Яковлєв Микола Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковлєв.

Микола Дмитрович Яковлєв (27 (31) грудня 1898(18981231), Стара Русса — 9 травня 1972, Москва) — радянський військовий діяч, маршал артилерії (21.02.1944). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — січні 1949 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Микола Дмитрович Яковлєв
рос. Николай Дмитриевич Яковлев
Народження	27 (31) грудня 1898(1898-12-31) Стара Русса
Смерть	9 травня 1972(1972-05-09) (73 роки) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	артилерія
Роки служби	1916 — 1917 1918 — 1972
Звання	Маршал артилерії
Командування	Головне ракетно-артилерійське управління Міністерства оборони Російської Федерації і війська ППО СРСР
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Друга світова війна
Нагороди

Біографія

Народився в місті Стара Русса (зараз Новгородська область) у родині міщан.

У Червоній армії з 1918 року. Брав участь у Першій світовій (молодший унтер-офіцер) та Громадянській війні (діловод, командир взводу та командир роти).

Закінчив 2-і Петроградські артилерійські курси у 1920 році, академічні курси вдосконалення командного складу у 1924 році.

У травні — червні 1921 р. — ад'ютант 32-го гаубичного артилерійського дивізіону. У червні — грудні 1921 р. — ад'ютант 28-го об'єднаного важкого гаубичного артилерійського дивізіону. У грудні 1921 — квітні 1922 р. — ад'ютант 28-ї Царицинської дивізії. У квітні — червні 1922 р. — ад'ютант , а у червні 1922 — вересні 1923 р. — помічник командира окремої гаубичної батареї 28-ї гірськострілецької дивізії.

Член РКП(б) з 1923 року.

У вересні 1923 — листопаді 1924 р. — заступник начальника 28-го артилерійського дивізіону 28-ї гірськострілецької дивізії. У листопаді 1924 — лютому 1925 р. — командир 48-ї батареї артилерійського полку 28-ї гірськострілецької дивізії.

З лютого 1925 року — виконувач обов'язків політичного керівника, з жовтня 1925 року — помічник командира 3-го дивізіону, з січня 1926 року — командир і військовий комісар, з жовтня 1926 року — командир 3-го дивізіону артилерійської школи 28-ї гірськострілецької дивізії.

У квітні 1929 — січні 1930 р. — начальник штабу 13-го артилерійського полку. У січні 1930 — квітні 1931 р. — начальник штабу 28-го артилерійського полку.

У квітні 1931 — 1934 р. — командир і військовий комісар (з серпня 1931 року) 9-го корпусного артилерійського полку. З 1934 року — начальник артилерії Полоцького укріпленого району Білоруського військового округу.

У 1937—1941 роках — начальник артилерії Білоруського, Північно-Кавказького і Київського Особливого військових округів.

Учасник вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році (командувач артилерії Українського фронту) та радянсько-фінської війни в 1939—1940 (командувач артилерії 7-ї армії).

У червні 1941—1946 роках — начальник Головного артилерійського управління (ГАУ) і член Військової ради артилерії Червоної армії. Під час німецько-радянської війни проводив роботу по забезпеченню армії озброєнням і боєприпасами. Під керівництвом Яковлева були розроблені нові зразки артилерійського озброєння і боєприпасів.

У 1946—1948 роках — начальник Головного артилерійського управління — перший заступник командувача Збройних Сил СРСР. З листопада 1948 року — заступник міністра Збройних Сил СРСР.

На початку 1952 року був знятий з посади, а в лютому 1952 року заарештований за звинуваченням у шкідництві, а також позбавлений звання маршала артилерії. Був звільнений і відновлений у званні одним з перших, відразу після смерті Й. Сталіна у квітні 1953 року.

З 1955 року — головнокомандувач військ Протиповітряної оборони (ППО) СРСР.

З грудня 1960 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Військові звання

• комбриг (23.11.1938)
• комдив (05.11.1939)
• генерал-лейтенант артилерії (04.06.1940)
• генерал-полковник артилерії (22.02.1941)
• маршал артилерії (21.02.1944)

Література

• Советская Военная Энциклопедия: Том 8: — Москва: Воениздат, 1980. — стор. 658