Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ялли́ (азерб. Yallı) — широко поширений азербайджанський масовий хороводний народний танець або святковий хороводний танець, який один із найбільш поширених колективних хороводних сільських танців.
| Ялли | |
|---|---|
| Yalli (Kochari, Tenzere), traditional group dances of Nakhchivan | |
| Світова спадщина | |
 | |
| Країна | Азербайджан |
| Тип | Нематеріальна спадщина |
| Ідентифікатор | 1190 |
| Регіон | Середня Азія |
| Зареєстровано: | 2018 (42 сесія) |
 Ялли у Вікісховищі | |
Виконується ялли надворі. Відзначається виразністю, багатством, емоційністю та різноманітністю змісту. Різними видами танцю ялли вважаються такі танці, як , учаяг, , , галадангалая.
У 2018 році ЮНЕСКО оголосило ялли (кочарі, тєнзере), традиційні групові танці Нахчівана одними із шедеврів , які потребують негайної охорони.
Етимологія
Слово «Ял» в азербайджанській мові має кілька значень, одне з яких — «гори». Назва танцю, імовірно, походить від слова саме в цьому значенні, оскільки танцюристи ялли, що взялися за руки, у деякому сенсі нагадують гірський хребет. Наприклад, за 30 км на південь від міста Гянджа розташована низка гірських вершин, які називаються «Сари ял». Згідно музикознавцю [az] і танець, де виконавці шикуються в ряд, отримав, таким чином, у народі назву ялли. Часто цей танець у народі називають і «ел яллиси» («народний ялли»).
Виконання
Ялли є дуже популярним танцем в Азербайджані. Він виконується на весіллях, гуляннях і народних урочистостях. У танці беруть участь як чоловіки, так і жінки. Очільник танцю глава хороводу називається «ялли баші». Вийшовши на середину кола, він починає грати шовковою хусткою. Поступово до «ялли баші» один за іншим долучаються усі охочі, з'єднуються мізинцями та утворюють півколо. Усі виконавці стежать за рухами голови хороводу і за його хусткою. Помах хустки є своєрідним наказом ведучого. Усі танцівники по колу йдуть за «ялли баші» і в точності повторюють його рухи. Ведучий танцю керує ходом танцю, його початком, кінцем, а також правильним виконанням танцюристами дій під час танцю. «Ялли баші», як правило, допомагають танцюрист «муавін», який стоїть поруч із ним та танцюрист «аягчи», який стоїть у кінці групи.
Кількість танцюристів у хороводі ялли є невизначеною. Найчастіше, в групі ялли беруть участь 10-15 осіб. Однак, у були весілля, на яких у танець ялли вишуковувалося до 80-100 чоловіків і жінок.
Російський етнограф П. Востріков, який спостерігав танець «ялли» в середині XIX століття, у своїй статті «Музика і пісня у адербейджанскіх татар», опублікованій у 1912 році в «Збірнику матеріалів для опису місцевостей і племен Кавказу», так описує цей танець:
 | …юнаки часом улаштовують ігру відому під назвою „ялли". Вона полягає в тому, що осіб 10—12 вишуковуються в ряд, один за іншим. Попереду йде обрана особа з лозинкою у руці. Йому повинні беззаперечно підкорюватися всі решта... та... виконувати усі рухи тіла, жести, які тільки спадуть на думку першому, тобто головному танцюристу… коли ні, начальник буде бити лозинкою тих, хто не виконав його наказів або тих, хто помиляється. |  |
Колективний чоловічий танець «ялли» відноситься також до первинних форм театральних вистав азербайджанського народу.
Танцювальна група «Ялли» Іллічівського району Нахічеванської АРСР, що носила назву танцю, збирала і відроджувала забуті пісні і танці «ялли». Групою були підготовлені такі види ялли, як «Ел хаваси», «Шарур», «Дорда аяги», «Нахичеван яллиси», «Гази-гази», «Кочари», «Тензере» та інші танці. Керувала ансамблем народна артистка Азербайджанської РСР . Ялли входив також до репертуару танцювального колективу Іллічівського Будинку культури Нахічеванської АРСР.
У мистецтві
Танець Ялли використовувався в операх «Кероглу» Узеїра Гаджібейлі (музика хору, в якій втілюються стильові риси танцю) і (у першій дії), а також у балеті «Гюльшен» (хоровод «Ялли» з останнього акту).
Ялли широко використовував у своїй творчості Кара Караєв. Дводольний ритм танцю відчувається в різних тактових розмірах. За словами музикознавців і , в балеті композитора «Сім красунь» ялли набуває багатогранні образні трансформації, у народних сценах звучить мужньо-героїчно, в «танці-грі Айши і Мензера» — жартівливо, у виконанні Візира — гротесково.
Композитором була написана балетна мініатюра «Ялли». Композитор [az] в одній зі своїх музичних п'єс використовувала інтонації хороводних пісень-танців типу ялли.
Танець знайшов відображення в таких азербайджанських фільмах, як «Двадцята весна» (1940), «Вогнище» (1987) і «Шарурський ялли» (2006).
Примітки
- Коментарі
- Джерела
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Касимов, 1962, с. 162.
- Керимова Т. М. Азербайджанское народное представление «Хан-хан оюну» / Отв. ред. и сост. Л. М. Ивлева // Зрелищно-игровые формы народной культуры. — Л. : , 1990. — 19 липня. — С. 216.
- Robert Gottlieb. Astaire to Zopy-Zopy // The New York Times. — 1998. — . — 7. з джерела 24 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2021.
- . unesco.org (англ.). Официальный сайт ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 4 січня 2021.
- Гусейнли, 1965, с. 7.
- Ткаченко, 1967, с. 278.
- Народы Кавказа: Этнографические очерки / Под редакцией Б.А.Гарданова, А.Н.Гулиева, С.Т.Еремяна, Л.И.Лаврова, Г.А.Нерсесова, Г.С.Читая. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 640.
- Гусейнли, 1965, с. 7-8.
- Гусейнли, 1965, с. 8.
- Востриков П. Музыка и песня у адербейджанских татар // . — Тф., 1912. — Вип. 42-й (19 липня). — С. 9.
- Зейналов И. А. Некоторые вопросы духовной культуры населения Нахичеванской АССР // Известия Академии Наук Азербайджанской ССР. — 1981. — № 4 (19 липня). — С. 90.
- Константиновский Я. Конференция «Фольклор и современность» и концерт современной народной музыки // Современность и фольклор. — 1977. — 19 липня. — С. 328.
- Кероглу / Ответственный редактор [az] // Электронная энциклопедия Узеира Гаджибекова. Архівовано з джерела 19 серпня 2011. Процитовано 24 лютого 2021.
- Опера «Нэргиз» // Искусство Азербайджана. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1968. — Т. XII (19 липня). — С. 32.
- Ткаченко, 1967, с. 279.
- , Очерки музыкального искусства Советского Азербайджана. 1920 — 1956. — Б. : Элм, 1970. — С. 141.
- Гусейнова А. Г. Обработки азербайджанских народных песен для фортепиано Э. Назировой (тетради для фортепианных пьес и сборник Детские пьесы») // Известия Академии наук Азербайджанской ССР . Серия литературы, языка и искусства. — 1976. — № 1 (19 липня). — С. 37.
Література
- Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Народное творчество. Народные танцы / Под редакцией Б.А.Гарданова, А.Н.Гулиева, С.Т.Еремяна, Л.И.Лаврова, Г.А.Нерсесова, Г.С.Читая // Народы Кавказа: Этнографические очерки. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2 (19 липня). — С. 161—163.
- [az]. Азербайджанские народные танцевальные мелодии. — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1965. — Т. I. — 42 с.(азерб.)
- Народный танец / Под ред. Н. И. Львова. — М. : , 1967. — 656 с.
- [az]. Музыкальное толкование «Яллы» // Елм ва хаят. — Б., 1985. — № 12 (19 липня). — С. 11—14.
- [az]. Хороводные танцы «яллы» Нахичеванской зоны. — Б., 1994. — 24 с.
- Gulieva Aynura. Musical Culture of Nakhchivan in the Turkic World // Asian Social Science. — 2011. — Т. 7, № 5 (19 липня). — С. 244. — ISSN 1911-2017. — DOI:. з джерела 4 березня 2016.
