Імпе́рське міністе́рство юсти́ції (нім. Reichsjustizministerium) — центральна державна установа Німеччини, що існувала за часів Німецької імперії, Веймарської республіки і Третього Рейху. Здійснювала прокурорський нагляд і керівництво місцями відбування покарань, пов'язаних із позбавленням волі.
Історія
1 січня 1877 року був заснований Імператорський офіс юстиції. Після того, як Німеччина стала республікою в 1919 році, статус установи був підвищений до рангу міністерства.
Протягом 1930-х років йшов процес нацифікації судів, проте Міністерство юстиції не спромоглося подавити інакомислення й створити базу для викоренення опозиції в різних сферах німецького суспільства. Тому в квітні 1934 року Адольф Гітлер ухвалив рішення про створення Народної судової палати, яка перейняла на себе більшу частину судових функцій.
З підпорядкування Імперського міністерства юстиції були виведені також місця позбавлення волі, в першу чергу — концентраційні табори. Вони перейшли у підпорядкування СА, а згодом — СС.
Після закінчення Другої світової війни на процесах у справах нацистських юристів провідні чиновники Імперського міністерства юстиції були засуджені до різних термінів позбавлення волі.
Структура
- 1-й відділ — кадрові і адміністративні питання;
- 2-й відділ — юридична освіта і підготовка юридичних кадрів;
- 3-й відділ — організація звинувачення і ведення судового процесу;
- 4-й відділ — карне законодавство й адміністрація;
- 5-й відділ — місця позбавлення волі;
- 6-й відділ — цивільний кодекс і цивільний процес;
- 7-й відділ — торгове, державне, морське і міжнародне право.
Після приходу до влади нацистів, влітку 1933 року був сформований таємний, 15-й, відділ на чолі з міністеріалдиректором і оберфюрером СС . У його функції входив контакт з гестапо.
У 1944 році 3-й і 4-й відділи були об'єднані.
Очільники міністерства
- (13.02.1919 — 20.06.1919);
- (03.10.1919 — 26.03.1920);
- (27.03.1920 — 08.06.1920);
- (25.06.1920 — 04.05.1921);
- (10.05.1921 — 22.10.1921);
- Густав Радбрух (26.10.1921 — 14.11.1922);
- (22.11.1922 — 12.08.1923);
- Густав Радбрух (13.08.1923 — 03.11.1923);
- (30.11.1923 — 15.04.1924);
- (15.04.1924 — 15.12.1924);
- (15.01.1925 — 21.11.1925);
- Ганс Лютер (21.11.1925 — 05.12.1925, в.о.);
- Вільгельм Маркс (20.01.1926 — 12.05.1926);
- (16.05.1926 — 17.12.1926);
- (29.01.1927 — 12.06.1928);
- (28.06.1928 — 13.04.1929);
- (13.04.1929 — 27.03.1930);
- (30.03.1930 — 05.12.1930);
- (05.12.1930 — 09.10.1931, в. о.);
- (10.10.1931 — 30.05.1932);
- Франц Гюртнер (01.06.1932 — 29.01.1941);
- Франц Шлегельбергер (30.01.1941 — 19.08.1942, в. о.);
- Отто Георг Тірак (20.08.1942 — 23.05.1945).
Джерела
- «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. д-р ист. наук В. Телицын. — 3-е изд. — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор.203. (рос.)
Посилання
- (рос.)
Це незавершена стаття з історії Третього Рейху. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Impe rske ministe rstvo yusti ciyi nim Reichsjustizministerium centralna derzhavna ustanova Nimechchini sho isnuvala za chasiv Nimeckoyi imperiyi Vejmarskoyi respubliki i Tretogo Rejhu Zdijsnyuvala prokurorskij naglyad i kerivnictvo miscyami vidbuvannya pokaran pov yazanih iz pozbavlennyam voli Budivlya ministerstva yusticiyi na Vilgelmshtrase 65 Berlin 1938 Istoriya1 sichnya 1877 roku buv zasnovanij Imperatorskij ofis yusticiyi Pislya togo yak Nimechchina stala respublikoyu v 1919 roci status ustanovi buv pidvishenij do rangu ministerstva Protyagom 1930 h rokiv jshov proces nacifikaciyi sudiv prote Ministerstvo yusticiyi ne spromoglosya podaviti inakomislennya j stvoriti bazu dlya vikorenennya opoziciyi v riznih sferah nimeckogo suspilstva Tomu v kvitni 1934 roku Adolf Gitler uhvaliv rishennya pro stvorennya Narodnoyi sudovoyi palati yaka perejnyala na sebe bilshu chastinu sudovih funkcij Z pidporyadkuvannya Imperskogo ministerstva yusticiyi buli vivedeni takozh miscya pozbavlennya voli v pershu chergu koncentracijni tabori Voni perejshli u pidporyadkuvannya SA a zgodom SS Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni na procesah u spravah nacistskih yuristiv providni chinovniki Imperskogo ministerstva yusticiyi buli zasudzheni do riznih terminiv pozbavlennya voli Persha pechatka ministerstva yusticiyi 1848 1849 Struktura1 j viddil kadrovi i administrativni pitannya 2 j viddil yuridichna osvita i pidgotovka yuridichnih kadriv 3 j viddil organizaciya zvinuvachennya i vedennya sudovogo procesu 4 j viddil karne zakonodavstvo j administraciya 5 j viddil miscya pozbavlennya voli 6 j viddil civilnij kodeks i civilnij proces 7 j viddil torgove derzhavne morske i mizhnarodne pravo Pislya prihodu do vladi nacistiv vlitku 1933 roku buv sformovanij tayemnij 15 j viddil na choli z ministerialdirektorom i oberfyurerom SS U jogo funkciyi vhodiv kontakt z gestapo U 1944 roci 3 j i 4 j viddili buli ob yednani Ochilniki ministerstva 13 02 1919 20 06 1919 03 10 1919 26 03 1920 27 03 1920 08 06 1920 25 06 1920 04 05 1921 10 05 1921 22 10 1921 Gustav Radbruh 26 10 1921 14 11 1922 22 11 1922 12 08 1923 Gustav Radbruh 13 08 1923 03 11 1923 30 11 1923 15 04 1924 15 04 1924 15 12 1924 15 01 1925 21 11 1925 Gans Lyuter 21 11 1925 05 12 1925 v o Vilgelm Marks 20 01 1926 12 05 1926 16 05 1926 17 12 1926 29 01 1927 12 06 1928 28 06 1928 13 04 1929 13 04 1929 27 03 1930 30 03 1930 05 12 1930 05 12 1930 09 10 1931 v o 10 10 1931 30 05 1932 Franc Gyurtner 01 06 1932 29 01 1941 Franc Shlegelberger 30 01 1941 19 08 1942 v o Otto Georg Tirak 20 08 1942 23 05 1945 Dzherela Enciklopediya Tretego rejha Sost d r ist nauk V Telicyn 3 e izd M LOKID PRESS RIPOL klassik 2005 stor 203 ros Posilannya ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Tretogo Rejhu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi