Чита́ (рос. Чита) — місто, центр Забайкальського краю та його Читинського району, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Читинського міського округу.
місто Чита | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Чита | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Забайкальський край | ||||
Міський округ | Читинський | ||||
Код ЗКАТУ: | 76401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 76701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1653 року | ||||
Статус міста | 1851 року | ||||
Населення | 324444 особи (2010) | ||||
Площа | 534 км² | ||||
Поштовий індекс | 672000 | ||||
Телефонний код | +7 3022 | ||||
Географічні координати: | 52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.0334090000277740273° пн. ш. 113.500893000027787139° сх. д.Координати: 52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.0334090000277740273° пн. ш. 113.500893000027787139° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 650 м | ||||
Міста-побратими | Хайлар, Тита, Чойбалсан, Абілін | ||||
Вебсторінка | admin.chita.ru | ||||
Мапа | |||||
Чита Чита | |||||
| |||||
Чита у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в Азії, у центральній частині Забайкалля, у і на схилах хребтів Яблоновий (із заходу) і (зі сходу), при впадінні у річку Інгода. Найвища відмітка рельєфу в межах міста — 1039 м (), найнижча — 632 м (в долині річки Інгода між Піщанкою і Атамановкою). В межах міста розташована гора (780 м) вулканічного походження, формування якої почалося у верхньому палеозої. За геологічною будовою тут є пісковики, , місцями ефузіви і граніти (скеля Сохотіно в долині річки Інгода, скелі Дворци в долині струмка Кадалінка).
Місто розділене на 4 міських райони: Залізничний, Інгодинський, Центральний, Черновський.
Клімат
Клімат Чита (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 0,4 | 7,4 | 18,3 | 29,3 | 34,6 | 38,8 | 38,0 | 40,6 | 30,9 | 22,7 | 12,7 | 5,0 | |
Середній максимум, °C | −17,7 | −10 | −0,7 | 9,1 | 17,8 | 24,3 | 25,9 | 23,0 | 16,4 | 6,8 | −6 | −15,4 | 6,1 |
Середня температура, °C | −25,2 | −19,2 | −9 | 1,6 | 9,7 | 16,4 | 18,7 | 16,0 | 8,7 | −0,4 | −12,6 | −21,9 | −1,4 |
Середній мінімум, °C | −31,2 | −27,1 | −17 | −5,6 | 1,6 | 8,7 | 12,3 | 10,0 | 2,3 | −6,2 | −18,3 | −27,3 | −8,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −49,6 | −48 | −45,3 | −29,6 | −13,3 | −5,4 | 0,1 | −3 | −10,7 | −33,7 | −41,1 | −47,8 | −49,6 |
Норма опадів, мм | 3 | 2 | 4 | 12 | 26 | 63 | 90 | 89 | 41 | 9 | 6 | 5 | 349 |
Кількість | 139 | 179 | 239 | 242 | 277 | 279 | 247 | 226 | 212 | 190 | 134 | 108 | 2472 |
Кількість дощових днів | 0 | 0 | 1 | 5 | 11 | 16 | 18 | 17 | 13 | 5 | 0 | 0 | 86 |
Кількість сніжних днів | 15 | 9 | 8 | 7 | 3 | 0 | 0 | 0 | 1 | 7 | 11 | 15 | 76 |
Вологість повітря, % | 76 | 72 | 59 | 47 | 46 | 58 | 68 | 73 | 66 | 61 | 70 | 77 | 64 |
Історія
До російської колонізації краю, що приходиться на XVII століття, Забайкалля було населене евенками та в східній частині по берегам річок Амур та Аргунь даурами. Російські поселення на території сучасної Чити, з'являються з середини XVII століття. Наприкінці того ж століття згадується поселення Плотбище, у 1701 році — Читинська слобода, яка з 1711 року відома як Читинський острог. З 1851 року — центр Забайкальської області.
Під час першої російської революції 1905 року у місті була проголошена . За час громадянської війни в Росії у Читі побували уряди Забайкальської республіки, Російської східної окраїни, Бурят-Монголії, Далекосхідної республіки.
