Юстус Йонас Старший (нім. нім. Justus Jonas der Ältere; 5 червня 1493, Нордгаузен — 9 жовтня 1555, Айсфельд) або просто Юстус Йонас — німецький правознавець, професор, гуманіст, автор , лютеранський богослов і реформатор. Як представник Реформації відомий насамперед завдяки перекладам текстів Мартіна Лютера і Філіппа Меланхтона. Як представник Віттерберзького руху належав до тих священників, які дотримувалися целібату та згодом одружились. Виступав як адвокат реформ у юридичній площині, відіграв ключову роль у реформі церковної політики в Лейпцизі, Галле на Заале, Наумбурзі (Заале) й Ангальт-Цербсті. Був другом Лютера, якого супроводжував в останні моменти його життя.
Юстус Йонас | |
---|---|
нім. Justus Jonas der Ältere | |
Ім'я при народженні | нім. Jobst Koch |
Народився | 5 червня 1493[1][4][…] Нордгаузен, Німеччина[4] |
Помер | 9 жовтня 1555[1][2][…] (62 роки) Айсфельд, Гільдбурггаузен, Тюрингія, Священна Римська імперія |
Країна | Священна Римська імперія |
Діяльність | письменник, перекладач, богослов, викладач університету, історик, поет, правник |
Alma mater | Ерфуртський університет |
Знання мов | німецька, латина[1], давньогрецька і давньоєврейська |
Заклад | Ерфуртський університет і d |
Конфесія | католицька церква і лютеранство |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Автограф | |
|
Життя і Церква
Йонас народився в Нордгаузені у сучасній Тюрингії, у сім'ї місцевого бургомістра. За народженням його звали Йодокус (Йобст) Кох, але, дотримуючись загальноприйнятного у ті часи звичаю німецьких студентів, він змінив ім'я (на «Юстус» — від лат. Справедливий, Доброчесний, та «Йонас» від імені свого батька Йонаса Коха), коли вступив у 1506 році до Ерфуртського університету. Там він вивчав юриспруденцію і гуманітарні науки, а в 1510 році здобув ступінь магістра мистецтв. У 1511 р. перейшов до Віттенберзького універстету, де отримав ступінь бакалавра права. Після повернення в Ерфурт у 1514 або 1515 р. був ординований (рукоположений) у сан священника.
У 1518 році був призначений каноніком у колегіальній в Ерфурті, у 1519 році став ректором Ерфуртського університету, у 1521 році — призначений пробстом церкви Всіх Святих (Schlosskirche) у Віттенберзі та професором церковного права в Віттенберзькому університеті. З 1541 по 1546 рік служив і старшим пастором в Галле.
Захопившись ідеями Еразма Ротердамського, Йонас вивчив давньогрецьку і давньоєврейську мови, приступив до біблійних досліджень, а його обрання ректором університету в травні 1519 р. виглядало як тріумфальна перемога прихильників Нового вчення, хоча сам він став на бік Реформації лише після Лейпцизького диспуту між Мартіном Лютером і Йоганном Екком. Йонас супроводжував Лютера на Вормський сейм у 1521 році, і там його призначили професором канонічного права Віттенберзького університету.
Під час перебування Лютера у Вартбурзі Йонас був одним з найактивніших з реформаторів Віттенберга. Присвятивши себе проповіді та полеміці, він також допоміг Реформації своїми талановитими перекладами творів Лютера та Меланхтона то на німецьку, то на латину (залежно від оригіналу), ставши для них обох свого роду двійником. Йонас також допомагав Лютеру в роботі над перекладом Біблії на німецьку мову.
Авторству Йонаса приписують гімн «In Jesu Namen wir heben an» (Іменем Ісуса ми починаємо) — один із восьми гімнів у , який вийшов у світ у 1524 році й містив чотири гімни Мартіна Лютера і три — . Його гімн «Wo Gott der Herr nicht bei uns hält» (Якби Господь не був з нами — парафраз 123-го псалма), був опублікований в в 1524 році й у подальшому використовувався кількома композиторами як основа для органної та хорової музики, включаючи .
Протягом наступних двадцяти років Йонас брав участь у реформаційних зібраннях (включаючи визначну роль у диспутах в Марбурзі (1529) та Аугсбурзі (1530)) та пасторських , а також у дипломатичній роботі з германськими князями. Восени 1531 р. Йонас опублікував німецький переклад «Апології Аугсбурзького сповідання», а в 1541 р. розпочав успішний проповідницький похід у місто Галле, ставши суперінтендантом тамтешніх церков у 1542 або 1544 р. і священиком у (Marktkirche Unser Lieben Frauen).
