Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хіральда (ісп. La Giralda la xiˈɾalda) — чотирикутна вежа, що піднімається над Севільським кафедральним собором. Пам'ятка Іспанії та символ Севільї. Її висота приблизно 95 м.
| Хіральда | |
|---|---|
|
| |
| 37°23′10″ пн. ш. 5°59′32″ зх. д. / 37.38614000002777260° пн. ш. 5.99238000002777760° зх. д.Координати: 37°23′10″ пн. ш. 5°59′32″ зх. д. / 37.38614000002777260° пн. ш. 5.99238000002777760° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія |
| Розташування | Севілья d |
| Тип | дзвіниця і будівля |
| Стиль | готика, d і d |
  Хіральда Хіральда (Іспанія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Прототипом для Хіральди став мінарет мечеті Кутубія в Марракеші (Марокко). 1184 року розпочалося будівництво за проектом архітектора Ахмеда бен Бану, у часи правління та період розквіту мавританського мистецтва в Андалусії. Продовжив керувати будівництвом Алі-аль-Ґумарі, а завершив вже сицілійський архітектор Абу Лейт Аль-Сікіллі в 1198 році. Вежа є частиною мінарета Великої мечеті Севільї. За часів арабського правління Хіральду вінчали чотири мідних позолочених кулі. У хроніці короля Альфонсо Мудрого зазначено, що коли сонце освітлювало кулі, їх відблиск виднівся на відстані дня шляху від міста. Плоский дах мінарету використовули як обсерваторію, тоді найбільшу в Європі.
Після завоювання Фердінандо III в 1248 році Севільї, мечеть використовували як собор. Пізніше перебудувавши в готичному стилі. Мінарет, однак, зберіг свою первісну форму і став використовуватися як дзвіниця Севільського собору.
1568 року кордовський архітектор Ерман Руїс добудував вежу в стилі іспанського Ренесансу, додавши нову квадратну дзвіницю, увінчану трьома послідовно меншими ярусами «ліхтарів». На верхній стояла на кулі чотириметрова бронзова статуя Віри з прапором у руках та на висоті 83 метри служила флюгером (на ісп. giralda). Статуя виконана в 1568 році скульптором Бартоломе Морелем.
Хіральда єдина мусульманська споруда, яка вистояла в тривалу 16-місячну облогу Севільї християнами в часи Реконкісти. З оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Севілью.
Спочатку Ла Хіральда називалася не вся дзвіниця, а статуя, яка своїми розмірами та масивністю справляла сильне враження на сучасників. Проспер Меріме в «Душах чистилища» стверджує, ніби севільський «чичероне вам розповість, як дон Жуан зробив дивну пропозицію Хиральді — бронзовій фігурі, яка вінчає мавританську вежу собору, і як Хіральда його прийняла».
Архітектура
Стародавня мавританська частина башти піднімається на 70 метрів. Вежа дуже компактна за обсягом, а тонкий орнамент на стінах надає їй особливу легкість та стрункість. У плані вежа представляє з себе чотирикутник зі стороною 13,6 метра. Основа вежі складена з великих каменів із зруйнованих римських споруд, подекуди на каменях збереглися ще римські написи. Інша частина башти побудована з цегли. Орнаментальний візерунок починається лише на висоті 25 метрів. Орнамент починається не від ребра башти, а з певним відступом, ліворуч та праворуч залишається вузька вільна смуга. Знизу орнамент починається від арок з нішами, розділеними невеликими мармуровими колонами. Між смугами орнаменту пробиті вікна підковоподібної форми.
Усередині башти йде широкий пологий пандус. По цій рампі можна було в'їжджати на коні на верхів'я вежі.
Примітки
- Sánchez, Emilio Romero; Esteban, Antonio Morales; Casas, Jaime Navarro (2022). Analysis of the Historical Settlements of the Giralda. International Journal of Architectural Heritage. 17 (8): 1312—1330. doi:10.1080/15583058.2022.2034070. :11441/135733. ISSN 1558-3058. S2CID 247005340.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 21 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 21 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
Література
- Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севілья (древні центри Андалусії) / Редактор Л.М.Азарова, художній редактор Л.А.Іванова. — М. : Мистецтво, 1972. — 190 с. — (Міста та музеї світу) — 50000 прим.