З 1922 року — центр Забайкальської губернії. В 1926 році Чита стала окружним містом Далекосхідного краю, а в 1937 — центром Читинської області. В 2008 році після ліквідації Агінського бурятського автономного округу місто стало центром Забайкальського краю.
Населення
Транспорт
- Повітряний
Місто обслуговує аеропорт Кадала.
- Автомобільний
- Федеральна автомагістраль Р258 «Байкал» Іркутськ — Улан-Уде — Чита.
- Федеральна автомагістраль Р297 «Амур» Чита — Хабаровськ.
- Федеральна автомагістраль Чита — Забайкальськ — кордон з Китаєм.
- Залізничний
Чита — великий залізничний центр на Транссибірській магістралі. У межах міського округу розташовано десять станцій і зупинних пунктів (із заходу на схід): ст. , з. п. , з. п. , ст. , з. п. , ст. Чита I, ст. Чита II, ст. Антипиха, з. п. , ст. Піщанка.
У Читі розташоване Управління Забайкальської залізниці, яка здійснює контроль перевезень на території Забайкальського краю і Амурської області (загальна довжина колій — 3400 км).
- Міський
Міський транспорт має у своєму складі , автобус і маршрутні таксі.
Також в місті існує .
Освіта
У місті розташовані Забайкальський Державний Університет, філія Байкальського Державного університету, Забайкальський інститут залізничного транспорту
Відомі люди
- Андреєнко Кирило Леонідович (1988—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Олександр Андрус (1881—19??) — командир полку військ Центральної Ради.
- Василь Гребінь (нар. 1964) — український вчений, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Станіслав Володимирович Дробишевський (нар. 1978) — російський антрополог.
- Кушкова-Шевченко Лідія Степанівна (* 1939) — українська актриса та режисер, 1979 — народна артистка України.
- Зетта Дмитрівна Лагутіна (нар. 1927) — українська художниця.
- Тетяна Яківна Лебедєва — українська державна діячка та медіаменеджрка.
- Віль Володимирович Ліпатов (1927—1979) — російський письменник.
- Ігор Сергійович Мірнов (нар. 1984) — російський хокеїст
- Дмитро Дмитрович Нагішкін (1909—1961) — російський письменник
- Дмитро Юрійович Носов (нар. 1980) — російський дзюдоїст, олімпійський медаліст.
- Лев Павлович Охотін (1911—1948) — член Верховної Ради Всеросійської фашистської партії.
- Дмитро Вікторович Саклаков (нар. 1969 р.),— поет-гуморист.
- Анатолій Олександрович Собчак (1937—2000) — російський політичний діяч, мер Санкт-Петербурга.
- Віталій Мефодійович Соломін (1941—2002) — російський актор.
- Юрій Мефодійович Соломін (нар. 1935) — російський актор, режисер.
- Аліна В'ячеславівна Стадник-Махиня (нар. 1991) — українська борчиня вільного стилю, чемпіонка чемпіонатів світу і Європи.
- Володимир Іванович Терещенко (нар. 1946) — український військовик. Генерал-лейтенант. Командувач Ракетних військ та артилерії ЗС України (1996—2000).
- Дмитро Борисович Тимчук (нар. 1972) — український військовий і політичний журналіст.
- Ходоровський Сергій Леонідович (1980—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Володимир Петрович Шкідченко (нар. 1948) — військовий діяч України, генерал армії України.
- Омелян Михайлович Ярославський (1878—1943) — професіональний революціонер, радянський державний і партійний діяч.
- Чернявська Оксана Мирославівна — літератор.
Галерея
Джерела
- Аркуш карти N-49-143 Чита. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1994 р. (рос.)
