Ібрагім ібн аль-Валід

Ібрагім ібн аль-Валід (араб. ابراهيم ابن الوليد بن عبد الملك‎; загинув 25 січня 750) — халіф з династії Омеядів.

Ібрагім ібн аль-Валід араб. ابراهيم ابن الوليد‎
13-й Амір аль-мумінін і халіф Омеядського халіфату
Жовтень — грудень 744 року
Попередник:	Язід III
Спадкоємець:	Марван II
Смерть:	25 січня 750(0750-01-25) Великий Заб
Причина смерті:	утоплення
Національність:	Араб
Країна:	Омеядський халіфат
Релігія:	Іслам
Рід:	Омеяди
Батько:	Аль-Валід I
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в результаті зв'язку аль-Валіда I з невільницею. Був халіфом лише 70 днів. Коли Мухаммад ібн Марван довідався, що новим халіфом став Ібрагім, він відмовився визнати його владу й підбурив заколот. Війська Мухаммада ібн Марвана вирушили на Хомс і проголосили халіфом сина покійного халіфа аль-Валіда II — , який утримувався в Дамаску разом зі своїм братом Усманом. Проти заколотників був відряджений . Населення Хомса підтримало Марвана, і той зумів перемогти противника. Розгромлені прибічники Ібрагіма повернулись у Дамаск і зажадали страти братів. Після взяття Дамаска Марваном Ібрагіму вдалось утекти, але 25 січня 750 року він був убитий.

Джерела

• А. Али-заде. // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл.