Хуршидбану (літературний псевдонім Натаван, азерб. خورشیدبانو ناتوان, Xurşidbanu Natəvan; 6 серпня 1832, Шуша — 2 жовтня 1897, там же), відома також як «Хан кизи» (ханська донька) — азербайджанська поетеса, донька останнього карабахського хана Мехтікулі-хана, онука Ібрагім Халіл-хана.
Хуршидбану Натаван | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Xurşidbanu Natəvan | ||||
Псевдонім | Natavan | |||
Народилася | 6 серпня 1832 Шуша, Грузинська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 2 жовтня 1897 (65 років) Шуша, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | поетеса | |||
Сфера роботи | поезія[1] | |||
Мова творів | азербайджанська | |||
Членство | d | |||
Батько | Мехтікулі-хан | |||
Родичі | d | |||
Діти | d, d і d | |||
| ||||
Хуршидбану Натаван у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Хуршидбану Натаван народилася в 1832 році в Шуші в родині останнього карабахського хана, генерал-майора Мехті Кулі Хана Карабахського та онуки останнього гянджинського хана Джавад-хана — Бядирджахан-беїм (1802—1863). Про її дитинство та юність відомо мало. Серед її близьких родичів поетами з батькової сторони були тітка Агабаджі і дядько Нава, а з материнської дядько Мусахібі та Халі. Її виростила й виховала інша тітка — Говхар-ханум. Вона ж і пробудила у Натаван любов до музики, поезії та малювання.
Натаван отримала домашню освіту, вивчила східні мови, прочитала класичні твори Фірдоусі, Нізамі, Сааді, Хафіза, Навої, Фізулі та інших. Вона подорожувала Дагестаном, була в Тифлісі, у Баку. У 1858 році зустрілася в Баку з Александром Дюма, подарувала йому свої ручні роботи. Дюма-батько ж подарував поетесі шахи з витонченими фігурами. Про цю зустріч А. Дюма писав:
Ми не могли бути на першому обіді, на який були запрошені дві татарські (тобто азербайджанські) княгині, мати і донька. За релігійними та суспільними звичаями магометанських жінок, вони не могли підняти свою чадру перед іноземцями... Одна з княгинь була дружина, а інша - донька Мехті Куліхана, останнього карабахського хана. Матері можна було дати не більше 40 років, а доньці - 20. Обидві вони були в національних костюмах. Донька була чарівна в цьому костюмі, втім, більш багатшому, ніж граціозному |
У 1872 році вона організувала в Шуші й очолювала літературний гурток «Меджлісі-Унс» («Зібрання друзів»), що мав творчі зв'язки з аналогічними гуртками в інших містах Азербайджану.
Збереглися цікаві відомості про меджліс, створеному в Шуші знавцем класичної східної музики Харратом Кулі (1823—1883). Меджліс цей мав конфесійні завдання, але, нарівні з релігійними піснями, що супроводжують обрядові дії в місяць «мухаррам», тут навчалися мистецтва мугамата. Після завершення траурних уявлень, до яких готувалися кілька місяців, ханенде виконували ті ж мугами вже у світській обстановці — на весіллях й під час інших свят.
Натаван була шанована в народі. При ній в Шуші були побудовані палац, мечеть, торгові будинки, театр, будівлі літнього та зимового клубів, реального училища та багато інших будівель. У 1872 році Хуршидбану з метою забезпечення міського населення водою та благоустрою Шуші проводить з джерела Іси в місцевості Сарибаба, що знаходиться на відстані 10 кілометрів від Шуші, водопровідну лінію. На цей проект Натаван пожертвувала сто тисяч рублів. Цей водопровід досі відомий як «Хан гизи суну».
Натаван була добре освічена, знала східні мови, була знайома з творчістю Фірдоусі, Нізамі, Сааді, Хафіза, Фізулі та інших поетів Сходу. Велику роль у розвитку духовного світу Натаван зіграв Мірза Фаталі Ахундов, який поєднав у своїй творчості гуманістичні ідеї попередньої азербайджанської літератури з новими віяннями свого часу, з пошуками шляхів боротьби за народне щастя. Особисте знайомство з Ахундовим сприяло широкому інтересу Хуршид-бану до суспільних питань і корисної діяльності.
Хуршидбану Натаван померла у вересні — 8 жовтня 1897 року (рабі ус-сани 1314 року) в Шуші. Похована в Агдамі, на кладовищі «Імарет».
Приватне життя
Натаван належала до колишньої правлячої сім'ї Карабаського ханства — джеваншірам, які були мусульманами-шиїтами.
На початку 1870-х років їй належали землі 53 селищ (1 778 дима) Варандинської, Джеванширської, Зангезурської, Кебирлинської і Челябюрдської ділянок Шушинського повіту, а після смерті матері в 1861 році до Натаван відійшли землі ще 9 селищ (186 дима)
У перший раз вона вийшла заміж за кумицької князя, генерал-майора Хасай-хана Уцмієва, від шлюбу з яким народилося двоє дітей — син Мехті Кулі-хан (1855—1900) і дочка Хан-Біку (1856—1921). За відомостями Салмана Мумтаза цей шлюб став політичним ходом Кавказького намісника Михайла Воронцова: Вдруге вона вийшла заміж за жителя Шуші, «простолюдина» Сейіда Гусейна Агамірова. Від цього шлюбу у неї було п'ятеро дітей — троє синів Мир Аббас-ага (1868—1885), Мир Гасан-ага (1870—1903) і Мир Джафар-ага (?-1914?), а також дві дочки Сара-бегум та Хаджар-біку.
Творчість
Повний диван Натаван не зберігся, але ми в основному маємо її художньо оформлений альбом з 13 віршами азербайджанською мовою. Автографи Натаван написані каліграфічним змішаним почерком насталік-шикасте. Вона також написала декілька газелей перською мовою.
Перший збірник віршів поетеси був виданий Салманом Мумтазом у 1928 році, а в 1982 році було видано перший збірник віршів російською мовою.
Натаван розпочала свій творчий шлях у 1850-х роках. Написані ранні вірші за підписом «Xurşid» вона втратила, тільки дуже мала частина збереглася до наших часів. З 1870 року взяла псевдонім «Natəvan». Ще при Натаван її вірші передавалися з уст в уста і поширилася у вигляді живопису. За змістом вірші Хуршидбану ділилися на 4 частини: любовні вірші, вірші, присвячені природній красі, рими які написала сучасникам і сумні вірші.
Натаван — автор ліричних віршів, в більшості навіяні сумом за рано померлим сином («Я плачу», «Пішов», «Синові моєму» та ін.), в яких, проте, зустрічаються і соціальні мотиви, — головним чином скарги на безправ'я жінок у суспільстві. Основні мотиви поезії Хуршидбану Натаван — любов до життя, мрії про щастя, горе матері, яка втратила коханого сина. Крім віршованої творчості, Натаван також займалася живописом. Вона створювала пейзажі, зображення квітів та зразки декоративно-прикладного мистецтва.
Пам'ять
- В Агдамі, де була похована поетеса, було встановлено надгробний пам'ятник.
- У 1960 році в центрі Баку встановлено пам'ятник (скульптор Омар Ельдаров).
- На батьківщині, в Шуші, був установлений бюст Хуршидбану Натаван. Після заняття Шуші вірменами в травні 1992 року, бронзові бюсти Натаван, Узеїра Гаджибекова та Бюль-Бюля демонтували й вивезли до Грузії на брухт, де їх викупила азербайджанська влада. Зараз бюст зі слідами куль і відбитим великим пальцем знаходиться в експозиції просто неба Музею мистецтв в Баку.
- У лютому 2016 року пам'ятник Натаван був встановлений у центральному парку міста Ватерлоо (Бельгія) скульптором Імраном Мехдієвим під керівництвом Таїра Салахова.
- У 2017 році у французькому місті Евіан-ле-Бен був відкритий пам'ятник поетесі.
