Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексі й Олексі йович Шовкуне нко 9 березня 21 березня за новим стилем 1884 Херсон 12 березня 1974 Київ український маля

Шовкуненко Олексій

Олексі́й Олексі́йович Шовкуне́нко (9 березня (21 березня за новим стилем) 1884, Херсон — 12 березня 1974, Київ) — український маляр-аквареліст, майстер пейзажу і портрета, педагог.

Олексій Олексійович Шовкуненко
Народження 21 березня 1884(1884-03-21)
Херсон
Смерть 12 березня 1974(1974-03-12) (89 років)
  Київ
Поховання Байкове кладовище
Національність українець
Країна image Російська імперія, СРСР
Жанр портретист, пейзажист
Навчання Одеське художнє училище, Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник
Відомі учні Васецький Григорій Степанович, Тартаковський Ісак Йосипович, (Сильвестров Ростислав Васильович), (Сулименко Петро Степанович), (Юхно-Гуревич Ганна Меєрівна) тощо
Працівник Одеське художнє училище і Київський державний художній інститут
Нагороди
image image
image image
image Шовкуненко Олексій Олексійович у Вікісховищі

Народний художник СРСР (4.1.1944). Дійсний член Академії мистецтв СРСР (від 1947 року).

Біографія

1899 року був відданий у підмайстри в іконописну майстерню в Херсоні. Мистецьку освіту здобув в Одеському художньому училищі (1908) і Петербурзькій академії мистецтв (1917).

Викладач Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв (з 1926), Одеського художнього інституту (з 1929) і проф. Київського художнього інституту (1936—1965).

image
Надгробок Олексія Шовкуненка

У 1913—1919 роках брав участь у виставках Товариства південноросійських художників.

Помер 12 березня 1974 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві (надгробок — бронза, граніт; скульптор О. П. Скобликов, архітектор А. Ф. Ігнащенко; встановлений у 1979 році).

image
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка

Серед його учнів — Ісак Тартаковський, (Ростислав Сильвестров), (Петро Сулименко), (Ганна Юхно-Гуревич), (Володимир Югай), (Михайло Бароянц) та інші.

Творчість

Шовкуненко — автор численних портретів письменників (Юрія Яновського), Павла Тичини, Максима Рильського, (Івана Ле), Леоніда Первомайського, акторів (Марії Литвиненко-Вольгемут), (Бели Руденко), Наталії Ужвій у ролі Раневської, архітекторів Євгена Катоніна, Володимира Заболотного, скульпторів Миколи Лисенка, Бориса Яковлева, академіка Олега Богомольця, генерала Сидора Ковпака тощо.

У середині 30-х років портретованими Шовкуненка стають робітники суднобудівного заводу та молдавські колгоспниці. На Одеському суднобудівному заводі художник створює такі картини як «Портрет бригадира ударної бригади ковалів Бєльцова» (1935), «Портрет стахановців-фрезерувальників Рудашевського та Гейдріха» (1935—1936). Особливістю цих портретів, зазначає Ігор Шаров є те, що вони, чи не найперші в українському мистецтві показують робітників у цехах, у трудовій обстановці. Це надає картинам певного напруження, відтворює художній ритм. Художник вдається до складного освітлення, побудувавши колорит на зіставленні теплих, червонувато-жовтих і холодних, сірувато-блакитних тонів.

Найкращим у циклі портретів молдавських колгоспниць є картина «Декіца Фрунзе», сповнена неприхованої національної своєрідності. Автор створив образ жінки-селянки, милуючись її вродою, підкресливши натхненність її обличчя.

Краєвиди України («Повінь. Конча Заспа», «Дуби» (1953), «Дуби на галявині» (1956)), Молдови, Кавказу, Уралу, Кабардино-Балкарії, Башкирії; зокрема індустріальні серії з будов Одеси (1925—1935), «Дніпробуду» (1930—1935, понад 70 аркушів), Луганська та ін.

1937 року за акварелі із серії «Дніпробуд» здобув золоту медаль на паризькій міжнародній виставці «Мистецтво і техніка в сучасному житті».

Відомі також натюрморти Олексія Шовкуненка («Натюрморт з синім глечиком» (1930) та інші).

Ім'ям художника назван Херсонський художній музей, у колекції музею знаходиться 154 роботи художника.

Премії

1970 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка.

