професія Айманов Шакен Кенжетайовичказ Шәкен АймановШакен Айманов у ролі Джабаева у фільмі Джамбул 1952Ім я при народжен

|професія=

Айманов Шакен Кенжетайович

каз. Шәкен Айманов

Шакен Айманов
у ролі Джабаева у фільмі «Джамбул», 1952

Ім'я при народженні

Шахкерім (каз. Шаһкерім)

Народився

2 (15) лютого 1914
Баянаул, ^d, Семипалатинська область, Степове генерал-губернаторство, Російська імперія

Помер

23 грудня 1970 (56 років)
Москва, СРСР
·^d

Поховання

^d

Країна

СРСР

Національність

казах

Діяльність

актор, кінорежисер, театральний режисер, сценарист

Заклад

Казахфільм

Членство

СК СРСР

Роки активності

1938—1970

Жанр

соціалістичний реалізм

Партія

КПРС

Нагороди


	Медаль «За трудову доблесть»

IMDb

ID 0015004

Медіафайли у Вікісховищі

Шаке́н (Кенжета́йович) Айма́нов (каз. Шәкен Кенжетайұлы Айманов, справжнє ім'я — Шахкерім (каз. Шаһкерім), 1914—1970) — казахський радянський актор, режисер театру і кіно, сценарист. Народний артист СРСР (1959).

Біографія

Шакен Айманов народився 2 (15) лютого 1914 в Казахстані, в Баян-Аулі, Семипалатинської області, яка на той час входила до складу Російської імперії (нині — в Павлодарській області Казахстану) в сім'ї селянина-скотаря. Походить з роду Суюндиків.

У 1928 році закінчив середню школу. У 1931—1933 роках навчався в Казахському педагогічному технікумі в Семипалатинську.

У 1933 році на запрошення письменника Габіта Махмутовича Мусрепова приїхав до Алмати, де був прийнятий в трупу Казахського театру драми (нині Казахський державний академічний театр драми імені Мухтара Ауезова), в 1947—1951 роках — головний режисер і художній керівник цього театру, де працював до 1953 року — пройшов шлях від молодого актора до головного режисера та художнього керівника. За час роботи в театрі проявив акторську майстерність, якій була притаманна яскравість психологічної характеристики. Зоряна роль Айманова — образ Отелло. На святкуванні 400-річчя Вільяма Шекспіра у Великій Британії він прочитав зі сцени монолог Отелло, і це була справжня подія — вперше великий Шекспір звучав на підмостках Британії казахською мовою.

З 1938 року знімався в кіно. З 1954 року — режисер кіностудії «Казахфільм».

У фільмі «Безбородий обманщик» Айманов виступив як співавтор сценарію, режисер-постановник і виконавець головної ролі. Картина «Наш милий лікар» принесла йому всесоюзну славу. Айманов вперше використав у своєму фільмі елемент «камео». Сценарій картини «Ангел у тюбетейці» взято з життя. Його родичка Айнакуль-апа хотіла одружити свого молодшого сина і шукала наречену. На ^[ru] в 1959 році було змагання з танців. Тоді вперше танцювали бугі-вугі. Айманов танцював з американської кінозіркою Елізабет Тейлор і отримав перше місце. У 1963 році на ^[ru] згідно з негласною директивою мав перемогти радянський фільм. Журі розділилося. Вирішальний голос був відданий на користь італійця Федеріко Фелліні. Це був голос кінорежисера Айманова.

З 1963 року — перший секретар правління Спілки композиторів Казахської РСР. Обирався депутатом Верховної Ради Казахської РСР четвертого і сьомого скликань.

На 56-му році життя Шакен Айманов загинув у дорожньо-транспортній пригоді — збитий машиною на вулиці Горького в Москві 23 грудня 1970. Похований в Алмати на Центральному кладовищі.

Родина

Брат — Абдукарим Айманов (нині покійний) — фінансист.
Брат — ^[kk] (1916—2008), співак, режисер Казахського театру опери та балету імені Абая, народний артист Казахської РСР (1959).
Дочка — Майра Айманова (1938—1993), оперна співачка.
Син — Мурат Айманов (1939—1993) кінооператор, у парі з сином режисер зняв фільм «Земля батьків».
Онука — Діна Кім (Айманова), дочка Мурата — джазова співачка.

Театральна творчість

Актор

«Мій друг» М. Ф. Погодіна — Граммофонов
«Ахан-Сере і Актокти» Г. М. Мусрепова — Ахан-Сере
«Кози Корпеш — Баян Сулу» Г. М. Мусрепова — Кодар
«Каракіпчак Кобланди» М. О. Ауезова — Кобланди
«Нічні гуркіт» М. О. Ауезова — Казанцев
«Абай» М. О. Ауезова і ^[ru] — Керім
«Гроза» О. М. Островського — Тихон
«Людина з рушницею» М. Ф. Погодіна — Іван Шадрін
«Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра — Петруччо
«Отелло» Вільяма Шекспіра — Кассіо, Отелло
«Ісатай і Махамбет» Ільяса Джансугурова — Ісатай
«Голос Америки» Б. А. Лавреньова — Кідд
«Переможці» ^[ru] — Кривенко
«Глибоке коріння» Д. Гоу, А. д'Юссо — Бретт
«На дні» М. Горького — Сатін
«Ревізор» М. В. Гоголя — Хлестаков
«Алдар-Косі» ^[kk] — Алдар-Косі
«Гвардія честі» А. Абішева і М. О. Ауезова — Фогель
«Петро Крилов» ^[ru] і М. О. Ауезова — Крилов
«Професор Мамлок» ^[de] — доктор Гельпак
«Таланти і шанувальники» О. М. Островського — Велікатов

Режисер

1945 — «Амангельди» Ш. Х. Хусаїнова
1947 — «Дружба і любов» А. Абишева
1948 — «Поєдинок» Х. Жумалиева і А. Сарсенбаєва
1949 — «Таланти і шанувальники» А. Н. Островського
1949 — «Абай» М. О. Ауезова і Л. С. Соболєва
1951 — «Калиновий гай» О. Є. Корнійчука
1958 — «Ахан-Сере і Актокти» («Трагедія поета») Р. Мусрепова
«Людина з рушницею» Н. Ф. Погодіна
«Закон честі» ^[ru]

Фільмографія

Актор

1938 — Амангельди — епізод
1940 — Райхан — Сарсен
1943 — Біла троянда — Джакпан
1945 — Пісні Абая — Шарип
1948 — Золотий ріг — Жакен Досанов
1952 — Джамбул — Джамбул
1956 — Ми тут живемо — Беісов
1957 — Наш любий лікар — драматичний актор — камео
1960 — В одному районі — Сабир Баянов
1964 — — Алдар-Косе
1968 — Ангел в тюбетейці — камео
1969 — У подніжжя Найзатас — Бейсембай

Режисер

1954 — Дочка степів (спільно з ^[ru])
1954 — Поема про кохання (спільно з К. Гаккелем)
1956 — Ми тут живемо
1957 — Наш любий лікар
1960 — В одному районі
1961 — Пісня кличе
1962 — Перехрестя
1964 — Безбородий обманщик
1966 — Земля батьків
1968 — Янгол в тюбетейці
1970 — Кінець отамана

Сценарист

1960 — В одному районі (спільно з В. Саввіним)
1961 — Пісня кличе (спільно з К. Сатибалдінмм і М. Ерзинкян)
1964 — Безбородий обманщик (спільно з К. Варшавським)
1968 — Ангел у тюбетейці (спільно з Я. Зискіндом)
1969 — У підніжжя Найзатас (спільно з Т. Маткаримовим)

Художній керівник

1959 — Дорога життя
1966 — Крила пісні

Озвучування

1968 — Аксак кулан (анімаційний)