Посилання
- Азербайджанські національні танці [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- The national dancings [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Відеоматеріали
- відеоролик 1
- відеоролик 2 [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- відеоролик 3
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ялли |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalli azerb Yalli shiroko poshirenij azerbajdzhanskij masovij horovodnij narodnij tanec abo svyatkovij horovodnij tanec yakij odin iz najbilsh poshirenih kolektivnih horovodnih silskih tanciv YalliYalli Kochari Tenzere traditional group dances of Nakhchivan Svitova spadshinaVikonannya tancyu pid chas festivalyu Novruz u BakuKrayinaAzerbajdzhanTipNematerialna spadshinaIdentifikator1190RegionSerednya AziyaZareyestrovano 2018 42 sesiya Yalli u Vikishovishi Vikonuyetsya yalli nadvori Vidznachayetsya viraznistyu bagatstvom emocijnistyu ta riznomanitnistyu zmistu Riznimi vidami tancyu yalli vvazhayutsya taki tanci yak uchayag galadangalaya U 2018 roci YuNESKO ogolosilo yalli kochari tyenzere tradicijni grupovi tanci Nahchivana odnimi iz shedevriv yaki potrebuyut negajnoyi ohoroni EtimologiyaSlovo Yal v azerbajdzhanskij movi maye kilka znachen odne z yakih gori Nazva tancyu imovirno pohodit vid slova same v comu znachenni oskilki tancyuristi yalli sho vzyalisya za ruki u deyakomu sensi nagaduyut girskij hrebet Napriklad za 30 km na pivden vid mista Gyandzha roztashovana nizka girskih vershin yaki nazivayutsya Sari yal Zgidno muzikoznavcyu az i tanec de vikonavci shikuyutsya v ryad otrimav takim chinom u narodi nazvu yalli Chasto cej tanec u narodi nazivayut i el yallisi narodnij yalli VikonannyaYalli ye duzhe populyarnim tancem v Azerbajdzhani Vin vikonuyetsya na vesillyah gulyannyah i narodnih urochistostyah U tanci berut uchast yak choloviki tak i zhinki Ochilnik tancyu glava horovodu nazivayetsya yalli bashi Vijshovshi na seredinu kola vin pochinaye grati shovkovoyu hustkoyu Postupovo do yalli bashi odin za inshim doluchayutsya usi ohochi z yednuyutsya mizincyami ta utvoryuyut pivkolo Usi vikonavci stezhat za ruhami golovi horovodu i za jogo hustkoyu Pomah hustki ye svoyeridnim nakazom veduchogo Usi tancivniki po kolu jdut za yalli bashi i v tochnosti povtoryuyut jogo ruhi Veduchij tancyu keruye hodom tancyu jogo pochatkom kincem a takozh pravilnim vikonannyam tancyuristami dij pid chas tancyu Yalli bashi yak pravilo dopomagayut tancyurist muavin yakij stoyit poruch iz nim ta tancyurist ayagchi yakij stoyit u kinci grupi Kilkist tancyuristiv u horovodi yalli ye neviznachenoyu Najchastishe v grupi yalli berut uchast 10 15 osib Odnak u buli vesillya na yakih u tanec yalli vishukovuvalosya do 80 100 cholovikiv i zhinok Rosijskij etnograf P Vostrikov yakij sposterigav tanec yalli v seredini XIX stolittya u svoyij statti Muzika i pisnya u aderbejdzhanskih tatar opublikovanij u 1912 roci v Zbirniku materialiv dlya opisu miscevostej i plemen Kavkazu tak opisuye cej tanec yunaki chasom ulashtovuyut igru vidomu pid nazvoyu yalli Vona polyagaye v tomu sho osib 10 12 vishukovuyutsya v ryad odin za inshim Poperedu jde obrana osoba z lozinkoyu u ruci Jomu povinni bezzaperechno pidkoryuvatisya vsi reshta ta vikonuvati usi ruhi tila zhesti yaki tilki spadut na dumku pershomu tobto golovnomu tancyuristu koli ni nachalnik bude biti lozinkoyu tih hto ne vikonav jogo nakaziv abo tih hto pomilyayetsya Kolektivnij cholovichij tanec yalli vidnositsya takozh do pervinnih form teatralnih vistav azerbajdzhanskogo narodu Tancyuvalna grupa Yalli Illichivskogo rajonu Nahichevanskoyi ARSR sho nosila nazvu tancyu zbirala i vidrodzhuvala zabuti pisni i tanci yalli Grupoyu buli pidgotovleni taki vidi yalli yak El havasi Sharur Dorda ayagi Nahichevan yallisi Gazi gazi Kochari Tenzere ta inshi tanci Keruvala