Коли Мартін Лютер тяжко захворів, Йонас приїхав до нього в Айслебен на Різдво 1545 року, а невдовзі вже був присутній на смертнім одрі свого давнього друга, виголошував проповідь на церемонії поховання. Під час процесії тіло Лютера було доставлено до Галле і поховано у Віттенберзі. Того ж року Йонас був вигнаний з герцогства курфюрстом Саксонії Моріцом. З цього часу і до смерті Йонас не міг забезпечити собі задовільного рівня життя. Він мандрував, переїжджаючи з місця на місце й проповідуючи, аж поки врешті решт не відправився в Айсфельд у Тюрингії (1553), де й помер у віці 62 років.
Див. також
Список літератури
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118712926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Реформація500. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 18 січня 2021.
- Justus Jonas, luther.de
- Justus Jonas. sermon index.
- Justus Jonas. Hymnary.org.
- Philip Schaff (1910). Luther's Translation of the Bible, by Philip Schaff. Philip Schaff’s History of the Christian Church (New York: Charles Scribner’s Sons). Процитовано 10 березня 2016.
- Early German Lutheran and Reformation Hymnals/1524 Achtliederbuch. Douglas D. Anderson. Процитовано 26 липня 2011.
- Justus Jonas (Hymn-Writer). bach cantatas.com. Процитовано 10 березня 2016.
- . Bürgerstiftung Halle (Saale). Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 10 березня 2016.
- Justus Jonas. Lutheran Spokesman. November 2014. Процитовано 10 березня 2016.
Інші джерела
- Briefwechsel des Justus Jonas, gesammelt und bearbeitet von G. Kawerau (2 т., Галле, 1884—1885).
- «Justus Jonas» & Apology of the Augsburg Confession". Encyclopædia Britannica Online.
- Стаття Ґ. Каверау «Herzog-Hauck», Realencyklopadie, 3-е видання з бібліографією.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yustus Jonas Starshij nim nim Justus Jonas der Altere 5 chervnya 1493 Nordgauzen 9 zhovtnya 1555 Ajsfeld abo prosto Yustus Jonas nimeckij pravoznavec profesor gumanist avtor lyuteranskij bogoslov i reformator Yak predstavnik Reformaciyi vidomij nasampered zavdyaki perekladam tekstiv Martina Lyutera i Filippa Melanhtona Yak predstavnik Vitterberzkogo ruhu nalezhav do tih svyashennikiv yaki dotrimuvalisya celibatu ta zgodom odruzhilis Vistupav yak advokat reform u yuridichnij ploshini vidigrav klyuchovu rol u reformi cerkovnoyi politiki v Lejpcizi Galle na Zaale Naumburzi Zaale j Angalt Cerbsti Buv drugom Lyutera yakogo suprovodzhuvav v ostanni momenti jogo zhittya Yustus Jonasnim Justus Jonas der AltereIm ya pri narodzhenni nim Jobst KochNarodivsya 5 chervnya 1493 1493 06 05 1 4 Nordgauzen Nimechchina 4 Pomer 9 zhovtnya 1555 1555 10 09 1 2 62 roki Ajsfeld Gildburggauzen Tyuringiya Svyashenna Rimska imperiyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist pismennik perekladach bogoslov vikladach universitetu istorik poet pravnikAlma mater Erfurtskij universitetZnannya mov nimecka latina 1 davnogrecka i davnoyevrejskaZaklad Erfurtskij universitet i dKonfesiya katolicka cerkva i lyuteranstvoBatko dU shlyubi z dDiti dAvtografRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Yustus Jonas 1543 rik Statuya Yustusa Jonasa v cerkvi Vsih Svyatih u Vittenberzi Propam yatna doshka Yustusa Jonasa u VittenberziZhittya i CerkvaJonas narodivsya v Nordgauzeni u suchasnij Tyuringiyi u sim yi miscevogo burgomistra Za narodzhennyam jogo zvali Jodokus Jobst Koh ale dotrimuyuchis zagalnoprijnyatnogo u ti chasi zvichayu nimeckih studentiv vin zminiv im ya na Yustus vid lat Spravedlivij Dobrochesnij ta Jonas vid imeni svogo batka Jonasa Koha koli vstupiv u 1506 roci do Erfurtskogo universitetu Tam vin vivchav yurisprudenciyu i gumanitarni nauki a v 1510 roci zdobuv stupin magistra mistectv U 1511 r perejshov do Vittenberzkogo universtetu de otrimav stupin bakalavra prava Pislya povernennya v Erfurt u 1514 abo 1515 r buv ordinovanij