Примітки
- Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Посилання
- На Вікімапії
- Администрация городского округа «Город Чита»
- Читинский городской портал
- Фотографии города Читы
- Энциклопедия ЗабГГПУ[недоступне посилання з серпня 2019]
Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чита |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chita ros Chita misto centr Zabajkalskogo krayu ta jogo Chitinskogo rajonu Rosiya Administrativnij centr ta yedinij naselenij punkt Chitinskogo miskogo okrugu misto Chitaros ChitaKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Zabajkalskij krajMiskij okrug ChitinskijKod ZKATU 76401000000Kod ZKTMO 76701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1653 rokuStatus mista 1851 rokuNaselennya 324444 osobi 2010 Plosha 534 km Poshtovij indeks 672000Telefonnij kod 7 3022Geografichni koordinati 52 02 00 pn sh 113 30 03 sh d 52 0334090000277740273 pn sh 113 500893000027787139 sh d 52 0334090000277740273 113 500893000027787139 Koordinati 52 02 00 pn sh 113 30 03 sh d 52 0334090000277740273 pn sh 113 500893000027787139 sh d 52 0334090000277740273 113 500893000027787139Visota nad rivnem morya 650 mMista pobratimi Hajlar Tita Chojbalsan AbilinVebstorinka admin chita ruMapaChita Chita Chita u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane v Aziyi u centralnij chastini Zabajkallya u i na shilah hrebtiv Yablonovij iz zahodu i zi shodu pri vpadinni u richku Ingoda Najvisha vidmitka relyefu v mezhah mista 1039 m najnizhcha 632 m v dolini richki Ingoda mizh Pishankoyu i Atamanovkoyu V mezhah mista roztashovana gora 780 m vulkanichnogo pohodzhennya formuvannya yakoyi pochalosya u verhnomu paleozoyi Za geologichnoyu budovoyu tut ye piskoviki miscyami efuzivi i graniti skelya Sohotino v dolini richki Ingoda skeli Dvorci v dolini strumka Kadalinka Misto rozdilene na 4 miskih rajoni Zaliznichnij Ingodinskij Centralnij Chernovskij Klimat Klimat Chita 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 0 4 7 4 18 3 29 3 34 6 38 8 38 0 40 6 30 9 22 7 12 7 5 0Serednij maksimum C 17 7 10 0 7 9 1 17 8 24 3 25 9 23 0 16 4 6 8 6 15 4 6 1Serednya temperatura C 25 2 19 2 9 1 6 9 7 16 4 18 7 16 0 8 7 0 4 12 6 21 9 1 4Serednij minimum C 31 2 27 1 17 5 6 1 6 8 7 12 3 10 0 2 3 6 2 18 3 27 3 8 2Absolyutnij minimum C 49 6 48 45 3 29 6 13 3 5 4 0 1 3 10 7 33 7 41 1 47 8 49 6Norma opadiv mm 3 2 4 12 26 63 90 89 41 9 6 5 349Kilkist 139 179 239 242 277 279 247 226 212 190 134 108 2472Kilkist doshovih dniv 0 0 1 5 11 16 18 17 13 5 0 0 86Kilkist snizhnih dniv 15 9 8 7 3 0 0 0 1 7 11 15 76Vologist povitrya 76 72 59 47 46 58 68 73 66 61 70 77 64Istoriyana karti povstan u Rosiyi Do rosijskoyi kolonizaciyi krayu sho prihoditsya na XVII stolittya Zabajkallya bulo naselene evenkami ta v shidnij chastini po beregam richok Amur ta Argun daurami Rosijski poselennya na teritoriyi suchasnoyi Chiti z yavlyayutsya z seredini XVII stolittya Naprikinci togo zh stolittya zgaduyetsya poselennya Plotbishe u 1701 roci Chitinska sloboda yaka z 1711 roku vidoma yak Chitinskij ostrog Z 1851 roku centr Zabajkalskoyi oblasti Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku u misti bula progoloshena Za chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi u Chiti pobuvali uryadi Zabajkalskoyi respubliki Rosijskoyi shidnoyi okrayini Buryat Mongoliyi Dalekoshidnoyi respubliki Z 1922 roku centr Zabajkalskoyi guberniyi V 1926 roci Chita stala okruzhnim mistom Dalekoshidnogo krayu a v 1937 centrom Chitinskoyi oblasti V 2008 roci pislya likvidaciyi Aginskogo buryatskogo avtonomnogo