Хлора́ти — група хімічних сполук, солі хлоратної кислоти HClO3. Дані сполуки є білими, легкорозчинними кристалами. При спіканні проявляють сильні окисні властивості і дещо менші у розчинах. Хлорати мають здатність до детонації і є токсичними речовинами.
Хлорати | |
![]() | |
![]() | |
Маса | 1,4E−25 кг[1] |
---|---|
Спряжена кислота | Хлоратна кислота |
Хімічна формула | ClO₃⁻ |
Канонічна формула SMILES | [O-]Cl(=O)=O[1] |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekV3TDBOb2JHOXlZWFJsTFRKRUxuQnVaeTh4TWpCd2VDMURhR3h2Y21GMFpTMHlSQzV3Ym1jPS5wbmc=.png)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOW1MMll6TDBOb2JHOXlZWFJoYm1sdmJpNXdibWN2TVRJd2NIZ3RRMmhzYjNKaGRHRnVhVzl1TG5CdVp3PT0ucG5n.png)
Застосовуються як окисники в піротехніці, у синтезі та як гербіциди.
Хлорат-аніон має структуру тригональної піраміди (d(Cl-О) = 0,1452-0,1507 нм, кут O-Cl-O = 106°). Аніон ClO–
3 не утворює ковалентних зв'язків через атом О і не схильний утворювати координаційні зв'язки.
Будова та фізичні властивості
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekE0TDB0RGJFOHpYeVV5T0dkeWIySnJjbWx6ZEdGc2JHbHVKVEk1TG1wd1p5OHlNREJ3ZUMxTFEyeFBNMThsTWpobmNtOWlhM0pwYzNSaGJHeHBiaVV5T1M1cWNHYz0uanBn.jpg)
Хлорати є, як правило, кристалічними речовинами, розчинними у воді та деяких полярних органічних розчинниках. В твердому стані при кімнатній температурі досить стабільні. При нагріванні в присутності каталізатору розкладаються з виділенням кисню.
З горючими речовинами можуть утворювати вибухові суміші. Хлорати є сильними окисниками як у розчині, так і в твердому стані: суміші безводних хлоратів із сіркою, вугіллям та іншими відновниками, вибухають при швидкому нагріванні і ударі. Хлорати металів змінної валентності зазвичай нестійкі і схильні до вибухового розпаду. Всі хлорати лужних металів розкладаються з виділенням великої кількості тепла на хлориди і кисень, з проміжним утворенням перхлоратів.
Хлорати більшості металів отримані у вигляді гідратів, в безводному стані виділені хлорати лужних та лужноземельних металів, Ag, Tl(I), Pb(II), а також NH4ClO3, N(CH3)4ClO3.
Одержання
У промислових масштабах хлорати (в першу чергу, (натрію) та меншою мірою калію) добувають шляхом електролізу водних розчинів відповідних хлоридів:
Менш поширені хлорати, наприклад, хлорати важких металів, добувають реакцією обміну:
Практично втратив своє значення давній спосіб отримання хлоратів, який полягає у пропусканні хлору крізь розчини гідроксидів металів. Реакцію проводять із гарячими розчинами, в іншому випадку замість хлоратів утворюватимуться гіпохлорити.
Хімічні властивості
При нагріванні хлорати розкладаються; продукти реакції залежать від умов: просте нагрівання спричинює диспропорціонують з утворенням хлоридів та перхлоратів, а в присутності каталізатору (MnO2) утворюються хлорид металу та виділяється кисень:
При взаємодії солей з концентрованою хлоридною кислотою виділяється хлор:
Реакція хлоратів із відновниками (на кшталт метанолу або діоксиду сірки) є основою для синтезу :
Застосування
Основним застосуванням хлоратів є синтез для відбілювання тканин і паперу. Деякі хлорати, наприклад, NH4ClO3, використовуються як окисники у виробництві твердих пропелентів та очистці урану.
Хлорат калію широко використовується у виготовленні піротехніки, сірників, косметики тощо. Над більш поширеним (хлоратом натрію) він має перевагу у значно меншій гігроскопічності. застосовується як гербіцид.
Також із хлоратів добувають невеликі кількості кисню для потреб лабораторій.
Див. також
- (Хлоратні вибухові речовини)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлорати |
Джерела
- Wintzer P. Chlorine Oxides and Chlorine Oxygen Acids // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 21—34. — DOI: (англ.)
- Луцевич Д. Д. Довідник з хімії / За ред. акад. Б. С. Зіменковського. — Львів : НВФ «Українські технології», 2003. — 282 c.
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
- 14866-68-3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет