Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор О́льгович (1096— 19 вересня 1147) — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (2 серпня — 12 серпня 1146). Князь путивльський (1127—1142), берестейсько-дорогичинський (1142—1146). Син чернігівського князя Олега Святославича. 1146 року був змушений прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі. 1147 року убитий киянами в помсту ненависному роду Ольговичів. Хрещене ім'я — Георгій; також — І́гор-Гео́ргій О́льгович. У Православній церкві України вшановується святим в лику благовірного князя — 19 вересня. У західній традиції — І́гор ІІ.
| Святий Ігор II Ольгович | |
|---|---|
 | |
| Великий князь київський | |
| Правління | 2 - 12 серпня 1146 |
| Попередник | Всеволод Ольгович |
| Наступник | Ізяслав Мстиславич |
| Інші титули | Князь путивльський Князь берестейсько-дорогичинський |
| Біографічні дані | |
| Імена | Георгій |
| Народження | Не відомо Київ, Київська Русь |
| Смерть | 19 вересня 1147 Київ |
| Поховання | Спасо-Преображенський собор, Чернігів, Україна |
| Династія | Рюриковичі |
| Рід | Ольговичі |
| Батько | Олег-Михайло Святославич |
| Мати | Феофанія Музалон |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Походив з роду Ольговичів, другий син Олега Святославича від другого шлюбу (з половецькою княжною, дочкою хана Осолука).
1140 року — його брат Всеволод II Ольгович, Великий князь Київський, пообіцяв Ігорю Чернігів, але не дав. В 1142 році — став князем у місті Городець Остерський, а 1145 року отримав землі по річці Визна.
Передчуваючи близьку кончину, Всеволод заповів Київський стіл Ігорю. Попри те, що столичні мешканці вважали спадкоємцем середнього Ольговича, Святослава, завперечувати проти рішення не стали. 1 серпня 1146 року Ігор — вже на правах нового правителя — скликав на Ярославому подвір'ї київське віче. Проте не наважився особисто виходити до містян, а надіслав до них Святослава. А той запропонував киянам укласти з новим великим князем угоду, яка передбачала б дотримання володарем їхніх прав та виконання вимог. Насамперед йшлося про усунення управлінців — тивунів, поставлених ще Всеволодом, — у Києві та Тудора у Вишгороді, заміни їх на порядніших адміністраторів, впорядкування мит та інших зборів. Уклавши таки угоду, Святослав — за традицією, що існувала при закріпленні угод між князями — на знак згоди «цілував хрест» перед киянами. А потім вмовив те саме зробити й Ігора, якому особисто передав умови договору. Так відбулася перша присяга київського князя перед підданими.
Щоправда, князь зволікав із виконанням обіцянок і невдовзі проти нього спалахнув заклолот. Змовники закликали в князі Ізяслава II з Переяслава. Ізяслав вступив у спілку з Володимиром Давидовичем та Ізяславом Давидовичем (суперниками Ольговичів у змаганнях за Чернігів і Київ). Під час вирішальної битви на (13 серпня 1146 року) частина війська зрадила Ігора і він змушений був рятуватися втечею. На престол зійшов Ізяслав.
Спійманого невдовзі Ігоря спочатку ув'язнили у Видубицькому монастирі, а потім перевезели до Переяслава, де він сидів у зрубі без вікон і дверей. Бранець важко захворів, й за згодою Ізяслава, прийняв чернецтво та знову був переведений до Києва. Київські ченці у монастирі св. Федора дали князю чернече ім'я — Георгій (Гавриїл). Князь невдовзі видужав й, залишившись ченцем монастиря, проводив час у сльозах і молитві.
19 вересня 1147 року у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава Мстиславовича, організоване братом Ігоря — князем Святославом Ольговичем. Бажаючи помститися всьому роду Ольговичів, київське віче ухвалило розправитися із князем-ченцем. Митрополит, духівництво й князь, який правив у Києві, Ізяслав Мстиславич й особливо його брат князь Володимир намагалися зупинити киян. Але юрба увірвалася в храм під час святої літургії і схопила Ігоря, який молився перед іконою Божої Матері, й потягла його на розправу.
Під час заворушень юрба киян увірвалась до монастиря св. Федора та схопила Ігоря. Митрополит Київський, князь та бояри відмовляли їх від розправи, але віче постановило вбити Ігоря (19 вересня 1147 року).
