Ев Кюрі (фр. Ève Curie Labouisse, також поширений варіант Єва Кюрі; 6 грудня 1904, Париж — 22 жовтня 2007, Нью-Йорк) — французько-американська письменниця, журналістка, піаністка і політична діячка польського походження. Дочка Марії і П'єра Кюрі, молодша сестра Ірен Жоліо-Кюрі, невістка Фредеріка Жоліо. Авторка біографії своєї матері, Марії Кюрі, і воєнного репортажу . З 1960-х років — активна учасниця програм з допомоги дітям під егідою UNICEF.
Ев Кюрі | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | фр. Ève Denise Curie[1] | |||
Народилася | 6 грудня 1904[2][3][…] XIII округ Парижа, Париж, Франція[5] | |||
Померла | 22 жовтня 2007[2][3][…] (102 роки) Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[6] | |||
Поховання | d[4] | |||
Країна | Франція США | |||
Місце проживання | Франція США Англія Нью-Йорк | |||
Діяльність | журналістка, піаністка, письменниця, музична критикиня, сценаристка, біограф, дипломат, учасник французького Руху Опору, військова кореспондентка | |||
Сфера роботи | музика | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | Організація Об’єднаних Націй і d | |||
Мова творів | французька і англійська | |||
Magnum opus | d і d | |||
Членство | Вільні французькі сили[5] | |||
Батько | П'єр Кюрі | |||
Мати | Марія Склодовська-Кюрі | |||
Родичі | Жак Кюрі, d, Броніслава Длуска, d, d і d | |||
Брати, сестри | Ірен Жоліо-Кюрі | |||
У шлюбі з | d | |||
Учасник | Друга світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ев Кюрі у Вікісховищі | ||||
Дитинство
Ев Кюрі народилася 6 грудня 1904 року в Парижі. Вона була молодшою дочкою Марії Склодовської-Кюрі і П'єра Кюрі, які мали ще дочку Ірен (н. 1897). Ев не знала свого батька, який трагічно загинув внаслідок нещасного випадку (потрапив під кінний екіпаж), коли їй було всього два роки. Після аварії Марії з донькою допомагав тесть — Юджин Кюрі, але він невдовзі помер (у 1910 році). Таким чином, Марія сама виховувала дітей, інколи з допомогою гувернанток. Пізніше Ев зізналася, що їй бракувало уваги з боку матері, і лише в підлітковому віці вона відчула сильний емоційний зв'язок з матір'ю.
Обидві доньки Марії, хоча й були громадянками Франції (Ев пізніше прийняла громадянство США) і їх першою мовою була французька, також зберегли усвідомлення свого польського походження і знали польську мову. 1911 року разом з матір'ю відвідали Польщу, основною метою їх візиту була зустріч із сестрою Марії Склодовської-Кюрі, Броніславою, що перебувала тоді в санаторії. У Польщі вони здійснювали кінні прогулянки й кількаденні походи в гори.
Молодість
В 1921 16-річна Ев здійснила першу подорож за океан: на катері «Olympic» разом з сестрою і матір'ю вони попливли до Нью-Йорка. Марію Склодовську-Кюрі, як дворазову лауреатку Нобелівської премії, зустрічали там з почестями, а її доньки одночасно виконували функцію «тілохранительок» — звикла до наукової зосередженості, Марія не відчувала себе комфортно бувши об'єктом почестей. Еву місцеві газети описали як «дівчину з радієвими очима» (англ. the girl with radium eyes).
По поверненню в Париж Ев, як і її сестра Ірен, навчалася в Коледжі Севіньє (фр. Collège Sévigné) у Парижі, який закінчила 1925 року зі ступенем бакалавра природничих наук і філософії. Паралельно навчалась гри на фортепіано і перший свій концерт дала в Парижі 1925 року. Пізніше багаторазово концертувала в Парижі та передмістях, а також у Бельгії.
Після того, як Ірен вийшла заміж за Фредеріка Жоліо в 1926 році, Ев продовжувала жити з матір'ю в Парижі, супроводжуючи її у подорожах по країні, а також до Італії, Бельгії, Швейцарії, а в 1932 — разом з тодішнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком — до Іспанії. Втім, на відміну від матері, Еву не приваблювали природничі і точні науки, натомість приваблювали гуманітарні науки і світське життя.
Біографія матері
Після смерті матері 1934 року, Ев вирішила написати її біографію, усамітнившись для цього у невеличкому французькому містечку Отей, впорядковуючи документи й листи, залишені матір'ю. Восени 1935 відвідала Польщу в пошуках інформації про дитинство Марії. Плодом цієї роботи стала біографія «Мадам Кюрі» (Madame Curie), що вийшла 1937 року у Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії, США та інших країнах. У Польщі ця робота вперше вийшла друком 1938 року під назвою «Марія Кюрі» (Maria Curie).
Книга здобула величезну популярність у багатьох країнах, вже 1937 року вона була відзначена нагородою , а 1943 була екранізована компанією Metro-Goldwyn-Mayer. Щоправда, пізніше цю книгу історики науки критикували за агіографічний підхід, наприклад чималий скандал викликали заяви про не описаний у біографії роман Марії Кюрі по смерті чоловіка з його колишнім студентом, а згодом видним фізиком — Полем Ланжевеном.
Окрім біографії матері, Ев протягом багатьох років публікувала під псевдонімом музичні рецензії у тижневику Candide, а також статті про театр, музику і кіно в інших паризьких часописах.
Роки війни
Після початку Другої світової війни в 1939 році Ев Кюрі була призначена керівником жіночого відділу французького комісаріату з інформації (фр. Commissaire général à l'information), який щойно очолив драматург Жан Жіроду. Після нападу Німеччини на Францію Ев 11 червня 1940 виїхала з Парижа, і після капітуляції Франції втекла, разом з іншими біженцями, на борту переповненого й обстрілюваного німецькими літаками корабля до Англії. Там вона приєдналася до руху Вільна Франція, очолюваного Шарлем де Голлем, за що Режим Віші позбавив Еву французького громадянства і конфіскував майно.
Більшу частину воєнного часу Ев Кюрі провела у Великій Британії, де вона зустрілася з Вінстоном Черчиллем, а також відвідала польські війська в Шотландії, і Сполучених Штатах, де читала лекції і писала для американських газет, у тому числі «New York Herald Tribune» (сучасна «International Herald Tribune»). У 1940 була прийнята в Білому домі тогочасною «першою леді» США Елеонорою Рузвельт. Під впливом цього візиту здійснила кілька виступів під назвою «Французькі жінки і війна» (англ. French Women and the War), у травні 1940 щомісячник «The Atlantic Monthly» опублікував тексти цих виступів.
У період з листопада 1941 по квітень 1942 Ев Кюрі працювала військовим кореспондентом в Африці, Радянському Союзі та Азії, в цей період вона стала свідком, зокрема, британського наступу в Єгипті і Лівії у грудні 1941 року, а також наступу радянських військ під Москвою в січні 1942 року. Під час цієї кількамісячної поїздки, протягом якої вона здолала понад 60 000 км, Ев неодноразово мала можливість зустрітися з польськими солдатами, що воювали на Близькому Сході і долучались до щойно створеної Польської Армії В СРСР генерала Владислава Андерса; зустрічалась з шахом Ірану Мохаммедом Реза Пехлеві, генералісимусом Чан Кайші i Магатмою Ганді. Звіти з подорожі публікувалися в американських газетах, а в 1943 були зібрані у книзі (англ. Journey Among Warriors), що в 1944 була номінована на Пулітцерівську премію (щоправда премії не здобула, тоді премія дісталася ).
Повоєнні роки
Після визволення Франції в 1944—1949 Ев працювала в часописі «Paris-Presse», також активно діяла у сфері політики. Зокрема, в уряді Шарля де Голля займалася справами жінок; в 1948 разом з групою інших відомих європейських інтелектуалів підтримує створення держави Ізраїль. В 1952—1954 роках працювала спеціальним радником Генерального секретаря НАТО, яким на той час був Гастінгс Лайонел Ісмей. 19 листопада 1954 вийшла заміж за американського політика й дипломата Генрі Річардсона Лабуасса, який в 1962—1965 був послом США в Греції. В 1958 отримала громадянство США.
Робота в UNICEF
В 1965 Евин чоловік залишив роботу в адміністрації США, а секретар ООН У Тан запропонував йому посаду директора організації UNICEF, що займається допомогою дітям. Цю функцію Лабуасс виконував до 1979 року; активно підтримувала його і дружина, яку часом називали «Першою леді UNICEF». Разом вони відвідали понад 100 країн, переважно третього світу, які були одержувачами допомоги UNICEF; в 1965 Лабуасс з дружиною прийняли Нобелівську премію миру, що була вручена організації UNICEF. Двічі після війни Ев відвідувала Польщу — в 1967 році з нагоди відкриття у Варшаві, а потім — в 1999 році.
Останні роки життя
Після смерті чоловіка в 1987 році Ев жила в Нью-Йорку. Вони з чоловіком не мали дітей, її відвідувала Енн Перець, єдина донька Лабуасса від першого шлюбу. У грудні 2004 року Ев Кюрі відзначала сторіччя, її особисто відвідав генеральний секретар ООН Кофі Аннан, привітальні листи надіслали президенти США (Джордж Буш) і Франції (Жак Ширак). 2005 була нагороджена Орденом Почесного легіону. Померла в своїй резиденції у Манхетені у віці 102 років.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #14009081q // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Mémoire des hommes — 2003.
- французька Вікіпедія — 2001.
- . New York Times. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 8 лютого 2010.
- . Answers.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 8 лютого 2010.
- . The Times. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 8 лютого 2010.
- . New York Times. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 8 лютого 2010.
Посилання
- Некролог в The Daily Telegraph від 8 листопада 2007 [ 18 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ev Kyuri fr Eve Curie Labouisse takozh poshirenij variant Yeva Kyuri 6 grudnya 1904 Parizh 22 zhovtnya 2007 Nyu Jork francuzko amerikanska pismennicya zhurnalistka pianistka i politichna diyachka polskogo pohodzhennya Dochka Mariyi i P yera Kyuri molodsha sestra Iren Zholio Kyuri nevistka Frederika Zholio Avtorka biografiyi svoyeyi materi Mariyi Kyuri i voyennogo reportazhu Z 1960 h rokiv aktivna uchasnicya program z dopomogi dityam pid egidoyu UNICEF Ev KyuriIm ya pri narodzhennifr Eve Denise Curie 1 Narodilasya6 grudnya 1904 1904 12 06 2 3 XIII okrug Parizha Parizh Franciya 5 Pomerla22 zhovtnya 2007 2007 10 22 2 3 102 roki Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA 6 Pohovannyad 4 Krayina Franciya SShAMisce prozhivannyaFranciya SShA Angliya Nyu JorkDiyalnistzhurnalistka pianistka pismennicya muzichna kritikinya scenaristka biograf diplomat uchasnik francuzkogo Ruhu Oporu vijskova korespondentkaSfera robotimuzikaAlma materdZakladOrganizaciya Ob yednanih Nacij i dMova tvorivfrancuzka i anglijskaMagnum opusd i dChlenstvoVilni francuzki sili 5 BatkoP yer KyuriMatiMariya Sklodovska KyuriRodichiZhak Kyuri d Bronislava Dluska d d i dBrati sestriIren Zholio KyuriU shlyubi zdUchasnikDruga svitova vijnaNagorodid Ev Kyuri u VikishovishiDitinstvoEv Kyuri narodilasya 6 grudnya 1904 roku v Parizhi Vona bula molodshoyu dochkoyu Mariyi Sklodovskoyi Kyuri i P yera Kyuri yaki mali she dochku Iren n 1897 Ev ne znala svogo batka yakij tragichno zaginuv vnaslidok neshasnogo vipadku potrapiv pid kinnij ekipazh koli yij bulo vsogo dva roki Pislya avariyi Mariyi z donkoyu dopomagav test Yudzhin Kyuri ale vin nevdovzi pomer u 1910 roci Takim chinom Mariya sama vihovuvala ditej inkoli z dopomogoyu guvernantok Piznishe Ev ziznalasya sho yij brakuvalo uvagi z boku materi i lishe v pidlitkovomu vici vona vidchula silnij emocijnij zv yazok z matir yu Obidvi donki Mariyi hocha j buli gromadyankami Franciyi Ev piznishe prijnyala gromadyanstvo SShA i yih pershoyu movoyu bula francuzka takozh zberegli usvidomlennya svogo polskogo pohodzhennya i znali polsku movu 1911 roku razom z matir yu vidvidali Polshu osnovnoyu metoyu yih vizitu bula zustrich iz sestroyu Mariyi Sklodovskoyi Kyuri Bronislavoyu sho perebuvala todi v sanatoriyi U Polshi voni zdijsnyuvali kinni progulyanki j kilkadenni pohodi v gori MolodistV 1921 16 richna Ev zdijsnila pershu podorozh za okean na kateri Olympic razom z sestroyu i matir yu voni poplivli do Nyu Jorka Mariyu Sklodovsku Kyuri yak dvorazovu laureatku Nobelivskoyi premiyi zustrichali tam z pochestyami a yiyi donki odnochasno vikonuvali funkciyu tilohranitelok zvikla do naukovoyi zoseredzhenosti Mariya ne vidchuvala sebe komfortno buvshi ob yektom pochestej Evu miscevi gazeti opisali yak divchinu z radiyevimi ochima angl the girl with radium eyes Po povernennyu v Parizh Ev yak i yiyi sestra Iren navchalasya v Koledzhi Sevinye fr College Sevigne u Parizhi yakij zakinchila 1925 roku zi stupenem bakalavra prirodnichih nauk i filosofiyi Paralelno navchalas gri na fortepiano i pershij svij koncert dala v Parizhi 1925 roku Piznishe bagatorazovo koncertuvala v Parizhi ta peredmistyah a takozh u Belgiyi Pislya togo yak Iren vijshla zamizh za Frederika Zholio v 1926 roci Ev prodovzhuvala zhiti z matir yu v Parizhi suprovodzhuyuchi yiyi u podorozhah po krayini a takozh do Italiyi Belgiyi Shvejcariyi a v 1932 razom z todishnim prezidentom Chehoslovachchini Tomashem Masarikom do Ispaniyi Vtim na vidminu vid materi Evu ne privablyuvali prirodnichi i tochni nauki natomist privablyuvali gumanitarni nauki i svitske zhittya Biografiya materiPislya smerti materi 1934 roku Ev virishila napisati yiyi biografiyu usamitnivshis dlya cogo u nevelichkomu francuzkomu mistechku Otej vporyadkovuyuchi dokumenti j listi zalisheni matir yu Voseni 1935 vidvidala Polshu v poshukah informaciyi pro ditinstvo Mariyi Plodom ciyeyi roboti stala biografiya Madam Kyuri Madame Curie sho vijshla 1937 roku u Franciyi Velikij Britaniyi Italiyi Ispaniyi SShA ta inshih krayinah U Polshi cya robota vpershe vijshla drukom 1938 roku pid nazvoyu Mariya Kyuri Maria Curie Kniga zdobula velicheznu populyarnist u bagatoh krayinah vzhe 1937 roku vona bula vidznachena nagorodoyu a 1943 bula ekranizovana kompaniyeyu Metro Goldwyn Mayer Shopravda piznishe cyu knigu istoriki nauki kritikuvali za agiografichnij pidhid napriklad chimalij skandal viklikali zayavi pro ne opisanij u biografiyi roman Mariyi Kyuri po smerti cholovika z jogo kolishnim studentom a zgodom vidnim fizikom Polem Lanzhevenom Okrim biografiyi materi Ev protyagom bagatoh rokiv publikuvala pid psevdonimom muzichni recenziyi u tizhneviku Candide a takozh statti pro teatr muziku i kino v inshih parizkih chasopisah Roki vijniPislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci Ev Kyuri bula priznachena kerivnikom zhinochogo viddilu francuzkogo komisariatu z informaciyi fr Commissaire general a l information yakij shojno ocholiv dramaturg Zhan Zhirodu Pislya napadu Nimechchini na Franciyu Ev 11 chervnya 1940 viyihala z Parizha i pislya kapitulyaciyi Franciyi vtekla razom z inshimi bizhencyami na bortu perepovnenogo j obstrilyuvanogo nimeckimi litakami korablya do Angliyi Tam vona priyednalasya do ruhu Vilna Franciya ocholyuvanogo Sharlem de Gollem za sho Rezhim Vishi pozbaviv Evu francuzkogo gromadyanstva i konfiskuvav majno Bilshu chastinu voyennogo chasu Ev Kyuri provela u Velikij Britaniyi de vona zustrilasya z Vinstonom Cherchillem a takozh vidvidala polski vijska v Shotlandiyi i Spoluchenih Shtatah de chitala lekciyi i pisala dlya amerikanskih gazet u tomu chisli New York Herald Tribune suchasna International Herald Tribune U 1940 bula prijnyata v Bilomu domi togochasnoyu pershoyu ledi SShA Eleonoroyu Ruzvelt Pid vplivom cogo vizitu zdijsnila kilka vistupiv pid nazvoyu Francuzki zhinki i vijna angl French Women and the War u travni 1940 shomisyachnik The Atlantic Monthly opublikuvav teksti cih vistupiv U period z listopada 1941 po kviten 1942 Ev Kyuri pracyuvala vijskovim korespondentom v Africi Radyanskomu Soyuzi ta Aziyi v cej period vona stala svidkom zokrema britanskogo nastupu v Yegipti i Liviyi u grudni 1941 roku a takozh nastupu radyanskih vijsk pid Moskvoyu v sichni 1942 roku Pid chas ciyeyi kilkamisyachnoyi poyizdki protyagom yakoyi vona zdolala ponad 60 000 km Ev neodnorazovo mala mozhlivist zustritisya z polskimi soldatami sho voyuvali na Blizkomu Shodi i doluchalis do shojno stvorenoyi Polskoyi Armiyi V SRSR generala Vladislava Andersa zustrichalas z shahom Iranu Mohammedom Reza Pehlevi generalisimusom Chan Kajshi i Magatmoyu Gandi Zviti z podorozhi publikuvalisya v amerikanskih gazetah a v 1943 buli zibrani u knizi angl Journey Among Warriors sho v 1944 bula nominovana na Pulitcerivsku premiyu shopravda premiyi ne zdobula todi premiya distalasya Povoyenni rokiPislya vizvolennya Franciyi v 1944 1949 Ev pracyuvala v chasopisi Paris Presse takozh aktivno diyala u sferi politiki Zokrema v uryadi Sharlya de Gollya zajmalasya spravami zhinok v 1948 razom z grupoyu inshih vidomih yevropejskih intelektualiv pidtrimuye stvorennya derzhavi Izrayil V 1952 1954 rokah pracyuvala specialnim radnikom Generalnogo sekretarya NATO yakim na toj chas buv Gastings Lajonel Ismej 19 listopada 1954 vijshla zamizh za amerikanskogo politika j diplomata Genri Richardsona Labuassa yakij v 1962 1965 buv poslom SShA v Greciyi V 1958 otrimala gromadyanstvo SShA Robota v UNICEFV 1965 Evin cholovik zalishiv robotu v administraciyi SShA a sekretar OON U Tan zaproponuvav jomu posadu direktora organizaciyi UNICEF sho zajmayetsya dopomogoyu dityam Cyu funkciyu Labuass vikonuvav do 1979 roku aktivno pidtrimuvala jogo i druzhina yaku chasom nazivali Pershoyu ledi UNICEF Razom voni vidvidali ponad 100 krayin perevazhno tretogo svitu yaki buli oderzhuvachami dopomogi UNICEF v 1965 Labuass z druzhinoyu prijnyali Nobelivsku premiyu miru sho bula vruchena organizaciyi UNICEF Dvichi pislya vijni Ev vidviduvala Polshu v 1967 roci z nagodi vidkrittya u Varshavi a potim v 1999 roci Ostanni roki zhittyaPislya smerti cholovika v 1987 roci Ev zhila v Nyu Jorku Voni z cholovikom ne mali ditej yiyi vidviduvala Enn Perec yedina donka Labuassa vid pershogo shlyubu U grudni 2004 roku Ev Kyuri vidznachala storichchya yiyi osobisto vidvidav generalnij sekretar OON Kofi Annan privitalni listi nadislali prezidenti SShA Dzhordzh Bush i Franciyi Zhak Shirak 2005 bula nagorodzhena Ordenom Pochesnogo legionu Pomerla v svoyij rezidenciyi u Manheteni u vici 102 rokiv PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 14009081q BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Memoire des hommes 2003 d Track Q20850976 francuzka Vikipediya 2001 d Track Q8447 New York Times Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2010 Answers com Arhiv originalu za 2 veresnya 2010 Procitovano 8 lyutogo 2010 The Times Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 8 lyutogo 2010 New York Times Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 8 lyutogo 2010 PosilannyaNekrolog v The Daily Telegraph vid 8 listopada 2007 18 sichnya 2008 u Wayback Machine angl