okrugu misto stalo centrom Zabajkalskogo krayu NaselennyaNaselennya 324444 osobi 2010 316643 u 2002 TransportPovitryanij Misto obslugovuye aeroport Kadala AvtomobilnijFederalna avtomagistral R258 Bajkal Irkutsk Ulan Ude Chita Federalna avtomagistral R297 Amur Chita Habarovsk Federalna avtomagistral Chita Zabajkalsk kordon z Kitayem Zaliznichnij Chita velikij zaliznichnij centr na Transsibirskij magistrali U mezhah miskogo okrugu roztashovano desyat stancij i zupinnih punktiv iz zahodu na shid st z p z p st z p st Chita I st Chita II st Antipiha z p st Pishanka U Chiti roztashovane Upravlinnya Zabajkalskoyi zaliznici yaka zdijsnyuye kontrol perevezen na teritoriyi Zabajkalskogo krayu i Amurskoyi oblasti zagalna dovzhina kolij 3400 km Miskij Miskij transport maye u svoyemu skladi avtobus i marshrutni taksi Takozh v misti isnuye OsvitaU misti roztashovani Zabajkalskij Derzhavnij Universitet filiya Bajkalskogo Derzhavnogo universitetu Zabajkalskij institut zaliznichnogo transportuVidomi lyudiAndreyenko Kirilo Leonidovich 1988 2014 kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Oleksandr Andrus 1881 19 komandir polku vijsk Centralnoyi Radi Vasil Grebin nar 1964 ukrayinskij vchenij profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Stanislav Volodimirovich Drobishevskij nar 1978 rosijskij antropolog Kushkova Shevchenko Lidiya Stepanivna 1939 ukrayinska aktrisa ta rezhiser 1979 narodna artistka Ukrayini Zetta Dmitrivna Lagutina nar 1927 ukrayinska hudozhnicya Tetyana Yakivna Lebedyeva ukrayinska derzhavna diyachka ta mediamenedzhrka Vil Volodimirovich Lipatov 1927 1979 rosijskij pismennik Igor Sergijovich Mirnov nar 1984 rosijskij hokeyist Dmitro Dmitrovich Nagishkin 1909 1961 rosijskij pismennik Dmitro Yurijovich Nosov nar 1980 rosijskij dzyudoyist olimpijskij medalist Lev Pavlovich Ohotin 1911 1948 chlen Verhovnoyi Radi Vserosijskoyi fashistskoyi partiyi Dmitro Viktorovich Saklakov nar 1969 r poet gumorist Anatolij Oleksandrovich Sobchak 1937 2000 rosijskij politichnij diyach mer Sankt Peterburga Vitalij Mefodijovich Solomin 1941 2002 rosijskij aktor Yurij Mefodijovich Solomin nar 1935 rosijskij aktor rezhiser Alina V yacheslavivna Stadnik Mahinya nar 1991 ukrayinska borchinya vilnogo stilyu chempionka chempionativ svitu i Yevropi Volodimir Ivanovich Tereshenko nar 1946 ukrayinskij vijskovik General lejtenant Komanduvach Raketnih vijsk ta artileriyi ZS Ukrayini 1996 2000 Dmitro Borisovich Timchuk nar 1972 ukrayinskij vijskovij i politichnij zhurnalist Hodorovskij Sergij Leonidovich 1980 2016 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Volodimir Petrovich Shkidchenko nar 1948 vijskovij diyach Ukrayini general armiyi Ukrayini Omelyan Mihajlovich Yaroslavskij 1878 1943 profesionalnij revolyucioner radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Chernyavska Oksana Miroslavivna literator GalereyaCerkva dekabristiv Miskij plan 1830 Amurska vulicya Richka Chita Miska administraciya Mechet Vokzal 1910 VokzalDzherelaArkush karti N 49 143 Chita Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1983 r Vidannya 1994 r ros PrimitkiChislennost i razmeshenie naseleniya Zabajkalskogo kraya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Chitinskij oblasti proyekt Lingvarium ros PosilannyaNa Vikimapiyi Administraciya gorodskogo okruga Gorod Chita Chitinskij gorodskoj portal Fotografii goroda Chity Enciklopediya ZabGGPU nedostupne posilannya z serpnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Zabajkalskogo krayu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chita