rukopolozhenij u san svyashennika U 1518 roci buv priznachenij kanonikom u kolegialnij v Erfurti u 1519 roci stav rektorom Erfurtskogo universitetu u 1521 roci priznachenij probstom cerkvi Vsih Svyatih Schlosskirche u Vittenberzi ta profesorom cerkovnogo prava v Vittenberzkomu universiteti Z 1541 po 1546 rik sluzhiv i starshim pastorom v Galle Zahopivshis ideyami Erazma Roterdamskogo Jonas vivchiv davnogrecku i davnoyevrejsku movi pristupiv do biblijnih doslidzhen a jogo obrannya rektorom universitetu v travni 1519 r viglyadalo yak triumfalna peremoga prihilnikiv Novogo vchennya hocha sam vin stav na bik Reformaciyi lishe pislya Lejpcizkogo disputu mizh Martinom Lyuterom i Jogannom Ekkom Jonas suprovodzhuvav Lyutera na Vormskij sejm u 1521 roci i tam jogo priznachili profesorom kanonichnogo prava Vittenberzkogo universitetu Pid chas perebuvannya Lyutera u Vartburzi Jonas buv odnim z najaktivnishih z reformatoriv Vittenberga Prisvyativshi sebe propovidi ta polemici vin takozh dopomig Reformaciyi svoyimi talanovitimi perekladami tvoriv Lyutera ta Melanhtona to na nimecku to na latinu zalezhno vid originalu stavshi dlya nih oboh svogo rodu dvijnikom Jonas takozh dopomagav Lyuteru v roboti nad perekladom Bibliyi na nimecku movu Avtorstvu Jonasa pripisuyut gimn In Jesu Namen wir heben an Imenem Isusa mi pochinayemo odin iz vosmi gimniv u yakij vijshov u svit u 1524 roci j mistiv chotiri gimni Martina Lyutera i tri Jogo gimn Wo Gott der Herr nicht bei uns halt Yakbi Gospod ne buv z nami parafraz 123 go psalma buv opublikovanij v v 1524 roci j u podalshomu vikoristovuvavsya kilkoma kompozitorami yak osnova dlya organnoyi ta horovoyi muziki vklyuchayuchi Protyagom nastupnih dvadcyati rokiv Jonas brav uchast u reformacijnih zibrannyah vklyuchayuchi viznachnu rol u disputah v Marburzi 1529 ta Augsburzi 1530 ta pastorskih a takozh u diplomatichnij roboti z germanskimi knyazyami Voseni 1531 r Jonas opublikuvav nimeckij pereklad Apologiyi Augsburzkogo spovidannya a v 1541 r rozpochav uspishnij propovidnickij pohid u misto Galle stavshi superintendantom tamteshnih cerkov u 1542 abo 1544 r i svyashenikom u Marktkirche Unser Lieben Frauen Koli Martin Lyuter tyazhko zahvoriv Jonas priyihav do nogo v Ajsleben na Rizdvo 1545 roku a nevdovzi vzhe buv prisutnij na smertnim odri svogo davnogo druga vigoloshuvav propovid na ceremoniyi pohovannya Pid chas procesiyi tilo Lyutera bulo dostavleno do Galle i pohovano u Vittenberzi Togo zh roku Jonas buv vignanij z gercogstva kurfyurstom Saksoniyi Moricom Z cogo chasu i do smerti Jonas ne mig zabezpechiti sobi zadovilnogo rivnya zhittya Vin mandruvav pereyizhdzhayuchi z miscya na misce j propoviduyuchi azh poki vreshti resht ne vidpravivsya v Ajsfeld u Tyuringiyi 1553 de j pomer u vici 62 rokiv Div takozhSpisok literaturiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118712926 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Reformaciya500 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 18 sichnya 2021 Justus Jonas luther de Justus Jonas sermon index Justus Jonas Hymnary org Philip Schaff 1910 Luther s Translation of the Bible by Philip Schaff Philip Schaff s History of the Christian Church New York Charles Scribner s Sons Procitovano 10 bereznya 2016 Early German Lutheran and Reformation Hymnals 1524 Achtliederbuch Douglas D Anderson Procitovano 26 lipnya 2011 Justus Jonas Hymn Writer bach cantatas com Procitovano 10 bereznya 2016 Burgerstiftung Halle Saale Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 10 bereznya 2016 Justus Jonas Lutheran Spokesman November 2014 Procitovano 10 bereznya 2016 Inshi dzherelaBriefwechsel des Justus Jonas gesammelt und bearbeitet von G Kawerau 2 t Galle 1884 1885 Justus Jonas amp Apology of the Augsburg Confession Encyclopaedia Britannica Online Stattya G Kaverau Herzog Hauck Realencyklopadie 3 e vidannya z bibliografiyeyu