Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Я снище село в Україні у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області Колишній орган місцевого

Яснище

Яснище

Я́снище — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Паликоровівська сільська рада, якій підпорядковані села Паликорови, Кутище, Яснище. Населення становить 208 осіб.

село Яснище
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110330028835
Основні дані
Засноване 1546
Населення 208
Площа 0,545 км²
Густота населення 381,65 осіб/км²
Поштовий індекс 80696
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		350 м
Водойми р. Серет
Відстань до
обласного центру 		134 км
Відстань до
районного центру 		33 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		33 км
Місцева влада
Адреса ради 80672, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Паликорови, вул. Центральна, 98
Сільський голова Вербіцька Наталія Степанівна
Карта
image
image
Яснище
image
image
Яснище
Мапа

Населення

1857 року населення села Кутище становило 356 осіб, 1870 року — 391 особа. За даними, поданими у «географічному словнику Королівства Польського», 1880 року в селі мешкало 409 осіб та 46 осіб мешкало на панському дворі. Станом на 1885 рік населення становило 455 осіб.

В селі, відповідно до перепису 31 грудня 1900 року було 69 житлових будинків, де мешкало 559 осіб (276 чоловіків, 283 жінки) або 433 українці, 106 поляків та 20 юдеїв. На панському дворі мешкало 53 особи (20 чоловіків та 33 жінки) або 30 поляків, 19 українців та 5 юдеїв.

Станом на 30 вересня 1921 року в селі Яснище було 85 будинків, де мешкало 561 особа (260 чоловіків, 301 жінка), з них 417 українців, 140 поляків та 4 юдеїв і чисельнісь населення не змінювалася до 1928 року.

1931 року в селі було 104 будинків, де мешкало 605 осіб.

На початок січня 1939 року в селі мешкало 650 осіб, з них 470 — українці, 180 — поляки

Географія

Поблизу села протікає річечка Серет Лівий.

Назва

У сиву давнину вся територія сучасних Яснищ була під лісом. Люди вирубали посеред лісу, неподалік води, галявину і та тvт оселилися. З часом галявина розширювалася, а навкруги поселення розросталася пустка. Люди побачили, що село залишилось на найяснішому місці — з жодного боку на село не падала тінь. Тому дали поселенню назву Ясніско, тобто місце на якому завжди ясно. З часом перейшло у Яснище.

За іншою легендою, ще під час нападів татар, аби село не було примітним для нападників, селяни обсаджували село ясенами, звідси і назва Яснище.

Історія

Від першої згадки й до 1939 року

Перша писемна згадка про село припадає на 1546 рік, за іншими даними — 1580 рік.

У 1552 році власниками декількох поселень Золочівського ключа, у тому числі і Яснищ була родина Гурків.

1648 року села Кутище та Яснище разом мали площу близько двох ланів або 24 га, а населення становило лише 36 осіб. Під час національно-визвольної війни через село проходило козацьке військо під проводом полковника Данила Нечая, яке близько трьох місяців тримало в облозі Бродівський замок. Козацько-татарське військо, що поверталося після перемоги над військом Речі Посполитої у битві під Пилявцями. 1648 року, увійшло на територію Львівської землі з боку Збаража і Тернополя. Тоді села Кутище та Яснище сплатило 21 злотих 27 грошів податку. У 1648—1649 роках збирали подвійний податок для покриття недоїмки минулих років. Цю суму сплатили не селяни, а власниця села — Анна Гурська. Про спустошення сіл Кутище та Яснище у 1649 році присягу перед польською владою складали Іван Вовків з Кутищ та Петро Сидорович з Яснищ. Із сплаченого селами Кутище та Яснище податку можна зробити висновок, що в обох селах, на той час, мешкало близько 210 осіб (10 грошів від особи). Наступного, 1650 року, села мали сплатити 15 злотих 2 грошів податку, але через спустошення села Анни Гурської сплатили лише 9 злотих податку. Відповідно до сплаченої суми, в обох селах залишалося приблизно 90 платоспроможних осіб.

Від 1661 року села Кутище та Яснище перебували у власності Бжуховських. У 1661—1668 роках — у власності Томаша Бжуховського, а від 1668 року — у власності Станіслава Бжуховського. Станіслав Бжуховський у червні 1668 року пожертвував на будівництво лікарні у Підкамені, а також зобов'язався утримувати її. Після його смерті це мали робити його нащадки. Також Станіслав дав розпорядження забезпечувати продуктами всіх убогих, які перебуватимуть у лікарні. За це знедолені повинні були молитися на Славу Божу 2 рази на день.

У 1870 році власником села був Юзеф Мйончинський. 1890 року Мйончинський в селі Яснище мав 2 корчми та млин, а також був власником близько 190 га землі. За що в державну казну платив 93 злотих земельного податку та 48 злотих податку з будівель. На той час в селі існувала кредитна спілка з капіталом у 178 злотих. 1900 року у власності Мйончинського було вже 223 га землі.

Під час першої світової війни село було знищене майже вщерть. Львівський часопис «Czas» відніс село Яснище до категорії: «залишились де-не-де якісь мури та де-не-де якісь господарські будівлі». До серпня 1918 року жодної допомоги від держави для відновлення нормального життя не надходило.

У 1928 році в Яснищах Болеслав Мйончинський мав у своїй власності 222 гектари землі. На той час в селі діяв споживчий кооператив «Сила» та винокурня Ф. Йоллєка.

Друга світова війна (1939—1945)

На фронтах Другої світової війни у лавах радянської армії воювали 57 жителів села Яснище. 17 осіб загинули, а 25 осіб за бойові заслуги нагороджені орденами та медалями.

Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)

У ніч на 1 червня 1949 року в селі Яснище бійцями УПА було вбито голову сільради Максиміва Петра Лук'яновича та секретаря сільради Бойчука Петра Федоровича. У відповідь на цю акцію радянська влада заарештувала двох учасників підпілля ОУН та підготувала на виселення до Сибіру шість сімей.

Протягом 1947—1954 років через допомогу УПА, а найчастіше за сфабрикованими обвинуваченнями, окупаційною радянською владою було незаконно засуджено та відправлено на спецпоселення до Сибіру близько 20 осіб, серед них, родини Демчуків, Музичків, Плескалюків, Слатюків, Телегів. Реабілітовані Львівською обласною прокуратурою у 1991—1992 роках.

Шкільництво

Ґміна Яснище на початку липня 1873 року постановила збудувати в селі Яснище школу з руською мовою навчання. З цією метою зобов'язала громаду відремонтувати будівлю виділену під майбутню школу разом з помешканням вчителя та утримувати їх у доброму стані, надати землю для створення шкільного саду (не менше 0,2 га), оплачувати роботу кожного вчителя помісячно, із розрахунку 160 золотих ринських на рік. Також громада мала забезпечити опалення будинку взимку, тобто привезти 14 фір деревини і ще 3 фіри (за потреби) та порубати цю деревину; сплачувати щорічно 4 злотих на шкільні видатки — на забезпечення шкільної обслуги з числа місцевих селян або виділяти на неї 10 злотих. Зазначена вище субсидія наразі доповнюється національною шкільною радою на рік та субсидією 30 злотих ринських. Пан Мйончинський, як власник села, взяв на себе зобов’язання за вищевказаною субсидією. Аби звільнити громаду від тягаря покриття витрат на школу, він 18 червня 1873 року погодився виплачувати 12 злотих щорічно на шкільні потреби, а також мав право рекомендувати вчителя для школи. Упродовж 1873—1874 років посада вчителя була вакантною. Можливо, що до вересня 1874 року не було полагоджено усіх формальностей.

Першим вчителем у ясницькій школі був Вільгельм Карнелі, призначений на цю посаду 1875 року. Громада села була дуже невдоволена його діяльністю через те, що він зневажаючи законом про мову викладання у школах, з першого класу примушував дітей вивчати польську мову, а не українську, хоча в класі не було жодної польської дитини. За цим законом польську мову можна було викладати починаючи з другого класу. Наприклад, при складанні іспиту за перше навчальне півріччя хлопці ледве декілька літер з латинської абетки могли написати, а натомість, жодної української не знали. Пан Мйончинський, як делегат шкільної ради, звернув увагу на те, що не потрібно вести таким чином навчання, оперте на фальшивий патріотизм, а хоча би з другого півріччя розпочати навчання руською (українською) мовою. Невідомо, чи Карнелі узяв це до уваги. Також селяни були незадоволені моральними якостями вчителя. До школи він часто приходив у нетверезвому стані, а поза школою гульвіса не пропускав жодних поминок та хрестин. Громада неодноразово повідомляла про витівки Карнелі до повітової шкільної ради, але жодної реакції не було. Лише 1876 року Вільгельма Карнелі звільнено, а на його місце призначений Юліан Долінський.

У подальші роки у школі вчителювали: Владислав Рижевський (1877—1878 роки), Францішка Сокульська (1879—1880 роки), Ієронім Білінський (1880—1881 роки), Єллінек Рудольф (1881—1884 роки), Пауліна Пелліх (1884—1888 роки), Созонт Ходоровський (1888—1891 роки). За вчителювання Емельяна Гудими (1891—1896 роки) школа стала однокласною., де у наступні роки вчителювали: Григорій Назаревич (1896—1898 роки), Осядач Антоній (1898—1900), Рапацька Марія (1900—1901), Йосафат Шебець (1901—1902 роки), Александер Чехович (1902—1904 роки), Станіслав Вйончковський (1904—1911 роки), Худзік Фрацішек (1911—1913), Яворський Казимир (1913—1914).

Під час першої світової війни село перебувало на лінії фронту і було знищено майже вщерть, у тому числі була зруйнована й школа.

У 1924 році в селі існувала однокласна польськомовна школа, де навчалося 60 дітей, більшість, з яких — 45 дітей, були українцями. У 1925—1926 навчальному році навчання відбувалося в приміщенні площею 13,6 м². На той час мовою навчання була польська. Школу відвідувало 80 дітей, котрих навчав 1 вчитель.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,52%
російська 0,48%

Церква святої Анни та парафія

На околиці села поруч з цвинтарем нині розташована церква святої Анни, яка належить сільській громаді УГКЦ.

За ініціативи та коштом Юзефа Мйончинського, який мешкав у селі, 1904 року була споруджена каплиця. У міжвоєнний період місцева парафія УГКЦ налічувала 160 дворів і була дочірньою до парафії села Кутище. У воєнний час каплиця була лікарнею, бо в цьому місці стояв фронт. Після війни в каплиці була ткальня льону. Подальшого догляду за спорудою не було, що призвело до її руйнування.

В часи підпілля користали духовної опіки в довколишніх селах, де церкви були відкриті — села Серетець, Попівці та селища Підкамінь та Олесько. У 1989 році громада села узгодила питання ремонту каплиці, пристосовуючи її під церкву східного обряду. Богослужіння у храмі розпочав о. Ярослав Домінський, продовжили о. Степан Сирота, о. Василь Чайківський, о. Володимир Бойко, о. Ярослав Войтів.

Меморіали, пам'ятники

image
Пам'ятний хрест воїнам УПА в селі Яснище
  • В межах реалізації програми Львівської обласної ради зі встановлення пам'ятних знаків на місцях загибелі воїнів УПА та інших борців за незалежність України, 4 листопада 2012 році в селі Яснище на місці криївки, де 28 жовтня 1950 року в бою з підрозділом НКВС загинули повстанці — Саган Іван (псевдо — «Зимний», «Страшний») і Кутняк Василь (псевдо — «Кучерявий») з с. Стиборівка, Ключинський Михайло (псевдо — «Дунайчик») з с. Вербівчик та кущовий провідник ОУН «Мор» (ймовірно з Тернопільщини), встановлений пам'ятний знак воїнам УПА. За декілька днів пам'ятний знак був зруйнований невідомими особами, а згодом відновлений.

Відомі люди

Мистецтво

Релігія

  • Колумба Білецька — засновниця згромадження сестер Домініканок, на місці її батьківської хати встановлено фігуру Матері Божої.

Учасники визвольних змагань

  • Бицик Дмитро - український діяч діаспори, член ОУН, меценат.
  • Довган Іван Михайлович (псевдо — Коля»; нар. 1925) — вояк УПА. У листопаді 1945 року мобілізований до сотні УПА «Свобода», де вивчав військову справу. Засуджений 23 серпня 1946 року. У реабілітації відмовлено 23 липня 1993 року.
  • Саган Іван Васильович (псевдо — «Зимний», «Страшний»; 17 липня 1921, Стиборівка — 28 жовтня 1950, Яснище) — інформатор СБ кущового проводу ОУН, освіта — початкова. Член ОУН з часів німецької окупації. У лавах збройного підпілля ОУН з весни 1944 року. Стрілець боївки СБ Підкамінського районного проводу ОУН (1944—?), а відтак — інформатор СБ кущового проводу ОУН (?—10.1950). Загинув у криївці внаслідок зради. Разом з ним загинули ще троє повстанців — стрільці Ключинський Михайло (псевдо — «Дунайчик» з села Вербівчик), Кутняк Василь (псевдо — «Кучерявий» з села Стиборівка) та кущовий провідник ОУН «Мор» (ймовірно з Тернопільщини).

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 17 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 12 січня 2020.
  3. Прогноз погоди в селі Яснище. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Відстані від села Яснище. della.com.ua. Процитовано 5 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Паликоровівська сільська рада. rada.info. Процитовано 5 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Львівська область (PDF). rada.gov.ua. Верховна рада України. (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
  7. Sokalski M. Jaśniszcze… — S. 256.
  8. Skorowidz gminny dla królestw i krajów w radzie państwa reprezentowanych: opracowany na podstawie wyników spisu ludności z dnia 31 grudnia 1900. — T. 12: Galicya. — Wiedeń: Centralna Komisja Statystyczna, 1907. (пол.)
  9. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15: Województwo Tarnopolskie. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny, 1923. — S. 3. (пол.)
  10. Księga adresowa Polski (wraz z w. m. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa 1928; Annuaire de la Pologne (y Compris la V. L. de Dantzig). — Warszawa; Towarzystwo Reklamy Międzynarodowe, Sp. z.o.o, Jener Reprez. Rudolf Mosse; Zakłady Graficzne «Biblioteka Polska» w Bydgoszczy, 1928. — S. 1832. (пол.), (фр.)
  11. Володимир Кубійович. Етнічні групи північнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р. — Вісбаден, 1983. — С. 11.
  12. Брідщина-3, 2010, с. 165.
  13. Б. В. Смерека // Наукові праці історичного факультету: збірка наукових праць / Запорізького національного університету. — 2016. — вип. 45. — том 1. — С. 18.
  14. Броди і Брідщина, 1988, с. 339.
  15. Жерела-05, 1901, с. XIV.
  16. Жерела-05, 1901, с. 235.
  17. Bezdomni // Czas. — R. 71. — nr. 357. — 17 sierpnia 1918. — S. 1. (пол.)
  18. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля_кн.4, 2003, с. 176.
  19. Реабілітовані історією…Львівська область-2, 2014, с. 703.
  20. Część Urzędowa: Z Rady szk. krajowej. Lwów, dnia 25. czerwca 1873 // Gazeta Lwowska. — R. 63. — nr. — 155. — 8 lipca 1873. — S. 1. (пол.)
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1874. — Lwów: C.K. Namiestnictwo, 1874. — S. 414. (пол.)
  22. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1875. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1875. — S. 410 (пол.)
  23. Правда-1875, 1875, с. 543.
  24. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1876. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1876. — S. 419. (пол.)
  25. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1877. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1877. — S. 399 (пол.)
  26. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1879. — S. 382. (пол.)
  27. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1880. — S. 385 (пол.)
  28. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1881. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1881. — S. 392. (пол.)
  29. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1887. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1887. — S. 373 (пол.)
  30. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1890. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1890. — S. 421. (пол.)
  31. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1895. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1895. — S. 421. (пол.)
  32. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1896. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1896. — S. 421. (пол.)
  33. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1899. — S. 501 (пол.)
  34. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1900. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1900. — S. 501. (пол.)
  35. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1901. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1901. — S. 500. (пол.)
  36. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1902. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1902. — S. 537. (пол.)
  37. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1910. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1910. — S. 608. (пол.)
  38. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1911. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1911. — S. 644. (пол.)
  39. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1914. — S. 715. (пол.)
  40. Шематизм-1924, 1924, с. 97.
  41. Szkoły powszechne Rzeczypospolitej Polskiej w roku szkolnym 1925/26: (stan z dn. 1 grudnia 1925 roku). — Warszawa: Państwowe Wydaw. Książek Szkolnych, 1927. — S. 517. (пол.)
  42. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  43. Підкамінський деканат Стрийсько-Жовківської єпархії. Церква святої Анни с. Яснище. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 12 січня 2020.
  44. . lib.exdat.com. Львівська обласна рада. 13 липня 2012. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 22 січня 2020.
  45. У Львівській області зруйнували пам'ятний знак воїнам УПА. ua.korrespondent.net. Корреспондент. 14 листопада 2012. оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 22 січня 2020.
  46. На Львівщині вандали повалили пам'ятний хрест воїнам УПА. tyzhden.ua. Український тиждень. 14 листопада 2012. оригіналу за 23 nhfdyz 2022. Процитовано 22 січня 2020.
  47. Анотований довідник антирадянського руху опору: структура, керівний та допоміжний склад підпілля ОУН і УПА (1940—1954 рр.) в Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернігівській областях / Відп. ред.: В. Огороднік; упоряд.: Т. Боярченко, М. Горин, В. Огороднік, А. Тинкован; Галузевий державний архів Служби безпеки України, Український інститут національної пам'яті. — Київ : Літопис УПА, 2020. — С. 151.
  48. Золочівська округа ОУН-23, 2013, с. 1156.

Джерела

  • Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — 152 с. — .
  • Жерела до історії України-Руси. Том 05. Матеріяли до історії Галичини. Акти з р. 1649-1651 / Стефан Томашівський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 1901. — Т. 2. — 355 с.
  • Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1944—1951 / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2013. — Т. 23. — 1320 с. — .
  • Правда: письмо літературно-політичне. Рочник VIII-ий, 1875 / Під редакциєю д-ра Олександра Огоновського. — Львів : з друкарні товариства им. Шевченка, 1875. — 993 с.
  • Смерека Б. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст. — Київ, 2016. — 345 с.
  • Шематизм всего духовенства греко-католицької Львівської Митрополичої архіепархії на рік 1924. — Львів : накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1924. — 328 с.
  • Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга друга: м. Борислав, Бродівський район / обласна редакційна комісія: Підлісний Ю. Т. (голова); Савчак В. М., Литвин М. Р., Посипанко Д. І. (заступники голови); Кизик І. В. (відповідальний секретар) та інші. — Львів : Астролябія, 2014. — 768 с. — .
  • Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1949-1959. Книга четверта: 1949-1959 / HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім. М. C. Грушевського. — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2003. — Т. 7. — 711 с. — .
  • Jaśniszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 491. (пол.)
  • Sokalski M. Jaśniszcze // . — Złoczów: nakładem Towarzystwa Pedagogicznego, 1885. — S. 255—256. (пол.)

Посилання

  • Комунальна установа Народний Дім села Яснище Паликоровівської сільської ради Бродівського району Львівської області. 5140.org. Процитовано 30 липня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Фельдшерсько-акушерський пункт с. Яснище. micto.ua. Процитовано 30 липня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Н. И. Жарких. Львівська область, Золочівський район, село Яснище. Костел. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 30 липня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()


image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ya snishe selo v Ukrayini u Pidkaminskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Palikorovivska silska rada yakij pidporyadkovani sela Palikorovi Kutishe Yasnishe Naselennya stanovit 208 osib selo Yasnishe Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Pidkaminska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040110330028835 Osnovni dani Zasnovane 1546 Naselennya 208 Plosha 0 545 km Gustota naselennya 381 65 osib km Poshtovij indeks 80696 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 08 pn sh 25 21 09 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 350 m Vodojmi r Seret Vidstan do oblasnogo centru 134 km Vidstan do rajonnogo centru 33 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brodi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 33 km Misceva vlada Adresa radi 80672 Lvivska obl Brodivskij r n s Palikorovi vul Centralna 98 Silskij golova Verbicka Nataliya Stepanivna Karta Yasnishe Yasnishe MapaNaselennya1857 roku naselennya sela Kutishe stanovilo 356 osib 1870 roku 391 osoba Za danimi podanimi u geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo 1880 roku v seli meshkalo 409 osib ta 46 osib meshkalo na panskomu dvori Stanom na 1885 rik naselennya stanovilo 455 osib V seli vidpovidno do perepisu 31 grudnya 1900 roku bulo 69 zhitlovih budinkiv de meshkalo 559 osib 276 cholovikiv 283 zhinki abo 433 ukrayinci 106 polyakiv ta 20 yudeyiv Na panskomu dvori meshkalo 53 osobi 20 cholovikiv ta 33 zhinki abo 30 polyakiv 19 ukrayinciv ta 5 yudeyiv Stanom na 30 veresnya 1921 roku v seli Yasnishe bulo 85 budinkiv de meshkalo 561 osoba 260 cholovikiv 301 zhinka z nih 417 ukrayinciv 140 polyakiv ta 4 yudeyiv i chiselnis naselennya ne zminyuvalasya do 1928 roku 1931 roku v seli bulo 104 budinkiv de meshkalo 605 osib Na pochatok sichnya 1939 roku v seli meshkalo 650 osib z nih 470 ukrayinci 180 polyakiGeografiyaPoblizu sela protikaye richechka Seret Livij NazvaU sivu davninu vsya teritoriya suchasnih Yasnish bula pid lisom Lyudi virubali posered lisu nepodalik vodi galyavinu i ta tvt oselilisya Z chasom galyavina rozshiryuvalasya a navkrugi poselennya rozrostalasya pustka Lyudi pobachili sho selo zalishilos na najyasnishomu misci z zhodnogo boku na selo ne padala tin Tomu dali poselennyu nazvu Yasnisko tobto misce na yakomu zavzhdi yasno Z chasom perejshlo u Yasnishe Za inshoyu legendoyu she pid chas napadiv tatar abi selo ne bulo primitnim dlya napadnikiv selyani obsadzhuvali selo yasenami zvidsi i nazva Yasnishe IstoriyaVid pershoyi zgadki j do 1939 roku Persha pisemna zgadka pro selo pripadaye na 1546 rik za inshimi danimi 1580 rik U 1552 roci vlasnikami dekilkoh poselen Zolochivskogo klyucha u tomu chisli i Yasnish bula rodina Gurkiv 1648 roku sela Kutishe ta Yasnishe razom mali ploshu blizko dvoh laniv abo 24 ga a naselennya stanovilo lishe 36 osib Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni cherez selo prohodilo kozacke vijsko pid provodom polkovnika Danila Nechaya yake blizko troh misyaciv trimalo v oblozi Brodivskij zamok Kozacko tatarske vijsko sho povertalosya pislya peremogi nad vijskom Rechi Pospolitoyi u bitvi pid Pilyavcyami 1648 roku uvijshlo na teritoriyu Lvivskoyi zemli z boku Zbarazha i Ternopolya Todi sela Kutishe ta Yasnishe splatilo 21 zlotih 27 groshiv podatku U 1648 1649 rokah zbirali podvijnij podatok dlya pokrittya nedoyimki minulih rokiv Cyu sumu splatili ne selyani a vlasnicya sela Anna Gurska Pro spustoshennya sil Kutishe ta Yasnishe u 1649 roci prisyagu pered polskoyu vladoyu skladali Ivan Vovkiv z Kutish ta Petro Sidorovich z Yasnish Iz splachenogo selami Kutishe ta Yasnishe podatku mozhna zrobiti visnovok sho v oboh selah na toj chas meshkalo blizko 210 osib 10 groshiv vid osobi Nastupnogo 1650 roku sela mali splatiti 15 zlotih 2 groshiv podatku ale cherez spustoshennya sela Anni Gurskoyi splatili lishe 9 zlotih podatku Vidpovidno do splachenoyi sumi v oboh selah zalishalosya priblizno 90 platospromozhnih osib Vid 1661 roku sela Kutishe ta Yasnishe perebuvali u vlasnosti Bzhuhovskih U 1661 1668 rokah u vlasnosti Tomasha Bzhuhovskogo a vid 1668 roku u vlasnosti Stanislava Bzhuhovskogo Stanislav Bzhuhovskij u chervni 1668 roku pozhertvuvav na budivnictvo likarni u Pidkameni a takozh zobov yazavsya utrimuvati yiyi Pislya jogo smerti ce mali robiti jogo nashadki Takozh Stanislav dav rozporyadzhennya zabezpechuvati produktami vsih ubogih yaki perebuvatimut u likarni Za ce znedoleni povinni buli molitisya na Slavu Bozhu 2 razi na den U 1870 roci vlasnikom sela buv Yuzef Mjonchinskij 1890 roku Mjonchinskij v seli Yasnishe mav 2 korchmi ta mlin a takozh buv vlasnikom blizko 190 ga zemli Za sho v derzhavnu kaznu plativ 93 zlotih zemelnogo podatku ta 48 zlotih podatku z budivel Na toj chas v seli isnuvala kreditna spilka z kapitalom u 178 zlotih 1900 roku u vlasnosti Mjonchinskogo bulo vzhe 223 ga zemli Pid chas pershoyi svitovoyi vijni selo bulo znishene majzhe vshert Lvivskij chasopis Czas vidnis selo Yasnishe do kategoriyi zalishilis de ne de yakis muri ta de ne de yakis gospodarski budivli Do serpnya 1918 roku zhodnoyi dopomogi vid derzhavi dlya vidnovlennya normalnogo zhittya ne nadhodilo U 1928 roci v Yasnishah Boleslav Mjonchinskij mav u svoyij vlasnosti 222 gektari zemli Na toj chas v seli diyav spozhivchij kooperativ Sila ta vinokurnya F Jollyeka Druga svitova vijna 1939 1945 Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni u lavah radyanskoyi armiyi voyuvali 57 zhiteliv sela Yasnishe 17 osib zaginuli a 25 osib za bojovi zaslugi nagorodzheni ordenami ta medalyami Radyanski represiyi ta diyalnist UPA 1944 1953 U nich na 1 chervnya 1949 roku v seli Yasnishe bijcyami UPA bulo vbito golovu silradi Maksimiva Petra Luk yanovicha ta sekretarya silradi Bojchuka Petra Fedorovicha U vidpovid na cyu akciyu radyanska vlada zaareshtuvala dvoh uchasnikiv pidpillya OUN ta pidgotuvala na viselennya do Sibiru shist simej Protyagom 1947 1954 rokiv cherez dopomogu UPA a najchastishe za sfabrikovanimi obvinuvachennyami okupacijnoyu radyanskoyu vladoyu bulo nezakonno zasudzheno ta vidpravleno na specposelennya do Sibiru blizko 20 osib sered nih rodini Demchukiv Muzichkiv Pleskalyukiv Slatyukiv Telegiv Reabilitovani Lvivskoyu oblasnoyu prokuraturoyu u 1991 1992 rokah ShkilnictvoGmina Yasnishe na pochatku lipnya 1873 roku postanovila zbuduvati v seli Yasnishe shkolu z ruskoyu movoyu navchannya Z ciyeyu metoyu zobov yazala gromadu vidremontuvati budivlyu vidilenu pid majbutnyu shkolu razom z pomeshkannyam vchitelya ta utrimuvati yih u dobromu stani nadati zemlyu dlya stvorennya shkilnogo sadu ne menshe 0 2 ga oplachuvati robotu kozhnogo vchitelya pomisyachno iz rozrahunku 160 zolotih rinskih na rik Takozh gromada mala zabezpechiti opalennya budinku vzimku tobto privezti 14 fir derevini i she 3 firi za potrebi ta porubati cyu derevinu splachuvati shorichno 4 zlotih na shkilni vidatki na zabezpechennya shkilnoyi obslugi z chisla miscevih selyan abo vidilyati na neyi 10 zlotih Zaznachena vishe subsidiya narazi dopovnyuyetsya nacionalnoyu shkilnoyu radoyu na rik ta subsidiyeyu 30 zlotih rinskih Pan Mjonchinskij yak vlasnik sela vzyav na sebe zobov yazannya za vishevkazanoyu subsidiyeyu Abi zvilniti gromadu vid tyagarya pokrittya vitrat na shkolu vin 18 chervnya 1873 roku pogodivsya viplachuvati 12 zlotih shorichno na shkilni potrebi a takozh mav pravo rekomenduvati vchitelya dlya shkoli Uprodovzh 1873 1874 rokiv posada vchitelya bula vakantnoyu Mozhlivo sho do veresnya 1874 roku ne bulo polagodzheno usih formalnostej Pershim vchitelem u yasnickij shkoli buv Vilgelm Karneli priznachenij na cyu posadu 1875 roku Gromada sela bula duzhe nevdovolena jogo diyalnistyu cherez te sho vin znevazhayuchi zakonom pro movu vikladannya u shkolah z pershogo klasu primushuvav ditej vivchati polsku movu a ne ukrayinsku hocha v klasi ne bulo zhodnoyi polskoyi ditini Za cim zakonom polsku movu mozhna bulo vikladati pochinayuchi z drugogo klasu Napriklad pri skladanni ispitu za pershe navchalne pivrichchya hlopci ledve dekilka liter z latinskoyi abetki mogli napisati a natomist zhodnoyi ukrayinskoyi ne znali Pan Mjonchinskij yak delegat shkilnoyi radi zvernuv uvagu na te sho ne potribno vesti takim chinom navchannya operte na falshivij patriotizm a hocha bi z drugogo pivrichchya rozpochati navchannya ruskoyu ukrayinskoyu movoyu Nevidomo chi Karneli uzyav ce do uvagi Takozh selyani buli nezadovoleni moralnimi yakostyami vchitelya Do shkoli vin chasto prihodiv u netverezvomu stani a poza shkoloyu gulvisa ne propuskav zhodnih pominok ta hrestin Gromada neodnorazovo povidomlyala pro vitivki Karneli do povitovoyi shkilnoyi radi ale zhodnoyi reakciyi ne bulo Lishe 1876 roku Vilgelma Karneli zvilneno a na jogo misce priznachenij Yulian Dolinskij U podalshi roki u shkoli vchitelyuvali Vladislav Rizhevskij 1877 1878 roki Francishka Sokulska 1879 1880 roki Iyeronim Bilinskij 1880 1881 roki Yellinek Rudolf 1881 1884 roki Paulina Pellih 1884 1888 roki Sozont Hodorovskij 1888 1891 roki Za vchitelyuvannya Emelyana Gudimi 1891 1896 roki shkola stala odnoklasnoyu de u nastupni roki vchitelyuvali Grigorij Nazarevich 1896 1898 roki Osyadach Antonij 1898 1900 Rapacka Mariya 1900 1901 Josafat Shebec 1901 1902 roki Aleksander Chehovich 1902 1904 roki Stanislav Vjonchkovskij 1904 1911 roki Hudzik Fracishek 1911 1913 Yavorskij Kazimir 1913 1914 Pid chas pershoyi svitovoyi vijni selo perebuvalo na liniyi frontu i bulo znisheno majzhe vshert u tomu chisli bula zrujnovana j shkola U 1924 roci v seli isnuvala odnoklasna polskomovna shkola de navchalosya 60 ditej bilshist z yakih 45 ditej buli ukrayincyami U 1925 1926 navchalnomu roci navchannya vidbuvalosya v primishenni plosheyu 13 6 m Na toj chas movoyu navchannya bula polska Shkolu vidviduvalo 80 ditej kotrih navchav 1 vchitel NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 52 rosijska 0 48 Cerkva svyatoyi Anni ta parafiyaNa okolici sela poruch z cvintarem nini roztashovana cerkva svyatoyi Anni yaka nalezhit silskij gromadi UGKC Za iniciativi ta koshtom Yuzefa Mjonchinskogo yakij meshkav u seli 1904 roku bula sporudzhena kaplicya U mizhvoyennij period misceva parafiya UGKC nalichuvala 160 dvoriv i bula dochirnoyu do parafiyi sela Kutishe U voyennij chas kaplicya bula likarneyu bo v comu misci stoyav front Pislya vijni v kaplici bula tkalnya lonu Podalshogo doglyadu za sporudoyu ne bulo sho prizvelo do yiyi rujnuvannya V chasi pidpillya koristali duhovnoyi opiki v dovkolishnih selah de cerkvi buli vidkriti sela Seretec Popivci ta selisha Pidkamin ta Olesko U 1989 roci gromada sela uzgodila pitannya remontu kaplici pristosovuyuchi yiyi pid cerkvu shidnogo obryadu Bogosluzhinnya u hrami rozpochav o Yaroslav Dominskij prodovzhili o Stepan Sirota o Vasil Chajkivskij o Volodimir Bojko o Yaroslav Vojtiv Memoriali pam yatnikiPam yatnij hrest voyinam UPA v seli Yasnishe V mezhah realizaciyi programi Lvivskoyi oblasnoyi radi zi vstanovlennya pam yatnih znakiv na miscyah zagibeli voyiniv UPA ta inshih borciv za nezalezhnist Ukrayini 4 listopada 2012 roci v seli Yasnishe na misci kriyivki de 28 zhovtnya 1950 roku v boyu z pidrozdilom NKVS zaginuli povstanci Sagan Ivan psevdo Zimnij Strashnij i Kutnyak Vasil psevdo Kucheryavij z s Stiborivka Klyuchinskij Mihajlo psevdo Dunajchik z s Verbivchik ta kushovij providnik OUN Mor jmovirno z Ternopilshini vstanovlenij pam yatnij znak voyinam UPA Za dekilka dniv pam yatnij znak buv zrujnovanij nevidomimi osobami a zgodom vidnovlenij Vidomi lyudiMistectvo Vavrik Vasil Romanovich ukrayinskij pismennik literaturoznavec istorik moskvofil Religiya Kolumba Bilecka zasnovnicya zgromadzhennya sester Dominikanok na misci yiyi batkivskoyi hati vstanovleno figuru Materi Bozhoyi Uchasniki vizvolnih zmagan Bicik Dmitro ukrayinskij diyach diaspori chlen OUN mecenat Dovgan Ivan Mihajlovich psevdo Kolya nar 1925 voyak UPA U listopadi 1945 roku mobilizovanij do sotni UPA Svoboda de vivchav vijskovu spravu Zasudzhenij 23 serpnya 1946 roku U reabilitaciyi vidmovleno 23 lipnya 1993 roku Sagan Ivan Vasilovich psevdo Zimnij Strashnij 17 lipnya 1921 Stiborivka 28 zhovtnya 1950 Yasnishe informator SB kushovogo provodu OUN osvita pochatkova Chlen OUN z chasiv nimeckoyi okupaciyi U lavah zbrojnogo pidpillya OUN z vesni 1944 roku Strilec boyivki SB Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN 1944 a vidtak informator SB kushovogo provodu OUN 10 1950 Zaginuv u kriyivci vnaslidok zradi Razom z nim zaginuli she troye povstanciv strilci Klyuchinskij Mihajlo psevdo Dunajchik z sela Verbivchik Kutnyak Vasil psevdo Kucheryavij z sela Stiborivka ta kushovij providnik OUN Mor jmovirno z Ternopilshini PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 17 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 12 sichnya 2020 Prognoz pogodi v seli Yasnishe weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 5 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vidstani vid sela Yasnishe della com ua Procitovano 5 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Palikorovivska silska rada rada info Procitovano 5 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lvivska oblast PDF rada gov ua Verhovna rada Ukrayini PDF originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2021 Sokalski M Jasniszcze S 256 Skorowidz gminny dla krolestw i krajow w radzie panstwa reprezentowanych opracowany na podstawie wynikow spisu ludnosci z dnia 31 grudnia 1900 T 12 Galicya Wieden Centralna Komisja Statystyczna 1907 pol Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Wojewodztwo Tarnopolskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1923 S 3 pol Ksiega adresowa Polski wraz z w m Gdanskiem dla handlu przemyslu rzemiosl i rolnictwa 1928 Annuaire de la Pologne y Compris la V L de Dantzig Warszawa Towarzystwo Reklamy Miedzynarodowe Sp z o o Jener Reprez Rudolf Mosse Zaklady Graficzne Biblioteka Polska w Bydgoszczy 1928 S 1832 pol fr Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivnichnozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 r Visbaden 1983 S 11 Bridshina 3 2010 s 165 B V Smereka Naukovi praci istorichnogo fakultetu zbirka naukovih prac Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2016 vip 45 tom 1 S 18 Brodi i Bridshina 1988 s 339 Zherela 05 1901 s XIV Zherela 05 1901 s 235 Bezdomni Czas R 71 nr 357 17 sierpnia 1918 S 1 pol Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya kn 4 2003 s 176 Reabilitovani istoriyeyu Lvivska oblast 2 2014 s 703 Czesc Urzedowa Z Rady szk krajowej Lwow dnia 25 czerwca 1873 Gazeta Lwowska R 63 nr 155 8 lipca 1873 S 1 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1874 Lwow C K Namiestnictwo 1874 S 414 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1875 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1875 S 410 pol Pravda 1875 1875 s 543 Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1876 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1876 S 419 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1877 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1877 S 399 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1879 S 382 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1880 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1880 S 385 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1881 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1881 S 392 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1887 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1887 S 373 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1890 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1890 S 421 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1895 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1895 S 421 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1896 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1896 S 421 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1899 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1899 S 501 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1900 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1900 S 501 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1901 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1901 S 500 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1902 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1902 S 537 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1910 Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1910 S 608 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1911 Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1911 S 644 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1914 Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1914 S 715 pol Shematizm 1924 1924 s 97 Szkoly powszechne Rzeczypospolitej Polskiej w roku szkolnym 1925 26 stan z dn 1 grudnia 1925 roku Warszawa Panstwowe Wydaw Ksiazek Szkolnych 1927 S 517 pol Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pidkaminskij dekanat Strijsko Zhovkivskoyi yeparhiyi Cerkva svyatoyi Anni s Yasnishe sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2020 lib exdat com Lvivska oblasna rada 13 lipnya 2012 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 22 sichnya 2020 U Lvivskij oblasti zrujnuvali pam yatnij znak voyinam UPA ua korrespondent net Korrespondent 14 listopada 2012 originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 22 sichnya 2020 Na Lvivshini vandali povalili pam yatnij hrest voyinam UPA tyzhden ua Ukrayinskij tizhden 14 listopada 2012 originalu za 23 nhfdyz 2022 Procitovano 22 sichnya 2020 Anotovanij dovidnik antiradyanskogo ruhu oporu struktura kerivnij ta dopomizhnij sklad pidpillya OUN i UPA 1940 1954 rr v Ivano Frankivskij Hmelnickij ta Chernigivskij oblastyah Vidp red V Ogorodnik uporyad T Boyarchenko M Gorin V Ogorodnik A Tinkovan Galuzevij derzhavnij arhiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyiv Litopis UPA 2020 S 151 Zolochivska okruga OUN 23 2013 s 1156 DzherelaBridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 3 Materiali chetvertoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi Strilchuk V Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2010 152 s ISBN 966 7544 29 3 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 05 Materiyali do istoriyi Galichini Akti z r 1649 1651 Stefan Tomashivskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1901 T 2 355 s Zolochivska okruga OUN Dokumenti i materiali referenturi SB 1944 1951 P J Potichnij golovnij redaktor M Romanyuk redaktor G Papakin P J Potichnij G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2013 T 23 1320 s ISBN 978 966 2105 52 0 Pravda pismo literaturno politichne Rochnik VIII ij 1875 Pid redakciyeyu d ra Oleksandra Ogonovskogo Lviv z drukarni tovaristva im Shevchenka 1875 993 s Smereka B Opisovo statistichni dzherela pro zaselennya ta administrativno teritorialnij ustrij Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva u XVI XVIII st Kiyiv 2016 345 s Shematizm vsego duhovenstva greko katolickoyi Lvivskoyi Mitropolichoyi arhieparhiyi na rik 1924 Lviv nakladom kancelyariyi mitropolichoyi konsistoriyi 1924 328 s Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Lvivska oblast Kniga druga m Borislav Brodivskij rajon oblasna redakcijna komisiya Pidlisnij Yu T golova Savchak V M Litvin M R Posipanko D I zastupniki golovi Kizik I V vidpovidalnij sekretar ta inshi Lviv Astrolyabiya 2014 768 s ISBN 978 617 664 039 4 Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi NKVS MVS MDB KDB 1949 1959 Kniga chetverta 1949 1959 HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografii ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Kiyiv Toronto Litopis UPA 2003 T 7 711 s ISBN 978 966 2105 52 0 Jasniszcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 491 pol Sokalski M Jasniszcze Zloczow nakladem Towarzystwa Pedagogicznego 1885 S 255 256 pol PosilannyaKomunalna ustanova Narodnij Dim sela Yasnishe Palikorovivskoyi silskoyi radi Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 5140 org Procitovano 30 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Feldshersko akusherskij punkt s Yasnishe micto ua Procitovano 30 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya N I Zharkih Lvivska oblast Zolochivskij rajon selo Yasnishe Kostel pslava info Pradidivska slava Procitovano 30 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