Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2020) |
Іва́нівці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Адміністративний центр Івановецької сільської громади.
село Іванівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Івановецька сільська громада |
Облікова картка | Іванівці (Мукачівський район) |
Основні дані | |
Засноване | 1400 |
Населення | 1222 |
Площа | 1,736 км² |
Густота населення | 703,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89622 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°28′18″ пн. ш. 22°38′43″ сх. д. / 48.47167° пн. ш. 22.64528° сх. д.Координати: 48°28′18″ пн. ш. 22°38′43″ сх. д. / 48.47167° пн. ш. 22.64528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 117 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Іванівці, вул. Миру, 15 |
Карта | |
Іванівці | |
Іванівці | |
Мапа | |
Орган місцевого самоврядування — Івановецька сільська рада. Населення становить 1222 особи.
Історія
Згадується у XIII столітті, а вперше його назва була названа в 1333 році. У 1391 р. згадується як майно королеви.
Іванівці згадується в XIV столітті як село, де займалися вирощуванням винограду.
Залишки місцевої середньовічної церкви були виявлені в 1869 році. Ймовірно, вона припинила існування після 1650 року.
У XIX столітті село було відоме своїми лікувальними ваннами, а в 1881 році в південно-східній частині села була побудована лікувальна лазня.
У 1947 р. між селами Іванівці і Лохово НКВД СРСР влаштувало автокатастрофу, щоб убити греко-католицького єпископа Теодора Ромжу. Єпископ лишився живий, і тоді його отруїли в лікарні Мукачева. 31 жовтня 1993 р. біля с. Іванівці відкрили пам'ятник єпископу-мученику.
Церква св. великомученика Дмитра. 1830.
У XIV ст. в Малих і Великих Іванівцях поряд з руським населенням проживало багато римо-католиків, які мали мурований храм, залишки якого ще було видно в кінці XIX ст. (замальовки цих руїн зробив відомий закарпатський історик Тиводар Легоцький у 1869 p.), а також певна кількість реформатів.
У XVII ст. села злилися під назвою Іванівці. Церкву згадують у 1692 р. У 1704 р. будинок парохії і дерев'яна церква стояли пусткою. У 1733 р. вже не згадують інші конфесії, крім греко-католицької. Тоді ж іде мова про стародавню дерев'яну церкву св. Дмитра.
Теперішня церква є типовою мурованою спорудою базилічної форми, яку датують 1878 р. До 1927 р. церква була вкрита шинґлами. У 1927–1928 роках проведено ремонт, очолюваний майстром М. Білаком. Іван і Юрій Товтини, які працювали в Америці, дали гроші на бляху. Тоді ж розбудували вівтарну частину і прибудували захристію. З місцевих майстрів згадують Юрія Кармазина. Церкву всередині малював художник С. Сарновський у 1954 р., коли священиком був о. Василь Дюлай, а кураторами — Дмитро Дерев'яних, Дмитро Кека та Дмитро Митрьо. У 1984 р. за о. Василя Шемета, кураторів Івана Кеки, Івана Кармазина та Дмитра Ґерея ужгородський художник Василь Павліщук виконав нове малювання.
Біля церкви споруджено металеву дзвіницю з трьома дзвонами. Найменший відлив в Малих Геївцях у 1931 р. за 3500 корон, пожертвуваних Василем з Клячанова та його дружиною Анною Герц. Великий дзвін відлив Фрідєш Шелтенгофер з синами в Шопроні (Угорщина).
Присілки
Брод
Брод - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Іванівці
Згадки: 1264/270: Borod, 1357: Brod
Малі Іванівці
Малі Іванівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Іванівці
Згадки: 1600: Kisiványi, 1645: Kis Ivani
Кулінкоц
Кулінкоц - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Іванівці
Згадки: 1600: Kulinkóc , 1610: Kulinko, 1630: Kulinka, 1645: Kulinkafalva, 1851: Kolinkócz, 1873: Kolinkoc, 1882: Kulinkóc, 1888: Kulinkócz, 1892: Kulinkócz, 1902: Klulinkócs
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1251 особа, з яких 596 чоловіків та 655 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1222 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,71 % |
російська | 0,65 % |
румунська | 0,25 % |
угорська | 0,08 % |
інші | 1,31 % |
Відомі люди
В селі народилися:
- Врабель Олександр Михайлович — український співак;
- Лавкай Василь Васильович (1984—2015) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
- Манайло Федір Федорович — народний художник України, один із засновників закарпатської школи живопису.
Туристичні місця
- храм св. великомученика Дмитра. 1830.
- Залишки місцевої середньовічної церкви були виявлені в 1869 році. Ймовірно, вона припинила існування після 1650 року.
- У XIX столітті село було відоме своїми лікувальними ваннами, а в 1881 році в південно-східній частині села була побудована лікувальна лазня.