Генеалогія
Ібрагім Халіл-ага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Панах Алі-хан (?—1763) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ібрагім Халіл-хан (1732—1806) | Мехралі-бек (1735—1785) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1755—1806) | Джавад-ага (1757—1779) | Мехтікулі-хан | (1766—1839) | Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831) | Ханлар-ага (ок. 1785—1832) | Мамед Касим-ага (?—до 1843) | Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844) | Мухаммед-бек (1762—1797) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1785—1867) | Ханджан-ага (ок.1793—до 1844) | Хуршидбану Натаван (1832—1897) | Паша-ага | Джафар Кулі-бек | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ата-хан | Махмуд-ага | (1855—1900) | Ханбіке | Азад-хан | Ахмед-бек (1823—1903) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гамер-беїм Шейда (1881—1933) | Аслан | Бахрам-хан Нахічеванський | Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961) | (1877—1921) | Гаміда (1873—1955) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1901—1979) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Czech National Authority Database
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- Путівник. — Баку, 1958, с. 179—180
- Исмаилов Э. Э. . — № 1.
- Джафарзаде, 1961, с. 43.
- Джафарзаде, 1961, с. 44.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- Исмаилов Э. Э. Ханы Карабахские: поколенное описание старшей линии рода // Журнал «Кавказ & Глобализация». — CA&CC Pres, 2014. — Т. 4, Выпуск 3-4. — С. 160—162.(рос.)
- Muriel Atkin. The Strange Death of Ibrahim Khalil Khan of Qarabagh // Iranian Studies Journal of The Society for Iranian Studies. — Vol. XII (1979). — С. 81.
- Джафарзаде, 1961, с. 45.
- Джафарзаде, 1961, с. 51.
- Джафарзаде, 1961, с. 50.
- Джафарзаде, 1961, с. 54.
- Редкий «женский почерк» Хуршудбану Натаван | Центр Льва Гумилева в Азербайджане (ru-RU) . www.gumilev-center.az. Процитовано 23 травня 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
- . ФЭБ "Русская литература и фольклор". Архів оригіналу за 14 травня 2007. Процитовано 4 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 20 січня 2010.
- Том де Ваал. «Черный сад». Глава 12. Шуша. Последняя цитадель [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
Захопивши місто, вірмени в помсту демонтували і продали бронзові погруддя трьох азербайджанських музикантів і поетів, уродженців Шуші, причому і ці реліквії були дивом врятовані, цього разу завдяки скупникові металобрухту в Тбілісі. Я бачив ці три бронзових бюста — в жалюгідному стані, зі слідами від куль, вони валялися на подвір'ї штаб-квартири Червоного Хреста в Баку: поетеса Натеван з покритою хусткою головою, що тримає книгу в руці з відбитим великим пальцем; композитор Гаджибеков, поцяткований кулями, в двобортному піджаку і зламаних окулярах, і знаменитий співак Бюль-Бюль, схожий на мислителя… з опуклим бронзовим чолом.
- Агавердиев Т. В Бельгии открыт памятник Хуршидбану Натаван // trend.az. — 2016. — 18 февраля.
- [[Во Франции открылся памятник великой азербайджанской поэтессе|https://ru.sputnik.az/culture/20170704/410960015/pamjatnik-natavan-francija-ismailly-jevian.html [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.]]](рос.)
Див. також
Посилання
- Хуршидбану Натаван у БСЕ [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Література
- Джафарзаде А. Хуршид Бану Натаван — поэтесса и художница Азербайджана XIX века // Труды республиканского рукописного фонда. — Баку, 1961. — Т. I. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hurshidbanu literaturnij psevdonim Natavan azerb خورشیدبانو ناتوان Xursidbanu Natevan 6 serpnya 1832 Shusha 2 zhovtnya 1897 tam zhe vidoma takozh yak Han kizi hanska donka azerbajdzhanska poetesa donka ostannogo karabahskogo hana Mehtikuli hana onuka Ibragim Halil hana Hurshidbanu Natavanazerb Xursidbanu NatevanPsevdonimNatavanNarodilasya6 serpnya 1832 1832 08 06 Shusha Gruzinska guberniya Rosijska imperiyaPomerla2 zhovtnya 1897 1897 10 02 65 rokiv Shusha Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpoetesaSfera robotipoeziya 1 Mova tvorivazerbajdzhanskaChlenstvodBatkoMehtikuli hanRodichidDitid d i d Hurshidbanu Natavan u VikishovishiZhittyepisHurshidbanu Natavan narodilasya v 1832 roci v Shushi v rodini ostannogo karabahskogo hana general majora Mehti Kuli Hana Karabahskogo ta onuki ostannogo gyandzhinskogo hana Dzhavad hana Byadirdzhahan beyim 1802 1863 Pro yiyi ditinstvo ta yunist vidomo malo Sered yiyi blizkih rodichiv poetami z batkovoyi storoni buli titka Agabadzhi i dyadko Nava a z materinskoyi dyadko Musahibi ta Hali Yiyi virostila j vihovala insha titka Govhar hanum Vona zh i probudila u Natavan lyubov do muziki poeziyi ta malyuvannya Natavan otrimala domashnyu osvitu vivchila shidni movi prochitala klasichni tvori Firdousi Nizami Saadi Hafiza Navoyi Fizuli ta inshih Vona podorozhuvala Dagestanom bula v Tiflisi u Baku U 1858 roci zustrilasya v Baku z Aleksandrom Dyuma podaruvala jomu svoyi ruchni roboti Dyuma batko zh podaruvav poetesi shahi z vitonchenimi figurami Pro cyu zustrich A Dyuma pisav Mi ne mogli buti na pershomu obidi na yakij buli zaprosheni dvi tatarski tobto azerbajdzhanski knyagini mati i donka Za religijnimi ta suspilnimi zvichayami magometanskih zhinok voni ne mogli pidnyati svoyu chadru pered inozemcyami Odna z knyagin bula druzhina a insha donka Mehti Kulihana ostannogo karabahskogo hana Materi mozhna bulo dati ne bilshe 40 rokiv a donci 20 Obidvi voni buli v nacionalnih kostyumah Donka bula charivna v comu kostyumi vtim bilsh bagatshomu nizh gracioznomu U 1872 roci vona organizuvala v Shushi j ocholyuvala literaturnij gurtok Medzhlisi Uns Zibrannya druziv sho mav tvorchi zv yazki z analogichnimi gurtkami v inshih mistah Azerbajdzhanu Zbereglisya cikavi vidomosti pro medzhlis stvorenomu v Shushi znavcem klasichnoyi shidnoyi muziki Harratom Kuli 1823 1883 Medzhlis cej mav konfesijni zavdannya ale narivni z religijnimi pisnyami sho suprovodzhuyut obryadovi diyi v misyac muharram tut navchalisya mistectva mugamata Pislya zavershennya traurnih uyavlen do yakih gotuvalisya kilka misyaciv hanende vikonuvali ti zh mugami vzhe u svitskij obstanovci na vesillyah j pid chas inshih svyat Shushinskij hanskij palac dochki kolishnogo mozhnovladnogo hana Listivka imperskih rokiv Natavan bula shanovana v narodi Pri nij v Shushi buli pobudovani palac mechet torgovi budinki teatr budivli litnogo ta zimovogo klubiv realnogo uchilisha ta bagato inshih budivel U 1872 roci Hurshidbanu z metoyu zabezpechennya miskogo naselennya vodoyu ta blagoustroyu Shushi provodit z dzherela Isi v miscevosti Saribaba sho znahoditsya na vidstani 10 kilometriv vid Shushi vodoprovidnu liniyu Na cej proekt Natavan pozhertvuvala sto tisyach rubliv Cej vodoprovid dosi vidomij yak Han gizi sunu Natavan bula dobre osvichena znala shidni movi bula znajoma z tvorchistyu Firdousi Nizami Saadi Hafiza Fizuli ta inshih poetiv Shodu Veliku rol u rozvitku duhovnogo svitu Natavan zigrav Mirza Fatali Ahundov yakij poyednav u svoyij tvorchosti gumanistichni ideyi poperednoyi azerbajdzhanskoyi literaturi z novimi viyannyami svogo chasu z poshukami shlyahiv borotbi za narodne shastya Osobiste znajomstvo z Ahundovim spriyalo shirokomu interesu Hurshid banu do suspilnih pitan i korisnoyi diyalnosti Hurshidbanu Natavan pomerla u veresni 8 zhovtnya 1897 roku rabi us sani 1314 roku v Shushi Pohovana v Agdami na kladovishi Imaret Privatne zhittyaHurshidbanu Natavan yiyi sin Mehdikuli han Vyafa ta donka Hanbike Natavan nalezhala do kolishnoyi pravlyachoyi sim yi Karabaskogo hanstva dzhevanshiram yaki buli musulmanami shiyitami Na pochatku 1870 h rokiv yij nalezhali zemli 53 selish 1 778 dima Varandinskoyi Dzhevanshirskoyi Zangezurskoyi Kebirlinskoyi i Chelyabyurdskoyi dilyanok Shushinskogo povitu a pislya smerti materi v 1861 roci do Natavan vidijshli zemli she 9 selish 186 dima U pershij raz vona vijshla zamizh za kumickoyi knyazya general majora Hasaj hana Ucmiyeva vid shlyubu z yakim narodilosya dvoye ditej sin Mehti Kuli han 1855 1900 i dochka Han Biku 1856 1921 Za vidomostyami Salmana Mumtaza cej shlyub stav politichnim hodom Kavkazkogo namisnika Mihajla Voroncova Vdruge vona vijshla zamizh za zhitelya Shushi prostolyudina Sejida Gusejna Agamirova Vid cogo shlyubu u neyi bulo p yatero ditej troye siniv Mir Abbas aga 1868 1885 Mir Gasan aga 1870 1903 i Mir Dzhafar aga 1914 a takozh dvi dochki Sara begum ta Hadzhar biku TvorchistPovnij divan Natavan ne zberigsya ale mi v osnovnomu mayemo yiyi hudozhno oformlenij albom z 13 virshami azerbajdzhanskoyu movoyu Avtografi Natavan napisani kaligrafichnim zmishanim pocherkom nastalik shikaste Vona takozh napisala dekilka gazelej perskoyu movoyu Malyunok zroblenij Natavan Pershij zbirnik virshiv poetesi buv vidanij Salmanom Mumtazom u 1928 roci a v 1982 roci bulo vidano pershij zbirnik virshiv rosijskoyu movoyu Natavan rozpochala svij tvorchij shlyah u 1850 h rokah Napisani ranni virshi za pidpisom Xursid vona vtratila tilki duzhe mala chastina zbereglasya do nashih chasiv Z 1870 roku vzyala psevdonim Natevan She pri Natavan yiyi virshi peredavalisya z ust v usta i poshirilasya u viglyadi zhivopisu Za zmistom virshi Hurshidbanu dililisya na 4 chastini lyubovni virshi virshi prisvyacheni prirodnij krasi rimi yaki napisala suchasnikam i sumni virshi Natavan avtor lirichnih virshiv v bilshosti naviyani sumom za rano pomerlim sinom Ya plachu Pishov Sinovi moyemu ta in v yakih prote zustrichayutsya i socialni motivi golovnim chinom skargi na bezprav ya zhinok u suspilstvi Osnovni motivi poeziyi Hurshidbanu Natavan lyubov do zhittya mriyi pro shastya gore materi yaka vtratila kohanogo sina Krim virshovanoyi tvorchosti Natavan takozh zajmalasya zhivopisom Vona stvoryuvala pejzazhi zobrazhennya kvitiv ta zrazki dekorativno prikladnogo mistectva Pam yatV Agdami de bula pohovana poetesa bulo vstanovleno nadgrobnij pam yatnik U 1960 roci v centri Baku vstanovleno pam yatnik skulptor Omar Eldarov Na batkivshini v Shushi buv ustanovlenij byust Hurshidbanu Natavan Pislya zanyattya Shushi virmenami v travni 1992 roku bronzovi byusti Natavan Uzeyira