- Гнєдич П.П. Історія мистецтв (живопис, скульптура, архітектура) / Відповідальний редактор Н.Арановская. — М. : ЕКСМО, 2004. — 848 с. — 5000 прим.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хіральда
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hiralda isp La Giralda la xiˈɾalda chotirikutna vezha sho pidnimayetsya nad Sevilskim kafedralnim soborom Pam yatka Ispaniyi ta simvol Sevilyi Yiyi visota priblizno 95 m Hiralda37 23 10 pn sh 5 59 32 zh d 37 38614000002777260 pn sh 5 99238000002777760 zh d 37 38614000002777260 5 99238000002777760 Koordinati 37 23 10 pn sh 5 59 32 zh d 37 38614000002777260 pn sh 5 99238000002777760 zh d 37 38614000002777260 5 99238000002777760Krayina IspaniyaRoztashuvannya Sevilya dTip dzvinicya i budivlyaStil gotika d i dHiraldaHiralda Ispaniya Mediafajli u Vikishovishi Hiralda v riznih epohah Hiralda Hiralda vnochi Hiralda detal IstoriyaPrototipom dlya Hiraldi stav minaret mecheti Kutubiya v Marrakeshi Marokko 1184 roku rozpochalosya budivnictvo za proektom arhitektora Ahmeda ben Banu u chasi pravlinnya ta period rozkvitu mavritanskogo mistectva v Andalusiyi Prodovzhiv keruvati budivnictvom Ali al Gumari a zavershiv vzhe sicilijskij arhitektor Abu Lejt Al Sikilli v 1198 roci Vezha ye chastinoyu minareta Velikoyi mecheti Sevilyi Za chasiv arabskogo pravlinnya Hiraldu vinchali chotiri midnih pozolochenih kuli U hronici korolya Alfonso Mudrogo zaznacheno sho koli sonce osvitlyuvalo kuli yih vidblisk vidnivsya na vidstani dnya shlyahu vid mista Ploskij dah minaretu vikoristovuli yak observatoriyu todi najbilshu v Yevropi Pislya zavoyuvannya Ferdinando III v 1248 roci Sevilyi mechet vikoristovuvali yak sobor Piznishe perebuduvavshi v gotichnomu stili Minaret odnak zberig svoyu pervisnu formu i stav vikoristovuvatisya yak dzvinicya Sevilskogo soboru 1568 roku kordovskij arhitektor Erman Ruyis dobuduvav vezhu v stili ispanskogo Renesansu dodavshi novu kvadratnu dzvinicyu uvinchanu troma poslidovno menshimi yarusami lihtariv Na verhnij stoyala na kuli chotirimetrova bronzova statuya Viri z praporom u rukah ta na visoti 83 metri sluzhila flyugerom na isp giralda Statuya vikonana v 1568 roci skulptorom Bartolome Morelem Hiralda yedina musulmanska sporuda yaka vistoyala v trivalu 16 misyachnu oblogu Sevilyi hristiyanami v chasi Rekonkisti Z oglyadovogo majdanchika vidkrivayetsya chudovij vid na Sevilyu Spochatku La Hiralda nazivalasya ne vsya dzvinicya a statuya yaka svoyimi rozmirami ta masivnistyu spravlyala silne vrazhennya na suchasnikiv Prosper Merime v Dushah chistilisha stverdzhuye nibi sevilskij chicherone vam rozpovist yak don Zhuan zrobiv divnu propoziciyu Hiraldi bronzovij figuri yaka vinchaye mavritansku vezhu soboru i yak Hiralda jogo prijnyala ArhitekturaStarodavnya mavritanska chastina bashti pidnimayetsya na 70 metriv Vezha duzhe kompaktna za obsyagom a tonkij ornament na stinah nadaye yij osoblivu legkist ta strunkist U plani vezha predstavlyaye z sebe chotirikutnik zi storonoyu 13 6 metra Osnova vezhi skladena z velikih kameniv iz zrujnovanih rimskih sporud podekudi na kamenyah zbereglisya she rimski napisi Insha chastina bashti pobudovana z cegli Ornamentalnij vizerunok pochinayetsya lishe na visoti 25 metriv Ornament pochinayetsya ne vid rebra bashti a z pevnim vidstupom livoruch ta pravoruch zalishayetsya vuzka vilna smuga Znizu ornament pochinayetsya vid arok z nishami rozdilenimi nevelikimi marmurovimi kolonami Mizh smugami ornamentu probiti vikna pidkovopodibnoyi formi Hiralda z Sevilskim soborom Useredini bashti jde shirokij pologij pandus Po cij rampi mozhna bulo v yizhdzhati na koni na verhiv ya vezhi PrimitkiSanchez Emilio Romero Esteban Antonio Morales Casas Jaime Navarro 2022 Analysis of the Historical Settlements of the Giralda International Journal of Architectural Heritage 17 8 1312 1330 doi 10 1080 15583058 2022 2034070 11441 135733 ISSN 1558 3058 S2CID 247005340 Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2011 Procitovano 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2012 Procitovano 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 21 serpnya 2014 LiteraturaNikityuk O D Kordova Granada Sevilya drevni centri Andalusiyi Redaktor L M Azarova hudozhnij redaktor L A Ivanova M Mistectvo 1972 190 s Mista ta muzeyi svitu 50000 prim Gnyedich P P Istoriya mistectv zhivopis skulptura arhitektura Vidpovidalnij redaktor N Aranovskaya M EKSMO 2004 848 s 5000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hiralda isp