- 31 жовтня 1993 р. біля с. Іванівці відкрили пам'ятник єпископу-мученику Ромжі
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі Іванівці [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Закарпатські Іванівці будуть мати унікальний музей села[недоступне посилання з лютого 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanivci Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020 Iva nivci selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni Administrativnij centr Ivanoveckoyi silskoyi gromadi selo Ivanivci Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Ivanovecka silska gromada Oblikova kartka Ivanivci Mukachivskij rajon Osnovni dani Zasnovane 1400 Naselennya 1222 Plosha 1 736 km Gustota naselennya 703 92 osib km Poshtovij indeks 89622 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 28 18 pn sh 22 38 43 sh d 48 47167 pn sh 22 64528 sh d 48 47167 22 64528 Koordinati 48 28 18 pn sh 22 38 43 sh d 48 47167 pn sh 22 64528 sh d 48 47167 22 64528 Serednya visota nad rivnem morya 117 m Misceva vlada Adresa radi s Ivanivci vul Miru 15 Karta Ivanivci Ivanivci Mapa Organ miscevogo samovryaduvannya Ivanovecka silska rada Naselennya stanovit 1222 osobi IstoriyaZgaduyetsya u XIII stolitti a vpershe jogo nazva bula nazvana v 1333 roci U 1391 r zgaduyetsya yak majno korolevi Ivanivci zgaduyetsya v XIV stolitti yak selo de zajmalisya viroshuvannyam vinogradu Zalishki miscevoyi serednovichnoyi cerkvi buli viyavleni v 1869 roci Jmovirno vona pripinila isnuvannya pislya 1650 roku U XIX stolitti selo bulo vidome svoyimi likuvalnimi vannami a v 1881 roci v pivdenno shidnij chastini sela bula pobudovana likuvalna laznya U 1947 r mizh selami Ivanivci i Lohovo NKVD SRSR vlashtuvalo avtokatastrofu shob ubiti greko katolickogo yepiskopa Teodora Romzhu Yepiskop lishivsya zhivij i todi jogo otruyili v likarni Mukacheva 31 zhovtnya 1993 r bilya s Ivanivci vidkrili pam yatnik yepiskopu mucheniku Cerkva sv velikomuchenika Dmitra 1830 U XIV st v Malih i Velikih Ivanivcyah poryad z ruskim naselennyam prozhivalo bagato rimo katolikiv yaki mali murovanij hram zalishki yakogo she bulo vidno v kinci XIX st zamalovki cih ruyin zrobiv vidomij zakarpatskij istorik Tivodar Legockij u 1869 p a takozh pevna kilkist reformativ U XVII st sela zlilisya pid nazvoyu Ivanivci Cerkvu zgaduyut u 1692 r U 1704 r budinok parohiyi i derev yana cerkva stoyali pustkoyu U 1733 r vzhe ne zgaduyut inshi konfesiyi krim greko katolickoyi Todi zh ide mova pro starodavnyu derev yanu cerkvu sv Dmitra Teperishnya cerkva ye tipovoyu murovanoyu sporudoyu bazilichnoyi formi yaku datuyut 1878 r Do 1927 r cerkva bula vkrita shinglami U 1927 1928 rokah provedeno remont ocholyuvanij majstrom M Bilakom Ivan i Yurij Tovtini yaki pracyuvali v Americi dali groshi na blyahu Todi zh rozbuduvali vivtarnu chastinu i pribuduvali zahristiyu Z miscevih majstriv zgaduyut Yuriya Karmazina Cerkvu vseredini malyuvav hudozhnik S Sarnovskij u 1954 r koli svyashenikom buv o Vasil Dyulaj a kuratorami Dmitro Derev yanih Dmitro Keka ta Dmitro Mitro U 1984 r za o Vasilya Shemeta kuratoriv Ivana Keki Ivana Karmazina ta Dmitra Gereya uzhgorodskij hudozhnik Vasil Pavlishuk vikonav nove malyuvannya Bilya cerkvi sporudzheno metalevu dzvinicyu z troma dzvonami Najmenshij vidliv v Malih Geyivcyah u 1931 r za 3500 koron pozhertvuvanih Vasilem z Klyachanova ta jogo druzhinoyu Annoyu Gerc Velikij dzvin vidliv Fridyesh Sheltengofer z sinami v Shoproni Ugorshina PrisilkiBrod Brod kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Ivanivci Zgadki 1264 270 Borod 1357 Brod Mali Ivanivci Mali Ivanivci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Ivanivci Zgadki 1600 Kisivanyi 1645 Kis Ivani Kulinkoc Kulinkoc kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Ivanivci Zgadki 1600 Kulinkoc 1610 Kulinko 1630 Kulinka 1645 Kulinkafalva 1851 Kolinkocz 1873 Kolinkoc 1882 Kulinkoc 1888 Kulinkocz 1892 Kulinkocz 1902 KlulinkocsNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1251 osoba z yakih 596 cholovikiv ta 655 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1222 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 71 rosijska 0 65 rumunska 0 25 ugorska 0 08 inshi 1 31 Vidomi lyudiV seli narodilisya Vrabel Oleksandr Mihajlovich ukrayinskij spivak Lavkaj Vasil Vasilovich 1984 2015 boyec Dobrovolchogo ukrayinskogo korpusu Pravij sektor Manajlo Fedir Fedorovich narodnij hudozhnik Ukrayini odin iz zasnovnikiv zakarpatskoyi shkoli zhivopisu Turistichni miscya hram sv velikomuchenika Dmitra 1830 Zalishki miscevoyi serednovichnoyi cerkvi buli viyavleni v 1869 roci Jmovirno vona pripinila isnuvannya pislya 1650 roku U XIX stolitti selo bulo vidome svoyimi likuvalnimi vannami a v 1881 roci v pivdenno shidnij chastini sela bula pobudovana likuvalna laznya 31 zhovtnya 1993 r bilya s Ivanivci vidkrili pam yatnik yepiskopu mucheniku RomzhiPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Ivanivci 9 listopada 2016 u Wayback Machine Zakarpatski Ivanivci budut mati unikalnij muzej sela nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi