzhe lyubila plavati hoditi na lizhah i zdijsnyuvati girski progulyanki Pam yatKrim Nobelivskoyi premiyi Iren Zholio Kyuri bula udostoyena pochesnih stupeniv bagatoh universitetiv i bula chlenkineyu bagatoh naukovih tovaristv 1940 roku yij bulo vrucheno zolotu medal Barnarda za vidatni naukovi zaslugi prisudzhenu Kolumbijskim universitetom Zholio Kyuri bula kavalerkoyu ordena Pochesnogo legionu Franciyi Na yiyi chest nazvano vulici Odesi ta Rivnogo vul Zholio Kyuri Zagalom na chest sim yi Kyuri nazvano shonajmenshe chotiri vulici v Ukrayini krim Odesi ta Rivnogo v Dnipra ye vulicya Mariyi Kyuri a v Krivomu Rozi vulicya Kyuri BibliogrifiyaCherrato Simona Radioaktivnist u rodini Nevigadane zhittya Mariyi ta Iren Kyuri Per z ital K K I S 2006 104 s il Zhinki v nauci Marianne Chouchan Irene Joliot Curie ou La science au cœur Le Livre de Poche Jeunesse 1998 ISBN 2 01 321510 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Iren Zholio Kyuri u elektonnij biblioteci Alsos angl Nobelivska premiya z himiyi 1935 26 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Iren Zholio Kyuri 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na sajti CWP UCLA 9 lipnya 2011 u Wayback Machine angl