Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Керогли» (азерб. Koroğlu) — опера азербайжанського композитора Узеїра Гаджибекова на лібрето літератора-вченого Гейдара Ісмайлова, вірші . Заснована на азербайджанській версії тюркського (огузького) народного епосу Керогли.
| Опера «Керогли» | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Koroğlu | ||||
 | ||||
| Композитор | Узеїр Гаджибеков | |||
| Автор лібрето | d і d | |||
| Мова лібрето | азербайджанська | |||
| Джерело сюжету | Кер-огли | |||
| Кількість дій | 5 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1932 | |||
| Перша постановка | 30 квітня 1937 | |||
| Місце першої постановки | Азербайджанський театр опери і балету | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Керогли у Вікісховищі | ||||
Історія створення
В основу сюжету опери покладено популярний епос «Керогли», який описує події XVI—XVII століть, коли народові доводилося боротися і проти місцевих феодалів, і проти ірано-турецьких завойовників. Герой епосу — Керогли, пристрасний борець за свободу й щастя народу. Народна фантазія наділила його богатирською силою і безмежною хоробрістю. Керогли — мужній ватажок повстанців і ашуг, народний співець, який імпровізує під акомпанемент саза. Поетичні сторони його душі розкриваються у взаєминах з нареченою, самовідданою Нігяр.
Гаджибеков працював над оперою від 1932 до 1936 року. Композитор прагнув, за його словами, створити національну за формою оперу, використовуючи досягнення сучасної музичної культури.
Прем'єра опери відбулася 30 квітня 1937 року в Баку в Театрі опери та балету імені М. Ф. Ахундова. Оперу поставив . 5 квітня 1938 року оперу показали в Москві на декаді азербайджанського мистецтва. Твір увійшов також до репертуару оперних театрів Туркменії, Вірменії та Узбекистану.
Сюжет
Весна. На полях працюють селяни. Народ змучений постійними поборами могутнього феодала жорстокого Гасан-хана. При його появі на полі, селян батогами розганяють. Прийшовши на поле, Гасан-хан вимагає зловити для нього кращого коня. Але старий стадник Алі погнав коней на пасовище. Він марно намагається пояснити, що зробив це не з лихим наміром, — хан велить осліпити старця. Синові стадника Алі, Ровшену, повідомляє про це кохана Нігяр.
«Тепер ти — Керогли», (син сліпого) — гірко каже старий своєму синові. Гнів охоплює селян. Ровшен, що прийняв нове ім'я — Керогли, закликає народ повстати й помститися ханові за всі його злодіяння. Селяни сповнені рішучості почати боротьбу. Обравши Кер-огли своїм ватажком, вони йдуть у гори. Нігяр на прохання коханого залишається, щоб повідомляти їм про всі задуми ворога. Військовий табір повстанців розташований у неприступних горах у фортеці Ченлі-бель. Керогли з групою воїнів повертається з чергового успішного походу. З ними прийшло поповнення — бідняки з Вірменії, Грузії, Курдистану. У розпал святкування з нагоди нової перемоги на площі з'являється Гамза-бек, переодягнений злидарем. Він благає дати йому притулок — хан вкрай розорив його. Дізнавшись, що прибулець був конюхом, довірливий Керогли доручає йому догляд за своїм конем Кир-атом. Марно друзі застерігають його, — а що як це шпигун Гасан-хана! Але Кер-огли спокійний — в такому разі Нігяр попередила б його. Вечоріє, наближається гроза, скориставшись негодою і безлюддям, Гамза-бек забирає Кир-ата і ховається в темряві. Вартові вдарили на сполох, але вже пізно.
Задоволений Гасан-хан весело бенкетує зі своїми вельможами. Раптом він бачить у залі Керогли з сазом у руках, але не здогадується, хто це. Гасан-хан обурений зухвалістю прибульця, що не побажав навіть вклонитися. Але прекрасний спів ашуга полонить його й решту присутніх. Щоб дізнатися, чи тут викрадений кінь, Кер-огли пропонує заспівати пісню про відомого Кир-ата. Хан здивований, але погоджується. Прослухавши пісню, він хвалиться, що цей кінь — у його стайні. Ашуг висловлює сумнів, і Гасан-хан велить своєму слузі Поладу призвести Кир-ата. Кер-огли співає нову пісню. Але цієї миті з'являється Гамза-бек. Він одразу впізнає в ашугові Кер-огли й наказує слугам схопити його й міцніше зв'язати. Гасан-хан радіє. Вводять Нігяр, обіцяну Гамза-беку. Кер-огли опановують суперечливі почуття, коли він побачив кохану. Адже Нігяр ні про що його не попередила… може, вона зрадниця? Гасан-хану доповідають, що спіймано хлопця, який поспішав з доносом у Ченлі-бель. Спійманий — Ейваз, брат Нігяр. Хан кличе катів, щоб випитати в донощика ім'я того, хто його послав. Тоді Нігяр сміливо визнає — це зробила вона. Дівчина кидає в обличчя вельможам слова презирства й ненависті. Цього Гамза-бек не може витримати. З ножем він кидається на Нігяр. Але тут Кер-огли вдається розірвати ланцюги, що його сковували. Ударом кулака він вбиває Гамза-бека. Потім, скориставшись загальним замішанням, схоплюється на Кир-ата і миттєво зникає. Розгніваний хан наказує стратити Нігяр, її брата і конюха Полада.
Глашатаї скликають народ на площу, де готується страта. У натовпі чути нарікання незадоволеного народу. Гасан-хан велить першою стратити Нігяр. Раптом на чолі великого загону вривається Кер-огли, і після короткої сутички дружину хана розгромлено. Народ славить свого героя.
Див. також
Примітки
Джерела
- Koroğlu operasından parçalar (1954-üncü ilin ifasi) [ 23 Березня 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт, присвячений Узеїру Гаджибекову [ 3 Березня 2022 у Wayback Machine.]
- Електронна бібліотека «Узеїр Гаджибеков» [ 21 Травня 2009 у Wayback Machine.]
- Віртуальний музей Узеїра Гаджибекова [ 11 Березня 2022 у Wayback Machine.]
- М. Гринберг // Советская опера. — Гос. муз., 1953. — 478 с. — 7000 екз.
- Neil Edmunds. Mathew O'Brien // Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan/Soviet music and society under Lenin and Stalin: the baton and sickle = Soviet music and society under Lenin and Stalin: the baton and sickle / Neil Edmunds. — Routledge Curzon. — USA : Routledge Curzon, 2004. — С. 209-228. — 240 с. — ISBN , 9780415302197.
- Чингиз Каджар. Узеир Гаджибеков. Композитор - рожденный мугамом. // Старая Шуша / Азиз Гюльалиев. — Баку, Азербайджан : Шарг-Гарб, 2007. — С. 326-341. — 345 с. — (947.54-dc22). — 1000 екз. — ISBN .
Відеоролики
- Арія Керогли у виконанні Бюльбюля.
- Уривок з опери Керогли. Співає Незакет Теймурова [ 11 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerogli azerb Koroglu opera azerbajzhanskogo kompozitora Uzeyira Gadzhibekova na libreto literatora vchenogo Gejdara Ismajlova virshi Zasnovana na azerbajdzhanskij versiyi tyurkskogo oguzkogo narodnogo eposu Kerogli Opera Kerogli azerb KorogluKompozitorUzeyir GadzhibekovAvtor libretod i dMova libretoazerbajdzhanskaDzherelo syuzhetuKer ogliKilkist dij5 Diya teatr Rik stvorennya1932Persha postanovka30 kvitnya 1937Misce pershoyi postanovkiAzerbajdzhanskij teatr operi i baletuInformaciya u Vikidanih Kerogli u VikishovishiIstoriya stvorennyaPoshtova marka SRSR 1966 roku prisvyachena operi V osnovu syuzhetu operi pokladeno populyarnij epos Kerogli yakij opisuye podiyi XVI XVII stolit koli narodovi dovodilosya borotisya i proti miscevih feodaliv i proti irano tureckih zavojovnikiv Geroj eposu Kerogli pristrasnij borec za svobodu j shastya narodu Narodna fantaziya nadilila jogo bogatirskoyu siloyu i bezmezhnoyu horobristyu Kerogli muzhnij vatazhok povstanciv i ashug narodnij spivec yakij improvizuye pid akompanement saza Poetichni storoni jogo dushi rozkrivayutsya u vzayeminah z narechenoyu samoviddanoyu Nigyar Gadzhibekov pracyuvav nad operoyu vid 1932 do 1936 roku Kompozitor pragnuv za jogo slovami stvoriti nacionalnu za formoyu operu vikoristovuyuchi dosyagnennya suchasnoyi muzichnoyi kulturi Prem yera operi vidbulasya 30 kvitnya 1937 roku v Baku v Teatri operi ta baletu imeni M F Ahundova Operu postaviv 5 kvitnya 1938 roku operu pokazali v Moskvi na dekadi azerbajdzhanskogo mistectva Tvir uvijshov takozh do repertuaru opernih teatriv Turkmeniyi Virmeniyi ta Uzbekistanu SyuzhetPlakat 1939 roku Vesna Na polyah pracyuyut selyani Narod zmuchenij postijnimi poborami mogutnogo feodala zhorstokogo Gasan hana Pri jogo poyavi na poli selyan batogami rozganyayut Prijshovshi na pole Gasan han vimagaye zloviti dlya nogo krashogo konya Ale starij stadnik Ali pognav konej na pasovishe Vin marno namagayetsya poyasniti sho zrobiv ce ne z lihim namirom han velit oslipiti starcya Sinovi stadnika Ali Rovshenu povidomlyaye pro ce kohana Nigyar Teper ti Kerogli sin slipogo girko kazhe starij svoyemu sinovi Gniv ohoplyuye selyan Rovshen sho prijnyav nove im ya Kerogli zaklikaye narod povstati j pomstitisya hanovi za vsi jogo zlodiyannya Selyani spovneni rishuchosti pochati borotbu Obravshi Ker ogli svoyim vatazhkom voni