Gadzhibekova ta Byul Byulya demontuvali j vivezli do Gruziyi na bruht de yih vikupila azerbajdzhanska vlada Zaraz byust zi slidami kul i vidbitim velikim palcem znahoditsya v ekspoziciyi prosto neba Muzeyu mistectv v Baku U lyutomu 2016 roku pam yatnik Natavan buv vstanovlenij u centralnomu parku mista Vaterloo Belgiya skulptorom Imranom Mehdiyevim pid kerivnictvom Tayira Salahova U 2017 roci u francuzkomu misti Evian le Ben buv vidkritij pam yatnik poetesi u Shushi Pam yatnik Natavan u Baku Byust Hurshidbanu Natavan dostavlenij z mista Shusha do Baku Ekspoziciya pid vidkritim nebom Pam yatnik Natavan v Gubi Poshtova marka Azerbajdzhanu 2014 rikGenealogiya Ibragim Halil aga Panah Ali han 1763 Ibragim Halil han 1732 1806 Mehrali bek 1735 1785 1755 1806 Dzhavad aga 1757 1779 Mehtikuli han 1766 1839 Agabeyim aga Agabadzhi 1782 1831 Hanlar aga ok 1785 1832 Mamed Kasim aga do 1843 Gevhar aga ok 1796 do 1844 Muhammed bek 1762 1797 1785 1867 Handzhan aga ok 1793 do 1844 Hurshidbanu Natavan 1832 1897 Pasha agaDzhafar Kuli bek Ata hanMahmud aga 1855 1900 HanbikeAzad hanAhmed bek 1823 1903 Gamer beyim Shejda 1881 1933 AslanBahram han NahichevanskijAkbar han Nahichevanskij 1873 1961 1877 1921 Gamida 1873 1955 1901 1979 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Putivnik Baku 1958 s 179 180 Ismailov E E 1 Dzhafarzade 1961 s 43 Dzhafarzade 1961 s 44 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Ismailov E E Hany Karabahskie pokolennoe opisanie starshej linii roda Zhurnal Kavkaz amp Globalizaciya CA amp CC Pres 2014 T 4 Vypusk 3 4 S 160 162 ros Muriel Atkin The Strange Death of Ibrahim Khalil Khan of Qarabagh Iranian Studies Journal of The Society for Iranian Studies Vol XII 1979 S 81 Dzhafarzade 1961 s 45 Dzhafarzade 1961 s 51 Dzhafarzade 1961 s 50 Dzhafarzade 1961 s 54 Redkij zhenskij pocherk Hurshudbanu Natavan Centr Lva Gumileva v Azerbajdzhane ru RU www gumilev center az Procitovano 23 travnya 2017 nedostupne posilannya z veresnya 2019 FEB Russkaya literatura i folklor Arhiv originalu za 14 travnya 2007 Procitovano 4 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 20 sichnya 2010 Tom de Vaal Chernyj sad Glava 12 Shusha Poslednyaya citadel 27 bereznya 2009 u Wayback Machine Zahopivshi misto virmeni v pomstu demontuvali i prodali bronzovi pogruddya troh azerbajdzhanskih muzikantiv i poetiv urodzhenciv Shushi prichomu i ci relikviyi buli divom vryatovani cogo razu zavdyaki skupnikovi metalobruhtu v Tbilisi Ya bachiv ci tri bronzovih byusta v zhalyugidnomu stani zi slidami vid kul voni valyalisya na podvir yi shtab kvartiri Chervonogo Hresta v Baku poetesa Natevan z pokritoyu hustkoyu golovoyu sho trimaye knigu v ruci z vidbitim velikim palcem kompozitor Gadzhibekov pocyatkovanij kulyami v dvobortnomu pidzhaku i zlamanih okulyarah i znamenitij spivak Byul Byul shozhij na mislitelya z opuklim bronzovim cholom Agaverdiev T V Belgii otkryt pamyatnik Hurshidbanu Natavan trend az 2016 18 fevralya Vo Francii otkrylsya pamyatnik velikoj azerbajdzhanskoj poetesse https ru sputnik az culture 20170704 410960015 pamjatnik natavan francija ismailly jevian html 13 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Div takozhGamer bejyim ShejdaPosilannyaHurshidbanu Natavan u BSE 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine LiteraturaDzhafarzade A Hurshid Banu Natavan poetessa i hudozhnica Azerbajdzhana XIX veka Trudy respublikanskogo rukopisnogo fonda Baku 1961 T I ros