Примітки

  1. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Oleksi j Oleksi jovich Shovkune nko 9 bereznya 21 bereznya za novim stilem 1884 Herson 12 bereznya 1974 Kiyiv ukrayinskij malyar akvarelist majster pejzazhu i portreta pedagog Oleksij Oleksijovich Shovkunenko Premiyi Narodzhennya 21 bereznya 1884 1884 03 21 HersonSmert 12 bereznya 1974 1974 03 12 89 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr portretist pejzazhistNavchannya Odeske hudozhnye uchilishe Peterburzka Akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikVidomi uchni Vaseckij Grigorij Stepanovich Tartakovskij Isak Josipovich Silvestrov Rostislav Vasilovich Sulimenko Petro Stepanovich Yuhno Gurevich Ganna Meyerivna toshoPracivnik Odeske hudozhnye uchilishe i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institutNagorodi Shovkunenko Oleksij Oleksijovich u Vikishovishi Narodnij hudozhnik SRSR 4 1 1944 Dijsnij chlen Akademiyi mistectv SRSR vid 1947 roku Biografiya1899 roku buv viddanij u pidmajstri v ikonopisnu majsternyu v Hersoni Mistecku osvitu zdobuv v Odeskomu hudozhnomu uchilishi 1908 i Peterburzkij akademiyi mistectv 1917 Vikladach Odeskogo politehnikumu obrazotvorchih mistectv z 1926 Odeskogo hudozhnogo institutu z 1929 i prof Kiyivskogo hudozhnogo institutu 1936 1965 Nadgrobok Oleksiya Shovkunenka U 1913 1919 rokah brav uchast u vistavkah Tovaristva pivdennorosijskih hudozhnikiv Pomer 12 bereznya 1974 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi nadgrobok bronza granit skulptor O P Skoblikov arhitektor A F Ignashenko vstanovlenij u 1979 roci Hersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka Sered jogo uchniv Isak Tartakovskij Rostislav Silvestrov Petro Sulimenko Ganna Yuhno Gurevich Volodimir Yugaj Mihajlo Baroyanc ta inshi TvorchistShovkunenko avtor chislennih portretiv pismennikiv Yuriya Yanovskogo Pavla Tichini Maksima Rilskogo Ivana Le Leonida Pervomajskogo aktoriv Mariyi Litvinenko Volgemut Beli Rudenko Nataliyi Uzhvij u roli Ranevskoyi arhitektoriv Yevgena Katonina Volodimira Zabolotnogo skulptoriv Mikoli Lisenka Borisa Yakovleva akademika Olega Bogomolcya generala Sidora Kovpaka tosho U seredini 30 h rokiv portretovanimi Shovkunenka stayut robitniki sudnobudivnogo zavodu ta moldavski kolgospnici Na Odeskomu sudnobudivnomu zavodi hudozhnik stvoryuye taki kartini yak Portret brigadira udarnoyi brigadi kovaliv Byelcova 1935 Portret stahanovciv frezeruvalnikiv Rudashevskogo ta Gejdriha 1935 1936 Osoblivistyu cih portretiv zaznachaye Igor Sharov ye te sho voni chi ne najpershi v ukrayinskomu mistectvi pokazuyut robitnikiv u cehah u trudovij obstanovci Ce nadaye kartinam pevnogo napruzhennya vidtvoryuye hudozhnij ritm Hudozhnik vdayetsya do skladnogo osvitlennya pobuduvavshi kolorit na zistavlenni teplih chervonuvato zhovtih i holodnih siruvato blakitnih toniv Najkrashim u cikli portretiv moldavskih kolgospnic ye kartina Dekica Frunze spovnena neprihovanoyi nacionalnoyi svoyeridnosti Avtor stvoriv obraz zhinki selyanki miluyuchis yiyi vrodoyu pidkreslivshi nathnennist yiyi oblichchya Krayevidi Ukrayini Povin Koncha Zaspa Dubi 1953 Dubi na galyavini 1956 Moldovi Kavkazu Uralu Kabardino Balkariyi Bashkiriyi zokrema industrialni seriyi z budov Odesi 1925 1935 Dniprobudu 1930 1935 ponad 70 arkushiv Luganska ta in 1937 roku za akvareli iz seriyi Dniprobud zdobuv zolotu medal na parizkij mizhnarodnij vistavci Mistectvo i tehnika v suchasnomu zhitti Vidomi takozh natyurmorti Oleksiya Shovkunenka Natyurmort z sinim glechikom 1930 ta inshi Im yam hudozhnika nazvan Hersonskij hudozhnij muzej u kolekciyi muzeyu znahoditsya 154 roboti hudozhnika Premiyi1970 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka PrimitkiKiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 656 Vladich L Aleksej Alekseevich Shovkunenko K 1960 M 1983 Oleksij Shovkunenko Spogadi pro hudozhnika K 1980 Ukrainskij sovetskij enciklopedicheskij slovar tom 3 Kiev glavnaya redakciya USE 1989 str 675 ros O O Shovkunenko Komplekt listivok Kiyiv Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi 1957 28 zhovtnya 2017 u Wayback Machine A A Shovkunenko Katalog vystavki Kiev Muzej istorii Kieva 1999 16 chervnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaShovkunenko Oleksij Oleksijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 984 ros Muzeyi Ukrayini Hersonskij hudozhnij muzej im O Shovkunenka 10 sichnya 2015 u Wayback Machine
Топ