Князь Володимир спробував урятувати родича, забравши його до свого двору й замкнувши ворота. Але озвіріла юрба виламала ворота й убила святого князя Ігоря. Жорстокість юрби була настільки велика, що мертве тіло страждальця і далі продовжували бити. Його тіло волочили до Десятинної церкви, кинули там на віз, відвезли й «повалили на торгу». Коли ввечері того ж дня тіло блаженного Ігоря було перенесено в церкву святого Михайла (за деякими даними, в Новгородицьку божницю), «Бог виявив над ним знамення велике, запалилися свічі всі над ним у церкві тій». Наступного ранку святого страждальця було поховано в монастирі святого Симеона.
При гробі святого Ігоря почалися чудеса. 1150 року мощі князя за сприяння брата Святослава перевезено до Чернігова та покладено у Спасо-Преображенському соборі. Ігорівська ікона Божої Матері, перед якою мав звичай молитися Ігор, стала згодом однією з видатних святинь Києво-Печерської лаври і зберігалася в Успенському соборі.
Незабаром, збагнувши, що відбулось вбивство невинної людини, через ненависть до його роду. Ігоря дуже швидко почали шанувати як святого та як мученика. Канонізований Руською (Українською) православною церквою. Дні пошанування благовірного кн. Ігоря Чернігівського — 5 червня, 19 вересня.
Церковні пам'яті святого благовірного князя Ігоря Чернігівського: 19 вересня та 18 червня (перенесення мощей у 1150 році).
Татіщев наводить таку характеристику Ігоря: («Сей Ігор Ольгович був муж хоробрий і великий любитель ловитви [зі псами і птицями] звірів і птахів, читальник книг [великий] і навчений церковних співів. Часто мені доводилося з ним у церкві співати, коли він був у Володимирі. Священиків мало поважав і постів не додержував, через що його в народі мало любили. На зріст був середній і сухий, смаглявий з лиця, волосся, супроти звичаю, носив довге, як піп, а борода була вузька і мала. Коли перебував у монастирі під сторожею, тоді старанно уставів чернечих додержувався, але чи удавано він так себе проявляв, чи цілком покаявся, сього я не знаю, бо лише один Бог знає совість людини»).
Ці татіщевські відомості, де один із авторів літопису говорить про себе у першій особі і розповідає про своє особисте знайомство з Ігорем, знову ведуть, як вважають, до Петра Бориславича (див. прим. 16). Ігор був смаглявий з лиця,— ці риси передала йому мати-половчанка, дочка половецького хана Осулука, друга жона Олега Святославича.[1]
Родовід
| 8. Ярослав Мудрий, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 4. Святослав Ярославич, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 9. Інгігерда, принцеса шведська | ||||||||||||||||
| 2. Олег Святославич, князь чернігівський | ||||||||||||||||
| 5. Килікія | ||||||||||||||||
| 1. Ігор Ольгович, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 3. Феофанія Музалонісса | ||||||||||||||||
Вшанування пам'яті
Канонізація
Святий у Католицькій та Православній церквах.
Православна Церква України вшановує пам'ять святого благовірного князя Ігоря Ольговича 19 вересня.
Примітки
- Войтович 2000.
- Олексій Мустафін. Серпневий князь. Чому кияни вбили володаря, який першим їм присягнув. Київ24. 2024-05-20.
- Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отдѣлъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 19
- Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отдѣлъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 20
- Проспект Грушевського, вулиці 1-ї танкової бригади та Небесної Сотні: у Чернігові перейменували 37 вулиць та провулків.
Джерела
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Дублянський А. Українські Святі.— Мюнхен, 1962.
- Котляр М. Ф. Ігор Ольгович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 412. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігор Ольгович
- Святий благовірний великий князь Ігор
- Грушевський М. Історія України-Руси.
- Акафіст і молитва благовірному князю Ігору Чернігівському і Київському (українською мовою).
