Мохаммед Реза Пахлаві перс محمدرضا پهلوی 26 жовтня 1919 Тегеран Іран 27 липня 1980 Каїр Єгипет останній шахиншах Ірану з

Мохаммед Реза Пахлаві (перс. محمدرضا پهلوی‎; 26 жовтня 1919, Тегеран, Іран — 27 липня 1980, Каїр, Єгипет) — останній шахиншах Ірану з династії Пахлаві. Прозахідний політик, ініціатор глибоких суспільних та господарських реформ у країні. Відсторонений від влади в 1979 внаслідок Ісламської революції в Ірані.

Мохаммед Реза Пахлаві
перс. محمد رضا پهلوی‎‎

35-й шах Ірану
16 вересня 1941 — 11 лютого 1979
Попередник	Реза Шах Пахлаві
Наступник	титул скасований

Народився	26 жовтня 1919(1919-10-26) Тегеран, Іран
Помер	27 липня 1980(1980-07-27) (60 років) Каїр, Єгипет
Похований	мечеть ар-Ріфаї
Відомий як	політик, монарх
Країна	Імперська Держава Іран
Alma mater	Institut Le Rosey
Рід Пахлаві
Батько	Реза Шах Пахлаві
Мати	Тадж ол-Молук
У шлюбі з	Фавзія Фуад, Сорая Есфандіярі-Бахтіярі і Фарах Пехлеві
Діти	, Лейла Пахлаві, Реза Пахлаві, ,
Релігія	Іслам, шиїтського толку
Нагороди	^d ^d

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Освіта

Здобув приватну освіту в Ірані, продовжив навчання в коледжі Ле-Росей у Швейцарії, в травні 1937 року повернувся в Тегеран. У Другій світовій війні його батько Реза Шах Пахлаві був союзником Третього Рейху, через що 1941 року під тиском Великої Британії та СРСР змушений був відмовитися від влади на користь сина, тож Мохаммед став шахом. У серпні 1953 року через непорозуміння з прем'єр-міністром Мохаммедом Мосаддиком покинув країну. Після перевороту, що повалив уряд Мосаддика, шах повернувся до Ірану, ставши по суті одноосібним правителем країни. Мосаддик мав величезну популярність серед населення, через що шах не наважився стратити його.

Біла революція

Під час білої революції почав процес модернізації економіки та суспільства. Селянам-здольникам було розпродано земельні ділянки, на яких вони працювали і які належали державі. На початку 1960-их крупних поміщиків змусили продати або здати в оренду здольникам більшу частину своїх земель, а на тих, що залишилися, розгорнути капіталістичне сільськогосподарське виробництво. Значні кошти було вкладено в іригацію, енергетику, транспорт та освіту. В 1970-их роках, використовуючи швидке зростання прибутків від експорту нафти, Мохаммед Реза Пахлаві форсував процес індустріалізації та значною мірою зміцнив збройні сили. Шах також встановив контроль над іранською нафтовою промисловістю.

Внутрішня і зовнішня політика

Водночас шах мав велику залежність від Заходу, особливо США. Більша частина величезних прибутків від нафти пішла на збільшення військової сили та збагачення еліти. Модернізацію було проведено не досить ефективно (зокрема замість підготовки власних кваліфікованих кадрів, Мохаммед робив ставку на іноземців, що сприяло невдоволенню з боку іранців), а деяких частин країни вона фактично не торкнулася (особливо сільської місцевості). Шах придушував усі спроби обмежити його владу і режим з боку як ісламських фундаменталістів, так і комуністів. В останній 10-15 років його правління особливо зріс вплив САВАКу (міністерства національної безпеки), великого розмаху набули репресії, що відбувалися за найменшої підозри у нелояльності до монархії і без суду.

Революція та еміграція

У 1979 внаслідок загальних антишахських протестів Пахлаві був змушений покинути Іран, після чого в країні було скасовано монархію та проголошено ісламську республіку на чолі з аятолою Хомейні. Коли того ж року він приїхав до США на лікування, ісламські активісти взяли в заручники працівників американського посольства в Тегерані і поставили вимогу про видачу Пахлаві. Реза-шах отримав притулок в Єгипті.

Помер 27 липня 1980 року в Каїрі.

Галерея

Сталін, шах, Молотов, Тегеран, 1943
Перша дружина Принцеса Фавзія і кронпринц Мохаммед з дочкою Шахназ
Шах коронує шахбану Ірану Фарах на церемонії у 1967 (на голові Мохаммеда Рези Корона Пахлаві)
Шах розподіляє земельні наділи
Шах вітає народ, початок Білої революції
З військовими пілотами
Алжир, зустріч з Хуарі Бумедьєном та Саддамом Хусейном
Родина
Шах із третьою дружиною Фарах
Перед втечею з Ірану
Повалення статуї шаха під час Революції
Місце поховання Шаха у каїрській мечеті ар-Ріфаї

З Президентами США

Шах і Франклін Рузвельт, Тегеранська конференція (1943) — через 2 роки після примусового зречення батька під час англо-радянського вторгнення в Іран
Шах і президент США Гаррі Трумен
Шах і Гаррі Трумен, 1949
Шах і Дуайт Ейзенхауер, 1959
Шах, Джон Фіцджеральд Кеннеді та , 1962
Шах і Річард Ніксон, 1969
Шах і президент США Річард Ніксон з Патрисією Ніксон

Література

В. І. Головченко. Пехлеві Мохаммед Реза-шах // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.

Посилання

Біографічна довідка [ 6 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Ryszard Kapuściński. Szachinszach. 1982. (пол.)