Звання, нагороди, відзнаки

Народний артист Казахської РСР (1947)
Народний артист СРСР (1959)
Сталінська премія третього ступеня (1952, за постановку вистави «Абай» М. О. Ауезова)
Державна премія Казахської РСР ім. К. Байсеітової (за художнє керівництво, 1967, фільм «Крила пісні»)
Державна премія Казахської РСР ім. К. Байсеітової (посмертно) (1972, фільм «Кінець отамана»)
Орден Леніна (1967)
Орден Трудового Червоного Прапора (1946)
Два ордени «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть» (1940)
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Всесоюзний кінофестиваль (Третя премія, 1958, фільм «Ми тут живемо»)
Міжнародний кінофестиваль країн Азії і Африки в Ташкенті (Пам'ятний диплом участі, 1958, фільм «Наш милий лікар»)
Всесоюзний кінофестиваль (Заохочувальний диплом, 1959, фільм «Наш милий лікар»)
Огляд-конкурс кінематографістів республік Середньої Азії і Казахстану (за кращу режисерську роботу, 1963, фільм «Перехрестя»)
Огляд-конкурс кінематографістів Середньої Азії і Казахстану (Вищий приз «Гірський кришталь» і диплом першого ступеня за кращий ігровий фільм (розділив з фільмом «Небо нашого дитинства»), 1967, фільм «Земля батьків»)
Огляд-конкурс кінематографістів республік Середньої Азії і Казахстану (Диплом, 1969, фільм «Ангел в тюбетейці»).

Пам'ять

Пам'ятник актору і режисеру Шакену Айманову

Творчості Айманова присвячений документальний фільм «Шакен Айманов» (1974).
В Алмати ім'ям Шакена Айманова названа вулиця і кіностудія «Казахфільм» (1984), на будинку, де жив режисер, встановлена меморіальна дошка.
На території кіностудії «Казахфільм», встановлений мармуровий бюст митця. При кіностудії створили музей-кабінет Айманова.
В даний час в місті Павлодар існує кінотеатр названий його ім'ям.
В Алмати з 2003 по 2014 рік проходив щорічний фестиваль ігрових і анімаційних фільмів ^[kk].

Цікаві факти

У перервах між зйомками грав у шахи.
Колекціонував люльки, запальнички, брелоки.

Примітки

Рекомендаційний бібліографічний покажчик / Національна бібліотека РК. «Voxpopuli.kz». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
Жолдасбекұлы М., Салғараұлы Қ., Сейдімбек А. Айманов Шәкен // Елтұтқа. Ел тарихының әйгілі тұлғалары. — Астана : KÜL TEGIN, 2001. — С. 335-336. — 358 с. — . (казах.)
. Kazakh-tv.kz (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)
Шәкен Кенжетайұлы Айманов // Қазақ әдебиеті. Энциклопедиялық анықтамалық. — Алмати : «Аруна Ltd.» ЖШС, 2010. — . (казах.)
Киноистории Шакена Айманова. «Voxpopuli.kz». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017. (рос.)
. www.inform.kz. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)
(рос.). www.inform.kz. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)

Посилання

. kinofilms.ua. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 24.03.2018.
. «Біографії знаменитостей». Архів оригіналу за 25.03.2018. Процитовано 24.03.2018.

[1] Рекомендаційний бібліографічний покажчик / Національна бібліотека РК. «Voxpopuli.kz». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.

[2] Жолдасбекұлы М., Салғараұлы Қ., Сейдімбек А. Айманов Шәкен // Елтұтқа. Ел тарихының әйгілі тұлғалары. — Астана : KÜL TEGIN, 2001. — С. 335-336. — 358 с. — . (казах.)

[:0-3] . Kazakh-tv.kz (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)

[Аруна-4] Шәкен Кенжетайұлы Айманов // Қазақ әдебиеті. Энциклопедиялық анықтамалық. — Алмати : «Аруна Ltd.» ЖШС, 2010. — . (казах.)

[5] Киноистории Шакена Айманова. «Voxpopuli.kz». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017. (рос.)

[tri-syna-6] . www.inform.kz. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)

[7] (рос.). www.inform.kz. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018. (рос.)