- Игорь Ольгович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor O lgovich 1096 19 veresnya 1147 ruskij knyaz iz dinastiyi Ryurikovichiv rodu Olgovichiv Velikij knyaz Kiyivskij 2 serpnya 12 serpnya 1146 Knyaz putivlskij 1127 1142 berestejsko dorogichinskij 1142 1146 Sin chernigivskogo knyazya Olega Svyatoslavicha 1146 roku buv zmushenij prijnyati chernectvo u Kiyivskomu Fedorivskomu monastiri 1147 roku ubitij kiyanami v pomstu nenavisnomu rodu Olgovichiv Hreshene im ya Georgij takozh I gor Geo rgij O lgovich U Pravoslavnij cerkvi Ukrayini vshanovuyetsya svyatim v liku blagovirnogo knyazya 19 veresnya U zahidnij tradiciyi I gor II Svyatij Igor II OlgovichVelikij knyaz kiyivskijPravlinnya2 12 serpnya 1146PoperednikVsevolod OlgovichNastupnikIzyaslav MstislavichInshi tituliKnyaz putivlskij Knyaz berestejsko dorogichinskijBiografichni daniImenaGeorgijNarodzhennyaNe vidomo Kiyiv Kiyivska RusSmert19 veresnya 1147 1147 09 19 KiyivPohovannyaSpaso Preobrazhenskij sobor Chernigiv UkrayinaDinastiyaRyurikovichiRidOlgovichiBatkoOleg Mihajlo SvyatoslavichMatiFeofaniya Muzalon Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z rodu Olgovichiv drugij sin Olega Svyatoslavicha vid drugogo shlyubu z poloveckoyu knyazhnoyu dochkoyu hana Osoluka 1140 roku jogo brat Vsevolod II Olgovich Velikij knyaz Kiyivskij poobicyav Igoryu Chernigiv ale ne dav V 1142 roci stav knyazem u misti Gorodec Osterskij a 1145 roku otrimav zemli po richci Vizna Peredchuvayuchi blizku konchinu Vsevolod zapoviv Kiyivskij stil Igoryu Popri te sho stolichni meshkanci vvazhali spadkoyemcem serednogo Olgovicha Svyatoslava zavperechuvati proti rishennya ne stali 1 serpnya 1146 roku Igor vzhe na pravah novogo pravitelya sklikav na Yaroslavomu podvir yi kiyivske viche Prote ne navazhivsya osobisto vihoditi do mistyan a nadislav do nih Svyatoslava A toj zaproponuvav kiyanam uklasti z novim velikim knyazem ugodu yaka peredbachala b dotrimannya volodarem yihnih prav ta vikonannya vimog Nasampered jshlosya pro usunennya upravlinciv tivuniv postavlenih she Vsevolodom u Kiyevi ta Tudora u Vishgorodi zamini yih na poryadnishih administratoriv vporyadkuvannya mit ta inshih zboriv Uklavshi taki ugodu Svyatoslav za tradiciyeyu sho isnuvala pri zakriplenni ugod mizh knyazyami na znak zgodi ciluvav hrest pered kiyanami A potim vmoviv te same zrobiti j Igora yakomu osobisto peredav umovi dogovoru Tak vidbulasya persha prisyaga kiyivskogo knyazya pered piddanimi Shopravda knyaz zvolikav iz vikonannyam obicyanok i nevdovzi proti nogo spalahnuv zaklolot Zmovniki zaklikali v knyazi Izyaslava II z Pereyaslava Izyaslav vstupiv u spilku z Volodimirom Davidovichem ta Izyaslavom Davidovichem supernikami Olgovichiv u zmagannyah za Chernigiv i Kiyiv Pid chas virishalnoyi bitvi na 13 serpnya 1146 roku chastina vijska zradila Igora i vin zmushenij buv ryatuvatisya vtecheyu Na prestol zijshov Izyaslav Spijmanogo nevdovzi Igorya spochatku uv yaznili u Vidubickomu monastiri a potim perevezeli do Pereyaslava de vin sidiv u zrubi bez vikon i dverej Branec vazhko zahvoriv j za zgodoyu Izyaslava prijnyav chernectvo ta znovu buv perevedenij do Kiyeva Kiyivski chenci u monastiri sv Fedora dali knyazyu cherneche im ya Georgij Gavriyil Knyaz nevdovzi viduzhav j zalishivshis chencem monastirya provodiv chas u slozah i molitvi 19 veresnya 1147 roku u Kiyevi spalahnulo povstannya proti Izyaslava Mstislavovicha organizovane bratom Igorya knyazem Svyatoslavom Olgovichem Bazhayuchi pomstitisya vsomu rodu Olgovichiv kiyivske viche uhvalilo rozpravitisya iz knyazem chencem Mitropolit duhivnictvo j knyaz yakij praviv u Kiyevi Izyaslav Mstislavich j osoblivo jogo brat knyaz Volodimir namagalisya zupiniti kiyan Ale yurba uvirvalasya v hram pid chas svyatoyi liturgiyi i shopila Igorya yakij molivsya pered ikonoyu Bozhoyi Materi j potyagla jogo na rozpravu Pid chas zavorushen yurba kiyan uvirvalas do monastirya sv Fedora ta shopila Igorya Mitropolit Kiyivskij knyaz ta boyari vidmovlyali yih vid rozpravi ale viche postanovilo vbiti Igorya 19 veresnya 1147 