ansamblem narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR Yalli vhodiv takozh do repertuaru tancyuvalnogo kolektivu Illichivskogo Budinku kulturi Nahichevanskoyi ARSR U mistectviPoshtova marka Moldovi prisvyachena azerbajdzhanskomu yalli Tanec Yalli vikoristovuvavsya v operah Keroglu Uzeyira Gadzhibejli muzika horu v yakij vtilyuyutsya stilovi risi tancyu i u pershij diyi a takozh u baleti Gyulshen horovod Yalli z ostannogo aktu Yalli shiroko vikoristovuvav u svoyij tvorchosti Kara Karayev Dvodolnij ritm tancyu vidchuvayetsya v riznih taktovih rozmirah Za slovami muzikoznavciv i v baleti kompozitora Sim krasun yalli nabuvaye bagatogranni obrazni transformaciyi u narodnih scenah zvuchit muzhno geroyichno v tanci gri Ajshi i Menzera zhartivlivo u vikonanni Vizira groteskovo Kompozitorom bula napisana baletna miniatyura Yalli Kompozitor az v odnij zi svoyih muzichnih p yes vikoristovuvala intonaciyi horovodnih pisen tanciv tipu yalli Tanec znajshov vidobrazhennya v takih azerbajdzhanskih filmah yak Dvadcyata vesna 1940 Vognishe 1987 i Sharurskij yalli 2006 PrimitkiKomentari Dzherela Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Kasimov 1962 s 162 Kerimova T M Azerbajdzhanskoe narodnoe predstavlenie Han han oyunu Otv red i sost L M Ivleva Zrelishno igrovye formy narodnoj kultury L 1990 19 lipnya S 216 Robert Gottlieb Astaire to Zopy Zopy The New York Times 1998 7 z dzherela 24 bereznya 2022 Procitovano 24 lyutogo 2021 unesco org angl Oficialnyj sajt YuNESKO Arhiv originalu za 29 travnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2021 Gusejnli 1965 s 7 Tkachenko 1967 s 278 Narody Kavkaza Etnograficheskie ocherki Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 640 Gusejnli 1965 s 7 8 Gusejnli 1965 s 8 Vostrikov P Muzyka i pesnya u aderbejdzhanskih tatar Tf 1912 Vip 42 j 19 lipnya S 9 Zejnalov I A Nekotorye voprosy duhovnoj kultury naseleniya Nahichevanskoj ASSR Izvestiya Akademii Nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1981 4 19 lipnya S 90 Konstantinovskij Ya Konferenciya Folklor i sovremennost i koncert sovremennoj narodnoj muzyki Sovremennost i folklor 1977 19 lipnya S 328 Keroglu Otvetstvennyj redaktor az Elektronnaya enciklopediya Uzeira Gadzhibekova Arhivovano z dzherela 19 serpnya 2011 Procitovano 24 lyutogo 2021 Opera Nergiz Iskusstvo Azerbajdzhana B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1968 T XII 19 lipnya S 32 Tkachenko 1967 s 279 Ocherki muzykalnogo iskusstva Sovetskogo Azerbajdzhana 1920 1956 B Elm 1970 S 141 Gusejnova A G Obrabotki azerbajdzhanskih narodnyh pesen dlya fortepiano E Nazirovoj tetradi dlya fortepiannyh pes i sbornik Detskie pesy Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR Seriya literatury yazyka i iskusstva 1976 1 19 lipnya S 37 LiteraturaNarody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Narodnoe tvorchestvo Narodnye tancy Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Narody Kavkaza Etnograficheskie ocherki M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 19 lipnya S 161 163 az Azerbajdzhanskie narodnye tancevalnye melodii B Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1965 T I 42 s azerb Narodnyj tanec Pod red N I Lvova M 1967 656 s az Muzykalnoe tolkovanie Yally Elm va hayat B 1985 12 19 lipnya S 11 14 az Horovodnye tancy yally Nahichevanskoj zony B 1994 24 s Gulieva Aynura Musical Culture of Nakhchivan in the Turkic World Asian Social Science 2011 T 7 5 19 lipnya S 244 ISSN 1911 2017 DOI 10 5539 ass v7n5p244 z dzherela 4 bereznya 2016 PosilannyaAzerbajdzhanski nacionalni tanci 13 serpnya 2009 u Wayback Machine The national dancings 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Videomateriali videorolik 1 videorolik 2 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine videorolik 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yalli