Франц Ґюртнер (нім. Franz Gürtner; 26 серпня 1881, Регенсбург, — 29 січня 1941, Берлін) — рейхсміністр юстиції у кабінеті Гітлера.
Франц Гюртнер Franz Gürtner | |||||||
| |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження: | 26 серпня 1881 Реґенсбурґ, Баварія, Німецька імперія | ||||||
Смерть: | 29 січня 1941 (59 років) Берлін, Третій Райх | ||||||
Країна: | Німецький Райх | ||||||
Освіта: | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана | ||||||
Партія: | НСДАП | ||||||
Нагороди: | |||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 26 серпня 1881 у Регенсбурзі в родині інженера шляхів сполучення. Вивчав право в Мюнхенському університеті. Учасник Першої світової війни, спочатку воював у Франції, потім служив в Палестині, нагороджений Залізним хрестом I та II ступеня. Після війни вів юридичну практику. У 1919 році вступив у Німецьку національну народну партію. Будучи міністром юстиції Баварії в 1922-32 рр., він захищав Гітлера, який здавався йому послідовним націоналістом. Ґюртнер вступив у НСДАП тільки в 1937 році, але він завжди симпатизував нацистському руху. Саме він домігся порівняно м'якого покарання для Гітлера після провалу «Пивного путчу» 1923 року, сприяв його звільненню з в'язниці Ландсберга і переконав уряд Баварії легалізувати нацистську партію і дозволити Гітлеру виступати публічно.
У червні 1932 року Ґюртнер був призначений на пост міністра юстиції в уряді фон Папена, а в наступному році зайняв цей же пост в першому уряді Гітлера. Після кривавих подій « Ночі довгих ножів» з ініціативи Гюртнера було прийнято постанову, що оголошувала дії Гітлера «справедливими, спрямованими на захист держави». На ньому лежить відповідальність за демонтаж старої юридичної системи, за забезпечення політики і створення нацистських судів. На самому початку Другої світової війни Гюртнер заснував особливі військово-польові суди (Standgerichte), що вершили розправу над євреями і поляками на окупованій території Польщі. Гюртнер раптово помер у Берліні 29 січня 1941 року, після чого виникли припущення, що як юрист старої школи, він не був до кінця згоден з усім, що наказував робити, і існувала версія про те, що його смерть була насильницькою.
Нагороди
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП
Примітки
Посилання
- С. Воропаев. Энциклопедия третьего рейха, 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Gyurtner nim Franz Gurtner 26 serpnya 1881 Regensburg 29 sichnya 1941 Berlin rejhsministr yusticiyi u kabineti Gitlera Franc Gyurtner Franz GurtnerFranc Gyurtner rejhsministr yusticiyi Narodzhennya 26 serpnya 1881 1881 08 26 Regensburg Bavariya Nimecka imperiyaSmert 29 sichnya 1941 1941 01 29 59 rokiv Berlin Tretij RajhKrayina Nimeckij RajhOsvita Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaPartiya NSDAP Nagorodi Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Vijskovij hrest Za zaslugi Bavariya Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Zolotij partijnij znak NSDAP Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 26 serpnya 1881 u Regensburzi v rodini inzhenera shlyahiv spoluchennya Vivchav pravo v Myunhenskomu universiteti Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni spochatku voyuvav u Franciyi potim sluzhiv v Palestini nagorodzhenij Zaliznim hrestom I ta II stupenya Pislya vijni viv yuridichnu praktiku U 1919 roci vstupiv u Nimecku nacionalnu narodnu partiyu Buduchi ministrom yusticiyi Bavariyi v 1922 32 rr vin zahishav Gitlera yakij zdavavsya jomu poslidovnim nacionalistom Gyurtner vstupiv u NSDAP tilki v 1937 roci ale vin zavzhdi simpatizuvav nacistskomu ruhu Same vin domigsya porivnyano m yakogo pokarannya dlya Gitlera pislya provalu Pivnogo putchu 1923 roku spriyav jogo zvilnennyu z v yaznici Landsberga i perekonav uryad Bavariyi legalizuvati nacistsku partiyu i dozvoliti Gitleru vistupati publichno U chervni 1932 roku Gyurtner buv priznachenij na post ministra yusticiyi v uryadi fon Papena a v nastupnomu roci zajnyav cej zhe post v pershomu uryadi Gitlera Pislya krivavih podij Nochi dovgih nozhiv z iniciativi Gyurtnera bulo prijnyato postanovu sho ogoloshuvala diyi Gitlera spravedlivimi spryamovanimi na zahist derzhavi Na nomu lezhit vidpovidalnist za demontazh staroyi yuridichnoyi sistemi za zabezpechennya politiki i stvorennya nacistskih sudiv Na samomu pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Gyurtner zasnuvav osoblivi vijskovo polovi sudi Standgerichte sho vershili rozpravu nad yevreyami i polyakami na okupovanij teritoriyi Polshi Gyurtner raptovo pomer u Berlini 29 sichnya 1941 roku pislya chogo vinikli pripushennya sho yak yurist staroyi shkoli vin ne buv do kincya zgoden z usim sho nakazuvav robiti i isnuvala versiya pro te sho jogo smert bula nasilnickoyu NagorodiMedal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Vijskovij hrest Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Zolotij partijnij znak NSDAPPrimitkiPosilannyaS Voropaev Enciklopediya tretego rejha 1996