jdut u gori Nigyar na prohannya kohanogo zalishayetsya shob povidomlyati yim pro vsi zadumi voroga Vijskovij tabir povstanciv roztashovanij u nepristupnih gorah u forteci Chenli bel Kerogli z grupoyu voyiniv povertayetsya z chergovogo uspishnogo pohodu Z nimi prijshlo popovnennya bidnyaki z Virmeniyi Gruziyi Kurdistanu U rozpal svyatkuvannya z nagodi novoyi peremogi na ploshi z yavlyayetsya Gamza bek pereodyagnenij zlidarem Vin blagaye dati jomu pritulok han vkraj rozoriv jogo Diznavshis sho pribulec buv konyuhom dovirlivij Kerogli doruchaye jomu doglyad za svoyim konem Kir atom Marno druzi zasterigayut jogo a sho yak ce shpigun Gasan hana Ale Ker ogli spokijnij v takomu razi Nigyar poperedila b jogo Vechoriye nablizhayetsya groza skoristavshis negodoyu i bezlyuddyam Gamza bek zabiraye Kir ata i hovayetsya v temryavi Vartovi vdarili na spoloh ale vzhe pizno Zadovolenij Gasan han veselo benketuye zi svoyimi velmozhami Raptom vin bachit u zali Kerogli z sazom u rukah ale ne zdogaduyetsya hto ce Gasan han oburenij zuhvalistyu pribulcya sho ne pobazhav navit vklonitisya Ale prekrasnij spiv ashuga polonit jogo j reshtu prisutnih Shob diznatisya chi tut vikradenij kin Ker ogli proponuye zaspivati pisnyu pro vidomogo Kir ata Han zdivovanij ale pogodzhuyetsya Prosluhavshi pisnyu vin hvalitsya sho cej kin u jogo stajni Ashug vislovlyuye sumniv i Gasan han velit svoyemu sluzi Poladu prizvesti Kir ata Ker ogli spivaye novu pisnyu Ale ciyeyi miti z yavlyayetsya Gamza bek Vin odrazu vpiznaye v ashugovi Ker ogli j nakazuye slugam shopiti jogo j micnishe zv yazati Gasan han radiye Vvodyat Nigyar obicyanu Gamza beku Ker ogli opanovuyut superechlivi pochuttya koli vin pobachiv kohanu Adzhe Nigyar ni pro sho jogo ne poperedila mozhe vona zradnicya Gasan hanu dopovidayut sho spijmano hlopcya yakij pospishav z donosom u Chenli bel Spijmanij Ejvaz brat Nigyar Han kliche kativ shob vipitati v donoshika im ya togo hto jogo poslav Todi Nigyar smilivo viznaye ce zrobila vona Divchina kidaye v oblichchya velmozham slova prezirstva j nenavisti Cogo Gamza bek ne mozhe vitrimati Z nozhem vin kidayetsya na Nigyar Ale tut Ker ogli vdayetsya rozirvati lancyugi sho jogo skovuvali Udarom kulaka vin vbivaye Gamza beka Potim skoristavshis zagalnim zamishannyam shoplyuyetsya na Kir ata i mittyevo znikaye Rozgnivanij han nakazuye stratiti Nigyar yiyi brata i konyuha Polada Glashatayi sklikayut narod na ploshu de gotuyetsya strata U natovpi chuti narikannya nezadovolenogo narodu Gasan han velit pershoyu stratiti Nigyar Raptom na choli velikogo zagonu vrivayetsya Ker ogli i pislya korotkoyi sutichki druzhinu hana rozgromleno Narod slavit svogo geroya Div takozhAzerbajdzhanska muzikaPrimitkiDzherelaKoroglu operasindan parcalar 1954 uncu ilin ifasi 23 Bereznya 2014 u Wayback Machine Sajt prisvyachenij Uzeyiru Gadzhibekovu 3 Bereznya 2022 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Uzeyir Gadzhibekov 21 Travnya 2009 u Wayback Machine Virtualnij muzej Uzeyira Gadzhibekova 11 Bereznya 2022 u Wayback Machine M Grinberg Sovetskaya opera Gos muz 1953 478 s 7000 ekz Neil Edmunds Mathew O Brien Uzeir Hajibeyov and his role in the development of musical life in Azerbaijan Soviet music and society under Lenin and Stalin the baton and sickle Soviet music and society under Lenin and Stalin the baton and sickle Neil Edmunds Routledge Curzon USA Routledge Curzon 2004 S 209 228 240 s ISBN ISBN 0 415 30219 6 9780415302197 Chingiz Kadzhar Uzeir Gadzhibekov Kompozitor rozhdennyj mugamom Staraya Shusha Aziz Gyulaliev Baku Azerbajdzhan Sharg Garb 2007 S 326 341 345 s 947 54 dc22 1000 ekz ISBN ISBN 978 9952 34 096 9 VideorolikiAriya Kerogli u vikonanni Byulbyulya Urivok z operi Kerogli Spivaye Nezaket Tejmurova 11 Lyutogo 2021 u Wayback Machine