roku Knyaz Volodimir sprobuvav uryatuvati rodicha zabravshi jogo do svogo dvoru j zamknuvshi vorota Ale ozvirila yurba vilamala vorota j ubila svyatogo knyazya Igorya Zhorstokist yurbi bula nastilki velika sho mertve tilo strazhdalcya i dali prodovzhuvali biti Jogo tilo volochili do Desyatinnoyi cerkvi kinuli tam na viz vidvezli j povalili na torgu Koli vvecheri togo zh dnya tilo blazhennogo Igorya bulo pereneseno v cerkvu svyatogo Mihajla za deyakimi danimi v Novgorodicku bozhnicyu Bog viyaviv nad nim znamennya velike zapalilisya svichi vsi nad nim u cerkvi tij Nastupnogo ranku svyatogo strazhdalcya bulo pohovano v monastiri svyatogo Simeona Pri grobi svyatogo Igorya pochalisya chudesa 1150 roku moshi knyazya za spriyannya brata Svyatoslava perevezeno do Chernigova ta pokladeno u Spaso Preobrazhenskomu sobori Igorivska ikona Bozhoyi Materi pered yakoyu mav zvichaj molitisya Igor stala zgodom odniyeyu z vidatnih svyatin Kiyevo Pecherskoyi lavri i zberigalasya v Uspenskomu sobori Nezabarom zbagnuvshi sho vidbulos vbivstvo nevinnoyi lyudini cherez nenavist do jogo rodu Igorya duzhe shvidko pochali shanuvati yak svyatogo ta yak muchenika Kanonizovanij Ruskoyu Ukrayinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Dni poshanuvannya blagovirnogo kn Igorya Chernigivskogo 5 chervnya 19 veresnya Cerkovni pam yati svyatogo blagovirnogo knyazya Igorya Chernigivskogo 19 veresnya ta 18 chervnya perenesennya moshej u 1150 roci Tatishev navodit taku harakteristiku Igorya Sej Igor Olgovich buv muzh horobrij i velikij lyubitel lovitvi zi psami i pticyami zviriv i ptahiv chitalnik knig velikij i navchenij cerkovnih spiviv Chasto meni dovodilosya z nim u cerkvi spivati koli vin buv u Volodimiri Svyashenikiv malo povazhav i postiv ne doderzhuvav cherez sho jogo v narodi malo lyubili Na zrist buv serednij i suhij smaglyavij z licya volossya suproti zvichayu nosiv dovge yak pip a boroda bula vuzka i mala Koli perebuvav u monastiri pid storozheyu todi staranno ustaviv chernechih doderzhuvavsya ale chi udavano vin tak sebe proyavlyav chi cilkom pokayavsya sogo ya ne znayu bo lishe odin Bog znaye sovist lyudini Ci tatishevski vidomosti de odin iz avtoriv litopisu govorit pro sebe u pershij osobi i rozpovidaye pro svoye osobiste znajomstvo z Igorem znovu vedut yak vvazhayut do Petra Borislavicha div prim 16 Igor buv smaglyavij z licya ci risi peredala jomu mati polovchanka dochka poloveckogo hana Osuluka druga zhona Olega Svyatoslavicha 1 Rodovid 8 Yaroslav Mudrij velikij knyaz kiyivskij 4 Svyatoslav Yaroslavich velikij knyaz kiyivskij 9 Ingigerda princesa shvedska 2 Oleg Svyatoslavich knyaz chernigivskij 5 Kilikiya 1 Igor Olgovich velikij knyaz kiyivskij 3 Feofaniya Muzalonissa Vshanuvannya pam yatiPam yatnik svyatomu blagovirnomu knyazyu Igoryu Olgovichu v misti Chernigiv Vulicya Olgovichiv u misti Chernigiv nazvana na chest rodu do yakogo takozh nalezhav Igor U misti Girske ye vulicya Knyazya Igorya Olgovicha KanonizaciyaSvyatij u Katolickij ta Pravoslavnij cerkvah Pravoslavna Cerkva Ukrayini vshanovuye pam yat svyatogo blagovirnogo knyazya Igorya Olgovicha 19 veresnya PrimitkiVojtovich 2000 Oleksij Mustafin Serpnevij knyaz Chomu kiyani vbili volodarya yakij pershim yim prisyagnuv Kiyiv24 2024 05 20 Izvlechenie iz drevnih Russkih lѣtopisej Otdѣl I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 19 Izvlechenie iz drevnih Russkih lѣtopisej Otdѣl I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 20 Prospekt Grushevskogo vulici 1 yi tankovoyi brigadi ta Nebesnoyi Sotni u Chernigovi perejmenuvali 37 vulic ta provulkiv DzherelaVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Dublyanskij A Ukrayinski Svyati Myunhen 1962 Kotlyar M F Igor Olgovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 412 ISBN 966 00 0610 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Igor Olgovich Svyatij blagovirnij velikij knyaz Igor Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Akafist i molitva blagovirnomu knyazyu Igoru Chernigivskomu i Kiyivskomu ukrayinskoyu movoyu Igor Olgovich